CC BY
21
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.11
• стратепя люогосподарсько! дiяльностi, яка ре^зуеться в Украш, передба-чае збалансований (сталий) розвиток лшово! галузi, формування оптимально! структури високопродуктивних i екологiчних стшких лiсiв, ефективне вико-ристання люових ресурсiв, в т.ч. мисливських;
• за таких умов лшомисливське господарство набувае реальних можливостей для штенсифшаци, ефективного i стабiльного функцiонування;
• досввд мисливствознавцiв сум1жних держав може бути використаний, насам-перед, на прикордонних територ1ях та з коректуванням вiдповiдно до вггчиз-няного досввду.
Окремо слщ наголосити на потреб1 наукового супроводу мисливсько-господарсько! д1яльност1 в уЫх !! аспектах. Виразний сучасний попит на на-уков1 розробки з мисливствознавства, доведет до р1вня, необхщного безпо-середньо виробництву, тобто до завершено! стади, поки-що, з р1зних причин (одна з них - вщсутшсть в Укра!ш спец1ал1зованих наукових заклад1в з дос-татшми фшансовими та матер1альними можливостями) не задовольняеться. До першочергових у цьому плат тем наукових дослщжень слщ вщнести роз-робку програм забезпечення вщтворення високопродуктивних популяцш мисливських тварин, вщстежування реакцш мисливсько! фауни на антропо-генш впливи, визначення способ1в i термшв полювання та обмежень на нього вщповщно до специфши i традицш регюну. Паралельно мае створюва-тись стабшьно високояюсна сфера послуг для мисливщв, впроваджуватись гнучка м1жнародного р1вня система цш на добування мисливських тварин i продукщю мисливства.
Л1тература
1. Криницький Г.Т. Основш засади науково! д1яльност1 кафедри лшвництва НЛТУ Укра1ни // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисдовiсть : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2006. - Вип. 30. - С. 8-11.
2. Чернявський М., Швптер Р., Ковалишин Р., Угрин А., Феннич В., Коршснко В., Зварич В., Коржов В. Наближене до природи лю1вництво в Укра1нських Карпатах. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
3. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справочник. - М. : Изд-во "Мисль", 1990. - 637 с.
4. Юргенсон П.Б. Биологические основы охотничьего хозяйства в лесах. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 176 с.
5. Гоголь М.В. Авторская исповедь // Всероссийский фонд культуры. Псковское отделение. - 1990. - 127 с.
6. Бондаренко В.Д. Комплексне ведення люового i мисливського господарства // Науковий вюник УкрДЛТУ : Лю1вницью дослщження в Укра!ш. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. -1996. - Вип. 5. - С. 26-30.
7. Бондаренко В.Д. Украшсью нащональш традици мисливства // Укра1нський лю. -Льв1в. - 1992. - № 1. - С. 6-14.
УДК 556.18 (282.2) Доц. В.1. Мокрий, канд. фiз.-мат. наук;
acnip. Н.А. Шць - НЛТУ Украти, м. nbßis
1НТЕГРАЦ1Я ДАНИХ ГЕОГРАФ1ЧНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ I ДИСТАНЦ1ЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛ1 ДЛЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ
Розглянуто питання, як стосуються проблеми дешифрування та штерпретацп космозшмюв з метою ощнки стану природних i техногенних систем. Проанал1зовано
можливостi використання kocmÎ4hoï шформацп, штегровано'1' в геошформацшну систему для створення i уточнення тематичних екологiчних карт.
Assoc. prof. V.I. Mokryi;post-graduate N.A. Pits' - NUFWTof Ukraine, L'viv
Integration of GIS and remote sensing of Earth for the necessities of the ecological drawing a map
Questions which behave to ecology and the problems of decoding and interpretation of space-pictures touch with the purpose of estimation of the state of the natural and technogenic systems are considered. Possibilities of the use of space information of computer-integrated are analysed in the geoinformative system for creation and clarification of thematic ecological maps.
