CC BY
14
2. Вентцель Е.С. Исследование операций. Задачи, принципы, методология / Е.С. Вен-тцель. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 208 с.
3. Шаумян Г.А. Комплексная автоматизация производственных процессов : учебник [для студ. ВУЗов] / Г.А. Шаумян. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1973. - 639 с.
4. 1ванишин Т.В. Методика розрахунку коефщента використання робочого часу двовер-статних автоматизованих лшш з жорстким агрегатуванням обладнання / Т.В. 1ванишин // На-уковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2011. -Вип. 21.6. - С. 67-71.
Иванишин Т.В., Валюх О.А. Формализация качественных показателей функционирования двухстаночной автоматизированной линии с гибкой межагрегатной связью
Обоснована важность разработки аналитических моделей для создания математического обеспечения проектирования автоматизированных линий. Построены математические зависимости для моделирования процесса функционирования двухста-ночной линии с гибким агрегатированием оборудования, позволяющие вычислять ожидаемые величины коэффициентов использования и наложенных потерь ее рабочего времени и производительность выпуска продукции.
Ключевые слова: автоматизированная линия, станок, структура линии, проектирование линии, математические зависимости, коэффициент использования рабочего времени, коэффициент наложенных потерь рабочего времени, двухстаночная машинная система, производительность линии, гибкое агрегатирование, накопитель, межоперационный запас, система массового обслуживания.
Ivanyshyn T.V., Valyuh O.A. Mathematical description of the quality parameters of the line with two machines with interoperable buffer device
The importance of developing of analytical models for the creation of software designing automated lines are proved. The mathematical dependences for modeling the functioning of the line with two machines with flexible aggregation of equipment which allow to calculate the expected values of utilization coefficients and imposed losses of working time and productivity output are built.
Keywords: automated line, machine, line structure, designing of the lines, mathematical dependency, working time coefficient, imposed loss of working time coefficient, two machines machine system, productivity of the line, flexible aggregation, storage, interoperable stock, system of mass service.
УДК 004.942:658.51 Ст. викл. О.М. Васьтв -
Львiвська державна фтансова академш
1НФОРМАЦ1ЙНА ТЕХНОЛОГ1Я РОЗВ'ЯЗУВАННЯ МАТЕМАТИЧНО1 ЗАДАЧ1 ПЛАНУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВА
Враховуючи певш виробничi потужност^ що характеризуюсь максимально можливий обсяг виготовлення продукци протягом дослщжуваного перюду за умови повного використання прогресивно! технологи та оргашзаци виробництва, шд-приемство отримуе певний обсяг продукци. Розв'язавши диференщальне рiвняння, яке описуе динамжу поточно! змши виготовлення продукци певного виду шд-приемством, отримано обсяг виготовлення продукци протягом розрахункового пер> оду та результати виробничо! дiяльностi шдприемства.
Ключовг слова: шдприемство, виробничий процес, моделювання, шформацшна технолопя, засоби алгоритшчно! мови Object Pascal, середовище Delphi 7.0.
Постановка проблеми. Розширення виробництва, вкладання капiталу в тдприемства супроводжуе постiйний отр, який мае бути подоланий нагро-маджуваним капiталом. Унаслiдок цього утворюеться вшьний каттал, який потрiбно розмiстити у розширення виробництва. З одного боку, промисло-вють чинить опiр прийняттю нового капггалу, з iншого - каттал тисне на не! з постшно зростаючою силою. Вiльного катталу нагромаджуеться так бага-то, що опiр промисловостi долаеться. Капiтал знаходить застосування, i нас-тае доба промислового тднесення [1].
Обгрунтовуючи проблеми у виробничих ресурсах, облжу витрат на виробництво, розробленню планiв найпроспшим у процесi простого еконо-мiчного аналiзу е використання методiв елементарно! математики. Для досль дження складтших економiчних явищ застосовують диференцiальне та т-тегральне числення.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Проблему економжо-мате-матичного моделювання виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемства дослiджено у працях [2-6], де обгрунтовано виведення та застосування закону розподшу випадкових величин, за яким вiдбуваеться нарощування потужнос-тей виготовлення продукцi!.
