Инновационные подходы к управлению рабочим капиталом торговых сетей Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.66:005.915:658.6:657.422.7

ШШОВАЦШШ1 П1ДХОДИ ДО УПРАВЛ1ННЯ РОБОЧИМ КАП1ТАЛОМ

ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Н.Ю. Буратчук

ДВНЗ «Кшвський нацгональний економ1чний унгверситет 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта

Буратчук Н.Ю. 1нновацшт тдходи до управлшня робочим капталом торговельних мереж.

Стаття присвячена проблемi тдвищення ефекти-bhoctí управлiння робочим капiталом торговельних мереж. Особлива увага придшяеться контролiнгу запаав як iнновацiйному iнструменту управлiння робочим катталом торговельноï мережi. Автором розроблено теоретико-методичт основи контролiнгу запасiв як центрального елементу управлiння робочим катталом торговельжй мережi.

Ключовi слова: робочий каттал, управлiння робочим катталом, оборотт активи, запаси, контролiнг, шструменти контролiнгу, контролiнг запасiв, контролiнг у роздрiбнiй торгiвлi

Буратчук Н.Ю. Инновационные подходы к управлению рабочим капиталом торговых сетей.

Статья посвящена проблеме повышения эффективности управления рабочим капиталом торговых сетей. Особое внимание уделяется контроллингу запасов как инновационному инструменту управления рабочим капиталом торговой сети. Автором разработаны теоретико-методические основы контроллинга запасов как центрального элемента управления рабочим капиталом торговой сети.

Ключевые слова: рабочий капитал, управление рабочим капиталом, оборотные активы, запасы, контроллинг, инструменты контроллинга, контроллинг запасов, контроллинг в розничной торговле

Buratchuk N.Iu. Innovative approaches to working capital management in retail chain.

The article is devoted to the problem retail chain working capital management performance improvement. Special attention is given to inventory controlling as innovative instrument of working capital management in retail chain. The theoretical and methodological basis of inventory controlling as the key element of working capital management in retail trade are suggested.

Keywords: working capital, working capital management, current assets, inventories, controlling, controlling instruments, inventory controlling, controlling in retail

Результативтсть управлшня фшансами торговельних мереж значною мiрою обумовлюеться ефективтстю управлшня робочим катталом, осшльки вш займае особливе мюце в структурi майна торговельного тдприемства. Склад, структура та л!кыдтсть оборотних кошпв е визначальними факторами динам!ки доходу вщ реатзацд, собiвартостi та частини шших витрат торговельно! мереж! Вщ того, насшльки збалансованою е структура ро-бочого катталу щодо попиту на продукцш, в короткостроковiй перспективi залежать фiнансовi результати торговельно! мереж1, а в довгостроко-вiй - частка ринку, шльшсть покупцiв та, в шнцевому пiдсумку, досягнення стратепчних цiлей i створення додатково! вартосп. Незва-жаючи на наявнiсть грунтовних теоретичних дослiджень економ!чно! природи робочого катталу, проблеми пiдвищення ефективностi управлшня оборотними активами торговельних тдприемств та оптишзаци джерел !х фiнансу-вання залишаються недостатньо вивченими

Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй

Вагомий внесок у сучасну економiчну теорш i практику формування та ефективного використан-ня оборотних активiв та робочого катталу зробили вичизняш й зарубiжнi вченi: Азаренкова Г.М., Бшик М.Д., Бланк 1.О., Зятко-вський 1.В., Марусяк Н.Л., Петленко Ю.В., Поддерьогiн А.М., Юрiй С.1., Черватюк М.В. та шш. Проблеми пошуку щляхiв пiдвищення ефективностi управлiння робочим катталом торговельних мережзалишаються недостатньо вивченими, що визначило мету i завдання дослщження.

Метою cmammi е дослiдження теоретичних основ управлiння робочим капiталом торговельно! мереж! та розробка практичних рекомендацiй щодо його удосконалення на основ! впровадження iнструментiв фшансового контролшгу.

Виклад основного мaтерiaлу дослвдження

Управлшсьш ршення щодо фшансування основного та робочого катталу е одними з найважливших з точки зору фшансового менеджменту тдприемства. Обидва питання е дуже важливими, осшльки обсяг, структура та варпсть джерел фшансування чинять значний вплив на показники фшансового стану тдприемства та на

операцшш, iнвестицiйнi та фiнансовi ризики пiдприeмства.

