CC BY
62
лодi та прогресивно! громадськостi Укра!ни й свггу набувае гасло "Збереже-мо природу для прийдешшх поколшь".
На вщмшу вiд конституювання соцiально-екологiчних вiдносин на теоретичному рiвнi, практичне впровадження нового типу вщносин можливе шляхом утвердження у суспшьнш свiдомостi екоцентристських цiнностей, формування у суспiльствi вщповщно! еколопчно! культури, яка визначатиме спрямування природоперетворювально! дiяльностi у ХХ1 ст.
Пщсумовуючи, хочемо наголосити, що сощально-еколопчш суспiльнi вiдносини е рiвноправною складовою системи суспiльних вiдносин, оскiльки вщповщають основним критерiям, за якими виокремлюються типи суспшь-них вiдносин: наявшсть окремо! сфери дiяльностi, специфiчних потреб, ште-ресiв та цiнностей. Отже, для конституювання категори "сощально-еколопч-т суспiльнi вщносини" iснують достатнi методолопчш передумови.
Формування змiстовних характеристик еколопчно! дiяльностi, визна-чення 11 спрямування i наслiдкiв вiдбуваеться в умовах суперечност мiж ви-могами шдвищення економiчноl ефективностi виробництва i потребами збе-реження довкiлля. Ця суперечшсть на порозi ХХ1 ст. мае виршуватись на ос-новi засвоення суспшьною та iндивiдуальною свiдомiстю екоцентристсько! системи цiнностей, згiдно з якою природнi утворення е самоцiнними неза-лежно вiд ступеня 1х корисност для людини.
Лiтература
1. Панфилов А.А., Сосунова И.А. Государственная экологическая политика: узловые проблемы формирования// Социально-политический журнал. - 1997, № 6. - С. 28-37.
2. Парк Р.З. Человеческая экология// Рабочие тетради по истории социологии. Классики современной теоретической социологии. - Рига. - 1992, вып. 1. - С. 42-57.
3. Синякевич I. Концепщя щодо формування системи шструменпв нащонально! еколопчно! пол1тики// Економша Укра!ни. - 2002, № 7. - С. 70-73.
4. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Землг 1дея. Концепщя. Проблеми. - Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2002. - С. 7.
5. Фшософ1я. Курс лекщй/ За ред. I. Бичка. - К.: Либщь, 1993. - 576 с.
УДК349.6 Доц. Л.1. MaKcuMie, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ШНОВАЩЙШ П1ДХОДИ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛ1КУ: ЕКОЛОГ1ЧНИЙ I СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Аналiзуються пiдходи до формування системи розширеного бухгалтерського облiку з доповненням його еколопчним i соцiальним аспектами. Подаються пропо-зицп щодо формування цшсно! системи екологiчно орieнтованого бухгалтерського облшу та контролiнгу на оперативному, тактичному та стратепчному рiвнях.
Ключов1 слова: фшансовий облiк, управлiнський облiк, еколопчний облiк, со-цiальний облiк, контролшг.
Doc. L.I. Maksymiv - USUFWT Innovative Approaches in Accounting: Environmental and Social Aspects
Various approaches to the formation of an extensive accounting system which takes into consideration the environmental and social aspects of accounting practices were
analyzed. Proposals for the formation of an entire system of the environmentally oriented accounting including controlling on the operative, tactical and strategic levels were done.
Keywords: financial accounting, managerial accounting, environmental accounting, social accounting, controlling.
Вступ
Трансформацшш процеси, KOTpi вщбуваються в Укрш'т на шляху до ринково! економши, ускладнюються загальною еколопчною кризою, яка за деякими ознаками набула форми еколопчно! катастрофи [7]. Це означае, що подальший розвиток нащонально! економiки неможливий без урахування ви-мог охорони довкшля, що, своею чергою, спонукае до нових пiдходiв у фор-муваннi економiчноl полiтики держави.
