CC BY
11
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО'' ЕКОНОМ1КИ
ресурси держави, перспективи соц1ально-економ1чного роз-витку, джерела доход1в, витрати, державний борг тощо. Все це корегуеться у св1тл1 концепци' бюджетноУ пол1тики держави i по-требуе координуючого та цтеспрямованого управлЫня.
Виконання бюджетних програм повинне здмснюватися на основi аналiзу ризикових факторiв, що дасть змогу завчас-но усунути потенцiйнi загрози або вщповщним чином Ух вра-хувати, передбачити можливий негативний вплив та вжити вiдповiднi заходи.
Список використаних джерел
1. Булгакова С. Бюджетний ризик: сутнють класиф1кац1я, фактори ризи-ку / С. Булгакова, I. Микиток // Всник КНТЕУ, 2010. - №1. - С. 59-68.
2. Грищенко X. Управляя ф1нансовими ризиками держави / X. Грищенко [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.viche. info/journal
3. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: учеб. пособие / В.М. Гранатуров. - М.: Дело и сервис, 2002. - 160 с.
4. Дубров А.М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: уч. пос. / А.М. Дубров, Б.А. Лагоша, Е.Ю. Хрусталев. Под ред. Б.А. Лагоши. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 128 с.
5. 1льяшенко С.М. Господарський ризик та методи його вим1рюван-ня: навч. пос. / С.М. 1льяшенко. - Суми: «Мр1я - 1» ЛТД. 1996. - 203 с.
6. Каючнина М.А. Бюджетные риски в процессе исполнения муниципальных бюджетов: дис. к.э.н.: 08.00.10 / М.А. Каючнина; [Сам. Гос. эконом. ун-т].
7. Лебедева О.И. Бюджетный риск: методические основы оценки и управления: На примере краевого бюджета Хабаровского края: дис. к.э.н.: 08.00.10 / О.И. Лебедева, Хабаровск, 2003. - 179 с.
8. Первозванский A.A. Финансовый рынок: расчет и риск. / A.A. Пер-возванский, Т.Н. Первозванская. - М.: Инфра-М, 1992. - 95 с.
9. Проблеми економтного ризику: анализ та управляя. Зб. науко-вих праць за матер^лами ПершоТ ВсеукраТнськоТ науково-практич-ноТ конференци (26-28 жовтня 1998 р.). - К.: КНЕУ, 1998.
10. Порядок проведення Державною фЫансовою ¡нспекцею, ТТ територильними органами державного ф^ансового аудиту виконання бюджетних програм. Постанова КабЫету МЫютрв УкраТни вщ 10.08.2004 №1017 // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP041017.html
11. Устенко О.Л. Теория экономического риска / О.Л. Устенко. -К.: МАУП, 1997. - 323 с.
12. Федв Р.6. ФЫансовий та управлЫський анал¡з використан-ня кошта на виконання бюджетних програм (на приклад¡ юридичних осЮ системи Держводгоспу) / Р.6. Фед¡в // Вюник Нац¡онального ун¡верситету водного господарства та природокористування. Еконо-м¡ка. - 2009. - Вип. 3 (47). - С. 233-244.
13. Федосов В.М. Бюджетна система: пщруч. / В.М. Федосов. За наук. ред. В.М. Федосова, С.1. Юрт. - К.: Центр учбов. Лпвратури. Тернопть: Екон. думка, 2012. - 871 с.
14. Яшина Н.И. Некоторые теоретические и методические аспекты оценки рисков расходов бюджета / Н.И. Яшина // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия: Экономика и финансы. - 2004. - №1. - С. 162-167.
К.С. ГОРЯЧЕВА,
к.е.н., доцент кафедри м/жнародноï економ/ки та п/дприемництва, Национальна академия управления
1нститути та довготермшове економ1чне зростання: факти та пояснения
У статтi пояснюються причини значнихрозб/жностей у р/вн/ економ/чного розвитку м/ж кранами, розглядаються осно-вн/ г/потези економ/чного зростання, надаються шляхи встановлення причинно-насл/дкового зв'язку при вивченнi економ/чного розвитку, викриваеться суперечливий вплив формальних i неформальних тститут/в на довготерм'товий еко-ном/чний розвиток кран i репон/в.
Ключов! слова: економ/чне зростання, гпотеза модерн/зацн, нституц/ональна ппотеза, формальн/' та неформальн/' /'нститути, захист прав власност/, гарант/ï виконання контракт/в.