Термш «робочий каттал» е вiдносно новим для вичизняно! eKOHOMi4HOi науки. Бiльш застосовними тазвичними е термши «оборотш активи», «поточш активи», «оборотш кошти», як1 вживаються у законодавчих та нормативно-правових актах та економiчнiй лiтературi, вико-ристовуються у практицi господарювання та навколо економiчноl природи яких науковцi ведуть тривалу полемiку. При цьому, як правило, предметом наукових штереав вчених виступають окремi складовi робочого катталу - грошовi кошти та !х еквiваленти, запаси, незавершене виробництво, дебггорська заборгованiсть. В англомовнiй науковiй лiтературi можна також зустрiти термiни «циркулюючий капiтал» та «плаваючий капiтал», що е синонiмами робочого капiталу.

Американський професор Дж. Ван Хорн тд робочим капiталом розумiе суму оборотних активiв, що не були профшансоваш за рахунок поточних зобов'язань [11]. Iншi науковцi М. Хан та П. Ян вважають, що робочий каттал е сумою iнвестицiй у оборотш активи, що використо-вуються протягом операцiйного циклу, а чистий робочий каттал - це рiзниця мiж оборотними активами та оборотними зобов'язаннями [12]. Загалом, у зарубiжнiй практицi видiляють два пiдходи до визначення робочого капiталу:

1) Робочий каттал як оборотш активи («(Gross) Working Capital»).

2) Робочий каттал як рiзниця оборотних активiв та поточних зобов'язань («(Net) Working Capital»).

На нашу думку, обидва тдходи е важливими з точки зору ефективного управлшня робочим катталом. Перший шдхщ спрямований на прийняття двох основних управлшських рiшень -

*Джерело: складено автором на nidcmaei [2]

Як бачимо, найбшьшу частку оборотш активи займають у торгiвлi - близько 80% загально! вартостi майна. Вагому частку оборотнi активи займають також у структурi майна сшьськогоспо-дарських пiдприемств та пiдприемств будiвельноl галузг

як оптим1зувати швестицп в оборотш активи i за рахунок яких джерел !х повинне здiйснюватись !х фiнансування. Друга концепцiя е бiльш шльшсною

— вона передбачае прийняття управлшських ршень щодо лiквiдностi, а також щодо рiвня оборотних активiв, вище якого фiнансування може здшснюватись за рахунок довгострокових джерел.

Ефектившсть управлiння робочим капiталом е одним з ключових параметрiв результативностi господарсько! дiяльностi пiдприемства в цiлому. Недотримання оптимального рiвня робочого капiталу може призвести докризи лiквiдностi та проблеми «втрачених продаж1в» у короткостроко-вш перспективi та неплатоспроможностi у довгостроковш.

Не iснуе унiверсальних правил визначення оптимального розмiру робочого капiталу чи принцитв управлiння ним. В сучасних дина-мiчних умовах господарювання бшьш важливим з точки зору фшансового менеджменту е грунтовний аналiз та своечасне врахування факто-рiв, що чинять вплив на робочий каттал. На нашу думку, серед таких факторiв доцшьно видiлити наступнi:

— Вид економiчноl дiяльностi

— Стратепя та цiлi пiдприемства

— Складшсть бiзнес-процесiв, стан системи внутрiшнього фшансового контролю, фшан-сова структура

— Сезоннiсть попиту та динамжа цiн

— Облжова полiтика пiдприемства, особливостi оподаткування та ш

Розглянемо статистичнi данi щодо оборотних активiв та поточних зобов'язань вичизняних пiдприемств за видами економiчноl дiяльностi. Данi щодо частки оборотних активiв у загальнiй вартостi активiв пiдприемств по видам дiяльностi наведет на рис. 1.

Дат щодо частки поточних зобов'язань у загальнш вартосп джерел формування майна тдприемств по видам дiяльностi наведенi на рис. 2.

