CC BY
26
Т.П. Близнюк
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ТЕОРП ДОВГИХ ХВИЛЬ М. КОНДРАТЬСВА
На сучасному етат стратегiчним прiоритетом економiки Украши е перехiд на iнновацiйний шлях розвитку [24,25,28,29,35] i найважливiшим е використання основних положень теори довгих хвиль М. Кондратьева та класично1 теори шновацшних хвиль Й. Шумпетера.
Основною характеристикою
ринково'1 економiки е нерiвномiрний характер 11 розвитку, який у першу чергу пов'язаний з якюними змшами в капiталi та змшою поколiнь технiки (технiчнi цикли). Кризовi ситуацп, якi виникають унаслщок нерiвномiрного розвитку господарсько1 системи та окремих 11 частин, коливання обсяпв виробництва слiд розглядати не як зб^ несприятливих ситуацiй, а як загальну закономiрнiсть, притаманну ринковiй економщ, - 11 циклiчний характер розвитку.
Проблема цикшчносп, яка привертала увагу вчених iз середини XVIII столггтя, i сьогоднi залишаеться однiею з центральних проблем економiчноi теори. Ци^чний розвиток господарсько1 системи як прагнення досягнення макроекономiчноi рiвноваги - це прояв само! сутносп розвитку економжи [1-7 та iн.], 11 природна властивiсть, спосiб 11 прогресивного
руху.
На думку вчених [20,30] i автора, циклiчнiсть - це загальна форма руху нащонально'1 економжи i свiтового госпо-дарства в цшому, яка припускае змiну революцшних i еволюцiйних стадiй розвитку економши, економiчного прогресу та виражае нерiвномiрнiсть функцiонування рiзних елементiв нацiонального господарства (безперервне коливання дшово'1 активностi й падшня ринково'1 кон'юнктури, чергування
екстенсивного та штенсивного типiв економiчного зростання).
Сучасш економiко-математичнi методи уможливили видшення 1380 видiв циклiв [27], яю стосуються економiки. Але лише деяю з них мають теоретичне i практичне значення [20], та одними з найбшьш значимих циклiв е велию хвилi
М. Кондратьева.
Заслуга М. Кондратьева щодо розвитку економiчноi теори досить велика: вш сформулював iдею плану-прогнозу (шдикативне планування), уперше використав прогнози вартюних показникiв, запропонував
використовувати дефлятори, увiв статистику цiн та поточний кон'юнктурний аналiз, розробив щею спiввiдношення соцiального й економiчного факторiв економiчного зростання [26].
Господарство М. Кондратьев розглядав як систему взаемозв'язюв елеменпв. Дослiдження економiчноi динамiки господарсько1 системи, на думку М. Кондратьева, охоплюе двi групи проблем [17,18]:
1) основних тенденцш економiчного розвитку в межах дано1 господарсько1 системи;
2) тих коливань, яю виявляються в процес 11 розвитку i пiдпадають тд поняття економiчноi кон'юнктури.
Для обгрунтування наявносп великих циклiв М. Кондратьев проаналiзував великий фактичний матерiал: статистичнi даш чотирьох провiдних капiталiстичних краш —
© Близнюк Тетяна Павлiвна - астрант.
Нацiональний економiчний унiверситет, Харшв.
ISSN 1562-109X
Англи, Франци, Нiмеччини, США за даними перюду 140 рокiв [17,18]. Ученим були обраш традицiйнi показники кон'юнктури для дослiдження динамiки: середнiй рiвень товарних цiн, позиковий вiдсоток, заробгтна плата промислових робiтникiв, оборот зовшшньо! торгiвлi, виробництво та споживання вугшля, чавуна, свинцю, золота. Динамiка виробництва вугшля i чавуна розраховувалася за шдексами загальносвiтового виробництва. Усе це зб^аеться iз загальновизнаним поняттям кон'юнктури як сукупносп ознак, що характеризують стан капiталiстичного
господарства: змiни рiвня цiн, вiдсотка, курсу цiнних паперiв, заробггао1' плати, дивiдендiв, розмiрiв продукци тощо. [31].
