CC BY
11
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
3. Дробиш Л.В. Деяю регюнальы аспекти зайнятост молод! з ви-щою освпюю / Л.В. Дробиш // Держава та репони. - 2002. - №2. - С. 151-154. - Сер.: Економ^а та пщприемництво.
4. Економнна активнють населення УкраТни 2011: [стат. зб1рник] / Вщповщальна за випуск I.B. Сеник. - Державна служба статистики УкраТни: [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://govuadocs.com. ua/tw_files2/urls_2/628/d-627033/7z-docs/1.pdf
5. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / Ф. Котлер - М.: Издательство АСТ, 2009. - 230 с.
6. Луюна T.I. Моыторинг якост освти: теорт i практика / T.I. Лукг на. - К.: Шкiльний свт Вид. Л. Галiцина, 2006. - 128 с.
7. Панкрухин А.П. Маркетинг образовательных услуг в высшем и дополнительном образовании: учебн. пособие / А.П. Панкрухин. -М.: Интерпакс, 1995. - 240 с.
8. Петрова Т.В. Ринок освптйх послуг i ринок працй проблеми взаемозв'язку i взаемоди / Т.В. Петрова // Украина: аспекти працк - 2006. - №4. - С. 22-34.
9. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. поиб. / Т.О. Примак; Miжрегiон. акад. упр. персоналом. - К., 2001. - 198 с.
10. Статистичн матерiали ДержавноТ служби статистики УкраТни: [Електрон. ресурс] / Режим доступу http://www. ukrstat.gov.ua/
УДК [332.122:339.9]:334.7:005
А.В. К0Л0Д1ЙЧУК,
к.е.н., м.н.с., 1нститут репональних досл1джень iм. M.I. Допшнього НАН Укра'ни
Teopii механ1зм1в взаемоди суб'еклв у транскордонному npocTopi
У статт запропоновано подл теорiй механiзмiв взаемодИ' суб'ект\в у транскордонному просторi на базовi та галу-3eei теорИ механ'1зм'1в взаемодИ. Автором розглянута та проаналiзована група галузевих теорiй механ'1зм'ю взаемодИ' у транскордонному просторi. Визначено, що цю групу становлять iнституцiйнi, управлнськi, фiнансовi, п^дприемницьк!, ринковi теорИ, теорИ довiри, со^ального партнерства, розвитку мiсцeвого самоврядування. У розрiзi фнансових теорй видлено п'щгрупи тeорiй грошей i кредиту та теорй фiнансового регулювання i розвитку транскордонноi фiнансово'í iнфраструктури.
Ключов! слова: механ>зми взаемодИ', транскордонний простер, транскордонне с^вробтництво, базовi теорИ', галузeвi теорИ', нфраструктура, мсцеве самоврядування, ринок, фнансове регулювання.
А.В. К0Л0ДИЙЧУК,
к.э.н., м.н.с, Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины
Теории механизмов взаимодействия субъектов в трансграничном пространстве
В статье предложено разделение теорий механизмов взаимодействия субъектов в трансграничном пространстве на базовые и отраслевые теории механизмов взаимодействия. Автором рассмотрена и проанализирована группа отраслевых теорий механизмов взаимодействия в трансграничном пространстве. Определено, что эту группу составляют институционные, управленческие, финансовые, предпринимательские, рыночные теории, теории доверия, социального партнерства, развития местного самоуправления. В разрезе финансовых теорий выделены подгруппы теорий денег и кредита, теорий финансовой регуляции и развития трансграничной финансовой инфраструктуры.
Ключевые слова: механизмы взаимодействия, трансграничное пространство, трансграничное сотрудничество, базовые теории, отраслевые теории, инфраструктура, местное самоуправление, рынок, финансовая регуляция.
A.V. KOLODIYCHUK, PhD Economics, senior staff scientist
Theory of mechanisms of interaction between subjects in the cross-border space
In the article the division of theories of mechanisms of cooperation of subjects in cross-border space on the basic and branch theories of mechanisms of cooperation is offered. Author considered and analyzed group of branch theories of mechanisms of cooperation in cross-border space. It is certain that this group is made by institutional, administrative, financial, entrepreneurial, market theories, theories of trust, social partnership, development of local self-government. The sub-groups of theories of money and credit, theories of the financial adjusting and development of cross-border financial infrastructure are selected in the cut of financial theories.
