CC BY
3
Удк 338.242.4 JEL Classification: K21; Q43
ЖОТИТУЦЮНАЛЬШ ДЕТЕРМ1НАНТИ АНТИМОНОПОЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВЗА6МОВ1ДНООИН 0УБ'6КТ1В РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОТ ЕНЕРГ1Т
® 2018 К0ЛЕСН1ЧЕНК0 А. С.
УДК 338.242.4
JEL Classification: K21; Q43
Колесжченко А. С.
1нституцюнальш детермiнанти антимонопольного регулювання взаемовщносин суб'екпв ринку електричноТ енергм
У cmammi проанал'зовано, що в сучасних умовах господарювання концентращя великих б'знес-структур сектора генерацП енергоринку Украни, викриваючи проблеми демонополiзацii суmносmi взаемотдносин суб'ект'ю галузi, (рунтуеться на iнсmиmуцiональнiй природi деmермiнанm антимонопольного регулювання. До ключових завдань антимонопольних оргатв належить визначення монополкта на ринку та розробка адекватних д'квих заход'в, спрямованих на регулювання його д'тльностi та взаемотдносин з iншими суб'ектами ринку на паритетних засадах. З огляду на це, формування критерив домiнування, при використанн рзних шдекав i параметр'в, в'д'грае важливу роль у провадженн iнсmиmуцiональних ва-жел'в регулювання. Здшснення пор'вняльного анал'ву результат'ю застосування критерю домнування й 'тдексу Герфшдаля-Г'ршмана на прикладi суб'ект'ю сектора генерацП ринку електричноi енерги дозволяе зробити висновок, що шдюд до розробки системи антимонопольних важел'в мае бути зваженим i (рунтовним, з урахуванням комплексного бачення детермнант, як беруть участь у визначент ступеня конкретностi ринку та формують iнсmиmуцiональнi передумови для побудови конкурентноiмоделi взаемов'дносин учаснит такого ринку Ключовi слова: концентращя, антимонопольнерегулювання, взаемов'дносини суб'ект'ю ринку електрично'1'енергп, iнсmиmуцiоналiзм. Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 2. Б'бл.: 17.
Колесн'менко Анастаая СергП'вна - асистент кафедри економiчного анал'ву та облку, Нацональний техн'мний ун'юерситет «Хармвський полтех-н'мний 'нститут» (вул. Кирпичова, 2, Харщ 61002, Украна) E-mail: anastasihpi@gmail.com
УДК 338.242.4 JEL Classification: K21; Q43
Колесниченко А. С. Институциональные детерминанты антимонопольного регулирования взаимоотношений субъектов рынка электрической энергии
В статье проанализировано, что в современных условиях хозяйствования концентрация крупных бизнес-структур сектора генерации энергорынка Украины, выявляя проблемы демонополизации сущности взаимоотношений субъектов отрасли, основывается на институциональной природе детерминант антимонопольного регулирования. К ключевым задачам антимонопольных органов относится определение монополиста на рынке и разработка адекватных действенных мер, направленных на регулирование его функционирования и взаимоотношений с другими субъектами рынка на паритетных началах. Учитывая это, формирование критериев доминирования, с использованием различных индексов и параметров, играет важную роль в производстве институциональных рычагов регулирования. Осуществление сравнительного анализа результатов применения критерия доминирования и индекса Герфиндаля-Гиршмана на примере субъектов сектора генерации рынка электрической энергии позволяет сделать вывод, что подход к разработке системы антимонопольных рычагов должен быть взвешенным и обоснованным, с учетом комплексного видения детерминант, которые участвуют в определении степени конкретности рынка и формируют институциональные предпосылки для построения конкурентной модели взаимоотношений участников такого рынка.
Ключевые слова: концентрация, антимонопольное регулирование, взаимоотношения субъектов рынка электрической энергии, инсти-туционализм.
Рис.: 3. Табл.: 3. Формул: 2. Библ.: 17.
Колесниченко Анастасия Сергеевна - ассистент кафедры экономического анализа и учета, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичева, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: anastasihpi@gmail.com
UDC 338.242.4 JEL Classification: K21; Q43
Koliesnichenko A. S. Institutional Determinants of Antimonopoly Regulation of Relationships among Entities in the Electricity Market
The analysis carried out in the article shows that under present economic conditions the concentration of large business structures in the generation sector of the energy market in Ukraine, revealing the problems of de-monopolization of the essence of relationships among the entities in the industry, is based on the institutional nature of determinants of antimo-nopoly regulation. The key tasks of the antimonopoly bodies include the definition of a monopolist in a market and the development of adequate effective measures aimed at regulating its functioning and relationships with other market entities on a parity basis. Given this, the formation of dominance criteria with the help of different indices and parameters plays an important role in the production of institutional levers of regulation. The comparative analysis of the results of applying the dominance criterion and the Herfindahl-Hirschman index, using the example of entities in the generation sector of the electricity market, allows to conclude that the approach to developing an antimonopoly leverage should be weighed and justified, with regard to the complex vision of the determinants that are used in measuring the degree of market specificity and form institutional prerequisites for building a competitive model of relationships among participants in the market.
Keywords: concentration, antimonopoly regulation, relationships among entities in the electricity market, institutionalism. Fig.: 3. Tbl.: 3. Formulae: 2. Bibl.: 17.
