CC BY
29
УДК 330.341.1:334.722:338.43
Музика П.М., д.е.н., професор, Доманський А. Я., к. с-г. у., доцент, Доманська Н.А., здобувач Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
1НТЕГРАЦ1ЙНО - 1ННОВАЦШШ ПРОЦЕСИ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВ1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
В статт1 е1дображена характеристика стьських райоше Льегеськог област1 за гх трудоеим та природо - економ1чним потенщалом для стеорення на гх основг ттеграцтно - тноеацтних форм - кластер1е та технопарюе.
Ключо^^ слова : сгльськг територп, ттегращя, ¡нноеацп, земельн ресурси, еоднг ресурси, трудоег ресурси, кластери, технопарки.
Постановка проблеми: Основою агропромислового виробництва в Укра!ш до аграрно! реформи 90-х роюв минулого стол^тя були агропромисловi комплекси ( АПК ), як являли собою "територiальне поеднання сшьськогосподарських тдприемств, що виробляють певний вид сировини, промислових пiдприемств, якi переробляють цю сировину, та виробництв, що базуються на вiдходах переробки або обслуговують основне виробництво " (13). Ця iнтеграцiйна трiада "виробник сировини - промислове переробне пiдприемство - обслуговуючi пщприемства" була в свiй час креативною основою зростання виробництва та переробки сшьськогосподарсько! продукци, яка з^рала свою позитивну роль.
За останш два десятирiччя сталися кардинальнi змши в суспiльно -полiтичному устро! держави i в його економiчному базисi. Змiнилася форма власностi на землю та iншi основнi засоби виробництва. Основними виробниками (до 90 % i бшьше) сшьськогосподарсько! продукци в сшьських районах стали не пщприемства, а тисячi i десятки тисяч населення.
В структурi продукци сшьського господарства Львiвськоl областi сшьськогосподарсью пiдприемства в 2009 роцi виробили 24%, а господарства населення - 76 % продукци ( в грошовому сукупному виразi ). В Сколiвському райош господарства населення виробили 100 % уае! продукци, в Турювському районi - 99,9 % , в Мостиському районi - 94,5 %, в Старосамбiрському - 97,7 % (1,2)Продукщя цього сектору е вироблена з високими затратами ручно! працi, часто не вщповщае стандартам якостi i, враховуючи старшня сiльського населення , без суттевих змш
У фiнансово - кредитнш, iнновацiйно - технологiчнiй та штеграцшно -мотивацiйнiй полiтицi не мае перспектив розвитку. Свiтовi макроекономiчнi виклики суспiльству та економiцi Укра!ни зумовлюють визначення ключового завдання для кра!ни в тому числi i для аграрного сектору : перехщ вщ експортно - сировинного до швестицшно - iнновацiйного типу економiки, а
* Науковий кер1вник , д.е.н., професор Музика П.М. Музика П.М., Доманський А. Я., Доманська Н.А., 2010
187
стратепчним напрямом eK0H0Mi4H0r0 розвитку стае перехщ вiд доктрини "розвитку навздогiн' до доктрини "розвитку на випередження " в основу яко! мае бути покладена шновацшно технологiчна модель , що грунтуеться на максимальному використаннi потужного людського потенцiалу (18)
Незважаючи на перехщ суспшьства та агропромислового виробництва на ринкову систему господарювання фiлософiя АПК i його функци практично не змшилися. Пiдприемства , якi рашше опiкувалися соцiальною сферою сво!х територш або зникли , або реформувалися в приватнi, або приватно - орендш виробничi структури i фактично вщмежувалися вiд турбот про сощальну сферу села бо, не маючи суттево! фшансово! державно! пiдтримки , е самi на гранi виживання. В багатьох випадках села почали занепадати i навiть зникати.
Виникае необхщшсть кардинально нового пiдходу до концепцш розвитку агропромислового виробництва, його конкуренто-спроможност i забезпечення життедiяльностi сшьських територiй. Ця концепцiя запропонована Нацюнальним науковим центром "1нститут аграрно! економжи" (35) , iншими науковими закладами та провщними вченими аграрниками i базуеться на територiально комплекснiй штеграцшно - iнновацiйнiй системi. Органiзацiйними формами ще! системи е кластери та технопарки - об'екти нашого дослщження на територи Львiвсько! областi.