З кожним роком неухильно збшьшуеться кшьюсть завдань, як усшш-но виршуютья методами аерокосмiчного дистанцшного зондування Землi (ДЗЗ). Серед них дослщження природних явищ, оцшка та передбачення ре-зультапв господарсь^' дiяльностi, спостереження i прогнозування стану дов-кшля, еколопчне картографування. Значення дистанцшного зондування Землi шдсилило виникнення протягом останшх десятилпъ географiчних шформа-цiйних систем (Г1С), якi втiлили принципово новий шдхщ до роботи з просто-ровими даними. Таким чином, питання переходу до цифрових технологш у сферi дистанцшного зондування сьогодш можна вважати однозначно та позитивно виршеним. Використання цифрових технологш оброблення космiчних зтмюв (рис. 1) дае змогу перейти до цшковито цифрового потоку ДЗЗ [1].
Еколопчне
Обробка дан их
36ip дан их
Onopiii дан!
Дистанщйне зондування
Обробка
зшмвдв
Перетворення даних
X
CneKTpajibHi властивосп oô'cktîb
Реляцшш
бази
даних
Э CS CL
Бази
векторних С О *
даних
О
Бази [—с
растровнх
даних
Ф13ИЧН1 властивоcri гсосистеми Просторов!
_mi_
Результата моделювання
моделювання геосистем
ф13ико-ximîhhi
моделi
Граничш умови
iHHli
переду мови
S
т ¡а я S >ч .5 "P.
- ю
о о
ч о
о q
? (я
s s £
s о.
cl <l>
о к
s <d
s
Тематичш карти (¡ндикатори довкьзля)
Модел^ схеми, пропозицп для прийняття pimeiib
Рис. 1. ТехнологИ' оброблення Mamepianis дистанцшного зондування 3eMni
За визначенням Г1С - це автоматизована система для роботи з графiч-ними та тематичними базами даних, яка виконуе функци моделювання та розрахунюв, створення тематичних карт та атлашв для шдтримки прийняття ршень та здшснення контролю. Складовими частинами Г1С е: система вво-ду-виводу, системи управлiння базами даних (графiчних, просторових та тематичних або атрибутивних), система перегляду ^зуашзаци), система оброблення та анашзу. Г1С визначають як систему опрацювання просторово-ча-сових даних, що забезпечуе ïxm збирання, попередне опрацювання, управ-
Шуковий вкник аЛТУ Украши. - 2GG8. - Вип. 18.11
лшня даними, мoдeлювaння, aнaлiз, нaгpoмaджeння та вiдoбpaжeння iнфop-мaцiйниx peзyльтaтiв [2].
Одшею з вaжливиx ocoбливocтeй гeoiнфopмaцiйниx cиcтeм е мoжли-вicть poбoти з piзними даними (пpocтopoвими, гeoмeтpичними, oпиcoвoгo xa-paктepy, чиcлoвими), aбo iнтeгpaцiя дaниx. В ocнoвy iнтeгpaцiï данж y riC та iншиx cиcтeмax, щo зacтocoвyютьcя в гeoiнфopмaтицi для зб^ання, збepiгaн-ня, oпpaцювaння i aнaлiзy iнфopмaцiï, пoклaдeнo зaгaльнi ^инципи мoдeлю-вання, cepeд якиx пpocтopoвo-чacoвa пoдiбнicть, змicтoвнa вiдпoвiднicть, ви-бipкoвicть i cинтeтичнicть, cтaтичнicть i динaмiчнicть [З].
Пpocтopoвo-чacoвa пoдiбнicть зoбpaжeнь та вiдoбpaжeнь oб,eктiв мае тpи взaeмoпoв,язaнi acпeкти;
• гeoмeтpичнa пoдiбнicть, яка пpoявляeтьcя y пoдiбнocтi poзмipiв i cтpyктypи oб'eктiв;
• чacoвa пoдiбнicть, тoбтo aдeквaтнe вiдoбpaжeння cтaнy, динамжи i пpoцeciв y зaдaнoмy ш^ват чacy;
• пoдiбнicть вiднoшeнь, яка вiдoбpaжaeтьcя y пoдiбнocтi зв'язшв, y взaeмнoмy poзтaшyвaннi oб'eктiв.
