Научная статья на тему 'ІНФОРМАЦіЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦії "РОЗУМНОГО" ЗДОРОВ’Я (SMART HEALTH)'

ІНФОРМАЦіЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦії "РОЗУМНОГО" ЗДОРОВ’Я (SMART HEALTH) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
87
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
"РОЗУМНЕ" ЗДОРОВ'Я / SMART HEALTH / "РОЗУМНЕ" МіСТО / КОНЦЕПЦіЯ / S-HEALTH / E-HEALTH / MHEALTH

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Корепанов Олексій Сергійович, Лазебник Юлія Олександрівна, Черненко Дарина Ігорівна, Чала Тетяна Георгіївна, Корепанов Георгій Сергійович

У статті викладено результати статистичного вивчення інформаційного забезпечення розвитку концепції «розумного» здоров’я (Smart Health). Про­слідковано еволюцію поняття «s-Health». Розглянуто концепцію «smart» здоров’я («s-Health»), яка постає як природна еволюція концепції «електронного» здоров’я «e-Health» та «мобільного» здоров’я «m-Health». Визначено, що з точки зору «розумного» міста s-Health можна розглядати у два способи: пасив­но та активно. Представлено орієнтовний перелік, що ілюструє потенціал s-Health, до якого входять такі елементи: 1. Збір даних, презентація та аналіз. 2. Профілактика та управління критичними ситуаціями. 3. Ефективність та екологічна оцінка. 4. Залучення пацієнтів та сім’ї до управління їх здоров’ям. 5. Поліпшення політичних рішень. 6. Епідемічний контроль. 7. Економія витрат. Визначено, що використання концепції «s-Health» в контексті «smart cities» важливо на всіх рівнях: для суспільства в цілому покращення якості медичних послуг сприяє формуванню більш здорового суспільства, зменшенню захворюваності та смертності. Для уряду прийняття моделі «s-Health» може сприяти значному зменшенню витрат на охорону здоров’я. Для дослідження, тобто для наукової сфери діяльності, використан­ня моделі «s-Health» передбачає отримання великої кількості даних, які можна використовувати для розробки та прийняття управлінських рішень на різних рівнях.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Корепанов Олексій Сергійович, Лазебник Юлія Олександрівна, Черненко Дарина Ігорівна, Чала Тетяна Георгіївна, Корепанов Георгій Сергійович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ІНФОРМАЦіЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦії "РОЗУМНОГО" ЗДОРОВ’Я (SMART HEALTH)»

УДК 311.21:330.3

1НФ0РМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦ1Т «РОЗУМНОГО» ЗДОРОВ'Я

(SMART HEALTH)

©2018 КОРЕПАНОВ О. С., ЛАЗЕБНИК Ю. О., ЧЕРНЕНКО Д. I., ЧАЛА Т. Г., КОРЕПАНОВ Г. С.

УДК 311.21:330.3

Корепанов О. С., Лазебник Ю. О., Черненко Д. I., Чала Т. Г., Корепанов Г. С. 1нформацшне забезпечення розвитку концепцн «розумного»

здоров'я (Smart Health)

У статт/ викладено результати статистичного вивчення iнформацiйного забезпечення розвитку концепцИ «розумного» здоров'я (Smart Health). Про-сл/дковано еволюцю поняття «s-Health». Розглянуто концепц/ю «smart» здоров'я («s-Health»), яка постае як природна еволюц/я концепцИ «електронного» здоров'я «e-Health» та «мобльного» здоров'я «m-Health». Визначено, що з точки зору «розумного» мста s-Health можна розглядати у два способи: пасив-но та активно. Представлено ор/ентовний перелiк, що люструе потенц/ал s-Health, до якого входять так елементи: 1. Зб/р даних, презентац/я та aнaлiз. 2. Профлактика та управлння критичними ситуац/ями. 3. Ефективн/сть та екологiчнa оцнка. 4. Залучення пaцiентiв та ам'! до управлння ¡х здоров'ям. 5. Полiпшення полiтичнихрiшень. 6. Епiдемiчний контроль. 7. Економiя витрат. Визначено, що використання концепцИ«s-Health» в контекст/ «smartcities» важливо на вахр/внях: для суспльства в цлому - покращення якоcтi медичних послуг сприяе формуванню бльш здорового суспльства, зменшенню зaхворювaноcтi та смертной. Для уряду прийняття моделi «s-Health» може сприяти значному зменшенню витрат на охорону здоров'я. Для досл/дження, тобто для науково!сфери д'тльностi, - використання моделi «s-Health» передбачае отримання велико!клькост/даних, як можна використовувати для розробки та прийняття управлнськихрiшень на р/знихр'юнях. Knto40Bi слова: Smart Health, «розумне» здоров'я, «розумне» мсто, концепц/я, s-Health, e-Health, m-Health. Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 2. Ббл.: 11.

