CC BY
18
УДК 336.7 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант М. Ф. Вттоняк - Львiвський ДУВС
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦШ^ ДШЛЬНОСТ1 БАНК1В ЯК ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМIЧНОÏ БЕЗПЕКИ
Проан^зовано теоретичнi дослщження проблем eK0H0Mi4H0Ï безпеки держа-ви, регюну i бангав та глибокого аналiзу негативiв, що е чинниками небезпеки для бангавсько'' дiяльностi в економiчнiй сферi, обгрунтовано комплексний шдхщ до змiцнення безпеки банкiвськоï дiяльностi, як модель послiдовних дiй з моменту виз-начення ÏÏ сутност та видiв до моменту розроблення комплексу заходiв щодо забез-печення фiнансово-економiчноï безпеки.
Ключовг слова: шформащя, комерцiйна дiяльнiсть, банк, фiнансово-економiчна безпека, шформацшне забезпечення, аналiтична робота.
Актуальшеть теми. Стабшьне функцюнування, зростання економ1ч-ного потенщалу будь-якого тдприемства в умовах ринкових вщносин багато в чому залежить вщ наявносп надшно' системи економ1чно' безпеки. Це цш-ком стосуеться i банювсько' д1яльносп. Понад це, банки мають безпосередш чисельш зв'язки та взаемод1ють з виробниками-постачальниками товар1в, по-середниками, споживачами, галузями i тдприемствами, що надають р1зш послуги для оснащення i надежно' оргашзацп процесу банювсько' д1яльносп. А звщси, банки е найбшьш вразливою галуззю з боку зовшшнього середови-ща. Кр1м того, специфжа банювсько' д1яльносп, необхщшсть постшного забезпечення комфортного обслуговування кшенпв, урахування сукупност фактор1в, що впливають на яюсне виконання поставлених завдань, свщчать про об'ективну можливють виникнення внутршшх проблем, яю необидно оперативно вир1шувати або своечасно передбачати i запобшати 'х появ1
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Науков1 аспекти економ1ч-но' безпеки держави та банювсько' системи, як складово' нацюнально' безпеки дослщжеш в наукових працях в1тчизняних i заруб1жних вчених. Серед них - Г. Андрощук, П.Я. Пригунов, О.1. Захаров, М.1. Зубок, О. Архипов,
0. Барановський, Н. Болва, Н. Власова, В. Геець, О. Грунш, Г. Дарнопих, В. Захарченко, €. 1ванов, В. Картавцев, О. Новжова, Г. Пастернак-Тарану-шенко, Л. Омелянович, В. Сенчагов, Н. Серпенко та ш. 1з заруб1жних учених, погляди яких вивчали в процеш дослщження, потр1бно вщзначити В. Ойкена,
1. Шумперта, Я. Корнав
Метою дослiдження е виявлення особливостей шформацшного забезпечення безпеки д1яльност1 банюв, проблем сучасного стану 'х безпеки та обгрунтування шлях1в удосконалення системи убезпечення шформацшно' дь яльносп банювських установ.
Одшею з головних особливостей сьогодення е перехщ вщ шдустр1аль-ного суспшьства до шформацшного, в якому головним ресурсом поряд з ка-тталом е шформащя. Виробництво та об1г шформацп стае одшею з головних ланок розвитку економжи. На вщм1ну вщ недалекого минулого, коли конку-рентоспроможнють тдприемства, банку визначались 'х здатшстю виробляти яюсну продукщю чи послуги й грамотно подати 'х на ринок, сьогодш 'х роль i мюце на ринку значною м1рою визначаються вмшням захищати свою дшо-ву, комерцшну, технолопчну шформащю, вести ефективну роботу з вироб-
лення та отримання необхщно! шформацп для забезпечення свое! дiяльностi [4, с. 117].
1нформащя, що використовуеться пiд час дiяльностi банюв, переваж-но е !х iнтелектуальною власнютю, 11 використання забезпечуе банкам отримання вигоди та прибутку. За таких умов шформащя набувае неабияко! щн-носп. Водночас в умовах ринково! економжи головною формою взаемовщ-носин суб'екпв господарювання е конкуренцiя. Остання передбачае боротьбу виробниюв за найвигiднiшi умови дiяльностi, якiснiшу продукцiю та послу-ги, ефективний 1х збут.
