CC BY
19«етуушиим-лшшау» #мш, 2021 / pedagogical sciences
7
Таким чином, вважаемо, що партнерська взае-модiя педагог-учень-ерготерапевт забезпечуеться професiйною культурою фахiвця та е складною системою взаемоввдносин, ефектившсть яких базу-еться на комплекс компетентностей: здатнiсть педагога та ерготерапевта до суб'ект-суб'ектно! рiв-нопрано! та особистiсно зорiентованоl взаемоди з учнями освгтньому процесi; здатнiсть залучати ба-тьк1в до освiтнього процесу на засадах педагогiки партнерства та ствробинидтва; здатнiсть верба-льно та невербально спшкуватися у колi педагог-учень-ерготерапевт; вмшня органiзовувати дiяль-шсть з дотриманням етичних норм, мiркувань; зда-тнiсть створити команду педагог-учень-ерготерапевт та працювати в командi на засадах довiри.
Список лггератури:
1. Бех I. Д. Виховання особистостi (Кн.1). -Ки1в: Либщь, 2003. -208с.
2. Докукина Е. М. Взаимодействиешколы и семи в формированиинравственных основ поведе-ниямладшихшкольников. -К.: 1нститут педагогiки АПН Украши 2003.-152с.
3. Професiйний стандарт за професiями «Вчитель початкових класiв закладу загально! сере-дньо! освгга», «Вчитель закладу загально! серед-ньо! освгга», «Вчитель з початково! освiти (з дипломом молодшого спедiалiста)», [Електронний ресурс].
URL:https://ru.osvita.ua/doc/files/news/787/78704/Na kaz_2736 3_.pdf
4. Савченко О. Я. Особистiсно opieHTOBaHe. -К.: Юршком 1нтер, 2008. С.626 - 627.
5. Хозраткулова I. А. Проблеми впрова-дження шклюзивного та iнтeгpoвaнoгo навчання у загальноосвгтшх навчальних закладах. Науковий вiсник Миколавського державного унiвepситeту iM. В.О. Сухомлинського: зб. наук. праць. Сepiя «Психолопчш науки». - Т.2. - Вип. 5. - Микола!в : МДУ iM. В.О. Сухомлинського, 2010. - С. 279-284.
6. Чайковський М. С. 1нклюзивна компетент-нiсть як складова пpoфeсiйнoï кoмпeтeнтнoстi суб'eктiв навчально-виховного процесу oсвiти : на-уково-методичний журнал. - 2012. - №2. - С. 1521.
7. Стандарт вищoï oсвiти Украши: перший (бакалаврський) piвeнь, галузь знань 22 «Охорона здоров'я», спeцiaльнiсть 227 <^зична тepaпiя, ер-готерашя», 2018р. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/227-fizichna-terapiya-ergoterapiya-bakalavr.pdf
8. Етичний кодекс та пpoфeсiйнa поведшка фiзичнoгo терапевта в Украшу Режим доступу: https ://physrehab. org.ua/uk/members/code -of-ethics/
Качур Оксана 1гор1вна1, Загричук Григорш Ярославович2, Бекус 1рина Роматвна3, Кирилгв Маргя Володимиргвна3.
'асистент кафедри загально'1 xiMiï, Тернопшьський нацюнальний медичний yHieepcumem iMeHi 1.Я.Горбачевського МОЗ Украши, 2кандидат xîmî4hux наук, доцент кафедри загально'1 xiMiï, Тернопшьський нацюнальний медичний yнiверситет iменi 1.Я.Горбачевського МОЗ Украши 3кандидат бiологiчниx наук, доцент кафедри загально'1 xiMiï, Тернопшьський нацюнальний медичний yнiверситет iменi 1.Я.Горбачевського МОЗ Украти DOI: 10.24412/2520-6990-2021-18105-7-11 ШФОРМАЦШНО-КОМУНШАЦШШ ТЕХНОЛОГИ ТА ШФОРМАЦ1ЙШ СИСТЕМИ - ЯК СУЧАСН1 ЗАСОБИ НАВЧАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЯКОСТ1 ОСВ1ТНЬОГО ПРОЦЕСУ (ОГЛЯД
Л1ТЕРАТУРИ).