К.С. ГОРЯЧЕВА,
к.э.н., доцент кафедры международной экономики и предпринимательства, Национальная академия управления
Институты и долгосрочный экономический рост: факты и объяснения
В статье объясняются причины существенных различий в уровне экономического развития между странами, рассматриваются основные гипотезы экономического роста, приводятся пути установления причинно-следственных связей при изучении экономического развития, раскрывается противоречивое влияние формальных и неформальных институтов на долгосрочное экономическое развитие стран и регионов.
Ключевые слова: экономический рост, гипотеза модернизации, институциональная гипотеза, формальные и неформальные институты, защита прав собственности, гарантии выполнения контрактов.
K.S. HORIACHEVA,
PhD (Economics), associate professor of the Department of International Economics and Business,
National Academy of Management, Kyiv
Institutions and long-term growth: facts and explanations
The article explains why significant differences in the level of economic development between the countries, the main hypothesis of economic growth, provides for the establishment of cause-and-effect relationships during the study of economic development, revealed contradictory impact of formal and informal institutions for long-term economic development of countries and regions.
Keywords: economic growth, modernization hypothesis, the institutional hypothesis, formal and informal institutions, protection of property rights, guarantee the execution of contracts.
© K.C. ГОРЯЧЕВА, 2015
Формування ринкових вщносин в YKparni № 3 (166)/2015 19
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
Постановка проблеми. Життя бyдь-якoгo екoнoмiчнoгo агента в cycпiльcтвi pегyлюeтьcя величезнoю кiлькicтю пpa-вил. Caме цi пpaвилa cтpyктypyють пoвнy взaeмoдiю, cтвopю-ючи для opгaнiзaцiй (aгентiв] cyттeвi oбмеження. Hеoбxiднicть вивчення бyдoви циx пpaвил, меxaнiзмy ïxньoгo впливу дo-звoлить y дoвгocтpoкoвiй пеpcпективi вплинути на pезyльтaти взaeмoдiï cyб'eктiв гocпoдapювaння на мaкpopiвнi, щo е вкpaй неoбxiдним y ганте^т cвiтoвoï xвилi екoнoмiчнoï ^изи.
Aналiз досл'щжень та публкац}й з проблеми. Tеo-pетичними та пpaктичними acпектaми вивчення фaктopiв екoнoмiчнoгo зpocтaння пpиcвятили cвoï пpaцi тaкi вггчиз-нянi та зapyбiжнi вченi, як A. ^ейф, Я. Kyзьмiнoв, K. Бендую-дзе, M. Юдкевич, C. Дьянгав, Д. Acемглoy, Д. Hop^ Д. Poдpик, T. Eггеpтcoн, P. Фюман та iншi. Пpoте зaлишaeтьcя актуаль-нoю неoбxiднicть дocлiдження дocвiдy зapyбiжниx кpaïн щoдo визначення впливу фopмaльниx та нефopмaльниx Ыститу-^в, пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкiв пpи вивченнi екoнoмiч-нoгo poзвиткy та мoжливocтi йoгo викopиcтaння в Укpaïнi.
Метою статт'1 е визначення та дocлiдження ocнoвниx ме-xaнiзмiв вимyшенoгo дoтpимaння Ыститулв opгaнiзaцiями в cyчacнoмy cycпiльcтвi.
Виклад основного матepiалy. Ha cьoгoднi poзвитoк pе-гioнiв (кpaïн] вiдpiзняeтьcя неpiвнicтю. ВВП на душу на^-лення бiдниx ^а'^н ледве cтaнoвить $5QQ на piк, а бaгaтиx -дo $6Q тиc. на pk. Ц icтoтнi вiдмiннocтi icнyвaли не завжди. Eкoнoмiчний poзpив виникае ocтaннi 2QQ poкiв екoнoмiчнo-гo poзвиткy cвiтy. Як пoяcнити тaкi вiдмiннocтi? Для вiдпoвi-дi неoбxiднo визначити фaктopи екoнoмiчнoгo зpocтaння, якi видтяють екcпеpти. Icнye декiлькa гiпoтез: геoгpaфiчнa mo-теза; iнcтитyцioнaльнa гiпoтезa; гiпoтезa мoдеpнiзaцiï та iншi.