На пiдставi проведеного дослщження та аналiзу теори великих хвиль М. Кондратьева [18] автором зроблеш таю узагальнення:
1. Динамша вивчених показниюв кон'юнктури виявляе наявнють циклiв.
2. Кожен цикл складаеться з висхщно'1' та низхщно'1' хвиль. Результати дослщження, проведет автором, та систематизаци основних характеристик цих хвиль наведен у табл. 1.
Перюд циклу
Характеристика
Вщновлення та розширення основного капiталу;
Радикальнi змiни й перегрупування основних виробничих сил суспшьства [10]; Пщйом цiн, розширення виробництва i товарообiгу й загострення конкуренци; Залучення у свiтове господарство нових краш, районiв i бiльш штенсивне використання старих;
Загострення боротьби за зовнiшнi ринки i створення передумов щодо зовшшньополгтичних конфлiктiв;
Загострення боротьби нових i старих соцiальних сил усерединi краши i створення передумов для внутрмшх конфлiктiв._
«
ч к
и
*
ей К
ч
о К
т
Падшня цiн, ставки вiдсотка;
Ослаблення темпу зростання виробництва i торгiвлi; Завмирання зовшшньополгтичних i внутрiшнiх соцiальних взаемин; Пщвищення iнтенсивностi заощаджень, особливо в тих сощальних групах, доход яких тд впливом падiння товарних цш вiдносно пiдвищуеться; Численнiсть технiчних винаходiв i вiдкриттiв; Припинення зростання вщсотка на капiтал.
«
ч к
и
*
ей К
ч
со К
Я
Таблиця 1. Основнг характеристики хвиль
3. Виявлеш двi групи показникiв: а) показники (цши, заробiтна плата, позиковий вщсоток та iн.), у яких цикли виявляються у формi хвилеподiбноi змiни 1'х рiвня; б) показники, у яких цикли виявляються у хвилеподiбнiй змЫ темпу розвитку тенденци зростання або падiння.
4. Велию цикли бiльшостi дослщ-жених показниюв кон'юнктури зб^а-ються за часом i мають мiжнародний характер. У европейських катталютич-них крашах i США перiоди цих циклiв практично однаковь
М. Кондратьев емпiрично видшив три довгi хвилi кон'юнктури тривалютю 48 - 55 рокiв [10,14,15,17,18]:
1 цикл: висхщна хвиля з кшця 80-х - початку 90-х роюв XVIII ст. до 1810-1817 рр.; низхiдна хвиля 1810-1817 рр. - 1844-1851 рр.;
2 цикл: висхщна хвиля 18441851 рр. - 1870-1875 рр.; низхщна хвиля 1870-1875 рр. - 1890-1896 рр.;
3 цикл: висхщна хвиля 18911896 рр. - 1914-1920 рр.; можлива низхщна хвиля 1914-1920 рр.
На сьогодш вчеш видiляють п'ять довгих хвиль М. Кондратьева. На основi дослщження робiт [1,4,6,18,33,34,37] дев'ятнадцяти вчених автором була систематизована та розрахована
перюдизащя цих хвиль (табл. 2). Результати свщчать, що в даний час свггова господарська система знаходиться на п'ятому великому цикш кон'юнктури.
