CC BY
17
УДК 336.77
1НОЗЕМН1 БАНКИ НА РИНКУ БАНК1ВСЬКИХ ПОСЛУГ УКРА1НИ ТА ПРОБЛЕМИ
1Х ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
®2016ЛАПКО О. О., ДЕМЧЕНКО А. М.
УДК 336.77
Лапко О. О., Демченко А. М. 1ноземш банки на ринку банмвських послуг Украши та проблеми Ух державного регулювання
Розглянуто вплив ноземних бант на фунщонування бантського ринку Украши. З урахуванням приходу ноземного капталу на банювський ринок Нацональним банком Украни було змнено класифкацю банмв. Bid единого критерю - величини актив'в - перейшли до трьох критернв: банки з державною часткою в капталi, банки 'тоземних банювських груп i двi групи банмв класиф'шоват за величиною актив'в. Проанал'вовано присут-нкть 'тоземних бантв на ринку Украни i показано, що, незважаючи на шотний приплив ¡ноземного твестифного капталу, оч'шування щодо позитивного впливу на зниження вартот кредитування в краiнi не виправдалися. З одного боку, наявн певн позитивн змни, що частково посилило конкуренцю на ринку баншвських послуг. З ншого боку, посилився ноземний контроль за втчизняною банмвською системою, зросла конкуренщя мiж втчизняним та ноземним капталом, посилилася ймовiрнiсть спекулятивних операцй, зменшилися обсяги кредитування малого i середнього б'внесу. Тому в основу державного регулювання процеав 1нтеграиИ нацонального та ноземного банмвського капталу мае бути покладений за-хист втчизняного банмвського капталу на державному рiвнi, що обумовлюе бльш жорстм вимоги при лщензуванн сумювних ноземних банмв. Ключов'! слова: банмвський ринок, класифка^я банмв, ноземний каттал, ноземн банки, державнерегулювання. Табл.: 2. Б'бл.: 7.
Лапко Олена Олександрiвна - доктор економiчних наук, професор, завiдувачка кафедри фiнансiв та кредиту, Мiжнародний унiверситет фiнансiв (пр. Перемоги, 37, Кив, 03056, Украна) E-mail: lapkoelena2711@gmail. com
Демченко Андрй Михайлович - аспiрант кафедри фiнансiв та кредиту, Унверситет банмвськоiсправи (вул. АндрПвська, 1, Кив, 04070, Украна) E-mail: demchenko.ubs.nbu@gov.ua
УДК 336.77
Лапко Е. А., Демченко А. Н. Иностранные банки на рынке банковских услуг Украины и проблемы их государственного регулирования
Рассматривается влияние иностранных банков на функционирование банковского рынка Украины. С учетом прихода иностранного капитала на банковский рынок Национальным банком Украины была изменена классификация банков. От единого критерия - по величине активов -перешли к трем: банки с государственной долей в капитале, банки иностранных банковских групп, и две группы банков классифицированы по величине активов. Проанализировано присутствие иностранных банков на рынке Украины и показано, что, невзирая на существенный приток иностранного инвестиционного капитала, ожидания относительно положительного влияния на снижение стоимости кредитования в стране не оправдались. С одной стороны, произошли определенные положительные изменения, что частично усилило конкуренцию на рынке банковских услуг. С другой стороны, усилился иностранный контроль за отечественной банковской системой, возросла конкуренция между отечественным и иностранным капиталом, усилилась вероятность спекулятивных операций, уменьшились объемы кредитования малого и среднего бизнеса. Поэтому в основу государственного регулирования процессов интеграции национального и иностранного банковского капитала должна быть положены защита отечественного банковского капитала на государственном уровне, что обусловливает более жесткие требования при лицензировании сомнительных иностранных банков. Ключевые слова: банковский рынок, классификация банков, иностранный капитал, иностранные банки, государственное регулирование. Табл.: 2. Библ.: 7.