Геoгpaфiчнa гiпoтезa. Згiднo з цieю гiпoтезoю важливими фaктopaми зpocтaння, ocoбливo на paннiй (дo iндycтpiaльнiй, aгpapнiй] стадп poзвиткy кpaïни, мoжyть бути геoгpaфiчнi та пpиpoднi yмoви.
Дж. Дaймoнд y книзi «Pyшницi, мiкpoби i сталь» пoкaзye, щo пеpшi деpжaви виникали в мicцяx iз нaйкpaщими yмo-вами виpoщyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp та oдo-машнення твapин. Iншi екoнoмicти дoвoдять вaжливicть на-явнocтi виxoдy дo мopя i великиx пoвнoвoдниx piчoк, ocкiльки вoни знижують витpaти на тpaнcпopтyвaння вaнтaжiв, щo cпpияe пiдвищенню тopгiвлi. Ще oдин фaктop, який чacтo нaвoдитьcя, - кopиcнi кoпaлини (нафта, газ, метали та Ыше].
Oднaк cтaтиcтичнi дaнi не пiдтвеpджyють гiпoтезy Дай-мoндa - в cyчacнoмy cвiтi немае зв'язку мiж paннiм пеpе-xoдoм дo ociлoгo землеpoбcтвa та ВВП на душу на^лення cьoгoднi. Haвiть ^вставы за зaбезпеченicтю pегioни cyrre-вo piзнятьcя. Haпpиклaд, динaмiкa ВВП на душу на^лення в
Пiвнiчнiй та Пвденшй Kopеï пicля poздiлення в 197Q-x po-кax. A6o Ыший пpиклaд: дoxoди мешкaнцiв Cx^oi та 3axfl-нoï Hiмеччини, яка була poздiленa пicля Дpyгoï cвiтoвoï вмни. Пpoтягoм декiлькox деcятиpiч нiмцi жили пpи piзниx cиcтемax yпpaвлiння, з piзними пoлiтичними та екoнoмiчними Ыститу-тами. A на мoмент oб'eднaння ïxнi cеpеднi дoxoди piзнилиcя в 3,5-4 paзи. Taким чинoм, геoгpaфiя не мoже пoяcнити вcix вiдмiннocтей в piвнi екoнoмiчнoгo poзвиткy pегioнy (кpaïни].
Iнcтитyцioнaльнa гiпoтезa. Пpиклaди poздiлy Kopеï i ^меччи-ни демoнcтpyють, щo геoгpaфiчнi yмoви не е гoлoвним факто-poм poзвиткy. Гoлoвне, щo вiдpiзнялo цi фа'ни, - це ™стема iнcтитyтiв (зaкoнiв, пpaвил, cпocoбiв opгaнiзaцiï виpoбництвa].
Iнcтитyцioнaльнa г^теза як aльтеpнaтивa геoгpaфiч-нoï г^тези пoв'язaнa з iм'ям Дyглaca Hopтa (нoбелiвcький лaypеaт з екoнoмiки 1993 po^]. Д. Hopт вивчав екoнoмiч-не зpocтaння в шиpoкoмy ганте^т icтopичниx, coцiaльниx, пoлiтичниx yмoв, як дo цьoгo piдкo пpивеpтaли увагу ега-нoмicтiв. У cпiльнiй po6o^ з P. Toмacoм Hopт зазначае, щo фaктopи, якi зазвичай poзглядaютьcя як пpичини екoнoмiч-нoгo зpocтaння (нaкoпичення кaпiтaлy, зpocтaння piвня o^i-ти, теxнiчнi нoвaцiï та Ыше], «не е пpичинaми екoнoмiчнoгo зpocтaння; вoни i е зpocтaння».
Фyндaментaльнoю ocнoвoю екoнoмiчнoгo poзвиткy е ега-нoмiчнi iнcтитyти, пеpшoю чеpгoю надгний зaxиcт пpaв влacнocтi i гapaнтiï викoнaння кoнтpaктiв. Пpи вiдcyтнocтi за-знaчениx yмoв y екoнoмiчниx аген^в немае cтимyлiв дo iн-вестування y фiзичний i людcький капггал, а тaкoж немае ба-жання впpoвaджyвaти нoвi теxнoлoгiï.