Таблиця 2. Хронолог1я I тривал1сть довгих хвиль у р1зних автор1в
№ з/п Автор Рк Цикли Кондратьева
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Старт Пк Старт Пк Старт Пк Старт Пк Старт Кшець
1 М. Кондратьев 1925 1790 1817 1851 1875 1896 1920
2 А. Шттгоф 1925 1822 1874 1895 1912
3 Де Вольф 1929 1825 1849 1873 1896 1913
4 И. Шумпетер 1939 1787 1813 1842 1869 1897 1924
5 Дж. М. Кларк 1944 1850 1875 1900 1929
6 Дюпре 1978 1789 1808 1846 1872 1895 1920 1939/46 1974
7 У. Ростоу 1980 1790 1815 1848 1873 1896 1920 1935 1951 1972
8 Мандель 1980 1826 1847 1873 1893 1913 1939/48 1967
9 Ван Дайн 1983 1845 1872 1892 1929 1948 1973
10 М. Ршонье 1985 1769 1799 1816 1849 1873 1897 1921 1946 1973
11 С. Глазьев 1993 1770 1830 1880 1930 1985
12 I. Лшсиц, А. Нещадин 1997 1785 1835 1830 1890 1880 1940 1930 1990 1985 2035
13 Ю. Яковець 1999 1974 1998
14 В. Ефремов 1999 1785 1845 1846 1900 1901 1950 1951 1990 1991 2020
15 Н. Мироненко 2001 1785 1813 1847 1872 1893 1917 1945 1969 1985
16 О. Грицай, Г. Иоффе, А. Трейвиш 1770 1830 1880 1930 1970
Результати розрахунюв
Середне 1782 1822 1845 1878 1894 1922 1937 1969 1977 2016
Тривалють (С) (63) (49) (43) (40) (39)*
Тривалють (П) (56) (44) (47) (40)*
С - тривалють циктв м1ж стартами; П - тривалють циктв м1ж пками; * - прогноз за роботами [4,6,30,33].
На основi аналiзу робiт М. Кондратьева [17,18] автором були зроблеш такi висновки щодо основних передумов формування висхщно! хвилi кон'юнктури: значне нагромадження катталу; низький рiвень цiн, що стимулюе заощадження та довгостроковi швестици; концентращя капiталу в пiдприемницьких i фшансових центрах; дешевина та значна пропозищя капiталу;
поява нового кластера технологш; високий ступiнь шновацшно'1' активностi.
Вивчення та аналiз робiт [2-4,6,1012,17,18,31,32] дозволяють автору стверджувати, що створення цих передумов на рiвнi держави в перiод кризи дозволить прискорити формування висхщно'1" хвилi та подолати кризу як етап проходження циклу.
У теорп довгих хвиль i зараз залишаеться ряд дискусiйних питань,
однозначно1 вщповщ на якi вченi ще не знайшли. Основними з цих питань, на думку автора, е: наявнють циклiв при соцiалiзмi (1), промислово-технолопчна оболонка теори (2), точна перюдизащя циклiв (3).
1. На основi головних концепцiй свое1 теори М. Кондратьев намагався проаналiзувати свiтовi господарсью зв'яз-ки СРСР. Вiн обгрунтовував положення, що пiдйом сiльського господарства та можливосп продовження цього процесу залежать вщ вирiшення проблеми виходу сшьськогосподарських товарiв на свiтовий ринок. Роая до вiйни експортувала на свгговий ринок: 40% зернових хлiбiв, 75% льняного волокна, 20% оли та велику кiлькiсть iнших сшьськогосподарських продуклв [13,19]. Виникнення радянсько1 Роси поставило новi умови щодо розвитку свггово1 кон'юнктури. Розглядаючи свiтовi господарсью зв'язки з урахуванням цього нового для них феномена, М. Кондратьев вказував, що виявлена закономiрнiсть змiни низхщно1 хвилi новою висхiдною хвилею кон'юнктури юнуе лише при капиталiзмi [17]. Таким чином, М. Кондратьеву не вдалося виявити цикли кон'юнктури в економщ
радянсько1 Роси у зв'язку з тим, що даш, якими вш аналiзував, були неточними або взагалi невiрними [18].
