Научная статья на тему 'Роль теорий инноваций и инновационного развития в формировании региональной инновационной политики'

Роль теорий инноваций и инновационного развития в формировании региональной инновационной политики Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
105
129
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Жихор О. Б.

Здійснено оцінку теорій інновацій та інноваційного розвитку й обґрунтовано важливість їх використання при формуванні регіональної інноваційної політики.Осуществлена оценка теорий инноваций и инновационного развития и обоснована важность их использования при формировании региональной инновационной политикиThe paper assesses theories of innovations and innovative development and motivates the importance of their using in formation of regional innovation policy.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Роль теорий инноваций и инновационного развития в формировании региональной инновационной политики»

О.Б. Жихор

РОЛЬ ТЕОР1Й 1ННОВАЦ1Й ТА ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ У ФОРМУВАНН1 РЕГЮНАЛЬНО! ШНОВАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ

Оскiльки Укра'на обрала шнова-цiйну модель розвитку економжи, сутте-во актуалiзувалося здiйснення оцшки теорiй iнновацiй та iнновацiйного розвитку задля використання отриманих результат при формуванш регюнально!' шновацшно!' полгтики, без яко! немож-лива реалiзацiя вказано!' моделi.

Розглянемо детальнiше теорп шно-вацiйного розвитку, якi було розроблено у ХХ ст. таким науковцями, як Й. Шумпе-тер [20], Ф. Бродель, Г. Менш [17], С. Куз-нець [22], М. Кондратьев [4], П. Сорокш [9]. Серед них можна видшити теорп ш-новацшно!' динамiки та теорп шновацш у ритмi ци^чно-генетичних закономiрно-стей розвитку суспiльства [3].

Основоположником теорп шновацш е Й. Шумпетер, який у сво'й науковш працi мТеорiя економiчного розвитку" (1911 р.) сформулював цiлiсну теорш ш-новацiйного розвитку, центральним мю-цем яко! було введення економiчноi кате-горп "шновацп" як необхщно!' виробни-чо!' функцп, зумовлено!' змшами факторiв виробництва, ресурсiв або 1'х комбшацп. Й. Шумпетер видiляе такi складовi шновацп [8]: запровадження ново!' продукцп, товару, послуги, нових видiв або невщо-мих для споживача; застосування ново'1 технологи виробництва, запровадження для певно!' галузi невщомого методу (способу) виробництва; використання нових матерiалiв, видiв сировини, а та-кож й джерел; вщкриття та освоення нового ринку споживання продукцп; пiдрив монополй конкурентiв або монополiзацiя ринку за рахунок виробництва власно!', невщомо!' рашше продукцп; упроваджен-ня ново!' оргашзацй виробничого, управ-лiнського процесу, оргашзацшно!' струк-

тури або 1'х удосконалення.

Крiм дослiдження економiчних ш-новацш, Й. Шумпетер вiдводив значну роль пщприемцям-новаторам в економiч-ному прогреа. Ажде вiд них залежить реформування виробництва з використан-ням винаходiв для випуску нових товарiв або виробництва старих бiльш новим способом, вщкриваючи новi джерела сировини й матерiалiв або новi ринки, реоргашзуючи галузь тощо. На його думку, завдяки пщприемцям-новаторам в економщ вщбуваються динамiчнi змiни [21].

Суттевий внесок у теорй шновацш-ного шляху розвитку економжи зробив М.Д. Кондратьев. Вш у своему вченш про великi цикли кон'юнктури приблизно шввшово!' тривалостi, обгрунтовував за-кономiрний зв'язок мпiдвищуючихм i "по-нижуючих" хвиль цих циклiв iз хвилями техшчних винаходiв i 1'х практичного використання [4].

Не менш важливу роль у розвитку теорш шновацшного розвитку вщведено дослiдженням Дж. Бернала, який наголо-шував на тому, що "перiоди розквiту науки звичайно зб^аються з перюдами по-силення економiчноi активностi й техшч-ного прогресу, як наслщок застосування iнновацiй" [1].