Корепанов Олексш Сергшович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри статистики, облiку та аудиту, Харшвський нацюнальний ун/верситет /'м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]

Лазебник Юл'<я Олександр'<вна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри статистики, обл/ку та аудиту, Харшвський нац/ональний ун/верситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]

Черненко Дарина 1гор'юна - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри статистики, обл/ку та аудиту, Харшвський нацюнальний ун/верситет /'м. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]

Чала Тетяна ГеоргИвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри статистики, обл/ку та аудиту, Харшвський нац/ональний ун/верситет /'м. В. Н. Ка-раз/на (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Украна) E-mail: [email protected]

Корепанов Георгш Сергшович - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри статистики, обл/ку та аудиту, Харшвський нац/ональний ун/верситет /'м. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Укра!на) E-mail: [email protected]

УДК 311.21:330.3

Корепанов А. С., Лазебник Ю. А., Черненко Д. И., Чалая Т. Г., Корепанов Г. С.

Информационное обеспечение развития концепции «умного» здоровья (Smart Health)

В статье изложены результаты статистического изучения информационного обеспечения развития концепции «умного» здоровья (Smart Health). Прослежена эволюция понятия «s-Health». Рассмотрена концепция «smart» здоровья («s-Health»), которая выступает как естественная эволюция концепции «электронного» здоровья «e-Health» и «мобильного» здоровья «m-Health». Определено, что с точки зрения «умного» города s-Health можно рассматривать двумя способами: пассивно и активно. Представлен ориентировочный перечень, иллюстрирующий потенциал s-Health, в который входят следующие элементы: 1. Сбор данных, презентация и анализ. 2. Профилактика и управление критическими ситуациями. 3. Эффективность и экологическая оценка. 4. Привлечение пациентов и семьи к управлению их здоровьем. 5. Улучшение политических решений. 6. Эпидемический контроль. 7. Экономия затрат. Определено, что использование концепции «s-Health» в контексте «smart cities» важно на всех уровнях: для общества в целом - улучшение качества медицинских услуг способствует формированию более здорового общества, уменьшению заболеваемости и смертности. Для правительства принятие модели «s-Health» может способствовать значительному уменьшению расходов на здравоохранение. Для исследования, то есть для научной сферы деятельности, - использование модели «s-Health» предполагает получение большого количества данных, которые можно использовать для разработки и принятия управленческих решений на разных уровнях. Ключевые слова: Smart Health, «умное» здоровье, «умный» город, концепция, s-Health, e-Health, m-Health. Рис.: 2. Табл.: 3. Формул: 2. Библ.: 11.

Корепанов Алексей Сергеевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

Лазебник Юлия Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

Черненко Дарина Игоревна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

Чалая Татьяна Георгиевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

Корепанов Георгий Сергеевич - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 311.21:330.3

Korepanov O. S., Lazebnyk Iu. O., Chernenko D. I., Chala T. G., Korepanov G. S. The Information Support for the Development of Concept of Smart Health

The article presents results of the statistical study of information support for development of the concept of smart health. The evolution of the concept of «s-Health» is traced. The concept of «smart» health («s-Health») is considered, which represents a natural evolution of the concepts of «e-Health» and «m-Health» («mobile» health). It is determined that, from the point of view of a «smart» city, s-Health can be considered in two ways: passive and active. An indicative list illustrating the potential of s-Health is provided, including the following elements: 1. Data collection, presentation and analysis. 2. Prevention and management of critical situations. 3. Efficiency and environmental assessment. 4. Involving patients and families in the management of their health. 5. Improving political decisions. 6. Epidemic control. 7. Cost savings. It is determined that use of the concept of «s-Health» in the context of «smart cities» is important at all levels: for society as a whole it's improving the quality of health services that contributes to formation of a healthier society, reducing morbidity and mortality. For the Government, adopting the «s-Health» model can contribute to a significant reduction in health spending. For research, that is, for the scientific sphere, the use of the «s-Health» model involves a large amount of data that can be used to develop and make managerial decisions at different levels. Keywords: smart health, smart city, concept, s-Health, e-Health, m-Health. Fig.: 2. Tbl.: 3. Formulae: 2. Bibl.: 11.