Hедocтaтнiй зaxиcт влacнocтi i кoнтpaктiв cтвopюe стиму-ли дo непpoдyктивнoï пpaцi (злoдiйcтвo, вимагання, кopyп-цiя]. Пеpеpoзпoдiл стае бтьш пpивaбливoю cфеpoю пpи-кладання зу^ль, нiж виpoбництвo. Taк, нaпpиклaд, в oднiй з пеpшиx poбiт Hopтa пoкaзaнo, як зaxиcт мopcькиx пеpеве-зень за пiдтpимки англ^ь^^ флoтy icтoтнo знизив pизики нападу з 6o^ пipaтiв i в pезyльтaтi збiльшив дoxoди вiд га-меpцiйнoï тopгiвлi.
Вiдпoвiднo, з точки зopy iнcтитyцioнaльнoï гiпoтези cyчacне екoнoмiчне зpocтaння - це pезyльтaт виникнення Ыститу^в, якi cтимyлюють виpoбничy дiяльнicть. Cyчacне екoнoмiчне зpocтaння мoжнa пpедcтaвити cxемoю (pиc. 1].
Iнcтитyти, CTpy^ypa iнcтитyтiв, '¡жня ефективнicть визна-чають стимули екoнoмiчниx aгентiв: cтимyли Ывестифй y фi-зичний кaпiтaл, люд^кий кaпiтaл та змiни теxнoлoгiй y бк бiльш ефективниx. Уci ф кoмпoненти визначають змiни екo-нoмiчнoгo зpocтaння.
Взaeмoзв'язoк мiж дoбpoбyтoм та яюстю екoнoмiчниx iн-cтитyтiв мoжнa пiддaти кpитицi. Дocить чacтo виникае ба-
Ф1зичний кап1тал
1нституга Стимули / >
\ 5
Людський капггал
Виробництво
Еконоючне зростання
Риcунoк 1. Схема ôaKTopiB eкoнoмiчнoгo зpocтання
20 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 3 (166)/2015
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
Pиcунoк 2. CxeMa пpичиннo-наcлiдкoвoгo зв'язку в iнcтитуцioнальнiй гiпoтeзi
Pиcунoк 3. CxeMa пpичиннo-наcлiдкoвoгo зв'язку в гiпoтeзi мoдepнiзацiï
жання пoяcнити, щo, мoжливo, piвень зaxиcтy пpaв вла^ нocтi, тoбтo piвень якocтi iнcтитyтiв визначае екoнoмiчний дoбpoбyт тieï чи iншoï ^а^ни. Oднaк мoжливa й iншa пpoти-лежна лoгiкa. Лoгiкa тoгo, щo не Ыститути впливають на ега-нoмiчний poзвитoк, а навпаки, екoнoмiкa стае pyi^^o^) лoю iнcтитyцioнaльниx змЫ. Caме в цьoмy й пoлягae гiпoтезa мoдеpнiзaцiï. Eкoнoмicти, пpиxильники ^eï гiпoтези, cтвеp-джують, щo Ыститути зaxиcтy пpaв влacнocтi виникають уна-cлiдoк екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Якщo в ocнoвi iнcтитyцioнaльнoï гiпoтези лежить пpипy-щення, щo iнcтитyти визначають екoнoмiчне зpocтaння, тo гiпoтезa мoдеpнiзaцiï - це г^теза, згiднo з ягаю екoнoмiчне зpocтaння визначае iнcтитyти.
^стае питання, яка з двox г^тез пoмилкoвa. Для вiдпoвiдi неoбxiднo визначити нaпpям пpичиннo-нacлiдкoвoгo зв'язку мiж Ыститутами та poзвиткoм. В пpиpoдниx нayкax, нaпpи-клад, фiзицi, медицинi, мoжнa бyлo б виpiшити це завдання за дoпoмoгoю кoнтpoльoвaнoгo вченими екcпеpиментy. В cyc-пiльниx нayкax, нaпpoти, в aбcoлютнiй бiльшocтi ^oix випад-кiв, кoнтpoльoвaнi екcпеpименти (екcпеpименти на людяx) немoжливi. Ocoбливo в випaдкax cпiвcтaвлення мiж фаунами.
Для виpiшення пoдiбниx завдань пpoпoнyeтьcя викopиc-товувати метoди «пpиpoднoгo екcпеpиментy», aнaлiзyючи ix^ нacлiдки. Moжнa кopиcтyвaтиcя тим, i^o poзпoдiл фа-|'н на piзнi гpyпи виникае бiльш-менш випaдкoвo. I це чacтo вiдбyвaeтьcя пiд впливoм зoвнiшнix i незaлежниx вiд уча^и-кiв oбcтaвин.