Анал1з останн1х дослщжень . П. Т. Саблук i М.Ф, Кропивко (36), розглядаючи кластеризацiю як механiзм пiдвищення конкурентоспроможност та сощально! спрямованостi аграрно! економши пiдкреслюють , що глобалiзацiя сучасно! економiки вiдсувае на другий план !! традицiйний подiл на сектори та галузi i в якост основного органiзацiйного пiдходу дедалi бшьшого значення набувае кластерна органiзацiя розвитку.
В перекладi з англiйсько! термш " cluster " мае ряд значень, зокрема : пучок, жмуток, гроно, група, скупчення, рiй (бджш), рости гронами (3).
Термiн "кластер" , "кластеризащя" з'явився у втизнянш лiтературi пiсля виходу праць М. Портера в перекладах на росшську та укра!нську мови (32,33,34). За М. Портером (32) кластери - це сконцентроваш за географiчними ознаками групи взаемопов'язаних компанiй, спецiалiзованих постачальниюв та постачальникiв послуг ; фiрм у вiдповiдних галузях, а також пов'язаних з !хньою дiяльнiстю оргашзацш ( наприклад , унiверситетiв, агенцш iз стандартизацiй, а також торгових об'еднань) у певних галузях, що конкурують, але разом з тим ведуть спiльну роботу. Цитуючи це визначення, П. Т. Саблук i М.Ф. Кропивко (35) роблять висновок, що кластери як мiжгосподарське територiальне об'еднання е не тшьки об'еднанням взаемодоповнюючих пiдприемств ( як великого бiзнесу, так i малого пiдприемства ) , що ствпрацюють мiж собою, формуючи замкнутий технологiчний цикл великотоварного виробництва i реалiзацi! конкурентоспроможно! юнцево! продукцi! (товарiв, послуг), а й шфраструктурних складових, що створюють умови для виробництва i просування продукци учасникiв кластера на продуктовому ринку, в чи^ яких органи державно! влади та науковi установи.
За В. А. Коноплщьким i Г. I. Фшною (22) "кластери" - це група компанш з сумiжних галузей, що виробляють схожу або взаемодоповнюючу продукцiю i характеризуються наявнiстю шформацшного обмiну мiж членами кластера i !х
188
ствроб^никами, за рахунок чого тдвищуеться конкурентоспроможшсть компанш в св^овому господарствi.
Розрiзняють промисловi i регiональнi кластери. Особливiсть регiональних кластерiв в тому, що вони сконцентроваш в певному регiонi. До просторових кластерiв, окрiм регiональних , вщносяться також трансграничнi кластери."
Питаннями кластерно! оргашзаци агропромислового виробництва, життeдiяльностi сшьських територш, методичним пщходом до формування кластерiв займалися А.В. 1ванько (20), В.В. Бакум (6, 7), £.М. Улько (37), В. М. Семцов (36), А.М. Железняк i Н. Б. Цьона (14), Г. М. Заболотний i ствавтори
Розвитку сшьських територш на основi коопераци присвячена робота М. Й. Малжа i Ю. Я. Лузана (26). Одним iз ефективних методiв тдвищення конкурентоспроможностi агропромислового виробництва е використання шновацшних технологiй, iнновацiйне оновлення матерiально-технiчноl бази пiдприемств ( В.В. 1ванишин, 19), а також побудова шновацшних моделей регюнально! агропродовольчо! сфери на штеграцшнш основi ( I. О. 1ртищева, 21).
Мета статт1. Обгрунтувати створення в сiльських територiях Львiвськоl област iнтеграцiйно - iнновацiйнi системи на основi технопаркiв i кластерiв.
Виклад основного матер1алу.
Для формування конкурентоспроможного аграрнопромислового виробництва, виршення полiтичних, сощальних, економiчних питань та гарантування продовольчо! безпеки кра!ни необхiдно забезпечити вщповщш передумови для економiчного зростання.