В 1992 на Конференци ООН з довкшля i розвитку (Рiо-де-Жанейро) Украша серед iнших 178 кра!н шдписала низку програмних документiв, якi визначають узгоджену полiтику щодо забезпечення сталого розвитку. Реаль зацiя концепцп сталого розвитку, проект яко! перебувае на розглядi Верховно! Ради Украши, передбачае посилення еколопчно! складово! i гармонiзацiю економiчних та екологiчних штереЫв. 1ншими словами, сталий розвиток означае дiяльнiсть на принципах економiчноl ефективностi, еколопчно! цшс-ностi та сощально! справедливостi.
Змiна парадигми функщонування i перехiд вiд принципу кшьюсного збiльшення (зростання) до якiсного полшшення (розвитку) як напрямку майбутнього прогресу передбачае формування нових вщносин у системi мсуспiльство-природам, при якiй економжа бiльше не розглядаеться як модель iзольованого кругообiгу обмшно! вартост мiж фiрмами та домашнiми господарствами, а розумiеться як вiдкрита шдсистема матерiально замкнено! екосистеми зi скшченими розмiрами [2]. Таку економшу називають еколопч-ною, або еколопчно збалансованою [1], тобто такою, що грунтуеться на еко-ефективностi та еко-справедливость
Як вiдомо, промисловiсть належить до основних забруднювачiв довкшля. Тому охорона довкiлля в iерархil цiнностей сучасного промислового пiдприемства повинна посщати таке ж мiсце, як i iншi класичнi сфери: фшан-си, кадри тощо. У зв'язку iз зростанням антропогенного навантаження на довкшля в майбутньому необхщно буде зважати на подальше посилення ролi ще! сфери. Вже сьогодш, як показують дослiдження, екологiчнi проблеми де-далi бiльшою мiрою привертають увагу представниюв найвищого рiвня менеджменту тдприемств. Частково - це наслщок того, що обсяг витрат i зо-бов'язань, пов'язаних iз природоохоронними заходами, зростае, особливо для тдприемств, котрi чинять iстотнi впливи на довкшля.
1. Еколого-ор1емтовамий бухгалтерський обл1к як 1мформац1йма система сучасного пщприемства
Головна мета облiку полягае в задоволенш потреб управлiнського апа-рату в потрiбнiй i достовiрнiй тформаци з урахуванням iерархiчних рiвнiв управлiння, що зумовлюе видiлення в единш системi облiку пiдсистем, як за-безпечують таку iнформацiю [8].
Бухгалтерський облш як основна iнформацiйна система про стан i рух активiв, джерел !х утворення i господарських процесiв повинен бути адапто-ваним до змшених умов дiяльностi сучасного шдприемства i бiльш повно враховувати еколопчний та соцiальний аспекти. 1ншими словами, традицшна система бухгалтерського облiку повинна бути розвинена i доповнена еколо-гiчною та соцiальною складовими.
1.1. Пщходи до формування еколого орieнтованого бухгалтерського облiку
На сьогоднi юнуе цiла низка пiдходiв до формування системи бухгалтерського облжу, здатно! задовольнити потреби менеджменту пiдприемства в прийнятл адекватних управлiнських рiшень i забезпечити зовнiшнi защкав-ленi кола достовiрною iнформацiею щодо економiчних, еколопчних i сощ-альних аспектiв дiяльностi пiдприемства.
У контекстi цього доцшьно розглянути досвiд кра!н з розвиненими ринковими вщносинами щодо iнтегрування еколопчних аспек^в у систему облiку та звггносл. Першi кроки в напрямку ведення еколопчного облiку на рiвнi пiдприемств почала здiйснювати Мiжурядова робоча група експер^в з мiжнародних стандар^в облiку та звiтностi (МСБЗ). Ця група включае до по-няття еколопчного облжу фiнансовий облiк, еколопчний облж, екологiчну звiтнiсть та еколопчний аудит [9].