Лапко Елена Александровна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой финансов и кредита, Международный университет финансов (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: lapkoelena2711@gmail. com
Демченко Андрей Михайлович - аспирант кафедры финансов и кредита, Университет банковского дела (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина)
E-mail: demchenko.ubs.nbu@gov.ua
UDC 336.77
Lapko O. O., Demchenko A. M. The Foreign Banks in the Market of Banking Services of Ukraine and Problems of the State Regulation
The influence of foreign banks on functioning of the banking market of Ukraine has been considered. In view of entrance of the foreign capital to the banking market, the National Bank of Ukraine has changed the classification of banks. The single criterion - by the asset value - was changed to the following three: banks with the State share in the capital, banks of the foreign banking groups, and two groups of banks were classified by the asset value. Presence of foreign banks in the Ukrainian market has been analyzed and it has been displayed that, despite significant inflows of foreign investment capital, expectations about the positive impact on reducing the cost of crediting in the country did not materialize. On the one hand, there have been certain positive developments, which partly heightened competition in the market of banking services. On the other hand, the foreign control over the national banking system has enhanced, competition between the national and the foreign capital has increased, likelihood of speculative operations has grown, volumes of crediting small and medium-sized businesses have decreased. Therefore, the State regulation of processes of integration of the national and the foreign bank capital should be based on protection of the national bank capital at the State level, which provides more stringent requirements when licensing the doubtful foreign banks.
Keywords: banking market, classification of banks, foreign capital, foreign banks, the State regulation. Tbl.: 2. Bibl.: 7.
Lapko Olena O. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Finance and Credit, International University of Finance (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: lapkoelena2711@gmail. com
Demchenko Andrii M. - Postgraduate Student of the Department of Finance and Credit, University of Banking (1 Andriivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: demchenko.ubs.nbu@gov. ua
Участь гноземного кашталу вiдiграe важливу роль у розвитку банкгвсько! системи та економгки будь-яко! кра!ни, оскгльки вгн е важливим дже-релом фгнансування економiки. Перiоди iнтенсивного припливу шоземного банивського капiталу характернi для багатьох кра!н з ринковою економiкою. Особливо гнтенсивно вони протiкають в умовах глобалгзаци, коли рух банкiвського кашталу вгдбуваеться практично без наявних обмежень.
Для Украши цей перiод розпочався з набуття не-залежностi, однак пiсля прийняття Закону Украши «Про банки i банкгвську дiяльнiсть» у 2000 р. [1] процеси припливу шоземного кашталу на вгтчизняний банкгвський ринок суттево пожвавились. Вiдповiдно до [1] банком iз iноземним капiталом вважаеться банк, в якому частка кашталу, що належить хоча б одному гноземному гнвес-тору, становить не менше 10%. Законом було передбаче-но також можливiсть вiдкриття представництв банку та дочгрнгх компанiй гноземних банкiв. На вiдмiну вiд банку з гноземним капiталом гноземний банк - це банкгв-ська установа, що контролюеться iноземними власни-ками (або iнвесторами), дiе в !хнгх iнтересах, здiйснюе стратегiчне керiвництво розвитком дочгрньо! структури або фгли з кра!ни, де знаходиться головний офгс мате-ринсько! компани. Цим ознакам в УкраМ вiдповiдають банки зi 100% iноземним капiталом.
Першi iноземнi банки, що прийшли на банювський ринок Украши, були переважно маловгдомг, i досить часто головнг офiси цих банкiвських установ були заре-естрованi в офшорних зонах. Втгм, одним iз iноземних банив, що першим розпочав свою дiяльнiсть з придбан-ня акцiонерного поштово-пенсгйного банку «Аваль», був Райффайзен Банк Аваль, який е дочiрнiм банком мгж-народно! банкгвсько! групи Reiffeisen Bank International AG. Вiн прийшов на банкiвський ринок Украши вгдразу пiсля здобуття нею незалежностi, вгдкривши близько 50 вiддiлень майже в усгх обласних центрах Украши. Це ха-рактеризувало його як банк, який мае намiр працювати в УкраМ в усГх сферах банкгвсько! дiяльностi, включаю-чи роздрiбний бiзнес (ритейл).
Для бiльшостi великих шоземних банив бiзнес в Укра!нг був не цгкавий, оскiльки дозволялося вгдкривати лише представництва та дочiрнi компани, якi залежали виключно вiд законодавства Украши. В умовах рефор-мування економгки змiнювалося також законодавство, що не дуже влаштовувало iноземнi банки, якг хотгли ста-бiльностi в законодавчгй сферi. Тому вони очгкували на дозвгл вiдкривати фглг!.
