CC BY
17
УДК 1:316.4:008
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.139950
Прудникова Олена BiKmopieHa, доктор фшософських наук, доцент, доцент кафедри культурологи Нащонального юридичного ушверситету iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: elenvikprud@ukr.net ORCID ID: http://orcid.org/ 0000-0003-4610-908Х
1НФОРМАЦ1ЙНА КУЛЬТУРА СУБ'СКТШ В1РТУАЛЬНИХ КОМУН1КАЦ1Й
Визначено характеры риси та особливостг тформацтног культури суб'ектгв вгртуального простору. Доведено, що тформацтна культура суб'ектгв вгртуальних комуткацт може набувати амбгвалентного характеру, який обумовлений як психо-логгчними особливостями самого комутканта, так i нормами та цгнностями вгр-туального середовища.
Ключовi слова: гнформацтна культура, вгртуальний простгр, комуткащя, суб'екти комушкацИ, цтностг, антицтностг, ттерактивтсть.
Постановка проблеми. Розвиток шформацшного суспшьства ^roBiB до урiзноманiтнення засобiв, форм i каналiв мiжсуб'eктноro комушщювання у сучасних умовах. Неповторним св^ом комушкацп став вiртуальний про-спр, який до певно'' мiри е протиставленням свiту фiзичного. Особливосп комушкацп у вiртуальнiй реальностi мають морально-правовий, технiчний, культурний, психологiчний та шший характер. У свою чергу, шформацшна культура суб'ектiв вiртуальних комушкацш пiд впливом цього специфiчного «регюну буття» набула неповторних рис i проявiв, якi потребують докладного аналiзy
AH^i3 останн1х до^джень i публЫацш. Проблематика шформацшно'' культури суб'екпв вiртуальних комунiкацiй знайшла свое вщображення у на-укових працях низки фахiвцiв. Зокрема, О. Кузь i Н. Корабльова дослiджують сутнiсть суб'ектносп у вiртуальному просторi, Ю. Калиновський визначае негативш та позитивнi аспекти буття людини у так званому «тртуальному натовт», В. Чернiенко та I. Негодаев дослщжують формування «мережево'' щентичносп» суб'ектiв вiртуального простору, О. Бондарчук у сво'й науковiй розвщщ виокремлюе психологiчнi особливостi комунiцiювання суб'екпв у вiртуальному просторi, зосереджуючи увагу на стввщношенш позитивних та негативних аспекпв, дослiдники П. Воробiенко, В. Каптур, О. Василенко
© Прудникова О. В., 2018
43
аналiзують можливосп впровадження у втизняних реалiях концепцп «Без-печного 1нтернету».
Формулювання цтей. Метою нашо! науково'1 розвiдки е виявлення аксю-логiчних та онтологiчних особливостей шформацшно'1 культури суб'ектiв вiртуальних комушкацш.
Виклад основного Mamepiany. Необхiдно зазначити, що велику роль у роз-витку шформащйноi культури вiртуального простору ввдграють виробники так званого «^ртуального продукту» (комп'ютерних iгор, програмного забез-печення тощо), якi закладають норми функщонування певного сегменту вiртуального св^, програмують параметри його буття: можливосп дiяти у той або шший спосiб, дотримуватися або не дотримуватися моральних норм та щнностей. Суб'ект вiртуального простору може дiяти виходячи з власних св^оглядних настанов, а може послуговуватися нормами, запропонованими творцями вiртуальних свтв. Таким чином, шформацшна культура вiртуаль-ного суб'екта може набувати амбiвалентного характеру: власнi настанови та щнносп знаходять прояв у фiзичному свiтi, а у вiртуальному свiтi вони змь нюються, швелюються. Людина може не усвiдомлювати та^' двоютосп, оскiльки вiртуальний свiт е для не'' несправжшм. Небезпечним е зворотний процес, коли суб'ект втрачае вщчуття реальносп та переносить не завжди прийнятш норми вiртуального простору на проспр фiзичний.
По суп, людина може втратити свою особиспсть, розчинити ii у вiртуаль-ному просторi й «народитися» знову, вигадуючи для себе нове iм'я (так званий шк: вiд англ. nickname - прiзвисько), створюючи нове вiртуальне буття (легенду власного юнування) й налагоджуючи комунiкацiю з шшими суб'ектами мережевого свiту.
Зокрема, на думку в^чизняного дослiдника О. Кузя, функщонуючи у вiр-туальному режим^ вiртуальному просторi, iндивiд приписуе собi будь-якi фiзичнi й соцiальнi ознаки [1, с. 279]. 1ншими словами, зникають соцiальнi ознаки репрезентацп як стшю формалiзованi структури, вiдходить на другий план вiртуального буття сощальшсть, редукована до зовнiшнiх щодо шдивщв, оречевлених структур, руйнуються соцiальнi шститути [2, с. 118].