Табл. 1. Схема екологiчного обяжу шдприемства [14]
Диференц!ювання i доповнення управл!нського обл!ку Розширення меж ф!нансового обл!ку еко-балансами Еколог!чн! показники
1нтернал!зован! витрати Баланси продукц!! Абсолютн! показники
Обл!к фактичних витрат: диференц!ювання за: - видами витрат; - нос!ями витрат; - центрами витрат Обл!к планових витрат: - еколопчнии кошторис; - втрати чисто! вартост! (Net Value Lost); - анал!з "виготовляти чи купувати" (Make Or Buy-Analyze) Оц!нювання за: - к!льк!стю, граничною варт!стю, !ндикаторами впливу, еко-пунктами, ABC/XYZ-методом Базов! показники Величини поток!в Р!зниц! Середн! значення
Баланси шдприемства В!дносн! показники
Еколопчна бухгалтер!я (з еко -пунктами); Еко-баланс (з ABC/XYZ-методом); Загальна оц!нка вплив!в (Common Impact assess-ment) (з !ндикаторами впливу) Частки; Пор!вняння (в!дношення); 1ндекси
Анал!з балансу/зв!ту про прибутки i збитки, наприклад: - основн! природоохоронн! засоби; - еколог!чн! страхов! прем!! Анал!з матер!альних поток!в; Анал!з життевого циклу; Еколог!чний рюкзак. Показники еко-ефективност! й еко-ефекту, напр., сп!вв!дношення специф!чного ! абсолютного енергоспоживання
Зовн!шн! витрати (екстернал!!)
Схема, запропонована австршським професором Н. включае
три рiвноцiннi складовi системи облжу: бухгалтерський, соцiальний та облш довкiлля [11]. У свою чергу, бухгалтерський облж розглядаеться в двох роз-рiзах: фiнансовому й управлшському. Елементами облiку довкiлля вiн визна-чае такi: екологiчний облiк, облж екологiчних витрат, облiк природного каш-талу, еко-баланси, еко-аудит, аналiз життевого циклу продукци, екологiчна зв№ шсть. Складовими соцiального облiку е: сощальна звiтнiсть, соцiальний баланс, облiк людських ресурсiв, корпоративний соцiальний аудит, система сощальних показниюв, звiт про чисту додану вартють, звiт про розподш доходiв.
Нiмецький економiст V. Б1аМтап пропонуе штегрувати екологiчнi ас-пекти дiяльностi в систему бухгалтерського облжу шляхом диференцiювання i доповнення за такою схемою (табл. 1).
Особливе значення, як видно з табл. 1, мае облж фактичних витрат i доходiв, диференщювання первинних витрат за видами, мюцями виникнення i носiями. При цьому необхiдно вiдповiдним чином класифiкувати витрати на охорону довкшля [3].
1.2. Обмежеммя традицшно1 системи бухгалтерського обл1ку
Традицiйний бухгалтерський облж (як управлiнський, так i значною мiрою фiнансовий) з багатьох точок зору не е придатним для адекватного врахування еколопчних впливiв шдприемства i виконання функцiй еколопч-но свiдомого управлiння i контролю. Обмеження стосуються в основному таких моменпв:
1. Значна частина природних втрат вартостi (напр., вимирання видiв, пошкодження лiсiв, закислення грунпв, опустелення територiй, попр-шання ландшаф^в) не виражаеться в грошовому вимiрнику i важко пiддаеться кiлькiсному вимiрюванню, а тому повинна виражатися за допомогою реальних iндикаторiв (напр., для визначення якостi життя).
2. Еколопчна шформащя часто представляе собою нечггю данi (напр., яку цiннiсть мае вимираючий вид рослин?), якi повинш спершу бути перекладенi на мову менеджменту (вщповщно до вiдомого принципу: "Не вмiеш вимiряти - не зможеш управляти"). Тодi необхiдними ста-ють вартiснi рiшення, якi повинш бути придатними для обговорення i прийняття ршень поза ринковим мехашзмом чи загальнозрозумiлим економiчним кодом (числа/не числа) на самому тдприемств^ а також в дискурс з защкавленими колами.
3. Власне, коли б щни почали дедалi бiльшою мiрою виражати "еколо-гiчну правду" (за Вайцзекером) (напр., за допомогою бшьш строгих припишв, видаткiв чи еколопчно! податково! реформи), навряд чи при нееластичному попит вдасться зважати на зменшення пропозици еко-логiчно шюдливо! продукци (це означае, що економiчна iнтерналiза-цiя зовнiшнiх витрат не призводить автоматично до еколопчно! штер-налiзацil). Окрiм того, саме спричинене винуватцями додаткове вклю-чення зовшшшх витрат до управлiнського облiку не запоб^ае викрив-ленню цих витрат у собiвартостi продукци (напр., зпдно з принципом здатностi витрат до перенесення).