Представництва е найбгльш обмеженою формою присутностг гноземного банку в зарубгжнгй кра!нг, оскгльки головним його завданням е збирання гнформа-цг! та пгдготовка аналгтичних оглядгв для клгентгв про ринок, загальнг економгчнг тенденцг! у кра!нг перебу-вання, стан бгзнесу тощо. 1м не дозволяеться здгйсню-вати ключовг банкгвськг операцг! - прийом депозитгв та надання кредитгв. В економгках, якг реформуються чи перебувають на стадг! становлення ринкових вгдносин, вгдкриття представництва е першим кроком при вхо-дженнг на ринок.
Дочiрнi компани шоземних банив е юридичними особами, вГдокремленими вiд головного банку. Вони створюються за законами краши перебування та шдля-гають державному нагляду i регулюванню за законами ще! краши. Хоча бкьша частина !хньо! власност належить iноземному материнському банку, дочiрнi компа-нГ1 виокремлюються зi сво'1м власним капiталом. Вони мають окремi вiд материнсько'1 компанГ1 банивсьи ра-хунки, е фiнансово незалежними та можуть брати по-зики лише пiд свiй власний каптал, що обмежуе !хню кредитну дiяльнiсть. Як правило, дочiрнi компанГ1 шоземних банив створюються з метою корпоративного банивського обслуговування та ритейлу, пов'язаного з обслуговуванням фiзичних осГб.
Фыи е пiдроздiлами головного банку та дшть як юридичнi або функцюнальш вiдгалуження iноземного головного офку. Вони не мають статусу окремо'1 юри-дично! особи та окремого балансу (за деяким виклю-ченням). Функцiя нагляду за дiяльнiстю фшй iноземних банкiв належить в першу чергу регулятору в краМ по-ходження, а не державним органам приймаючо'1 кра'1ни. Осккьки фш! е шдроздками головного банку, то на них поширюеться д1я законiв та регулюючих положень краши мкцезнаходження головного оФГсу. Як пiдроздiлам головного банку, 1м дозволяеться здiйснювати кредитш операцГ1 на основГ капiталу головного банку, а не лише на основГ регулятивного капталу в краМ розташування (як у випадку дочГрнГх компанГй). Однак на це потрГбний дозвГл вГд регулюючого органу краши розташування. В УкраМ регулюючим органом е Нацюнальний банк Украши [2]. ФГлГ1 можуть залучати клГентГв завдяки ре-путацГ1 головного банку та мають прямий доступ до його менеджерсько'1 та техшчно! пГдтримки. ВтГм, переваги фш! порГвняно з дочГрньою компанГею значно залежать вГд наглядових вимог у кра'1нГ 11 розташування та змен-шуються при зростанш обмежень, якГ накладаються на д1яльшсть фшй у кра'1нГ перебування. За сучасних умов вГдкриття фшй е найбкьш вигГдною формою д1яльносй для шоземних банивських установ.
У2006 р. до Закону Украши «Про банки Г банивську д1яльшсть» було внесено змши Г доповнення. Зо-крема, було зафжсовано, що з дня вступу Украши до СОТ шоземш банки можуть вГдкривати на територГ1 Укра'1ни також ф1лГ1. Створення фшй було дозволено лише банкам з високими стандартами банивського нагляду, при цьому були встановлеш вимоги щодо мМ-мально'1 величини кашталу таких банив. Шдставою для здшснення фшею Гноземного банку банкГвсько'1 дГяльностГ в УкраМ е 'й акредитащя, яка передбачае внесення НБУ вГдповГдного запису до Державного реестру банив та видачу банивсько! лщензп.
