CC BY
838 The scientific heritage No 43 (2020)
1НСТИТУЦШШ ЗАСАДИ АКТИВ1ЗАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЛОГО П1ДПРИСМНИЦТВА
Полятикта Л.1.
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри обл1ку i оподаткування Сумський нацюнальний аграрний утверситет
INSTIRUTIONAL BASES FOR AKTIVATION OF ENTREPRENEURIDL ACTIVITY
Poliatykina L.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor, Department of Accounting and Taxing Sumy National Agrarian University
Анотащя
Укра1на на сьогодш характеризуеться вiдсутнiстю цшсно! полiтика пвдтримки i розвитку дгяльносп малого пвдприемництва. Протягом останшх рошв практично ввдсутня фiнансова пiдтримка. У робот роз-глянуто складовi економiчного простору и бiзнес-середовища, як1 вимагають детального аналiзу i подаль-шого вдосконалення. Доведена необхiднiсть сприяння розвитку малого бiзнесу та фiнансування заходiв з щдтримки ще! сфери економши. Визначенi чинники сприяння ефективному розвитку бiзнесу та шфра-структура його тдтримки. Представлена класифiкацiя об'ектiв шфраструктури пiдтримки малого пвдпри-емництва як на всеукрашському рiвнi так i регiональному. Проаналiзована законодавча база дшльносп малого пiдприемництва. Дослвджено основнi напрямки пвдвищення конкурентоспроможностi дiяльностi малого пвдприемництва.
Abstract
Today, Ukraine is characterized by the lack of a comprehensive policy to support and develop small business. The article deals with the components of the economic space and business environment, which require detailed analysis and further improvement. The necessity of promoting small business development and financing of measures to support this sphere of economy has been proved. Factors for assisting effective business development and its support infrastructure have been identified. The classification of the objects of small business support infrastructure at the national and regional level is presented. The legislative framework of small business activity is analyzed. The basic directions of increase in competitiveness of small business activities are investigated.
Ключов1 слова: мале шдприемство, активiзацiя, дослвдження, розвиток, бiзнес, шфраструктура, шд-приемництво.
Keywords: smallbusiness, revitalization, research, development, business, infrastructure, entrepreneurship.
Вступ. Економжа, як i iншi процеси мае часовi та просторовi характеристики, а ефективнють вико-ристання обмежених ресурав безпосередньо вщ характеристик факторiв виробництва пе! частини просторiв, де саме i як вони будуть використанi [1].
Реальним шляхом подолання iснуючих тенде-нцiй, особливо безробiття та бвдносп, е розвиток малого бiзнесу. Це е найбшьш динамiчним фактором економiчного зростання. Мале пвдприемництво виконуе також багато соцiальних функцiй.
Проведений аналiз результатiв сучасних досль джень дiяльностi малого пiдприемництва щдтвер-джуе, що стан iнституцiйного середовища досить активно впливае на конкурентоспроможнiсть суб'екпв господарювання та !х рiвень економiчне зростання. Це торкаеться окремих територп, окре-мих регiонiв i держави в цiлому. Iнституцiйне сере-довище видiляеться правовою й адмiнiстративною шфраструктурою. В результатi цiеi взаемодii при-ватнi пiдприемцi, виробничi компанii та уряд спри-яють створенню добробуту нацii [5].
Анаш останнiх дослщжень i публiкацiй. До-слвдження проблем оргашзацп дiяльностi та функ-цюнування малого бiзнесу останнiм часом придм-лась велика увага. У сучаснш економiчнiй лггера-турi функцiонування малого шдприемництва вивчали Анацька 1.Ю., Бавико А.Ю., Долгальова
О.В., Ю. Схануров, I. Жиляев, А. Кисельов, Т. Ко-вальчук, В. Круглов, О. Попов, С. Реверчук, В. Рубе, О. Титаренко, З. Варналiй, 3. Герасимчук та iн. [ 6]. Однак, ще багато теоретичних i практичних аспектiв активiзацii дiяльностi малого шдприемництва залишаються не виршеними.
Метою досл1дження е аналiз ситуаци з оргашзацп дiяльностi малого пвдприемництва та особли-востi його ведення. Дискусiйними е питання фор-мування, дiяльностi малого щдприемництва та уп-равлiння на цих щдприемствах.