4. Ринков! цши виражають, як правило, короткостроков! вщносини по-питу i пропозици. Вони вщдзеркалюють вщносну (а не абсолютну) об-межен!сть ледь видимого вичерпування нев!дновних сировинних ре-суршв. Оскшьки витрати залежно в!д ршення суспшьства у принцип! встановлювалися б пол!тичними методами у межах м!ж (сьогодн!шн!-ми) витратами виробництва i довгостроковими витратами на замщен-ня (напр., такого виду сировини як нафта), однозначно ор!ентуючись при цьому на короткострокову перспективу, покладен! в основу обл!-ку витрат цши постачання i збуту з еколопчно! i м!жгенерацшно! то-чок зору е вищою м!рою сумшвними.
5. Еколопчна шформащя нерщко вщзначаеться великою неточшстю i ди-нам!змом (напр., через невщомий вплив синергетичного чи додатково-го ефекпв). Окрем! матер!али чи !х сполуки, техтчт прийоми чи про-дукщя, отримаш завдяки новим науковим знанням, можуть неочжува-но призвести до значних еколопчних проблем, тому шдприемство на-багато бшьшою м!рою повинно вдаватися до фахово! перюдики i на-укових дослщжень, шж дов!ряти шформаци про под!! на ринку.
6. Важлива еколопчна шформащя отримуеться не з фшансово-економ!ч-них сфер, а, наприклад, з геолог!! (вичерпування невщновних сиро-винних ресурЫв), бюлогп (наприклад, ланцюги споживання з шюдли-вими взаемодоповненнями м!ж рослинами, тваринами i людиною) або ж ф!зики (перший i другий закони термодинамжи).
Звщси випливае, що при корегуванш чи доповненш фшансово-еконо-м!чного облшу не необхщно вщмовлятися в!д економ!чного продовження еколопчно ор!ентованого управлшня шдприемством. Для цього розроблеш р!зномаштш типи еко-баланЫв i методи оцшювання. Важливими складовими на цьому далеко не завершеному шляху стали еколопчна бухгалтер!я, запро-понована Mueller-Wenk у 1977 р. [12], анал!з життевого циклу продукци [13], а також еко-баланси (продукци, виробництва, шдприемства, мюця розташу-вання), розроблеш Вщенським 1нститутом еколого-економ!чних дослщжень у рамках методики фактичного облшу витрат тд назвою "Управлшський об-лш потоюв маси та енерги" ("Mass and Energy Flow Cost Accounting") [10].
Ггалшський Фонд ЕН1 !меш Енржо Матте! (Fondazione Eni Enrico Mat-tei - FЕЕМ) розробив методику штегрованого еколопчного облжу, яка е ш-тегральною складовою еколопчно! пол!тики шдприемства та системи еколопчного менеджменту i нагромаджуе та обробляе дан!, отримаш в процес аудиту i мошторингу та уможливлюе визначення цшей поточного оперативного управлшня. Основною метою ще! пол!тики е мш!м!защя емюш та споживання, а також управлшня процесом, який впливае на постшне вдоскона-лення в!дображення еколог!чних аспект!в д!яльност! п!дприемства шляхом швентаризаци вЫх вхщних i вихщних потоюв шдприемства, включаючи потоки в!дход!в, дае змогу визначити вузьк мюця i е надшним засобом !х запо-бшанню, а також дае змогу отримати реальну картину досягнених результат та анал!зувати ефектившсть пов'язаних з цим кошт!в.