За таких умов конкуренщю треба розглядати не як одноразовий акт, а як тривалий, а то й постшний процес. Тобто, у конкурентнш боротьбi не бу-вае постшних переможщв, а тому така боротьба безперервна.
Серед форм ще! боротьби не останне мюце посiдае добування шформацп, розкриття виробничих та комерцшних таемниць, отримання й використання рiзних вiдомостей без згоди 11 власниюв. Для виконання таких дш створено цiлу шдустрто "полювання" за шформащею, в арсенат яко! е найсучас-нiшi техшчш, програмнi засоби та технологи, психотехшчш комушкацп, заходи психологiчного та сощального характеру, рiзнi методики добування ш-формацп. Потоки шформацп, за !! кватфжованого опрацювання, аналiзу та синтезу висновюв здатнi озбро!ти банк конкурентними перевагами стосовно iнших гравщв ринку, якi своечасно не володтоть потрiбною iнформацiею.
У будь-якому бiзнесi та за рiзних умов кожен власник, перш шж роби-ти грошовi заощадження у створення, розвиток чи змшу профiлю бiзнесу, ви-бирае партнерiв чи спiввласникiв, вважае за потрiбне зiбрати iнформацiю для прийняття ршення i лише тсля аналiзу робить висновок. Вiдiйшли в минуле часи, коли вiд вкладення капiталу отримували 200-500 %% прибутюв, адже практично всi сектори ринку освоено [6, с. 47].
Через це в умовах прогресуючих ринкових вщносин треба шукати ш-шi через чiтко побудовану часом структуру шформацшного забезпечення, от-римуючи дат про: ринки збуту, конкурентiв, партнерiв, продукцiю i послуги, контрагентiв, новi технологи, проекти законодавчих актiв, полггичш поди в кра!ш та свт.
Сьогоднi уже не потребуе доказу те, що незалежно вiд капiталiв бан-кiв !х обсягiв та перспективносп для виходу на ринок конкретного регюну потрiбне чiтке визначення та шформацшне опрацювання перед вкладанням коштiв чи матерiальних активiв. Тобто актуальшсть iнформацiйного убезпе-чення на сьогодш стае загальновiдомою. Водночас, враховуючи особливостi iснування шформацп в шформацшному середовищi, питання формування ш-формацшного ресурсу суб'ектами комерцшно! дiяльностi поки що пов'язане iз iстотними труднощами.
Насамперед потрiбно зазначити, що шформацшне середовище дiяль-ностi будь-якого суб'екта наповнене рiзною за змiстом, достовiрною, правдивою, доступною iнформацiею. Понад це, шформащя в шформацшному сере-довищi перебувае в диверсифiкованому виглядц вона подавалась в середовище в рiзнi часи, окремими частинами, рiзними каналами, !! носiями е рiзнi джерела. Тому виявлення та збiр шформацп являе собою досить трудомю-
ткий процес. А враховуючи те, що шформащя мае ще i рiзнi рiвнi доступу до не!, який встановлюеться власником шформацп i умови, форми та методи от-римання, шформацп е не тiльки рiзними i трудомiсткими, але й обмеженими з погляду чинного законодавства. Водночас, юторичний досвiд свiдчить про те, що в шформацшному забезпеченнi дiяльностi будь-якого суб'екта юнують два пiдходи: шформацшно-аналиична робота та комерцiйна (дiлова, конкурентна, економiчна) розвiдка. У першому випадку мова iде про роботу з пею частиною шформацп, яка мае вщкритий характер, а в шшому мова iде саме про дiяльнiсть щодо шформацп, якiй власники надають категорп обмеженого доступу (конфщенцшно! та таемно!) [6, с. 84].
Тут потрiбно звернути увагу на безпосередню роль, яку вдаграе ш-формацiя в комерцiйнiй дiяльностi, бо незважаючи на загальне визначення !! провщно! рол^ конкретно визначити роль шформацп, а вщтак i ефективно !! застосовувати можуть не вс банки. Насамперед роль шформацп визна-чаеться через вплив на комерцшну дiяльнiсть.