Постановка проблеми. В Украíнi мале тдп-риемництво як самостiйне соцiально-економiчне явище розвиваеться в складних умовах ринково! економiки. Малi пвдприемства створюються, мають певну пiдтримку, але конкурентоспроможного тд-приемницького типу господарювання в малому пвд-приемництвi ще не створено.
Виклад основного матерiалу. На сьогодш в Укрш'ш ввдсутня цшсна полiтика пвдтримки i розвитку малого пвдприемництва, в тому числ^ протягом останнiх рокiв майже ввдсутня фiнансова щдт-римка. Сприяння розвитку малого бiзнесу та фшан-сування заходiв з пвдтримки цiеí' сфери економiки зазвичай здiйснюеться за залишковим принципом. Iнституцiйна спроможнiсть оргашв влади, вiдповi-
дальних за розвиток бiзнесу, е низькою. Також, спо-стертаеться недостатня координацiя дiяльностi ор-гашв влади на всеукра!нському та репональному рiвнях[6].
Глобальний та регiональний економiчнi прос-тори проявляють себе через так складовi:
- полiтична ситуащя, яка склалася в Укра!ш, викликае нестабiльнiсть малого бiзнесу. Значна ча-стина пiдприемцiв сходяться до висновку, що краще згорнути свiй бiзнес, анiж продовжувати дь яльнiсть в таких нестабшьних умовах;
- сустльна ситуащя, яка виражаеться через бь днiсть укра!нського народу та породжуе соцiальну напругу, що спричиняють вщсутшсть сощально! вiдповiдальностi як суспiльства так i бiзнесу;
- науково-технiчний рiвень малого бiзнесу зде-бiльшого характеризуеться зношешстю основних фондiв, застосуванням застарших технологiй та вь дсутнiстю професшного менеджменту, причиною цього е недостатня шльшсть власних коштiв, ввдсу-тшсть iнвестицiй, обтяжливими умовами кредиту-вання малого бiзнесу тощо;
- стан розвитку iнфраструктури пiдтримки тд-приемництва, яка сприяе стимулюванню тдприем-ницько! дiяльностi та швидко! адаптаци суб'екпв малого бiзнесу до ринкових умов. Проте наразi в Укра!ш вона розвинена досить слабо, и суб'екти не виступають носiями реально! ринково! влади та не виконують покладеш на них функци.
Всi вищезазначеш складовi глобального i реп-онального економiчного простору та бiзнес-середо-вища функцюнують по-рiзному, е суперечливими, динамiчними та дискретними, якi вимагають детального аналiзу i подальшого вдосконалення.
Одним з визначальних чинник1в сприяння ефе-ктивному розвитку бiзнесу е шфраструктура його щдтримки, яка представлена бiзнес-центрами, бiз-нес-iнкубаторами, iнновацiйними бiзнес-iнкубато-рами, науково-технологiчними центрами, центрами трансферу технологш, фондами щдтримки малого щдприемництва, лiзинговими компанiями, консу-льтативними центрами та ш.
Метою дiяльностi об'еклв iнфраструктури е:
- органiзацiйне оформления дшових ввдносин;
- щдвищення оперативносп й ефективностi ро-боти рiзних суб'ектiв економiки на основi дифере-нщацп заповнюваних ними ринкових шш;
- полегшення рiзних форм юридичного та еко-номiчного контролю;
- сприяння суб'ектам бiзнесу в фшаисовому обслуговуваннi i загалом суспiльне регулювання дь лово! практики [3].
Класифжацш об'ектiв iнфраструктури щдтри-мки пвдприемництва можна представити наступ-ним чином:
1. Дорадчг Рада пiдприемцiв при Кабiнетi Мь нiстрiв Укра!ни, регiональнi ради щдприемщв та координацiйнi ради при мюцевих державних адмi-нiстрацiях.
2. Фшансово-кредитш: фiнансовi установи, якi здiйснюють тльгове кредитування малого п1дпри-емництва, гарантшш фонди, кредитнi спiлки, вен-чурш фонди i страховi компанil та ш.