Новi тдходи до теорй iнновацiй сформував С. Кузнець. Розвиваючи ще!' Й. Шумпетера i Дж. Бернала, науковець зосередився на дослщженш проблем взаемозв'язку шновацш з економiчним зростанням [22], у процес якого було введено поняття епохальних нововве-день, що лежать в основi переходу вiд одше! юторично!' епохи до шшо!', i об-грунтовано залежнiсть прискорення тем-

© Жихор Олена Бориавна - кандидат економ1чних наук, доцент. 1нститут репональних дослщжень НАН Укра!ни, Льв1в.

ISSN 1562-109X

тв економiчного зростання в шдустрь альну епоху вщ епохального нововведен-ня (нове джерело зростання - прискоре-ний розвиток науки).

Як вважав С. Кузнець, економiчне зростання - це довгострокове збшьшення здатносп господарства забезпечувати все бшьш рiзноманiтнi потреби населення за допомогою все бшьш ефективних техно-логiй i вщповщних 1'м iнституцiональних та iдеологiчних змш. Його головними оз-наками е [6]:

1) постiйне зростання нащонально-го продукту i, отже, здатносп господарства задовольняти все ширше коло потреб людей, що е свщченням зрiлостi економiки;

2) техшчний прогрес, що е основою зростання, його необхщною умовою;

3) для реалiзащi закладеного в но-вш технологГi потенцiалу зростання необ-хщш iнституцiональнi, поведiнковi й ще-олопчш змiни.

Таким чином, епохальнi нововве-дення й iнновацГi е основою прориву в розвитку людських знань та основою переходу суспшьства й економжи на ви-щий щабель розвитку. Адже економiчну iсторiю можна роздшити на економiчнi епохи, кожна з яких визначаеться епо-хальним нововведенням iз властивими ш характеристиками зростання. Одним iз найважливiших джерел економiчного зростання е поява сучасно'1' науки як основи розвитку технологи - прорив в еволюцшному розвитку науки, що створив потенщал для розвитку технологи, у багато разiв бшьший, нiж iснував до цього.

Свою лепту в теорш шновацшного розвитку внiс Б. Твюс, який розглядав нововведення як процес, у якому винахщ або наукова щея здобувають економiч-ний змют, творчий характер шновацшно'1' дiяльностi. При цьому науковцем було окреслено ряд факторiв, що визначають ефективнiсть нововведень: ринкова ор> ентацiя, вiдповiднiсть цшям корпораций, методи оцiнки, ефективне управлшня проектом, творчiсть, iнновацiйна обста-

новка й наявнють "захисника проекту", методи оцшки ефективностi шновацш-них проектГв [11].

Зазначимо, що розвиток теори ш-новацшно'' економiки вiдбувався i на ос-новi узагальнень щодо наукового пояс-нення стрiмкого зростання шновацшних галузей i ix впливу на економГку, вияв-лення факторiв, що сприяють активностi iнновацiйниx процесГв. Особливу роль у цьому ввдграли Г. Менш, В.Дж. Баумоль, К. Фрiман, Л. Соете, К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю, Е. Хелпман, Д.Г. ВГктор, Р. Нельсон та шшГ

Долучилися до розвитку теори шновацшного розвитку й росшсью економю-ти, якi зосередилися на дослщженш теори циклiв i шновацш. Так, Ю.В. Яковець ш-новацГ' розглядав як неодмiнну частину науково-техшчних i економiчниx циклiв (середньо-, довго-, наддовгострокових), основу виходу iз кризи. Також науковцем дослщжувався взаемозв'язок наукових, техшчних, iнновацiйниx, економiчниx, ос-вггшх, органiзацiйно-управлiнськиx цик-лiв i 'х iнновацiйниx фаз [13].