Korepanov Oleksiy S. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]

Lazebnyk luliia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]

Chernenko Daryna I. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]

Chala Tetyana G. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]

Korepanov Georgii S. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]

Сьогодш у свт спостер1гаеться зростаючий штерес до «smart cities» («розумних м1ст»). Згiдно з концепцieю «розумного» м1ста yci служби (правоохороннi органи, заклади охорони здоров'я, комунальш органiзацГi i т. 1н.) працюють в единому шформацшному пол1. Це дозволяе швидко обмшюватися шформащею i приймати стльш р1-шення, скорочуючи витрати i час реакци на екстрен1 випадки. «Розумш» м1ста здатн1 анал1зувати багато фактор1в, як1 впливають на наше здоров'я. Будь-яка служба охорони здоров'я на основ1 штелектуаль-но! шфраструктури м1ста може вважатися «smart» здоров'ям - «s-Health». Концепц1я «smart» здоров'я («s-Health») постае як природна еволюц1я концепцй електронного здоров'я «e-Health» та моб1льного здоров'я «m-Health».

Р1зноман1тним аспектам розвитку «розумних» м1ст, зокрема «розумному» здоров'ю присвятили ро-боти так1 в1тчизнян1 та заруб1жн1 вчеш як: Е. Бат1ста [3; 10], Й. С. Влахос [7], Ф. Касшо [3; 10], М. Конт1 [7], А. Мартшес-Балесте [7], К. Пацак1с [3; 7], П. А. Перес-Март1нес [7], О. Постолаче [7], Р. Д1 П'етро [7], Р. Рал-ло [10], В. Рамос [7], А. Соланас [3; 7; 10], Ф. Фальконе [7]. Але у вичизнянш науковш л1тератур1 не вистачае комплексних досл1джень, як1 акцентують увагу на такому безперечно важливому аспект1, як «smart health».

Метою статт1 е анал1з 1нформац1йного забез-печення розвитку концепцй «розумного» здоров'я (smart health).

«Розумн1» м1ста («smart cities») можуть сприяти полшшенню систем охорони здоров'я, !х шфраструк-тура може бути використана для надання кращого медичного обслуговування. А. Соланас запропонував концепцш Smart Health (s-Health) як нову парадигму здоров'я в контекст1 «розумних» м1ст [7].

S-Health - це шдклас електронного здоров'я, оск1льки вш заснований на шформацшно-комуш-кац1йних технолог1ях (1КТ), як i m-Health. Проте вона в1др1зняеться в1д m-Health тим, що iнфрастрyктyра розумного мкта не обов'язково мобiльна, i в б1ль-шост1 випадкiв вона буде статичною.

На рис. 1 представлено концепцш s-Health, яка показуе взаемов1дносини м1ж двома площинами -здоров'ям «Health» i розумним мштом «Smart city».

Концепц1я «s-Health» передбачае поеднання по-слуг «розумних» м1ст з електронними та моб1льними медичними послугами.

«Розумш» м1ста в1дкривають можливост1 для розвитку потенц1алу у сфер1 застосування техноло-г1й, таких як велик1 масиви даних, з метою складання прогноз1в або виявлення серйозних проблем, що за-грожують здоров'ю населення (ешдем1ях або факторах впливу на здоров'я при екстремальних погодних явищах) [8].

У табл. 1 наведено приклади реал1заци вид1в концепцй здоров'я в контекст1 «розумного» м1ста.

З точки зору «розумного» м1ста послуги s-Health можна розглядати таким чином:

f послуги s-Health е пасивними, тобто певним чином використовуеться лише шформащя, з1брана з чутливо! 1нфраструктури розумного м1ста. Наприклад, якщо датчики забруднення виявляють небезпечну концентрацго речо-вин, в1дпов1дна служба може рекомендувати населенню залишатися в примщенш; •f послуги s-Health е активними, тобто акти-в1зуеться надання послуг 1з застосуванням виконавчих служб i певних елемент1в 1нфра-структури м1ста (наприклад, св1тлофор1в, автотранспорту тощо). Наприклад, якщо в пар-

«Розумне» MicTO Smart city

Рис. 1. Концепфя s-Health

Джерело: складено за [7].

