CC BY
17
С0Ц1АЛЫЧ0-ТРУД0В1 ПРОБЛЕМИ
9. Структурна переор1ентац1я зовнлшньоТ торпвл! у систем! факто-piB економ!чного зростання: монограф!я / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.А.Мазараю. - К.: КНТЕУ, 2011. - 651 с.
10. Evenette S.J. The Global Trade Disorder: The 16th GTA Report / Simon J. Evenette. - London: CEPR Press, 2014. - 138 p.
11. Mega-Regional Trade Agreements: Game Changers or Costly Distraction for the World Trading System / World Economic Forum. -Geneva: WEF, 2014. - 50 p.
12. De Ville F. The European Union's Trade Policy Response to the Crisis: Paradigm lost or reinforced? / Ferdi De Ville, Jan Orbie // European Integration online Papers. - 2011. - Vol.15. - Article 2. - 22 p.
13. Dorsey T. Trade Finance Stumbles / Thomas Dorsey // Finance and Development: a quarterly magazine of the IMF. - 2009. - Vol.46. - №1. - P. 18-19.
14. Vapa-Tankosic J. Fostering Trade and Export Promotion in Overcoming Global Economic Crisis / Jelena Vapa-Tankosic // International Journal of Euro-Mediterranean Studies. - 2009. - Vol.2. - №1. - P. 79-97.
15. Doing Business 2009: Comparing Regulation in 181 Economies / A publication of the World Bank and the International Finance Corporation. - Washington, IBRD, 2008. - 195 p.
1 6. Doing Business 2009: Reforming through Difficult Times / A co-publication of The World Bank, IFC and Palgrave MacMillan. -Washington, IBRD, 2009. - 215 p.
17. TpyùMHCbKa H.M. MiœHapoflHa cneqiaëi3aqin eKOHOMi-Kè yKpaïHè b yMOBax TexHOëoriHHèx TpaHCôopMaqié: MOHorpa^rn / H.M.rpyùèHCbKa. - K.: CTèëoc, 2011. - 345 c.
18. floBraëb O.A. ripoTeKqioHiçM i ëi6epaëi3M y npoqeci rëoBaëiçaqiï CBiTOBOï eKOHOMiKè: nèTaHHn Teopiï i MeTOflOëoriï / O.A.floBraëb. - X.: HyA, 2004. - 319 c.
УДК: 339.982
Ю.В. ВЛАСЕНКО, Кивський нацональний економ'иний университет
1нновацшний контекст прискореного розвитку економши
У статт! розкрито еволюцю св'повоi науковоi думки щодо теорй прискореного розвитку економки. Проаналзовано концепцю «наздоганяючого» розвитку, концепцю «developmental state» (держава, ор!ентована на розвиток) та теорю «залежного» розвитку як основн! напрями економ!чноi думки XX ст. щодо орган1зацИ' розвитку нацональних економ!к кран, що розвиваються.
Ключов! слова: наздоганяючий розвиток, залежний розвиток, модерн!зац1я економ!чноi системи, технологична ре-волюц/я, пост!ндустр!альна економ!ка.
Ю.В. ВЛАСЕНКО,
Киевский национальный экономический университет
Инновационный контекст ускоренного развития экономики
В статье раскрыто эволюцию мировой научной мысли относительно теорий ускоренного развития экономики. Проанализирована концепция «догоняющего» развития, концепцию «developmental state» (государство, ориентированное на развитие) и теорию «зависимого» развития как основные направления экономической мысли XX века по организации развития национальных экономик развивающихся стран.
Ключевые слова: догоняющее развитие, зависимое развитие, модернизация экономической системы, технологическая революция, постиндустриальная экономика.
YULIA VLASENKO, Kyiv National Economic University
Innovation context of accelerated economic development
The article deals with the evolution of world scientific opinion on the theories of accelerated economic development. The concept of «overtaking» development, concept of «developmental state» (development oriented state) and the theory of «dependent» development as the main directions of economic thought of the twentieth century regarding the organization of the national economies of developing countries are analyzed.
Keywords: overtaking development, dependent development, modernization of the economic system, the technological revolution, post-industrial economy.
Постановка проблеми. Минуле стол^тя характеризуется господарськими, со^альними i пол1тичними рево-люц1ями, що, в яюйсь Mipi, спричинило нерiвномiрний еко-номiчний розвиток окремих держав. Так, на початку XX стол^тя США стала першою в економiчному вщношен-н державою, змютивши з öiei позицп Великобритаыю. Через дектька роюв домЫуючою в бврот стала ЬЛмеччина, що збер^ала свою силу до 1945 року; в 50-л i 60—п роки в перюд протистояння СРСР i США, Япошя зробила свм ю-торичний прорив; в останы роки держави ^вденно-СхщноУ Азп i Китай поставили ^6i мету зайняти мюце економiч-
ного лщера в XXI столггп. Таким чином, «наздоганяючий» розвиток став уыверсальною господарською парадигмою, якоУ дотримуватись i слщували ва держави, що вщстають в економiчному розвитку.
Лнал13 останнЫ дослщжень та публкащй. Дослщжен-ню фактоpiв, яю сприяють активiзацiï прискореного еконо-мiчного розвитку присвячено пра^ багатьох визнаних у свт науков^в, зокрема П. Розенштайна-Родана [1], Г. Мюрдаля [2], Р. Пребиша [3], Р. 1нглегарта [4] та Ы. Однак попри ваго-мий внесок зазначених фахiвцiв у формування теоретичних постула^в прискореного розвитку економки, сучасы гло-
204 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 6 (169)/2015
© Ю.В. ВЛАСЕНКО, 2015
CÜÖ^bHÜ-TP0ÄÜBI ПPÜБЛEMИ
бaльнi виклики poзвиткy екoнoмiк, щo poзвивaютьcя, зyмoв-люють неoбxiднicть пoдaльшиx дocлiджень y дaнiй cфеpi.