Ряд сучасних авторiв [1,9] доводять, що науково-техшчш й органiзацiйнi цикли властивi вам формащям. У плановiй економiцi нижню поворотну точку (вихщ з кризи) формували за допомогою радикальной модершзаци виробництва, яка вимагала особливих зусиль i вiдповiдних заходiв швестицшно1 полiтики. Мотивом тако1 полiтики могли служити рiзнi соцiальнi iнновацГi, а засобом - концентращя капiталовкладень за рахунок
мiжгалузевого i мiжрегiонального маневру ресурсами. Сощалютичш iнновацГi вiдрiзняються вщ
капiталiстичних усвiдомленiстю
прогнозу суспiльного розвитку та його плануванням [1,9].
На думку автора, у плановш економщ модернiзацiйна хвиля згладжувалася зусиллями держави щодо збереження робочих мюць, контролю за шфраструктурою i недопущення кризи та депресп. Головними засобами управлiння були план, наказ, розпорядження керiвництва. Матерiальне стимулювання працi з багатьох причин не давало належного ефекту. Економiчна система, заснована на централiзованому управлшш, директивному плануваннi i плановому розподш продукц11, була сформована для умов мобшзацшного розвитку в перюд iндустрiалiзацГi (наздоганяюча стратегiя розвитку). Але тсля завершення масово1 iндустрiалiзацГi держави починаючи з 70-х роюв XX столпгя масштаби промисловостi стали зменшуватися. Система стала працювати у надзвичайних обставинах, не дозволяючи швидко концентрувати ресурси на виршальних дiлянках [9]. Штучно гальмувався ци^чний розвиток економiки, що надалi призвело до фатально1 нездатносп системи забезпечити високi темпи шновацшного зростання щодо подальшого формування постiндустрiального етапу розвитку економiки. Соцiально-економiчний
механiзм крайни не зацiкавлював виробництво щодо вщновлення продукцii, пiдвищення й якостi, удосконалення технологiчноi бази, урахування попиту ринку й штереав споживачiв.
Основну причину вiдставання вiд катталютичних кра1н варто було шукати у тому, що планово-розподшьна система оргашзацп та управлiння зайшла в суперечнють з потребами
постiндустрiальноi модернiзацii,
пов'язано1 з освоенням новiтнiх технологiй. Частка юторично1 вiдповiдальностi лягае i на старе
радянське керiвництво, яке протягом двох десятилпъ адекватно не вщреагувало на глибинш технологiчнi перетворення, що вiдбувалися в катталютичному свiтi, i не стало вживати реальних заходiв щодо активiзацй шновацшно1 дiяльностi в кра1ш [9]. План у СРСР став гальмувати застосування науки у виробницга, тому що будь-яка значна модершзащя порушувала графш робiт i ставила тд погрозу виконання плану. Пiдприемство вщ цього мало збитки.
Наслiдком тако1 полiтики стало значне вiдставання вiд економiчно розвинених держав на один цикл (40-50 рокiв) [8]. У той час як розвинеш крайни пщшмалися на постiндустрiальний рiвень, Союз залишився на шдус^альному рiвнi розвитку. Спроби тднятися вище не вдалися, економша не мала достатньо ресурсiв.
Постшдус^альш досягнення у деяких галузях були отримаш в основному за рахунок потенщалу ВПК, а економiка в цшому залишалася наприкiнцi четвертого циклу.
Величезш можливостi, що вiдкривало «поеднання науки з виробництвом», використанi не були. Сдиним можливим шляхом виходу з кризи та застою для Радянського Союзу було лише значне реформування економжи.
2. Основним недолгом сучасних ци^чних представлень е 1х винятково промислово-технологiчна оболонка. Неможливе iснування циклiв у вторинному секторi (промисловють i будiвництво) за 1х вщсутносп у первинному (сiльське i люове господарство) [1], третинному (послуги) та четвертинному секторах (iнформацiя)
економжи [3]. Циклiчнiсть, на нашу думку, охоплюе вс сфери економiки, тому вона характерна для вах чотирьох взаемозалежних i нерозривних секторiв економжи.