Приклади рeaлiзaцN BUAiB концепцй здоров'я в KOHTeKCTi «розумного» MicTa

Вид концепцй' здоров'я Приклад

Класична охорона здоров'я Типова дiяльнiсть, пов'язана з охороною здоров'я, тобто л^ар, що вiдвiдуe патента з традицiйними iнструментами (якi необов'язково включають 1КТ)

e-Health Використання електронних медичних запиав (Electronic Health Records - EHR) i баз даних, як зберiгають медичну iнформацiю патент Це пiдмножина класично! охорони здоров'я, яка використовуе 1КТ

m-Health Перевiрка патентом рецепта зi свого мобiльного телефону, щоб переконатися у прий-нятност лiкiв. Це пiдмножина електронного здоров'я, осктьки використовуе мобiльнi пристро! для доступу до медичних даних

s-Health Отримання патентом шформаци вщ iнтерактивного шформацшного центру, щоб перевiрити рiвень забруднення та пилу, вщ яких вш страждае на алергiю. Завдяки цш шформаци пацiент може оминати райони, як можуть бути небезпечними для його здоров'я. 1нформацшний центр шформуе його про оптимальний маршрут i наявнiсть найближчих аптек, щоб вш мав змогу придбати антигiстамiннi тгулки

m-Health, об'еднане i3 s-Health Активне використання даних smart-браслета, який використовуеться велосипедистом i контролюе його жип^ показники (пульс, тиск i т. iн.). У разi виникнення надзвичайно! ситуаци, наприклад авари, орган сенсорного контролю виявляе падшня та надсилае оповщення iнфраструктурi мiста. Поя отримання даних системою попередження аналiзуються умови трафта, i для швидко! допомоги обираеться найкращий маршрут. ^м того, свiтлофори мiста динамiчно налаштовуються, щоб скоротити час, необхiдний для транспортування потерптого

Джерело: складено за [7].

ку виявляеться висока концентрацiя пилу, мшто може активувати розпилювачi води, щоб знизити його концентрацiю в повiтрi та нейтралiзувати негативний вплив [6].

Поняття ««-Неа^Ь» можна розглядати як тдви-щення рiвня здоров'я людей iз використанням m-Health та шновацшних можливостей «розумних» мiст.

Незважаючи на те, що поняття «s-Health» та «т-НеакЬ» на перший погляд схож^ слiд за-значити, що мiж ними iснують певнi в^дмш-ность Головнi вiдмiнностi полягають у джерелах ш-формаци та iнформацiйних потоках [7].

Вiдмiнностi в джерелах шформаци. Даш, що використовуються у сферi m-Health, надходять вiд/ до пащенйв. Проте концепцiя s-Health передбачае отримання даних не ткьки вiд пащентш, але й з абсолютно незалежного нового джерела (тобто, чутливо! iнфраструктури «розумного» мiста).

Вiдмiнностi в шформацшних потоках: m-Health е персоналiзованим (орiентованим на користувача), тодi як s-Health орiентоване не тiльки на користува-чiв, але й на шформацшну систему «розумного» мiста. Це означае, що в системi m-Health данi збираються з пацiентiв та обробляються, а результати повертають-ся до пащентш. Проте s-Health е не ткьки центром уваги пащенпв, але й впливае на прийняття ршень вiдповiдними структурами мiста, осккьки шформа-цiя, зiбрана пацiентами, також змшюе поведiнку мш-та. Наприклад, падшня велосипедиста призводить до модифкащ! свiтлофорiв (див. табл. 1), що дозволяе

швидкш допомозi наилегше дгстатися до мiсця авари (очевидно, це виходить за рамки m-Health).

Концепцгя «s-Health» мае велике значення для суспкьства, уряду та науково! спгльноти [7].

Для сустльства. ПриИняття та широке впро-вадження концепцГ! «s-Health» виггдне суспiльству в цiлому. Покращення якостi медичних послуг сприяе формуванню здорового сусп1льства з бiльш здорови-ми звичками, пов'язаними з належним харчуванням та фiзичною активнiстю в рамках стгИко! та «зелено!» фкософГ! «розумних» мiст. Пацiенти мають користь вгд концепцГ! «s-Health», оскiльки вони пгдвищують якiсть життя та !х лiкування стае бiльш ефективним i дешевшим. Також концепцiя «s-Health» може сприя-ти зменшенню захворюваностi та смертность

Для уряду. ПриИняття моделi «s-Health» може сприяти значному зменшенню витрат на охорону здоров'я. Завдяки механгзму раннього виявлення та про-ф1лактики, пацiенти будуть вимагати менше лiкування. Крiм того, використання гнноващИно! iнфраструктури «розумних» мiст зменшить непотрiбнi дублювання, а також забезпечить бкьш ефективне використання розгорнутих унгфгкованих систем лiкування.

Для науковог стльноти. 1нфраструктура та концепцiя «s-Health» передбачають використання велико'! кглькостг даних та обчислювально!' технiки, що дозволяе збирати безпрецедентнг обсяги iнформацГí. Цг данг е безцгнними для науково! спгльноти, яка змо-же отримати та проаналгзувати оперативну гнформа-цгю щодо ргзномангтних аспектгв поведгнки людини, охорони здоров'я, гнженерГ! тощо.