Метою роботи е виведення закону розподшу неперервно! випадково! величини, за яким вщбуваеться нарощування потужностей виготовлення продукци та розроблення iнформацiйно! технологи комп'ютерно! реалiзацi! створено! модель
Виклад основного матер1алу. Нехай тдприемство, що функцiонуе у ринкових умовах, маючи певнi виробничi потужностi N3, що характеризуюсь максимально можливий денний, мiсячний або рiчний обсяг виготовлення продукцi! заздалегiдь визначених !! асортименту та якост за умови повного використання прогресивно! технологи та оргатзаци виробництва, отримуе обсяг продукци ху = ху (г), виготовлено! за час 1. Виготовлену продукщю тдприемство реалiзуе на ринку за певною цiною Нгу, тодi на момент часу 1 тдприемство отримае певний прибуток [2, 3, 4].
Обсяг катталовкладень К (г) у момент часу г буде пропорцшний частит прибутку, яка використовуеться на розширення виробництва, щт продукци, !! кшькосп та початковш потужносп виготовлення асортименту продукци. Виходячи iз сказаного, можна стверджувати, що обсяг катталовкладень К (г) лтшно залежить вщ згаданих величин, тобто [3; 4]:
К (Г) = шр&шир • НГ} • х() • N3, (1)
де: К (г) - обсяг катталовкладень, спрямований у виробництво; ш.р&шир -частина прибутку, яку використовують на розширення виробництва; Ну - Щ-на одинищ продукци у - го виду; ху(() - кшьюсть виготовлено! продукци у - го виду; N3 - частка виробничих потужностей виготовлення певного виду продукци.
Розширення виробництва приведе до збшьшення виготовлення продукци, тобто, якщо К = К (Г) > 0, то будемо мати збшьшення виготовлення
продукцп, у випадку K() = 0 катталовкладення лише покривають амортиза-цiйнi витрати i piBeHb виготовлення продукцп залишаегься незмшним, а зменшення рiвня виготовлення продукцп будемо мати в тому випадку, коли K (() < 0. 1з сказаного стверджуемо, що тенденцiя до збiльшення виготовлено1 продукцп (x(t)) в момент часу t пропорцiйна наявнiй кiлькостi катталовкла-день K((). Внаслiдок одержуемо рiвняння [5]
x(() = h • K(t) (2)
де h - коефщент пропорцiйностi, який у роботi приймаеться сталим.
Будемо розглядати можливiсть залежност xj(t) як функцп часу. За змютом задачi х( > 0, тому зi збiльшенням величини t буде зростати фун-кщя Xj. Ця змiна буде пропорцшною кiлькостi використовуваного часу та обсяговi капiталовкладень [5], тобто
dxj(t) = rn(t )dt, (3)
де со (t) - певний коефщент, розглядаючи окремi випадки його змши, можна визначити залежнiсть i його значення.
Розглянемо випадок, коли c(t) пропорцiйно залежить вщ видiленого обсягу капiталовкладень у розширене виробництво i найбiльш можливого за-безпечення цим капiталом кiлькостi вироблено! продукцп Xj (t) до певного максимального значення xjmax (t). Виробництво кожного продукту j - го виду потребуе певного значення катталу i, досягаючи такого значення використовуваного катталу, а також його подальше зростання не приводить до поминого збшьшення виготовлення продукцп Xj(i). Для цього випадку можна припустити, що
C(t) = твиР • H • X- (t)• NeuP • h - теиР • H • X- (t)• NeuP • h (4)
"1розшир 11 rj -^jmax \L f 1 ^пот n "1розшир 11 rj -^Jy1) 1 v пот v v
де xj (t) - кшьюсть вироблено! продукцп за час t.
Ддставляючи вираз (4) у стввщношення (3), отримуемо неоднорiдне диференщальне рiвняння першого порядку, яке описуе динам^ поточно! змiни виготовлення продукцп j - го виду тдприемством легко! промисло-востi [6]:
dxj(t) = трозшир ' Hrj ' Nпит • h • (xjmax — xj)dt, j = 1,n . (5)
Розв'язок рiвняння (5) будемо шукати так:
1) розглядаемо вiдповiдне однорщне рiвняння i, вiдокремлюючи змiннi в цьому рiвняннi та iнтегруючи його, знайдемо його загальний розв'язок:
dxj еи еи
" = —троЗШир ' H rj ' Nnjm • xj ' h (6) dt
xj{() = C(() • e-Mj, де 1 = шр&шир • Hrj • NS • h ; (7)
2) частковий розв'язок неоднорщного рiвняння будемо шукати методом ва-рiацil довiльних сталих.
Зпдно з цим методом, розв'язок неоднорщного piBMHM шукаемо в такому ж вигляд^ як i розв'язок однорщного, але C у (7) вважаеться невщомою функцiею вiд t, тобто C — C(t) [5; 7; 8].
