CC BY
34УДК 911.3 Хшьчевська I. Г.
я a aw ^ а а а ^ с»
¡нформацшна глобалзаця: сучаснi теноенци та перспективы
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Киев e-mail: i.khilchevska@i.ua
Анотаця. Розглянуто пдходи щодо визначення cymi поняття «глобал/'зац'я». Розкрито зм1ст процесу глобал1зацП з географ1чно( та суспльно-економ/'чно/' точок зору. Видлено особливостi та характеры риси iнформацйноi глобал1зацТ. Проанал1зовано динам1ку обсяг/'в кап/'тал/'зац!' найб1льших компан1й св/'ту. Досл/'джено ¡х галузеву спещ'ал/'зац'ю та територ1альний аспект. Розкрито особливостi процесу iнформацйноI глобал/'зац!' в кра/нах, що розвиваються.
Ключовi слова: глобал/'зац'я, ¡нформац'я, ¡нформацйна глобал/'зац'я, технологчн компанИ
Термш "глобалiзацiя" став одним з ключових ^в сучасного лексикону. Одн вважають його наслщком "сумш геостратепчних землетрусiв i соцiальних, економiчних, технологiчних, культурних та етнiчних факторiв" (А. Кiнг та Б. Шнайдер [1]), iншi роблять наголос на потенцшних i реальних можливостях шформацшних технологiй реструктурувати суспiльство (X. Моулана [2]). На думку одного з авторiв "Енциклопеди постмодернiзму" В. Морера iз США цей термiн виник у 70-х роках минулого стол^тя у лiтературi з менеджменту i бiзнесу для позначення нових стратегш свiтового виробництва та розподiлу; в сусптьш науки, вважае цей автор, вш увiйшов через географiю i соцiологiю, а в гуманiтарнi - через антрополопю та культурнi дослщження [3]. Свотх права на термш "глобалiзацiя" заявляють також й економюти, якi звернули увагу на факт формування единого св^ового ринку, зокрема американець Т. Лев^т, який в "Гарвард бiзнес ревю" 1983 р. надрукував статтю про феномен злиття ринш окремих продуктiв, що виробляються крупними транснацiональними корпорацiями (ТНК). Розширив це поняття у книзi «Св^ без кордонiв» вiдомий американський економют японського походження К. Оме, який розглядав св^ову економiку в контекст взаемного впливу трьох силових центрiв: 6С, США i Япони, а також домшування на свiтовiй економiчнiй аренi "глобальних фiрм" [4].
Таким чином, можна виокремити цтий ряд пiдходiв у дослiдженнi сутi глобалiзацil. В одних дослiдженнях акцентуеться на економiчних аспектах, у других - на формуванн единого iнформацiйного простору, у тре™ - на проблемах культури, в четвертих - на питаннях, пов'язаних iз розвитком загальносв^ових стандарт в усiх галузях сусптьного життя тощо.
Проте, беззаперечним залишаеться той факт, що глобалiзацiя - ключове поняття, яке детермiнуе еволюцш свтовот цив^заци на зламi тисячол^ь, формуе нову еру взаемодп нацш, економiчних систем та окремих шдив^в, спричиняючи фундаментальнi перетворення в уах сферах суспiльного життя.
Як зазначае проф. .В.Бебк, з одного боку, глобалiзацiя - це, певною мiрою, вiртуальний феномен (економiчний, полiтичний, лшгвютичний), а з другого - реальнють, об'ективний iсторичний процес [5].
З суспiльно-економiчноl та географiчноТ точок зору найбтьш всебiчно визначення глобалiзацil дали росшськ вченi: глобалiзацiя свiтового господарства - це сучасна нам, всесв^ня стадiя iнтернацiоналiзацil господарського життя, в рамках якоТ свiтове господарство набувае якюно нових, невiдомих ранiше характеристик та особливостей свого розвитку [6]. В якост таких характеристик виступають зростання цтюносп свiтового господарства, посилення взаемозалежност економiк практично всiх краш свiту, залучення ранiше закритих краш до мiжнародних економiчних вiдносин, тенден^я до економiчноТ гомогенiзацiТ свiту, формування глобальних ринш.