Концепщя «s-Health» заснована на використан-ш iнфраструктури «розумних» мiст, що в1д-кривае широкий спектр можливостей для роз-робки нових додаткiв та послуг, пов'язаних iз охоро-ною здоров'я.

Нижче наведено орiентовний перелiк, що кю-струе потенщал s-Health [7].

1. Збiр даних, презентащя та аналiз. Збiр да-них, пов'язаних з охороною здоров'я, е практично уш-фкованим, iнформацiя може стати основою надання найсучаснших медичних послуг. Данi в реальному чаа можуть бути зiбранi вiд хворих i здорових оаб та iнтегрованi з даними мшта, отриманими вiд сенсор-них датчийв, камер, звiтiв про погоду i т. iн. Належне використання таких даних може стати основою за-стосування «s-Health».

2. Профйактика та управлшня критичними ситуащями. S-Health дозволить здiйснити точне по-передження та ефективне управлшня хрошчними та гострими захворюваннями та аваршними ситуацiями. Оперативнi данi про здоров'я можуть бути викорис-таш для виявлення непередбачуваних ситуацiй, як потребують втручання (наприклад, серцево-судиннi напади, падшня, авар!!), а також забезпечують авто-матичне та оптимiзоване управлшня кожним шци-дентом, включаючи надання рекомендацш та пов^до-млення органам влади. У разi поганого самопочуття пащент може бути направлений до аптеки чи медич-ного пращвника, а в ситуацiях, що загрожують жит-тю, iнформацiя про дорожнш рух може бути вико-ристана для спрямування автомобшв швидко! допо-моги. Комплексний аналiз зiбраних даних дозволить розробити заходи, що забезпечать бкьш ефективне запобпання захворюванню, ранне виявлення хрошч-них недугiв i навiть виявлення нових загроз здоров'ю та факторiв ризику.

3. Ефективтсть та екологiчна оцшка. Даш мо-шторингу стану пацiентiв можуть бути використаш для виявлення некерованих випадюв або неадекватно'! реакцГ! пащентш на призначене лiкування та за-безпечення ефективно! допомоги. Наприклад, сис-теми s-Health можуть виявити хрошчних пацiентiв з життево важливими ознаками, що суперечать !х при-значеному лiкуванню (ненормальний пульс, кров'яний тиск, глюкоза в кровi тощо). Таи даш можна поеднува-ти зi статусом пащента, мiсцем проживання та поточ-ною дiяльнiстю для зменшення помилкових положень та виявлення ситуацш, що потребують втручання.

4. Залучення nацieнтiв та ам'1 до управлшня IX здоров'ям. Системи охорони здоров'я можуть ви-користовувати даш медичного облжу, щоб забезпе-чити оптимальне керiвництво дiяльнiстю, звичками та повсякденною поведшкою мешканщв мiста. Наприклад, застосування s-Health може забезпечити пацiентiв iз серцевими або дихальними проблемами оптимальним маршрутом, що уникае райошв з висо-ким рiвнем атмосферного забруднення.

5. Полтшення полтичних ршень. s-Health може полегшити управл1ння охороною здоров'я. По-л1тичн1 р1шення можуть бути «персонал1зованими» для будь-якого м1ста та нав1ть району на основ1 даних, що стосуються небезпеки для здоров'я населен-ня, навколишнього середовища, кл1мату та наявно! 1нфраструктури. Можливост1, пов'язаш з отриман-ням таких даних з метою оптим1заци прийняття р1-шень щодо громадського здоров'я, е безмежними.

6. Еniдемiологiчний контроль. Дан1 та шформа-ц1йно-комун1кац1йн1 технолог!!, що використовують-ся у s-Health, можуть суттево шдвищити р1вень ефек-тивност1 виявлення нових можливих випадк1в еп1де-ми та боротьби з еп1дем1ями, ефективно визначати сфери шдвищеного ризику та оптимально керувати ешдем1ею.

Технологи s-Health можуть також застосовува-тися для виявлення та управлшня шшими великими ризиками для здоров'я (наприклад, забруднення або опромшення в1д промислово! аварн).

7. Економiя витрат. Ус1 рашше анал1зован1 сектори можуть мати значний вплив на скорочення витрат на охорону здоров'я. Таке скорочення також буде супроводжуватися шдвищенням ефективност1 функц1онування системи та покращенням наданих послуг. Своечасне, оптим1зоване л1кування та проф1-лактика захворювання може привести до скорочення зайвих в1зит1в до л1каря.

Розроблення та впровадження нац1онально! системи s-Health потребуе формування набору в1д-

пов1дних 1ндикатор1в, як1 мають бути ушфшо-ваними в м1жнародному аспект1.