Припустимо, що шукане значення xj(t) однозначно видiляеться i3 множини розв'язюв початковою умовою xj(0) = 0.
Для знаходження C(t) продиференцiюемо (7) i отримаемо:
xj(t) — C'(t) ■ e-X4> — X ■ C(t) • ех. (8)
Рiвняння t7, 8) пiдставляемо в t6), а замють Xj пiдставляемо t7) i отри-
муемо:
C (t) ' e t — X ■ C(t) ' e j — mрозшир^rjNnorrXjmaxh — m розшорН rjNпот ■ h ' C(t) ■ e J (9)
ЗвiдCИ C'(t) ■e~Xtt — X ■Xj max. (10)
1нтегруючи C(t) з рiвняння (10), визначаемо шукану функцiю C(t):
C(t) = e^^Xj max + Ci, (11)
де C1 - константа, яку визначаемо з початкових умов.
Значення функцп C(t) з (11) поставляемо в (7) i отримуемо частковий розв'язок неоднорщного рiвняння i, враховуючи умову xj(0) — 0, знаходимо значення константи C1, i, пiдставляючи 11 значення у спiввiдношення (7) та розглядаючи граничний випадок, отримуемо загальний розв'язок рiвняння (5) у такому виглядг
Xj(t) — 1 — e-Xtj. (12)
Розрахунки здiйснювались завдяки засобам алгоршадчно! мови Object Pascal у середовищi Delphi 7.0. Середовище Delphi завжди вiдрiзнялося бага-тими можливостями з пiдтримки системи доступу до баз даних, причому в нових версиях Delphi цi можливостi постшно розширювалися [9-12].
У Delphi 7.0 додано нову можливють доступу до баз даних з викорис-танням технологи ADO (Active Data Objects), розроблено! й тдтримувано! фiрмою Microsoft, що забезпечуе користувачу пiдключення до бази даних, зчитування шформацп з таблиць ще! бази даних, редагування даних i нав^а-цiю з набору даних [9].
Базу даних Excel тдключали в середовище Delphi 7.0, використову-ючи технологiю ADO i були здiйсненi розрахунки за виробничою дiяльнiстю пiдприемства, а також за експоненщальним законом. Для розрахунюв за ек-споненцiальним законом та перерахунюв даних iнформацiя зчитуеться з файла бази даних Data.xls. Здшснюеться розрахунок X, що дорiвнюе X — тврОРЗшор ■ Hrj ■ Nnom ■ h . Початковi даш для розрахункiв наведено у табл. Excel i за допомогою запитiв AdoQuery iмпортуються в середовище Delphi.
Наведено текст програми, що забезпечуе обчислення прибутку тд-приемства за день та за мюяць, частку прибутку, яку вкладають на розширен-ня виробництва тдприемства за день i за мюяць на наступний перiод та ш-ших показникiв:
unit mainunit;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs, Menus, ComCtrls, Buttons, ExtCtrls, Grids, StdCtrls, DataDys, Math, Series, TeeProcs, TeEngine, Chart;
// po3paxyHKH
procedure TMainForm.Calculate(StringGridCalc, StringGridData, StringGridDataP: TStringGrid);
var
i,j : integer;
sum, value: double;
begin
StringGridCalc.ColCount := StringGridData.ColCount + 8; StringGridCalc.RowCount := StringGridData.RowCount + 1; for i := 0 to StringGridData.RowCount do for j:=0 to StringGridData.ColCount do StringGridCalc.Cells[j,i] := StringGridData.Cells[j,i]; StringGridCalc.Cells[0,StringGridCalc.RowCount -1] := 'CyMa';
= 'Середне Xj'; = 'За мюяць'; = 'Виторг в день'; = 'Виторг в мюяць'; = 'Прибуток в день'; = 'Прибуток в мюяць'; = 'Частк. приб. на розш. в день'; = 'Частк. приб. на розш. в мюяць';
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -8,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -7,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -6,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -5,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -4,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -3,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -2,0] StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount-1,0] // sums den
for i := 1 to StringGridData.ColCount - 1 do
begin
sum :=0;
for j:=1 to StringGridData.RowCount - 1 do
if StringGridCalc.Cells[i,j] <> '' then sum:= sum + StrToFloat(StringGridCalc.Cells[i,j]);
StringGridCalc.Cells[i, StringGridData.RowCount] := FloatToStr(sum);
end;
// serednje
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do
begin
sum :=0;
for j:=1 to StringGridData.ColCount - 1 do
if StringGridCalc.Cells[j,i] <> '' then sum:= sum + StrToFloat(StringGridCalc.Cells[j,i]); StringGridCalc.Cells[StringGridData.ColCount, i] := FloatToStr(round(sum/(StringGrid-Data.ColCount - 1 )));
end; // суми sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -8, i])*21; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -7, i] := FloatToStr(Value);
end;
sum:=0;
for j := 1 to StringGridData.ColCount - 1 do
sum := sum + StrToFloat(StringGridCalc.Cells[j,StringGridCalc.RowCount -1 ]); StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -7, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo atToStr(sum);