Новими щеями збагатилася теорiя iнновацiй унаслiдок глибоко'' кризи у свГ-товiй економщ в серединi 70-х i на початку 80-х рокГв. У результат цього зявилося нестандартне з точки зору теори криз явище, що одержало назву стагфляции За таких умов виникла потреба у переосмисленш ряду основних щей розвитку економГки.

Суттевий внесок у розвиток теори шновацш зробили сучасш вчеш-еконо-мГсти (А.Б. Яффе, Дж. Лернер, С. Штерн, М. Гяратана, С. ТоррГсГ, А. Пагано), яки-ми було наведено приклади економiчного зростання кра'н, що розвиваються, за ра-хунок шновацш, i видiлено ряд факторiв економiчного зростання [16]. На 'х думку, вагомим чинником шновацшного розвитку економши е освГта (особливо фахова), оскГльки вона вiдiграе суттеву роль у пщтримщ теxнiчного прогресу, як i витрати великих компанiй на дослщ-ження й розробки разом Гз зусиллями

приватних пщприемщв доповнюють ш-новацГйний процес.

Тако'' ж думки дотримуються А. Аро-ра i А. Гамбардела, обгрунтовуючи це тим, що у кра'нах, де розвиваеться високотехнологГчний сектор економГки, е високоосвГчеш фахГвцГ вГдповГдно до рГвня розвитку регГону [15].

Слщ звернути увагу на те, що роль освГти в ГнновацГйному розвитку економГки е двоякою. З одного боку, освГта надае техшчш знання й навички пщпри-емцям i Гншим зацГкавленим особам, пов'язаним Гз процесом ГнновацГй i еконо-мГчним зростанням, а з шшого - може стимулювати креативнГсть i в такий спо-сГб спростити процес пристосування ГнновацГй до вимог реального життя. При цьому освГта може мати й негативний вияв, суть якого полягае у можливосп позбавитися креативносп, заганяючи шдивщуума в певш рамки мислення, позбавляючи його змоги нестандартно мислити.

ОкрГм освГти, до першорядних факторГв шновацшного розвитку економГки науковщ вщносять великГ компани. Саме таку думку вщстоюють К.Р. Мак-коннелл, С.Л. Брю, обгрунтовуючи це тим, що новГ технологи потребують: використання великого катталу; великих ринкГв; комплексного, центрашзованого i чГтко Гнтегрованого ринку; багатих i надГйних джерел сировини [7].

Таким чином, вони наголошують на тому, що лише великим компашям на вщмшу вГд малого бГзнесу пГд силу забезпечити технГчний прорив, оскГльки вони володГють достатньою ресурсною базою.

Свое продовження дана теорГя зна-ходить у наукових доробках М. Гяратана, С. ТоррГсГ та А. Пагано, у яких описано практичний досвщ 1рландп, де прихГд IT транснацюнальних компанГй передував зростанню шновацшного сектору економГки [16]. Як ще один фактор ш-новацшного розвитку економГки науков-

цi видшили надлишок висококвалiфiко-ваних кадрiв, мiжнароднi зв'язки та внут-рiшнiй попит.

Слщ звернути увагу, що таке тверд-ження суперечить теори Й. Шумпетера, у якш головну роль вщведено малому пщ-приемництву як основному фактору шновацшного розвитку. Шзшше самим на-уковцем буде визнано, що роль незалежного пщприемця в шновацшному процесi стае менш значною через витиснення йо-го великими компашями, що здiйснюють дослiдження та розробки на постшнш основi й довели цей процес до бюрократично вивiреного [21].

Безперечно шноваци е основою економiчного розвитку, що обгрунтовано у наведених вище теорiях. Однак бажа-ного ефекту не буде досягнуто, якщо вони не будуть широко розповсюдженими в економщ. Тому виникае потреба у засто-суваннi теор11' дифузii (поширення) шновацш. Розглянемо деяю з них.