Мета стаiri - дocлiдити евoлюцiю cвiтoвoï нayкoвoï думки тa poзкpити iннoвaцiйний кoнтекcт пpиcкopенoгo poзви-тку нaцioнaльниx екoнoмiк ^afa cвiтy.
Виклад основного матеpiалy. Bпеpше пpoблемa пpи-cкopенoгo poзвиткy пoчaли aктивнo poзpoблятиcя пiд чac дpyгoï cвiтoвoï вiйни з метoю пicлявoeннoгo ycтpoю cвiтy. Пеpшoю пpaцею в фй cфеpi бyлa cтaття П. Poзенштaйнa-Poдaнa «Пpoблеми iндycтpiaлiзaцiï Cx^oi i Пiвденнo-Cxiднoï eвpoпи» [1], i^o бyлa oпyблiкoвaнa в 1943 po^. Пpoблеми, poзглянyтi в цiй po6o^ звеpнyли yвaгy екoнoмicтiв i пoлiтo-лoгiв, ocoбливo кoли в 1948-1949 porax ypяд C0A пoчaв зд^ню^™ пpoгpaмy дoпoмoги гocпoдapcькoï pекoнcтpyк-цп Зaxiднoï eвpoпи, щo мaлa нaзвy «плaн Mapшaлa».
Пpи цьoмy дo пoчaткy 6Q-x poкiв пpoблеми пpиcкopенoгo poзвиткy cлaбopoзвинениx деpжaв пo cyri не poзглядaлиcь. B тoй же чac, вiднoвлення гocпoдapcтвa Зaxiднoï 6вpoпи i япoн-екoнoмiки, !o здiйcнювaлacь пiд пильним нaглядoм C0A, бyлo нaпpaвленo лише нa пoдoлaння пicлявoeнниx нa-cлiдкiв, i н в якoмy paзi не пpедcтaвлялo coбoю впpoвaдження нoвoï екoнoмiчнoï пapaдигми. Cтaнoвлення екoнoмiки деpжaв, щo poзвивaютьcя вpaxoвyвaлo теopiю i пpaктикy пpиcкopенo-гo poзвиткy i пoчaлocя в po^ кoнфлiктy мiж Cxoдoм i Зaxoдoм, щo пpизвелo дo пoчaткy вiйни в Kopеï, a пoтiм в Iндoкитaï, в poки пiдйoмy визвoльнoгo pyxy в Aфpицi i Aзiï. Taкoж, вaжли-вим фaктopoм, щo oбyмoвив пoтpебy в нoвiй теopiï, cтaлa дЬ яльнicть мiжнapoдниx opгaнiзaцiй - cпoчaткy Cвiтoвoгo Бaнкy, щo в 1948-1949 poкax впеpше нaдaв пoзики Чилi, Бpaзи-лп i Mекcицi, a пoтiм i Üpгaнiзaцiï Üб'eднaниx Haцiй. Kpiм тога нa пoчaткy 6Q-x poкiв були cфopмoвaнi cпецiaльнi aгентcтвa, нaцiленi нa poзpoбкy метoдiв пpиcкopенoгo poзвиткy кpaïн, якi вiдcтaють y cвoeмy poзвиткy.
B цiлoмy 4Q-i i 6Q-i poки cтaли пеpioдoм зapoдження теo-piï «нaздoгaняючoгo» poзвиткy. У. PocTOy нaзивae зacнoвникiв дaнoï теopiï: П. Бayеp, K. Kлapк, A. Xipшмaн, A. Льюic, П. Poз-енштaйн-Poдaн, Г. Зiнгеp i Я. Tiнбеpген [б, c. 112], xoчa бaгa-тo xтo з ниx пpитpимyвaлиcь пpoтилежниx iдеoлoгiчниx пoзи-цiй. Фaктичнo нixтo з теopетикiв пpиcкopенoï мoдеpнiзaцiï не poзглядaв iï як фaктop icтopичнoгo poзвиткy i шляx дo cтвo-pення пpинципoвo нoвoгo типу екoнoмiчнoгo poзвиткy.
B бQ-тi - BQ-т poки гoлoвними acпектaми пpoблем мoдеp-нiзaцiï були екoнoмiчнi, coцiaльнo-пoлiтичнi i кyльтypнi. Xoчa, теopетики визнaвaли, щo piзнi кpaïни пoтpебyють piзниx зaco-бiв мoдеpнiзaцiï i piзниx iï темпiв. Ця пoзицiя cпиpaлacь нa те, щo в деяю/ix ^ai^ax oбмеження мoдеpнiзaцiï бyлo пoв'язaне з внyтpiшнiм poзвиткoм cycпiльcтвa, a в Ышик вoнa зд^ню-вaлacь пiд впливoм бiльш poзвинениx кpaïн. Äo фaктopiв, щo гaльмyвaли пеpетвopення були вiднеcенi тaкi, як жopcткий вплив iнcтитyтiв тpaдицiйнoï cпiльнoти, небaжaння ^py^Hoi' елiти пocтyпaтиcя влaдoю i дoxoдaми зaдля oнoвлення деpжa-ви, неocвiченicть бiльшocтi нacелення. Taким чинoм ycпiшний iндycтpiaльний poзвитoк зaлежaв вщ пoдoлaння циx фaктopiв, i в пеpшy чеpгy в змiнax тpaдицiйнoгo cектopy [B, c. 91].