БанкГвський бГзнес в УкраМ весь цей час був висо-кодохГдним [3], що Г спричинило стрГмке входження на вГтчизняний ринок вГдомих Гноземних банкГв. Защкав-ленГсть Гноземного капталу укра1нською економГкою була викликана не лише високим рГвнем маржГ мГж про-центними ставками на ринку банивських послуг Укра1-ни та свГту, але також бажанням освоювати новГ фшан-совГ ринки. Щ процеси були характерними для багатьох
Q_
LQ
О
QQ О
о
Q_
О
=П <
кра1н СхГдно1 та Центрально! Свропи, уряди яких ство-рювали вГдповГднГ умови для залучення шоземного каш-талу в економГку сво1х кра1н шляхом пГдвищення рГвня и лГбералГзацГ1. А для бГзнесу та населення Укра1ни статус «Гноземний банк» завжди був ознакою стабкьносй та шновацшностГ, тому поява Гноземних банив на вггчиз-няному фГнансовому ринку була довгоочжуваною.
У результатГ ильисть банкГв з Гноземним капталом в УкраМ лише протягом 2006-2008 рр. зросла вГд 23 до 47, у т. ч. Гз 100% Гноземним кашталом - вГд 9 до 17. Протягом наступних рокГв тривали процеси консо-лГдацГ1 банкГвських установ, Г кГлькГсть Гноземних банив на ринку банкГвських послуг до 2014 р. продовжувала зростати.
Узв'язку зГ значним припливом Гноземного капталу на вГтчизняний банкГвський ринок Нацюналь-ний банк Укра1ни, за поданням КомГтету НБУ з питань нагляду та регулювання дшльносй банив, 31 грудня 2015 р. змшив критерГ1 розподку банкГв по трупах. Рашше банки класифГкували за розмГром активГв, Г до першо1 групи найбГльших за активами банкГв належали 16 банкГв: ПриватБанк, Ощадбанк, УкрексГмбанк, Дельта Банк, ПромГнвестбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Сбербанк РосГ1, Альфа-банк, Надра Банк, ПУМБ, ВТБ Банк, «Фшанси Г Кредит», УкрСиббанк, Укр-газбанк, ОТП Банк [4].
За новими критершми, з 2016 р. регулятор видкив такГ групи [5]:
+ банки з державною часткою (у яких держава во-лодГе часткою понад 75%), до яко1 увГйшли Ощад-банк, УкрексГмбанк, Укргазбанк, РодовГд Банк, Розрахунковий Центр, Держзембанк, УБРР; банки Гноземних банкГвських груп (власника-ми контрольних пакетГв акцГй у яких е Гнозем-нГ банкГвськГ установи), до яко1 з початку року увшшли 19 фшустанов: ПромГнвестбанк, Райф-файзен Банк Аваль, Сбербанк РосГ1, Укрсоц-банк, УкрСиббанк, ВТБ, КредГАгрГколь, ОТП банк, СГтГбанк, 1НГ Банк Укра1на, Кредобанк, Правекс-Банк, ВГЕс Банк, БМ БАНК, ПГреус банк МКБ, Марфш Банк, Кредит Свропа, Дойче Банк ДБУ, СЕБ Корпоративний;
f
f група I (банки, частка активгв яких бгльша за 0,5% активгв банивсько! системи), до яко'1 увг-йшли 13 фгнустанов: ПриватБанк, Альфа-Банк, ПУМБ, банк «Пгвденний», Хрещатик, Мега-банк, Кредит Днгпро, ПроКредит, Фгдобанк, Унгверсал Банк, Платинум Банк, Схгд, Дгамант; f група II (банки, частка активгв яких менша за 0,5% активгв банивсько! системи), куди увг-йшли решта 78 банкгвських установ.
З 01.07.2016 р. Нацгональний банк Укра'1ни пере-вгв до групи банкгв гноземних банкгвських груп Альфа-банк, Универсал Банк г ПроКредит банк - з першо'1 групи банкгв, та «Неос банк», «1дея Банк» г Банк «Форвард» -з друго!, керуючись тим, що контрольнг пакети акцгй цих фгнансових установ належать гноземним банкам чи гноземним фгнансово-банкгвським групам, у власностг яких е контрольний пакет акцгй хоча б ще однге! банкгв-сько! установи. Рашше вгднесення банкгв до цге! групи вгдбувалося за ознакою джерел походження капгталу та наявно! структури системи корпоративного управлгння. Таким чином, сьогоднг серед банкгв гноземних банкгв-ських груп присутнг 25 фгнансових установ.
Динамка кглькостг банкгв з гноземним кашталом на банкгвському ринку Украши у 2009-2016 рр. представлена в табл. 1.