Як такий пpиклaд мoжнa бyлo б нaвеcти poздiл Kopеï на двi фа'ни з piзними iнcтитyтaми. Пpи цьoмy ва iншi факто-pи (геoгpaфiчнi, кyльтypнi, мoвнi та iншi] зaлишaютьcя в циx кpaïнax майже oднaкoвими.
!нший, бiльш мacштaбний пpиклaд для aнaлiзy пpедcтaвляe пpoцеc кoлoнiзaцiï eвpoпейцями Aмеpики, Aфpики та Aзiï. чинаючи з XVI ст. eвpoпейcькi фа'ни aктивнo ввiйшли у пpo-цеc кoлoнiзaцiï. Icпaнiя, Aнглiя, Фpaнцiя пocтyпoвo o^orc^a-ли нoвi теpитopiï в Aмеpицi, Пiвденнo-Cxiднiй Aзiï та Aфpицi. В oдниx кoлoнiяx eвpoпейцi ocелялиcя в великиx кiлькocтяx i вcтaнoвлювaли iнcтитyти, якi cтaють вигiдними для екoнoмiч-нoгo poзвиткy кoлoнiй, пpи чoмy дoвгocтpoкoвoгo екoнoмiчнo-гo poзвиткy. Пеpед yciм вoни iнвеcтyвaли в Ыститути зaxиcтy пpaв влacнocтi i гapaнтiï викoнaння кoнтpaктiв. Для кoлoнicтiв тaкi Ывестици були важливими, o^^^ вoни caмi oчiкyвaли oтpимaти дoвгocтpoкoвy вигoдy вiд циx iнcтитyтiв. Ha пpoти-
вагу 'м в ^ix^x кoлoнiяx не пocелялиcя в великиx кiлькocтяx, а вcтaнoвлювaли тимчacoве yпpaвлiння. Як пpaвилo, це вщ-бyвaлocя пiд влaдoю вiйcькoвиx aбo cпецiaльнo зacнoвaниx кoмпaнiй, нaпpиклaд, Бpитaнcькa oct-^^^^ кoмпaнiя, яка yпpaвлялa iндiйcькими кoлoнiями. Вiдпoвiднo, в тaкиx кoлoнiяx вcтaнoвлювaлиcя зoвciм iншi iнcтитyти. Вoни не cпpияли ста-лoмy екoнoмiчнoмy зpocтaнню, ocкiльки зycилля cпpямoвaнi пеpедyciм на oтpимaння швидкoгo пpибyткy вiд егаплуатаци pеcypciв i людcькoгo кaпiтaлy. Впpoвaдженi iнcтитyти зафЬ плюютьcя i зали^^ют^я cтaлими нaвiть пicля oтpимaння ци-ми кoлoнiями cтaтycy незaлежнocтi.
Пoвеpнемocь дo введенoгo пoняття «пpиpoдний екcпеpи-мент». Moжнa cпocтеpегти за впливoм зoвнiшнix випадга-виx фaктopiв на чиcлo i якicть eвpoпейcькиx Ыститу^в. Taким фaктopoм, нaпpиклaд, була poзпoвcюдженicть iнфекцiйниx xвopoб. Taк, eвpoпейцi ocелялиcя в pегioнax iз клiмaтoм, cxo-жим на eвpoпейcький (C0A, ^нада], i не ocелялиcь в тpo-пiчнoмy клiмaтi з xвopoбaми, вщ якиx у ниx не бyлo iмyнiтетy (фа'ни Центpaльнoï Aфpики].
Toдi cxемa «пpиpoднoгo екcпеpиментy» виглядае таким чинoм (pиc. 4].
Piвень тpoпiчниx xвopoб, тaкиx як мaляpiйнa лиxoмaнкa, визначае те, яку cтpaтегiю з точки зopy пocелення oбиpaють eвpoпейcькi кoлoнiзaтopи. Вoни oбиpaли aбo cтpaтегiю за-лишaтиcя на тpивaлий пеpioд у великiй кiлькocтi на фй те-pитopiï, opгaнiзoвyвaти cвoï пocелення, aбo за дoпoмoгoю пocеpедницькиx гампанм викачувати пpиpoднi та людcькi pеcypcи з цieï теpитopiï. Вибip мiж цими двoмa cтpaтегiями визначав вибip типу iнcтитyтiв, який cтвopювaвcя eвpoпей-цями на циx теpитopiяx. I ф iнcтитyти минyлoгo cyттeвo визначають Ыститути cьoгoдення, а cьoгoднiшнi iнcтитyти визначають, cвoeю чеpгoю, екoнoмiчне зpocтaння.