У Швецп була розроблена i апробована нова система бухгалтерського облжу, в основi яко! - концепци та стратеги сталого розвитку. Показники, котрi характеризують результативнiсть роботи, ув'язуються з цими концепщ-ями: еко-ефективнiстю, економiчнiстю та прибутковiстю. Даний пiдхiд отри-мав назву ЗСР - звггшсть сталого розвитку. Теорiя ЗСР побудова на поеднан-нi трьох комплекЫв логiчних пiдстав у таких галузях як економiка, екологiя та бухгалтерський облж [9]:
• еколопчна лопка або план рахуншв та шш1 описов1 концепци спираються на процес ф1зичних перетворень на тдприемствц
• економ1чна лопка: до модел обку додат конкретт вартют критерп, створю-ючи тим самим основу для застосування концепци вщстеження доходов; в основ! економ1чного анал1зу лежить принцип розумних зусиль, який означае, що не необх1дно докладати бшьше зусиль, нiж це необхщно для досягнення мети;
• лопка бухгалтерського облшу: метод подвшного запису вимагае реестрацп будь-яко! господарсько! операци за джерелом 1 призначенням. Це дае змогу вести докладний облш ус1х ресурсних потошв шдприемства; в балансах (ок-рем1 баланси ведуться в ус1х видах одиниць вим1ру, яю застосовуються) 1 звь тах про прибутки 1 збитки ч1тко розмежовуються р1вт актив1в та 1нш1 показники, як характеризують стан шдприемства на певний момент часу, з одного боку, 1 показники, котр1 характеризують рух ресурс1в та шш1 зм1ни, з шшого; при закритп рахуншв записи за дебетом дор1внюють записам за кредитом, що дае змогу здшснювати систематичний аудит системи.
Основна щея дано! системи полягае в тому, щоби вщноситися до охо-рони довкiлля не як до чогось особливого, що вимагае шдвищено! уваги, а враховувати еколопчш аспекти як звичайну складову дiяльностi шдприемства, що тддаеться "нормальному", рацюнальному облiку.
Огляд напрямюв розвитку екологiчного облiку був опублжований у доповiдi Мiжурядовоl робочо! групи експертiв з мiжнародних стандартiв бухгалтерського облжу та звiтностi при ЮНКТАД (грудень 1995 р.) [9]. У цш доповiдi розглядалися чотири основш напрямки розвитку: фiнансовий облж, управлiнський облiк (облiк виробничих витрат), облж потоку основних засо-бiв та екологiчна звiтнiсть.
Основною проблемою на шляху штегрування екологiчного облжу в систему традицiйного бухгалтерського облжу е труднощi, пов,язанi з оцшю-ванням впливiв на довкiлля, таких, наприклад, як забруднення повiтря, шум, змша ландшафтiв, знищення видiв внаслщок господарсько! дiяльностi люди-ни тощо i неможливiстю на сьогоднiшнiй день виражати !х у грошовiй формi. Тому при облiку !х на даному еташ доцiльно обмежитися натуральними ви-мiрниками (одиницями об'ему, маси тощо).
2. Еколопчна звггнкть пщприемства та 11 як1сн1 характеристики
У публжащях, присвячених питанням сощально-еколопчно! звггносп на рiвнi пiдприемства, пропонуються рiзнi пiдходи, якi:
• передбачають монетаризащю еколопчних вплив1в. За допомогою таких тд-ход1в еколопчт ефекти подаються з економ1чно! точки зору, масштабом слу-жать витрати, як повинт бути понесет для тдтримання природних умов життя (напр., буд1вництво 1 утримання очисних споруд), витрати на ремонт внаслвдок завдано! шкоди (напр., реставращя старих будовель, пошкоджених
забрудненням довкшля) 1 сощальт витрати, як виникають внаслвдок попр-шання природних умов життя (напр., тдвищет витрати на очищення питно! води);
• базуються на складант матер1альних та енергетичних баланс1в. При цьому матер1альт й енергетичт потоки облшовуються у ф1зичних вим1рниках, ввд-так на 1хнш основ1 будуються р1зт концепцп 1 методи вим1рювання еколопч-них наслвдшв, наприклад: еколопчна бухгалтерия, анал1з життевого циклу продукци, еко-баланси й еко-профш для систем упакування тощо. Особливе значення мае правдиве вщображення еколопчних питань i екологiчних ризикiв у фшансовш звiтностi пiдприемства для цшей аудиту фь нансово! звiтностi. Це пов'язано з тим, що, як зазначаеться в Положенш "Вра-хування еколопчних питань при аудит фшансово! звгтност^', випущеному Комiтетом з мiжнародноl аудиторсько! практики Мiжнародноl федераци бух-галтерiв, "еколопчш питання стають вважливими для все бшьшо! кiлькостi суб'ек^в i за певних обставин можуть чинити ютотний вплив на фшансову звiтнiсть. Такi питання викликають дедаш бiльшу зацiкавленiсть у користува-чiв фшансово! зв^ностГ' [5].
