Научная статья на тему 'ІНТЕГРАЛЬНИЙ ЕКОНОМіЧНИЙ МОНіТОРИНГ В УМОВАХ ФУНКЦіОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМ СТРАТЕГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГіОНАЛЬНОї СТРУКТУРИ і ТЕРИТОРіАЛЬНОї ОРГАНіЗАЦії СУБ’єКТіВ ПРОМИСЛОВОї СФЕРИ НАЦіОНАЛЬНОї ПіДСИСТЕМИ КРАїНИ'

ІНТЕГРАЛЬНИЙ ЕКОНОМіЧНИЙ МОНіТОРИНГ В УМОВАХ ФУНКЦіОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМ СТРАТЕГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГіОНАЛЬНОї СТРУКТУРИ і ТЕРИТОРіАЛЬНОї ОРГАНіЗАЦії СУБ’єКТіВ ПРОМИСЛОВОї СФЕРИ НАЦіОНАЛЬНОї ПіДСИСТЕМИ КРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
49
5
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
іНТЕГРАЛЬНИЙ ЕКОНОМіЧНИЙ МОНіТОРИНГ / ПіДСИСТЕМА / РЕГіОНАЛЬНА СТРУКТУРА / СИСТЕМА СТРАТЕГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ / СУБ'єКТ ПРОМИСЛОВОї СФЕРИ / ТЕРИТОРіАЛЬНА ОРГАНіЗАЦіЯ / ФУНКЦіОНАЛЬНО РОЗВИНУТА СИСТЕМА

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ткаченко Сергій Анатолійович

Мета статті розкрити основні сторони організаційного забезпечення функції інтегрального економічного моніторингу в сучасних умовах функціонально розвинутих систем стратегічного регулювання регіональної структури і територіальної організації суб’єктів промислової сфери підсистеми країни. Формування і впровадження підсистеми комплексного економічного моніторингу пов’язане з вирішенням організаційних питань. Створення організаційного забезпечення підсистеми означає як розмежування функцій між людиною та машиною електронною цифровою, так і більш чітке визначення функцій та завдань регулюючого персоналу, а в ряді випадків і вдосконалення організаційних схем органів регулювання, які виконують економіко-аналітичні функції. Створення підсистеми комплексного економічного моніторингу істотно зменшує трудомісткість економіко-аналітичних розрахунків, підвищуючи при цьому якісні характеристики та технічні параметри, економічну ефективність регулювання за рахунок досягнення глибинного всебічного висвітлення, високої комплексності та оперативності моніторингу. Серед перспектив подальшого розвитку в означеному напрямку застосування універсальних методів створення підсистеми регулювання, підготовка кадрів фахівців для потреб галузей системи економіки країни та ін.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Ткаченко Сергій Анатолійович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ІНТЕГРАЛЬНИЙ ЕКОНОМіЧНИЙ МОНіТОРИНГ В УМОВАХ ФУНКЦіОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМ СТРАТЕГіЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГіОНАЛЬНОї СТРУКТУРИ і ТЕРИТОРіАЛЬНОї ОРГАНіЗАЦії СУБ’єКТіВ ПРОМИСЛОВОї СФЕРИ НАЦіОНАЛЬНОї ПіДСИСТЕМИ КРАїНИ»

УДК 332.146.2:[65.012.122:338.012]

1НТЕГРАЛЬНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ В УМОВАХ ФУНКЦ1ОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМ СТРАТЕПчНОгО РЕгулювАННя РЕГ1ОНАЛЬНО1 СТРУКТУРИ I ТЕРИТОР1АЯЬНО1 ОРГАН1ЗАЦ11 СУБ'ЕКПВ ПРОМИСЯОВО! СФЕРИ НАЦ1ОНАЯЬНО! П1ДСИСТЕМИ КРАЖИ

© 2016

ТКАЧЕНКО С. А.

УДК 332.146.2:[65.012.122:338.012]

Ткаченко С. А. 1нтегральний економiчний мониторинг в умовах функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регiональноi' структури i територiальноi' органiзацii' суб'екпв промисловоТ сфери нацюнальноТ пiдсистеми

краТни

Мета cmammi - розкрити основн сторони оргашзацшного забезпечення функцп нтегрального економ'много монторингу в сучасних умовах функционально розвинутих систем стратегiчного регулювання регюнально!структури i територiально¡ органiзацii суб'ект'в промисловоi сфери пiдсистеми крани. Формування i впровадження тдсистеми комплексного економнного монторингу пов'язане з виршенням органiзацiйних питань. Створення оргашзацшного забезпечення тдсистеми означае як розмежування функ^й мiж людиною та машиною електронною цифровою, так i б'шьш чтке визначення функцш та завдань регулюючого персоналу, а в рядi випадт i вдосконалення органiзацiйних схем оргашв регулювання, як виконують економжо-аналтичт функц!. Створення тдсистеми комплексного економ'нного монторингу стотно зменшуе трудомктюсть економ'жо-аналтичних розрахунт, тдвищуючи при цьому якiснi характеристики та техшчн параметри, економiчнy ефек-тивтсть регулювання за рахунок досягнення глибинного всеб'много висвтлення, високоi комплексностi та оперативностi монторингу. Серед перспектив подальшого розвитку в означеному напрямку-застосування утверсальнихметод'в створення тдсистеми регулювання, тдготовка кадр'в фахiвцiв для потребгалузей системи економки крани та н.

Ключов'! слова: штегральний економiчний монторинг, тдсистема, регюнальна структура, система стратегiчного регулювання, суб'ект промислово! сфери, територ'шльна оргашза^я, функцонально розвинута система. Рис.: 3. Ббл.: 14.

Ткаченко Сергй Анатолйович - кандидат економiчних наук, доцент, виконуючий обов'язки ректора М'жнародного технологчного ушверсите-ту «Миколавська полтехнжа» (вул. Робоча, 2а, Микола!в, 54029, Укра!на) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru

УДК 332.146.2:165.012.122:338.012] Ткаченко С. А. Интегральный экономический мониторинг в условиях функционально развитых систем стратегического регулирования региональной структуры и территориальной организации субъектов промышленной сферы национальной подсистемы страны Цель статьи - раскрыть основные стороны организационного обеспечения функции интегрального (комплексного) экономического мониторинга в современных условиях функционально развитых систем стратегического регулирования региональной структуры и территориальной организации субъектов промышленной сферы национальной подсистемы страны. Формирование и внедрение подсистемы комплексного экономического мониторинга связано с решением организационных вопросов. Создание организационного обеспечения подсистемы означает как разграничение функций между человеком и машиной электронной цифровой, так и более четкое определение функций и задач регулирующего персонала, а в ряде случаев и совершенствование организационных схем органов регулирования, выполняющих экономико-аналитические функции. Создание подсистемы комплексного экономического мониторинга существенно уменьшает трудоемкость экономико-аналитических расчетов, повышая при этом качественные характеристики и технические параметры, экономическую эффективность регулирования за счет достижения глубинного всестороннего освещения, высокой комплексности и оперативности функции мониторинга. Среди перспектив дальнейшего развития - применение универсальных методов создания подсистемы регулирования, подготовка кадров специалистов для отраслей системы экономики страны и др.

Ключевые слова: интегральный экономический мониторинг, подсистема, региональная структура, система стратегического регулирования, субъект промышленной сферы, территориальная организация, функционально развитая система. Рис.: 3. Библ.: 14.

Ткаченко Сергей Анатольевич - кандидат экономических наук, доцент, исполняющий обязанности ректора Международного технологического университета «Николаевская политехника» (ул. Рабочая, 2а, Николаев, 54029, Украина) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru

UDC 332.146.2:[65.012.122:338.012] Tkachenko S. A. The Integrated Economic Monitoring in the Context of Functionally Advanced Systems for Strategic Management of the Regional Structure and Territorial Organization of Actors in the Industry Sphere of the National Subsystem of the Country The article is aimed to reveal the main sides of the organizational provision to the function of integrated economic monitoring in the current conditions of the functionally advanced systems for strategic management of the regional structure and territorial organization of actors in the industry sphere of the national subsystem of the country The establishment and implementation of an integrated economic monitoring subsystem is connected with solutions to organizational issues. Creating an organizational subsystem is not only a segregation of functions between man and electronic digital machine, but more clear definition of the functions and tasks of the regulatory staff as well, and in some cases also improving the organizational schemes of the regulatory authorities, carrying out economic-analytical functions. Establishing a subsystem for integrated economic monitoring significantly reduces the complexity of the economic-analytical calculations, while enhancing qualitative characteristics and technical parameters, economic efficiency of regulation at the expense of achieving the deep full coverage, high complexity and operational efficiency of the monitoring functions. Among the prospects for further development is the use of generic methods for establishing a management subsystem, training professionals for branches of the country's economic system, etc.