Змicтoвнa вiдпoвiднicть мае на yвaзi oбгpyнтoвaнe вiдoбpaжeння вла^ тивocтeй i xapaктepиcтик явищ, ïxнi ocoбливocтi, гeнeзиc, iepapxiю i внyтpiш-ню cтpyктypy. Пpинцип вибipкoвocтi i cинтeтичнocтi oзнaчae, щo за дoпoмo-гoю зoбpaжeнь, з oднoгo бoкy, мoжyть poздiльнo вiдтвopювaтиcь oкpeмi яви-ща, чинники, влacтивocтi, а з iншoгo - зoбpaжeння мoжyть надавати цiлicнe cинтeтичнe вiдoбpaжeння явищ, чинниюв, якi в peaльниx yмoвax пpoявляють-cя пopiзнo.
Пpинцип cтaтичнocтi i динaмiчнocтi cвiдчaть пpo тe, щo;
• кoжнe кocмiчнe зoбpaжeння е oкpeмим чacoвим зpiзoм ятого^ cпocтepeжy-вaнoгo cтaнy aбo npo^cy, тoбтo фiкcye oб'eкт y етатищ;
• мoжливo вивчити пpoцec aбo oб'eкти, cтaн якиx змiнюeтьcя, надае мoнiтo-pинг, aбo пepioдичнe cпocтepeжeння за oб'eктaми з мeтoю виявлeння ïx кшь-кicниx та якicниx змш.
Утiм, iнтeгpyвaтиcя мають те тiльки дaнi, ane й тexнoлoгiï. Надзви-чaйнo пepcпeктивнoю е iнтeгpaцiя riC - тexнoлoгiй i тexнoлoгiй ДЗЗ. Цьoмy cпpияe кoнцeптyaльнa близьюеть гoлoвниx цiлeй ïxньoгo cтвopeння, наяв-нicть в ниx дeкiлькox пpaктичнo oднaкoвиx за пpинципaми фyнкцioнyвaння блoкiв. Узaгaльнeння ocнoвниx тexнoлoгiчниx eтaпiв oбpoблeння iнфopмaцiï дае змoгy як для riC, так i для cиcтeм ДЗЗ видiлити чoтиpи близькi за cвoïм фyнкцioнaльним пpизнaчeнням тexнoлoгiчнi блoки: збиpaння дaниx, збepi-гання i oнoвлeння дaниx, oбpoблeння дaниx i анашз peзyльтaтiв, пpeдcтaвлeн-ня iнфopмaцiï.
На eтaпi збopy дaниx ГIC-тexнoлoгiï виглядають бiльш загальними ш-piвнянo з тexнoлoгiями ДЗЗ. Texнiчнi та пpoгpaмнi зacoби riC зaбeзпeчyють; ^иймання вiдeoiнфopмaцiï на aнтeннy cиcтeмy, ^иймання й oбмiн зoбpa-жeннями ш лiнiяx зв'язку, oцифpoвyвaння зoбpaжeнь, ввeдeння вiдeoiнфopмa-цй' з тeлeкaмep. Бeзyмoвнoю пepeвaгoю cиcтeм ДЗЗ е наявшеть влacниx джe-peл видoвoï iнфopмaцiï та iншиx дaтчикiв, якi зaбeзпeчyють oпepaтивнe oтpи-мання piзнoмaнiтнoï iнфopмaцiï пpo cтaн oб,eктiв диcтaнцiйнoгo зoндyвaння.
Етап збер^ання i оновлення даних спочатку було оргашзовано у системах ДЗЗ у виглядi постiйно поновлюваних комп'ютерних apxÏBÏB файлiв даних. По^м замiсть сукупностi даних було використано просторово-орiенто-ванi бази даних, як характеризують розташування i геометричний опис об'екпв у просторi та вщносно один одного.