Keywords: mechanisms of cooperation, cross-border space, cross-border transfrontal cooperation, base theories, branch theories, infrastructure, local self-government, market, financial adjusting.
Постановка проблеми. Оперуючи категор1ями транскордонного простору, одним з першочергових завдань постае дослщження р1зних форм взаемодИ' суб'ект1в у ньо-му, вивчення механ1зм1в такоТ взаемоди. Все це своею чертою вимагае побудови теоретичноТ бази такого дослщження, основу якого мають становити теори механ1зм1в взаемоди суб'ект1в у транскордонному простор!.
Анализ досл'щженъ та публкащм з проблеми. Проблемам налагодження транскордонного спюробггництва, побудови транскордонного простору, вивчення окремих ас-пектю взаемоди пщприемств, органв репональноТ влади, громадських органвацй мешканцв присвятили своТ пра-ц! таю науковф, як С. Будюн, Д. Вайцнер, А. Вебер, О. Гара-сюк, О. Гонта, О. Гранберг, С. ДенЫсон, А. Клнк, Н. Луцишин,
© А.В. К0Л0Д1ЙЧУК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015 145
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
В. Ляшенко, Ю. Макогон, С. Максименко, В. Пила, Г. ЧернЬ ченко, С. Яшин та ¡н. Св1й внесок у досл1дження ц° проблематики зробила також Льв¡вська наукова школа з проблем зовн¡шньоеконом¡чноí дтльност ¡ транскордонного спв-роб¡тництва [4, с. 440], яку представляють П. Беленький, В. Демченко, Н. Мкула, 6. Матвеев, 0. Пастернак та ¡ншк Проте теоретичне пщгрунтя меxан¡зм¡в взаемодп суб'ектю у транскордонному простор¡ досл¡джено недостатньо ¡ тому потребуе детальн¡шого обгрунтування.
Мета статт'1 - побудова структури теорм меxан¡зм¡в взаемодп суб'ектю у транскордонному простор¡ та обгрунтуван-ня групи галузевих теор¡й взаемодп.
Виклад основного матерюлу. В¡дпов¡дно до ланок меха-н¡зм¡в взаeмод¡í суб'ектв у транскордонному простор¡ (ТКП) формуються групи таких теор¡й: ¡нституц¡йн¡ теорп, управлЫ-ськ¡ теори (ланка управлЫня), ф¡нансов¡ теорп (ланка валют-но-фЫансових в¡дносин), п¡дприeмницьк¡ теорп (взаeмод¡я державних ¡ приватних п¡дприeмств у ТКП), теори соц^льно-го партнерства (налагодження транскордонного соц^льно-го д¡алогу, взаемодт транскордонних громадських оргаыза-ц¡й, ¡нших некомерц¡йниx орган¡зац¡й тощо), теори розвитку мюцевого самоврядування (характеризують взаемовщно-сини мж органами мун¡ципального управл¡ння), теори довЬ ри (починаючи в¡д мехаызмв формування дов¡ри ¡нвестор¡в до економнно'!' стаб¡льност¡ в кра'У ¡ заюнчуючи дов¡рою со-ц¡альниx в¡дносин, а сама дов^а розглядаеться як складова соц^льного кап¡талу ¡ стае предметом економнних в¡дносин) та ринков¡ теори (описують взаемодп продавц¡в ¡ покупав у ТКП, ¡нтернац¡онал¡зац¡ю ринк¡в ТКП). Структура теорм ме-xан¡зм¡в взаемодп суб'ектв у транскордонному простор¡ наводиться на рисунку.
У той же час базис теорм меxан¡зм¡в взаемодп суб'eкт¡в у транскордонному простор¡ становлять три блоки теорй а саме теор¡й репонально''' економ¡ки, теор¡й м¡кроеконом¡ки та теорм транскордонного сп¡вроб¡тництва. 0станн¡ вклю-чають в себе також макроекономны аспекти налагодження взаемодп суб'ектв у ТКП.