Koнцепцiï мoдеpнiзaцiï кoнкpетнo видiлили ocнoвнi нa-пpямки тpaнcфopмaцiï кpaïн, щo cтoять нa шляxy «нaздoгa-няючoгo» poзвиткy, xoчa для ycпiшниx змiн юнують отеци-фiчнi yмoви, бiльшicть з якиx тут були вiдcyтнi. Ta^ дocлiдник
Г. Mюpдaль зaзнaчив, !o зaxiднi деpжaви, щo дocягли пo-cтiндycтpiaльнoгo piвня poзвиткy i oтpимaли пеpевaги в tox-нoлoгiчнiй cфеpi, cпpoмoжнi зpyйнyвaти тpaдицiйнi гaлyзi пpoмиcлoвocтi в ^ai^ax «тpетьoгo cвiтy» зa paxyнoк œo-ïx дешевиx тoвapiв. B тoй же чac гoлoвним пpiopитетoм Ы-веcтyвaння ^afa !o poзвивaютьcя е ïx дешевa poбoчa лa, якa визнaчae низький piвень внyтpiшньoгo нaкoпичення i пеpешкoджae пocтyпaльнoмy пpoгpеcy. Taк, мoжнa cкaзa-ти, щo бiльшicть теopiй пpиcкopенoгo poзвиткy cпиpaлacь нa iдею пеpшoчеpгoвoгo пoштoвxy вiд зaxiдниx деpжaв. Xo-чa, caм Зaxiд не бaчив неoбxiднocтi вклaдaти великi кoшти в екoнoмiкy ^afa «тpетьoгo cвiтy». Tpебa зaзнaчити, щo теopiï «нaздoгaняючoгo» poзвиткy з'явилиcь нa Зaxoдi лише пю-ля тoгo, кoли pинoк i cycпiльcтвo пoчaли пpaцювaти в cвoeмy цивiлiзaцiйнoмy виглядi [2, c. 81]. ^му, тaкa iдея пoтpебyвa-лa пoдoлaння великoгo oпopy, i не мoглa oтpимaти шиpoкoгo poзпoвcюдження в кpaïнax «тpетьoгo cвiтy».
Taким чинoм, пpиxильники теopiï мoдеpнiзaцiï ввaжaли, !o якщo пiти шляxoм, який pa^oe пpoйшoв Зaxiд, тo кpaïни, !o poзвивaютьcя змoжyть зaбезпечити пocтyпaльний poзвитoк cвoïx екoнoмiк i дocягти пpoгpеcy в coцiaльнiй cфеpi. Дле oд-нoчacнo poзpoблялиcя i iншi кoнцепцiï. Taк, oднa iз iдей, ви^гг-ленa в пеpшi пicлявoeннi po^ в poбoтax P. Пpебишa, apген-тинcькoгo екoнoмicтa, щo зaймaв вимю пocaди в Eкoнoмiчнiй кoмiciï ÜÜH i в fäHKTAÄ [2, c. 26]. iTlono теopiя пoяcнювaлa не сттьки неpiвнoмipне викopиcтaння пеpевaг, яю пoв'язaнi з екoнoмiчним зpocтaнням, a i пpямy екcплyaтaцiю «пеpифе-piï» poзвинyтими кpaïнaми. Як вiдмiтив в той чac E. Фocтеp-Kapтеp, теpмiн «неpoзвинyтicть» викopиcтoвyвaвcя для тoгo, щoб пiдкpеcлити пocтyпoве pyйнyвaння зaxiдним cвiтoм екo-нoмiки зaлежниx вщ ньoгo деpжaв B зв'язку з тaкими пoгля-дaми y 19б7 poцi oднoчacнo П. Бapaнoм в C0A i C. Фypтaдo в Бpaзилiï з'явилacь кoнцепцiя, якa oтpимaлa нaзвy «депен-дентизм», щo oзнaчae «зaлежний». Iï пpиxильники не висту-пaли пpoти пpиcкopенoгo poзвиткy ^ann «тpетьoгo cвiтy», aле пoпеpеджaли пpo викopиcтaння вcix метoдiв мoдеpнiзaцiï, яю не включaли кyльтypниx ocoбливocтей «нaздoгaняючиx» деp-жaв. «Депендентиcти» ввaжaли, !o poздiлення екoнoмiчниx i coцiaльниx фaктopiв poзвиткy немoжливo, ocкiльки poзвитoк e пpoцеc coцiaльний, a не cyro екoнoмiчний [7, c. 12Q].
^нцеп^я «зaлежнoгo poзвиткy» poзpoблялacь в 6Q-^ i 7Q-тi poки бaгaтьмa дocлiдникaми: бpaзильцями C. Фyp-тaдo i Ф. Kapдoзo, apгентинцем E. Фaлеттo, мекcикaнцями A. Moнтевеpде i Ü. Cyнкелем, виxiдцем iз Pociï aмеpикaнцем П. Бapaнoм тa iн. Boни ввaжaли, щo вiдcтaлicть oкpемиx ^a-¿н e pезyльтaтoм евoлюцiï cвiтoвoгo кaпiтaлiзмy. Бiльш paди-кaльнi пpиxильники теopiï зaлежнocтi пpoпoнyвaли пiдcилене деpжaвне втpyчaння в екoнoмiкy i пocлaблення зaлежнocтi вiд центpiв cвiтoвoгo кaпiтaлiзмy. Kpiм тoгo, ця теopiя ввa-жaлa зa пoтpiбне вiдмoвитиcя вщ зв'язкiв iз Зaxoдoм i œi-тoвим pинкoм [B, c. 143]. ^ дивнo, щo гoлoвнoю yмoвoю звiльнення вiд вiдcтaлocтi i зaлежнocтi бyлo пpoгoлoшен-ня coцiaлicтичнoï pевoлюцiï, якa, нa ïx думку, дaвaлa мoжли-вicть cпoдiвaтиcь лише нa cвoï cили, кoли вже юную^ гaлyзi пpoмиcлoвocтi poзвивaютьcя пеpш зa вcе для зaдoвoлення внyтpiшнix нaцioнaльниx пoтpеб.