Keywords: integrated economic monitoring, subsystem, regional structure, system of strategic management, actor of industry sphere, territorial organization, functionally advanced system. Fig.: 3. Bibl.: 14.

Tkachenko Serhii A. - PhD (Economics), Associate Professor, Acting Rector of the International Technological University «Mykolaiv Polytechnic» (2a Robo-cha Str., Mykolaiv, 54029, Ukraine) E-mail: nukoblikaudit@inbox.ru

Сучасний розвиток нацюнально! економiки кра!-ни характеризуемся незначними темпами нау-ково-тех^чного (iнновацiйного) розвитку, невеликими масштабами виробництва i збуту, застiйними процесами у змш !х структури та нескладними мiж-господарськими зв'язками. У цих умовах пiдвищення ефективностi господарсько! дiяльностi промислових пiдприемств, науково-виробничих об'еднань вимагае покращення системи регулювання економжою кра!ни у вси без виключення 11 ланках.

Один зi шляхiв удосконалення регулювання -створення ефективних функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регюнально! структури i терш^ально! оргашзаци. За останнi роки промисло-вiстю кра!ни накопичено значний досвц з подальшого вдосконалення функцiй регулювання, а саме, таких, як планування та облж. Однак шдвищення економiчно! ефективностi функцiонування створюваних функцю-нально розвинутих систем стратегiчного регулювання регюнально! структури i територiально! оргашзаци по-требуе забезпечення замкнення функцiонального контуру регулювання та розвиток не окремих, а уск без виключення регулюючих функцiй.

Важливою шдсистемою у функцiонально розвинутих системах стратепчного регулювання регюнально! структури i територiально! оргашзаци суб'ектiв промислово! сфери, на яку потрiбно звернути особливу увагу розробникам систем регулювання та пращвни-кам промисловосп, виступае шдсистема комплексно-економiчного монiторингу. Завдання економiчного мош-торингу в порiвняннi з плановими та облiковими мають бкьш високу економiчну ефективнiсть. Так, дослцжен-ня, проведенi в рiзних галузях промисловостi, показали, що впровадження в межах функцюнально розвинуто! системи стратепчного регулювання регюнально! структури та територiально! оргашзаци суб'ектом промислово! сфери першочергових завдань економiчного мош-торингу ткьки на 11 шдприемствах надае пiдсумковий рiчний економiчний ефект, який приблизно дорiвнюе 1,8 млн грн. Цей факт можливо пояснити тим, що по-перше, економiчний монiторинг у повсякденнiй робо-тi пiдприемств виступае як основний зайб виявлення господарського розвитку та виявлення виробничих ре-зервiв i, по-друге, займаючи в системi регулювання про-мiжне положення мiж планово-облiковою шформащею та прийняттям регулюючих рiшень, мониторинг виступае базою для прийняття ршень, !х логiчною основою. Вц комплексностi, якостi та своечасностi мониторингу залежить i оптимальнiсть ршень, яю приймаються, i ефективнiсть регулювання.

Разом з тим, у галузях промисловост у функцюнально розвинутих системах стратепчного регулювання регюнально! структури та територiально! оргашзаци мониторинг ще не зайняв вiдповiдного мюця: у бкьшо-стi суб'ектiв промислово! сфери питома вага локально впроваджуваних завдань економiчного монiторингу до-сить незначна, як правило, приблизно 3-8 % вц загаль-но! юлькост функцiональних завдань. Таке становище склалося внаслiдок деккькох причин:

+ досить широко розповсюджено! думки серед деяких розробникiв систем регулювання про те, що мониторинг у функцiонально розвинутих системах стратепчного регулювання регюнально! структури та територiально! оргашзаци суб'ектш промислово! сфери не вццрае само-стшно! ролi й може розглядатися виключно як компонент шших функцюнальних пiдсистем (цей факт, зокрема, знайшов вираження у рядi методичних матерiалiв, де функцiя економiчно-го мониторингу розглянута досить поверхнево); + повно! вiдсутностi вивчення питань оргашзаци економiчного монiторингу iз застосуванням машин електронних цифрових у мiжгалузевих i галузевих iнструктивно-методичних i методо-лопчних матерiалах iз монiторингу; + слабкого розроблення та недостатнього висвгт-лення у спещальних лiтературних джерелах те-оретичних i методологiчних аспектiв проблеми оргашзаци економiчного монiторингу у функцюнально розвинутих системах стратепчного регулювання регюнально! структури та тери-торiальноl оргашзаци суб'ектiв промислово! сфери i науково-практичного досвiду та iнше.

Попередня практика розвитку функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регюнально! структури i територiально! оргашзаци суб'ектiв промислово! сфери переконливо довела неефективнiсть локального пiдходу до формування та впровадження функци економiчного монiторингу - ви-рiшення часткових економiко-аналiтичних завдань, яю розосередженi за багатьма функцiональними подсистемами. Докорiнне покращення оргашзаци економiч-ного монiторингу на промислових шдприемствах i в науково-виробничих об'еднаннях можливе лише ткьки за умов створення та розвитку в складi кожно! функцю-нально розвинуто! системи стратепчного регулювання регюнально! структури i територiально! оргашзаци суб'ектом промислово! сфери самостшно! функцюнально! пiдсистеми планомiрного (комплексного) економiч-ного монiторингу. Саме розгляду ще! проблеми i при-свячена означена науково-практична стаття. В !! основу були покладенi матерiали багаторiчного практичного досвiду та дослцжень у сферi формування i впровадження економiчного монiторингу на рядi пiдприемств таких галузей промисловостi нацюнально! економiчно! системи кра!ни, як суднобудування та машинобудуван-ня. Був використаний також i провiдний досвiд шших галузей промисловост цiе! сфери, наприклад, агропро-довольчого комплексу та шше.

Особливостi створення загального оргашзацш-ного забезпечення функцюнально розвинутих систем стратепчного регулювання регюнально! структури i територiально1 органiзацi! суб'ектiв промислово! сфери знайшли вiдображення в лiтературних джерелах таких авторiв, як Д. В. Миронов [1], В. В. Портних [2], Т. М. Стольников [3] та шших i в^повцних керiвних методичних матерiалах тощо. Питанням спещального органiзацiйного забезпечення не було придкено до-

статньо! уваги. Зокрема, це стосуеться оргашзацшного забезпечення шдсистеми комбiнованого (комплексного) економiчного монiторингу функцiонально розви-нутих систем стратегiчного регулювання регiонально! структури та територiально1 органiзацi! суб'ектiв про-мислово! сфери, яке залишаеться практично зовйм не-дослiдженим, незважаючи на той факт, що iснуе значна ккьюсть науково! та навчально-методично! лиератури з питань загально! органiзацi! економiчного мошторин-гу таких дослiдникiв: Г. Г. Аралбаева [4], С. В. Батанова [5], О. О. Данов [6], Н. Ш. Заршова [7], С. М. Калюгша [8], Ю. В. Литвин [9], Ф. А. Мамбетова [10], О. В. Сер-дюкова [11], Л. 6. Совж [12], М. В. Чершков [13], I. В. Шамрша [14] та шших. Немае жодно! роботи, яка була б спещально присвячена оргашзацшному забезпечен-ню економiчного монiторингу в сучасних нестабкьних умовах його функцюнального розвитку i розглядала б комплексно весь спектр питань, яю належать до дано! проблематики. У роботах ж, яю стосуються формуван-ня та впровадження функцй економiчного мониторингу господарсько! дiяльностi промислових пiдприемств i ви-робничих об'еднань взагалi, шдшмаються, як правило, лише окремi сторони оргашзацшного забезпечення мониторингу у функцюнально розвинутих системах стратепчного регулювання регiонально! структури та терито-рiально! органiзацi! суб'ектiв промислово! сфери.