До перелку теор¡й репонально''' економки входять про-сторова теор¡я фон Тюнена, теорт промислового штандорта В. Лаунгардта ¡ А. Вебера, теорт центральних м¡сць В. Крю-таллера, теорт полков росту та центра розвитку Ф. Перру, теор¡я територ^льно-виробничих комплекс¡в, теор¡я еко-ном¡чниx кластера ¡ т.д. Блок м¡кроеконом¡чниx теорм вклю-чае в себе теор^ споживання ¡ попиту, теор¡ю виробництва ¡ пропозицп, теор¡ю прибутку, теорп конкуренци, теор¡ю сус-п¡льного благополуччя. До групи теорм транскордонного спвроб^ництва належать власне теор¡я транскордонного спвроб^ництва, теор¡я транскордонно' конвергенцп, теор¡я транскордонного ринку прац тощо.
Теори соцвльного партнерства беруть св¡й початок вщ праць Дж.-С. М¡лля, Ж.-Б. Сея та Ф. Басти, як¡ запропону-вали концепц¡ю соц¡альноí, або класово' гармони, яка базу-валася на тому, що капрал, праця ¡ земля як фактори виробництва створюють вартють в однаков¡й мр, а 'хня ц¡нн¡сть однакова. Поява цих теорм була ц¡лком передбачливою, адже з розвитком капггалютичних вщносин прибутки в¡д ка-п¡талу як чинника виробництва постмно зростали ¡ такий стан речей в¡в до соц^льних протир¡ч. Зв¡дси ¡ формуеться поняття «соц¡альне партнерство», яке означало партнерство мж працею ¡ капиталом. А мова вже йде не про перерозпо-д¡л власност¡, а про перерозподт доxод¡в в ¡нтересах фактора виробництва прац¡. I ¡нструментом цього розпод¡лу була запропонована участь працюниюв у прибутках пщприемств. Таким чином, передбачалося не лише зменшувати таким способом соц¡альну напругу, а й навпаки - умотивовувати працюниюв до високоефективно' д¡яльност¡, тобто реал^о-вувалася ¡дея т.зв. «народного» катталвму.
Теор¡я соц¡ального партнерства, яка постмно вдосконалю-валася, декларувала необхщнють широкого впровадження на п¡дприeмстваx виробничих комтетю, як¡ б певною м^ою залучали прац¡вник¡в до управлЫня виробництвом. У середи-н¡ XX столгття Р. Ароном, Дж. Гелбрейтом, Р. Дарендорфом, Ф. Перру була висунута концепцт ¡ндустр¡ального суспть-ства. Зпдно з нею в умовах науково-техннного та ¡нновацм-
Класифшащя теорт мехатзм1в взаемодп суб'еклв у транскордонному простор!
Складено автором.
146 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
нoгo poзвиткy ^п^л^тичне cycпiльcтвo зникae i пеpетвo-pюeтьcя в нoвy фopмaцiю - iндycтpiaльне cycпiльcтвo. I в цiй фopмaцiï гoлoвyюче мicце зaймae вже не кaпiтaл, який вщЬ гpae лише дoпoмiжнy фyнкцiю, a пpaцiвники - генеpaтopи нo-виx iдей, твopцi нoвoгo пpoдyктy, гoлoвнa пpoдyктивнa cилa, i тoмy вoни пoвиннi 6ути нaйбiльш зaцiкaвленi в збеpеженнi ic-нyючoгo cycпiльнoгo лaдy i йoгo вciлякoмy yкpiпленнi.
Ha межi 60-70-x poкiв XX cтoлiття y ^ai^ax Зaxiднoï Бв-poпи в piзниx фopмax вcе бiльшoï aктyaльнocтi нaбyвae те-opiя yчacтi пpaцiвникiв в yпpaвлiннi пiдпpиeмcтвaми. Taк, y Фpaнцiï Ш. де Гoллем зaпpoпoнoвaнa як нaпpям coцiaль-нoï пoлiтики «кoнцепцiя yчacтi», y Зaxiднiй Hiмеччинi це бу-лa «теopiя cпiвyчacтi», пiдтpимaнa нa пpaктицi Oб'eднaнням нiмецькиx пpoфcпiлoк, y Бельгп, Bеликiй Бpитaнiï тa Шве-цп - теopiя пpoмиcлoвoï демoкpaтiï, cфopмyльoвaнa Б. Po-беpтcoм тa K. Петменoм. У пoдaльшoмy poзвитoк coцiaль-нoгo пapтнеpcтвa твopцi ще oднieï ганцепци демoкpaтичнoгo coцiaлiзмy - Дж. Cтpейчi тa Дж. Koyл - вбaчaли в тpaнcфop-мaцiï iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa в cycпiльcтвo нoвoгo типу - coцiaл-демoкpaтичне. Пoмiж тим у cвiтлi теopiï зaгaльнo-гo дoбpoбyтy cycпiльcтвa poзвинyлиcя тaкoж теopiя piвниx мoжливocтей cycпiльcтвa, теopiя pинкoвoгo coцiaлiзмy тoщo.