Kachur Oksana Ihorivna, Zagrychuk Hryhorii Yaroslavovych, Bekus Iryna Romanivna, Kirillov Maria Vladimirovna.
INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES AND INFORMATION SYSTEMS - AS MODERN MEANS OF TRAINING IN ENSURING THE QUALITY OF EDUCATIONAL
PROTECTORS.
Анотацш.
Забезпечення яюсно'1 медично'1 допомоги вимагае постшного вдосконалення освiтнього процесу тд-готовки майбуттх медичних працiвникiв. Наразi пред'являються пiдвищенi вимоги до рiвня теоретично'1 та практично'1 пiдготовки фаxiвцiв медично'1 галу-si, використання цифрових i тформацшно-комутка-цтних технологш у професшнш дiяльностi, що пов 'язано 3i швидким розвитком нових напрямiв i техно-логш у медицинi.
s
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШУУШШШУМ-ЛШГМаУ» #М®5Э, 2021
Abstract
Providing quality medical care requires constant improvement of the educational process of training future medical workers. It is currently proposed to increase the requirements for the level of theoretical and practical training of medical workers, using digital and information and communication technologies in professional activities, which depend on the rapid development of new areas and technologies in medicine.
Ключовi слова: iнформацiйно-комунiкацiйнi технолога, вищих медичних навчальних saKnadie, цифровi технологи
Keywords: information and communication technologies, higher medical educational institutions, digital technologies
Розвиток науково-техшчного прогресу сприяе поширенню нових техшчних можливостей в сучас-ному сусшльствь 1нтенсивне зростання обсягу ново! шформаци в галузi медицини, змша вимог до професшного рiвня лiкарiв виносить на перший ряд проблему вдосконалення медично! освгги. Сучасна педагогiка вимагае впровадження нових методик та пiдходiв до тдготовки висококвалiфiкованих, конкурентно спроможних фах!вщв галузi охорони здо-ров'я. Ниш яшсне викладання дисциплiн не може здшснюватися без використання засобiв i можливостей, як1 надають комп'ютерш технологи та 1нтер-нет [1]. 1нтерактившсть i мультимедiйна наочнiсть сприяють кращому представленню, i, вiдповiдно, кращому засвоенню шформаци.
Сучаснi iнформацiйно-комунiкативнi вщкри-вають новi широк! можливостi для сучасно! профе-сшно! освгга, реал!заци пошукових, особиспсно-спрямованих, комунiкативних форм навчання.
Мета - визначити педагопчш проблеми використання iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи (1КТ) у навчальному процесi вищих медичних навчальних закладiв (ВНМЗ), здшснити аналiз рол! та функцш викладача шд час такого виду навчання, описати досвщ використання 1КТ для тдготовки майбутшх лжар!в до професшно! д1яльносп та фа-хово! комушкаци в Укра!ш та за кордоном.
Методи дослвдження. Шд час дослщження були використаш теоретичш методи пошуку, ана-л!зу, узагальнення та систематизаци результата вь тчизняних та закордонних наукових дослщжень, що стосуються проблеми застосування 1КТ шд час подготовки студенпв-медишв.
Виршення проблем охорони здоров'я сьогодш потребуе добре осв!ченого та компетентного нового поколшня медичних пращвнишв. 1нфор-мацшно-комушкацшш технологи - це поеднання шформацшних технологш з комушкацшними для виршення р!зномаштних задач сучасного освгтнь-ого шформацшного суспшьства. Розвиток 1КТ стае одним з сучасних способ!в здобуття вищо! освгга, зручним ! як1сним шструментом передач! знань.