Зокрема iнформацiя може використовуватись у формi iснування знань, певних характеристик об'екпв чи подiй, щей; як форма впливу, у виг-лядi рiшень, реклами, пропаганди, iмiджу; як форми комерцп у виглядi твору, умов дiяльностi; як форма штелектуально! збро! через дискредитацiю, дезш-формацiю, чутки, iнформацiйний тероризм й ш. Використання шформацп в шдприемницькш дiяльностi забезпечуе прибуток, через об'ективш знання сфери вкладання коштiв, оптимальне використання ресурсiв, облiк вад i пере-ваг ситуацп; економiю кошпв через мiнiмiзацiю затрат, якi зумовлюються ш-формацiйним забезпеченням операцiй; попередження збитюв завдяки своечасному виявленню загроз, формування позитивного iмiджу, шформа-цшне забезпечення банку на ринку.
Виходячи iз зазначеного, можна вважати, що шд iнформацiйним забезпеченням (комерцшно!) дiяльностi банкiв розумiють систему отримання, нагромадження, оброблення та використання шформацп, необхщно! для формування знань про об'екти, ситуащю.
За таких умов шформацшне забезпечення комерцiйноl дiяльностi мае постiйний характер i становить один з основних елементiв технологи будь-яко! комерцiйноl операцil. Структуру шформацшного забезпечення комер-цiйних операцш iмовiрно можуть становити такi ди: iнформацiйно-аналiтич-не дослiдження клiентiв, компаньйонiв партнерiв. Iнформацiйне супрово-дження комерцшних операцiй та iнформацiйне забезпечення роботи з проб-лемними боргами. Якраз за допомогою iнформацiйного забезпечення банк здатен мiнiмiзувати ризик свое! комерцшно! дiяльностi.
У роботах М. Зубка даеться методика визначення ризику банювсько! операцil залежно вiд обсягу шформацшних характеристик клiентiв. Зокрема вiн подшяе ризик вибору позичальника залежно вщ об'ектiв iнформацiйноl уваги, який подшяють на 5 рiвнiв: низький ризик - за наявносп iнформацil в обсязi не менше нiж 90 %, малий ризик - наявна шформащя становить не менше шж 80 %, середнiй ризик - обсяг шформацп становить 70 % i бшьше, високий ризик - за наявносп iнформацil в обсягах не менше шж 60 % i дуже високий ризик, коли шформащя про кшента дае можливють характеризувати
його з об'ективнютю менше нiж 60 %. Тобто, автор методики показуе, що у раз^ коли вiдомостi про ктента на 40 % i бiльше вiдсоткiв меншi вiд необхщ-них, ризик взаeмовiдносин з ним може бути досить високим.
Вщповщно до чинного законодавства, шформацшна дiяльнiсть перед-бачае отримання, виготовлення та використання шформацп. Тобто в банку змютом шформацшного забезпечення буде отримання (збiр) шформацп, 11 виготовлення власними силами у виглядi вiдповiдних технологш проведення операцiй, нормативних документiв, плашв та використання всього обсягу ш-формацп у вiдповiдних бiзнес-рiшеннях.
Виходячи з цього, розроблено варiант дiяльностi пiдприемства, банку щодо здiйснення шформацшно-анаттично! роботи як умови iнформацiйного забезпечення комерцшно! дiяльностi. Варiант передбачае три етапи шформа-цшно-аналиично1 роботи: оргашзащю роботи, процес отримання шформацп, 11 оброблення та використання. Оргашзащя шформацшно-анаттично! роботи мае передбачати визначення мети i завдання роботи, визначення ступеня ш-формацшно1 уваги, формування сил i засобiв для виконання завдань шформа-цшно-аналиично1 роботи, 11 планування, забезпечення та контроль виконання.
Отримання шформацп може складатись з роботи щодо оргашзацп ш-формацiйних канатв, вибору джерел шформацп та забезпечення взаемовщ-носин з ними, отримання вщомостей вiд них. Оброблення шформацп охоп-люе нагромадження, оцiнювання i аналiз масивiв шформацп, 11 узагальнення та класифiкацiю, формування гiпотез, штерпретащю, розроблення шформа-цiйних документiв, формування баз даних, картотек, досье та розподш шформацп помiж користувачами [9, с. 92].