Осташми роками доволi актуаль-ним е питання розвитку перифершних територiй, що виходять за межi центрiв i осей розвитку. Дж. Фрiдман, Т. Херман-сен та iншi [18] пропонують 1'х розвивати на основi моделi мдифузii нововведень", або "хвилi нововведень", запропоновано'1' Т. Хегерстрандом. У данш моделi обгрунтовано чотири стади "хвилi нововведень" [12, 77]:

перша стадiя (початкова) - характеризуемся початком дифузiйного про-цесу й рiзким контрастом мiж центрами, джерелами поширення нововведення i перифершними територiями;

друга стадiя - початок справжньо'1' дифузii, що обумовлюеться дiею потуж-них вiдцентрових сил, унаслщок яких у вiддалених регiонах утворюються новi центри, що швидко розвиваються. При цьому вiдбуваеться скорочення рiзких регiональних контрастiв, притаманних першiй стадп;

третя стадiя (конденсацii) - однакове розширення нововведень у всiх мюцях;

четверта стадiя (насичення) - за-гальний повшьний асимптотичний пiдйом до максимуму.

Модель "дифузй нововведень" Т. Хе-герстранда де в чому перепл^аеться 3i схемою "просторово'1' дифузй" П. Хаггета, згщно з якою змши в бiльшостi випадкiв не настають одночасно в усiх точках. Адже звичайно вони починаються у невеликому чист мiсць, вiд яких поширю-ються до iнших уздовж каналiв зв'язку, через вузли, перетинаючи поверхнi, схо-дячи по iерархiчних щаблях [12, 75].Е. Роджерс у свош книзi "Дифузiя iнновацiй" (1960 р.) [19] уперше зробив спробу об'еднати наявш теорй дифузй шновацш, видшяючи такi чотири аспекти власно! теорй дифузй iнновацiй: процес ухвалення ршення використання шновацй (Innovation Decision Process); шди-вiдуальна сприйнятливють до iнновацiй (Individual innovativeness); норма сприй-няття (Rateof Adoption); властивосп сприйняття (Perceived Attributes). При цьому процес ухвалення ршення використання шновацй дослiдник подiлив на п'ять стадш: знання, переконання, ршен-ня, апробащя i пiдтвердження. Звiдси по-тенцiйнi реципiенти шновацй повиннi знати все про шновацш, бути перекона-ними у ii якостi, готовими до ii сприйняття, випробувати шновацш й тдтвердити рiшення сприйняти шновацш.

1ндивщуальна сприйнятливiсть до шновацш полягае у подш реципiентiв на категорй бiльш схильних i менш схильних до сприйняття шновацш [19].

1. Новатори (innovators, 2,5%) -бшьш схильш до ризику, прагнуть ви-пробувати будь-яке нововведення, мають значш фiнансовi ресурси i багато джерел шформацй, здатнi розумгги й застосову-вати складнi техшчш знання.

2. Раннi реципiенти (early adopters, 13,5%) - сощальш лщери: саме до них найбiльше звертаються потенцiйнi реципiенти за порадою й консультащею. Охоче приймають або випробовують нововведення, але е обережнiшими, шж

новатори. Вони е рольовою моделлю для шших членiв сощально'1' системи -потенцшних реципiентiв.

3. Рання бшьшють (early majority, 34%) - розсудлив^ можуть трохи коливатися до моменту сприйняття шновацй (ix перiод сприйняття шновацй вiдносно

довший, шж у реципiентiв I та II катего-рiй). Вони охоче йдують за шшими у процесi сприйняття шновацш, однак рщ-ко очолюють цей рух.

4. Шзня бiльшiсть (late majority, 34%) - скептики, яю приймають нововведення тшьки тодi, коли його вже прий-няла бiльшiсть. У бшьшосп випадкiв сприйняття ними шновацй пояснюеться 1'х економiчною необxiднiстю або реак-цiею на соцiальний тиск.

5. Шзш реципiенти (laggards, 16%) -консерватори, що приймають змши, коли вони стають загальноприйнятими; вони останш, хто сприймае шновацш, i най-частiше можуть вiдмовитися вщ сприйняття [10].