Засобами 1КТ фахово! комушкативно! подготовки служать комп'ютерш технологи, в!ртуальш пащенти, в!ртуальш навчальш середовища, елек-тронш мобшьш пристро!, електронш сощальш мереж! (ЕСМ) та шш! цифров! технолог!! ! розумш ак-сесуари, що е компонентами формального та, частше, неформального навчання у ВМНЗ. Для характеристики навчання, що здшснюеться за допо-
могою засобОв 1КТ, вживаються поняття елек-тронне (е-навчання), мобiльне (м-навчання), ди-станцiйне, комбiноване навчання [1,2].
Використання 1КТ вимагае змiстовноï подготовки та належних знань. 1нструментом е-навчання е допрофесiйна пiдготовка студенпв-медишв щодо забезпечення знаннями та вмшнями в галузi 1КТ, щоб вони могли ефективно використовувати рОзно-маштш iнформацiйнi ресурси в галузi медицини.
Студенти-медики першого курсу в бОльшш мiрi не володiють вiдповiдними знаннями, щоб ефективно використовувати рiзноматiтнi шформацшш професiйнi ресурси. Тому, закордонш медичнi нав-чальнi заклади практикують вивчення дисциплiн з комп'ютерноï грамотность
В Кувейтському унiверситетi для студенпв-медишв запровадили курс "1нформатика в охорош здоров'я". Цей курс е обов'язковим для вах студен-тiв допрофесiйних курсiв з медицини, стоматологи та фармаци в першому семестрi. Вiн охоплюе такi теми: огляд iнформатики про здоров'я, шформа-цiйну iерархiю iнформацiйноï системи охорони здоров'я, веб-медичш ресурси та пошук медично! iнформацiï, на додаток до використання програм Microsoft Office. Крiм того, студентам пропонують огляд рiзних комп'ютерних системи (включаючи цифровi мобОльш технологiï) та веб-програми, що застосовуються в медичнш освiтi та навчанш, так! як комп'ютерне навчання, експертш системи та програми мрурпчного моделювання. КрОм того, в навчальний план курсу входять статистичнi пакети, для забезпечення набуття необхвдних навичок ана-лОзу даних та використання електронних таблиць, включаючи способи використання дiаграм для представлення результатiв [3].
Виршити проблему яшсного оволодшня прак-тичними навичками та командно!' роботи при наданш екстреноï домедично!' та медичноï' допо-моги дае змогу симуляцшне навчання.
Переваги симуляцшного тренiнгу:
- ктшчний досвод у вiртуальному середовищi без ризику для пацiента;
- об'ективна оцшка досягнутого рОвня майстерностц
- необмежена шльшсть повторОв для вОдпрацювань навичок;
- вОдпрацювання дш при рвдшсних та таких, що загрожують життю, патолопях;
- частину функцш викладача бере на себе вОртуальний тренажер;
- знижений стрес шд час перших самостшних машпуляцш;
«шушетим-лшигмау» #иш, 2021 / pedagogical sciences
9
- треншг ввдбуваеться незалежно вiд розкладу роботи клiнiки;
- розвиток як iндивiдуальних умшь i навичок, так i здатностi командно! взаемодп [4].
За кордоном симуляцшш центри (лабораторi!) iснyють давно i в рiзномy виглядi. Манекени, як приеднуються до комп'ютера i якими можна керу-вати дистанцiйно, — розробки останнiх рошв. На Заходi зараз симулящя розглядаеться вже не пльки з точки зору ввдпрацювання практичних навичок — величезну роль вщграе робота в командi i вщпра-цювання комyнiкацiй мiж !! членами, тобто пiд час симуляци вiдпрацьовyються до автоматизму не лише вс рухи та машпуляци, але й взаемодiя в команд!. Дуже актуально сьогоднi вводити в процес симyляцi! людей, як! зображують родичiв пащен-тiв. Якщо мова йде про пологи, це найчаспше «тато», який присутнш на партнерських пологах. Вже калька рошв йде мова про безперервне нав-чання медикiв i про те, що велику роль мае практи-чне ввдпрацювання навичок, командна робота i ко-мyнiкацi! [5,6,7].