У Г1С вщразу з часiв ix створення використовувались вбудованi бази даних. Основою штеграци на цьому етапi стала можливють застосування баз даних в обох системах для збер^ання iнформацiï. Найбшьш близькими для Г1С та систем ДЗЗ у технолопчному планi е засоби оброблення зображень, зокрема ErMapper, ENVI, ERDAS Imagine, PCI та шш^ розраxованi на вико-ристання у системах ДЗЗ, але сповна можуть застосовуватись i в Г1С [3].
Загалом, завдяки актуальностi та нагромадженим досвщом застосування, системи ДЗЗ характеризуются бiльш розвиненими засобами оброблення та дешифрування зображень. В^м, Г1С мае ту перевагу, що побудова-на як шформацшна система, що мае множину вxодiв (виxодiв) i яка дае змогу одночасно опрацьовувати низку шформацшних запит1в. Саме тому сьогоднi Г1С застосовують переважно iнформацiйно-довiдковi, шформацшно-аналь тичнi, або експертш системи.
Сучасна космiчна фотошформащя вiдповiдае багатьом вимогам еко-лопчного вивчення i картографування територiï. Вона забезпечуе вивчення площ, стан яких зафшсовано практично на единий момент часу; виявлення еколопчних умов в ïx залежностi i взаемовпливi одна на одну, що дае змогу розглядати середовище iснування людини, рослин i тварин як едину систему.
Картографування прогнозу динамжи природного середовища на осно-вi космiчноï шформацп розкривае подальшi шляхи практичного використан-ня космiчниx знiмкiв, зокрема як вихщт данi у середовищi Г1С, i мае велике значення для ращонального планування природокористування.
На еколопчних картах, яю створюються з використанням космiчноï фотоiнформацiï, повинен бути воображений комплекс екологiчниx чинникiв. Тому дешифрування космозшмюв спрямоване на виявлення i ощнювання рiзниx природних об'ектiв, шформащя про якi найбiльш повно i достовiрно можна отримати, якщо використовують фотоматерiали належноï шформатив-ностi для здшснення вiдповiдниx дослiджень (рис. 2) [4].
Матер ¡ал и EOCMÎ4HOÏ фотозйомки
Повтори i матер ¡ал и KOCMÎ4H0Ï фотозйомки
И
1нвснтаризацшш карти природних умов i динашки природних процеав Описова i картограф!чна шформащя по perioHy
1 г Ландшафтш ¡ндикатори стадш природних npoueeiß i ïx дешифрувальш ознаки
1нвентаризацшш карти стадш розвитку природних процеав
1
Карти динашки природних npoueeiß Даш про антропогенш впливи
1 /
Прогнозш карти динамши природних npouecÎB { Дан! про псрспсктивш антропогенш впливи
Рис. 2. Блок-схема noaaidosHocmi складання карт динамки природних процеав
Результати розподшу космiчних знiмкiв за темою люових об'екпв i за темою об'екпв урбашзаци Шацького НПП представлено на рис. 3.
Рис. 3. Розподл космознмка територи Шацького НПП на класи об'eктiв типу сiльгоспугiдь, лугiв, чагарнишв таурбашзованих зон
Шар люових об'екпв ШНПП у просторi спектральних ознак добре вщ-дшяеться вiд водних та грунтових об'екпв завдяки специфiчному спектру вщ-биття хлорофшово1 компоненти, проте перекриваеться з рослинним об'екта-ми чагарникового та трав'яного типу. На рис. 3 наведено карту з об'ектами ль сового типу, отриману за результатами розподшу космiчного зшмка, за-реестрованого весною 2002 р. При розкласифжаци використаш iснуючi данi наземно! перевiрки у виглядi топографiчноl карти 20^чно! давностi та карти таксаци лiсiв 10^чно1 давностi. Такi застарiлi даш не дали змоги вiддiлити рослинш класи, вiк об'ектiв яких менше 10 рокiв. Тому лише 3 класи хвойного i 3 класи листяного лiсу з 9 клаЫв лiсiв можна вважати видшеними корек-
тно, причому лише на дшянках, де масиви вiдповiдних лiсiв займають тери-
2 • • торiю не менше 200 м . Щоб отримати бiльш коректний розподш лiсових ма-
сивiв, необхщно мати данi наземних спостережень щонайменше з 20 лiсових
полiгонiв, у перюд 2000-2004 рр. Для отримання бшьш деташзовано1 шфор-
мацп, ^м того, необхiдно залучити спектральнi космiчнi знiмки високо1 роз-
дшьно1 здатносп (2-10 м).