Рис. 1. Частка оборотних активiв у загальнш вартосп майна тдприемств основних видiв дiяльностi за перюд 2010-2014 рр (станом на 1 ачня)*

Рис. 2. Частка поточних зобов'язань у загальнш вартосп пасивiв пiдприемств основних видiв дiяльностi за перiод 2010-2014рр (станом на 1 ачня)*

*Джерело: складено автором на nidcmaei [2]

Як видно з наведених даних, найбшьшу частку поточш зобов'язання в пасивi балансу займають також у галузi торгiвлi - бiльше 70%. Вагому частку поточш зобов'язання займають також для сшьськогосподарських та промислових пiд-приемств.

*Джерело: складено автором на пiдставi [2]

Як бачимо, додатн значення робочого катталу характернi для сiльського господарства, промисловосп та сфери торгiвлi. Тобто, для таких видiв економiчноl дiяльностi можливим е повне фiнансування оборотних активiв за рахунок короткострокових джерел. Чистий робочий капiтал е абсолютним показником. Дослiджуючи динамiку вщносних показник1в - показник1в

З метою вивчення робочого катталу за другим тдходом, розрахуемо показник чистого робочого катталу як рiзницю мiж оборотними активами та поточними зобов'язаннями за даними вичизняних пiдприемств у розрiзi видiв економiчноl дiяльно-стi. Результати представлен на рис. 3.

оборотносп оборотних активiв по видам економiчноl дiяльностi на основi показника операцшних витрат - можна помiтити схожу тенденцш. При цьому, оборотнiсть оборотних активiв галузей торгiвлi значно перевищуе загальну оборотнiсть по всiм галузям та оборотнiсть за iншими видами дiяльностi.

Рис. 3. Чистий робочий каттал пiдприемств основних видiв дiяльностi за перiод 2010-2014 рр (станом на 1 ачня)*

Рис. 4. Загальна структура оборотних активiв украшських пiдприемств протягом 2010-2014 рр.*

*Джерело: складено автором на пiдставi [2]

Розглянемо статистичт дат щодо структуры оборотних актив1в вичизияних торговельних шдприемств. Статистичт дат на макрор1вн1 представлен класифшашею оборотних актив1в у розр1з1: запаси, поточш бюлопчш активи, дебггорська заборговашсть, витрати майбутшх пер1од1в, грошов1 кошти, поточш ф1нансов1 швестицп, шш1. З метою проведения анал1зу об'еднаемо !х у три групи: запаси (виробнич1 запаси, незавершене виробництво, поточш бюлопчш активи, готова продукщя), товарш

запаси, 1нш1 оборотш активи. Загальна структура оборотних актив1в за наведеною класифшашею по укра'нським тдприемствам сввдчить про зростання частки запаав при зростаючш динамщ оборотних актив1в загалом (рис. 4).

При цьому, вертикальний анал1з оборотних актив1в сввдчить про поступове зростання за-гально! частки товарних запаав у загальнш суш запаав вщ 27-28% до 30%. Структура запаав за станом на 1 ачия 2014 року по видам економ1чно! д1яльност1 наведена на рис. 5.

Рис. 5. Структура оборотних актив1в украшських п1дприемств за видами економiчноi д1яльност1 станом

на 1 ачня 2014р.*

*Джерело: складено автором на nidcmaei [2]

Як бачимо, найвищу частку товарш запаси займають у структурi оборотних активiв у оптовiй та у роздрiбнiй торгiвлi. Таким чином, на основi проведеного макроекономiчного аналiзу можемо зробити висновок, що питання планування та контролю робочого катталу е особливо актуальним для галузей оптовоi то роздрiбноi торгiвлi, оск1льки фiнансова результативнiсть та показники фiнансового стану пiдприемств саме цих видiв економiчноi дiяльностi е найбшьш чутливими до ефективностi управлшня оборот-ними активами. При цьому, у системi фiнансiв торговельних шдприемств управлшня запасами е центральним елементом управлшня робочим капiталом. Таке управлшня е по сутi управлiниям товарними запасами, а виробничих та шших пiдприемств - управлiниям виробничими запасами або змшаним управлiниям в залежносп вiд структури оборотних активiв.

Таким чином, чим вища частка запаав у структурi робочого катталу та валюп балансу торговельного тдприемства, тим важливiшого значення набувае налагодження системи !х планування та контролю. Наприклад, вiд того, наск1льки збалансованою е структура запаав торговельного тдприемства щодо попиту на продукцш, в короткостроковш перспективi залежить виручка тдприемства, а в довго-строковiй - частка ринку, шльшсть покупцiв та, в шнцевому пiдсумку, досягнення стратепчних цiлей та створення додатковоi вартосп для власник1в.