Так, вважаеться, що шформацшно-обчислювальш центри мають у наявност необхiднi примщен-ня, обладнання, а також кадри фахiвцiв. У цих умовах для машинно! реалiзацi! економiко-аналiтичних завдань потрiбно передбачити в штатi шформацшно-обчислювальних центрiв лише фахiвцiв iз економiчного монiторингу виробничо-господарсько! дiяльностi як по-становникiв завдань. 1ншого органiзованого забезпечення тут не потрiбно. Обмежешсть такого пiдходу очевидна: уведення до штату шформацшно-обчислювальних центрiв постановниюв економiко-аналiтичних завдань хоча i виступае потрiбним кроком, але саме по собi не вирiшуе та не може виршити усiх питань оргашзацшного забезпечення функцй монiторингу у функцюнально розвинутих системах стратепчного регулювання регю-нально! структури i територiально1 органiзацi! суб'ектiв промислово! сфери кра!ни.

У дано! науково-практичнш роботi не ставилося за мету вжжтити всi аспекти цiе! проблеми: завдання зведене до того, щоб вперше розкрити основш, най-бкьш важливi сторони органiзацiйного забезпечення функци мошторингу в сучасних умовах функцюнально розвинутих систем стратепчного регулювання регю-нально! структури i територiально! оргашзаци суб'ектiв промислово! сфери кра!ни.

У цьому зв'язку насамперед уявляеться необхц-ним сформулювати поняття оргашзацшного забезпечення шдсистеми колективного (комплексного) еко-номiчного монiторингу. Воно являе собою сукупшсть структурних частин (внутршнк структурних шдроздь лiв, ойб), методiв i засобiв органiзацi! !х взаемодй з тех-нiчним комплексом та мiж собою в процей створення пiдсистеми i сучасного економiчно ефективного функ-

цiонально розвинутого виршення завдань економiчно-го монiторингу.

Найважлившим елементом методу оргашзацшно-го забезпечення шдсистеми комплексного економiчно-го мошторингу виступае його оргашзацшна структура (рис. 1). Ушверсальний (типовий) метод формування i впровадження органiзацiйних структур системи регулювання не розроблений. Як правило, !х синтез в^бува-еться на базий евристичних методiв.

Початковим моментом у формуваннi та впрова-дженнi структури органiзацiйного забезпечення шдсистеми комплексного економiчного мошто-рингу виступае дослцження 'й економiко-аналiтичних функцiй на промисловому пiдприемствi i в науково-виробничому об'еднаннi та отримання на цш основi впорядковано! сукупностi доцкьно згрупованих комп-лексiв завдань апарата регулювання з вцповцним опи-сом процейв '1х безпосередньо! реалiзацй. Спрощено шд економiко-аналiтичними функцiями можна розушти перелiк питань, якi вирiшуються органами регулювання i окремими працiвниками шдприемства в процесi монi-торингу його дшльносп.

Виконання економiко-аналiтичних функцiй пов'я-зано з реестрацiею, збором, прийманням-передачею, обробленням шформацй та використанням результапв цiе! обробки. Тому дослiдження економжо-аналгтичних функцiй, у першу чергу, зведене до вивчення шформа-цiйних аспекпв економiчного монiторингу, складу i за-стосування початкових даних, потокiв руху шформацй, обсяпв оброблено! iнформацй, обсяпв вихiдно! iнфор-мацй та ш. Оск1льки процес вирiшення завдань еконо-мiчного монiторингу являе собою сукупшсть стандарт-них (однотипних) процедур i !х вiдповiдне iнформацiйне забезпечення, то з'являеться можливють встановити послiдовнiсть !х виконання залежно вiд логiчних i тех-нологiчних зв'язкiв пiдсистеми. У шдсумку таке дослi-дження дозволить отримати повне уявлення про структуру економжо-аналгтичних функцiй, якi виконуються на рiзних рiвнях регулювання.

Наступне завдання, яке мае бути виршено на основi дослiдження економiко-аналiтичних функций, що виконуються на промислових шдприемствах i у виробничих об'еднаннях, полягае у визначенш напрямкiв розвитку та вдосконалення !х виконання. Справа в тому, що в прак-тищ роботи пiдприемств (об'еднань) ще не рцю випад-ки нечiткого закршлення рiзних економiко-аналiтичних функцiй за окремими шдроздками i працiвниками. Цей факт призводить до того, що ряд питань економiчного мошторингу взаг^ випадае з поля зору, iншi робляться не в повному обсяз^ не в заплановаш строки.

I, насамюнець, ще одне важливе завдання, виршення якого повинне бути знайдено в процей дослцження економiко-аналiтичних функцш промислового пiд-приемства, виробничого об'еднання, випливае iз особ-ливостей ефективного функцюнально розвинутого виршення задач економiчного мониторингу та полягае в розподкенш робiт iз економiчного мошторингу мiж машинною частиною регулювання та !! персоналом. Су-часне формування та впровадження функцй економiч-

ЕК0Н0М1КА МЕНЕДЖМЕНТ I МАРКЕТИНГ

СП СП

Оргашзацшне забезпечення тдсистеми сгпльного (комплексного) економ1чного мошторингу функцюнально розвинутих систем стратепчного регулювання репонально'Т структури та територ1альноУ оргашзацм суб'еклв промисловоТ сфери

ет

и

X

1 ■ 1 о

X

е

€ о

сг с

5"

а> 0-1 ю

0-1

Р м о

ъ —*

а> СП

о. ч:

пз ^

ОС

ю ч:

I

£

Е

'ч: о с го О о.

ч: о

о.

О

ч

о

и

ч:

i I

2

о о

и

2 с;

о.

о

ч: ей

О Ю

2 О

ш и

го го

го го

ей X

ей ^

о I

2 1Г

>, 'I

О X

ч: |_ 01 н

о р

2 н

^ ей >, с; го

га I

2 о

ф и

н о.

и 01

^ с

и

ч: о

о. 01

с;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

¡1 ей =1

О о.

5 & о

о. о.

ч: о. ° &

<V Ч!

01 ^

ю о о.

го О О.

ч: о

ч:

о о. с

о. ш

ч: о

5

'ч:

го О О.

.ч:

с

о.

>,

>, о.

о о. с

ос

*

о с; о

о ч:

ОС

ОС I

I I

I го

01 ей

1Г >,

01 I

с О

го =г

ю го п I

-е-

о.

>, ч:

ш =г

0 о. с

X -О ^ i

1 го

ч:

•- ей „ га

го го

О.

>,

ч: :=

О 1

¡1 £ :о

=Г I

ГО

2 ей О. СС О I i

го го

га

ей и

О.

О

Рис. 1. Загальна структурна блок-схема оргажзацшного забезпечення пщсистеми комплексного економ1чного монторингу функцюнально розвинутих систем стратепчного регулювання

репонально'Т структури I територ1альноТоргашзацмсуб'еклв промисловоТ сфери нацюнальноТ пщсистеми краТни

ного мошторингу змшюе не т1льки його методологiю, але i його оргашзацшне забезпечення. Сучаснi неста-61льн1 умови та використання машин електронних циф-рових зд1йснюють безпосереднiй вплив на економ1ко-аналiтичнi функци, як1 виконуються персоналом системи регулювання, зм1нюють структуру апарата регулювання ! характер взаемов1дносин м1ж р1зними структурними пiдрозд1лами. Сучасне формування та впровадження економiчного мониторингу може супроводжуватися пов-ною передачею окремих або часткових функц1й в1д лю-дини машинi електроннiй цифровш, у другому випадку просто скорочуючи обсяг роб1т 1з тiе! або шшо! функци, яка виконуеться людиною. Але в обох випадках це при-зводить до змши економiко-аналiтичних функц1й, наяв-но! структури регулюючого апарату.