Шар об'екпв урбашзаци Шацького НПП (дороги, споруди) може бути сформований лише за даними косм1чно1 зйомки високо1 роздшьно1 здатностi (2-10 м). Об'екти урбашзаци типу посiвiв сiльськогосподарських культур у спектральному просторi перекриваються з рослинними об'ектами чагарнико-вого та трав'яного типу. Допомiжною ознакою для розшзнавання посiвiв сшь-госпкультур може слугувати лшшна структура дiлянок. Проте !х коректний розподiл можливий лише за наявност даних наземно! звiрки.
На картографiчнiй моделi (рис. 3) за залишковим принципом кольора-ми видшеш класи, якi не вiдповiдають водним i лiсовим об'ектам. Як видно з карти, бшьшють цих клаЫв (за винятком лугових та чагарникових) мають характеры урбанiстичнi ознаки об'екпв у виглядi лiнiйних форм, м1жоб'ектно1 строкатостi та класово! однорщност в межах об'ектiв, що характеризуе !х штучне походження.
Тематичний розподiл космiчних спектральних зображень середньо! роздшьно! здатностi (15-60 м) показав таке:
• група з 3-х клашв хвойних лiсових об'екпв i група з 3-х класiв листяних об'екпв мають свое пiдтвердження на карп таксаци лiсiв 10^чно1 давносп. З огляду на змiну лiсового покриву тсля таксаци, iдентифiкацiя класiв всере-динi цих груп е проблематичною. Тому у виглядi карти Г1С на цей час мо-жуть бути використанi лише 2 об'еднаних класи лiсових об'ектiв - лш хвой-ний та лiс листяний. Для бiльш глибокого видового розподiлу лiсiв за станом на 2002 р. необхвдно мати данi таксаци за перюд 2000-2004 рр., а для сучас-но! сптуаци - сучаст данi наземних перевiрок (орiентовно у 20 точках) i кос-мiчнi зображення високо1 розд№но1 здатносп (5-10 м);
• бiльше 10-ти клашв на розподiлених зображеннях мають характеры урбашс-тичнi ознаки об'екпв у виглядi лiнiйних форм, мiжоб'ектноl строкатосп та класово1 однорiдностi в межах об'екпв, що характеризуе !х штучне походження, проте ввдсутшсть даних наземной перевiрки за станом на час зйомок не дае змогу сформувати достовiрну Г1С-карту об'екпв урбашзаци. Для ко-ректно1 вдентнфшаци цих класiв з вiддiленням об'екпв урбашзаци i сшьгос-ппосiвiв ввд лугових та чагарникових об'екпв необхвдно мати сучасш космiч-нi зображення високо1 розд№но1 здатносп (5-10 м) i данi наземних перевь рок щонайменше у 30-40 точках.
Отримаш результати дають шдставу зробити висновок про доцшьшсть використання косм1чних зтмюв для формування Г1С Шацького НПП [5]. Водночас, лопчним та надзвичайно перспективним шляхом забезпечення опе-ративност та значимост результат1в функцюнування штегрованих систем Г1С та ДЗЗ е 1хне подальше штегрування в глобальну мережу INTERNET.
Л1тература
1. Лялько В.1. Стан i перспективи розвитку аерокосм1чних дослщжень Земл1 в Украш1 // Косм1чна наука i технология. - 2002. - Т. 8, № 2/3. - С. 41-51.