Koliesnichenko Anastasiia S. - Assistant of the Department of Economic Analysis and Accounting, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: anastasihpi@gmail.com
Постановка проблеми. Якiсний стрибок у рiв-нi централiзацi¿ катталу й концентраци виробництва, обумовивши створення трестiв, синдикапв i концер-нiв, став причиною монополiзащí цiлих галузей еко-номши. На хвилi розквiту iнституцiонального вчення, яка припала на рубiж Х1Х-ХХ ст., висуваеться концеп-цiя впровадження коригуючого ринкового механiзму, в обрамленш позаринкових форм координаци еко-номiчноl дiяльностi й розподiлу ресурсiв iз залучен-ням важелiв державно! полiтики [5, с. 38]. При цьому алокащя ресурсiв розглядаеться як функщя не ринку, а структури влади, що дiе через нього [10, с. 132-133].
Антимонопольне регулювання представляе в^нос-но новий вектор шститущонально'! полiтики державно! розбудови. На в^мшу вiд американського та европейсько-
го, антимонопольне законодавство нашо1 кра1ни, зокрема, як i для держав пострадянського простору, не мае велико'' передктори. При цьому строк його юнування сумiрний пе-рiоду проведення ринкових реформ.
За 9 мюящв 2017 р. частка державного сектора у скла-дi економiки склала 14,5 %, зокрема, за позищею постачан-ня електроенерги, газу, пари та кондицшованого повiтря -37,3 %. Питома вага илькосй суб'ектiв господарювання державного сектора економiки за цими параметрами склала 6,6 % i 6,7 % в^пов^но [3]. Так, динамка коливання пи-томо'1 ваги держави у сферi постачання електрично'1 енерги свiдчить про помгтне падiння державно'1 частки протягом останнк трьох рокiв (рис. 1). Тобто за цим показником рь вень конкуренци на ринку електроенерги мае тенденщю до зростання.
Показник 60,0
50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
51,1 49,2
ш Ж 37 3
ш>
///// у)6///
\//Л Постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повггря, % ■ Питома вага шькосп суб'£ктiв господарювання державного сектора економти, %
9 мк. 2015
9 мiс. 2016
9 мiс. 2017
Перiод
Рис. 1. Питома вага державного сектора економти i суб'£ктiв господарювання за складовою «постачання електроенерги,
газу, пари та кондицшованого повггря»
Джерело: сформовано автором на основ1 [3]
Анал1з та ощнка стану конкурентного середовища на будь-якому товарному ринку виступають нев^'емною частиною реалiзацil функцiй державного регулювання та контролю економiчноl концентраци, залишаючись для ан-тимонопольних органiв ключовим критерiем прийняття рь шення щодо конкурентного або антиконкурентного характеру з0ходш у межах економiчноl концентраци [6, с. 377]. Ринок електрично! енерги в^грае одну з найважливших ролей у цьому контекстi, що обумовлено наявшстю у нього особливих ознак, властивих товарномуринку.
1нститущональна функщя держави щодо регулювання ступеня екон омiчнoí концентраци у вигляд1 и рiзно-манiтних проявiв i форм сфокусована на двох напрямах: тдтримщ конкуренци i передбаченнi будь-якого суттевого посилення домшування суб'ектш господарювання на ринку, а також - створенш сприятливих умов для формування великих оргашзащй та об'еднань нащонального масштабу, осккьки саме вони здатш стимулювати внутрiшню конку-ренщю та конкурувати з мгжнародними компашями галузi.
Вирiшення цих прямо пропорщйних завдань е необ-хiдним i знаходиться у площинi формування обгрунтова-ного балансу рiшень, якi продукуються, а не визначаються шляхом протиставлення [6, с. 377].
Сутшсна в1дмшшсть горизонтальних угод вiд верти-кальних i конгломератних полягае в тому, що вони уклада-ються мгж суб'ектами, якi реалiзують взаемозамiннi товари. Звертаючись до сфери функщонування електроенергетич-них ринкш, слiд зазначити, що в силу свое природи, право-
вого статусу учасникш угоди, оргаmзащйноl структури та якiсних особливостей електроенерги як товару горизон-тальнi концентраци на практищ можуть здiйснювати зна-чно бкьш виражений негативний вплив на конкурентну си-туацiю, порiвняно з негоризонтальними домовленостями.
Все це обумовлюе актуальнiсть проблеми визначен-ня ринково1 концентраци пiд впливом шститущональних факторш та штерпретаци щё ^коном^чно1 категори з пози-ци впровадження заходш антимонопольног о р егулювання, як на теоретичному рiвн ^ так i в практичнш площиш функщонування ринкш електрично1 енерг и.
Анализ останнiх до^джень ^ публiкацiй. Проблеми методологи взаемоди держави i ринку, трансформаци державних функций пiд впливом соцiально-економiчних чинникш та шститущонального розвитку розглядають-ся протягом останнк десятилiть багатьма вченими, серед них слiд назвати: С. В. Афанас'ева [5], М. К. Галабурду [8], М.1. Дибу [8], М. О. бгорову [6], К. Б. Козлову [7], I. Й. Малого [8], Д. А. Петрова [6] та ш. Зважаючи на фундаментальш досл^ження й незаперечний внесок окремих науковцш, тематика вивчення побудови конкурентних в^носин ^зь призму державного регулювання залишаеться дискусш-ною i в сучасних умовах функцiонування ринкш, зокрема, стратегiчно важливих для нащонально1 безпеки.