При розподкенш економiко-аналiтичних функц1й м1ж машинною частиною системи регулювання та персоналом виходять 1з того, що машина електронна циф-рова - цей досконалий i достатньо надiйний шструмент для проведення к1льк1сного економiчного мошторингу -шсля введення в не! в1дпов1дно! вх1дно! iнформацi! та програми може видавати релевантну шформащю; але т1льки людина здатна на основ! ще! iнформацi! приймати рiшення, як1 вiдповiдають потребам реально! д1йсност1. Розпод1лення економiко-аналiтичних функц1й м1ж лю-диною i машиною електронною цифровою потр16но розглядати не як поодинокий зах1д, а як безперервний процес, який обумовлений безперервнiстю розвитку технiки та забезпечуе динам1чну рiвновагу м1ж елемен-тами системи регулювання пiдприемством i 1н.

Т1льки всебiчне дослiдження економжо-аналь тичних функц1й, виконуваних на шдприемств1 (об'еднанн1) з позиц1й !х повноти та обсягу роб1т 1з перетворення 1нформац1йних даних, в1дпов1дност1 елементарних економжо-аналгтичних функц1й загально! ц1л1 економ1чного мониторингу 1 рац1онального розпод1-лення функцш м1ж машинною та «людською» частинами системи регулювання, створюе основу для формування оргашзацшно! структури функци економ1чного мошторингу у функцюнально розвинутих системах стратепчно-го регулювання регюнально! структури 1 територ1ально! органiзацi! суб'екйв промислово! сфери. Використання сучасно! обчислювально! техн1ки в технолопчному про-цес1 обробки шформацшних даних та прийняття ршень не може в1дбутися без певно! реорганiзацi! апарата системи регулювання взагал1 й апарата, що безпосередньо займаеться економ1чним мониторингом, зокрема.

Перелж структурних частин (шдроздшв, служб, ос1б), взятих у !х взаемозв'язку та над1лених певни-ми ресурсами для здшснення економжо-аналп'ичних функцш, утворюе оргашзацшну структуру шдсистеми комплексного економ1чного мониторингу. Вш повинен визначатися за умов виконання ус1х функцш шдсистеми з урахуванням шдвищення продуктивност пращ та по-кращення яюсних характеристик, технчних параметр1в роботи персоналу регулювання. Основна ц1ль формування оргашзацшно! структури шдсистеми комплексного економ1чного мониторингу виступае в просторовому та часовому розподкенш й закршленш комплеклв задач

та роб1т ¡з економ1чного мошторингу м1ж структурними шдрозд1лами та окремими виконавцями, у встановленш iерархi! структурних частин, а також в оргашзаци !х вза-емоди, що дозволить забезпечити найб1льш ефективне функцюнування шдсистеми. Оргашзацшна структура шдсистеми комплексного економ1чного мониторингу буде в1др1знятися в1д юнуючо! в традицшних умовах. Щ вцмшносп знайдуть свое в1дображення у створенн нових структурних шдроздшв, об'еднант ряду структурних шдроздшв на основ1 централ1заци економжо-анал1тичних функцш, рацюнально! спещал1заци структурних шдроздшв на основ1 покращення форм розпо-д1лу та коопераци пращ, змш взаемозв'язкш м1ж структурними шдроздками, змш системи шдпорядкування шдроздшв та ш.

Найважлившою особливютю ново! оргашзацш-но! структури економ1чного мошторингу на шд-приемств1 виступае те, що вона Грунтуеться на сучаснш ефективнш органiзацi! руху й оброблення ш-формаци в межах прийнято! методологи економ1чного мошторингу виробничо-господарсько! д1яльност1

Розроблення та формування оргашзацшно! структури шдсистеми комплексного економ1чного мошторингу, незважаючи на деяю особливост та специфжу, повязан з умовами виршення економжо-аналгтичних задач, мае ц1лий ряд загальних законом1рностей, яю обумовлен тим, що ця шдсистема виступае складовою частиною системи регулювання шдприемством у ц1ло-му. Щ законом1рност1 зведен до такого: принцип по-будування структурно! схеми мошторингу обираеться виходячи з найб1льш рацюнальних форм розпод1лу та кооперування пращ шдроздшв 1 виконавщв; у струк-турну схему поряд ¡з чисто функцюнальними шдроздь лами включаеться шдроздк ¡з оброблення економжо-анал1тично! iнформацi! (шформацшно-обчислювальний центр); при визначенш взаемозв'язюв м1ж шдрозд1лами та виконавцями в процес1 реалiзацi! задач мониторингу як основний передбачаеться взаемозв'язок через ш-формацшно-обчислювальний центр тощо.

Формування оргашзацшно! структури функци економ1чного мошторингу - досить складний 1 трудо-мюткий процес, тому необх1дним виступае створен-ня шструменту, який дозволяе формувати конкретш органшацшт структури, яю максимально враховують специфжу р1зних шдприемств та обмеження, яю на-кладаються технолопею ефективного функцюнально розвинутого виршення економжо-аналп'ичних задач. Таким шструментом може бути, наприклад, формування оргашзацшних структур шляхом синтезу окремих структурних елеменйв.

Формування оргашзацшно! структури економ1ч-ного мошторингу в сучасних умовах функцюнально розвинутих систем стратепчного регулювання регю-нально! структури 1 територ1ально! органiзацi! суб'ект1в промислово! сфери висувае яюсно нов1 вимоги до принцишв 1 метод1в формування, для яких 1снуюч1 тра-диц1йн1 форми документ1в не прийнятн1. У цих умовах необх1дним виступае складання та використання тако! робочо! документацй: схеми взаемозв'язку завдань еко-

номiчного мониторингу; функцiонально-технологiчних схем вирiшення завдань економiчного монiторингу; структурно-шформацшно! схеми завдань економiчного монiторингу; проекту оргашзащ! комплексного еконо-мiчного монiторингу на промисловому пiдприeмствi (об'eднаннi) та iнше.

Перерахована робоча документацiя дозволить забезпечити дотримання вимог системного пiдходу i здiйснити формування оргашзацшно! структури економiчного монiторингу на промисловому пiдприeмствi та науково-виробничому об'еднанш з ура-хуванням технолог^ машинно'1 обробки iнформацiйних даних. Схема взаемозв'язку завдань економiчного мониторингу при цьому буде вцображати взаемозалеж-нiсть задач i рiвнi !х вирiшення. Окремi функщонально-технолопчш схеми вирiшення економiко-аналiтичних задач вцображають просторово-процедурну реалiзацiю окремих задач у вцповцност з технологiчним проце-сом !х вирiшення.

Структурно-iнформацiйна схема завдань еконо-мiчного монiторингу показуе !х розподк мiж внутрш-нiми структурними шдроздками й окремими вико-навцями та характеризуе шформацшш взаемозв'язки з урахуванням часового циклу. Побудуванню структурно-шформацшно! схеми на практицi мае передувати скла-дання перелiку економжо-аналпичних задач з розпо-дком !х за внутрiшнiми структурними пiдроздiлами i виконавцями.

На основi схем взаемозв'язку задач економiчно-го монiторингу (функцiонально-технологiчних та структурно-шформацшно!) складаеться зведений робо-чий документ - проект оргашзащ! комплексного еконо-мiчного монiторингу на промисловому пiдприемствi i в науково-виробничому об'еднанш. 1з нього може випли-вати необх1дшсть створення нових або перебудови раш-ше заснованих структурних шдроздкш, змши економко-аналiтичних функцiй в рiзних структурних п1дрозд!лах i в

окремих виконавщв, приведення у вцповцшсть штаттв потребам ново! оргашзацшно! структури та ш.

Усi перерахованi робочi документи повиннi бути мiж собою взаемопов'язаш, а розроблення оргашзацшно! структури пiдсистеми комплексного економiчного монiторингу повинне розглядатися як складова частина робгт зi створення оргашзацшно! структури регулюван-ня пiдприемством у цкому. Дотримання вказаних ви-мог дозволить забезпечити системшсть у формуваннi оргашзацшно! структури монiторингу.

Застосування машин електронних цифрових в економiко-аналiтичних розрахунках не приводить до змш в iерархil побудування оргашзацшно! структури економiчного мошторингу. Нове полягае в тому, що в iснуючу структуру включаються шдроздки (пiдроздiл) iз обробки шформаци. Однак оргашзацшна структура на рiзних стадшх функцiонування пiдсистеми сформо-ваного (комплексного) економiчного монiторингу не за-лишаеться незмiнною.