Вщомо, що для виробництва матерiальних i духовних благ необхщним е використання певного набору елементв, так званих факторiв виробництва. Вони являють собою сукупнiсть природних, каштальних i людських сил, як потенцiйно можуть бути використанi в процеа виробництва. Тривалий час в економiчнiй науцi вважалась класичною i наче б завершеною чотирифакторна класифка^я елементiв виробництва: праця, капiтал, земля, пщприемницьк здiбностi. Однак на кожному етап розвитку суспiльного виробництва пщ впливом науково-технiчного прогресу постiйно з'являються новi складовi процесу виробництва, як з часом досягають такого рiвня розвитку i значення, що перетворюються на самостшш фактори виробництва. Сучасна в^чизняна i свiтова економiчна наука до складу факторiв виробництва вщносить: працю, капiтал, землю, пiдприемницькi здiбностi, науку, iнформацiю, екологiю.
lнформацiя на сучасному еташ розвитку сусптьства i свiтового господарства е найважливiшим фактором сусптьного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизаци рiзноманiтних знань людини з метою використання Т'х у рiзних сферах життедiяльностi й насамперед в економiчнiй сферi [7]. Виступаючи опосередкованою ланкою мiж наукою та виробництвом, шформа^я справляе суттевий вплив на розвиток уах суспiльно-економiчних
eK0H0Mi4HMx процеав. Завдяки розвитку шформаци вщбуваеться переоцiнка ролi та мiсця матерiально-речових факторiв суспiльного виробництва. Вiдбуваeться поступове скорочення матерiальних та зростання шформацшних джерел економiчноТ життeдiяльностi людини. Тому значно зростае iнформацiйна мiсткiсть виробництва, прац та продукту.
Сучасна дiяльнiсть зарубiжних компанiй спираеться не лише на шформацш в широкому розумшш слова як на форму наукового знання, методолопю, пiзнавально-комунiкативну сферу дiяльностi. Значне мiсце займае iнформацiя у вузькому розумшш, тобто як сфера вивчення шформацшних процеав з боку кшькосп шформаци, яка проходить каналами зв'язку, запам'ятовуеться, е необхщною для виршення ринкових проблем та отримання конкурентних переваг. Реальш переваги, як отримують держави, регiони, компани з розвинутими шформацшними технологiями та комп'ютерними мережами, призводять до змiни характеру економiчних, полiтичних та соцiальних вщносин. В той же час шформатиза^я всiх сфер дiяльностi породжуе нову, невщому попереднiм епохам вiртуальну реальнють iснування, руйнуе сталi природнi ритми та цикли, витюняе цiнностi живого спткування та розумiння, посилюе можливост манiпулювання масовою та iндивiдуальною свщомютю.
Отже, за умов поглиблення глобально'' штеграци та посилення жорсткоТ' мiжнародноТ конкуренцп головною ареною зiткнень i боротьби рiзновекторних нацiональних iнтересiв держав стае шформацшний простiр.
Все часпше для характеристики сучасних процесiв в сусшльс^ та свiтовому господарствi, в тому чи^ i у географiчнiй науцi, використовують поняття «економка шформаци», «шформацшне сусптьство», «iнформацiйна глобалiзацiя» тощо. Географiя також не може залишатись осторонь сучасних свiто господарських процеав, розвиватись на старiй теоретичнiй платформу використовуючи застарiлий понятiйно-термiнологiчний апарат.
За визначенням проф. М.В.Багрова, глобалiзацiя шформацшного суспiльства - це 1) сусптьство нового типу, яке формуеться в результат глобально'' со^ально'Т революци, базисом якоТ' е вибуховий розвиток та конверген^я iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологш; 2) суспiльство знання, де головним двигуном добробуту кожноТ' людини i держави стае знання, яке набуте завдяки безперешкодному доступу до шформаци та умшня ТТ обробляти; 3) глобальне сусптьство, в якому обмш шформа^ею не мае кордонiв - часових, просторових, пол^ичних, де приймаються рiшення щодо покращення всiх аспек^в якостi життя на основi науково'Т обробки даних та сучасного знання; 4) сусптьство, яке сприяе як взаемопроникненню культур, так i вщкривае кожному спiвтовариству новi можливостi для самореалiзацil [8].
В науковiй лiтературi можна зустрiти також пiдходи щодо видтення окремих iнформацiйних цивiлiзацiй. Серед таких локальних шформацшних цив^зацш сьогодш можна назвати: найбiльш розвинену шформацшну цивiлiзацiю - США; менш розвинут - краТ'ни Захщно'Т бвропи, Азiя (в першу чергу Китай та lндiя); слаборозвинутi - Африка, Латинська Америка, Схщна бвропа [9].