// vytorg v den sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridDataP.Cells[1, i])*StrToFloat(StringGrid-
Calc.Cells[StringGridCalc.ColCount -8, i]); sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -6, i] := FloatToStr(Value); end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -6, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-
atToStr(sum); // vytorg v misac sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -6, i])*21; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -5, i] := FloatToStr(Value); end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -5, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-
atToStr(sum); // chastka prybutku v den sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -6, i])/100*30; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -4, i] := FloatToStr(Value); end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -4, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-
atToStr(sum); // prybutok v misac sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -4, i])*21; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -3, i] := FloatToStr(Value); end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -3, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-
atToStr(sum); // chastka prybutku na rozshyrennja v den' sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -4, i])/100*15; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -2, i] := FloatToStr(Value); end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -2, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-
atToStr(sum); // chastka prybutku na rozshyrennja v misac sum := 0;
for i := 1 to StringGridData.RowCount - 1 do begin
value := StrToFloat(StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount -3, i])/100*15; sum := sum + value;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount-1, i] := FloatToStr(Value);
end;
StringGridCalc.Cells[StringGridCalc.ColCount-1, StringGridCalc.RowCount -1 ] := Flo-atToStr(sum);
end;
Висновки. Розглянувши випадок, коли o(t) пропорцiйно залежить вiд видiленого обсягу капiталовкладень у розширене виробництво i найбiльш можливого забезпечення цим катталом кiлькостi вироблено! продукцп xj (t) до певного максимального значення xjmax (t), отримали показниковий розпо-дiл неперервно! випадково! величини, зпдно з яким вiдбуваеться нарощуван-ня потужностей виготовлення продукцi!. Здшснено комп'ютерну реалiзацiю створено! моделi завдяки розробленiй iнформацiйнiй технологi!.
Л1тература
1. Злупко С.М. Iнституцiйно-iнвестицiйна теорiя Михайла Туган-Барановського та !! вплив на свгтову iнвестологiю / С.М. Злупко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2004. - № 4. - С. 3-16.
2. Васьюв О.М. Економжо-математичне моделювання затрат ресурав на випуск про-дукцi!' тдприемства легко! промисловосп / О.М. Васьюв // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 290-296.
3. Васьюв О.М. Моделювання виробничо-господарсько! д1яльносп тдприемства / О.М. Васьюв // Системи оброблення шформацп : зб. наук. праць. - Сер.: 1нформацшш технологи та захист шформацп. - Харюв : Вид-во Харкiвського ун-ту Повпряних Сил ¡м. 1вана Кожедуба. - 2012. - Вип. 4(102), т. 1. - С. 12-15.
4. Васьюв О.М. Моделювання обсягу виготовлення продукцп та шформацшна техноло-пя розрахунюв параметр1в виробничого процесу / О.М. Васьюв // 1нформацшш технологи та захист шформацп : III м1жнар. наук.-практ. конф., 20-21 квпня 2012 р.: тези доп. - Харюв : Вид-во Харювського ун-ту Повпряних Сил ¡м. 1вана Кожедуба. - 2012. - С. 183.
5. Понтрягин Л.С. Обыкновенные дифференциальные уравнения : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Л.С. Понтрягин. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 331 с.
6. Юринець В.С. Розподш катталовкладень та асортименту вироб1в на шдприемств1 для максим1зацп загального виготовлення продукцп / В.С. Юринець, 1.Я. Плугатор // Вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ¡м. 1вана Франка. - Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2008. - Вип. 39(2). - С. 30-36.
7. Оксана Васьюв Економжо-математичне моделювання обсягу виготовлення продукцп тдприемства легко! промисловосп // Економжа Укра!ни в умовах посилення глобал1зацшних процеав: виклики i перспективи : матер. М1жнар. студ.-асшр. наук. конф., м. Льв1в, 15-16 травня 2009 р. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2009. - С. 68-69.