З огляду на те, яке значения мае шльшсть та варпсть запаав у кожен момент часу та протягом звггаого перюду в дiяльностi пiдприемств, виникае потреба побудови ефективних шстру-меипв управлiния ними. Одним з основних напрямiв досягнения оптимiзацii витрат, пов'язаних з формуваниям запасiв та, е вироблен-ия принципiв управлiния запаав на основi запроваджения ефективноi системи контролшгу.

Становления контролiнгу як сучасноi конце-пц^' управлiния вiдбувалося у дешлька етапiв. При цьому умови господарювания постiйно змi-нювалися, внутршия та зовнiшия динамiка висували новi вимоги до поияття ефективностi управлшия та шлях1в i'i' пiдвищения. Таким чином, на сьогодт у лiтературi видiляють дек1лька концепцiй контролiнгу, що зумовлено iстори-чними та економiчними умовами господарювания, у яких вони формувалися.

Контролiнг у своему розвитку проходив стадп вiд засобу аналiзу iнформацil та елементарно! координацп функцiй до системи управлiния досягнениям цiлей та управлiния вартiстю. Вщомий росiйський науковець у галузi контролшгу С.Г. Фалько [9] у вторичному контексп видiляе 6 концепцш контролiнгу: реестрацiйна концепцiя; облiково-аналiтична концептя; конце-пцiя внутрiшньофiрмовоi iнтеграцii; координацш-но-навiгацiйна концепцiя; концепцiя стратегiчноi навтацл; концепцiя контролiнгу, спрямована на узгоджения iнтересiв зацiкавлениx осiб у рамках реалiзацii принципiв корпоративного управлiния.

yKparncbKi науковцi O.O. TepemeHKo, H.,3,. Ba-6aK [8] Ha nigcraBi aHani3y 3apy6i®Hnx i BiTHH3HHHHx HayKOBO-npaKTHHHHx g®epen HaBogaTb rpu cynacm Hannomnpemmi KoHuenuil ^maHcoBoro KoHrponimy, aK BKnMHawTb b ce6e KoHuenuil 3a C.r. ®a^bKo: KoHTponiHr, 30pieHT0BaHHH Ha ^yHKuiM KoHTponM; KoHTponiHr aK m^opMamnHa ^yHKuia; KoHTponiHr aK ^yHKuia KoopgHHauil. HaBegem KoHuenuil nepeg6aHawTb Bnacm eneMemn CHCTeMH Komponimy, MeTogn, iHCipyMeHTH, $yH-Kuil, 3aBgaHHa, KoMneTeHuil ^rnaHcoBoro KoHTpo-nepa.

3aranoM, Mo®Ha 3po6nTH bhchobok, mo 6inbmicTb aBTopiB nigxogaTb go TnyManeHHa cyTHocTi KoHTponiHry Ha ocHoBi KoM6iHamI noro KoHuenmn, iHogi aKuemyMHH yBary Ha nepeBa®aHHi ogrne! 3 hhx. ToMy npn noganbmoMy gocnig®eHHi cyTHocTi KoHTponiHry 3anaciB b ynpaBniHHi po6ohhm KaniTanoM ToproBenbHnx Mepe® BBa®aeMo 3a goцinbнe po3po6Ky yHiBepcanbHoro nigxogy, mo noegHyBaTHMe o3HaKH pi3Hnx KoHuenuin KoHTponiHry 3 ypaxyBaHHaM oco6nHBocreft yKpalH-cbKHx ToproBenbHnx mgnpneMCTB.

OT®e, KomponiHr Bigirpae gy®e Ba®nnBy ponb b cncreMi ynpaBniHHa ToproBenbHHM mgnpneMCTBoM, 6ygynn ogHieM 3 HancyHacmmnx i e^eKTHBHnx cncTeM ynpaBniHHa mgnpneMCTBoM, e Bigoco6neHoM chctcmom, eKoHoMinHa cyTHicTb aKol nonarae b gnHaMinHoMy пpoцeci nepeTBopeHHa Ta imerpauil icHyronnx MeTogiB o6niKy, aHani3y, nnaHyBaHHa, KoHTponM i KoopgHHauil b egnHy cncreMy orpn-MaHHa, o6po6neHHa m^opMam! gna npnHHaTTa Ha ll ocHoBi ynpaBniHcbKnx pimeHb, a tohhime b cncTeMy ynpaBniHHa mgnpneMCTBoM, opieHToBaHy Ha gocarHeHHa Bcix 3aBgaHb, mo nocraMTb nepeg nignpneMcTBoM.