Здшснюючи свою дiяльнiсть в певному iнформацiйному середовищ^ банки мають насамперед визначити вщповщш сфери свое1 шформацшно1 уваги. Щд сферою шформацшно1 уваги можна розумгги систему шформа-цiйного середовища, в якому банк забезпечуе сво1 стратепчш, тактичнi та оперативнi iнформацiйнiй штереси.
Виходячи з цього, сферами шформацп будуть: сфера iнтересiв, яка характеризуемся iнформацiею про галузi, регюнами, об'екти, з якими банк буде забезпечувати сво1 взаемовiдносини в майбутньому, або про суб'ектiв, якi мо-жуть впливати на банк шд час оргашзацп зазначених взаемовщносин; сфера впливу, в якш е шформащя про подп, суб'екти, об'екти, що можуть впливати на поточну дiяльнiсть банку; сфера безпосередньо1 дiяльностi, в якш банк здшснюе iнформацiйне забезпечення конкретних комерцшних, господарсь-ких та шших операцiй. У кожнiй iз сфер шформацшно1 уваги iнформацiя, не-обхiдна банку, зосереджуеться на певних об'ектах, яю у такому випадку будуть називатись об'ектами шформацп. Щд об'ектами шформацп можна вба-чати конкретнi установи, оргашзацп, виробництва, заходи, технологи, подп, факти, яю мютять необхiдну для банку шформащю.
Водночас, наявнють шформацп на цих об'ектах не дае змоги розпоча-ти роботи з 11 отримання. Наразi необхщно визначитися, у якому виглядi та у кого, на яких ношях вона перебувае. Тому наступним етапом шформацшно-аналггачно1 роботи в банку буде встановлення джерел шформацп безпосе-редньо на зазначених об'ектах. Такими джерелами можуть бути персонал
об'екпв та звшьнеш !х працiвники, документи, рекламш продукти, продукцiя засобiв масово! шформацп, карти, схеми, креслення, фото, вiдеоматерiали, носп електронно! шформацп, чернетки та вдаоди виробництва, нормативно-правовi акти, виставковi експонати, продукцiя суб'ектiв господарювання, на-уковi, начальнi та iншi видання, працiвники установ засобiв масово! шформацп (журналюти), мешканцi, котрi проживають поблизу об'ектiв шформацп [10, с. 122]. Йдеться про:
• техшчш канали - iнформацiя збираеться i передаеться споживачем за допо-могою спецiальних технiчних засобiв (радю, телебачення, штернет й ш.);
• документоваш - iнформацiю отримують з рiзноманiтних документш, опубль кованих матершлш, лiтературних джерел тощо;
• штелектуальш - iнформацiя передаеться вiд одте! людини до шшо!;
• матершльт - iнформацiя передаеться у виглядi виробш, матерiалiв, деталей, продукци.
Основними формами шформацшно! роботи можуть бути шформа-цiйний аудит i шформацшний монiторинг. Пiд iнформацiйним аудитом розу-мiють iнформацiйне обстеження сфери шформацшно! уваги або об'екпв ш-формацп з метою отримання, вивчення та оцшювання наявно! в них шформацп, що щкавить банк. 1нформацшний монiторинг становить контроль надхо-дження шформацп в шформацшне середовище банку з метою виявлення важливо! та цшно! для них iнформацil i використання !! для забезпечення !х дiяльностi.