3. Iнформацiйнi: аудиторськi фiрми, гарячi лi-нil, iнформацiйно-консультативнi установи, навча-льнi центри та ш.
4. Iнновацiйнi структури: технопарки, науковi парки, бiзнес-iнкубатори.
В усьому свт найбiльш поширеним видом iн-фраструктури п1дтримки п1дприемництва е бiзнес-шкубатори. Вони представленi органiзацiями, якi надають на певних умовах i на певний час спеща-льно обладнаш примiщення та iнше майно суб'ектам малого та середнього щдприемництва, що роз-починають свою дiяльнiсть, з метою сприяння у на-буттi ними фiнансовоl самостiйностi.
1х створюють з метою надають суб'ектам п1д-приемництва й особам, якi бажають реалiзовувати свiй п1дприемницький потенщал, iнформацiйнi, консалтинговi, маркетинговi, тренiнговi послуги та iн.
Головною метою дiяльностi iнвестицiйного фонду е об'еднання катталу багатьох учасник1в та ефективно його швестування. Активи iнвестицiй-ного фонду належать його швесторам на правах сшльно! власностi. Участь кожного швестора в iн-вестицiйному фондi тдтверджуеться володiнням цiнними паперами цього фонду: швестицшними сертифiкатами чи акцiями.
Одним з напрямiв п1двищення конкуренто-спроможносп економiки е кластери, як1 дозволя-ють поеднувати значнi ресурси, у тому чи^ фiнан-совi. Це ввдповщно значно полiпшуе умови для створення конкурентоспроможних товарiв та пос-луг на внутрiшньому та зовшшньому ринках.
Головною проблемою розвитку елеменпв iн-фраструктури п1дтримки пiдприемництва е диспро-порцil у !х формуванш та функцiонуваннi. Крiм того, вщсутня мотивацiя для створення нових об'екпв iнфраструктури п1дтримки п1дприемниц-тва, зокрема, бiзнес-центрiв, бiзнес-iнкубаторiв, технопарков, причиною цьому е малоприбутковiсть зазначених шституцш. Тому, на нашу думку, зрос-тання кiлькостi бiзнес-центрiв та бiзнес-iнкубато-рiв, технопарков, iнновацiйних та консультативних установ, мае бути прiоритетним напрямом дiяльно-стi як з боку державно!, так i з боку регiонально! влади.
Крiм того, для бшьш ефективного функцiону-вання елеменпв iнфраструктури пiдтримки п1дпри-емництва варто:
- прийняти нормативно-правовi акти, що регу-люватимуть створення та функцюнування елемен-тiв iнфраструктури п1дтримки шдприемництва;
- адаптувати мiжиародний досвiд формування та ефективного функцiонуваиня до вичизняних ре-алiй;
- запровадити систему державно! акредитаци установ iнфраструктури тдтримки п1дприемниц-тва, що надаватимуть навчально-консультативш послуги малому бiзнесу;
- зб№шити обсяги фiнаисування заходiв щодо розвитку мереж1 iнфраструктури пiдтримки п1дп-риемництва; зокрема, шляхом надання фiнаисова тдтримки з державного та мюцевих бюджепв, на-
дання на тльгових умовах примщень та необхвд-ноГ техшки, методолопчноГ та iнформацiйноi пвдт-римка;
- забезпечити об'екти шфраструктури пвдтри-мки п1дприемництва висококвалiфiкованими кадрами тощо [4].
Запровадження пег чи шшоГ системи монiто-рингу е важливою передумовою й елементом ефек-тивноГ державноi полiтики, забезпечення соцiально орiентованого, сталого, збалансованого розвитку держави та и регiонiв, дотримання рiвних стандарта життя громадян. Монiторинг визначають як управлшську функцш, яка передбачае безперервне забезпечення керiвництва програми i защкавлених сторiн даними, що пiдтверджують чи спростовують наявнiсть поступу в досягненш очiкуваних резуль-татiв програми.
Особливють монiторингу як iнструменту державного управлшня полягае у наявностi в системi зворотних зв'язкiв. Вони дозволяють здiйснювати не лише постiйне спостереження i контроль за громадою, а й регулювання ГГ параметрiв. Впровадження монiторингу створюе також необхiдну ш-формацiйну базу для прогнозування показникiв да-яльностi об'екпв i моделювання можливих сценарiiв Гх розвитку. Тому використавши його, мо-жна оцiнити не тiльки фактори, яш заважають роз-
Найбiльша частка реалiзованоí продукцй' (ро-бгт, послуг) малими пiдприeмствами у 2017 р. нале-жить сферi оптово! та p03^i6H0i торгiвлi; ремонту автотранспортних засобiв i мотоциклiв (51,17%); сiльське, люове та рибне господарство займае друге мюце (17,77%); промисловiсть в частит переробно! промисловостi (11,23%).