Для початкових стадiй формування та впрова-дження функцiонально розвинутих економжо-аналь тичних розрахункiв найбкьш ушверсальною (типовою) уявляеться така блок-схема оргашзацшно! структури (рис. 2).

Дана схема оргашзацшно! структури економiчно-го мошторингу переважае. Тут не виникае ще гостро! потреби в кардинальнiй перебудовi структури, i прин-ципово нов^шм для пiдсистеми комплексного еконо-мiчного монiторингу буде не ткьки поява такого структурного шдроздку, як група економiчного монiторингу в обчислювальному центрi пiдприемства. У завдання ще! групи входять: постановка задач економiчного мо-нiторингу та розроблення для них вцповцного еконо-метричного забезпечення; розроблення ефективно! машинно! технолог!! оброблення економжо-аналп'ичних даних; забезпечення виконання роби за допомогою машин електронних цифрових; зберНання i обгрунту-вання економжо-аналгтичних даних. Централiзовано

Рис. 2. Блок-схема оргашзацшно''' структури пiдсистеми комплексного економiчного монiторингу функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регiональноi' структури та терт^альноТ органiзацii' суб'екпв промислово''' сфери на ранжх стадiях формування та впровадження економшо-аналггичних розрахункiв

перероблюючи економжо-аналпичну шформащю, гру-па економ1чного мошторингу обчислювального центру буде пов'язана як ¡з системою лшшного регулювання та ус1ма функцюнальними службами, так 1 з системою, яка регулюе шдприемство (об'еднання). Ц1 зв'язки будуть проявлятися в отриманш iнформацi! в1д в1дпов1дних структурних шдроздшв (д1льниць, цех1в, служб), пере-робц1 П та наданш юнцево! iнформацi! назад, у щ шдроз-д1ли, 1 вищому кер1вництву.

Важливу роль у структур1 оргашзацшного за-безпечення шдсистеми регулювання покликана вщгравати лаборатор1я (бюро) економ1чно-го мошторингу, яка шдпорядкована безпосередньо головному економ1сту шдприемства або начальнику планово-виробничого в1дд1лу (ПВВ). Знання цього спе-щалшованого структурного шдроздку у здшснент та координуванн на шдприемствах роб1т ¡з економ1чного мошторингу досить велике в будь-яких умовах, неза-лежно в1д стад1й формування та впровадження функцш регулювання. Ця обставина неодноразово була шдкрес-лена багатьма пров1дними вченими 1 фах1вцями в облас-т1 економ1чного мошторингу. Але ще б1льшого значення набувають лаборатори (бюро) економ1чного мошторин-гу в сучасних умовах функц1онально розвинутих систем стратег1чного регулювання рег1онально! структури та територ1ально! орган1зац1! суб'ект1в промислово! сфери, коли масштаби 1 глибина економ1чного мон1торингу на п1дприемствах ¡стотно зростають. Цей факт в1дбува-еться в результат1 як1сно! зм1ни функцш лабораторш (бюро), як1 передають основну частину техшчно! роботи з мошторингу в групу економ1чного мон1торингу обчислювального центру ф1рми 1 зосереджують увагу пере-важно на комплекс1 орган1зац1йно-методичних роб1т.

Лаборатор1я (бюро) економ1чного мон1торингу виконуе у цьому випадку так1 функцш

+ зд1йснюе прив'язку типових галузевих методич-них матер1ал1в ¡з економ1чного мон1торингу до умов шдприемства; веде розроблення власних методичних матер1ал1в (¡з пер1одичного мош-торингу роботи шдприемства, ¡з внутр1шньо-господарського мошторингу, ¡з оперативного мон1торингу та шше); + розробляе загальну програму економжо-

анал1тично! роботи на шдприемств1; ^ складае 1ндив1дуальн1, структурн1 та зведеш гра-

ф1ки виконання економ1ко-анал1тичних роб1т; ^ розробляе форми вих1дних економ1ко-анал1-тичних даних.

Внутр1шня структура та функцп лабораторН (бюро) економ1чного мон1торингу в умовах функцюнально розвинутих систем стратег1чного регулювання рег1онально! структури 1 територ1ально! орган1зацИ суб'ект1в промислово! сфери на р1зних п1дприемствах, природно, можуть бути р1зними, причому це буде залежати не т1льки в1д роз-м1р1в промислового п1дприемства (об'еднання) 1 склад-ност1 виробництва, але 1 в1д п1дбирання кер1вних кадрш.

У сучасних умовах функц1онально розвинутих систем стратег1чного регулювання рег1онально! структури та територ1ально! орган1зац1! суб'ект1в промисло-

во! сфери економ1чний мошторинг, як 1 ран1ше, зали-шаеться функщею економ1чних та техн1чних служб, а також функщею лшшного персоналу цех1в 1 д1льниць. Однак характер економ1ко-анал1тично! роботи в цих структурних шдроздках ¡стотно трансформуеться. 1з техшчних операц1й за цими внутр1шн1ми структурними п1дрозд1лами збер1гаеться, в основному, ткьки п1дго-товка початково! ¡нформацП, водночас зростае питома вага економ1ко-анал1тико-конструктивно! роботи, яка здшснюеться на основ1 машинних електронних циф-рових документ1в. Скорочення чисельност1 персоналу на початкових стадшх формування та впровадження економ1чного мошторингу не в1дбуваеться, ефект дося-гаеться в шшому - покращенн1 як1сних характеристик 1 параметр1в мон1торингу, шдвищенш його комплексно-ст1 та оперативност1 та ¡н.

Б1льш ¡стотних як1сних зм1н в орган1зац1йн1й структур! мошторингу на промислових п1дприемствах 1 в науково-виробничих об'еднаннях потр1б-но оч1кувати при досягненн1 в1дносно високого р1вня ефективност1 економ1ко-анал1тичних розрахунк1в при досить повному охопленш обчислювальною техшкою обсягу роб1т за в1дпов1дними процедурами. Для цього р1вня формування та впровадження функци мон1торин-гу найбкьш характерною уявляеться блок-схема орган1-зацшно! структури, яка ц1лком наведена на рис. 3.

Основою побудування структури оргашзацшного забезпечення даного виду виступае: 1) розвинута техшч-на база, яка включае перифершш (цехов1) обчислюваль-н1 лабораторн1 комплекси, як1 здшснюють економ1ко-анал1тичн1 розрахунки для цех1в 1 д1льниць, та бюро економ1чного мон1торингу в1дд1лу функц1онально розвинутих систем стратег1чного регулювання рег1ональ-но! структури, територ1ально! орган1зац1! суб'ект1в промислово! сфери, ор1ентоване на виконання розрахунк1в для суб'екта виробничо-господарсько! д1яльност1 в ц1-лому; 2) висококвал1ф1кований персонал, який волод1е знаннями у сфер1 як мон1торингу, так 1 функцюнально розвинуто! обробки ¡нформацЦ.

В1дмшною рисою орган1зац1йно! структури цього типу буде те, що единим координацшним центром економ1ко-анал1тично! роботи на шдприемств1 (об'еднанн1) стане бюро економ1чного мон1торингу в1д-д1лу функцюнально розвинутих систем стратег1чного регулювання регюнально! структури 1 територ1ально! орган1зац1! суб'ект1в промислово! сфери, яке в1зьме на себе ус1 теоретико-методолог1чн1 та структурно-орган1зац1йн1 функцЦ. Високий р1вень ефективност1 економ1чного мон1торингу об'ективно буде сприяти загальному скороченню чисельност1 персоналу, який виконуе економжо-аналгтичш функцЦ, а також при-веде до виникнення необх1дност1 його перерозпод1лу м1ж окремими структурними ланками. Зокрема, зб1ль-шиться чисельшсть економ1ко-анал1тичного персоналу у сфер1 функцюнально розвинуто! обробки економжо-анал1тично! шформаци та зменшиться к1льк1сть роб1т-ник1в, як1 займаються мон1торингом у цехах, в1дд1лах та адм1н1стративних службах регулювання. Для цих внутршнк структурних шдроздшв залишиться необ-

Рис. 3. Блок-схема оргашзацшноТ структури шдсистеми комплексного економiчного монiторингу функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регiональноi' структури i територiальноi' органiзацii' суб'екпв промисловоТ сфери нацiональноi' пiдсистеми кра'Тни, характерна для бшьш високого рiвня формування та впровадження

економшо-аналггичних розрахункiв

хГдшсть збереження в них незначного контингенту ви-сококвалiфiкованих фахiвцiв i вГдпаде потреба в спещ-алктах - економктах-аналГтиках нижчо'1 та середньо'1 квалГфжаци та iнше.