У кра!нах £вропи навчання у симуляцшних центрах е важливою складовою у професшнш тд-готовщ медичних працiвникiв.
В проввдних медичних школах свггу набувае популярносп використання в навчальному процес голографiчно!' анатомi!' HoloLens. HoloLens - це проект динашчно! анатомi! Лейденського ушверси-тету та Медичного центру ушверситету Лейдена (LUMC) [6].
Microsoft HoloLens - це тип захисних окуляр!в, який може проектувати голографiчнi моделi на iснyюче середовище, створюючи так звану «до-повнену реальнють». Проектуючи предмети, ф!гури на реальшсть, користyвачi можуть ходити навколо та вивчати голограму з р!зних ракурйв та перспектив. Однiею з ушкальних можливостей HoloLens е можливють користyвачiв взаемодiяти з голограмами за допомогою жеспв рукою та команд слова [8].
Даний додаток дае можливють студентам нав-чатися в реальному чай, використовуючи власш тiла як шструменти навчання.
£ серiя додатшв для стyдентiв-медикiв в областях, що стосуються анатоми та ф!зюлоги. Це включае перегляд 3D-перспектив того, як м'язи людського тiла розм!щуються на скелетi, а також можливють збiльшення та зменшення масштабiв певних структур анатоми тша. Студенти можуть обертати та практично розйкати тшо, щоб поба-чити структури, системи та органи, е можливють бачити тривим!рне зображення кровоносних судин, биття серця i рух кров! через серце, вони здатш от-римати набагато краще в!зуальне розумшня функцш всередиш оргашзму (HoloAnatomy) [4].
HoloPatient -вщеозаписи, що створювадися професшними акторами, яш зминалися в !мггацш-них стенах, переносяться в голограми, яш можна розмютити в будь-якому середовищ!, щоб дати можливють студентам проводити обстеження пащенпв i ставити д!агноз.
Бшьш шж у 80 % медичних шшл США, Ка-нади, Австралп прийнята проблемно-ор!ентована методология викладання, яка використовуеться для введення студенпв у свгг реальних або гшотетич-них клшчних ситуацш. Структура викладання, ро-зроблена в Захвдному ушверситеп Кал!форнп, служить основою багатьох навчальних пойбнишв i ви-кладацьких плашв у таких ушверситетах, як Гарвард i ушверситет Мак-Мастера [4,5].
Останшм часом все бшьшо! популярносл набувае мобшьне навчання з використанням в!ртуаль-них технологш в сучаснш медичнш освт. Навчання клшчних умшь !з використанням манекешв, тренажер!в i стандартизованих пащенпв тд нагля-дом викладача надае можливють студентам не пльки досконало опанувати ктшчш умшня та на-вички, але й ввдчути усю м!ру свое! ввдповщально-CTi, але при цьому не отримати психолопчно! тра-вми, яка можлива, якщо таке трапиться !з справж-шм пащентом. Для Укра!ни симуляцшш треншгов! центри - це досить нова високотехнолопчна методика навчання студенпв-медишв. Однак Укра!на входить до складу грантового проекту "ePBLnet", головна мета якого е створення М!жрегюнально! мереж! нацюнальних центр!в медично! освгги з впровадження проблемно-ор!ентованого навчання з використанням в!ртуальних пащенпв. Освггнш проект "ePBLnet" завершено у йчш 2016 р. Учас-никами проекту були ушверситети-партнери з кра!н £вропейського Союзу (Великобритан!я, Гре-щя та К1пр), а також кра!ни пострадянського простору (Укра!на, Груз!я та Казахстан). Загальна шль-к1сть партнер!в становила 9.