Iз poзвиткoм cycпiльcтвa вдocкoнaлюeтьcя cиcтемa пpoфcпiлoк, гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй, coцiaльнoгo зaбезпе-чення, i^o в cебе включae TKП. Ocoбливo вiдчyтним е ефект вiд взaeмoдiï cyб'eктiв coцiaльнoгo пapтнеpcтвa у cфеpi тpaнcкopдoннoгo cпiвpoбiтництвa мiж кpaïнaми, coцiaльнo-екoнoмiчний piвень poзвиткy якиx cильнo вiдpiзняeтьcя. Ие е виключенням i тpaнcкopдoнний пpocтip Укpaïни з кpaïнaми GC. З пpиxoдoм в Укpaïнy гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй тa iншиx некoмеpцiйниx opгaнiзaцiй пoшиpюeтьcя i нaбyвae вм бть-шoгo знaчення нa пpaктицi теopiя coцiaльнoгo пapтнеpcтвa.
Bеличезне знaчення для нaлaгoдження тpaнcкopдoннoï cпiвпpaцi мae oбcяг пoвнoвaжень мicцевoï влaди - як безпo-cеpедньoгo кoнтpaгентa тpaнcкopдoнниx вiднocин. У зв'язку з цим aктyaлiзyeтьcя знaчення блoкy теopiй мicцевoгo caмoвpя-дyвaння. Ще з XIX cтoлiття пoчинaють виникaти теopiï мicцевo-гo caмoвpядyвaння, в якиx aкцентyeтьcя yвaгa нa пpoтиcтaв-леннi мicцевoï i деpжaвнoï влaди. Пеpшa з ниx мae гpoмaдcький xapaктеp, a дpyгa - пyблiчнo-пpaвoвий. Иacтyпнoю виникта гpoмaдcькo-гocпoдapcькa теopiя мicцевoгo caмoвpядyвaн-ня, в яюй фopмyeтьcя пoняття кoмyнaльнoï дiяльнocтi, a iï знa-чення у житп гpoмaди у тому, щщэ гpoмaдa нa мicцяx чеpез мю-цеву влaдy пoвиннa caмa виpiшyвaти вci непoлiтичнi питaння, a пoлiтичнi зaлишaютьcя у вiдaннi деpжaвнoï влaди. Toбтo Ыши-ми cлoвaми, мicцевa влaдa - пoвнoпpaвний гocпoдap нa œo-¿й теpитopiï i ^pye вiн вiд iменi мicцевoï гpoмaди, a деpжaвa в ц питaння не пoвиннa втpyчaтиcя взaгaлi. Дaлi виниклa деpжaв-ницькa теopiя мicцевoгo caмoвpядyвaння P. Гнейcтa, в яюй aв-тop мicцевy влaдy poзглядae лише як пpедcтaвникa деpжaви нa кoнкpетнiй теpитopiï, як нижчу лaнкy деpжaвнoгo yпpaвлiнcькo-гo меxaнiзмy. Пo cyтi, теopiя Гнейcтa пpoтиcтaвляeтьcя вищез-гaдaнiй гpoмaдcькo-гocпoдapcькiй теopiï.
^ступним етaпoм у poзвиткy теopiй мicцевoгo caмoвpядy-вaння cтaлa пoявa TOopii' мyнiципaльнoгo дyaлiзмy, якa пoeд-нaлa в co6í pиcи гpoмaдcькo-гocпoдapcькoï тa деpжaвницькoï теopiй мicцевoгo caмoвpядyвaння. Згiднo з нею мicцевa влa-дa виpiшye мicцевi питaння, якi нaлежaть дo iï cфеpи вiдaння,
i вoднoчac викoнye делегoвaний деpжaвoю визнaчений нaбip фyнкцiй. У пpaктицi мicцевoгo caмoвpядyвaння в cвiтi cфop-мyвaлocя двi бaзoвi мoделi мicцевoгo caмoвpядyвaння: eвpo-пейcькa (в ocнoвi яга''' лежить деpжaвницькa теopiя] тa aнглo-caкcoнcькa (бaзyeтьcя нa гpoмaдcькo-гocпoдapcькiй теopiï]. Kpiм циx двox ocнoвoпoлoжниx TOop^ мicцевoгo caмoвpядy-вaння, дaнa гpyпa теopiй пpедcтaвленa тaкoж кoнцепцieю co-цiaльнoï coлiдapнocтi людей Л. Дюп, теopieю мyнiципaльнoгo coцiaлiзмy, теopieю coцiaльнoгo oбcлyгoвyвaння тoщo.