витку малого щдприемництва, а й вияснити, як щд-тримати розвиток цiеi важливоГ ланки тдприемни-цтва. Монiторинг необхвдний в ситуацii переходу громади ввд незмiнного стану до розвитку. I здшс-нювати його повиннi шхто iншi, як органи мюце-вого самоврядування, органи влади на мюцях.
Тобто, метою впровадження щеГ схеми е, перш за все, виявлення доцшьних програм розвитку. Це дозволить зменшити к1льк1сть утопiчних вдей, щодо впровадження тих чи iнших нововведень i призведе до збiльшення кошпв, що повиннi бути направ-ленш на реальнi програми, зокрема програми розвитку малого пвдприемництва.
Мщний малий бiзнес - основа економiчноi мо-гутностi територiй i населених пункпв. Сукупнiсть ефективних маркетингових дш, РR-технологiй, систем монiторингу дае можливють органам мiсце-вого самоврядування реатзовувати полiтику розвитку регюну та рухатися до пiдвищення добро-буту населення та краГни в цшому. Тож, пiдтримка малого тдприемництва - це реальна можливiсть виходу з фiнансовоí' кризи, надiйних шлях розвитку, який вже обрали наймогутнiшi краГни свiту [2].
З метою виявлення галузевих переваг суб'екпв малого п1дприемництва СумськоГ областi прове-демо аналiз основних показник1в розвитку за видами економiчноí' д1яльносп (табл. 1.).
У територiальному розрiзi спостерiгаеться зна-чна диференцiацiя показника кшькосп п1дпри-емств. Цiлком закономiрним е його значне перева-жання в обласному центрi (2931 пвдприемство). Ви-сока концентрацiя п1дприемств вiдмiчаеться у м. Конотоп (30б), Шостка (304), Ромни (227), та Сум-ському (266), Буринському (136) районах. У Сере-
Таблиця 1.
Темпи росту обсягу реалiзованоl продукцй' (робгг, послуг) малих п^дприемств Сумсько! обласл за ви-_дами економiчноí дiяльностi за 2012-2-17 рр., %_
Показник РОКИ
2013 2014 2015 2016 2017
1 2 3 4 5 6
Усього 94,68 116,14 158,14 119,10 126,67
Сiльське, люове та рибне господарство 102,01 151,19 217,71 116,19 125,37
Промисловють 104,10 115,99 144,91 1 1
з не! переробна 103,63 113,01 152,33 119,61 126,62
Будiвництво 83,65 100,00 135,27 154,21 136,05
Оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засоб1в i мотоцикл1в 84,70 108,00 145,08 1 1
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ер-ська дiяльнiсть 278,84 93,50 98,11 116,75 111,63
Тимчасове розмiщування й органiзацiя харчування 1 99,43 102,10 1 1
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 100,94 78,97 93,49 127,22 80,60
Операцп з нерухомим майном 131,64 133,74 104,55 99,70 162,78
Професiйна, наукова та техшчна дiяльнiсть 98,16 81,80 133,84 105,75 111,04
Дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допомiжного об-слуговування 102,89 88,65 115,08 108,44 132,02
Освiта 120,34 104,23 143,24 110,38 129,06
Охорона здоров'я та надання соцiальноl допомоги 1 1 90,60 78,77 288,02
1)1 Даш не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону Укра!ни "Про державну
статистику " щодо конфiденцiйностi статистично! iнформацií.
дино-Будському та Охтирському районах цей пока-зник найменший (43 та 53 тдприемство). Така вщ-мшшсть показник1в пояснюеться рiзницею еконо-мiчних баз зазначених районiв та мют областi [7].