Вiдповiдно до технологiй проведення шформацшного аудиту можуть бути використаш методи обстеження iнформацil безпосередньо на об'екп, обстеження iнформацil про об'ект в його шформацшному середовищi, обстеження шформацп за визначеними ознаками в сферi шформацшно! уваги. Водночас, технологи шформацшного мошторингу можуть передбачати таю методи як контроль надходження шформацп за визначеними ознаками та ш-дикаторами, контроль шформацп за визначеними джерелами, повний контроль вше! шформацп, що з'являеться в шформацшному середовищь
Важливе мюце в шформацшно-аналиичнш робоп буде займати аналь тичне !! оброблення. Щею дшянкою роботи мае займатися шформацшно-ана-лггачний шдроздш служби безпеки банку, в якому повиннi бути зосередженi спещально пiдготовленi спецiалiсти. Аналiз та синтез шформацп забезпечуе вивчення !! за окремими елементами та у взаемозв'язку мiж собою. 1стотне мiсце в аналиичнш обробцi iнформацil займае побудова гшотез, унаслiдок чого формуються певш припущення щодо причин, умов та розвитку подiй, ситуацiй, операцiй залежно вiд тих обставин, що складаються на ринку чи у взаемовщносинах з певними суб'ектами. Завершенням аналиичного оброблення iнформацil е формування висновкiв. Останнi зазвичай будуть станови-ти розробку одного або кшькох можливих варiантiв, що характеризують стан ситуаци, об'екта та перспективи !х розвитку.
Вплив банку на ринок може здшснюватись у формi спещальних iн-формацiйних операцiй. За досвщом iноземних кра!н пiд iнформацiйною опе-рацiею розумiють комплекс спецiальних шформацшних заходiв, якi прово-дяться в шформацшному середовищi суб'екта господарювання з метою фор-
мування його позитивного iмiджу, захисту вiд негативного шформацшного впливу та дезшформацп певних суб'екпв щодо ïx недобросовiсноï та протип-равноï поведiнки стосовно суб'екта господарювання. Основними видами таких операцш можуть бути пропаганда (контрпропаганда), дезшформащя та поширення чуток [8, с. 42].
Звичайно, що в наш час ус запропоноваш заходи можуть сприйма-тись як теоретичш побажання. Так досвiд дiяльностi банюв вказуе на незнач-ну частку такоï роботи щодо ïx убезпечення. Водночас очевидно, що шфор-мацшш теxнологiï мають iстотнi перспективи в розвитку не тiльки заxодiв безпеки, а i взагалi пiдприeмницькоï дiяльностi. Тому зазначенi пропозицiï сукупно з шшими порадами можуть мати ютотне значення у шдприемниць-кiй дiяльностi вiтчизняниx суб'eктiв господарювання, зокрема банюв.
Висновки. 1нформацшне забезпечення комерцiйноï дiяльностi банкiв мае виступати як один iз видiв дiяльностi (iнформацiйна дiяльнiсть) кожного суб'екта пiдприемництва. Вiдповiдно до чинного законодавства, шформацшна дiяльнiсть передбачае отримання, виготовлення та використання шформацп. Тобто в банку змютом шформацшного забезпечення буде отримання (збiр) шформацп, ïï виготовлення власними силами у виглядi вщповщних технологш проведення операцш, нормативних докуменпв, плашв та використання всього обсягу шформацп у вщповщних бiзнес-рiшенняx.
Л1тература
1. Закон Укра'ни "Про банки i бангавську д1яльшсть" вщ 20.03.1991 р., № 872-XII. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872-12.
2. Постанова Кабшету Мшютр1в Укра'ни "Про перелж вщомостей, що не становлять ко-мерцшно' таемнищ" вщ 09.08.93 р., № 611. [Электронный ресурс]. - Доступный з http:// pi-lad.com.ua/zakony/22-postanova-n-611 -vd-9-serpnja-1993-r-pro-perelk-vdomostej -wo-ne-sta-novljat-komercj no-tamnic.
3. Енциклопед1я бангавсько' справи Укра'ни / редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ш. - К. : Вид-во "Молодь", 2001. - 680 с.
4. Марущак А.1. Правов1 основи захисту шформацп з обмеженим доступом : курс лекцш / А.1. Марущак. - К. : Вид-во КНТ, 2007. - 208 с.
5. Экономическая безопасность: Производство - финансы - банки / под ред. В.К. Сенча-гова. - М. : Изд-во "Финстатинформ", 2005. - 616 с.
6. Зубок М.1. Безпека бангавсько' д1яльност : навч. поабн. / М.1. Зубок. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 190 с.
7. Криклш А.С. Кашташзащя бангавсько' системи Укра'ни в умовах глобашзаци: проб-леми та перспективи / А.С. Криклш // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2006. -№ 5. - С. 32.