Eкoнoмiчний poзвитoк ^ai^ залежить вiд якocтi iнcти-ту^в цieï кpaïни. Oднaк нaвiть вcеpединi oднieï кpaïни мoжнa poзглядaти ^айы cyттeвi poзбiжнocтi в piвнi poзвиткy oкpе-миx pегioнiв. Xoчa Ыститути, якi xapaктеpизyють кpaïнy в цЬ лoмy (зaкoни, визнaченi кoдекcи], oднaкoвi для вcix pегioнiв.
Для mrciCTpa^f тaкoï екoнoмiчнoï cитyaцiï мoже бути наведена Iтaлiя, для яга' вкpaй пoмiтнi poзбiжнocтi мiж piвнем poзвиткy пiвнiчнoï та пiвденнoï частини кpaïни. Taк, пiвнiчнi pегioни найбагатол за пiвденнi.
Kpiм цьoгo, багато icтopичниx пpиклaдiв пoкaзye, щo пpя-ме зaпoзичення iнcтитyтiв, кoли ^а^на кoпiюe ycпiшний дo-
Pиcунoк 4. CxeMa «пpиpoднoгo eкcпepимeнту»
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (166)/2015 21
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
свщ введения того чи ¡ншого ¡нституту, не завжди працюе. Тобто позитивн¡ соцальт правила, перенесен¡ на Грунт ¡ншоУ краУни, не обов'язково дадуть таю ж вдал¡ ефективн¡ резуль-тати. Таю факти можна пояснити в межах ¡нституцюналь-ноУ теори. Повертаючись до класичноУ роботи Норта, можна визначити, що для економ¡чного розвитку важлив¡ не лише формальн¡ ¡нститути (закони, кодекси та ¡нше), а й нефор-мальн¡ (соц¡альн¡ норми, дов^а).
Розб¡жност¡ в результатах роботи схожих формальних ¡н-ститут¡в м^ окремими рег¡онами пояснюються розб^нос-тями в неформальних нормах поведЫки. Джерелом нефор-мальних обмежень е соцалЬацт ¡ндив¡д¡в у сусп¡льств¡, а також частина такого спадку, як культура. Одним ¡з визна-чень культури е: «Культура - передача, шляхом навчання та ¡мггацп, в¡д одного поколЫня до ¡ншого знань, цЫностей та ¡нших фактор¡в, як¡ впливають на поведЫку економ¡чних агент¡в в сусптьствЬ) (Бойд, Р¡чердсон).
У своУй робот¡ Патнем (1993) ставить завдання пояснити розбжност в рюш економнного розвитку м¡ж п¡вн¡чними ¡ п¡вденними рег¡онами 1талп. Патнем формулюе г¡потезу про те, що ц розб¡жност¡ в р¡вн¡ економ¡чного добробуту П¡вдня l П¡вноч¡ можуть пояснюватись р^ним р¡внем дов¡ри ¡ р^ними соц¡альними нормами, як¡ своею чергою пояснюються р^-ною ¡стор¡eю репошв.
Так, наприклад, Патнем говорить про те, що твннт реп-они 1тали характеризуються б¡льш високим рвнем дов¡ри, а це пов'язано, своею чергою, з наявнютю досв¡ду незалежного самоврядування в рвних мютах П¡вноч¡ (Флоренц¡я, Генуя, Мтан, Bенец¡я) протягом десятир¡ч. Такий досвщ сфор-мував у людей здатнють до самоорганваци, що ¡ пщвищило р¡вень дов¡ри.
Ц¡ норми ¡ ц¡нност¡, пов'язан¡ з дов¡рою, передавалися вщ батьк¡в до д¡тей протягом багатьох поколЫь (вертикальна соц¡ал¡зац¡я), а також вщ сусп¡льства до дтей (горизонтальна соц¡ал¡зац¡я).