Особливе мюце тут займають iнновацiйнi процеси, яю е головним компонентом науково - техшчного процесу й поступу цившзаци. 1нноваци - це продукт глибоких знань i творчих пошуюв. Вiдомий економiст Альфред Маршалл (27) вважав, що "знання - це наймщшший засiб виробництва.. Органiзацiя сприяе знанню; вона мае багато форм".
Пщприемництво за своею суттю повинно бути шновацшним, тодi воно буде конкурентоспроможним. Високорозвиненi кра1'ни будують свою економ^, використовуючи повний цикл етапiв шновацшних процеав (25,30). В етапах шновацшного процесу ( "наука - технолопя - виробництво -споживання") наука сто1'ть на першому мiсцi.
1нновацшний процес в iдеалi е нерозривний. Виробничник повинен волод^и технологiчною шформащею, знати новини науки, а споживач - вм^и оцiнити i вибрати вироблений продукт. Крiм того, в господарствах населення виробничник i е основним споживачем свое! продукци.
Прискорення темтв науково - технiчного прогресу i !х вплив на скорочення життевого циклу новацш переносить центр ваги на розвиток як фундаментальних дослщжень так i на дослщно - конструкторськi розробки i методи. Сшьська територiя - це конгломерат i переплетення найрiзноманiтнiших виробництв, послуг, штереав, традицiй. Ю.Е. Губенi i П.О. Полiщук (11), посилаючись на досвщ Чехи, вважають, що в основi розвитку мiсцевих i сшьських територш лежать мiсцевi iнiцiативи i що особливу роль треба придшяти збереженню традицiйних форм
189
сшьськогосподарського виробництва, народних проми^в i таких незамшних природних чинниюв як бюрозма!ття, ландшафти та середовище.
Грунтово - клiматичнi умови, трудовi i природнi ресурси ( земельш, воднi, мiнеральнi, бальнеологiчнi i iншi), народнi традицп та промисли визначають майбутне сшьських територiй i !х спецiалiзовану спрямованiсть, iнвестицiйну привабливють в рiзних сферах ( виробничо - переробнiй, туристичнiй, вiдпочинково - оздоровчш, тощо)
Створення в цих умовах нових органiзацiйних структур ринкового типу, таких як кластери та агротехнопарки за участю наукових закладiв дасть змогу найефективнiше використати мiсцевi ресурси. Технопарк (агротехнопарк) - це юридична особа або об'еднання вщповщно до угоди про спiльну дiяльнiсть юридичних осiб ( учасникiв ). У цьому випадку зусилля i засоби збираються воедино для прискорення темпiв i пiдвищення якостi виконання шновацшних та iнвестицiйних проектiв, активiзацil виробничого впровадження науковоемких розробок, високих технологш, конкурентоспроможно! на свiтових ринках. (18). Таке визначення поняття технопарку е за змштом майже тотожним визначенню поняття "кластер". Рiзниця полягае в тому що технопарк характеризуеться регюнальними особливостями територи або цшо! зони i на цiй територи можуть бути кластери рiзноl спецiалiзацil виробництва продукцп та надання послуг.
На територи Львiвськоl областi пропонуеться утворити три технопарки.