Всесв^ня iнформацiйна мережа, знищивши монополiю на шформацш, перетворила ТТ користувачiв iз пасивних об'ектiв iнформування на активних суб'ек^в самостiйного вiдбору та поширення шформаци, визначила переваги нового етапу розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй. 1нтенсивний доступ до шформаци чи знань визначае у сучасному суспшьсга моделi навчання, культурного самовираження, со^альноТ активностi тощо. В умовах глобалiзацil потужнi потоки шформаци та новп~ш технологiТ засобiв зв'язку ущiльнюють iнформацiйне середовище. Вони сприяють прискореному перемiщенню символiв, знань, зразш поведiнки вiд одного сусптьства до iншого, служать джерелом стандартизацп пропозицiТ, унiфiкацiТ потреб споживачiв.
Сектор, пов'язаний з виробництвом знань, обробкою та розповсюдженням шформаци, домшуе в економiцi найбтьш розвинених краТ'н. Споаб виробництва та передачi знань, власне людина з ТТ iнтелектуальним потен^алом визначае темпи економiчного розвитку та науково-техшчного прогресу, е головним чинником розвитку постшдус^ального суспiльства. Вiдповiдно, в орiентованiй на використаннi знань економiцi людський потенцiал, новi управлiнськi i маркетинговi технологiТ, iнформацiйнi системи стають прюритетними напрямками iнвестицiй. Саме постшдус^альна економiка як сфера виробництва шновацш та iнформацiТ створила технологiчну основу глобально'' штеграци.
У той же час на глобальному рiвнi збер^аеться значний дисбаланс впливу на пол^ику та економку на користь штереав великого бiзнесу. За принципом мережноТ' органiзацiТ вiдбуваеться застосування iнформацiйних технологш в оргашзацшно-техшчному забезпеченнi дiяльностi корпоративно-фiнансових структур, що пiдвищило вплив цих структур у глобальному економiчному просторi [10].
Про те, як змшилась за останнi п'ять рош свiтова економiка, можна судити за списком найдорожчих компанiй свiту.
Анал^ики однiеТ з найбiльш поважних аудиторських компанш свiту PricewaterhouseCoopers (PwC) склали рейтинг Топ-100 найбiльших компанiй св^у за ринковою капiталiзацiею та провели аналiз щорiчних змiн в цьому рейтингу в перюд з березня 2008 року до березня 2013 року (таблиця 1).
В першу десятку рейтингу окрiм трiумфатора Apple увшшли також Google, IBM та довгожитель Microsoft, як представляють технолопчну сферу.
Таблиця 1.
Топ-10 найдорожчих компанш CBiTy [11]
Ha3Ba KOMnaHii Кража Сфера д1яльност1 <u IX 1 ■У + Станом на 31.03.2013 Станом на 31.03.2008
е ц о 2 Ринкова кап1тал1зац1я, млрд.дол. США е ц о 2 Ринкова капггал1зац1я, млрд.дол. США
Apple США Технологи +40 1 416 41 126
Exxon Mobil США Нафта&Газ -1 2 404 1 453
Google США Технолог^ +33 3 263 36 138
Berkshire Hathaway США ФЫанси +9 4 257 13 207
Petrochina Китай Нафта&Газ -3 5 255 2 424
Wal-Mart Stores США Послуги +5 6 246 11 208
General Electric США Промисловють -4 7 240 3 369
Microsoft США Технолог^ -1 8 240 7 264
IBM США Технологи + 18 9 238 27 159
Nestle Швейцары Споживч1 товари +4 10 233 14 197
Чотири позици з перших п'яти за динамкою зростання капiталiзацi''' окупували також компани технолопчно''' сфери. Беззаперечним лщером е компанiя Apple. За останш шiсть рокiв и вартiсть зросла бiльше нiж втричi (iз 126 млрд.дол. США у 2008 р. до 416 млрд.дол. США у 2013 р., збтьшившись на 290 млрд.дол. США), компашя очолила список, с^мко поднявшись iз 41 мiсця на перше. Далi йдуть Google, який додав + 125 млрд.дол. США, Samsung - +109 млрд.дол. США i +49 позицш в рейтингу ^з 68 мюця i 93 млрд.дол.США у 2008 р. до 19 мюця i 202 млрд.дол. США у 2013 р.) та компашя 1ВМ - +79 млрд.дол. США. единим аутсайдером серед компанш даного сектору стала Nokia, яка втратила -114 млрд.дол. США ^з 126 млрд.дол. США у 2008 р. до 12 млрд.дол. США у 2013 р.), увшшовши до п'я^рки найпрших. До Топ - 100 у 2013 р. Nokia не увшшла взагал^ адже пор^ входження в Global Top 100 залишаеться вщносно стабтьним i становить нинi 70 млрд.дол. США у порiвняннi з 66 млрд.дол. США у 2008 р. [11].