Be3nocepegmn po3rnag KoHTponiHry b HacrHHi nigBnmeHHa e^eKTHBHocri ynpaBniHHa 3anacaMH 3HaxognTb cBoe Bigo6pa®eHHa nnme y He6araTbox HayKoBnx npauax aK BiTHH3HaHnx, TaK i 3apy6i®Hnx aBTopiB. B3arani, TepMiH «KoHrponim 3anaciB» y nireparypi 3ycrpmaeTbca gocnTb pigKo. Po3rnaHeMo icHyrom TpaKTyBaHHa KoHTponiHry 3anaciB. Cepeg 3apy6i®Hnx BneHnx KoHTponiHry 3anaciB npnginae yBary BigoMnn HiMeubKHH нayкoвeцb n. Xop-BaT [10]. BneHnu Bnginae geKinbKa eneMeHTiB cncreMH KoHTponiHry, cepeg aKHx go KoHTponiHry ToBapHnx 3anaciB 6e3nocepegHe BigHomeHHa MaMTb:

— 3aranbHnft KoHTponiHr: ^maHcoBHu KoHTponiHr, opram3amHHe Ta crpaTeriHHe nnaHyBaHHa, iHBecmmHHHH KoHTponiHr, ynpaBniHHa ^iniaMH, po3bhtok nignpneMcTB pi3Hnx TnniB, 3aranbHe ynpaBniHHa KoMyrnKameM 3 KnieHTaMn;

— KoHTponiHr acopTHMemry: nnaHyBaHHa acopTH-MeHTy, 3aranbHe ynpaBniHHa ToBapHnMn rpy-naMn, perynMBaHHa acopTHMemry, KoHTponb acopTnMeHTy;

— KoHTponiHr cKnagcbKoro rocnogapcTBa: cncTeMa 3aMoBneHb, 3oBHimHa noricrHKa, BHyTpimHa noricrHKa, npnnoM ToBapiB i кoopgннaцia po6oth cKnagy, BigBaHTa®eHHa ToBapy.

norog®yMnncb 3 Knacn^iKamera mgcncreM KoHTponiHry, po3po6neHol n. XopBaTOM, pociftcbKi нayкoвцi A.T. neTpoBa i T.B. ^HBaeBa [6] Big3Ha-nawTb b aKocTi HeraTHBHoro MoMeHTy noBepxoBicrb po3rnagy BngiB gaHol cncreMH, ocKinbKH n. XopBaT nponoHye Knacn^iKamM 6e3 ornagy bhkophcto-ByBaHnx MeTogiB i ouiHKH lx e^eKTHBHocri, mo, Ha gyMKy aBTopiB, e ogHieM 3 npu^HH BigcyTHocTi po3BnHeHol MeTogHHHol 6a3H b o6nacTi KoHTponiHry.

y npauax yKpalHcbKoro aBTopa .H.L MapymaK, mo npncBaHem po3po6KaM cncreMH KoHTponiHry gna nignpneMcTB Ha$Tonepepo6HoI npoMncnoBocri, nig «KomponiHroM Bnpo6HHHHx 3anaciB» nponoHyeTbca BH3HaneHHa KoHTponiHry 3anaciB aK onepaTHBHoro. Abtop 3a3Hanae, mo «onepaTHBHHn KoHTponiHr Bnpo6HHHHx 3anaciB Ha HnK opieHTyeTbca Ha: BHTpaTH no 3aroTiBni bhpo6hhhhx 3anaciB; hopmh Bnpo6HHHHx 3anaciB; BHrpanaHHa bhpo6hhhhx 3anaciB» [5]. .HI. MapymaK ^aKTHHHo oToTo®HMe KoHTponiHr 3anaciB 3 noricraHHHM KomponiHroM, nepeBoga^n ftoro y onepaTHBHy nnomnHy.