1. Типи технопарков та кластерiв
№ Назва за
техно- основною Райони Типи кластер1в
парку д1яльн1стю
Товарно! Пустомит1вський Кам' янко-Бузький Виробництва та переробки
I сшьськогоспода Радех1вський альськогосподарськог продукцп,
рськог Брод1вський вирощування зернових та
продукци Буський Золоч1вський техн1чних культур
Городоцький Виробництва
Транскордонног Мостиський альськогосподарськог продукцп
II о сшвробггництва Явор1вський Сокальський Жовшвський та надання послуг на основ1 транскордонного сп1вроб1тництва
Микола1вський
Жидач1вський
III Рекреац1йно-в1дпочинко -вий Стрийський Скол1вський Туршвський Старосамб1рський Самб1рський Дрогобицький Перемишлянський Рекреац1йн1, туризму, виробництво оргашчно! с1льськогосподарсько! продукцИ
Вiднесення того чи iншого району до технопарюв е до певно! мiри умовним. Ва райони (територiальнi кластери) виробляють
190
сiльськогосподаpськy ^одукцш, але асоpтимент та частка ^eï пpодyкцiï e piзною. Miжнаpодне спiвpобiтництво як наслщок глобалiзацiй цих пpоцесiв e неминучим, якщо здiйснювати виpобничy та обслуговуючу дiяльнiсть на iнновацiйнiй основа За "^о^амою тpанскоpдонного спiвpобiтництва Польща -Бiлоpyсь- Укpаïна 2007-2013" вся Львiвська область включена в цю ^ограму як пpiоpитетна, що дозволяe виконувати пpоекти з pозвиткy сiльських теpитоpiй на 90 % за pахyнок коштiв Gвpосоюзy. Але пpилеглi чи пpостоpово дуже близькi до коpдонy pайони мають змогу i вже здшснюють мiжнаpоднi контакти на piвнi пpилеглих до коpдонiв сiльських ^омад, а також особистих контактiв. Так, нанимал в господаpствах населення Сокальського, Жовкiвського i iнших pайонiв e пошлет високовpожайнi соpти полyницi, яка може значно довше збеpiгатися тсля збиpання i бути пpидатною до в^обництва на пpомисловiй пiдпpиeмницькiй основа Звичайно, що насiння цих œp^ e неофiцiйно завезене iз Польщi чеpез особистi контакти селян.
Хаpактеpизyючи технопаpки за показниками pельeфy, ^уш^во-клiматичними умовами, тpyдовими, пpиpоднiми pесypсами можна визначити настyпнi хаpактеpистики:
Технопаpк. I G основним виpобником сiльськогосподаpськоï пpодyкцiï, а саме: зеpнових, техшчних кyльтyp, зокpема цyкpового бypяка, а також в^обництва тваpинницькоï пpодyкцiï.
Рiвнинний pельeф, pодючi землi, невисока щшьшсть населення на 1 км2 за винятком Пустомиивського pайонy, який пpилягаe до Львова. На одну особу в п'яти pайонах пpипадаe бшьше 1 га сiльськогосподаpських yгiдь. Висока pозоpанiсть земель, яка в Пустомиивському pайонi становить 83,3%, в Радехiвськомy-B1,1%. В стpyктypi пpодyкцiï сiльського господаpства частка пpодyкцiï пiдпpиeмства становить вщ 28,1% в Бpодiвськомy, до 39,9% в Золочiвськомy pайонi пpи 24% в сеpедньомy по Львiвськiй область
В стpyктypi посiвних площ велику частку займають зеpновi кyльтypи(Золочiвський, Радехiвський, Буський pайони). В цьому ж pегiонi (технопаpкy) pозмiщений потужний pадехiвський цyкpовий завод, що спpияe pозшиpенню посiвних площ цyкpового бypяка в Радехiвськомy, Бpодiвськомy, Буському pайонах i в сусщньому Сокальському pайонi. Тому пеpспективним e ствоpення "цyкpового" кластеpy.
В пеpшомy технопаpкy може устшно фyнкцiонyвати "каpтопляний" кластеp. Mайже 7B% rapTOrai, яка виpоблена в сiльськогосподаpських пiдпpиeмствах пpипадаe на Кам'янка-
Бузький pайон. Кам'янка-Бузький "каpтопляний" кластеp в спiвдpyжностi iз науковими та селекцшними центpами може забезпечувати пеpвинним насшням каpтоплi всi iншi господаpства область
Господаpства пеpшого технопаpкy e пеpспективними в виpобництвi тваpинницькоï пpодyкцiï на ^ом^лов^ основi, в пеpшy чеpгy молока, яловичини, свинини.