Зростаюча капiталiзацiя лiдерiв хай-тек-галузi зумовлена тим, що так корпораци володiють найновiшими технологiями та маркетинговими стратепями, якi дозволяють 'м швидко зростати за рахунок частки бтьш посереднiх компанiй та нарощувати прибутки. Високотехнолопчш корпораци виводять на ринок продукти, як створюють абсолютно новi нiшi, як, наприклад запущена Apple планшет-револю^я. До того ж подiбнi дiвайся доступнi дуже широкому колу споживачiв, на вiдмiну вщ продукци пiдприемств, якi представляють традицшш галузi промисловостi. Лiдери сфери високих технологш та компани, якi орiентуються на масового споживача, витiсняють сировинних пганлв iз списку найдорожчих корпораци. Причинами цього стали споживчий бум та штернет-епоха. Ц змiни вщображують i глобальний тренд. Загальна вартють компанiй, якi представляють нафтогазовий сектор у рейтингу впала на 26%, проте капiталiзацiя високотехнолопчних корпорацiй зросла на 35%.
Краще за шших враховувати св^ову економiчну кон'юнктуру, настро' ринкiв та уподобання споживачiв вдаеться американським корпора^ям: 8 iз 10, 13 iз 20 i 43 iз 100 - компани iз США. При цьому сукупна капiталiзацiя американських представникiв рейтингу зросла на 29%, до $ 6,7 трлн.дол. США - це майже половина вартост вах учасникв списку.
Зрозумто, що джерелом походження iнновацiй в свт виступають компанй' найбiльш розвинутих кра'н, каталiзаторами 'х розповсюдження е численш фтп ТНК цих кра'н, якi територiально охоплюють майже вс кра'ни в свiтi, споживачами ^еТ продукци виступають як споживачi цих кра'н так i iнших.
В той же час ринки кра'н, що розвиваються мають свою специфку та спецiалiзацiю щодо iнформацiйного розвитку сусптьства. Мiжнародна телекомунiкацiйна спiлка заявляе, що у 2014 р. кльксть абонен^в мобiльного зв'язку перевищить клькють населення планети. Зростання вiдбуватиметься переважно за рахунок кра'н Африки та Ази, в першу чергу Китаю та 1ндп [12 ].
Незважаючи на неосяжш можливостi технологiчних ТНК в свт, на ринках зазначених кра'ш вони стикаються з досить жорсткою конкурен^ею. Це проявляеться як у цшовш полiтицi, так i у боротьбi з вiтчизняними iмiтаторами. Так, 60% ринку смартфонiв у Кита'' володшть мiсцевi пiдприемцi на чолi з компанiею Xiaomi (вщвертою копiею Apple), а компанiя Apple посщае лише сьому позицiю в рейтингу продажiв. В lндiТ в^чизняний виробник телефонiв Micromax плануе продати у 2014 р. бтьше телефошв, нiж компанiя Samsung.
Прикладом устшно''' технологiчноТ iнновацiТ та iнтеграцiТ кра'н, що розвиваються е система мобтьно''' передачi грошей М-PESA, яка започаткована у КенiТ, а нинi набирае обер^в i у кра'нах Ази. Мобтьш грошi М-PESA не мали усшху в кра'нах европи та Америки, з огляду на бтьшу популярнють
там банк1в i кредитних карт. В той же час ця система отримала швестування вщ британськоТ компани Vodafone.
В 1нд1Т створено програму передач! мобтьних пов1домлень Hike, схожу на WhatsApp та Viber, яка дае користувачам смартфон1в змогу надсилати повщомлення за допомогою цифрових канал1в, зв1льняючи в1д оплати за текстову шформацш. Hike також працюе 3i звичайними моб1льними телефонами. В 1ндп, де р1вень ринкового проникнення смартфон1в становить лише 6%, така послуга е важливою для багатьох. Hike частково належить японському телекомушкацшному пганту Soft Bank. Так1 приклади сптьного волод1ння е взаемовиг1дними, адже грош1 i технологи приходять i3 заходу, а найкращ1 щеТ можуть виникнути у досить неспод1ваних м1сцях.