Мета стати полягае у розкритт та Грунтовному ана-лiзi релевантних детермiнант iнституцiоналiзму в галузi антимонопольного регулювання взаемов^носин суб'ектш ринку електричног енерги, яю формуються на новому витку
розвитку ще1 економiчноí теорп, яка модифжуеться до роз-ряду спецiалiзованих, надаючи бкьш широкi дослiдницькi можливостi в практичному вимiрi; iнтерпретувати концеп-туальш засади горизонтально! економiчноí концентрацп стосовно шститущональних конфiгурацiй побудови систе-ми взаемовщносин великих учасникш енергоринку в секто-рi генераци; проаналiзувати критерп концентрацп на при-кладi шдексу Герфiндаля-Гiршмана та iндексу домiнування.
Основна частина. Природа сучасних взаемовщносин суб'ектш електроенергетичного ринку не представ-ляеться без Грунтовних iнституцiональних оцшок i пере-осмислення ключових детермшант формування системи антимонопольного регулювання у цьому контексть Це обумовлено тим фактом, що ринок електрично'1 енерги належить до категори восококонцентрованих ринив, якi традицiйно виступають сприятливою передумовою для ви-никнення монополи.
Концепщя вiдомого класика шститущонально! шко-ли Дж. Коммонса Грунтуеться на провЩнш ролi «колектив-но'1 сощально! ди» як механiзму пiдтримки збалансованостi соцiально-економiчноl системи i тезисi щодо провЩного значення держави в адаптацп господарсько! системи до мiнливих умов зовншнього середовища [9].
1нший родоначальник iнституцiоналiзму, У. Мiтчел, виступаючи засновником кон'юнктурно-статистично! течи ще! економiчноl школи на тдГрунт розроблено! те-орЦ економiчних циклш та прогнозуваннi економiчного росту, вбачае единим мехашзмом розв'язання сощально-економiчних протирiч систему державного регулювання в галузi фiнансових i грошово-кредитних факторш у поед-наннi з культурним розвитком сустльства.
Ключовою передумовою зародження шститущона-лiзму виступив перехЩ вiд економiки вкьно! конкуренци до переважно монополютично!, з концентрацiею великих виробничих структур. Вказаш змiни розпочалися в США i надали поштовх ланцюговим iмпульсам вiдображення в економшах зарубiжних кра!н [9, с. 33].
Превалюючою iдеологiею iнституцiоналiстiв, якi ви-свiтлювали проблему демонополiзацil господарського життя, виступав тезис щодо необхЩносп контролю над великими корпоращями через регулювання конкуренци, на противагу теорп ринкового регулюючого мехашзму та у доповнення до нього.
1нший погляд воображав iдею деконцентрацп та пе-ребудови ринкових структур на основi тдтримки iнтересiв малого та середнього тдприемництва. Вiдповiдно до цього пiдходу великий бiзнес розглядався асиметрично до прин-ципiв вкьно! конкуренци та положень доктрини ринково! економiки [9, с. 34].
В щлому iнституцiоналiзм, проходячи тривалий шлях становлення як нового напряму економiчноl думки, вiдтворюе прогресивний характер змш у вiдносинах суб'ектш ринку.
В теорп галузевих ринив шститущоналюти наголо-шують на значущост структурних факторiв. Деякi з них фокусують увагу на традицшному трактуваннi галузево! концентрацп. Iншi, при цьому, роблять акцент на дефшщп корпоративно! системи й на централiзованому приватному або приватно-сустльному секторальному плануваннь Консенсус, досягнутий iнституцiоналiстами, виражаеться
у визначенш захiдноï економiки досить концентрованою та високоорганiзованою. Лiнiя розбiжностей у поглядах пред-ставникiв класично'1 iнституцiональноï школи головним чином пролягала на межi мiж пiдтримкою впровадження сильного й ефективного антимонопольного законодавства та примусових заходiв з метою побудови ктинно конкурентно! ринково! системи, i з другого боку, - захистом тд-звггного державного планування [10, с. 137].
1нституцюналкти пов'язували проблему економiчноï влади з концентращею економiчноï сили на ршш компанiй та великих корпорацiй, яи розглядалися, головним чином, не як представники визначеного ринку, а з позицп осередку фшансових, виробничих, збутових, дослЩницьких, управ-лiнських, iнформацiйних ресурсш. Акумулювання ресурсш може виступати передумовою визначених переваг у кон-курентнiй боротьбi й використовуватися для створення бар'ерш, яи перешкоджають чи блокують доступ потенцш-них конкурентш до вiдповiдних сфер дiяльностi [7, с. 206].
До ключових завдань антимонопольних оргашв належить визначення монополюта на ринку та розробка адекватних дiевих заходш, спрямованих на регулювання його дiяльностi та взаемовiдносин з iншими суб'ектами ринку на паритетних засадах.
ВЩповЩно до ст. 12 Закону Украши «Про захист економiчноï конкуренци» [2] параметри визначення монопольного (домшуючого) становища суб'ектами господарювання на ринку можна подкити на таи групи (рис. 2):
■ критерп, встановлеш для шдивЩуальних суб'ектш ринку;
■ критерп, встановленi для варiативних груп суб'ектш ринку;
■ додатковi ознаки наявностi ринково'1 влади.