Oрганiзацiйна структура шдсистеми комплексного економiчного монiторингу формально за-крiплюeться на пiдприeмствi (об'еднанш) по-ложеннями про внутрiшнi структурш пiдроздiли, якi фiксують закрiплення задач i процедур монiторингу за кожною структурною ланкою, '1х права, в1дпов1дальшсть та зв'язки в процесi реалшаци задач пiдсистеми; мето-дичними та iнструктивними документами, якi вГдобра-жають порядок вирiшення задач монiторингу; посадо-вими iнструкцiями персоналу. Зокрема, формування та впровадження економжо-аналпичних розрахункiв передбачае, насамперед, розроблення i затвердження «Положення про бюро (групу) економiчного мошторин-гу вiддiлу функцiонально розвинутих систем стратепчного регулювання регюнально! структури та територь ально'1 оргашзацй суб'ектГв промислово'1 сфери» i пев-не коректування положень для кнуючих структурних пiдроздiлiв, а також складання для кожно'1 задачi тако'1 сукупностi методичних i iнструктивних документiв: описання област застосування задачi; шструкци Гз за-повнення вхГдних документiв; ГнструкцГ1 Гз обробки вхГдно'1 ГнформацГ1; шструкци Гз роботи з вихГдними документами та ш.

ЗмГна технологГ1 виршення задач монГторингу ю-тотно впливае на характер та змГст пращ рГзних кате-горГй персоналу, що приводить до потреби внесення вГдповГдних змГн у посадовГ ГнструкцГ1. Коректування посадових ГнструкцГй персоналу робиться на основГ до-повнень до них. Економжо-аналГтична робота в кожному шдроздш буде вГдповГдати завданГй технологГ1 лише

в тому випадку, коли виконавщ усГх рГвнГв будуть знати, що, як Г в яю термши робити.

ЯкГсть функцГонування шдсистеми комплексного економГчного монГторингу у функщонально розвинутГй системГ стратегГчного регулювання регюнально! структури Г територГально'1 оргашзацй суб'екта промислово'1 сфери цкковито залежить вГд роботи з кадрами. Ш ор-ганГзацГйна структура пГдсистеми, ш система механГзмГв регулювання не дадуть бажаного ефекту, якщо персонал апарату регулювання не буде володГти мистецтвом та майстершстю застосування принципГв Г методГв монГторингу на практищ Г Гнше.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

В умовах створення Г функцГонування пГдсистеми комплексного економГчного монГторингу також особливого значення набувае шдготовка кадрГв економжо-аналггичного профГлю. Неможливо у цьому зв'язку не погодитися з тим беззаперечним фактом, що необхГд-ною складовою виступае пГдготовка кадрГв за спещаль-нГстю економГстГв-аналГтикГв, якГ були б оргашзаторами системного, комплексного економГчного монГторингу на кожному промисловому шдприемствГ (оргашзацй). На нашу думку, уявляеться, що пГдготовка для промис-ловостГ економГстГв-аналГтикГв повинна вГдбуватися на фонГ загального змГцнення уваги у вишГвських освГтньо-професГйних програмах для Гнженерно-економГчних спещальностей до таких дисциплГн як: «ЕкономГчна дГагностика»; «МоделГ та методи прийняття ршень в аналГзГ та аудитЬ; «УправлГнськГ ГнформацГйнГ системи в аналГзГ та аудитГ» та багатьох шших.

ДосвГд формування Г впровадження функцГ1 економГчного монГторингу на шдприемствах та в об'еднаннях свГдчить, в умовах функщонально розвинутих систем стратегГчного регулювання регюнально! структури Г територГально'1 оргашзацй в монГторингу, як Г в шших сферах економГчно'1 роботи, намГтилися певш тенденцГ1

спещалшаци. Зокрема, спещал1зацш под1ляе економжо-анал1тичну роботу на так1 види: методолопчш розробки, системн1 р1шення, постановка задач, складання програм та шше. Така спещал1зацш вносить ¡стотн1 в1дм1нност1 у функци, як1 виконуються персоналом шдсистеми комплексного економ1чного мон1торингу, 1 в цих умовах пра-вом1рно говорити не про економ1ст1в або економ1ст1в-анал1тик1в взагал1, а про економ1ст1в-анал1тик1в-методолог1в, економ1ст1в-анал1тик1в-системотехн1к1в, економ1ст1в-анал1тик1в-постановник1в завдань.

Основним завданням економ1ст1в-анал1тик1в-методолог1в виступае розроблення або привязка типових методичних та шструктивних матер1ал1в ¡з економ1чного мон1торингу на промисло-вому шдприемств1 та в науково-виробничому об'еднанш, а також його орган1зац1я виходячи ¡з ц1лей п1двищення ефективност1 виробничо-господарсько! д1яльност1 та покращення якост1 роботи. Саме економ1сти-анал1тики-методологи визначають напрямки розвитку 1 фронт ро-б1т для шшого персоналу п1дсистеми. Тому економ1ст-анал1тик-методолог повинен знати сучасний стан теорп та практики комплексного економ1чного мон1торингу, добре розбиратися в принципах 1 ц1лях ринкових в1дносин та знати можливост1 сучасно! обчислювально! техники.

До числа пров1дних фах1вц1в у п1дсистем1 комплексного економ1чного мон1торингу поряд з економ1стами-анал1тиками-методологами потр1бно в1днести 1 еконо-м1ст1в-анал1тик1в-системотехн1к1в. 1х завдання полягае в шдготовщ р1шень загальносистемного характеру, зокрема, складанш схем 1нформац1йних зв'язк1в комп-лекс1в завдань економ1чного мон1торингу, розробщ орган1зац1йно-технолог1чних схем вир1шення задач, формуванш вимог до паралельних функц1ональних п1д-систем функц1онально розвинутих систем стратег1чно-го регулювання рег1онально! структури 1 територ1ально! орган1зац1! суб'ект1в промислово! сфери 1 забезпечую-чим п1дсистемам. Виконання ц1е! роботи вимагае в1д економ1ст1в-анал1тик1в-системотехншв широко! еру-диц1! як у сфер1 1нформац1йних аспект1в функци мош-торингу, так 1 в галуз1 орган1зац1! та технологи сучасно! економ1чно ефективно! обробки даних.

Економ1сти-анал1тики-постановники задач та еко-ном1сти-анал1тики-програм1сти являють собою най-б1льш чисельну групу персоналу шдсистеми комплексного економ1чного мониторингу. В обов'язки цих фах1в-ц1в входить розроблення 1 контроль за експлуатащею комплекс1в задач п1дсистеми.

Економ1ст-анал1тик-постановник задач повинен добре знати методику сукупного (комплексного) еко-ном1чного мон1торингу та практику !! орган1зац1! на п1д-приемствах, розум1тися в особливостях шформацшного забезпечення задач мон1торингу у функцюнально розвинутих системах стратег1чного регулювання регюнально! структури 1 територ1ально! оргашзаци суб'ект1в промислово! сфери, знати б1льше, ан1ж одну алгоритм1чну мову програмування, мати достатне уявлення про можливос-т1 техн1чних засоб1в, за допомогою яких передбачаеться 1нтенсиф1кувати процес вир1шення завдань. Практика показуе, що без в1дпов1дних знань 1нформац1йних, про-

грамних 1 техн1чних аспект1в розроблення коректних постановок економ1ко-анал1тичних завдань неможливе.

Важлив1 вимоги висуваються до квал1ф1кац1! про-грам1ст1в, як1 розробляють програми вир1шення завдань мон1торингу. Означен1 фах1вц1 повинн1: волод1ти зна-ннями принципових положень методики мон1торингу; вм1ти складати блок-схеми та програми, як1 реал1зують будь-який припис (алгоритм); оц1нювати пор1вняль-н1 можливост1 р1зних мов програмування стосовно до конкретних завдань; використовувати засоби еконо-м1чно ефективного програмування; вм1ти рац1онально орган1зовувати трансляц1ю 1 налагодження програм, ра-ц1онально оргашзовувати електронно-обчислювальний процес, оптимально використовувати можливост1 тех-н1чних засоб1в; вм1ти вид1ляти типов1 (ун1версальн1) процедури при розробленш конкретних програм; знати системи регулювання економетричного забезпечення машин електронних цифрових та ш.