3. М. Кондратьев вiдзначав необхщ-нiсть iмовiрнiсного пiдходу до дослщ-ження статистичних рядiв економiчних показниюв кон'юнктури. У роботах ученого [10,14,16,18] зазначено, що наяв-нють циклiв довести неможливо, але ймовiрнiсть 1хнього iснування досить велика.
Жоден з юнуючих методiв мате-матично1 статистики не може з достатшм ступенем iмовiрностi пiдтвердити при-сутнiсть 50^чних циклiв на вiдрiзку 100-150 роюв, тобто на пiдставi iн-формацй, що мiстить 2-3 коливання (максимум). Однак велию цикли з iмовiрнiс-но1 точки зору не менш "правильш", нiж традицiйнi ци^чш кризи [18]. Довжина традицiйноi ци^чно1 кризи варiюеться в межах вщ 7 до 11 рокiв, його вщхилення вiд середньо1 становить бшьш 40%. А для велико1 хвил^ тривалiсть яко1 змiнюеться вiд 45 до 60 роюв, таке вщхилення вщ середньо1 менше 30%.
На думку Н. Макашево1 [21] та автора, основну задачу на початковому етат дослiджень М. Кондратьев бачив не у створенш теор11, що вщтворюе меха-нiзм циклу, а у вивченш фактичного руху кон'юнктури господарства та визначенш кола показниюв, якi характеризують цей рух i мають статистичний змiст. На пiдставi дослiдження цих показникiв учений сформував гшотезу великих циклiв розвитку економжи. Тривалiсть циклу рiзних дослщниюв [1-6,16-20,22,34], на думку автора, коливаеться з таких причин (див. рисунок).
Рисунок. Причини розбгжностг перюдизацп довгих хвиль
Початок чергового циклу на раншх стадiях розвитку приховано всередиш по-передшх, i тому досить тривалий про-мiжок часу вiдсутня його наявнють. Аналогiчним чином i завершення циклу проходить досить довго. Крiм того, ряд його технологш трансформуеться та штегруеться наступним циклом. 50^чш цикли - лише наявна частина шнова-цшно'х' хвилi, а завершення циклу -наслщок конкуренцп бшьш сучасних технологiчних укладiв, а не вичерпання внутршнього потенцiалу [23].
Розрахунки ци^в учених грунтуються на рiзних пiдходах:
М. Кондратьев [17,18], И. Шумпетер [33,36] та iн. ведуть розрахунок ци^в вiд промислового перевороту останньо'1' третини XVIII столiття;
Ю. Яковець [34] розраховуе цикли вщ кшця першо'1' третини XVIII столптя;
М. Рiшонье, У. Ростоу засновують сво'1' розрахунки на кризах провщних свiтових центрiв. Саме в депресивних фазах активiзуеться iнновацiйна дiяльнiсть. Це i е передумовою для чергового пщйому, оскiльки iнновацiйнi пiки 60-х роюв XVIII столiття, 20-30-х i 80-х рокiв XIX столiття зб^аються з економiчними спадами [1].
Рiзнi вченi використовували близькi, але не однаковi групи показникiв кон'юнктури як iндикаторiв економiчноi динамiки. Вплив цих показниюв на циклiчнiсть у рiзнi перiоди циклу
змiнюеться, 1'х прояв в окремих державах мае сво'1 особливосп.
Бiльшiсть сучасних дослiдникiв [4,22,34] вщзначають наявнiсть феномену прискорення (стиску) довгих хвиль, тобто скорочення тривалосп кожного наступного циклу порiвняно з попереднiм. Цей феномен, пов'язаний з впливом сучасних тенденцш розвитку науки, техшки, технологГ! i сощально-економiчних об'ектiв, скорочуе довгi хвилi за часом до 35-40 роюв.
На думку ряду фахiвцiв [1,24] та автора, кон'юнктурна схема довгих хвиль може служити одним iз засобiв прогнозування тривалосп коливань ринково! економiки, визначення переломних перiодiв у п еволюцГх, а також появи сукупнох структурнох кризи, що припадае на низхщну фазу великого циклу.