Для визначення часток одного або деккькох суб'ектш господарювання, яи будуть свЩчити про монопольне по-ложення останнк на ринку, застосовують комплекс по-казникш ринково'1 концентрацп. При цьому на практищ виникае проблема, яка полягае в тому, що традицшш ш-декси концентрацп не забезпечують правдивих Грунтовних розрахункiв. Розглядаючи ситуащю з невеликою кiлькiстю учасниив й значною часткою одного з них, в тдтверджен-ня факту наявност високо'1 концентрацп, необхiдно за-значити, що твердження щодо монополiзацiï ринку будуть нести лише припустимий характер. Так, два суб'екти, за ви-значених умов, здатш забезпечити рiвень конкуренци, що обумовить встановлення цш, близьких до цiн конкурентного ринку. Тобто факт наявност ринково'1 концентрацп не мiстить задовкьно'1 iнформацiï [4, с. 6].
У зв'язку з цими обставинами актуалiзуеться питан-ня пошуку показникiв, яи б надавали достовiрне тдтвер-дження наявност ринково'1 влади. Рiвень розвитку аналь тичного iнструментарiю дозволяе сформувати завдання введення до наукового й практичного обороту нових по-казникш, яи будуть альтернативними iндексу ринково'1 концентраци. Одним iз них виступае критерш ринкового домiнування, запропонований в робот [15].
Сутнiсть використання цього параметра полягае у виключенш необйдносй спиратися на поняття «концен-тращя ринку». На противагу цьому щльовим орiентиром виступае спiввiдношення ринкових часток двох найбкь-ших суб'ектш господарювання [4, с. 6].
Параметри визначення монопольного (домiнуючого) становища суб'екпв на ринку
Критерп, встановлендля 'ндив'дуальних суб'ект'в ринку Критерп, встановлен'1 для вар'ттивних груп суб'ект'в ринку Додатков'1 ознаки ринково)' влади
-IL
■ на цьому ринку у нього немав жодного конкурента;
■ не зазнав значноТ конкуренци внашдок обмеженостi можливостей доступу шших субl£ктiв господарювання щодо закупiвлi сировини, матерiалiв та збуту товарiв, наявностi бар|£рiв для доступу на ринок шших суб'вкт^в господарювання, наявностi пiльг чи iнших обставин;
■ частка такого суб'вкта на ринку товару перевищув 35%, якщо вш не доведе, що зазнав значноТ конкуренцГТ;
■ монопольним (домiнуючим) також може бути визнане становище суб'вкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35% або менше вщсотав, але вш не зазнав значноТ конкуренци, зокрема, внашдок порiвняно невеликого розмiру часток ринку, як належать конкурентам
■ сукупна частка не бтьше шж трьох суб'вктГв господарювання, яким на одному ринку належать найбiльшi частки на ринку, перевищув 50%;
■ сукупна частка не бтьше шж п'яти суб'вктГв господарювання, яким на одному ринку належать найбiльшi частки на ринку, перевищув 70% -
i при цьому вони не дове-дуть, що стосовно певного виду товару мiж ними немав конкуренци або в незначна конкуренцГя i щодо них
■ високий р1вень концентрацТТ ринку;
■ висок бар'ври вступу на ринок потенцшних конкурентГв;
■ тривалий перюд вщносно'Т закритостГ ринку для вступу нових суб'вктГв господарювання;
■ суттвва кГлькГсна перевага частки суб'вктГв господарювання над частками шших конкурентГв за умови стабтьносп структури ринку протягом тривалого перюду;
■ наявнГсть в об'вкта аналГзу особливих прав, повноважень, птьг, зокрема наданих органами влади, органами мГсцевого самоврядування, органами адмУстративно-господарського управлГння та контролю, чи шших суб'вктГв господарювання, якГ займають монопольне (домшуюче) становище
Рис. 2. Групування napaMeTpiB визначення монопольного (домiнуючого) становища суб'еклв на ринку
Для обгрунтування цшносй критерiю домiнування для дослiдження рiвня конкуренци на енергоринку Украши необх^но проаналiзувати застосування цього критерiю та шдексу Герфiндаля-Гiршмана (далi - НН1), який традицш-но використовуеться при ощнщ концентраци ринку, нада-ти порiвняльнi характеристики.
Вперше iндекс Герфшдаля-Пршмана був використа-ний у 1940-х роках.
Вш визначаеться як сума квадрапв ринкових часток суб'ектш господарювання. Формула розрахунку мае такий вигляд (1):
HII = s2+s2+...+sN, (1)
де Sj - частки продажiв суб'ектiв господарювання в га-лузi, у %;
N - юльисть суб'ектiв господарювання.
Частка продажу суб'ектш господарювання визначаеться як в^ношення обсягу його продажш до обсягу вах продажш у галузь
В ситуаци, коли на ринку присутня едина компанiя, що св^чить про фактичну монополiю, частка продажiв такого економiчного агента доршнюватиме 100 %, iндекс НН1 складе 10 000.
За наявност на ринку N компанш iз рiвними частка-
.... 10000
ми значення шдексу НН1 визначатиметься як: HII = —n— • Аналопчно iндекс НН1 може бути розрахований iз викорис-танням часток, для яких 0 < si < 1.
У свiтовiй практищ, зокрема в практицi, яку застосо-вуе Федеральна комiсiя з регулювання електроенергетики США при перевiрцi ринково'1 влади, що базуеться на рш-нях концентраци, ринкова влада менш вiрогiдна (або може проявлятись виключно на меншому (за обсягом) релевантному ринку або в певний промiжок часу), якщо 1ндекс Герфiндаля-Гiршмана становить менше 2 500 [1].