На б1льш шзнк стад1ях проектування, формуван-ня та впровадження економ1ко-анал1тичних розрахун-к1в при зростанн1 в технологи вир1шення завдань мош-торингу рол1 банку даних досить в1рог1дним буде поява у склад1 п1дсистеми комплексного економ1чного мошто-рингу спец1ал1ст1в ¡з ведення баз економ1ко-анал1тичних 1нформац1йних даних.

Змшюючи квал1ф1кац1йний склад виконавц1в функци економ1чного мон1торингу на промислових

шдприемствах та у виробничих об'еднаннях, по-тр1бно прагнути до того, щоб ефектившсть економ1ко-анал1тично! роботи в сенс1 'й наукового р1вня, досягну-тих результат1в, над1йност1 та строив була найвища, а використання потенцшних можливостей персоналу найбкьшим. Мова йде про оптим1зац1ю д1яльност1 персоналу шдсистеми, тобто розроблення системи заход1в, як1 забезпечують п1дпорядкування д1яльност1 персоналу ц1лям та критер1ям, встановленим як перед шдсисте-мою, так 1 перед функцюнально розвинутою системою стратег1чного регулювання регюнально! структури та територ1ально! оргашзаци суб'ект1в промислово! сфери в ц1лому, 1 таких, що сприяють зд1йсненню ц1е! д1яль-ност1 в завданому напрямку розвитку. А це значить, що оргашзац1я д1яльност1 персоналу п1дсистеми комплексного економ1чного мон1торингу повинна базуватися, як було в1дзначено вище, на комплексному та посл1дов-ному використанн1 правових, економ1чних, психолог1ч-них та ¡нших метод1в впливу на персонал, за допомогою яких потр1бно добитися повного шдпорядкування апа-рата пол1тиц1 регулювання.

ВИСНОВКИ

Формування 1 впровадження п1дсистеми комплексного економ1чного мон1торингу пов'язане з вир1шенням орган1зац1йних питань. Створення оргашзацшного забезпечення п1дсистеми означае як розмежування функ-ц1й м1ж людиною та машиною електронною цифровою, так 1 б1льш ч1тке визначення функцш та завдань регу-люючого персоналу, а в ряд1 випадк1в - 1 вдосконалення орган1зац1йних схем оргашв регулювання, як1 викону-

ють економжо-аналГтичш функцГ1. Уже на даному еташ очевидна доцкьшсть видкення з числа структурних ланок пГдприемства (об'еднання), яю займаються еко-номГчним мошторингом, провГдного шдроздку, який би визначав методичш принципи монГторингу, його ор-ганГзацГю на виробництвГ, напрямки розвитку монГторингу в умовах функцюнування функцюнально розви-нутих систем стратегГчного регулювання регГонально'1 структури та територГально'1 оргашзаци суб'ектГв про-мислово'1 сфери. Створення у функцГонально розвину-тих системах стратегГчного регулювання регГонально'1 структури Г територГально'1 оргашзаци суб'ектГв промис-лово'1 сфери органГзацГйного забезпечення шдсистеми комплексного економГчного монГторингу Гстотно змен-шуе трудомГсткГсть економГко-аналГтичних розрахункГв, шдвищуючи при цьому якГснГ характеристики та техшч-нГ параметри, економГчну ефектившсть регулювання за рахунок досягнення глибинного всебГчного висвГтлен-ня, високо'1 комплексностГ й оперативностГ економГчного монГторингу. Наведене питання, яке виршують при проектуванш у функцГонально розвинутих системах стратегГчного регулювання регюнально! структури та територГально'1 оргашзаци суб'ектГв промислово'1 сфери шдсистеми комплексного економГчного монГторингу, далеко не повне. Серед перспектив подальшого розвит-ку в означеному напрямку можна без сумшву назвати застосування ушверсальних методГв створення шдсистеми регулювання, шдготовку кадрГв фахГвцГв Г цкий ряд шших питань, вирГшення яких виступае не менш актуальним. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Миронов Д. В. Управление на базе стратегического планирования / Д. В. Миронов. - М. : Лаборатория Книги, 2010. -92 с.

2. Портных В. В. Стратегия бизнеса/ В. В. Портных. - М. : Дашков и К°, 2013. - 274 с.

3. Стольников Т. М. Стратегическое и оперативное управление предприятием / Т. М. Стольников. - М. : Лаборатория Книги, 2010. - 102 с.

4. Аралбаева Г. Г. Методология и организация мониторинга региональной социально-экономической системы : дисс. ... д-ра экон. наук : 08.00.05 - «Экономика и управление народным хозяйством» / Аралбаева Галия Галаутдиновна ; Оренбург. гос. ун-т. - Оренбург, 2009. - 347 с.

5. Батанова С. В. Формирование системы мониторинга надежности строительных организаций в условиях саморегулирования : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.05 / Батанова Светлана Викторовна ; Рост. гос. строит. ун-тет. - Ростов-на-Дону, 2009. - 151 с.

6. Данов А. А. Технология риск-мониторинга системы менеджмента качества организации : дисс. ... канл. экон. наук : 08.00.05 / Данов Александр Александрович ; Тамб. гос. техн. ун-тет. - Тамбов, 2009. - 213 с.

7. Зарипова Н. Ш. Разработка системы показателей качества для оценки и мониторинга деятельности организации дополнительного профессионального образования : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.05 / Зарипова Неля Шакуровна ; С.-Петерб. гос. ун-тет эконом. и финансов]. - Санкт-Петербург, 2011. - 155 с.

8. Калюгина С. Н. Социальная стратегия организации: теория, методология, практика : монография / С. Н. Калюгина. -М. : О^е^Ме^а, 2014. - 194 с.

9. Литвин Ю. В. Методическое обеспечение организации планирования и мониторинга вспомогательного производства нефтегазовой отрасли : дисс. ... канд. экон. наук : 05.02.22 / Лит-

вин Юрий Васильевич ; Моск. акад. рынка труда и информац. технологий. - М., 2011. - 168 с.

10. Мамбетова Ф. А. Управление устойчивым развитием территории на основе организации мониторинга и комплексной оценки социально-экономического потенциала: теория, методология, практика на материалах регионов Юга России : дисс. ... д-ра экон. наук : 08.00.05 / Мамбетова Фатимат Абдулла-ховна ; Дагестанский гос. ун-тет. - Нальчик, 2012. - 328 с.

11. Сердюкова Е. В. Совершенствование механизма финансового мониторинга в организациях : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.10 - «Финансы, денежное обращение и кредит» / Сердюкова Елена Валентиновна ; Северо-Кавказский гос. технический университет. - Ставрополь, 2009. - 216 с.

12. Совик Л. Е. Бизнес-мониторинг деятельности промышленной организации: концепция, методология, моделирование процессов : дисс. ... д-ра экон. наук : 08.00.05 / Совик Людмила Егоровна ; Юго-Западный государственный ун-тет. -Воронеж, 2013. - 442 с.

13. Черников Н. В. Информационно-аналитическое обеспечение мониторинга финансовой устойчивости организации : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.12 - «Бухгалтерский учёт, статистика» / Черников Никита Валерьевич ; Воронежский государственный университет. - Воронеж, 2012. - 174 с.

14. Шамрина И. В. Управление развитием промышленных организаций на основе инструментов экономического мониторинга: на примере мясоперерабатывающего производства : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.05 - «Экономика и управление народным хозяйством» / Шамрина Ирина Викторовна ; Юго-Зап. гос. ун-тет. - Курск, 2013. - 316 с.

REFERENCES

Aralbayeva, G. G. "Metodologiya i organizatsiya monitoringa regionalnoy sotsialno-ekonomicheskoy sistemy" [Methodology and organization of monitoring of regional socio-economic system]. Diss.... dokt. ekon. nauk: 08.00.05, 2009.