До еколопчних питань вщнесеш спроби запоб^ти, зменшити чи усу-нути шкоду, яка завдаеться довкшлю; наслiдки порушень законiв i нормативних актiв з охорони довклля; наслiдки еколопчно! шкоди, завдано! iншим особам чи природним ресурсам, а також встановлена законом субститутивна вдаовщаль-нiсть (напр., вдаовщальшсть за шкоду, завдану попереднiми власниками).
Еколопчш питання можуть бути причиною ризику ютотного викрив-лення фшансово! звiтностi ("еколопчний ризик"). 1ншими словами, еколопчний ризик може бути складовою невщ'емного ризику при розробленш загаль-ного плану аудиту i включати: ризик затрат у зв'язку з дотриманням еколопч-ного законодавства чи умов договору; ризик недотримання еколопчних зако-шв i нормативних акпв, а також можливий вплив конкретних екологiчних ви-мог кшенпв суб'екта та !х можливу реакщю на екологiчну поведiнку суб'екта.
Таким чином, формування еколопчно орiентовано! системи бухгалтерського облжу зумовлене необхщшстю створення шформацшно! системи, яка надаватиме користувачам змогу враховувати й аналiзувати, о^м суто фiнансових, iншi важливi аспекти дiяльностi пiдприемства i оприлюднювати поруч з фiнансовою екологiчну й сощальну звiтнiсть.
При складаннi еколопчних звтв, що подаються зовнiшнiм користувачам, важливими е якiснi характеристики. Змют якiсних характеристик, визна-чений Комгтетом з М1жнародних стандартiв бухгалтерського облжу для фь нансових звтв, може бути використаний для еколопчних звтв. Концептуальна основа складання i подання фшансових звiтiв мютить такi чотири ос-новнi яюст характеристики фiнансових звiтiв: зрозумiлiсть, доречшсть, дос-товiрнiсть та зiставнiсть [4]. Розглянемо !х стосовно до еколопчно! звiтностi.
Зрозумшстъ. Iнформацiя в еколопчних звгах повинна бути зрозумь лою для користувачiв за умови, що вони володшть певними знаннями про методи оцшювання довкшля i промисловють. Екологiчнi аспекти дiяльностi пiдприемства повинш бути розкритi, а iнформацiя повинна бути добре пояснена або представлена вщповщно до практики подання тако! шформаци про-
вщних фiрм. Для бшьшо! наглядностi та зрозумшост вона складаеться, як правило, з двох частин: вербально! (словесного опису) та кшьюсно! шформа-цй у виглядi графiкiв, таблиць, дiаграм тощо.
Доречшстъ. Екологiчна iнформацiя повинна бути релевантною для користувачiв еколопчних звiтiв. Вона повинна допомагати прийняттю еколо-гiчно орiентованих рiшень на пiдставi оцiнювання минулих, поточних або майбутшх подiй, або пiдтверджувати чи виправляти минулi оцiнки. Це озна-чае, що ступiнь передбачення еколопчних звтв збiльшуеться при розкриттi незвичайних, неординарних впливiв на довкiлля.
Достовiрнiстъ. Для еколопчних даних достовiрнiсть означае, що вони мають вщповщну яюсть i екологiчний вплив буде оцшено правильно. Досто-вiрне подання означае також, що еколопчш впливи облжовуються та пода-ються вiдповiдно до еколопчно! реальностi, а не вщображають тiльки допу-щену законом форму.