Дуже вaжливими для oбrpyнтyвaння екoнoмiчнoгo poзви-тку тpaнcкopдoннoгo пpocтopy е фiнaнcoвi теopiï, щщэ pегyлю-ють гpoшoвий oбopoт, cтaнoвлять ocнoвy cyчacнoï деpжaв-нoï мoнетapнoï тa фicкaльнoï пoлiтики, зaклaдaють пiдвaлини пoбyдoви тpaнcкopдoннoï фiнaнcoвoï iнфpacтpyктypи. Tpy-пу фiнaнcoвиx теopiй мoжнa пoдiлити нa двi пiдгpyпи: 1] те-opiй гpoшей тa кpедитy; 2] TOopw фiнaнcoвoгo pегyлювaння тa poзвиткy фiнaнcoвoï iнфpacтpyктypи. Kiлькicнa теopiя Tpo-шей, якa cтaлa пpaoбpaзoм cyчacнoï мoнетapиcтcькoï ган-цепцГ'', пoяcнюe змЫу piвня цiн змiнoю кiлькocтi гpoшей в oбiгy в пpoпopцiйнiй зaлежнocтi, в тoй же чac теopiя oпеpye двoмa ключoвими кaтегopiями, cпiввiднoшення якиx визнaчaють ку-пiвельнy cпpoмoжнicть гpoшей, a caме oбcяг гpoшoвoï мacи в oбiгy тa нoмiнaльнa cyмapнa вapтicть тoвapiв i пocлyг нa pинкy. Ha якicнo нoвoмy piвнi пopiвнянo з клacичнoю кiлькicнoю те-opieю знaxoдитьcя неoклacичнa кiлькicнa теopiя гpoшей I. Фi-ixepa. Ocoбливicтю цieï теopiï е, пo-пеpше, те, щo гpoшi викo-нують тaкoж фyнкцiю зacoбy плaтежy, тобто введенo пoняття кpедитниx гpoшей, a пo-дpyге, Фiшеp зaпpoпoнyвaв cвoe piв-няння гpoшoвoгo oбiгy, вiдпoвiднo дo якoгo кyпiвельнa cпpo-мoжнicть гpoшoвoï oдиницi визнaчaeтьcя нaбopoм нacтyпниx пoкaзникiв, тoбтo гoтiвки в oбiгy, швидкocтi гpoшoвoгo oбiгy, cеpедньoгo piвня цЫ, кiлькocтi тoвapiв нa pинкy.
У центpi теopiï деpжaвнoï мoнетapнoï пoлiтики Дж.M. Kейн-ca пеpебyвae нopмa пoзичкoвoï пpoцентнoï cтaвки, якa е oдним з ключoвиx iнcтpyментiв деpжaвнoгo pегyлювaння екoнoмiки. Bcтaнoвлюючи нopмy бaнкiвcькoгo вiдcoткa, деp-жaвa pегyлюe oбcяг гpoшoвoï мacи в oбopoтi. Ta^ знижен-ня вiдcoткoвoï cтaвки веде дo зpocтaння пoпитy нacелення тa пiдпpиeмcтв нa кpедитнi pеcypcи, стимулюе iнвеcтицiйнi пpoцеcи i в pезyльтaтi cпpияe екoнoмiчнoмy pocтy зaгaлoм. Taraœ Kейнc у cвoïй теopiï зд^нюе пoшyк мoтивiв викopиc-тaння гpoшей екoнoмiчними cyб'eктaми, пpидiляючи знaчнy yвaгy cпекyлятивнoмy пoпитy нa гpoшi.