Таким чином, дослвдження сучасного стану ро-звитку малого п1дприемництва Сумського регюну в розрiзi видiв економiчноl дiяльностi дозволяе зро-бити висновок про те, що специфiчнi особливостi функцюнування економiки регiону сприяють бiльш динамiчному становлению перш за все, таких галу-зей, як торгiвля, ремонт автотранспортних засоб1в i мотоциклв, а також сiльського, лiсового та рибного господарства. Незважаючи на деяк1 позитивш зру-шения в розвитку малого щцприемництва на сього-днi залишаються ключовi проблеми, що не сприяють розвитку малого тдприемництва. . З огляду на масштаби дiяльностi малого пiдприемництва у ко-жнш з вище перелiчених галузей, треба вщмггити, що його розвиток е одним з найб№ш важливих складових елементiв регiонально! полiтики, спря-мовано! на европейську iнтеграцiю, модернiзацiю економши, ацмiнiстративно траисформацiйнi пере-творення.
Досвiд показуе, що при наявносл дiевого ш-ституцiйного середовища в масштабах держави, саме на регiональному рiвнi можна досягти високих результатiв вiд дiяльностi цiе! сфери економiки. Тому, потреба пошуку нових форм реалiзацi! тдп-риемницького потенцiалу, низький рiвень швести-цiйного забезпечения регiону та наявшсть рiзнома-нiтних стримуючих факторiв, обумовлюють необ-хiднiсть вдосконаления iснуючого оргашзацшно-економiчного механiзму функцiонування малого бiзнесу на регiональному рiвнi[4].
Висновки. Проблемою функцюнування та розвитку суб'екпв малого бiзнесу е проблема пошуку та отримання фiнансових ресурсiв, необхвдних для фiнансуваиия процесу господарюваиня. Розгляда-ючи фiнансову iнфраструктуру пiдтримки малого бiзнесу необхвдно зазначити, що вона складаеться з: фiнаисових установ, гарантшних фондiв, кредит-них та венчурних спiлок, страхових компаиiй, мiж-народних фондiв та програм.
Проте за безлiччю фiнансових iнститутiв спри-яння розвитку малого бiзнесу, як в Украхш, так i в регюш ще не створено единого мехашзму !х регу-лювания, дiевоl системи законодавства державно!
пiдтримки пвдприемництва, а саме його фшансово-кредитного, ресурсного та шформацшного забезпе-чення.
Таким чином, в науковому дослiдженнi наго-лошено на впровадженнi комплексного тдходу щодо формування фiнансовоï iнфраструктури сприяння розвитку малого бiзнес та створення рiз-номанiтних державних програм тдтримки баншв-ських установ, як1 кредитують малий бiзнес.
Список лiтератури
1. Анацька 1.Ю. Сучасний стан та проблеми розвитку малого бiзнесу в Украш / 1.Ю. Анацька // - Режим доступу. - Електронний ресурс: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_44_60
2. Бавико О.£. Концептуальш п1дходи до визначення дефшщп регiонального економiчного простору [Електронний ресурс] / О.£. Бавико. -Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1064
3. Дiяльнiсть суб'eктiв великого, середнього, малого та мжропвдприемництва: статистичний збiрник за 2018 р.: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Долгальова О.В. Малий бiзнес в Украш (ввд полггики п;дтримки до полггики сталого розвитку i партнерства)/Монографiя. - Донецьк: В1К, 2007. - 449 с.
5. Полятикша Л.1. Методолопчне та облi-ково-аналiтичне забезпечення сталого розвитку шдприемств малого бiзнесу: монографiя/Л.I. Поля-тикiна.-Суми:Видавництво: ПП Вiнниченко М.Д. ФОП Литовченко £.Б.,2016.-380с.
6. Сталий розвиток та безпека агропродово-льчо! сфери Украï'ни в умовах глобалiзацiï викли-к1в: монографiя /Павлов О.1., Хвесик М.А., Юрчи-шин В.В. та ш..; за ред..О.1. Павлова.- Одеса : Аст-ропринт, 2012. - 760 с.
7. Сшьське господарство Сумсь^' областi : статистичний збiрник - Agriculture of Sumy region: statistical yearbook / Головне управлшня статистики у Сумськш областц Державна служба статистики Укра!ни; ред. Олехнович Л.1.; вiдп. за вип. Л. Г. Зубко. - Суми : ГУ статистики у Сумськш обласп, 2018. - 130 с.