Е. Роджерс, розглядаючи норму сприйняття, стверджуе, що процеси дифузй можуть бути представш S-подiбною функщею (див. рисунок), яка мае три фази розвитку: перша -формування бази розвитку (повшьне зростання), друга - рiзке зростання, третя - насичення (повшьне зростання).При цьому, на його думку, швидкють дифузй шновацш визначаеться

п'ятьма основними факторами, яю потенцшш рецитенти оцiнюють при ухваленш рiшення про використання iнновацiй [2].

1. Вщносш переваги шновацй -стутнь переваги шновацй над шшими (часто аналопчними), яка найчастiше носить економiчний або соцiальний характер (прибутковють, економiчнiсть, зни-ження рiвня забруднення, шуму, витрат ручно'1 працi тощо).

2. Сумiснiсть шновацй - ii вщповщнють

юнуючш OTcreMi цiнностей, набутому легкiсть для розумшня, використання або досвiду й потребам рецитента.

3. Складнiсть шноваци - простота й

Number or

Percentage

of Adopters

Period of Rapid Growth

Рисунок. S-подгбна функцгя, що вгдображае норму сприйняття гнновацИ'у час [2]

пристосування до шноваци, бо досить часто ïï складнють негативно пов'язують 3i сприйняттям.

4. Простота апробаци шноваци -можливють апробаци шноваци в обмежених масштабах.

5. Комушкативнють шноваци - можливють поширення мiж шшими рецитентами.

Цшнють описаноï теорГï для формування iнновацiйноï теори розвитку регiонiв полягае в тому, що ефективнють ïï впровадження багато в чому залежить вщ поширення шновацш та шновацшних ршень, а також здатностi та готовносп суспiльства до сприйняття тих чи шших нововведень. Оцiнка або прогноз швид-костi дифузп шновацш у репонах мае здiйснюватися заздалегщь до реалiзацГï дано'1' полiтики з можливою диференщ-ацiею заходiв вщносно готовностi насе-лення регiонiв, тодi iнновацiйна полiтика

буде перспективною та вчасною для ре-гiонального розвитку.

На нашу думку, у контекст даного дослщження слiд зупинитися на сощально-психолопчнш концепци теори нововведень, пов'язанiй iз прiоритетом людських вiдносин в управлшш шно-вацiйною дiяльнiстю (X. Барнет, С. Вите, Е. Денiсон). Центральне мюце в данiй теори выводиться проблемам ролi особистостi, поведiнки, мотиваци, рiвня освiти, аналiзу соцiально-психологiчних i оргашзацшно-соцюлопчних чинникiв. Тому основним е видшення певно'1' групи людей як особливих носив шновацш.

Дослщження X. Барнета, С. Вите, Е. Денюона присвячеш питанню про можливють високих темтв iнновацiй, що виршуе теорiя стимуляторiв (С. Вiтте). Об'ектом дослщження тут е перешкоди, яю виникають при впровадженнi нововведень. Для ïx усунення, за даною тео-рiею, необхiдно органiзувати плщну су-мiсну роботу «владних стимуляторiв»

(адмшютраци) i «квaлiфiковaниx стиму-ляторiв» ^axiB^B) - своeрiдну творчу групу, де фaxiвцi створюють новинки, а адмшютращя - умови для ix упровад-ження та усунення будь-яких перешкод [5].

Як бачимо, шновацй оргашчно впле-лися у сучасну економшу, стали неод-мiнним атрибутом ii розвитку. Усе це обумовило виникнення i розробку теорш iнновaцiй та шновацшного розвитку в рiзниx напрямах, зокрема появу ряду концепцш щодо природи iнновaцiй, ix типологи, визначення ix ролi в еконо-мiчнiй системi, що пiд впливом шновацш трансформусться в iнновaцiйну економ^ ку. Тому врахування базових постула^в шновацшних теорiй та теорiй шновацш-ного розвитку мае бути обов'язковим при формуванш зaxодiв шновацшно'1 полгги-ки розвитку репошв. Адже економiчнa обгрунтованють у цьому процесi е неод-мiнною запорукою досягнення позитивного результату та тдвищення ефектив-носп меxaнiзму реaлiзaцii дано'1' полiтики.