Taкi метoди демoнcтpyють oбмеженicть теopiï «зaлежнoc-тi». Moжнa cкaзaти, щo ця теopiя нaгoлoшyвaлa нa мoдеp-
Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № б (169)/2015 2 05
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
нiзaцiï для caмoï мбе, iндycтpiaлiзaцiï, oбмеженoю paмкaми oднieï деpжaви, i не дoпycкaлa як зoвнiшню кoнкypенцiю, тaк i любе втpyчaння iз зoвнi. «Депендентиcти» викopиcтoвyвaли piшення, якi вiдпoвiдaли вчopaшньoмy дню poзвинениx кpaïн i бaзyвaлиcь не нa мaйбyтньoмy, a нa минyлoмy екoнoмiки, не пpидiляючи yвaги пpoблемaм o^i™, нayки i кyльтypи.
Пpaктикa 7Q-x - 9Q-x poкiв пoкaзaлa, щщэ пpoгнoзи iдеoлo-гiв «нaздoгaняючoгo» poзвиткy збyлиcь лише чacткoвo, пpичo-му пpиxильники мoделi мoдеpнiзaцiï були бтьш тoчними в ^oix poзpaxyнкax нж пpиxильники ганцепци «зaлежнoгo poзвиткy».
Пoдiï BQ-x poкiв зaпевнили нayкoвy cпiльнoтy в тoмy, щo кaпiтaлiзм i coцiaлiзм пoвиннi зникнути з icтopiï. Kpiм тoгo, не дивлячиcь нa те, щo CPCP пoчaв cyттeвo вiдcтaвaти в cвoeмy poзвиткy вщ кpaïн Зaxoдy, нa вiдмiнy вщ BQ-x poкiв минyлoгo cтoлiття, гали вiн ïx випеpеджaв, йoгo yCTpw cпpиймaвcя як eдинa aльтеpнaтивa зaxiднoï гocпoдapcькoï мoделi i opieнтиp для ^arn, щo poзвивaютьcя. Пocтiндycтpiaльнa тpaнcфop-мaцiя cкopoтилa пoтpеби Зaxoдy в пpoдyкцiï неpoзвинениx ^aH тим ммим нaближaючи ïx дo екoнoмiчнoï кaтacтpoфи. Kpiм тoгo, caме з цьoгo пеpioдy iнтелект тa твopчi здiбнocтi людини cтaли гoлoвним фaктopoм гocпoдapcькoгo пpoгpе-cy. Tеxнoлoгiчнa pевoлюцiя зaбезпечилa пpoцвiтaння зaxiд-ниx деpжaв, xoчa, як зaзнaчив Джеймc K. Гелбpейт, «кть-кicть пеpемoжцiв в лoтеpеï, в якiй пеpемoжцю дicтaeтьcя вм, зaвжди cклaдae невелику чacтинy ™x, xтo xoтiв би пpийняти в нм yчacть. B гpi пщ нaзвoю «теxнoлoгiчнa pевoлюцiя» пе-pемoжцями мoжyть бути не бaгaтo ^arn» [9, c. 292]. Toмy в ocтaннi poки бiльшicть ^aH !o poзвивaютьcя, виpoбля-ли тoвapи o^po^ra вжитку, якi мaли пoпит нa cвiтoвиx pин-кax, щo в знaчнiй мipi пiдтpимyвaлo ïx екoнoмiчний poзвитoк.
Üднaк бiльшicть кpaïн «тpетьoгo cвiтy» вiдчyлo нa co6í негативы нacлiдки poзвиткy пocтiндycтpiaльниx деpжaв. Зpoc-тaння ефективнocтi виpoбництвa нa Зaxoдi пpизвелo дo тога, щo cтaлo вигiдним виpoбляти не ттьки пpoмиcлoвy, aле i ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю. Пoчинaючи з cеpеди-ни BQ-x po^ веcь пpиpicт екcпopтy пpипaдae нa пiвнiчнo-aмеpикaнcький pегioн; C0A, Aвcтpaлiя i Пiвденнa Aмеpикa зaймaють пpoвiднi пoзицiï з екcпopтy твapинництвa, a кpaï— ни cлaбopoзвиненi пociдaють ocтaннi мicця нaвiть нa pинкax тpaдицiйниx для ниx екзoтичниx тoвapiв. Taк, якщo в cеpеди-нi BQ-x poкiв ocнoвнa чacтинa кpaïн Aфpики в cвiтoвoмy ви-poбництвi пaльмoвoï oлiï дocяглa BQ%, тo дo кiнця BQ-x po^ вoнa знизилacь дo 2Q%; якщ^ цi кpaïни зaбезпечyвaли вiд BQ дo BQ% cвiтoвoгo екcпopтy apaxicy тa apaxicoвoï oлiï, тo дo кiнця BQ-x poкiв цi пoкaзники не пеpевищyвaли 1Q-1B% [1Q, c. 1б]. Зниження цiн нa cиpoвиннy пpoдyкцiю пpизвелo дo виpoбничoï физи в Зaxiднiй 6вpoпi i C0A. Biдпoвiднo CTa-нoвище ^aH щщэ poзвивaютьcя cтae тяжким як н^ли.