Iнформацiя та методи еколопчного звiтування повиннi бути нейтраль-ними. Якщо, наприклад, фiрма випускае бензол, вона повинна облжовувати його окремо, а не на субрахунку "Летк оргатчш сполуки", що виготовля-ються з менш шкiдливих речовин.
З^тавн^тъ. Користувачi повиннi мати змогу порiвнювати екологiчнi звiти пiдприемства в чаш з метою визначення тенденцш еколопчного стану й подання (вертикальне порiвняння). Вони повиннi також мати змогу порiвню-вати екологiчнi звпи рiзних пiдприемств з метою оцшювання позицiй i змiн у них (горизонтальне порiвняння).
Наведенi вище характеристики е головними атрибутами, котрi роб-лять iнформацiю корисною для користувачiв. В iдеалi екологiчнi звiти повин-нi складатися з двох частин: коментарно! (що мiстить якiснi характеристики), та найважливших показникiв у системi пiдприемство-довкiлля (кiлькiсна iн-формацiя). Така структура дуже подiбна до структури рiчного звiту пiд-приемства, де баланс супроводжуеться описом полггики, програми, цшей пiд-приемства. Така структура робить звгги бiльш зрозумiлими i дае змогу з'ясу-вати особливост двох типiв iнформацil.
Рис. 1. Структура еколого орieнтованого бухгалтерского облжу
Виходячи з необхщност забезпечення рiзних piBHiB управлшня вщпо-вiднoю шформащею, пропонуемо таку класифжащю розширеного еколого opieHTOBaHoro бухгалтерского oблiку (рис. 1).
Таким чином, доповнення кожно! з пiдсистем еколопчною i сощаль-ною складовими дасть змогу забезпечити повний облж piзних aспектiв дiяль-нoстi пiдпpиeмствa i створити передумови для впровадження i сертифжаци систем екoлoгiчнoгo менеджменту та еколопчного аудиту.
Висновки
Рiзке збшьшення мaсштaбiв господарсько! дiяльнoстi в умовах ринко-во! екoнoмiки i пов'язане з цим посилення тиску тдприемств на дoвкiлля на фoнi виснаження обмеженого природного кашталу вимагае створення таких моделей бухгалтерского oблiку, як б адекватно вiдoбpaжaли господарську i фiнaнсoву дiяльнiсть. Для забезпечення потреб piзних piвнiв упpaвлiння в своечаснш, дoстoвipнiй шформацп для прийняття ефективних ршень вима-гаеться врахування еколопчних i сoцiaльних aспектiв дiяльнoстi тдприемств, що зумовлюе потребу в розширенш меж тpaдицiйнoгo бухгалтерського обль ку i вiдпoвiднoгo його доповнення.
В цшому метою екoлoгiчнoгo oблiку е вщображення екoлoгiчних впливiв кожного окремого шдприемства i пopiвняння !х з еколопчними стандартами. Адекватне врахування еколопчних аспекпв дiяльнoстi шдприем-ства i вiдoбpaження !х у звггност забезпечить кopистувaчiв iнфopмaцieю, не-обхщною для прийняття оптимальних упpaвлiнських ршень, дасть змогу повною мipoю врахувати ризики та pеaлiзувaти шанси еколопчно свiдoмoгo упpaвлiння пiдпpиeмствoм.
Л1тература
1. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп: Монограф1я. -Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 346 с.
2. Дейл1 Г. Поза зростанням, Економ1чна теор1я сталого розвитку/пер. з англ.: 1нсти-тут сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
3. Максим1в Л.1. Еколопчний облш: проблеми формування та перспективи застосу-вання// Вюник СумДУ. Сер1я "Економша i менеджмент". - Суми: СумДУ. - 2001, вип. 2. -С. 209-212.
4. М1жнародш стандарти бухгалтерського обл1ку 2000/ Пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова./ - К.: Федеращя професшних бухгалтер1в i аудитор1в Укра!ни, 2000. - С. 50-51.
5. Основн1 напрямки розвитку сучасного еколопчного облшу. Доповщь М1журядо-во! робочо! групи експерт1в з м1жнародних стандарт1в бухгалтерського обл1ку та звггносп при ЮНКТАД, Женева, 6-8 грудня 1995 р.