Batanova, S. V. "Formirovaniye sistemy monitoringa nadezh-nosti stroitelnykh organizatsiy v usloviyakh samoregulirovaniya" [The formation of a system of monitoring reliability of construction companies in self-regulation]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2009.

Chernikov, N. V. "Informatsionno-analiticheskoye obespech-eniye monitoringa finansovoy ustoychivosti organizatsii" [Information and analytical support for monitoring the financial stability of the organization]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.12, 2012.

Danov, A. A. "Tekhnologiya risk-monitoringa sistemy mened-zhmenta kachestva organizatsii" [Technology risk monitoring of the quality management system of the organization]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2009.

Kalyugina, S. N. Sotsialnaya strategiya organizatsii: teoriya, metodologiya, praktika [Social policy: theory, methodology, practice]. Moscow: DirectMedia, 2014.

Litvin, Yu. V. "Metodicheskoye obespecheniye organizatsii planirovaniya i monitoringa vspomogatelnogo proizvodstva neft-egazovoy otrasli" [Methodological support of the organization's planning and monitoring secondary production of oil and gas industry]. Diss.... kand. ekon. nauk: 05.02.22, 2011.

Mironov, D. V. Upravleniye na baze strategicheskogo planiro-vaniya [Management based on strategic planning]. Moscow: Labo-ratoriya Knigi, 2010.

Mambetova, F. A. "Upravleniye ustoychivym razvitiyem ter-ritorii na osnove organizatsii monitoringa i kompleksnoy otsenki sotsialno-ekonomicheskogo potentsiala: teoriya, metodologiya, praktika na materialakh regionov Yuga Rossii" [The management of sustainable development of the territory through the organization of monitoring and integrated assessment of socio-economic development: theory, methodology, practice on the materials of the regions of Southern Russia]. Diss.... dokt. ekon. nauk: 08.00.05, 2012.

Portnykh, V. V. Strategiya biznesa [Business strategy]. Moscow: Dashkov i K°, 2013.

Serdyukova, E. V. "Sovershenstvovaniye mekhanizma finans-ovogo monitoringa v organizatsiyakh" [Improving the mechanism

of financial monitoring in organizations]. Diss.... kand. ekon. nauk : 08.00.10, 2009.

Sovik, L. E. "Biznes-monitoring deyatelnosti promyshlennoy organizatsii: kontseptsiya, metodologiya, modelirovaniye protsessov" [Business activity monitoring industrial organization: concept, methodology, process modeling]. Diss.... dokt. ekon. nauk: 08.00.05, 2013.

Stolnikov, T. M. Strategicheskoye i operativnoye upravleniye predpriyatiyem [Strategic and operational enterprise management]. Moscow: Laboratoriya Knigi, 2010.

Shamrina, I. V. "Upravleniye razvitiyem promyshlennykh organizatsiy na osnove instrumentov ekonomicheskogo moni-

toringa: na primere myasopererabatyvayushchego proizvodstva" [Development management of industrial organizations on the basis of economic monitoring tools: the case of the meat processing industry]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2013.

Zaripova, N. Sh. "Razrabotka sistemy pokazateley kachestva dlya otsenki i monitoringa deyatelnosti organizatsii dopolnitelno-go professionalnogo obrazovaniya" [Development of the system of quality indicators for evaluation and monitoring activities of organizations of additional professional education]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2011.

УДК 339.138:659.1

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МАРКЕТИНГОВО1 СТРАТЕГИ" в Д1яльН1СТь П1ДПРИ6МСТВ РЕКЛАМНОЙ' ГАЛУЗ1

© 2016 ПЕДЧЕНКО Н. С., ЯКОВЕНКО Т. I.

УДК 339.138:659.1

Педченко Н. С., Яковенко Т. I. Науково-методичний пщхщ до розробки та впровадження маркетинговоТ стратеги

в дiяльнiсть пщприсмств рекламноТ ^y3i

Метою cmammi е об(рунтування науково-методичного nidxody до розробки та впровадження маркетинговоi стратеги в дтльтсть тдприемств рекламно; гапуз1 Наведено кнуюч тдходи у втчизнянш науковш лтературi до визначення поняття «маркетингова стратег/я». Сформовано авторське бачення важливостi комплексного тдходу до маркетинговоi стратегитдприемств рекламноi галузiяк процесу розробки маркетинговоi стратеги, оцнки готовностi тдприемства до iiвпровадження та об(рунтуванню коригувальних заход'в щодо сприйняття тако'(стратеги. Запропоновано етапи маркетинговоiстратеги для тдприемств рекламноiгалузi, проведено ощнку готовностi до iiреал'ваци такими тдприем-ствами. Для цього використано методику, засновану на експертних о^нках та р'вт прояву кожно: ознаки в д'тльностi тдприемства. Наведено результат узагальненоi оцнки готовностi тдприемств рекламноi галузi до реал'ваци маркетинговоi стратеги за дванадцятьма перераховани-ми авторами ознаками та зроблено висновки на х основi. Кпючов'1 слова: маркетинг, стратег'т,науково-методичний тдюд, рекламна галузь. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 3. Б'бл.: 17.

Педченко Наталiя Сергивна - доктор економ'мних наук, професор кафедри ф'танав та банювськоiсправи, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: pedchenko_ns@ukr.net

Яковенко Тетяна iBaHiBHa - астрантка, кафедра економiчноi юбернетики, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: tatka_pl@mail.ru

УДК 339.138:659.1 Педченко Н. С., Яковенко Т. И. Научно-методический подход к разработке и внедрению маркетинговой стратегии в деятельность предприятий рекламной отрасли

Целью статьи является обоснование научно-методического подхода к разработке и внедрению маркетинговой стратегии в деятельность предприятий рекламной отрасли. Приведены существующие подходы в отечественной научной литературе к определению понятия «маркетинговая стратегия». Сформировано авторское видение важности комплексного подхода к маркетинговой стратегии предприятий рекламной отрасли как процесса по разработке маркетинговой стратегии, оценке готовности предприятия к ее внедрению и обоснованию корректирующих мероприятий по восприятию такой стратегии. Предложены этапы маркетинговой стратегии для предприятий рекламной отрасли и проведена оценка готовности к реализации такими предприятиями. Для этого использована методика, основанная на экспертных оценках и уровне проявления каждого признака в деятельности предприятия. Приведен результат обобщенной оценки готовности предприятий рекламной отрасли к реализации маркетинговой стратегии по двенадцати перечисленным авторами признакам и сделаны выводы на их основе.

Ключевые слова: маркетинг, стратегия, научно-методический подход, рекламная отрасль. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 3. Библ.: 17.

Педченко Наталия Сергеевна - доктор экономических наук, профессор кафедры финансов и банковского дела, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: pedchenko_ns@ukr.net

Яковенко Татьяна Ивановна - аспирантка, кафедра экономической кибернетики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: tatka_pl@mail.ru

UDC 339.138:659.1

Pedchenko N. S., lakovenko T. I. The Scientific-Methodical Approach to the Development and Implementation of Marketing Strategy into Activities of Enterprises in the Advertising Sector

The article is aimed at substantiation of the scientific-methodical approach to the development and implementation of marketing strategy into activities of enterprises in the advertising sector. The approaches to defining the concept of «marketing strategy», available in the national scientific literature, have been provided. The author's vision as to importance of an integrated approach to marketing strategy in terms of enterprises in the advertising sector has been formulated as a process to develop a marketing strategy, evaluation of the enterprise's readiness to its introduction and substantiation of the corrective measures on the perception of such a strategy. Stages of marketing strategy for enterprises in the advertising sector have been proposed, an evaluation of the readiness for implementation by such enterprises has been carried out. To this end the methods have been used, which are based on both the expert assessments and the level of manifestation of each attribute in the enterprise. A result of a generalized evaluation of readiness to implement marketing strategy by the advertising sector enterprises according to the twelve attributes listed by the authors has been provided, the respective conclusions have been drawn. Keywords: marketing, strategy, scientific-methodical approach, advertising sector.

Fig.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 3. Bibl.: 17.

Pedchenko Natalia S. - D. Sc. (Economics), Professor of the Department of Finance and Banking, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: pedchenko_ns@ukr.net

lakovenko Tetiana I. - Postgraduate Student, Department of Economic Cybernetics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: tatka_pl@mail.ru

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.