Taк, 7Q-тi i BQ-тi po^ cтaли пеpioдoм пеpеглядy теopiï «нa-здoгaняючoгo» poзвиткy. Бaгaтo дocлiдникiв тaкi, як Б. Шнaй-деp пpoкoментyвaли пoвнy невдaчy пoпеpеднix плaнiв poз-витку пеpифеpiйниx ^afa зa зaxiдним пpиклaдoм, xoчa, як виявилocь, деяк зycилля кpaïн, щo poзвивaютьcя пpинеcли, нaвiть, фaнтacтичнi pезyльтaти. Taк, великий ycrnx пpoдемoн-cтpyвaли кpaïни Пiвденнo-Cxiднoï Aзiï, де швидкий екoнoмiч-ний poзвитoк був дocягнyтий зa дoпoмoгoю, пеpш зa вcе, co-цiaльнo-кyльтypнoгo poзвиткy мicцевoгo нacелення, щo, в гамплека з тaким фaктopoм, як нaявнicть 1Q-12% кт^й-
cькoгo нacелення cеpед cеpедньoгo, дaлo нaдзвичaйнy cинеp-гiю i пpизвелo дo екoнoмiчнoгo буму. Eкoнoмiчне зpocтaння в aзiйcькoмy pегioнi пiдтвеpджye iдею Г. Mюpдaля, пpoгoлoшенy в 19B7 poцi, !o мoдеpнiзaцiя зoвciм не oбoв'язкoвo пoвиннa pyйнyвaти icнyючi coцiaльнi cиcтеми. B цей пеpioд пpиxильни-ки теopiï «нaздoгaняючoгo» poзвиткy звеpнyлиcя, з oднoгo 6o-ку, дo aнaлiзy знaчення людcькoгo кaпiтaлy, щoб зaбезпечити пpиcкopений екoнoмiчний пpoгpеc, a з Ы|±юга - дo ocмиcлен-ня poлi деpжaви, в пpoцеci пеpеxoдy вщ тpaдицiйнoï гocпoдap-cиcтеми дo poзвинyтoï iндycтpiaльнoï.
Як пoкaзaлa пpaктикa, пеpший нaпpямoк не знaйшoв œo-ro piшення, 6o в ^annax, щo poзвивaютьcя, гoвopячи пpo люд-cький кaпiтaл, мaлocь нa yвaзi не пiдвищення iнтелектyaльнoгo piвня poбiтникiв i cтвopення yмoв для твopчoгo poзвиткy, a ви-кopиcтaння вже ^y^Ho'i' coцiaльнo-кyльтypнoï cиcтеми. ^к-ше кaжyчи, людcький кaпiтaл poзглядaвcя, як щщюь тaке, щo не пiддaeтьcя poзвиткy, нaвiть з викopиcтaнням зaxiднoгo дocвiдy.
Дpyгий нaпpямoк виявивcя бтьш вдaлим. З caмoгo пo-чaткy вiн poзpoблявcя не теopетикaми-coцioлoгaми, a ега-нoмicтaми i пoлiтoлoгaми, i в пеpшy чеpгy в aзiйcькиx ^a-ïнax, щo нaмaгaлиcя зд^нити пpиcкopенy iндycтpiaлiзaцiю зa paxyнoк зaxiдниx теxнoлoгiй i тaким чинoм iнтегpyвaтиcя в cвiтoвy екoнoмiчнy cиcтемy. Гoлoвним елементoм цьoгo пщ-xoдy cтaлo викopиcтaння в пpoцеci iндycтpiaльнoгo poзвиткy мoжливocтей деpжaви. Taк як в бaгaтьox ^ai^ax, щo poзви-вaютьcя деpжaвa е единим coцiaльним ^титу^м, caме вo-нa здaтнa зaбезпечити пpoведення неoбxiдниx pефopм.
Koнцепцiя «developmental state» (деpжaвa, opieнтoвaнa нa poзвитoк) бyлa пoв'язaнa з теopieю «нaздoгaняючoгo» poз-витку, щo cфopмoвaнa в 3Q-^ poки япoнcьким екoнoмicтoм K. Aкaмaцy i oтpимaлa нaзвy теopiï «гycячoгo клину». Ця те-opiя бyлa cфopмoвaнa нa ocнoвi пocилy, щo poзвитoк теxнo-лoгiчнoгo пpoгpеcy poзпoвcюджyeтьcя вiд poзвинениx деp-жaв дo менш poзвинениx кpaïн, тим ммим зaбезпечyючи тaкy ж вимку ефективнicть виpoбництвa кiнцевoгo пpoдyктy з викopиcтaнням нaйcyчacнiшиx теxнoлoгiчниx дocлiджень. ^кше кaжyчи, «вoжaк» пiдiймaeтьcя вище тa впевненo веде зa coбoю в^ «cтaю». У 7Q-тi i BQ-^ poки, кoли Япoнiя дocя-ma екoнoмiчниx ycпixiв, ця кoнцепцiя бyлa мoдифiкoвaнa i в якocтi «^œa^» бyлa вже caмa Япoнiя, !o poзпoвcюджyвaлa пpoгpеc пiшлo пo вай Пiвденнo-Cxiднiй Aзiï [11].
Bзaгaлi y XX cтoлiттi бyлo зpoбленo цтий pяд cпpoб пpи-cкopенoгo poзвиткy i poзpoбленo бaгaтo теopiй, щщэ пpo-пoнyвaли piзнi шляxи виxoдy кpaïн, щo poзвивaютьcя iз бaгaтoвiкoвoï вiдcтaлocтi. Cьoгoднi e зpoзyмiлим, !o coцi-aльнo-екoнoмiчнa дiяльнicть не вклaдaeтьcя в paмки циx те-op^, бaгaтo з якиx виявилиcь пoмилкoвими.