Перший м1жнародний стандарт м1ських даних -ISO 37120:2014 «Сталий розвиток громад: 1ндикатори послуг м1ста та якост1 життя» (Sustainable development of communities - Indicators for city services and quality of life) [4] розроблений галузевими експертами в рамках Техшчного комитету ISO з1 стаб1льного розвитку громад (ISO/TC 268) [9] за допомогою рамкових положень Системи Глобальних 1ндикатор1в м1ст (Global City Indicators Facility) [5], був опублкований у травш 2014 р. i широко апробований б1льш н1ж у 250 мктах св1ту.

Перел1к шдикатор1в м1ських послуг та якост1 життя за темою «Здоров'я» та порядок !х розрахунку за ISO 37120 наведено в табл. 2.

М1ста св1ту, зареестроваш в Global Cities RegistryTM у 2014-2017 рр., як1 надали вичерпн1 дан1 за темою «Здоров'я», були проанал1зоваш за основними та до-пом1жними шдикаторами.

У зв'язку з тим, що шдикатори вим1рювання м1ських послуг та якост1 життя за темою «Здоров'я» мають р1зш одиниц1 вим1рювання, для групування м1ст, в1зуал1зацГ! та пор1вняння необх1дне !х при-ведення до ушверсального вигляду за допомогою процедури нормування. У науковш л1тератур1 пред-ставлен1 р1зн1 методи нормування, загальний огляд i анал1з яких наведено в [1].

1ндикатори мкьких послуг та якост життя за темою «Здоров'я»

№ шдикатора 12.j 1ндикатори за темою 12 -«Здоров'я» Порядок розрахунку iндикаторiв

12 Основт

12.1 Середня тривалкть життя Середня кiлькicть рош, прожитих групою людей, народжених в один i той самий рт, якщо cанiтарно-гiгieнiчнi умови й умови життя, що кнували на момент 'х народження, залишалися одна-ковими протягом усього 'хнього життя

12.2 Кшьюсть стацюнарних койко-мicць у лiкарнях на 100000 жителiв Стввщношення загально' чиcельноcтi cтацiонарних койко-мкць у державних i приватних л^арнях (чисельник) та 1/100000 загально''' чисельност населення мicта (знаменник)

12.3 Kiлькicть лiкарiв на 100 000 жителiв Спiввiдношення чисельност лiкарiв загально''' практики або вузько' cпецiалiзацi''', чие мicце роботи знаходиться в мicтi (чисельник), та 1/100000 загально'' населення мкта (знаменник)

12.4 Смертнicть дгей у вiцi до 5 рош на 1000 дгей, народжених живими Розраховуеться на оcновi таблицi тривалост життя й виража-еться у виглядi вщносно' величини в розрахунку на 1000 дгей, народжених живими, тобто являе собою iмовiрнicть того, що ди-тина, народжена в конкретному роц1 не доживе до п'яти рош

Допом'жт

12.5 Чисельшсть середнього медич-ного й акушерського персоналу на 100 000 жителiв Стввщношення загально''' чисельност середнього медичного й акушерського персоналу (чисельник) i 1/100000 загально'' чисельност населення мкта (знаменник)

12.6 Кшьюсть фахiвцiв у cферi пcихiатрi''' на 100 000 жителiв Спiввiдношення чисельност фахiвцiв у cферi пcихiатрií', чие мкце роботи знаходиться в мicтi (чисельник), та 1/100000 загально' чисельност населення мicта (знаменник)

12.7 Kiлькicть самогубств на 100 000 жителiв Спiввiдношення загально' чисельност зареестрованих смертей внаслщок самогубства (чисельник) та 1/100000 загально' чисельност населення мicта (знаменник)

Джерело: складено за [4].

Таи шдикатори, як «CMepTHicTb дiтей у вщ до 5 роив на 1000 дггей, народжених живими» та «Ккь-йсть самогубств на 100 000 жителiв» е дистимулято-рами, тому в нашому дослiдженнi використовуеться нормування на розмах варiащI у двох модифкащях -для показникiв-стимуляторiв (формула 1) та показ-никiв-дестимуляторiв (формула 2) [2].

k

zj =

Xjj — min Xj i=1

max Xj — min xij i=1 i=l

zij =■

max Xij — Xij i=1

(1)

(2)

max Xj — min Xii i=1 i=1

де г- - нормоване значення /-го шдикатора для г-i кра1ни, що входить до складу основних i допо мiжних показникiв за темою «економша; x•• - значення /-го

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

k

k

шдикатора для ы краши; max Xij та min %

i=1 i=1

- макси-

мальне та мшшальне значення/-го iндикатора для i-i кра'ши, i = 1, k; k - кiлькiсть кра'ш, значення для яких представленi на Порталi вiдкритих мiських даних.