Незважаючи на очгкування фгнансових аналгтикгв, що прихгд гноземного капгталу суттево вплива-тиме на зниження конкурентоспроможностг вг-тчизняних банкгвських установ, такг надг! не знайшли реального пгдтвердження. Частка гноземного капгталу в статутному капгталг банкгв не зростала г становила 32-41%. Так, станом на 01.01.2014 р. вона склала 34%, станом на 01.01.2015 р. - 32,5%. I лише на 01.10.2016 р., у зв'язку з лгквгдацгею ряду проблемних банкгв з вгтчиз-няним капгталом, вона становила 56%. При цьому зна-чну питому вагу серед гноземного капгталу становив ро-сгйський капгтал: протягом 2014 р. завершилась угода з придбання «Банку Кгпру» росгйським «Альфа банком»; вгдбувся продаж ПАТ «Банк перший» груш гноземних гнвесторгв; ПАТ «Мгський комерцгйний банк» (бренд City Commerce Bank) змгнив власникгв - 100% акцгй керуючо! компанг! GFM Group, яка володге банком, пе-
Таблиця 1
Динамка кшькосп 6aHKiB з шоземним капiталом, що дiяли в YKpaiHi
PiK
Показник № о о 11 (N со VO VO
о <N о (N о (N О <N о (N о (N о (N О <N О <N
о о О о О О О о
о о О о О О О о о
Кшьюсть банш, якi мають лiцензiю на банювсью операцп, од. 184 182 176 176 176 180 163 117 100
з них з шоземним кашталом, од. 53 51 55 53 53 49 51 41 40
у т. ч. зi 100% шоземним катталом, од. 17 18 20 22 22 19 19 19 25
Частка шоземного капталу в статутному капп^ банш, % 36,7 35,8 40,6 41,9 39,5 34,0 32,5 43,3 56,0
<
ш
рейшли у власшсть нових iHBecTopiB; протягом 2014 р. завершився процес злиття дочiрнiх структур Unicredit Group - ПАТ «Укрсоцбанк» i ПАТ «Ушкредитбанк» [6].
IH03eMHi 6aHKiBCbKi групи традицшно користуються високою популярнiстю серед ^енпв, тому Forbes вiдрейтингувaв фiнaнсовий стан материнських бан-кшських груп, яю мають фкп та дочiрнi банки на ринку Украши. Рейтинг шоземних банкш в Укрaïнi вiд Forbes очолили глобaльнi фiнaнсовi холдинги, до складу яких входять шведський «СЕБ Корпоративний Банк» (SEB Group), шмецький «Дойче Банк ДБУ» (Deutsche Bank), французью «Кред1Агр1коль Банк» (Credit Agricole Group) та «Укрсиббанк» (BNP Paribas), а також американський «Сiтiбaнк» (Citi Group). Провiднi мiсця в рейтинговш тaблицi трaнснaцiонaльним банкам забезпечило опти-мальне поеднання низького ризику краш походження кaпiтaлу, стшко'1 динaмiки курсу акцш материнських груп з високою рентабельною, лiквiднiстю та якiстю aктивiв.
Великим iноземним банкам (Citi Group, ING Bank, Deutsche Bank, SEB тощо) не щкавий вiтчизняний ри-тейл i, як нaслiдок, у них вцсутня розгалужена мережа вцдкень по мктах Украши. Вони зосереджеш на бкьш якiсних кредитних портфелях - на швестицшному та корпоративному банкшгу. «Дойче Банк» i «Стбанк» iз
самого початку дiяльностi в УкраМ позицiонували себе як спецiалiзованi банки для юридичних oci6. З п'яйрки лiдерiв рейтингу в prne^i працюють лише два французью банки, з яких «КредiАгрiколь Банк» спещалiзу-еться на роботi з аграрним 6i3MCOM i на роздрiбному секторi банкiвництва.
Водночас, iснуe ряд европейських i росiйських фь нансових холдингiв, якi залишаються активними конкурентами для вггчизняних банкiв у роздрiбному сегментi ринку. До них належать дочiрнi компани iноземних баншвських груп Unicredit, Raiffeisen International, Сбербанк, PKO Bank Polski.