Отже, велика кшьюсть людей може спiлкуватися в 1нтернеп, не називаю-чи власного iменi або користуючись вигаданим, застосовуючи знаки, символи та мову, яю зрозумш лише «людинi вiртуальнiй». Людина «шртуального на-товпу» мае своерщну iнформацiйну культуру: вона не обмежена заборонами аш моральними, анi правовими; ii дп у просторi й часi позбавленi зовшшньо-го контролю; вона е вшьною створювати будь-який св^. Тiльки самоконтроль суб'екта вiртуальноi спiльноти (релiгiйнi та моральнi заборони) та реакщя користувачiв мереж е запобiжниками щодо розповсюдження неякiсноi (анти-правово"!, аморально"!, неправдиво!) шформацп [3, с. 82].
Разом з тим зазначимо, що розвиток вiртуального простору спричиняе не тшьки негативнi наслiдки для шформацшно!' культури соцiуму, але й сприяе тдвищенню iнтелектуального потенцiалу суспiльства та особистосп. Як правило, користувачi мереж 1нтернет мають достатньо високий рiвень ште-лекту, освiти та соцiалiзованi не тiльки у нацiональне суспшьство, а й у гло-бальне ствтовариство. «Людина вiртуальна» мае особливу шформацшну культуру - вона мислить не тшьки категорiями нащонально!' спшьноти, в якiй мешкае, а й орiентуеться в «нормах» рiзноманiтних мереж, активно глобаль зуеться та е бшьш вiдкритою для рiзноманiтних новацш.
Очевидно, важливу роль у розвитку шформацшно!' культури суб'ектiв вiртуального простору набувають рiзноманiтнi вiртуальнi спiвтовариства. З цього приводу дослщник В. Чершенко зазначае, що особливiстю 1нтернету, яка i принесла йому таку популярнiсть, е не лише доступ до шформацшного ресурсу, але й можливють створювати вiртуальнi спiвтовариства з неформальною 1х вiдносин. Вiдвiдувачiв сайпв приваблюе можливiсть брати участь в житп й розвитку спiвтовариства не за грошi i не виконуючи чшсь замовлен-ня [4, с. 200].
На нашу думку, «мережева щентичшсть» мае сво!' плюси та мшуси щодо розвитку шформацшно!' культури вiртуального простору. До позитивних ас-пектiв цього феномену варто вщнести збiльшення рiвня демократизму та свободи у комушкативнш взаемодп, а до негативних - посилення анархiчних тенденцш та безвiдповiдальностi суб'ектiв вiртуального св^.
З точки зору I. Негодаева, культуролопчний аспект сучасно!' «мережево!» людини е важливим i сприяе появi на наших очах нового типу культури -«культури суспшьства епохи шформатизаци» [5, с. 91].
Вищеозначений учений виокремлюе три 1! рiвнi: звича!' i традицп; сегмен-ти культури, що забезпечують вiдтворення юнуючих на даний час форм жит-тедiяльностi; програму майбутнiх форм життедiяльностi людей - етап, який i визначае сучасний стан розвитку культури. Необхiдно також пiдкреслити, що в епоху шформатизаци зникае минула ввдмшшсть мiж матерiальною й духовною культурами [5, с. 95]. 1нформацшне суспшьство характеризуеться суперечшстю еволюцiйних процеав у культурi - наявнiстю як диференщацп, так й штеграцп.
Учеш зазначають, що з появою комп'ютерiв i глобальних комп'ютерних мереж створюються принципово новi (на вiдмiну вщ книги, газети, телеба-чення) методи людського спшкування, одержання знань та впливу на суспшь-ну шформацшну культуру. Ц методи фiксуються в нових сощальних формах людських вщносин, нових типах дiяльностi й стшких формах свiдомостi й самосвiдомостi. Комп'ютерна мережа в такш постановцi питання принципово вiдрiзняеться вiд рукопису й книги тим, що вона скорее не джерело, не
одержувач, не оброблювач, не охоронець друкованих знаюв, штерпретованих людиною, а генератор (навiть диктатор) нових форм його комушкативно'' активность Використання досягнень науки не може здшснюватися на суто ушфшованш основi в суспiльствi, заснованому на знаннях. Сучасний погляд на суспшьш процеси, що сформувався в умовах постмодерно'' ситуацй, вщ-значений приматом культуроцентристсько'' настанови.
Iнформацiйна культура суспiльства, заснованого на знаннях, як i шформа-цiйна культура вiртуального простору, мають таку спiльну рису як штерак-тивнiсть. Саме ця властивiсть яюсно вiдрiзняe вiртуальний простiр вiд бшь-шостi традицiйних способiв штучного буття людини (наприклад, традицiйних жанрiв мистецтва), яю так само, як i вiртуальну реальнiсть, можна розглядати як специфiчну технiку створення i трансляцй iлюзорних свiтiв. 1нтерактив-нiсть шформацшно'' культури вiртуального простору знайшла свш прояв у створеннi так званих вiртуальних атракцiонiв, вiртуальних театрiв, вiрту-альних спортивних змагань.