191
Технопарк II. KpiM чотирьох райошв (Мостиського, Яворiвського, Сокальського та Жовювського), як межують з територieю Польщi в другий технопарк також включений Городоцький район. Цей район знаходиться в безпосереднш близькост до захщного кордону, межуе i3 Яворiвським та Мостиським районами. Мае подiбнi рельефнi та грунтово-клiматичнi особливоси, якi характернi для дано! зони та веде штенсивну полiтику по залученню iнвестицiй в основний каттал. Так, за останнi три роки (2007-2009) було залучено швестици, значна частина з яких е шоземного походження на загальну суму 594,5 млн. грн. (2), що е одним iз кращих показникiв в области
Територiя другого технопарку характеризуеться високою щiльнiстю населення (Городоцький i Жовкiвський райони), вищоЮ концентрацiею населення в населених пунктах (Яворiвський, Городоцький i Сокальськi райони), обмеженою кшьюстю сiльськогосподарських угiдь на одну особу за винятком Сокальського та Мостиського райошв. Так, в Яворiвському райош на одну особу припадае 0,55 га сшьськогосподарських угщь, в Жовювському -0,78 га, в Городоцькому - 0,79 га.
Основними виробниками сшьськогосподарсько! продукцп е господарства населення. В Мостиському райош в 2009 рощ вони виробили 94,5 % вае! сшьськогосподарсько! сукупно! продукцп' ( в порiвняльних цiнах 2005 року).
Значна частина працездатного населення, яка проживае в 30-кшометровш зонi займаеться неофщшною транскордонною "човниковою" торгiвельною дiяльнiстю. Тому офiцiйний рiвень безробiття в 2009 рощ становив в Сокальському райош - 1,1, в Жовювському - 1,3, Яворiвському - 1,7, Городоцькому райош - 2,0% при середньому показнику по Львiвськiй област -1,7%(2).
В другому технопарку перспективними е напрями сiльськогосподарського виробництва(молока, м'яса, овочiв, фруктiв), а також вирощування риби. В Городоцькому райош розмщена Львiвська дослiдна станцiя Укра!нського науково-дослiдного iнституту рибного господарства.
Загальна площа земель пiд водою ("водного дзеркала") становить по технопарку 14,6 тис. га, що становить 34,1% "водного дзеркала" области В Яворiвському райош е можливост для розширення та успiшного функцiонування оздоровчих кластерiв "Немирiв", "Шкло".
Технопарк III. Розмщенш переважно в передгiрськiй та прсьюй зонi Прикарпаття i Карпат. Значну частину земель займають лiси. В Сколiвському районi вони займають 71,3% вщ уае! територи, в Турювському - 57,1 %, в Старосамбiрському - 46,1%.
Рельеф сiльськогосподарських угщь нерiвний, гористий. Основними виробниками сшьськогосподарсько! продукцп е господарства населення. В прських районах основною галуззю е тваринництво.
На територи технопарку дшть потужш оздоровчi санатори мiст Трускавця i Моршина, селища мiського типу Схщниця, спортивно-туристичний комплекс "Буковель". Сшьсью територи технопарку е придатними для розвитку туризму
192
в тому чи^ " зеленого туризму". Оздоровчо-вiдпочинковi заклади вимагають значну кiлькiсть продовольства. Завдання виробниюв сiльськогосподарсько! продукцi!, якi дшть на територi! технопарку - забезпечити виробництво оргашчно! продукцi!.
Райони третього технопарку е сприятливими для розведення овець та кiз. В першу чергу це стосуеться Сколiвського, Турювського, Старосамбiрського, Перемишлянськог районiв.
Доцiльнiсть створення агротхнопаркiв, кластерiв i перспективи !х дiяльностi залежить вiд активностi малого бiзнесу. Значна частина малих i середнiх пiдприемств, якi будуть залучеш в систему технопаркiв i кластерiв дiятимуть як корпоративнi, що вимагатиме нових акцентiв в iнтеграцiйних зв'язках, i в прийнятих забов'язанях.
Агротехнопарки, кластери, як правило, формуються i дiють за участю освiтнiх, науково-дослщних установ, якi е рушiйною силою штеграцшно-iнновацiйного поступу. Форми штеграцшних зв'язкiв можуть бути рiзноманiтними.
Одшею з таких перспективних форм е включення науковцiв в iнтеграцiйно-iнновацiйну систему через науково-виробничий дорадчий центр "Сшьський господар".
Висновки
1. Пiдвищення конкурентоспроможност агропромислового виробництва, комплексний розвиток сшьських територш вимагае нових штеграцшно-оргашзацшних форм до яких належить шновацшна iнтеграцiйна система, яка базуеться на створенш технопаркiв i кластерiв.