Мшктерство юстици США визнало iндекс НН1 по-казником оцiнки концентраци ринку при злиттях. В сьо-годнiшнiй економiчнiй практицi iндекс НН1 мае як позитив-нi вiдгуки [11; 17], що тдтверджуеться розповсюдженим використання цього шдикатора, так i характеризуеться критичними ощнками з боку експертш щодо його засто-сування.
Серед ключових недолшш iндексу НН1 слiд назвати: значну чутливкть до визначення ринку; в^сутшсть ура-хування iнших суттевих характеристик ринку, яи здатнi впливати на модель антимонопольного регулювання, зо-крема: витрати входу на ринок, диференщащя товарних продуктов, витратнi вiдмiнностi тощо [12-14]. ^м цього, залишаеться нерозкритим питання щодо присутност й обгрунтування зв'язку мiж категорiями концентраци та домшування, що е особливо важливим в умовах набуття останньою зростаючого значення в сучасному антимонопольному законодавств^ як в нацiональнiй [2], так i свио-вiй практищ [16].
В робот [15] наведено метод ощнки ринкового домшування, який не вимагае визначення ступеня концентраци ринку. В^пов^но до цього тдходу ринковi частки
фшсуються у виглядi iндексiв, на вЩмшу вiд розрахунку НН1, який використовуе як шдекси, так i вЩсотки.
Припускаеться, що - частка ринку i суб'екта господарювання, для 0 < s, < 1. Наступним кроком буде ранжу-вання часток вiд найбкьшо'1 до найменшок s1 > s2 >... > sN. T^i пороговий ршень для визначення домшування розра-ховуватиметься за формулою (2):
'= 21[1 — (Si - S2)(1-IN=3Si)].
(2)
Як пропонуеться, першого суб'екта господарювання можна називати домшуючим за умови, що на ринку iз N > 2 учасниками розраховане порогове значення sD, яке е ниж-чим за ринкову частку суб'екта, тобто якщо: sD < sr
1дея формування цього критерш обГрунтовуеться таким чином. Осккьки чим менше частка ринку друго'1 за обсягом компанп, s2 , тим бкьше пiдстав називати компа-нiю домiнуючою, порогове значення sD зменшуеться при зростаннi рiзницi (s: - s2). З цього можна зробити висно-вок, що sD тим менше, а отже, критерш для визначення домшування буде суворше, чим бкьше частка першо'1 компанп вiдносно ïï найближчого конкурента. Таким чином, результати до^дження свiдчать, що домiнуючу позищю визначае не ринкова частка, а вЩносш величини двох найбкьших гравцiв на ринку.
Крiм цього, з ршняння (1 — ^s,) = s1 + s2 виходить, що при великому значенш суми ринкових часток двох найбкьших компанiй критерiй для визначення домшування 1-го суб'екта буде суворшим, осккьки порогове значення sD зменшуеться. Це пояснюеться тим фактом, що роль суб'екпв, яи залишилися поза розрахункiв, у шдтримщ рiвня конкуренци стае менш значущою.
N
Осильки (1 — ^ s, ) = s1 + s2, то порогове значення може бути виражено через урахування часток двох най-1
бкьших компанiй: sD = — [1 — (s2 + si)].
2 1 2
Важливо зауважити, що мшмальне порогове значення буде доршнювати нульовш вiдмiтцi sD = 0 у випадку, якщо компанш 1 вважатимемо монополютом, i як наслЩок:
0_ 1
= 1. Максимального порогового значення s = ^ буде до-
сягнуто за умови, що = s2. Ця ситуацiя означатиме, що два найбкьших суб'екти ринку володiють ршними частками, виключаючи факт присутностi домшування на ринку. Роз-мiр промiжку м1ж ринковими частками цих двох суб'екпв матиме пряму залежнiсть iз ступенем к домiнування. При цьому близьке значення таких часток на ринку свЩчитиме про незначне 1х вЩносне домiнування i вiдповiдну ринко-
1
ву владу. ^м цього, при s1 > коли найбкьшш компанй належить бiльше половини ринку, критерш домшування sD < s1 буде виконано.
Таким чином, запропонований авторами в робо-ri [15] шдпд до оцшки ринкового домiнування мiнiмiзуе обсяг необхiдноï для аналiзу шформацп, забезпечуючи оптимальнiсть i достатнiсть розрахунив. Крiм цього, iс-нуе шший аспект, що доводить доцiльнiсть застосовування розробленого шдексу домшування при дослЩженш вза-
емовiдносин суб'ект1в ринку електроенергп. В роботi [15] до шдикатора вводиться змiнна, яка означае характеристи-
D 1 2 2
ку ринку у > 0: s = -^П —Y(s1 — s2 )]. Параметр у дозволяе
враховувати комплекс системних, структурних, iнституцi-ональних факторш, яи впливають на формування антимонопольно: моделi регулювання учасниив ринку та здатнi коригувати антимонопольну полiтику в ц1лому, серед них: виявлення бар'ерiв при входi на ринок, ринкова влада по-купцш, регулювання тощо. Це обумовлюе цшшсть додано'1 складово'1 для побудови системи антимонопольних важе-л1в державного регулювання. Чим бкьше значення параметра у, тим менше порогове значення. 1нтерпретуючи це твердження для фактора входу на ринок, зазначаемо: тд-вищення бар'ерiв при входi обумовлюе зменшення порогового значення, за якого суб'ект господарювання стане до-мшуючим. При значеннях 0 < у < 1 порогова межа зростае. Зокрема, це може вЩбуватися за значно'1 ринково'1 влади покупцiв. Необхiдно зауважити, що можливкть здiйснення коригування через введення цього параметра свЩчить на користь до^джуваного критерiю домiнування, порiвняно з шдексом НН1.