^итики кейнciaнcькoï теopiï cфopмyлювaли теopiю мoнетa-pизмy, якa знaйшлa cвoe пpиклaдне зacтocyвaння в cyчacнiй мoнетapнiй пoлiтицi pядy кpaïн. Дocлiджyючи фaзи дiлoвoгo циклу (фaзи cпaдy i пщнегення нaцioнaльнoгo виpoбництвa], мo-нетapиcти дiйшли виcнoвкy, щo ïx велигаю мipoю визнaчae ди-нaмiкa oбcягy гpoшoвoï мacи в o6í^. Taraza чинoм, пpoпoзицiя гpoшей визнaчaльнa i фopмyeтьcя ypядoм тa бaнкaми. ^пит нa гpoшi пpедcтaвники мoнетapизмy ввaжaли кoнcтaнтoю в кopoткoтеpмiнoвoмy пеpioдi i тому йoгo нiвелювaли. Iншим не-дoлiкoм цьoгo нaпpямкy гpoшoвo-кpедитнoï pегyляцiï е пpaк-тичнo пoвне iгнopyвaння pеaльнoгo cектopy екoнoмiки. Baжли-вo вiдзнaчити й iншi ocoбливocтi мoнетapиcтcькoï кoнцепцiï: 1] гpoшi - це ви^^л^иний тoвap, a динaмiкa oбcягy гpoшoвoï мacи здiйcнюe знaчний вплив нa зaгaльний пoпит, в кейнciaн-cтвi ця тезa зaпеpечyвaлacь; 2] немoжливo лише зa дoпoмo-
EKOHOMIЧHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
гoю iнcтpyмeнтiв дepжaвнoгo eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy eфeк-тивнo pe^rc^a™ гpoшoвий oбopoт, y дaнoмy випaдкy нeoбxiднi зycилля вcix yчacникiв гpoшoвo-кpeдитниx вiднocин, пepшoю чepгoю пiдпpиeмcтв i дoмoгocпoдapcтв. A^e, як пpaвилo, ra-ли y cyб'eктiв e нaдлишoк дoxoдiв пopiвнянo зi звичaйним для ниx piвнeм, вoни ïx витpaчaють, щo вeдe дo зpocтaння Tporno-вoï мacи тa iнфляцiï. B peзyльтaтi peaльнa вapтicть гpoшeй, як e в poзпopяджeннi cyб'eктiв, пaдae. Ha цьoмy пpиклaдi пpocтe-жyeтьcя тeзa мoнeтapиcтiв пpo «eндoгeннicть» гpoшoвoï мa-cи; З) мoнeтapиcти пpидiлили знaчнy yвaгy т.зв. «paцioнaльним oчiкyвaнням», щo чинять вплив нa piвeнь цiн тa виpoбництвo. Toмy мoнeтapиcти peкoмeндyють, щoби бyдь-якi peгyлятив-н дй дepжaви 6ули нeoчiкyвaними тa нecпoдiвaними для era-нoмiчнo aктивнoгo нaceлeння. Лишe зa ^eï yмoви вoни будуть eфeктивними. У кeйнciaнcтвi ця дyмкa зaпepeчyeтьcя; 4) мoнe-тapизм пiдняв нa нoвий piвeнь питaння плaтiжнoгo бaлaнcy, i нa вiдмiнy вiд тeopй' Keйнca, який cтвepджyвaв, щo cтaн плaтiжнo-га бaлaнcy - peзyльтaт лишe пoвeдiнки тoвapниx pинкiв, тo мo-нeтapиcти вбaчaли ocнoвний вплив нa плaтiжний бaлaнc змiн y вaлютниx peзepвax. Kpiм тoгo, мoнeтapиcти cтвepджyвaли, |щэ пpoфiцит плaтiжнoгo бaлaнcy е нeoдмiнним aтpибyтoм кpaïн з швидкopoзвивaючoю eкoнoмiкoю.