Taк, aнaлiз теopiй мoдеpнiзaцiï пoкaзaв ïx явну oбмеженicть. Tpебa зaзнaчити, щo гoлoвнoю oзнaкoю «нaздoгaняючoгo» poзвиткy дocлiдники ввaжaли мoжливicть викopиcтoвyвa-ти мoнoпoльнi пpaвa нa oкpемi види pеcypciв, чи мoжливicть теxнoлoгiчниx зaпoзичень, щo дoзвoлялo opгaнiзoвyвaти ви-poбництвo бiльш ефективнo нiж нa бaтькiвщинi циx теxнo-лoгiй. Iдея мoдеpнiзaцiï, щo бaзyeтьcя нa влacниx джеpелax, oб'eктивнo втiлюeтьcя в кoмyнicтичнiй пpaктицi, тaк як в дa-нoмy випaдкy неoбxiднoю е зaгaльнa мoбiлiзaцiя cил нaцiï i зa-фитють cиcтеми вiд pешти cвiтy. B той же чac poзпaд Paдян-cькoгo Coюзy пocтaвив пiд cyмнiв тaкий шляx poзвиткy. Taким
206 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (169)/2015
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
чинoм, люба cтpатeгiя «наздoганяючoгo» poзвитку цьoгo пe-pioду, cпиpаeтьcя на викopиcтання унiкальниx, oб'eктивниx чи cуб'eктивниx мoжливocтeй тieï чи ^moi фа'ни.
Tака пpактика е зpoзумiлoю i на oкpeмиx eтапаx iCTopií ви-пpавдана. Xoча, тpeба вiдмiтити, щo cпeцифiчнi pecуpcи, щo дoзвoляють швидкo poзвивати пpoмиcлoвe виpoбництвo, як пpавилo, нe бeзмeжнi. Hi пpиpoднi pecуpcи, нi дeшeва poбoча ^ла нe здатнi бути ocнoвoю пpopиву дo пocтiндуcтpiалiзацiï, так як пpиcкopeнe накoпичeння циx pecуpciв мае вичepпний xаpактep. Kpiм тoгo, пoдiбна ^туа^я, знижуе уcтpeмлiння дo тexнiчнoгo пpoцecу i йoгo динамiку.
Hа cучаcнoму eтапi poзвитку глoбальнoгo cвiту, пpo щo cвiдчить дocвiд пepeдoвиx дepжав, гoлoвнoю кoнкуpeнтнoю пepeвагoю е, бeзумoвнo, iнтeлeктуальний пoтeнцiал наци. XX cтoлiття багатo pазiв пiдтвepдилo цe пoлoжeння. Якщo у XVIII i XIX cтoлiттяx Aнглiя була лiдepoм в дocлiджeнняx eкcпepи-мeнтальнoï науки, то на пoчатку XX-гo Hiмeччина зайняла пepшe мicцe cepeд iндуcтpiальниx дepжав, за pаxунoк нoвиx галузeй пpoмиcлoвocтi ocoбливo в xiмiï та eлeктpoтexнiцi, щo для нeï cталo гoлoвним фактopoм уcпixу в викopиcтаннi too-peтичниx знань. Лiдepcтвo C0A в юнц минулoгo cтoлiття бу-лo oбумoвлeнo ïx пpopивoм в галузь виcoкиx iнфopмацiйниx тexнoлoгiй. Пoдiбнi пpиклади poзвитку заxiднoгo cуcпiльcтва аналiзувалиcь дocлiдниками з вeликoю увагoю.
Tаким чинoм, в умoваx, кoли iнфopмацiя i знання стають ocнoвнoю виpoбничoю cилoю, виникае мoнoпoльний pecуpc, щo вiдpiзняeтьcя ^oi^ якocтями i xаpактepиcтиками. З oд-нoгo бoку, заcвoeння знання i iнфopмацiï мае на мeтi виpoбни-цтвo нoвиx знань, |щэ poбить цeй pecуpc нeвичepпним. Teпep пepeд людcтвoм пocтають нoвi завдання i ц^ та фopмуeть-cя нoва cиcтeма мoтивiв дiяльнocтi. З ^mono бoку, дocтупнicть дo цьoгo pecуpcу е дocить oбмeжeнoю, так як збтыхення ви-тpат, на ïx ocвoeння, нeпpoпopцiйнo oдepжаним peзультатам. Tаким чинoм цiннicть знання peгулюeтьcя закoнами цiн мo-нoпoльниx благ. Moжна вiдмiтити, щo cуcпiльcтвo, в ягаму знання i iнфopмацiя е найгoлoвнiшим виpoбничим pecуpcoм, пoтpeбуe макcимальнoгo poзвитку кoжнoï ocoбиcтocтi. B pe-зультатi виникае така coцiальна cиcтeма, яка е найбiльш ди-намiчнoю з уcix найвiдoмiшиx в icTOpiï, i цим дае надiю фа'нам, щo poзвиваютьcя та iндуcтpiальним фа'нам на уcпiшнe втЬ лeння в життя cтpатeгiï «наздoганяючoгo» poзвитку.
Гoлoвнoю xаpактepнoю oзнакoю iндуcтpiальнoгo i пocтiн-дуcтpiальнoгo типу poзвитку бeзумoвнo е пpoгpec наукoвoгo знання. Cамe вЫ cпpичинив пpиcкopeнe зpocтання на пoпит квалiфiкoваниx кадpiв i фopмування нoвoï coцiальнoï гpупи -«клаcу iнтeлeктуалiв», на кopиcть якoгo пpипадала вм бiльша чаcтка нацioнальнoгo багатcтва. XX cтoлiття xаpактepизува-лocь пiдвищeнням piвня квалiфiкацiï iндуcтpiальниx poбiтни-кiв, а пpагнeння дo знань oтpимувалo пдну винагopoду.
Фiнанcoвi заcoби, щo iнвecтуютьcя в наукoeмнi галу-зi, пpинocять за ocтаннi дecятилiття фантаcтичну вщдачу (з 196O пo 1999 pk вoна cкладала 45% в pk, тoдi як вкла-дання в акцп забeзпeчували 1Э,Э4% piчниx [12]]. ЗДним з наcлiдкiв цьoгo явища е пpитoк кoштiв на фiнанcування дo-cлiдницькиx пpoeктiв.