В умовах полiтичного протистояння та военних д1й з Росiею банки з росшським державним капiталом зазнали тиску з боку суспкьно! думки, що позначилося на значному вцтоку вкладiв. Деякi росiйськi банки були змушеш залишити вiтчизняний банкiвський ринок, у той час як !м на замiну прийшли европейськi невелик банки, котрi ще два роки тому страждали вiд цiновоi конкуренци з боку росiйських банкiв. Таким чином, банки шоземних банювських груп в УкраМ представляють таю банювсью групи (табл. 2), про перспективы плани яких щодо втчизняного банкiвського ринку свiдчить кiлькiсть вцдкень, вiдкритих у великих мiстах Украши.
Таблиця 2
Банки iноземних банювських груп в УкраТш
№ з/п Назва банку 1ноземна банмвська група Кшьккть вшдшень
1 СЕБ Корпоративний банк SEB Group, Шве^я -
2 Дойче банк Украина Deutsche Bank, Ымеччина -
3 КредiАгрiколь Банк Credit Agricole Group, Францiя 164
4 Укрсиббанк BNP Paribas, Франтя 407
5 Стбанк Citigroup, США -
6 Райффайзен Банк Аваль Reiffeisen International Group, Авс^я 551
7 1НГ Банк Украина ING Group, Голандiя -
8 Укрсоцбанк Unicredit Group, И^я 261
9 КредоБанк PKO Bank, Польща 109
10 Промшвестбанк Внешэкономбанк, Росiя 57
11 ВТБ банк Внешторгбанк, Росiя 54
12 Правекс-Банк Intesa Sanpaolo, lталiя 99
13 Марфш Банк Kiprus Popular Bank (60%), Public Co Ltd (40%), Ктр 40
14 BIEC Bank Роая 38
15 ПроКредит Банк Нiмеччинa 24
16 1дея Банк Getin Holding SA, Польща 82
17 Сбербанк Роси Роая 149
18 Ушверсал Банк Eurobank EFG, Греция 40
19 ^реус банк МКБ Pireus Bank, Гре^я 16
20 1НГ Украина ING - Group, Голaндiя -
21 ОТП Банк Угорщина 83
22 БМ-Банк Роая 17
23 Банк Форвард Роая 20
24 Кредит Европа Банк Fiba Group, Тур^я -
25 Альфа Банк ABH Holdings, Люксембург, РФ н/Д
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
За прибутковктю домшуючГ позицГ1 займають КредГАгрГколь, ВТБ Банк та Сбербанк РосГ1. НайбГльш збитковими е ОТП Банк, Укрсиббанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк. За розмГрами активГв банки розподГ-ляються так: ПромГнвестбанк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Сбербанк РосГ1 - 46-53 млрд грн, ВТБ Банк, Укрсиббанк, ОТП Банк та КредГАгрГколь - вГд 20 до 45 млрд грн. За розмГром зобов'язань лГдирують Райффай-зен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Укрсиббанк та КредГАгрГ-коль. НайбГльш активними Гноземними банками е Кре-дГАгрГколь, Райффайзен Банк Аваль та Сбербанк РосГ1.
НаслГдки допуску шоземних ГнвестицГй в укра1н-ську банкГвську систему Г в економГку загалом неоднозначнГ та несуть в собГ як позитивнГ мо-менти, так Г певнГ ризики, якГ призводять до змГни струк-тури банкГвсько1 системи. З одного боку, на ринку збГль-шення частки Гноземного капГталу в банкГвськГй системГ прискорило залучення Гноземних ГнвестицГй в економГ-ку, привнесло новГ банкГвськГ технологГ1, частково поси-лило конкуренцГю банкГвських послуг. ПозитивнГ напря-ми впливу проявляються через створення якГсно нового фГнансово-економГчного середовища; запровадження банкГвських ГнновацГй, спрямованих на пГдвищення якостГ обслуговування клГентГв; розширення спектра банювських послуг; покращення менеджменту в банках; зростання сукупного рГвня капГталГзацГ1 банювсько1 сис-теми; впровадження мГжнародного досвГду ведення бан-кГвсько1 справи; зниження собГвартостГ банкГвських про-дуктгв за рахунок ефекту економГ1 на масштабах; впро-вадження високих стандартГв управлГння персоналом, розкриття ГнформацГ1; контроль за ризиками.