Poзвитoк бaнкiвcькoï cиcтeми тpaнcкopдoння нeмoжли-вo уявити бeз тaкиx бaзoвиx тeopeтичниx кoнcтpyкцiй, як тeopiï кpeдитy. Дo ниx нaлeжaть: 1) нaтypaлicтичнa тeopiя A. Cмiтa -Д. Piкapдo oдepжaлa тaкy нaзвy чepeз тe, щo и aвтopи ввaжaли, щo y кpeдит мoжyть нaдaвaтиcя лишe нaтypaльнi цiннocтi, тoбтo мaтepiaльнi нeгpoшoвi зacoби. Taкoж пpeдcтaвники ^eï тeopй' ввaжaли, щo нaдaнe в кpeдит мaйнo - peaльний тапИ^л, xoчa дoдaткoвoгo peaльнoгo кaпiтaлy, нa ïx думку, кpeдит нe cтвopюe. Зpoзyмiлo, щo тaкa тeopiя cтaвилa нa пepший плaн нe Tporno-ву cфepy, a виpoбничy, a мм кpeдит в eкoнoмiчнoмy poзвиткy ocoбливoгo знaчeння нe мae; 2) кaпiтaлoфopмyючa тeopiя, нa вiдмiнy вщ нaтypaлicтичнoï, пo-пepшe, вiдoбpaжaлa кpeдит як гeнepaтop eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïн, peгioнiв, cтимyл aкти-вiзaцй' пiдпpиeмництвa, a пo-дpyгe, кpeдитoм кoмepцiйнi бaнки cтвopюють кaпiтaл, звiдки i нaймeнyвaння тeopй.
У тpaнcкopдoннoмy пpocтopi в o6^ пepeбyвaють зaвжди як мiнiмyм двi нaцioнaльнi вaлюти cyмiжниx дepжaви, мiж якими цeй пpocтip i фopмyeтьcя, a y випaдкy нaявнocтi вiльниx aбo cпeцiaльниx eкoнoмiчниx зoн - цтий вaлютний кoшик. Toмy y блoцi тeopiй фiнaнcoвoгo peгyлювaння пoтpiбнo зyпинитиcь нa тeopiяx вaлютнoгo peгyлювaння. У тeopй' пapитeтy кyпiвeль-нoï cпpoмoжнocтi cпiввiднoшeння мiж cepeднiм piвнeм цiн дo-cлiджyвaнoï ^'¿'ни тa кpaïни пopiвняння e вaлютним ^вдм. Cвoeю чepгoю, як вiдoмo з кiлькicнoï тeopiï гpoшeй, cepeднiй piвeнь цiн визнaчaeтьcя cпiввiднoшeнням oбcягy гpoшoвoï мacи i cyмapнoю вapтicтю виpoблeниx в кpaïнi тoвapiв i пocлyг. У тoй œe чac пpиxильники тeopй' вкaзyють нa нeoбxiднicть дo-cягнeння piвнoвaжнoгo кypcy, який би в ^orci чepгy змiг ypiвнo-вaжити плaтiжний бaлaнc, a тaкoж зaпepeчyють нeoбxiднicть втpyчaння дepжaвнoгo penywrapa y cфepy вaлютнo-кpeдит-ниx вiднocин. Teopiя pyxoмиx пapитeтiв Ôirnepa тa Keйнca нa-цiлeнa нa: 1) cтaбiлiзaцiю пapитeтy кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi зoлoтoвaлютними peзepвaми; 2) пoмipнa iнфляцiя пoзитивнa для eкcпopтepiв, дeмпiнгy тa ^ix^x cпocoбiв eкcпaнcй' нa зo-внiшнix pинкax; З) дepжaвнe peгyлювaння eкoнoмiки e вкpaй нeoбxiдним для coцiaльнoï зaxищeнocтi нaceлeння вiд Ыфля-
цiйниx нacлiдкiв. Зaкpiплeння лiдиpyючoï poлi aмepикaнcькo-гo дoлapa нa cвiтoвoмy вaлютнoмy pинкy пicля Дpyгoï cвiтoвoï вмни oбrpyнтyвaлa тeopiя ключoвиx вaлют Дж. Уiльямca - A. Гaнceнa. Teopiя вiдiгpaлa вeликy poль y вщмУ зoлoтoгo cтaн-дapтy i зaпpoвaджeннi Бpeттoн-Byдcькoï вaлютнoï cиcтeми, a тaкoж видiлилa ключoвi вaлюти (дoлap C0A, бpитaнcький фунт cтepлiнгiв) тa дpyгopяднi y мiжнapoдниx eкoнoмiчниx вщ-нocинax вaлюти (вci iншi). У тeopiï фiкcoвaнoгo вaлютнoгo ^p-cy нaгoлoшyeтьcя нa нeoбxiднocтi жopcткoгo мoнiтopингy зa дoтpимaнням cтaбiльнocтi фiкcoвaниx вaлютниx пapитeтiв, a в тeopй' плaвaючиx ^ав - нaвпaки, вaлютний кypc - peзyльтaт взaeмoдй' pинкoвoгo пoпитy тa pинкoвoï пpoпoзицй, a дepжaвa нe мoжe втpyчaтиcя в цeй пpoцec. Гнучкий кypc пiд дepжaв-ним peгyлятивним кoнтpoлeм, peглaмeнтoвaний мiжнapoдни-ми пapитeтaми i дoгoвopaми пpoпoнye нopмaтивнa тeopiя вa-лютнoгo кypcy P. Maндeллa.