nnTaHHa кnacн$iкaцil KoHTponiHry po3rnaHyTi y gocnig®eHHax pociftcbKHx $axiвцiв ®anbKa C.r., KapMiHcbKoro, H.I. OneHeBa, A.r. npnMaKa [9]. y lx cninbHift HayKoBift пpaцi cepeg iHmnx BngiB KoHTponiHry BnginaeTbca KoHTponiHr 3a6e3ne-HeHocri pecypcaMH. npn цbOмy, b paMKax gaHoro Bngy KoHTponiHry, BnKopncTaHHa aKoro aBTopn 3BogaTb go iн$opмaцiннoгo 3a6e3neneHHa пpoцecy npng6aHHa bhpo6hhhhx 3anaciB, craBHTbca nig nHTaHHa Mo®nnBicTb 3acTocyBaHHa KoHTponiHry ctocobho ToBapHHx 3anaciB. Ha gyMKy aBTopiB, npo^cn ynpaBniHHa bhpo6hhhhmh i ToBapHHMH 3anacaMn pi3Hi, mo 3yMoBnMe BigMiHHocTi y мeтogнцi ynpaBniHHa hhmh. Toro ® $yHKqil KoHTponiHry oxonnMMTb He TinbKH iн$opмaцiннe 3a6e3neneHHa, a h nnaHyBaHHa, o6niK, aHani3 i KoHTponb.

Be3nocepegHbo KoHTponiHr B ynpaBniHHi ToBapHHMH 3anacaMH po3rnagae pocincbKHH HayKoBem T.n. Caцyк [7]. npoTe, aBTop po3rnagae B ocHoBHoMy 3aranbHoBigoMi Mogeni ynpaBniHHa ToBapHHMH 3anacaMH, TaKi aK Mogenb BincoHa. iHmi MeTogn KoHTponiHry 3anaciB 3annmaMTbca no3a yBaroM.

Po3rnag nuraHHa KoHTponiHry 3anaciB 3ycTpinaeMo TaKo® y npauax 6inopycbKoro BneHoro B.H. HemKo [4]. nig KoHTponiHroM 3anaciB aBTop nponoHye po3yMiTH npouec uinecnpaMoBaHol 3MiHH lx BenHHHHH 3 MeToM nigBnmeHHa e^eKTHBHocTi rocnogapMBaHHa. 3a B.H. HemKoM, KoHTponiHr 3anaciB BKnMnae TaKi cKnagoBi: po3paxyHoK noTpe6n nignpneMcTBa b MaTepianbHnx pecypcax; po3pa-xyHoK i aHani3 noKa3HHKiB o6opoTHocTi; BH3HaneHHa HopM i HopMaTHBiB bhpo6hhhhx 3anaciB; opraHi3auia KoHTponM 3a piBHeM 3anaciB; po3po6Ka noniTHKH nonoBHeHHa bhpo6hhhhx 3anaciB; ouiHKa cncreMH KoHTponiHry 3anaciB [4].

TaKHM hhhom, MeTogHHHi ochobh KoHTponiHry 3anaciB npaKTHHHo BigcyTHi, mo, Ha gyMKy pocincbKHx aBTopiB A.T. neTpoBol i T.B. ®h-BaeBol [3], e ogHieM 3 npn^HH HH3bKol 3aTpe-

буваносп контролiнгу запасiв серед керiвникiв торговельних пiдприемств.

Заключним етапом дослщження мiсця контро-лiнгу запасiв у системi прийняття фшансово-логiстичниx ршень на торговельному шд-приемствi е формулювання науково-методичних основ контролiнгу запаав як iнструменту

Як бачимо, автори розглядали контролiнг запасiв як складову контролiнгу. Цiллю фiнансового контролiнгу визначено ефективне функцюнування пiдприемства через ошишзацш товарних запасiв. Однак, етапи управлшня знову ж таки е дуже узагальненими, а пiд оптимiзацiею автори розумшть прийняття управлiнськиx

пiдвищення ефективносп фiнансового управлiння у торгiвлi. Зауважимо, що спроби формулювання основ контролшгу запасiв вже були здiйсненi росшськими вченими А.Т. Петровою i Т.В. Жи-ваевою. Модель фiнансового контролшгу товарних запаав наведена на рис. 6.