Лггература

1. Бернал Дж. Наука в истории общества / Дж. Бернал- М.: ИЛ, 1956. -735 с.

2. Гареев Т.Ф. Диффузия новых технологий. - Режим доступа: http://www.tis-bi.ru/science/vestnik/2004/issue4/Economi-ca10.html.

3. Герасимов А.В. Инновационное развитие экономики: теория и методология. - Режим доступа: http://oad.rags.ru/

vestnikrags/issues/issue0307/030718.htm.

4. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения: избр. тр. / Н.Д. Кондратьев [сост. Ю.В. Яко-вец]. - М.: Экономика, 2002. - 767 с.

5. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент: навч. поаб. / Краснокутська Н.В. - К.: КНЕУ, 2003. -504 с.

6. Кузнец С. Современный экономический рост: результаты исследований и размышлений. Нобелевская лекция / С. Кузнец //

Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России / [под ред. Ю.В. Яковца]. - СПб.: Гуманистка, 2003.

7. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю [пер. с англ.].

- М., 1997. - Т. 2.

8. Кучерява З. Правове забезпечення шновацшного розвитку в Украшг - Режим доступу: http://www.minjust.gov. ua/0/13958.

9. Сорокин П.А. Главные тенденции нашего времени / П.А. Сорокин [пер. с англ., сост. и предисл. Т.С. Васильева]. -М.: Наука, 1997.

10. Степанов Н.П. Нововведения в организациях / Н.П. Степанов. - М.: ВНИИСИ, 1983.

11. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б. Твисс. [сокр. пер. с англ.; авт. предисл. науч. ред. К.Ф. Пузыня]. - М.: Экономика, 1989. - 217 с.

12. Хаггет П. Пространственный анализ в экономической географии / П. Хаггет [пер. с англ. под ред. В.М. Гохмана и Ю.В. Медведкова]. - М.: Прогресс, 1968.

- 392 с.

13. Яковец Ю.В. Эпохальные инновации 21 века / Ю.В. Яковец. - М.: Экономика, 2004. - С. 12.

14. Jaffe Adam B., Lerner J., Stern S. Innovation Policy and the Economy", Volume 5, National Bureau of Economic Research. - Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 2005. - 186 с.

15. Arora A., Gambardella A. Bridging the Gap / In A. Aurora and A. Gambardella, eds., From Underdogs to Tigers: The Rise and Growth of the Software Industry in Some Emerging Economies. - Oxford, UK: Oxford University Press, 2005.

16. Giarratana M., Torrisi S., Pagano А. The Role of MNCs in the Evolution of the Software Industry in India, Ireland and Israel. / In A. Aurora and A. Gambardella, eds., From Underdogs to Tigers: The Rise and Growth of the Software Industry in

Some Emerging Economies. - Oxford, UK: Oxford University Press, 2005.

17. Mensch G. Das technologische Patt. Innovationen überwinden die Depression. Frankfurta.M. : Umschau-Verl. 1975. Engl. Ausg.: Stalemate in Technology. - Cambridge: Ballinger, 1979.

18. Regional Policy; Readings in Theory and Applications / Ed. By Friedman J., and Alonso W. - Cambridge, London, 1975.

19. Rogers E.M. Diffusion of innovations (4th ed.). - N. Y.: The Free Press, 1995.

20. Schumpeter J. History of Economics Analysis / Ed. from manuscript by E. Schumpeter. - N. Y., 1954.

21. Schumpeter J., Review of Economic Theory. - N. Y.: Oxford University Press, 1929.

22. Kuznets S. Modern Economic Growth: Findings and Reflections. American Economic Review // American Economic Association. - 1973. - Vol. 63 (3). -P. 247-258.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.