НегативнГ прояви присутностГ Гноземного капГ-талу у вГтчизнянГй банкГвськГй системГ - це захоплення банивського ринку Укра1ни та зростання шоземного контролю; посилення нерГвноправно1 конкуренцГ1 мГж банками з нацГональним та Гноземним капГталом; пГд-вищення ймовГрностГ вГдпливу укра1нського капГталу до зарубГжних кра1н; чутливГсть вГтчизняних банкГв до коливань на свГтових фГнансових ринках; прихГд на вГт-чизняний ринок Гноземних банкГв, якГ не мають високих мГжнародних рейтингГв, надГйностГ, достатнього обсягу капГталу; ускладнення механГзмГв банкГвського нагля-ду; ймовГрнГсть збГльшення спекулятивних операцГй; зменшення обсягГв кредитування малого та середньо-го бГзнесу, оскГльки транснацГональнГ банки надають перевагу обслуговуванню корпоративних клГентГв. Так Г не вГдбулось очГкуваного зниження ставок на банкГв-ськГ ресурси, а види операцГйно1 дГяльностГ Гноземних банив фактично не вГдрГзняються вГд дшльносп укра-1нських банкГв. Вони не кредитують державнГ пГдприем-ства, житлово-комунальне господарство, не займаються операцГями з цГнними паперами.
Причинами погГршення ефективностГ дГяльностГ банкГвсько1 системи е те, що основною метою шоземних банив виступае не шдвищення добробуту населення кра1ни-реципГента, а максимГзацГя прибутку власникГв та акцГонерГв.
Вони вирГшують, насамперед, власнГ проблеми, якГ Гстотно вГдрГзняються вГд системних загальноеконо-
мГчних завдань, що стоять перед економГкою Г сформо-ванГ вГдповГдно до нацГонально1 економГчно1 полГтики. Реально ж експансГя Гноземних банкГв призводить до ускладнення банивського нагляду, втрати суверештету в проведеннГ грошово-кредитно1 полГтики, зростання чутливостГ вГтчизняних банкГв до коливань на свГтових фГнансових ринках, посилення Гноземного контролю, пГдвищення ймовГрностГ вГдпливу укра1нського капГталу до зарубГжних кра1н. Тому слГд бГльш жорстко контр-олювати доступ Гноземного капГталу в банкГвський сектор Укра1ни, що передбачае передусГм сукупнГсть захо-дГв пГдтримки конкурентоспроможностГ банкГв з нацГо-нальним капГталом Г використання зарубГжного досвГду для пГдвищення конкурентоспроможностГ вГтчизняно1 банкГвсько1 системи.
СлГд обмежити доступ банкГв з низьким рейтингом, а також увести обмеження на обсяг ГнвестицГй шо-земних банкГвських груп. ВГдомо, що Гснують пропози-цГ1 вГтчизняних фГнансових аналГтиюв щодо обмеження Гноземного капГталу в банювськш системГ до 50% (за по-казником частки Гноземного капГталу в сукупних банкГвських активах), що дозволить Укра1ни залишитися в гру-пГ незалежних кра1н (за класифГкацГею експертГв МВФ).
Основним принципом регулювання процесГв Гн-теграцГ1 нацГонального та Гноземного банкГв-ського капГталГв мае бути захист вГтчизняного банивського капГталу на державному рГвнГ [7]. Це обу-мовлюе такГ особливосп режиму допуску та дшльносп на ньому Гноземних банкГв:
+ бГльш жорсткГ вимоги при лГцензуваннГ з метою захисту вГтчизняних банкГв, якГ не конкуренто-спроможнГ з транснацГональними банкГвськи-ми групами;
+ обмежений характер банкГвських операцш, що обумовлено як формами присутностГ Гнозем-них банкГв на банкГвському ринку Укра1ни, так Г небажанням бкьшосп Гноземних банкГв кре-дитувати фГзичних осГб, житлово-комунальний сектор тощо;
+ високий ступГнь кредитних Г валютних ризикГв; ^ незначна участь Гноземних банкГв у вГтчизняних банкГвських Гнститутах.