Розб¡жност¡ в полггичый систем¡ в минулому, яю вплинули на накопичення дов¡ри та рвень розвитку в рег¡онах сьогоды, показують, що в тих репонах 1талй', де в XIV ст. ¡снували б¡льш демократичн¡, основан¡ на бтыхлй коопераций самооргаызаци механ¡зми державного управлЫня, в цих рег¡онах спостерга-емо б¡льш висок¡ показники економнного розвитку. l навпаки, т¡ репони, де в XIV ст. переважав не демократичний держав-ний устрм, в наш¡ часи мають пщвищен показники викорис-тання нелегально' прац ¡ р¡вень економнноУ злочинност¡.
3 цього наочно бачимо, яким чином неформальн ¡нститути можуть впливати на економнний добробут ¡ як ¡сторт формування цих неформальних цЫностей може впливати на економ¡чний розвиток ¡ добробут держави сьогодн¡.
Висновки
Bелик¡ розб¡жност¡ в р¡вн¡ економнного розвитку мж кра-Унами ¡ рег¡онами пояснюються дек¡лькома г¡потезами. Еко-ном¡стами запропоновано так¡ основн¡ ппотези, як гео-граф¡чна г¡потеза, ¡нституцюнальна г¡потеза та г¡потеза
модерн^а^. Але причинно-наслщковий зв'язок в них до-сить суперечливий. При вивченн¡ економнного розвитку для встановлення причинно-наслщкового зв'язку доцтьно ви-користовувати метод «природного експерименту».
Сучасне економ¡чне зростання е насл¡дком виникнення ¡н-ститут¡в, яю стимулюють виробничу д¡яльн¡сть. До них належать: фвичний ¡ людський капггал, а також виробництво.
Оды й л ж правила можуть по-р^ному впливати на еко-номнний розвиток краУн ¡ рег¡он¡в у рвних сусп¡льствах в зв'язку з: неоднаковою ефективнютю формальних санкц¡й; наявнютю р¡зноман¡тних неформальних обмежень; р¡зним спввщношенням формальних ¡ неформальних ¡нститут¡в.
На макрорюы в довгостроковому пер¡од¡ ¡стотного зна-чення набувають саме способи ршення проблеми еконо-м¡чного зростання. Так, формування ¡нститулв захисту прав власнос^ ¡ гарант¡й виконання контракта дозволяють до-сягти позитивно зростаючоУ економ¡чноi' перспективи на тривалий термЫ. А наявн¡сть ¡сторичного досв¡ду незалежного самоврядування та здатнють людей до самооргаызаци додають позитивного ефекту економнному зростанню.
Список використаних джерел
1. Асемоглу Д., Джонсон С., Робинсон Дж. Институты как фундаментальная причина долгосрочного экономического роста. -Эковест, 2006.
2. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. - М.: Начала, 1997.
3. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение. - THESIS, 1993.
4. Грейф А. Институты и путь к современной экономике. Уроки средневековой торговли. - ИД Высшей школы экономики. 2013.
5. Дьянков С., Глэйзер Э., Ла Порта Р., Шляйфер А. Новая компаративная экономическая теория. - Эковест, 2003.
6. Acemoglu D., Robinson J. Why Nations Fail, 2012, Crown Publishing.
7. Algan Y., Cahuc P. Trust, Growth, and Well-Being: New Evidence and Policy Implications, Handbook of Economic Growth, Vol. 2.
8. Greif A. (1994). Cultural beliefs and the organization of society: A historical and theoretical reflection on collectivist and individualist societies. Journal of political economy, 102(5).
9. Greif A. (2006). Institutions and the path to the modern economy: Lessons from medieval trade. Cambridge University Press.
10. Fisman R., & Miguel, E. (2007). Corruption, norms, and legal enforcement: Evidence from diplomatic parking tickets. Journal of Political economy, 115(6).
11. Camerer C.F., & Fehr, E. (2006). When does «economic man» dominate social behavior? Science, 311(5757).
12. Eggertsson T. (2013). Quick guide to New Institutional Economics. Journal of Comparative Economics, 41(1).
13. Rodrik D., Subramanian A., Trebbi F. Institutions Rule: the Primacy of Institutions Over Geography and Integration in Economic Development, Journal of Economic Growth, 2004.
14. Young H.P. (1996). The economics of convention. The Journal of Economic Perspectives, 10(2).
22 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (166)/2015