Таким чином, св1тове господарство почало перетворюватись i3 ц1л1сноТ економ1чноТ системи в единий економ1чний орган1зм, пов'язаний не лише м1жнародним под1лом прац1, але i г1гантськими м1жнародними, часто всесв1тн1ми, виробничо-збутовими структурами, глобальною ф1нансовою системою та планетарною 1нформац1йною мережею. Саме шформацшш складов1й в наш час выводиться особлива роль в процесах глобал1заци.
1нформац1йна революц1я стае вир1шальним фактором економ1чного та соц1ального розвитку сучасного сусптьства. I в цих умовах те сусптьство, яке не стало на шлях шформатизаци та радикально!' трансформаци на ТТ основ! господарськоТ' та 1нших сфер життед1яльност1, приречене на в1дставання та поступову деградацш.
Лтература
1. King A. S. The First Global Revolution: A Report by the Council of the Glub of Rome / A. S. King, B. Schneider. -N. Y., 1991.
2. Mowlana H. Global Communication in Transition. The End of Diversity? / H.Mowlana. - Thousand Kaks, London, New Keihi, 1996.
3. Енциклопедiя постмодершзму / За ред. Чарлза Е. ВЫквюта та Вктора Е. Тейлора. Пер. з англ. В. Шовкун. Наук. ред. перекладу д.фтос.н. О.Шевченко. - К.: Вид-во Соломп Павличко "ОСНОВИ", 2003. - 503 с.
4. Khmae K. The Bordless World: Power and Strategy in the Interlinked Economy / K. Khmae. - Fontana, 1990.
5. Бебик В. M. 1нформацмно-комушкацмний менеджмент у глобальному сусптьствг психолопя, технологи, техшка наблк рилейшнз: Моногр / В. M. Бебик. - К.: МАУП, 2005. - 440 с.
6. Глобализация мирового хозяйства: Учеб. пособие / Под ред. д-ра экон. наук, проф. М.Н. Осьмовой, канд. экон. наук, доц. А.В. Бойченко. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 376 с.
7. Економiчна теорiя: Полiтекономiя: Пщручник / За ред. В. Д. Базилевича. - 8-ме вид., переробл. i доповн.- К., Знання, 2012. - 739 с.
8. География в информационном мире : научное издание / Н. В. Багров. - К. : Либщь, 2005. - 181 с.
9. Ладига Л.И. Глобальное информационное общество: позитивные и негативные стороны / Л.И. Ладига // Матерiали всеукраТнськоТ науково-практичноТ конференцп «Глобалiзацiя Ыформацшного сусптьства й Ытеграцмш процеси: стан та перспективи розвитку». - Луганськ, 2011. - С. 64-68.
10. Добровольська А.Б. 1нформацмний прослр: проблеми становлення новоТ якост нацюнального росту / А.Б.Добровольська // Режим доступу http://www1.nas.gov.ua/publications/books/serii/academy /1102010/Documents/2010_03/a14.pdf
11. Топ - 100 крупнейших компаний мира по рыночной капитализации [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.pwc.com
12. Лео Мiранi. Ринки, що розробляються // Прогноз The Economist: Свп" у 2014. УкраТнський випуск. - Вид-во ТОВ «УкраТнський тиждень». - С. 96
Аннотация. И. Г. Хильчевская Информационная глобализация: современные тенденции и перспективы.Рассмотрены подходы к определению сути термина «глобализация». Раскрыто содержание процесса глобализации с географической и общественно-экономической точек зрения. Выделено особенности и характерные черты информационной глобализации. Проанализирована динамика объёмов капитализации крупнейших корпораций мира. Исследовано их отраслевую специализацию и территориальный аспект. Раскрыто особенности процесса информационной глобализации в странах, которые развиваются.
Ключевые слова: глобализация, информация, информационная глобализация, технологические компании.
Abstract. I. Khilchevska Information Globalization: Current Trends and Prospects. Approaches to determine the merits of the concept of "globalization." The content of globalization from a geographical and socio-economic point of view. Highlight the features and characteristics of information globalization. Analyzed the dynamics of the capitalization of the largest companies in the world. Investigated their sectoral specialization and territorial aspect. The features of the process of globalization of information in developing countries. Keywords: globalization, information, technology, information globalization, technology companies.
Поступила в редакцию 12.02.2014 г.