Предметом розрахунку ринково'1 концентрацй в цiй статтi виступають ринок електрично'1 енергй Укра'1ни та взаемовЩносини його суб'ект1в. Це пояснюеться дво-ма вагомими причинами. З одного боку, енергоринок ви-конуе забезпечувальну функцiю для стратепчного об'екта соцiально-економiчного розвитку й досягнення нацюналь-но'1 безпеки. З шшого боку, на ринку присутнш не единий великий гравець, що ставить тд сумнiв iснування домь нуючого суб'екту ринку. Використання поряд з шдексом Герфшдаля-Пршмана, який слугуе традицiйним iндикато-ром ринково'1 концентрацп, критерш домшування, який розроблено як доповнення або альтернатива HHI, надасть можливють отримати бкьш аргументовану оцшку ршня концентрацй на ринку електроенергп.
Орiентуючись на практику, яку застосовуе Федеральна комюя з регулювання електроенергети-ки США та НБУ при розрахунку рiвня концентрацй в банювському секторi, приймемо для визначення товарного ринка концентрованим критерш HHI на рiв-ш 0,2. При цьому значення HHI може перевищувати вказану позначку, однак сума квадрапв часток двох найбЬльших компанш буде меншою за 0,2.
Для проведення аналiзу вообразимо графiчно част-ки компанш, яи вiдповiдають умовi: s2 + s2 = 0,2 отрима-емо, що комбiнацiï часток двох найбкьших компанш для концентрованого ринку будуть припадати на область, яка
розташована вище графжа окружносп з радiусом V2 .
Крiм цього, оск1льки > s2, область, що знаходиться вище прямо'1 i = s2, до уваги братися не буде.
ВкповЩно до критерiю домшування найбкьший суб'ект господарювання на ринку не е домшуючим за 1
умови, що: — [1 — (s? + s^)] > s1, або тсля перетворення:
s2 s^ + 2s1 — 1 . Межу областi s2 > yjs,2 + 2s1 — 1 наведено на рис. 3 [4, с. 8].
Si = S,
S, - частка суб'екта ринку 1; S2 - частка суб'екта ринку 3
0,2 0,3 0,4 0,5 S,
Рис. 3. Комбшацп часток двох найбшьших cy6'eKTÎB на ринку вiдповiдно до критерп домiнування та ступеня концентраци
Таким чином, на рис. 3 заштриховано три области характеристику яких наведено в табл. 1.
Використовуючи кореляцшно-регресшний метод, автором виявлено ключовi фактори, яи визначають обся-ги виробництва електричноТ енерги в нашш краМ, а також проаналiзовано '1х взаемний вплив. Отриманi результати досл^ження дозволяють зробити висновок про наяв-нiсть залежностi мiж виробництвом електричноТ енерги та структурою генерацп на енергоринку.
Тобто концентрацiю ринку електричноТ енергп до-цiльно аналiзувати, починаючи з сектора виробництва.
За даними АМК Украши, частки ДП «НАЕК «Енер-гоатом» та групи ДТЕК на загальнодержавному ринку ге-
нерацп електроенергй протягом 2013-2016 роив склали (табл. 2).
Сукупна частка ДП «НАЕК «Енергоатом» та групи ДТЕК на загальнодержавному ринку генерацп електроенерги протягом досл^жуваного перюду перевищувала 50 %. При цьому частки шших виробникш електрично'1 енерги порiвняно з ДП «НАЕК «Енергоатом» та групою ДТЕК е незначними.
Результати проведених розрахункш iндексу НН1 й порогового значення sD за критерiем домiнування для сектора генераци електрично'1 енергп на енергоринку в ди-намiцi наведено в табл. 3.
Таблиця 1
Характеристика областей для комбшацп часток двох найбшьших суб'екпв на ринку
S
2
Параметр Область 1 Область 2 Область 3
Mежi областi Верхня межа - пряма = 52, двi iншi межi - кривк 52 5,2 + 25, -1 та 5,2 + 52 = 0,2, з нижньою точкою зi значеннями 5, и 0,42 i 52 и 0,15 Лiва межа - крива 52 5,2 + 25, -1, права - 5,2 + 52 = 0,2, частка першо-го суб'екта 5, и 0,42 i бiльше. Частка другого за розмiром суб'екта не пере-вищуе 52 и 0,,5 Область обмежена злiва двома кривими: 5,2 + 522 = 0,2 та 52 =>/52 + 25, - ,
За HHI при kom6î-нацiях s2, s2 Висока концентрацiя Помiрна концентра^я Висока концентрацiя
За критерi£м до-мiнування Жоден з суб'еклв не мае ринковоТ влади Один з суб'ектiв займае домшуючу позицiю Hайбiльший суб'ект ринку виступае домшуючим
Характеристика ринку Ринки з двома великими гравцями. Рiзниця мiж розмiром часток двох головних суб'екпв ринку може бути значною, однак при цьому найбтьша компанiя не буде домн нуючою вiдповiдно до критерiю ринки з двома великими гравцями. Рiзниця мiж розмiром часток двох головних суб'екпв ринку буде значною, при цьому найбтьша компашя буде домiнуючою вiдповiдно до критерп ринки з двома великими гравцями. Рiзниця мiж роз-мiром часток двох головних суб'екпв ринку може бути як значною, так i незна-чною, при цьому найбiльша компанiя буде домшуючою вiдповiдно до критерiю
Джерело: сформовано автором на основi [4]
Таблиця 2
Питома вага ДП «НАЕК «Енергоатом» та групи ДТЕК на загальнодержавному ринку генерацй електроенергп (%)
Динамка розрахованих показниив (табл. 3) св^чить про незначнi коливання двох шдексш протягом 20132016 рр., що сигналiзуе про стабiльний характер к змiн та iдентичнi результати в^носно визначення конкуренци на ринку.