ршень. Тому, використовуючи розробки росш-ських вчених, висновки, сформульованi щодо мiсця контролiнгу запаав у системi упрaвлiння робочим капиталом на торговельному шд-приемствi, формaлiзуемо концептуaльнi основи фiнaнсового контролiнгу товарних запаав (табл. 1).

Елемент СуТШСТЪ

1 2

Визначення Контролшг запас1в - це спещальна система заход!в, метод!в, шструмештв, яка спрямована на функцюнальну пiдтримку менеджменту торговельно! мереж! щодо пiдвищення ефективносп фiнaнсового упрaвлiння запасами шляхом координацп функцш планування, облшу, контролю, внутршнього консалтингу та iнформaцiйного забезпечення.

Об'ект Об'ект контролшгу запаав - бiзнес-процеси управлшня запасами та лопстичш бiзнес-процеси, а також господарсью взаемозв'язки, що пов'язат з упрaвлiнням робочим кaпiтaлом.

Сфера застосування Сферою застосування контролшгу запаав е сукупшсть бiзнес-процесiв, що пов'язaнi з управлшням запасами та лопстикою у торговельнш мереж! та за ii межами, як! мають бути в!дпов!дним чином скоординоваш, оснащен! шформащею на кожному етат здшснення фшансового управлшня запасами, проконтрольоваш та ввдображеш у фшансовш та упра-влшськш звпносп.

Суб'ект Суб'ектом контролшгу запаав е служба фшансового контролшгу та спещатсти на мюцях

Завдання Завдання контролшгу запаав: — Узгодження цыей створення запаав, аналгз ix взаемозалежностг, конфлжтностг, впливу на фтансовий стан та фтансовий результат; — Створення системи тформацшно-аналтичного забезпечення, яка буде джерелом своечасно^ достовiрноi та релевантноi тформацй щодо минулого, поточного стану запаав, а також майбуттх тенденцт та альтернативних динамжи запаав та впливу на фтансовий стан та результат; Розробка комплексноi системи товарообороту, яка забезпечуватиме оргашзащю поставки товару в потрiбнiй ^b^mi у потрiбне мкце з мтмальними затратами;

Етапи управлшня товарними запасами Цшь фшансового контролшгу товарних запас1в - ефективне функцюнування торгового тдприемства за допомогою оптим!заци товарних запаав

1) Визначення цшей створення товарних запас1в Координащя короткострокових та довгострокових цшей створення товарних запас1в, розгляд !х цшсносл, взаемо-залежносл, розходження

2) Проведения анатзу товарних запаав у попередньому перюд! Створення системи шформацшно-аналпичного забезпечення, яка буде джерелом достжрно! та достатньо! шформаци про минулий, поточний i майбутнш стан тенденци динамжи товарних запас1в

3) Оптим!защя товарних запас1в Розробка модел! оптим!заци товарних запас1в, яка дозволить найбшьш ефективно визначати об'ем та склад товарних запаав

4) Забезпечення ефективного викори-стання товарних запаав Розробка комплексно! програми руху товар!в, яка забезпечуватиме оргатзащю поставки товар!в у потр!бний час i в потр!бнш кшькосл з мшмумом витрат

5) Постановка системи контролю Формування системи контролю за допомогою тдготовки звпносп у встановлеш строки

Рис. 6. Модель фшансового контролшгу товарних запаав [3]

Таблиця 1. Концептуальш основи контролшгу товарних запаав як центрального елементу управлшня робочим капиталом

Продовження табл. 1

2

— Формування системи контролю та форм уnравлiнсъкоí звiтностi;

— Прогнозування тенденцш розвитку асортиментних груп, тенденцш попиту та оnтимiзацiя структури запаав;

— Ретжетринг бiзнес-процесiв, пов'язаних з управлтням робочим капталом;

— Розробка стратегiчних карт та формування прогнозу ключових iндикаторiв ефективностi управлтня;

— Участъ у процеЫ бюджетування, розрахунок потреби в запасах у вiдповiдностi до попиту, аналiз та прогнозування опиту, визначення його характеру, сезонностi та тенденцш з метою мiнiмiзацií упущених продажiв, координащя функцт фiнансовоí служби та служи маркетингу;

— Пiдготовка та аналiз ршенъ щодо управлтня робочим капталом, управлтня асортиментом з урахуванням термту зберiгання запаав;

— Оптимiзацiя структури запаав за лiквiднiстю з метою тдвищення ефективностi управлтня робочим капталом;

— Вибiр стратеги та системи управлтня робочим капталом, вибiр параметрiв упралвтня

— Аналiз та контролтг витрат, пов'язаних iз фтансовим та логiстичним управлтням запасами та управлтням робочим капталом;

— Пiдтримка системи внутршнъого фтансового контролю;

— Монторинг ключових показниюв резулътативностi логiстичних бiзнес-процесiв.