2. Асташкин А.А. Космические системы, аппараты и приборы для решения задач природопользования и экологического контроля / под ред. Я. Л. Зимана. - М. : АИ СССР, ВИНИТИ, 1991. - 141 с.
3. Порхну О.А. Застосування Г1С при дешифруванш аерокосм1чних зображень // Кос-м1чна наука i технология. - 2004. - Т. 8, № 2. - С. 106-109.
4. Аэрокосмическая информация как источник ресурсного картографирования [сб. статей]. - Иркутск : ИГСИДВ, 1979. - 150 с.
5. Мокрий В.1., Пщь Н.А. reonpocTopoBi iнформацiйнi технологи екологiчного карто-графування pecypciB Шацького нацioнальнoгo природного парку // Науковий вюник Волинсь-кого державного ушверситету ím. Лeci Украшки : матер. I мiжнаp. науко.-практ. конф. "Шаць-кий нацюнальний природний парк: репональш аспекти, шляхи та напрямки розвитку" (3-6 жовтня 2007 р., Луцьк). - Луцьк : РВВ ВДУ ím. Лед Укражки. -2007. - № 11 (Ч.1). - С. 216-220.
УДК 630*111, 630*425 Cm. наук. ствроб. В.П. Ворон, канд. с-г. наук -
Укратський науково-до^дний тститут ím. Г.М. Висоцького
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕНИЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Л1САХ ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ РВАТ "АЗОТ "
Розглянуто основш особливосп ведення люового господарства в аеротехноген-но забруднених люах зелено! зони м. Рiвнe. Ведення господарства в таких зонах повинно оптимально поеднувати нормування забруднення i люогосподарсью заходи, спрямоваш на збереження i ввдновлення лiciв.
Ключов1 слова: нормування забруднення, люогосподарсью заходи, асорти-мент порщ.
Senior scientific employer V.P. Voron -Ukrainian research institute is the name of G.M. Visockogo
Peculiarities of forest management practice in forests of technogenic zone of Rivne nitrogen plant
Main peculiarities of forest management practice in forests of green belt of Rivne city being under the impact of industrial air pollution are discussed. In such zones forest management should be grounded on optimal combination of standardization of pollution rate and forestry measures aimed at conservation and regeneration of forests.
Key words: standardization of pollution rate, forestry measures, tree species assortment.
Пщ час ведення господарства у люах, пошкоджених аеротехногенним забрудненням, ставимо таю завдання: шдвищити !хню стшюсть i дoвгoвiчшc-ть; зменшити витрати деревини та еколого-захисш функци люу.
Кардинальне виршення проблеми збереження лшв в умовах аеротех-ногенного забруднення можливе лише у pазi зниження його до допустимих piвшв. Система люогосподарських та шших захoдiв мае тдлегле, хоча й ic-тотне значення. Адже за високих piвшв забруднення не отримано задовшь-них результат вщ застосування шших захoдiв щодо шдвищення стшкост лшв. Про це свщчить i динамжа стану лшв у зош Рiвнeнcькoгo ВАТ "Азот"[3, 4, 9]. Тому система захoдiв, спрямованих на збереження i вщнов-лення лiciв, мае базуватися на оптимальному поеднанш нормування аеротех-ногенного забруднення i всього циклу вирощування насаджень.
Залежно вщ мети й умов нормування для люових екосистем застосо-вують нормативи: гранично дoпycтимi концентраци (ГДК), гранично допус-тимi викиди (ГДВ) гранично дoпycтимi навантаження (ГДН), дoпycтимi piвнi нагромадження (ДРН) тoкcикантiв. У закoнoдавcтвi нинi затверджено лише cанiтаpнo-гiгiеничнi нормативи, а еколопчш норми, зокрема i щодо лiciв, не мають чинност [6, 7]. Для людини розроблено pазoвi та середньодобов1 ГДК бшьше, нiж 160 тoкcикантiв та !хтх кoмбiнацiй [7]. Однак, ГДК багатьох