Таким чином, протягом 2013-2016 рр. шдекс НН1 залишався на високому рiвнi. При цьому порогове значення критерш домшування sD залишалося меншим за sp що свiдчить про стшку домiнуючу позицiю ДП «НАЕК «Енергоатом» на ринку електрично'1 енерги в секторi генерацй.
Таблиця 3
Виробник 2013 2014 2015 2016
ДП «НАЕК «Енергоатом» 44,37 50,14 57,31 57,6
Група ДТЕК 30,09 28,78 26,13 24,3
Всього 100 100 100 100
Примтка: запозичено автором з [1]
Динамка показниюв рiвня концентрацп суб'екпв генерацй' на ринку електричноТ енерги
Параметр розрахунку 2013 2014 2015 2016 Примггка
HHI* 0,37 0,38 0,41 0,38 НН1 > 0,2, що свщчить про високу концентрацп за цим шдексом
Частка основного виробника електроенергп (ДП "НАЕК «Енергоатом»), s1 0,44 0,50 0,57 0,58 для вах перiодiв: комбшацй s1; s2 потра-пляють в Область 3
Частка другого за обсягом виробництва суб'екта на енергоринку (група ДТЕК), s2 0,30 0,29 0,26 0,24
s12 0,20 0,25 0,33 0,33 -
S22 0,09 0,08 0,07 0,06 -
s12+s22 0,29 0,33 0,40 0,39 для вах перiодiв: > 0,2, що свщчить про високу концентрацп протягом 20132016 рр. для ринку генерацй' з двома великими гравцями
Порогове значення за критеркм домшування sD = 1/2 [1 - (s12 - s22 )] 0,18 0,17 0,15 0,15 для вах перiодiв: < s1, що свщчить про те, що найбтьший суб'ект £ домшуючим
*розраховано за даними Мшктерства енергетики та вугкьноТ промисловостi Укра'ши щодо структури генерацй' у 2013-2016 рр.
Висновки. В результат проведеного досл^ження виявлено, що концентрацiя великих бiзнес-структур сектора генерацй енергоринку Укра'ши, викриваючи проблеми демонополiзацiï сутност взаемовiдносин суб'ектiв галузi, в сучасних умовах господарювання фокусуе увагу експер-тiв на iнституцiональнiй природi детермшант антимонопольного регулювання. ОбГрунтовано, що до ключових завдань антимонопольних органiв належить визначення монополiста на ринку та розробка адекватних дiевих захо-дiв, спрямованих на регулювання його дiяльностi та вза-емовiдносин з шшими суб'ектами ринку на паритетних засадах. З огляду на це, формування критерйв домшування, використовуючи рiзнi iндекси та параметри, стае значу-щим фактором у провадженнi шституцюнальних важелiв регулювання.
Здiйснення порiвняльного аналiзу результатш за-стосування критерiю домiнування й шдексу Герфшдаля-Гiршмана на прикладi суб'ектiв сектора генерацй ринку електрично'1 енергй дозволяе зробити висновок, що шдид до розробки системи антимонопольних важелш мае бути зваженим та Грунтовним, з урахуванням комплексного ба-чення детермшант, яи беруть участь у визначенш ступеня конкретностi ринку та формують шститущональш переду-
мови для побудови конкурентно! моделi взаeмовiдносин учасникш такого ринку.
Подальшi до^дження доцiльно проводити у напря-Mi визначення особливостей варiативного комплексного впливу на комбшацй суб'eктiв ринку електрично! енергй з метою переведення з одше! област системи координат, в якiй присутш два найбiльших гравця, до шшо!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Звп Антимонопольного комитету УкраТни за 2016. URL: http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id= 134668&schema=main
2. Про захист економiчно''' конкуренцГТ: Закон УкраТни вщ 11.01.2001 № 2210-111 // База даних «Законодавство УкраТни» / Верховна Рада УкраТни. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2210-14
3. Miнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. URL: http://www.me.gov.ua/
4. Агабеков С. И., Левина Е. А. Критерий доминирования и индекс Герфиндаля-Гиршмана. Сравнительные характеристики и практическое применение для угольного рынка России. Современная конкуренция. 2014. № 6. С. 5-19.
5. Афанасьев, С. В. Институционализм: собственный взгляд на традиционную экономическую философию и роль монополий. Вестник Финансовой академии. 2003. № 2. С.24-31.
5. Экономическая концентрация: опыт экономико-правового исследования рыночных и юридических конструкций : монография / отв. ред. М. А. Егорова. М. : Юстицинформ, 2016. 552 с.
6. Козлова К. Б. Институционализм в американской политической экономии: Идейно-теоретические основы либерального реформизма. М. : Наука, 1987. 216 с.