6. Положение "Учет экологических вопросов при аудите финансовой отчетности"/ Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999). -М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 576.
7. Постанова Верховно! Ради Украши "Про основш напрями державно! пол1тики Украши у галуз1 охорони довкшля, використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки". Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 1998, № 38-39. - С. 249.
8. Пушкар М.С. Тенденцп та законом1рносп розвитку бухгалтерського обл1ку в Ук-ра!ш (теоретично-методолопчш аспекти). Автореф. дис... докт. екон. наук: 08.06.04 - бухгалтерский облш, анал1з та аудит. - Тернопшь, 2000.
9. Экологический учет для предприятий/ Конференция ООН по торговле и развитию: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1997. - С. 150-151.
10. Hallay H., Pfriem R. Oeko-Controlling, Frankfurt/M. 1992.
11. Jobstl H.A., Hogg J.N. State of Forestry Accounting in some European Countries. In: Buttoud G., Jobstl H., Merlo M. (eds.). Accounting and Managerieal Economics for Environmentally-friendly Forestry. Economie et Sociologie Rurales, Actes et Communications, N 15, P. 17-40.
12. Mueller-Wenk R. Die oekologische Buchhaltung, Frankfurt/M. 1978.
13. Projektgruppe Oekologische Wirtschaft (Hrsg.): Produktlieneienanalyse, Ein Diskussionsbeitrag aus dem Institut Freiburg, Koeln, 1987.
14. Stahlman V. Oekobilanzen/ In: Das umweltbewusste Unternehmen: die Zukunft beginnt heute/ hrsg. von Georg Winter. - 6.Aufl. - Muenchen: Vahlen, 1998, S. 541.
УДК 330.3:504 Acnip. О.А. Бондаренко - Льв1вський НУ iм. 1вана Франка
1ННОВАЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА В СИСТЕМ1 ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО БЕЗПЕЧНОГО ШДПРИСМНИЦТВА
Дослщжуеться вплив еколопчного чинника на формування шновацшно! пол!-тики як на макро-, так i на м!крор!внях. Розглядаються складов! шновацшно! полынки та особливост! !! формування в Укра!н!. Даються рекомендац!! щодо врахування еколопчного фактора при формуванн! шновацшно! пол1тики в Укра!ш.
Ключов1 слова: шновацшна пол1тика, еколопчно безпечне пiдпрнемннцтво, еколопчна податки.
Doctorate O.A. Bondarenko - Lviv National University after Ivan Franko
Innovation policy in the system of forming of ecologically safe
Bisness activity
The aim of the article is to research the influence of ecological factor on the forming of innovative policy. It considers the elements of innovative policy and peculiarities of their forming in Ukraine.
Keywords: innovation policy, ecologically safe business activity, ecological taxes.
Сьогодш досягнення значних темтв економ!чного зростання не мож-ливе без впроваджень в економ!чну д!яльшсть результата наукових дослщ-жень, як! б сприяли зростанню добробуту та збалансованому економ!чному, сощально-культурному та еколопчному розвитку суспшьства. Розробка та впровадження результата наукових дослщжень е складовою шновацшно! политики, яка повинна охоплювати:
• пошук, розробку ! впровадження ново! еколопчно безпечно! продукци;
• техтко-оргатзацшний розвиток (модертзацш, техтчне переозброення, ре-конструкцш, розширення тдприемств);
• впровадження нових метод!в управлшня (процесами створення нових знань, творчим потенциалом тих, хто створюе нов! знання, управл1ння освоенням но-вовведень, управл!ння соц!альними та психолог!чними аспектами нововведень);
• пошук б!льш ефективних метод!в вир!шення стандартних, рутинних завдань в ус!х сферах економ!чно! д!яльност!;
• трансфер передових та нов!тн!х технолог!й;
• швестицшну пол!тику [5, с. 326].
Отже, шновацшна политика спрямована на максимальне задоволення безмежних потреб в умовах обмеженост ресурЫв економжи. Причому з часом вщбуваеться змша цшностей, а отже i потреб споживач!в, як! все бшьше прагнуть споживати еколопчно чистий продукт, який гарантуе еколопчно