1нновацшний напрямок використання можливостей в!ртуальних пащенпв сприяе поглибленню знань студенпв, формуванню критичного клшч-ного мислення та навичок прийняття ршень, розви-тку навичок морально-етично! культури. За допомогою стандартизованих дш в!ртуального пащента та запису взаемоди з ним забезпечуеться об'екти-вне та неупереджене ощнювання комушкативних навичок студенпв-медишв. Прикладами вщкритих ресурйв застосування в!ртуальних пащенпв з метою розвитку навичок шграпрофесшно! взаемодп майбутшх лжар!в е: «е-ViP», vpSim, physioSim, Virtual Patient Project, DocCom. Щ та шш! технологи розроблеш також для тдготовки до комушкати-вно! взаемоди в штерпрофесшному середовищ! [9,10].
Студентки вшу прогресивного розвитку циф-рових технологш потребують активного сощаль-ного навчання. Саме тому, щороку все актуаль-н!шими стають платформами !нформац!йно-ко-мушкативних технолог!й - соц!альн! мереж1. В нашш кра!н! соц!альн! мереж! використовують в б!льшш м!р! з розважальною та комун!кативною метою, а шж в навчальних ц!лях. Хоча !х використання у викладацьк!й практищ могло б сприяти вир!шенню багатьох педагопчних завдань, а саме: розвиток комушкативних навичок студента та зд!б-ностей роботи у команд!; оргашзащя виконання до-машн!х завдань та самостшно! роботи, завдяки ц!лодобов!й доступностц розвиток персонального
10
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШУУШШШУМ-ЛШГМаУ» #И®5Э, 2021
навчального середовища студента; iндивiдуальний шдхвд до кожного студента; усунення формальних бар'eрiв м1ж викладачем та студентом, що можуть перешкоджати ефективносл навчання; змiна ролi та функцш викладача; створення електронного навчального змюту дисциплiн; можливiсть м1жнарод-но! спiвпрацi та обмiну досввдом роботи мiж викла-дачами та студентами [1].
Досввд закордонних колег вказуе на активне використання соцiальних мереж в навчальному процесi. Так, дослщження Тайванський вчених шдтверджуе позитивний вплив використання елек-тронних системних мереж, а саме мереж! Facebook на розвиток навичок англомовного письма. Викла-дач виконував допомiжну функцiю та роль нагля-дача за процесом, проте бере участь у дискуаях та коментарях, коли вважав за дощльне. Суть процесу навчання полягала у розмщенш завдань викладачем на спещально створених сторiнках у мереж! Facebook, студенти було виконувати цi завдання та коментують ввдповщ одногрупник1в. Такий спосiб взаемного оцшювання студенти визнали дуже щка-вим та ефективним, що було тдтверджено жва-вими дискусiями. За результатами дослщження, ви-користання можливостей Facebook е, беззаперечно, дуже корисним, проте потребуе значних часових та фiзичних зусиль, що пов'язаш iз керуванням, коре-гуванням та оцiнюванням процесу викладачем. До уваги бралися також широко використовуваш в!р-туальних мережах, включаючи Telegram, WhatsApp, Line, Viber тощо, яш доступнi багатьом студентам та викладачам на смартфонах [5,6].
До найбшьш ввдомих сервiсiв, орiентованих на збереження та передачу документiв у рiзних форматах належать такi, як Sctibd, Slideboom, Slideschare, Calameo та rnmi. Цi соцiальнi сервiси мало орiенто-ванi на спiлкування, вони дозволяють зберiгати до-кументи, створеш в рiзних форматах, надають мо-жливiсть iншим користувачам скачувати файли, ре-дагувати !х в рiзних режимах (on-line, off-line; iндивiдуально чи в груш; синхронно чи асинхронно) [5].