7. Малий I. й. Держава i ринок: фiлософiя взаемодп. Кшв : КНЕУ, 2005. 358 с.
8. Сегалл Я. Институциональная школа и ее представитель Джон Коммонс. Проблемы экономики. 1935. №4. С. 166177.
9. Сэмюэлс Уоррен Дж. Институциональная экономическая теория // Панорама экономической мысли конца ХХ столетия / под ред. Д. Гринуэя, М. Блини, И. Стюарта : в 2 т. СПб. : Экономическая школа, 2002. Т. 1. С. 125-141.
10. Horizontal Merger Guidelines //- U. S. Department of Justice and the Federal Trade Commission. August 19, 2010. URL: http://www.ftc.gov/sites/default/files/attachments/merger-review/100819hmg.pdf
11. Landes W., Posner R. Market power in antitrust cases. Harvard Law Review. 1981. Vol. 94. P. 937-996.
12. Lijesen M. G. Adjusting the Herfindahl index for close substitutes: an application to pricing in civil aviation. Transportation Research Part E. 2004. Vol. 40. P. 123-134.
13. Lijesen M. G., Nijkamp P., Rietveld P. Measuring competition in civil aviation. Journal of Air Transport Management. 2002. Vol. 8. P. 189-197.
14. Melnik A., Shy O., Stenbacka R. Assessing market dominance. Journal of Economic Behavior & Organization. 2008. Vol. 68. P. 63-72.
15. Article 82 of EC Treaty. URL: http://ec.europa.eu/ competition/legislation/treaties/ec/art82_en.html
16. EU Guidelines on the Assessment of Horizontal Mergers under the Council regulation on the Control of Concentration between Undertakings // Official Journal of the European Union. 2004. C31/03. February 5. URL: http://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:0J.C_.2004.031.01.0005.01.EN
REFERENCES
"Article 82 of EC Treaty" http://ec.europa.eu/competition/ legislation/treaties/ec/art82_en.html
Afanasev, S. V. "Institutsionalizm: sobstvennyy vzglyad na traditsionnuyu ekonomicheskuyu filosofiyu i rol monopoliy" [Insti-tutionalism: its own view of traditional economic philosophy and the role of monopolies]. Vestnik Finansovoy akademii, no. 2 (2003): 24-31.
Agabekov, S. I., and Levina, Ye. A. "Kriteriy dominirovaniya i indeks Gerfindalya-Girshmana. Sravnitelnyye kharakteristiki i prak-ticheskoye primeneniye dlya ugolnogo rynka Rossii" [The dominance criterion and the Herfindahl-Hirschman index. Comparative characteristics and practical application for the Russian coal market]. Sovremennaya konkurentsiya, no. 6 (2014): 5-19.
Ekonomicheskaya kontsentratsiya: opyt ekonomiko-pravovo-go issledovaniya rynochnykh i yuridicheskikh konstruktsiy [Economic concentration: experience of economic and legal research of market and legal constructions]. Moscow: Yustitsinform, 2016.
"EU Guidelines on the Assessment of Horizontal Mergers under the Council regulation on the Control of Concentration between Undertakings" Official Journal of the European Union. 2004. C31/03. February 5. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT /?uri=uriserv:0J.C_.2004.031.01.0005.01.ENG
"Horizontal Merger Guidelines. U. S. Department of Justice and the FederalTrade Commission. August 19, 2010" http://www.ftc. gov/sites/default/files/attachments/merger-review/100819hmg. pdf
Kozlova, K. B. Institutsionalizm v amerikanskoy politicheskoy ekonomii: Ideyno-teoreticheskiye osnovy liberalnogo reformizma [Institutionalise! in American Political Economy: Ideological and Theoretical Foundations of Liberal Reformism]. Moscow: Nauka, 1987.
[Legal Act of Ukraine] (2001). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2210-14
Landes, W., and Posner, R. "Market power in antitrust cases" Harvard Law Review vol. 94 (1981): 937-996.
Lijesen, M. G. "Adjusting the Herfindahl index for close substitutes: an application to pricing in civil aviation" Transportation Research Part E vol. 40 (2004): 123-134.
Lijesen, M. G., Nijkamp, P., and Rietveld, P. "Measuring competition in civil aviation" Journal of Air Transport Management vol. 8 (2002): 189-197.
Malyi, I. I. Derzhava i rynok: filosofiia vzaiemodii [State and market: the philosophy of interaction]. Kyiv: KNEU, 2005.
Melnik, A., Shy, 0., and Stenbacka, R. "Assessing market dominance" Journal of Economic Behavior & Organization vol. 68 (2008): 63-72.
Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. http://www.me.gov.ua/
Segall, Ya."Institutsionalnaya shkola i yee predstavitel Dzhon Kommons" [Institutional school and its representative John Commons]. Problemy ekonomiki, no. 4 (1935): 166-177.
Semiuels, Uorren Dzh. "Institutsionalnaya ekonomicheskaya teoriya" [Institutional economic theory]. In Panorama ekono-micheskoy mysli kontsaXXstoletiya, vol. 1, 125-141. St. Petersburg: Ekonomicheskaya shkola, 2002.
"ZvitAntymonopolnohokomitetuUkrainyza2016"[Reportof theAntimonopoly Committee of Ukrainefor 2016]. http://www.amc. gov.ua/amku/doccatalog/document?id=134668&schema=main