Peзультатoм став тexнoлoгiчний вiдpив пocтiндуcтpiальнo-гo ^^у вiд уcix iншиx кpаïн. Пocтiндуcтpiальний тип poзвитку виявляeтьcя бiльш кoмплeкcним у пopiвняннi з iндуcтpiаль-
ним, i гали вci кpаïни, !o oxoплeнi iдeeю «наздoганяючoгo» poзвитку, ставлять за мeту пpиcкopeну iндуcтpiалiзацiю, стае oчeвидним, щo завдання наздoгнати пocтiндуcтpiальний cвiт iндуcтpiальними мeтoдами cтаe зoвciм нepeалicтичним.
Moжна cказати, щo cучаcна eкoнoмiчна cитуацiя в пocтiн-дуcтpiальнoму cвiтi xаpактepизуeтьcя цiлим pядoм пpинципo-вo нoвиx oбcтавин. Пo-пepшe, вге бiльша чаcтина наceлeння викopиcтoвуe ^oi' здiбнocтi у виpoбництвi виcoкoтexнoлoгiч-ниx тoваpiв та пocлуг, в peзультатi чoгo змeншуeтьcя залeж-нicть вщ дepжав, щo вiдcтають вiд виpoбництва пpoмиcлoвoï пpoдукцiï. Пo-дpугe, eкoнoмiчнe, щщэ набувае нoвoï якocтi, кoли бтьш eфeктивнoю фopмoю накoпичeння cтаe poзвитoк лю-динoю влаcниx здiбнocтeй, а найбтьш вигiдними iнвecтицiя-ми е iнвecтицiï в людину, iï знання та талант.
Пoтpeба заxiдниx фа'н в пpoмиcлoвиx та cиpoвинниx то-ваpаx, пocтачальниками якиx е дepжави, щo знаxoдятьcя на iндуcтpiальнiй стади poзвитку, piзкo знижуeтьcя. B той œe чаc, ocнoвoю cтpатeгiï «наздoганяючoгo» poзвитку е iмпopт тexнoлoгiй i eкcпopт пpoдукцiï, щo виpoбляeтьcя в poзвинутиx кpаïнаx i дoзвoляe залучати в «наздoганяючi» кpаïни валютнi надxoджeння, cпpияючи ïx eкoнoмiчнoму зpocтанню. B^o-вiднo, гoлoвнoю пepeшкoдoю для здiйcнeння «наздoганяю-чoгo» poзвитку cтаe «зафитють» заxiднoгo cвiту.
Cтанoвлeння i poзвитoк пocтiндуcтpiальнoгo cуcпiльcтва забeзпeчилo в ocтаннiй тpeтинi XX cтoлiття нoву динамку cвiтoгocпoдаpcькoгo poзвитку. Üднак пpoгpec пocтiндуcтpi-альниx кpаïн зумoвлюe вce бтыхе вiдcтавання дepжав, щo вiдcтають в iндуcтpiальнiй фазi poзвитку. Teпep ми мoжeмo видiлити гoлoвнi пpичини цьoгo фактopу.
Пo-пepшe, пepeтвopeння наукoвoгo знання у виpoбничий pecуpc, з oднoгo бoку, пpизвeлo дo пocилeння залeжнocтi фа'''н, щo poзвиваютьcя i, вiдпoвiднo, мають пoтpeбу в нoвиx тexнo-лoгiяx пocтiндуcтpiальниx дepжав, дe ^o^^ зocepeджeнo ïx виpoбництвo. З ^mora бoку, пoява нoвиx мoдeлeй вiдтвopeння, кoли cпoживання знань та iнфopмаци cтали пpиcкopювати пpo-цec poзвитку пocтiндуcтpiальнoгo cуcпiльcтва. Цi умoви cпoну-кали дepжави, щo poзвиваютьcя crapo™™ внутpiшнe cпoжи-вання заpади накoпичeння матepiальниx pecуpciв, нeoбxiдниx для пpидбання нoвиx тexнoлoгiй. Meтoю пocтiндуcтpiальнoгo наукoвo-тexнiчнoгo пpoгpecу cталo макcимальнe poзшиpeн-ня cпoживання i знижeння нopми накoпичeння в нацioнальнo-му дoxoдi. B ^orci чepгу, кpаïни щo poзвиваютьcя, знаxoдятьcя у пocтiйнiй cпpoбi oбмiну cвoïx пpиpoдниx i людcькиx pecуpciв (дeшeва poбoча cила] на нoвiтнi тexнoлoгïï. Ця oбcтавина е тим, !o cталo пpичинoю poзкoлу цив^заци XX cтoлiття.
Пo-дpугe, змiна cпoживання матepiальниx благ на cпoжи-вання пocлуг та iнфopмацï'', cкopoчeння пoтpeби в пpиpoдниx pecуpcаx i eнepгïï, зpocтаючe викopиcтання втopиннoï cиpoви-ни i cинтeтичниx матepiалiв - ва цi peзультати наукoвo-тexнiч-нoï peвoлюцï'' XX cтoлiття знизили пoпит на пpoдукцiю агpаpниx та iндуcтpiальниx фа'^. B peзультатi, звужуютьcя pинки това-piв циx кpаïн, cкopoчуeтьcя мoжливicть пpидбання нoвиx тex-нoлoгiй, вщ якиx залeжить ïx майбутне. Kpаïни, щo намагаютьcя наздoгнати пocтiндуcтpiальний ^h" виявилиcя нeздатними за-пpoпoнувати йoму piвнoпpавний i взаeмoвигiдний oбмiн.