Максимальне й мШмальне значення iндикаторiв мкьких послуг та якостi життя за темою «Здоров'я» визначалося для кожного з показнишв з урахуванням реальних значень, представлених мштами свиу на Порталi вiдкритих мiських даних WCCD Open City Data Portal у 2017 р. (табл. 3) [11].

На рис. 2 наведено дiаграму за основними та до-пом!жними шдикаторами за темою «Здоров'я» для мкт, якi характеризуються найвищими та найниж-чими значеннями дослiджуваних iндикаторiв, а саме: Мельбурна (Melbourne, Australia) та Джамшедпура (Jamshedpur, India) в1дпов^дно, а також видiлено одне з мшт, значення iндикаторiв для якого найбмьше на-ближенi до середшх значень вiдповiдних показникiв -Амстердам (Amsterdam, Netherlands).

Як тдтверджуе вiзуальний аналiз побудовано! дiаграми, за основними показниками стану сфери охорони здоров'я явним лидером е Мельбурн (див. рис. 2), а мктом-аутсайдером з найнижчими рiвнями досмджуваних показникiв е Джамшедпур.

ВИСНОВКИ

«Розумш» мiста набувають все б1льшого значення, i !х iнфраструктура може використовуватися для полшшення медичних послуг, що надаються громадя-

Межi значень iHAUKaTopiB мкьких послуг та якост життя за темою «Здоров'я», представлених на Порталi вщкритих мiських даних WCCD Open City Data Portal, структурованих за ISO 37120

№ шдикатора, 12.j 1ндикатори за темою 12 - «Здоров'я» Максимум (мicто, рiк) ММмум (мкто, рш)

12 Основт

12.1 Середня тривалкть життя 86,00 (Vaughan, Canada) 62,50 (Cape Town, South Africa)

12.2 Ктьккть стацюнарних койко-мкць у л^арнях на 100 000 жителiв 2989,82/100000 (Kielce, Poland) 0,00/100000 (Vaughan, Canada)

12.3 Ктьккть лiкарiв на 100 000 жителiв 2514,50/100000 (Melbourne, Australia) 11,60/100000 (Jamshedpur, India)

12.4 Смертнiсть дгей у вiцi до 5 рош на 1000 дiтей, народжених живими 34,00/1000 (Jamshedpur, India) 1,14/1000 (Kielce, Poland)

Допом'икт

12.5 Чисельшсть середнього медичного й акушерського персоналу на 100 000 жителiв 5024,59/100000 (Melbourne, Australia) 20,00/100000 (Pune, India)

12.6 Ктьккть фахiвцiв у сферi психiатрií на 100 000 жителiв 1090,94/100000 (Melbourne, Australia) 0,27/100000 (Jamshedpur, India)

12.7 Кiлькiсть самогубств на 100 000 жителiв 42,11/100000 (Koprivnica, Croatia) 0,00/100000 (Saint-Augustin-de-Desmaures, Canada)

Джерело: складено за [11].

Кшьюсть самогубств на 100 000 жителiв

Кiлькiсть фахiвцiв у сферi психiатрií на 100 000 жителiв

Середня тривалiсть життя 1,0,

Кiлькiсть стацiонарних койко-мiсць у лкарнях на 100 000 жителiв

Кiлькiсть лiкарiв на 100 000 жителiв

Чисельнiсть середнього медичного й акушерського персоналу на 100 000 жителiв

Смертнiсть дiтей у вщ до 5 poKiB на 1000 д^ей, народжених живими

Мельбурн (Melbourne, Australia) Амстердам (Amsterdam, Netherlands) Джамшедпур (Jamshedpur, India)

Рис. 2. Основы та допомiжнi показники розвитку Мельбурна, Амстердама та Джамшедпура

за темою «Здоров'я» у 2016 р.

Джерело: складено за [11].

нам [3]. Широке використання 1КТ у галузi охорони здоров'я привело до появи електронного здоров'я -«e-Health». З поширенням мобiльних пристро!в та !х iнтеграцieю у сектор охорони здоров'я з'явилася кон-цепцiя мобкьного здоров'я - «m-Health». Концепцiя «s-Health» е природною еволюцieю «електронного» та «мобкьного» здоров'я.