*Джерело: розробка автора

Таким чином, контролшг запаав - це спе-щальна система заходiв, методiв, шструменпв, яка спрямована на функцюнальну тдтримку менеджменту торговельно1 мереж! щодо тдвищення ефективносп фшансового управлшня запасами шляхом координацп функцш пла-нування, облжу, контролю, внутршнього консалтингу та шформацшного забезпечення через удосконалення лопстичних бiзнес-процесiв та процесу управлшня запасами, а також господарських взаемозв'язшв, що пов'язаш з фшансовим управлшням запасами та лопстикою.

Висновки

Займають особливе мюце в структурi робочого катталу торговельного тдприемства. Завдання тдвищення результативносп управлшня робочим

катталом торговельних мереж потребуе наукових розробок щодо впровадження шструменпв фшансового контролшгу. Автором формалiзовано теоретико-методичш основи контролшгу запаав як центрального елементу управлшня робочим катталом, з виокремленням об'екту, суб'екту, сфери застосування та основное' спрямованосп, що дозволить упорядкувати функцп системи фшансового контролшгу на торговельних тдприемствах. Перспективи подальших дос-лiджень полягають у дослщженш галузево1 вiдповiдностi окремих шструменпв контролшгу запаав, доцшьносп 1'х iмплементaцil для торговельних мереж та шших видiв економiчноl дiяльностi.

Список л^ератури:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського облжу 9 «Запаси», затв. Наказом МФУ ввд 20.10.1999 р. № 246 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/z0751-99.

2. Державна служба статистики Укра1ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Живаева Т. В. Контроллинг управления товарными запасами / Т. В. Живцева. - Вюник Чершвецького торговельно-економiчного шституту. - Вип. I (16). - 2010. - С. 63 - 67.

4. Лешко В. Н. Экономика предприятий отрасли: учеб.-метод. комплекс / В. Н. Лешко. -Минск, БИП-С, 2006. - 167 с.

5. Марущак Л. I. Економiчна сутшсть виробничих запаав / Л. I. Марущак // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полiтехнiка». Менеджмент та шдприемництво в Укра1ш етапи становлення i проблеми розвитку. - 2007. - № 577. - С. 225 - 230.

6. Петрова А. Т. Управление товарными запасами с использованием системы контроллинга / А. Т. Петрова, Т. В. Живаева // Проблемы современной экономики. - 2011. - № 4 (40). -С. 37 - 40.

1

7. Сацук Т. П. Контроллинг в управлении организациями торговли (Инструментарий контроллинга управления финансами) / Т. П. Сацук. - М.: Изд. дом «Финансы и кредит», 2008. - 136 с.

8. Терещенко О. О. Фшансовий контролшг : навч. поаб. / О. О. Терещенко, Н. Д. Ббяк. - К.: КНЕУ, 2013. - 406 с.

9. Фалько С. Г. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / [Карминский А. М., Оленев Н. И., Примак А. Г., Фалько С. Г.]. - [2-е изд.]. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 256 с.

10. Хорват П. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование / П. Хорват. - [4-е изд.]. - М.: Альпина Паблишерз, 2009. - 269 с.

11. James C. Van Home. Fundamentals of Financial Management / James C. Van Home, John M. Wachowicz, Jr. - Import, 2003. - 743 p.

12. Khan M. Y. Financial Management - Text and Problems / M. Y. Khan, P. K. Jain. - Tata McGraw-Hill Education, 2004.

HaAaro до pедaкцiï 15.08.2014

Бypaтчyк Haтaлiя Юpiïвнa I Nataliia Iu. Buratchuk

nataliia. buratchuk@gmail. com

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

1нновацшт тдходи до уnравлiння робочим капталом торговельних мереж [Електронний ресурс] /Н.Ю. Буратчук // EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 5 (15). — С. 133-140. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n5. html