Зпдно дослщження ушверситету Яхром Меди-чних Наук студенти-медики використувують соща-льнi спiльноти для наукового спшкування, обгово-рення дискусшних питань, обмiнюються навчаль-ними вщео та зображеннями, що покращують засвоення матерiалу. На головному форумi обгово-рюються питання експлуатацп електронних нав-чальних курсiв, викладачi дiляться досввдом створення мультимедiйних чи штерактивних ресурсiв тощо. Студенти мають змогу висловити зауваження чи пропозицп стосовно якосп та повноти навчаль-них матерiалiв.
На курсових форумах викладачi разом зi студентами обговорюють актуальш питання теоретично! та клшчно! медицини. Чат дае змогу в режимi реального часу поспiлкуватися великш кiлькостi користувачiв (студенти та викладачГ) на поточнi теми [2,5].
Вивчення досвiду впровадження мобiльного та мережного навчання дало змогу окреслити так! його переваги:
• доступ до великих масивiв шформацп,
• штерактивнють освгтнього процесу,
• «мимов^не» навчання,
• доступшсть навчально! iнформацi! для сту-дентiв !з обмеженими ф!зичними можливостями [11].
Виявлено також основш труднощ! його ре-алiзацi! в навчальному процес^ до яких вщносимо: ускладнений контроль за використанням електрон-них моб№них пристро!в, необхiднiсть створення спещальних методик щодо !х застосування та виро-блення технiчних i експлуатацiйних умов використання моб№них пристро!в, недостатне забезпе-чення електронними мобшьними освишми ресурсами.
Список лггератури.
1. Манюк Л.В. Використання електронних сощальних мереж у процесi подготовки майбутнiх лiкарiв до професiйно! д!ялъносп та фахово! кому-нiкацii. 1нформацшш технологi! i засоби навчання. 2016; 53(3): 88-97.
2. Манюк Л.В. Шдготовка майбутшх лiкарiв до фахово! комушкацп засобами iнформацiйно- ко-мушкацшних технологiй в унiверситетах США. Неперервна професшна освiта: теорiя i практика. 2018; 1-2; 52-59.
3. Gunther Eysenbach, Malcolm Clarke, Natalie Lafferty, Christoph Pimmer. Health Sciences Students Self-Assessment of Information and Communication Technology Skills and Attitude Toward e-Learning JMIR Med Educ. 2016; 2(1): e9.doi: 10.2196/mededu.5606.
4. Люовий ВМ, Капустник ВА, Марковський ВД, Завгороднш 1В. Загальнi проблеми та перспек-тиви застосування симуляцшних методiв освгга. Симуляцiйне навчання в сискм! тдготовки медич-них кадрiв : матерiали навчально-методично! кон-ференцi!, присвячено! 212-й р!чнищ ввд дня за-снування ХНМУ, Харкiв, 30 листопада 2016 р. 3-7.
5. Ali Dehghani, Javad Kojuri, Mohammad Reza Dehghani, Abdolkhalegh Keshavarzi, Sedigheh najafipour. Experiences of students and faculty members about using virtual social networks in education: A qualitative content analysis. J Adv Med Educ Prof. 2019; 7(2): 86-94.
6. Najafi Ghezeljeh T, Mohammad Aliha J, Haghani H, Javadi N. Effect of education using the virtual social network on the knowledge and attitude of emergency nurses of disaster preparedness: A quasi-experiment study. Nurse Educ Today. 2019; 73: 88-93.
7. Артьоменко ВВ. Семченко СС, Сгоренко ОС, Новжов, Караконстантин ДФ, Берлшська Л1. Симуляцшне навчання в медициш: м!жшродний та вггчизняний досвщ. Одеський медичний журнал. 2015; 6: 67-74.
8. Kyong-Jee Kim, Youngjoon Kang, Giwoon Kim. The gap between medical faculty's perceptions and use of e-learning resources. Med Educ Online. 2017; 22(1): 1338504.