8. Букин С. Безопасность банка / С. Букин // Банковские технологии. - 2003. - № 9. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.bizcom.ru/security/2003-09/01.html.
9. Барановський О.1. Фшансова безпека : монограф1я / О.1. Барановський / 1н-т економ1ч-ного прогнозування. - К. : Вид-во "Фешкс", 1999. - 338 с.
10. Захаров О.1. Оргашзащя та управлшня економ1чною безпекою суб'екпв господарсь-ко' д1яльносп : навч. пошбн. / О.1. Захаров, П.Я. Пригунов. - К. : Вид-во КНТ, 2008. - 257 с.
Васильчак С.В., ВинтонякМ.Ф. Информационное обеспечение коммерческой деятельности банков как элемент экономической безопасности
Проанализированы теоретические исследования проблем экономической безопасности государства, региона и банков и глубокого анализа негативов, которые являются факторами опасности для банковской деятельности в экономической сфере, обоснован комплексный подход к обеспечению безопасности банковской деятель-
ности, как модель последовательных действий с момента определения ее сущности и видов момента разработки комплекса мер по обеспечению финансово-экономической безопасности.
Ключевые слова: информация, коммерческая деятельность, банк, финансово-экономическая безопасность, информационное обеспечение, аналитическая работа.
Vasylchak S.V., Vintonyak M.F. Information support commercial activities as economic security
The article examines the theoretical examination of the problems of economic security, and regional banks and deep analysis of negatives that are factors of risk for the banking activities in the economic sphere, reasonably comprehensive approach to ensure the safety of banking, as a model of sequential action after determining its nature and species to since the development of measures to ensure financial and economic security.
Keywords: information, commercial activity, bank, finansovo-ekonomichna safety, informative providing, analytical work.
УДК 005.35:330.44-027.543 Викл. 1.О. Ворончак -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ФОРМУВАННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 МОДЕЛ1 СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ: АНАЛ1З СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРА1НИ
Дослщжено особливост нащональних моделей сощально!' вщповщальност бiз-несу. Проаналiзовано процес становлення сощально! вщповщальносп бiзнесу в Ук-ра!ш. Запропоновано заходи з шдвищення сощально! вщповщальносп впчизняного бiзнесу.
Ключовг слова: сощальна вщповщальшсть бiзнесу, нащональна модель, стейкхолдери.
Постановка проблеми. Поширення щей сощально! вщповщальносп бiзнесу (СВБ) е одшею з важливих тенденцш розвитку пщприемницько! дь яльносп в умовах глобалiзацil. Позитивний досвщ учасп бiзнесу розвинених кра!н у виршенш суспiльних проблем е прикладом для провщних впчизня-них компанш. Але практичну реалiзацiю СВБ не можна здшснювати меха-нiчним перенесенням зарубiжного досвiду в украшсью реалп. Теоретичнi напрацювання у сферi СВБ, як Грунтуються на практицi ведення бiзнесу у кра!нах Пiвнiчноl Америки та Захщно! Свропи, враховують юторто, менталi-тет, традицil, полiтику урядiв цих кра!нах. У рiзних державах сформувалися специфiчнi моделi взаемодil бiзнесу з персоналом, мiсцевими громадами, урядом та шшими стейкхолдерами (зацiкавленими сторонами) - особами, що впливають на дiяльнiсть пщприемства чи зазнають його впливу. Сучасними тенденщями розвитку СВБ е, з одного боку, ушфжащя та стандартизащя, що активно пщтримуеться мiжнародними органiзацiями, з iншого - активне фор-мування нацiональних моделей СБВ як результат прагнення бiзнесу до ефек-тивного використання потенщалу СВБ у мiсцевих умовах.
Аналiз останнiх наукових дослiджень i публжацш. Теоретичнi ос-нови концепцil СВБ сформульовано у працях Г. Боуена, П. Друкера, Р. Фрь мена, Г. Саймона, В. Томпсона, М. Мескона, А. Керолла та ш. Дослщженням СВБ в Укра!ш присвячеш роботи Н. Водницько!, Л. Грицино!, О. Степаново!.