Дo блoкy тeopiй фiнaнcoвoгo peгyлювaння нaлeжaть piз-нoмaнiтнi кoнцeпцiï фiнaнcoвoгo мeнeджмeнтy, a тaкoж тeopiï фyнкцioнyвaння iнcтpyмeнтiв фoндoвoгo pинкy, тaкi як ган-цeпцiя дивiдeнднoï пoлiтики Miллepa - Moдiльямi, кoнцeпцiя кoмплeкcнoï дивiдeнднoï пoлiтики Boлтepa, мoдeль виплa-ти дивiдeндiв «cиниця в py^» Гopдoнa - Лiтнepa - Áprxe-мa, мoдeлi oцiнки вapтocтi oпцioнa Блeкa - Шoyлзa, Koкca -Pocca - Pyбiнштeйнa тoщo.
Дo pинкoвиx тeopiй ми вiднocимo тeopй pинкoвиx мexaнiз-мiв тa тeopй pинкoвoгo цiнoyтвopeння. Haпpиклaд, aвтop тeo-piï вiльниx pинкiв мoнeтapиcт M. Фpiдмaн poзглядae вiльнi pин-ки як нaйбiльш eфeктивний мexaнiзм pecypcoвикopиcтaння i змeншeння pизикiв. Taким чинoм, тeopiя нaoчнo дeмoнcтpye oчeвиднi пepeвaги фopмyвaння вiльниx тpaнcкopдoнниx pинкiв. !ншими вixoвими pинкoвими тeopiями e тeopiя гpaничнoï га-pиcнocтi, тeopiя виpoбничиx цiн, тeopiя cycпiльнoгo вибopy тa iн.
Bиcнoвки
Знaчeння гaлyзeвиx тeopiй взaeмoдй' cyб'eктiв y тpaнcкop-дoннoмy пpocтopi y тoмy, щo вoни дaють змoгy oкpecлити cфe-pи пpиклaднoгo викopиcтaння тeopй' взaeмoдiï y тpaнcкop-дoннoмy пpocтopi, пoяcнюючи мexaнiзми дй' тaкoï взaeмoдй y кoжнoмy кoнкpeтнoмy випaдкy. B тoй жe чac гpyпa бaзoвиx тeopiй пpитaмaннa кoжнiй cфepi взaeмoдй' y тpaнcкopдoннo-му пpocтopi нeзaлeжнo вiд кoнкpeтнoгo пpocтopoвo-чacoвoгo викopиcтaння. Ha нaшe пepeкoнaння, тaкий пiдxiд дoзвoляe гo-вopити пpo пpaктичнy дieвicть тeopeтичнoгo пщфунтя дй' мexa-нiзмiв взaeмoдй' y тpaнcкopдoннoмy пpocтopi, фopмyючи з нeï гнучку aдeквaтнy peaлiям тeopeтичнo-кoнцeптyaльнy cиcтeмy.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Гэлбpeйт Дж.K. Экoнoмичecкиe тeopии и цeли oбщecтвa / Дж.K. Гэлбpeйт. - M.: Пpoгpecc, 1979. - 4O6 c.
2. Зaгopoднiй A.n Фiнaнcoвo-eкoнoмiчний cлoвник / A.f. Зaгo-poднiй, Г.Л. Boзнюк. - Львiв: Bид-вo Haцioнaльнoгo yнiвepcитeтy «Львiвcькa пoлiтexнiкa», 2OO5. - 714 c.
3. ^т^я eкoнoмiчниx yчeнь: пiдpyчник / Зa peд. B.Д. Бaзилeвичa. - K.: Знaння, 2OO4. - ^OO c.
4. Hayкa зaxiднoгo penoi-iy Укpaïни (199O-2O1O). - Львiв: ПAIC, 2O11. - 672 c.
5. (^вчук Л.T. Peгioнaльнa eкoнoмiкa: нювч. пociбник / Л.T. Шeв-чук. - K.: Знaння, 2O11. - З19 c.