Використання «розумного» здоров'я в контекст

«розумного» мiста важливо для суспкьства в

цiлому - покращення якостi медичних послуг сприяе формуванню бкьш здорового суспiльства, а, в^повкно, i зб1льшенню економiчних можливостей населення, зменшенню захворюваностi та смертность Для уряду прийняття моделi «s-Health» може сприя-ти значному зменшенню витрат на охорону здоров'я, тобто заощадженню бюджетних коштiв. Для науко-во'1 сфери дiяльностi використання моделi «s-Health» передбачае отримання велико! ккькосп даних, якi можна використовувати для розробки та прийняття управлiнських рiшень на рiзних рiвнях. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. £рша А. М., Гладун О. М., Лущик Л. В. Нормування як складова аналiзу даних. Прикладна статистика: пробле-ми теорИта практики. 2010. Вип. 6. С. 36-46.

2. £рша А. М., Пальян З. О. Статистика : пщручник. КиТв : КНЕУ, 2010. 351 с.

3. Casino F., Batista E., Patsakis C., Solanas A. Context-Aware Recommender for Smart Health. In: Smart Cities Conference (ISC2). Oct. 2015. P. 1-6. URL: https://www.researchgate. net/publication/308605587_Context-aware_recommender_ for_smart_health

4. International Standard ISO 37120:2014 Sustainable development of communities - Indicators for city services and quality of life. First edition, 2014. 85 р. URL: https://www.iso. org/standard/62436.html

5. Global City Indicators Facility. URL: www.city-indica-tors.org

6. Knowledge Representation for Health Care: 6th International Workshop, KR4HC 2014, held as part of the Vienna Summer of Logic, VSL 2014, Vienna, Austria, July 21, 2014. Revised Selected Papers. URL: https://books.google.com.ua/boo ks?id=6Xe1BQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepag e&q&f=false

7. Smart Health: A Context-Aware Health Paradigm within Smart Cities. A. Solanas, C. Patsakis, M. Conti, et al. IEEE Communications Magazine. 2014. Vol. 1. Issue 8. P. 74-81. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 265091720_ Smart_Health_A_ Context-Aware_Health_Paradigm_within_ Smart_Cities

8. Smart cities and infrastructure. URL: http://unctad.org/ meetings/en/SessionalDocuments/ecn162016d2_en.pdf

9. Sustainable cities and communities. ISO/TC 268. URL: https://www.iso.org/committee/656906.html

10. Solanas A., Casino F., Batista E., Rallo R. Trends and challenges in smart healthcare research: A journey from data to wisdom. IEEE 3rd International Forum on Research and Technologies for Society and Industry (RTSI). 2017. September 11-15.

URL: https://www.researchgate.net/publication/320369123_ Trends_and_challenges_in_smart_healthcare_research_A_ journey_from_data_to_wisdom

11. World Council on City Data / WCCD ISO 37120. URL: http://www.dataforcities.org

REFERENCES

Casino, F. "Context-Aware Recommender for Smart Health" Smart Cities Conference (ISC2). https://www.research-gate.net/publication/308605587_Context-aware_recommend-er_for_smart_health

Global City Indicators Facility. www.city-indicators.org "International Standard ISO 37120:2014 Sustainable development of communities - Indicators for city services and quality of life. First edition, 2014". https://www.iso.org/ standard/62436.html

"Knowledge Representation for Health Care: 6th International Workshop, KR4HC 2014, held as part of the Vienna Summer of Logic, VSL 2014, Vienna, Austria, July 21, 2014. Revised Selected Papers". https://books.google.com.ua/books?id=6Xe1 BQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false "Smart cities and infrastructure". http://unctad.org/meet-ings/en/SessionalDocuments/ecn162016d2_en.pdf

"Smart Health: A Context-Aware Health Paradigm within Smart Cities. A. Solanas, C. Patsakis, M. Conti, et al. IEEE Communications Magazine. 2014". https://www.researchgate.net/ publication/265091720_Smart_Health_A_Context-Aware_ Health_Paradigm_within_Smart_Cities

"Sustainable cities and communities. ISO/TC 268". https:// www.iso.org/committee/656906.html

Solanas, A. et al. "Trends and challenges in smart healthcare research: A journey from data to wisdom" IEEE 3rd International Forum on Research and Technologies for Society and Industry (RTSI). 2017. https://www.researchgate.net/ publication/320369123_Trends_and_challenges_in_smart_ healthcare_research_AJourney_from_data_to_wisdom

"World Council on City Data / WCCD ISO 37120". http:// www.dataforcities.org

Yerina, A. M., and Palian, Z. O. Statystyka [Statistics]. Kyiv: KNEU, 2010.

Yerina, A. M., Hladun, O. M., and Lushchyk, L. V. "Normu-vannia yak skladova analizu danykh" [Rationing as a component of data analysis]. Prykladna statystyka: problemy teorii ta praktyky, no. 6 (2010): 36-46.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.