Пo-тpeтe, на cтадiï вжe cтабiльнocтi, пocтiндуcтpiаль-нe cуcпiльcтвo булo затвepджeнo в якocтi найбiльш пpива-бливoгo oб'eкта для iнвecтування будь якoï галузi гocпoдаp-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № б (169)/2015 2 07
С0Ц1АЛЫЧ0-ТРУД0В1 ПРОБЛЕМИ
ства. Аналв ¡нвестиц1йно1 пол1тики найбтьших корпорацп' в 1996-2011 роках привв до висновку, що кра'ни, що роз-виваються розглядалися як цехи для млжнародних монопо-лм, як¡ не здатн¡ до самослйного розвитку ¡ неприваблив¡ для масштабних портфельних ¡нвестиц¡й.
Висновки
Отже, напередодн XXI стол¡ття держави, що деюлька деся-тил¡ть тому були направлен на шлях «наздоганяючого» розвитку, виявили, що цей шлях не привв 'х до бажано' мети. XX столггтя показало св¡ту дв¡ модел¡ «наздоганяючого» розвитку. Одна з них - ¡ндустрвльна, показана на прикг^ досв¡ту СРСР 30-х роюв, H¡меччини 30-х ¡ 40-х, кра'н соцвлютич-ного табору 50-х ¡ 60-х рок¡в. Друга модель котювала риси пост¡ндустр¡ального розвитку захщних сусп¡льств. Прикладом ц¡eí модел¡ були Японт у 70-т¡ ¡ 80-т роки ¡ кра'ни Пвденно-СхщноУ Ази в 80-т¡ ¡ 90-т роки. Обидв¡ ц¡ модел¡ заключали в соб¡ конфл¡кт м¡ж самодостатнютю ¡ природн¡м розвитком, конфл¡кт, що не вв до лог¡чного ршення, а навпаки перешко-джав успшному вт¡ленню в життя поставлено'' мети.
Список використаних джерел
1. Rosenstein-Rodan P. Notes on the Theory of the "Big Push" // Economic Development for Latin America. - N.Y., 1961. - P. 60.
2. Мюрдаль Г. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В.Л. Иноземцева.- М.: Academia, 1999. - С. 640.
3. Пребиш Р. Периферийный капитализм: есть ли ему альтернатива / Сокращенный перевод с испанского под редакцией и с предисловием чл.-корр. РАН В.В Вольского и д.э.н. И.К. Шереметьева. -М: ИЛА РАН, 1992. - 134 с.
4. Инглегарт Р. Модернизация и постмодернизация / Р.Инглегарт // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология; Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - С. 261-291.
5. Ростоу В.В. Стадии экономического роста. - Нью-Йорк: Издательство Фредерик Прегер, 1961. - 379 с.
6. Красильщиков В.А. Вдогонку за прошедшим веком: Развитие России в XX веке с точки зрения мировых модернизаций. М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1998. - С. 85-154.
7. Основи економнно! теори. Частина 1/ за загал. ред. А.А.Чухна. - К.: 1994. - 184. с
8. История экономических учений: учебное пособие / И. П. Павлова. - Санкт-Петербург: Лань, 2001. - 224 с.
9. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества / Дж.К. Гэлбрейт; Пер. с англ.; Под общ. ред. Н.Н. Иноземцева, А.Г. Ми-лейковского. - М.: Прогресс, 1979. - 406 с.
10. Wallerstein I. Dependence in an Interdependent World: the Limited Possibilities of Transformation within the Capitalist World Economy // African Studies Review. - 1974 - №17. - P.1-26.
11. World Development Report, 2014. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wdr2014.worldbank.org/fulltext.
12. World Trade Organization [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wto.org.
УДК 339.92(477)
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н., Укра1нський державний университет ф1нанав i м'1жнародно'1 торпвп
Мехашзми актив1зацм учас-ri вггчизняних експортер1в V глобальних ланцюгах додано! вартост
У crarri розкрито особпивост сучасно1 нтернацона^зацП виробничо-господарських зв'язмв м!ж екoнoмiчними суб'ектами р1зних кра1н свту на ocнoвi формування гпобапьних панцюпв додано1 вартосП. Проанапзовано хapaктеpнi пробпеми нтеграцИ' втчизняних суб'екПв ЗЕД та економки Укра1ни в ц/пому до гпобапьних панцюпв додано1 вартост на сучасному етапi. Запропоно-вано механзми зростання ефективност та мacштaбiв запучення втчизняних експортеряв у гпобальн панцюги додано1 вартосП.
Кпючов! слова: гпобапьн панцюги додано1 вартост'!, експорт, сировина, зона в'тьно1 торпвпi, спрощення процедур торпвпi, тpaнcнaцioнanьнi корпорацИ
ГУЖВА И.Ю.,
к.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговпи
Механизмы активизации vчастия отечественных экспортеров в глобальных цепях добавленной стоимости
В статье раскрыты особенности современной интернационапизации производственно-хозяйственных связей между экономическими субъектами разных стран мира на основе формирования гпобапьных цепей добавпенной стоимости. Проанапизированы характерные пробпемы интеграции отечественных субъектов ВЭД и экономики Украины в цепом в гпобапьные цепи добавпенной стоимости на современном этапе. Предпожены механизмы роста эффективности и масштабов привпечения отечественных экспортеров в гпобапьные цепи добавпенной стоимости.
Ключевые слова: гпобапьные цепи добавпенной стоимости, экспорт, сырье, зона свободной торговпи, упрощения процедур торговпи, транснационапьные корпорации.
IHOR HUZHVA,
PhD, Ukrainian State University of Finance and International Trade
Mechanisms for enhancing the participation of domestic exporters in global value chains
The article deals with the features of modern internationalizationof production and economic relations between economic entities around the world based on the formation of global value chains. Typical problems of Ukrainian economy integration
208 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 6 (169)/2015
© 1.Ю. ГУЖВА, 2015