8. Васьюв О.М. Економжо-математичне моделювання обсягу виготовлення продукцп тдприемства легко! промисловосп // Розвиток наукових дослщжень - 2010 : матер. шосто! М1жнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 22-24 листопада 2010 р. - Полтава : Вид-во "1нтер-Графка", 2010. - Т. 6. - 112 с. (С. 12-16).
9. Приклади тдключення р1зних баз даних через ADO. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.articledb.org.ua/stattya/prykl. - pidklyuch. - riznyh-baz-danyh-cherez-ado.htm. -Назва з екрану.
10. Фаронов В .У. DELPHI 6 : учебн. курс / В.У. Фаронов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 512 с.
11. Чиртик А. Завдання на Delphi / А. Чиртик, В. Борисюк. - СПб. : Изд-во "Питер", 2007. - 400 с.
12. Програмування в Delphi : метод. пошбн. / В.А. Шаповаленко, Л.М. Буката, В.Д. Кузнецов, 1.Г. Швайко. - Одеса : ОНАЗ ¡м. О.С. Попова. - 2002. - 97 с.
Васькив О.М. Информационная технология решения математической задачи планирования деятельности предприятия
Учитывая определенные производственные мощности, характеризующие максимально возможный объем выпуска продукции на протяжении исследуемого пери-
ода при условии полного использования прогрессивной технологии и организации производства, предприятие получает определенный объем продукции. Решив дифференциальное уравнение, описывающее динамику текущего изменения изготовления продукции определенного вида предприятием, получены объем производства продукции в течении расчетного периода и результаты производственной деятельности предприятия.
Ключевые слова: предприятие, производственный процесс, моделирование, информационная технология, средства алгоритмического языка Object Pascal, среда Delphi 7.0.
Vaskiv O.M. Information technology solution mathematical problems of planning activities of enterprises
Given certain production capacities which characterize the maximum possible amount production output during the study period provided full use of advanced technology and organization of production a enterprise receives a certain amount of products. Having solved the differential equation which describes the dynamics of the changes of production a certain type enterprise received volume of production during the settlement period and results of production activity of enterprise.
Keywords: enterprise, production process, modelling, information technology, means algorithmic language Object Pascal, environment Delphi 7.0.
УДК 004.77:332.132:338.49 Доц. 1.Б. Шевчук, канд. екон. наук -
Львгвська державна фтансова академш;
здобувач М.М. Вараницька - Львiвський унтерситет бЬзнесу та права
ЗНАЧЕННЯ 1НТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГ1Й У РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦ1ОНУВАНН1 ОБ'ЕКТШ СОЦ1АЛЬНО-1НФРАСТРУКТУРНИХ ЦЕНТР1В РЕГ1ОНУ
Подано визначення поняття "сощально-шфраструктурний центр", розглянуто мюце та роль 1нтернет-технологш у розвитку та функщонуванш його об'екпв. Вияв-лено основш тенденци i перспективи розвитку мережi 1нтернет в Укра1ш. Окреслено шляхи реашзаци основних напрямiв дiяльностi об'ек™ сощально-шфраструктурних цен^в в 1нтернет-середовищг
Ключовг слова: 1нтернет-технологп, сощально-шфраструктурний центр, шфор-мацшш технологи, тренд, web-сайт.
Постановка проблеми та п актуальшсть. В останш роки мережа 1н-тернет розглядають як один 1з головних шструменпв ефективного ведення 61знесу, розширення та освоення нових ринюв збуту, проведення сощальних та маркетингових дослщжень, пошуку б1знес-партнер1в та взаемодп з еконо-м1чними контрагентами, змши характеру тдприемницько! д1яльност1, збере-ження та посилення конкурентних позицш на ринку. Окр1м цього, 1нтернет-технологп ур1внюють шанси на устх малих, середшх 1 великих суб'еклв гос-подарювання. Ось чому 1х впровадження у будь-якш сфер1 економ1чно! дь яльносп е питанням актуальним та своечасним.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. У сучаснш науковш лгге-ратур1 е дослщження щодо р1зних аспекпв розвитку торговельних центр1в та торговельних мереж (Е. Карпова, I. Бланк, А. Мазараю, О. Тимофеева, Ф. Котлер, Я. Касьянов, О. Кавун, В. Лев1, Р. Скуба, О. Аборвалова, О. Пет-