Щ особливосп не дозволяють повною мГрою вико-ристовувати переваги вГд залучення Гноземного капГталу на фГнансовий ринок Укра1ни, а саме - забезпечення доступу до додаткових джерел фГнансування, можливостГ мГжнародного обмГну новими банкГвськими технологГя-ми, вдосконалення менеджменту вГтчизняних банкГв та 1хнГй вихГд на зарубГжнГ фГнансовГ ринки.
На нашу думку, слГд доповнити перелГк критерГ1в допуску Гноземних банкГв на внутршнш ринок вимогою спрямовувати частину ресурсГв на розвиток банкГвсько1 Гнфраструктури та технологГй, пГдвищення ефективно-стГ систем внутрГшнього контролю, а також удоскона-лення систем державного регулювання кра1ни, до яко1 вони належать. СлГд також встановити стимулюючГ нор-мативи для забезпечення якомога бГльшо1 повноти бан-кГвських операцГй, передбачивши режими дГяльностГ з повним перелГком банкГвських операцГй (з передбаче-
ними стимулюючими заходами державного регулюван-ня) та обмеженим перелжом банкiвських операцш, якi не стимулюються.
Додатковими заходами контролю за виконанням шоземними банками встановлених нормативiв слiд вважати посилення ролi аудиторських компанiй та спе-цiалiзованих комiтетiв (комiсiй) у банювськш сферi, якi слiд залучати до банювського нагляду, як це передбачено системами державного регулювання в багатьох крашах.
Запропонованi заходи щодо регулювання шозем-
ного банкiвництва дозволять бкьш повно вико-
ристовувати потенцiал шоземних банкiв для змiцнення банювсько'1 системи Украши, що сприятиме пiдвищенню ii конкурентоспроможностi та, як наслiдок, дозволить покращити обслуговування споживачiв бан-ювських послуг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про банки i баншську дiяльнiсть» вiд 7 грудня 2000 р. № 2121-111. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2121-14
2. Закон УкраТни «Про Нацюнальний банк УкраТни» вiд 20 травня 1999 р. № 679-XIV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/679-14
3. Основы показники дiяльностi банкiв УкраТни. URL: http:// bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442&cat_ id=34798593
4. НБУ розподтив банки за групами на 2015 рт. URL : http://ukr.lb.ua/economics/2015/01/06/291440_nbu_rozpodiliv_ banki_grupami.html
5. НБУ изменил критерии группирования банков. URL: https://delo.ua/finance/nbu-izmenil-kriterii-gruppirovanija-bankov-310002/
6. Корнилюк Р. В. Рейтинг материнських шоземних бан-KiB - 2016 р. URL: http://forbes.ua/ua/business/1392899-rejting-materinskih-inozemnih-bankiv-2016
7. Дзюблюк О., Владимир О. 1ноземний капiтал у бан-мвськш системi УкраТни: вплив на розвиток валютного ринку та дiяльнiсть банш. Вкник Национального банку УкраТни. 2014. № 5. С. 26-33.
REFERENCES
Dziubliuk, O., and Vladymyr, O. "Inozemnyi kapital u bankivskii systemi Ukrainy: vplyv na rozvytok valiutnoho rynku ta diialnist bankiv" [Foreign capital in the banking system of Ukraine: influence on the development of the currency market and banking]. VisnykNatsionalnohobanku Ukrainy, no. 5 (2014): 26-33.
Kornyliuk, R.V. "Reitynh materynskykh inozemnykh bankiv -2016 r." [The rating of the parent foreign banks - 2016]. http:// forbes.ua/ua/business/1392899-rejting-materinskih-inozemnih-bankiv-2016
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/679-14
[Legal Act of Ukraine] (2000). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2121-14
"NBU izmenil kriterii gruppirovaniya bankov" [NBU changed the grouping criteria of banks]. https://delo.ua/finance/nbu-izme-nil-kriterii-gruppirovanija-bankov-310002/
"NBU rozpodilyv banky za hrupamy na 2015 rik" [NBU banks distributed by groups for 2015]. http://ukr.lb.ua/econo-mics/ 2015/01/06/291440_nbu_rozpodiliv_banki_grupami.html
"Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy" [Main indicators of activities of Ukrainian banks]. http://bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593
CL
LQ
О
CQ О
о
CL
о =п <c
<
о
ш