Довп хвилi М. Кондратьева як шструмент прогнозування уже використовуються в технолопчно цивiлiзованих краiнах. Сьогоднi в цих крашах розробляються реальнi перспективи розвитку в окремих секторах економши до 2020-2030 рр. [3]. Прогнозування подальшого розвитку економки Украiни, на думку автора, необхщно проводити з урахуванням таких основних факторiв: хвиль М. Кондратьева; технолопчних укладiв; науково-технiчних революцiй; iнтервалу мiж винаходом i його використанням як шдикатора прискорення НТП.
На основi проведеного дослщження та аналiзу основних положень теори М. Кондратьева i дискусiйних питань автор зробив таю висновки.
1. Динамша кон'юнктури господарсько1 системи виявляе ци^чний характер. 1снують такi групи показниюв кон'юнктури, у яких: а) цикли проявляються у формi хвильообразно1 змiни рiвня показника; б) тенденщя зростання або падiння мае хвильообразний характер.
2. Ци^чнють кон'юнктури мае мiжнародний характер, цикли розвинених краш майже спiвпадають у часi.
3. Сформульованi основш передумови формування висхщно1 хвилi кон'юнктури: накопичення i концентрацiя значних фшансових ресурсiв у пiдпри-емницьких структурах; стимулювання швестицшно1 та шновацшно1 дiяльностi; виникнення нових радикальних шно-вацiй.
4. Систематизовано та проаналiзовано рiзнi точки зору вчених i запропонована перюдизащя цих хвиль.
5. Основними дискусшними питаннями концепци довгих хвиль М. Кондратьева, яю i зараз вивчають вчеш, е: наявнiсть циклiв при соцiалiзмi, промислово-технологiчна оболонка та точна перюдизащя ци^в. Автор вважае, що цикли юнують i в плановш економiцi, але 1х фази згладжуються тд впливом регулюючих i контролюючих органiв. Циклiчнi коливання характернi для вах секторiв економiки. Наведенi основш причини розходження перiодiв хвиль у рiзних вчених.
6. Цикли - один iз головних iнструментiв прогнозування та подолання кризових явищ в економщ.
7. Пропонуеться використовувати основш концепцй теори довгих хвиль М. Кондратьева i висновки проведеного дослщження та аналiзу ще1 теори щодо прогнозування подальшого розвитку
економiки Украши. Це е теоретичною базою формування умов щодо створення висхщно1 хвилi розвитку економiчноi системи шляхом стимулювання шновацшно1 та швестицшно1 дiяльностi вiтчизняних пiдприемцiв.
Л1тература
1. Бабурин В.Л. Инновационные циклы в российской экономике. - М.: Эдиториал УРСС, 2002.- 120 с.
2. Гальчинський А., Геець В., Семиноженко В. Укра1на: наука та шновацшний розвиток. - К., 1997. -66 с.
3. Гальчинський А., Геець В., Кшах А., Семиноженко В. 1нновацшна стратепя украшських реформ. - К.: Знання Укра1ни, 2002. - 326 с.
4. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. -М.: ВлаДар, 1993. - 310 с.
5. Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / Отв. ред. С.В.Казанцев, П.Н.Тесля. - Новосибирск: Наука, 1991. - 224 с.
6. Ефремов В.С. Бизнес-системы постиндустриального мира // Менеджмент в России и за рубежом. - 1999. -№5. - С.15.
7. Захарченко В. Третш (1901-1950 рр.) цикл шдус^ального розвитку: особливосп формування промислових територiальних систем // Економжа Украши. - 2003. - №4. - С. 34-40.
8. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.Г. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 327 с.
9. Келле В.Ж. Инновационная система России: Формирование и функционирование. - М.: Ендиториал УРСС, 2003. -148 с.
10. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры // Вопросы конъюнктуры. - 1925. - Т. 1. Вып. 1. -- С. 28-79.
11. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры: Доклады и их обсуждения в Институте экономики. -М., 1928. - 288 с.
12. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: Избр. тр. / Сост. Ю.В.Яковец. - М.: Экономика, 2002. - 767 с.
13. Кондратьев Н.Д. Динамика цен промышленных и сельскохозяйственных товаров // Вопросы конъюнктуры. - 1928. - Т. 4. Вып. 1. - С. 41.
14. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. - М.: Экономика, 1993. -543 с.
15. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики: Предварительный эскиз / Ю.Н. Давыдов, Ю.Б. Кочеврин, В.В. Симонов. -М.: Наука, 1991. - 570 с.
16. Кондратьев Н.Д. Особое мнение. Избр. произведения в 2-х кн. - М.: Наука, 1993. - Кн. 1. - 655 с .
17. Кондратьев Н.. Д. Особое мнение. Избр. произведения в 2-х кн. - М.: Наука, 1993. - Кн. 2. - 718 с.
18. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. - М.: Экономика, 1989. - 526 с.
19. Кондратьев Н.Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. - М.: Наука, 1991. - 487 с.
20. Краснокутська Н.В. !нновацшний менеджмент: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.
21. Макашева Н. Загадка Н.Д. Кондратьева: неоконченная теория динамики и методологические проблемы экономической науки // Вопр. экономики . - 2002. - №6. - С.4-16.
22. Меньшиков С.М., Клименко А.А. Длинные волны в экономике // Процессы глобального развития: моделирование и анализ: Сб. тр. ВНИИСИ. - М., 1984. - Вып.3. -С.55-68.
23. Морозов Ю.П., Гаврилов А.И., Городнов А.Г. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 471 с.
24. Правове забезпечення iнновацiйноi дiяльностi в Украши / За ред. О.Д. Святоцького. - К.: Концерн "Видавничий дiм '1н Юре", 2003. - 80 с.
25. Рубан В., Чубукова О., Некрасов В. !нновашна модель стратепчного розвитку Украши: Методолопя i досвщ // Економша Украши. - 2003. -№6. - С.14-19.
26. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. Экономическая теория: Учебник для вузов. - М.: Изд-во "Норма", 2001. -456 с.
27. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. - М.: Прогресс, 1990. - 296 с.
28. Стратеги поступу - наукову тдтримку: Виступ Прем'ер-мшютра В. Януковича на сеси Загальних зборiв Нацiональноi академи наук Украши // Урядовий кур'ер. - 2004. -№82-83. - С.3-4.
29. Стратепчш перспективи реформ: Виступ Президента Украши Л. Кучми на наук.-практ. конф. "Стратепя сталого розвитку та структурно-iнновацiйноi перебудови украiнськоi економки (2004-2015)" // Урядовий кур'ер. - 2004. - №80. - С.5-8.
30. Управление инновациями: В 3 кн. Кн. 1. Основы организации инновационных процессов: Учеб. пособие / А.А. Харин, И.Л. Коленский; Под ред. Ю.В. Шленова. - М.: Высш. шк.,
2003. - 252 с.
31. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. - 2-е изд.: -М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. - 624 с.
32. Циклы в современной экономике / К.В. Рудый. - М.: Новое знание,
2004. - 109 с.
33. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры. - М.: Прогресс, 1982. -455 с.
34. Яковец Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса: Теория и экономический механизм. - М., 1988. - 282 с.
35. ^HyKOBHH B. OrpaTerm po3BHTKy // YpagoBHH Kyp'ep. - 2004. - №75. -O.3.
36. Shumpeter J. Business cycles: A theoretical, historical and statistical Analysis of Capitalist Process. - N.Y. -L., 1939. - Vol. 2. IX. - P. 449-1095.
37. Spietthoff A. Krisen // Handwörterbuch der Staatswissenschaften. Bd. 6. Aufl. 4. - Jena, 1925. -S.8-91.