2. Вщповщно до географiчних, природно-економiчних умов, наявност трудових та природних ресурЫв, традицiй на територi! Львiвсько! област доцiльно створити три технопарки. Кшьюсть i розмiщення кластерiв як територiальних групових iнтеграцiйних утворень залежить вщ !х цiльового характеру виробництва продукци чи надання послуг. Вони можуть бути розмщеш як в межах одше! адмiнiстративно! одиницi (району, села) так i на територi! сумiжних адмiнiстративних одиниць.
Л1тература
1. Сшьське господарство Львiвщини. Статистичний збiрник. Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi.-Львiв.-2010.-173с.
2. Статистичний щорiчник Львiвсько! област за 2009 рiк. Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi.- Львiв.2010,2. П.-277с.
3. Англо - укра!нський словник. Склав M.I. Балла, т.1.-К.: Освiта, 1996.-209с.
4. Бабiенко М.Ф., Музика П.М., Ют В.Г., Доманський А.Я., Душка В.1. Розвиток шновацшно! дiяльностi в АПК та його вплив на забезпечення продовольчо! безпеки в Укра!ш. Науковий вiсник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького. Серiя "Економiчнi науки".- Львiв.-2010.-Т.12.-№1(43).
5. Базилевич В. 1нтелектуальна дiяльнiсть в контекст глобалiзацiй них процесiв. Вища школа.- 2008.-№2.-с. 26 - 33.
193
6. Бакум В.В. Самооргашзащя в агропромислових регюнальних кластерах. //Економка АПК.-2009.-№1.-с.21.
7. Бакум В.В. Методолопя розробки агропромислових кластер них утворень регюну //Економiка АПК.-2009.-№4.-с. 38-44.
8. Бiлоусько Я. К., Лузан Ю.Я.,Товстоп'ят В.Л. Технiко - технолопчне забезпечення сiльського господарства//Економiка АПК.-2009.-№12.-с.29-33.
9. Броншлак Г. К. Государственная поддержка кластерных инициатив: вертикально интегрированные структуры в АПК //Економка АПК.-2007.-№4.-с. 45-50
10. Власов Д.В. Використання водних ресурсiв у свiтi//Економiка АПК.-2009.-№1.-с 35-39.
11. Губенi Ю. Е., Олiщук П. О. Комплексний пiдхiд до стiйкого розвитку сшьських територiй.//Економiка АПК.- 2009.- №10.-с 127-131.
12. Доманська Н. А. Мале тдприемництво в сшьських територiях Львiвщини. Науковий вiсник ЛНУВМта БТ iменi С. З Гжицького. Серiя "Економiчнi науки". Т. 12.-№1(43).-Львiв.- 2010.-с 181-185.
13. Економiчний словник. За ред. П. I Ба^я, С. I. Дорогунцова Головна редакщя УРЕ АН УРСР, К.:1973.
14. Железняк А. М., Цьона Н. Б. Кластери в систем забезпечення мiжнародноï конкурентноспроможносп. Науковий вiсник ЛНУВМта БТ iменi С. З Гжицького . Серiя "Економiчнi науки". Т. 12.-№1(43).-Львiв.- 2010.-с 225-230.
15. Заболотний Г. М..- Дiдик О. М. , Захарченко В. I., Ступницький А. М. Ринкова трансформащя господарств регiону (кластер ний пщхщ). Навч. посiбник .-:Вшниця Видавництвом вiддiлу ВДАУ, 2006.- 396с
16. Збарський В. К.- Кашвський М. П. Тенденци розвитку малого пщприемства//Економка АПК.- 2009.- №8.- с50-53.
17. Зубець М., Тивончук С. О. Розвиток шновацшних процесiв в агропромисловому виробництвi.- К.:Аграрна наука, 2004.- 19с.
18. Зубець М. В. ,Саблук П. Т., Тивончук С. О. 1нновацшно-випереджувальна модель яюсно нового розвитку агропромислового розвитку виробництва //Економка АПК _ 2008.- №12.- с 3-7.