9. Pourabbasi A, Farzami J, Shirvani ME, Shams AH, Larijani B. Using Virtual Social Net-
«шушетим-шигмау» #мш, 2021 / pedagogical sciences
и
works for Case Finding in Clinical Studies: An Experiment from Adolescence, Brain, Cognition, and Diabetes Study. Int J Prev Med. 2017; 8: 30.
10. Botezatu M, Huit H, Tessma MK, Fors U. Virtual patient simulation: knowledge gain or knowledge loss. Med Teach. 2010; 32(7): 562-8.
УДК: 378.046.4
11. 1вашньова С.В. Використання сощальних сервЫв та сощальних мереж в освт. Нaукoвi записки [Нiжинськoгo державного ушверситету iм. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагопчш науки. 2012; 2: 15-17.
Козел А. О.
Санкт-Петербургский государственный архитектурно-строительный университет
РОЛЬ СИСТЕМЫ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ПОВЫШЕНИИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РАБОТНИКОВ НА РЫНКЕ ТРУДА
Kozel A. O.
Saint Petersburg State University of Architecture and Civil Engineering
THE ROLE OF THE SYSTEM OF ADDITIONAL PROFESSIONAL EDUCATION IN INCREASING THE COMPETITIVENESS OF EMPLOYEES IN THE LABOR MARKET
Аннотация
В статье исследована проблематика особенностей функционирования системы дополнительного профессионального образования, рассмотрены виды непрерывного образования, составлен анализ исследования, проведенного на базе ГКУ ДПО «Учебный центр министерства финансов Ставропольского края», которое определяет уровень потребности пользователей в получении дополнительного профессионального образования.
Abstract
The article examines the problems of the features of the system functioning of additional professional education, considers the types of continuing education, and analyzes research conducted on the basis of the State Educational Institution DPO "Training Center of the Ministry of Finance in the Stavropol Region ", which determines the level of users' needs for additional professional education.
Ключевые слова: дополнительное профессиональное образование, программы повышения квалификации и переподготовки, непрерывное образование, информальное образование
Keywords: additional professional education, advanced training and retraining programs, continuing education, informal education
Одним из важных моментов функционирования системы дополнительного профессионального образования выступает необходимость наличия в данной системе квалифицированного кадрового персонала, поскольку слушателями на курсах повышения квалификации, либо на программах переобучения выступают специалисты отраслей народного хозяйства. Система ДПО, в пределах которой могло бы быть реализовано множество разных, не совпадающих друг с другом, образовательных траекторий, является идеальной моделью для непрерывного образования. Каждая образовательная траектория должна быть обеспечена преподавателями, материально - технической базой и средствами обучения. Создание и обеспечение функционирования столь разветвлённой и многофункциональной системы для населения любой страны требует огромных интеллектуальных и экономических ресурсов. [1, с. 83-99]
Следует учитывать, что работодатели в современной системе дополнительного профессионального образования имеют возможность играть активную роль, путем участия в формировании программ обучения, поскольку именно они выступают
основными заказчиками образовательных услуг. Однако очевидно и то, что работодатели недостаточно полно пользуются этим правом, что порождает дисбаланс в содержании программ повышения квалификации или переобучения, и потребностей работодателей, по чьей инициативе проходят обучение слушатели.
С прагматической точки зрения непрерывное профессиональное развитие рассматривают как средство адаптации трудовых ресурсов к требованиям изменяющегося производственного процесса и условиям функционирования глобального рынка.
Значение образовательных программ для взрослых проявляется во влиянии уровня образования на развитие социума, культуры и экономики, выступает средством обеспечения демократических свобод, системообразующим моментом государственной защищенности государства, условием эффективного общественного развития. [2] Тот факт, что дополнительное профессиональное образование является важным компонентом Проекта Концепции развития непрерывного образования взрослых в РФ до 2025 года подтверждает его значимость. Целью данного проекта является создание