19. 1ванишин В. В. 1нновацшне забезпечення оновлення технiко-технологiчнрï бази тдприемств АПК//Економiка АПК.- 2010.-№1.-с128-133.
20. 1ванько А. В. Методичнi пiдходи з оргашзаци агропромислового виробництва на кластер нш основi//Економiка АПК.- 2009.- №6 .- с 26-31.
21. 1ртищева I. О. Побудова шноващйних моделей регiональноï агро продовольчоï сфери на штегращйнш основi// Економiка АПК.- 2009.-№9.- с 39-42.
22. Коноплiцький В. А. .,Фшша Г. I. Економiчний словник. Тлумачно-термiнологiчний.- К:КНТ,2007.-580с.
23. Кириченко О., Паращенко Л. Економка осв^и Украïни: проблеми та перспективи реформування//Вища школа.- 2008.-№2.-с 46-51.
24. Федоренко В. Г., Тугай А. М. Гойко А. Ф, Джабейло В. Б. Концепщя кластерное' пол^ики в Украм., //Економiка та держава.- 2008.-№11.- с 7.
194
25. Ковальчук Р. Л. Батюк Б. Б. 1нновацшш процеси в зовнiшньоекономiчнiй сферi Укра!ни//Науковий вшник. ЛНУВМта БТ iменi С. З Гжицького . Серiя "Економiчнi науки". Т. 12.-№»1(43).-Л^в.- 2010.-с277-281.
26. Малiк М. Й., Лузан Ю. Я. Проблемнi питання розвитку кооперацш та iнтеграцiйних вiдносин в АПК//Економжа АПК.-2010.-№3.-с3-8.
27. Маршалл А. Принцыпы економической науки.(пер. с англ..).- М.: Издательская группа «Прогрес», 1993.-Т.1.-с 208.
28. Мельник Ю. Ф.- Саблук П. Т. Агропромислове виробництво Укра!ни : уроки 2008 року i шляхи забезпечення iнновацiйного розвитку //Економша АПК-2009.-№1.-с 3-15.
29. Музика П. М. 1нновацшш структури тдприемницько! дiяльностi в агропромисловому виробництвi Захщного регiону Укра!ни (на прикладi Л^всько! областi).- Львiв.-2003.-175с.
30. Музика П. М. Розвиток шновацшного пiдприемництва в агропромисловому виробнищш Укра!ни. Монографiя.-Львiв: Видавництво"Кварт".-2005.-306с.
31. Пасiчник Ю.Удосконалення методичного забезпечення прогнозування науково--технолопчного розвитку//Вища школа,2008,- №2.-с 89-97.
32. Портер М. Конкуренция (пер. с англ..)М.:Издательский дом «Вильямс»,2001.-495с.
33. Портер М. Международная конкуренция(пер. с англ.) /под редакцией и с предисловием В. Д. Щетинина.- М.:Международ отношения, 1993.-896с.
34. Портер М. Е. Стратепя конкуренцi! ;пер. з англ.. А. Олiйник. Р. Сшьський .-К.:0снови,1997.-390с.
35. Саблук П. Т. Кропивко М. Ф. Кластеризащя як мехашзм пiдвищення конкурентоспроможност та соцiально! спрямованостi аграрно! економжи//Економжа АПК.-2010.-№ 1.-с3-12.
36. Семцов. В. М. Теоретико-прикладне трактування ролi фактора кластерно! органiзацi! в аграрному секторi Укра!ни.//Економiка АПК.-2010.-№6.-.с166-172.
37. Улько £. М. Застосування кластерного аналiзу при дослщженш попиту на ринку молочно! сировини Харкiвсько! областi//Економiка АПК.-2010.-№2.- с 46-53.
Summary
Muzyka P.M., Domanskyj A.J., Domanska N.A.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z.Gzhytskyj
THE INTEGRATION - INNOVATIVE PROCESSES OF AGROINDUSTRIAL
PRODUCTION IN LVIV REGION
The article display characteristics of the rural districts of Lviv region for their
labor and natural and economic potential for building on the basis of innovation and
integration of forms - clusters and technology parks.
Key words: rural districts, integration, innovation, clusters, technology parks.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
195