Зауважимо, що найбiльш масово використовуеться у вiртуальному про-сторi такий продукт, як ^ри. У свою чергу, штерактивнють е найважливiшою властивютю будь-яко'' гри, а комп'ютер надае щеальну технiчну основу для й реалiзацii. Саме iнтерактивнiсть гри робить й цiкавою для пасивних спосте-рiгачiв - 1'х приваблюе те, що результат гри заздалепдь невщомий, iнакше гра втрачае сенс.
На думку фахiвцiв, гра е одним з фундаментальних понять культури. У ^ суспшьство висловлюе свое розумiння життя i свiту. Культурi в й початкових фазах властиве щось iгрове, що представляеться у певних формах i атмосфе-рi гри. У цш едностi культури та гри гра е первинним, об'ективно сприйманим, конкретно визначеним фактом, тодi як культура, лише характеристика, яку наше юторичне судження прив'язуе до певного випадку [6].
У цьому контексп М. Степаненко тдкреслюе, що вiртуальний проспр е принципово вiдкритим, антиiерархiчним, децентричним, мобшьним. Його можна моделювати i змiнювати. Усi межi вiртуального простору розмш!, гнучкi, прозорi. Унаслiдок цього у вiртуальному просторi особистiсть може «примiряти на себе», програвати рiзнi соцiальнi ролi, зближувати i засвоюва-ти рiзнi просторовi топоси тощо. Але внаслiдок вiдсутностi будь-яких меж i обмежень занурення особистостi у вiртуальний простiр може не тшьки роз-ширювати горизонти 'й життевого свiту, але й нiвелювати п цiннiсно-смисло-ву i персональну визначенють, сприяти замiщенню реальностi й' симулякрами, справжшх, особистiсних людських контактiв 'х поверхневими, безособовими формами [7, с. 46-47].
Як зауважують юристи, 1нтернет у свiтлi теорй права в цшому та iнфор-мацiйного права зокрема - це, насамперед, новий проспр людського само-
вираження i спiлкування; мiжнародний проспр, що перетинае будь-якi кор-дони; децентралiзований простiр, яким жоден оператор, жодна держава повшстю не володiе i не керуе. Нарештi, 1нтернет являе собою рiзнорiдний (гетерогенний) проспр, де кожен може вiльно дiяти, висловлюватися i пра-цювати (шакше кажучи - простiр «розуму i свободи») [8, с. 32].
Таким чином, свобода у суб'екпв вiртуальних комунiкацiй набувае рiзно-манiтних форм й реалiзуеться безлiччю засобiв. Вщповщно свобода не повинна переростати у анархш й мае тдкршлюватися такою важливою цiннiстю, як вщповщальнють учасникiв вiртуального простору.
Феномен вщповщальносп - явище соцiально-iсторичне, що з'являеться як результат виникнення суспшьних вщносин i як характеристика вiдносин мiж особистiстю (соцiальною групою) й суспшьством у цiлому. З одного боку, суспшьство як система продукуе комплекс норм, щнностей, вимог, об'еднаних в едину систему, а з другого - особиспсть зобов'язана сприйняти, засвогги i згодом вiдтворити цi норми i цiнностi, тобто вiдповiдальнiсть передбачае спiввiднесення поведiнки особистостi (соцiальноi групи) з вимогами, що ви-суваються суспшьством [9, с. 19].
На переконання фахiвцiв, до позитивних аспекпв комушкацп суб'екпв у вiртуальному просторi можна вiднести:
1) трансцендентнiсть (розширення можливостей людини щодо спшкуван-ня та штеракцш через звертання до колективно! соцiальноi пам'ятi вiртуаль-но1 спiльноти, яка зберiгаеться в мереж у виглядi п контенту та ощнок i су-джень члешв вiртуальноi спiльноти) i глобалiзацiя (розмивання просторових i часових меж, потенцiально необмежена кiлькiсть користувачiв, що можуть взаемодiяти, географiчно перебуваючи у рiзних пунктах земноТ кулi i навт у космiчному просторi);
2) полшопчшсть (можливiсть не лише мiжособистiсноi, але й внутрш-ньогруповох та мiжгруповоi взаемодй) та полiкультурнiсть (можливiсть одно-часного спiлкування великох кiлькостi людей з рiзних культур, соцiальне рiзноманiття);
3) iнтерактивнiсть i мультмедiйнiсть, що змшюють творення та сприйнят-тя текстових повщомлень спiлкування як у синхронному, так i асинхронному режим^ дозволяють не лише слiдувати авторському розгортанню сюжету, але й здшснювати власну навпащю, забезпечуючи передумови для прояву суб'ектноi активностi особистостi;
4) аношмшсть i вiдчуття безпеки, захист вщ зовнiшнього контролю та загальноприйнятих норм, вiдчуття необмеженоi свободи та розкутосп, вiд-сутнiсть цензури, можливють одночасно займати декiлька рiзних позицш, спiлкуючись з рiзними людьми;
5) добровшьшсть i партнерство через зрiвнювання користувачiв у статусi, можливiсть побудови вiртуальноi особистостi, способiв Г1 самопрезентаци та
творчо' самореалiзацii, коли завдяки юнуванню у вiртуальному просторi ба-гатьох рiзноманiтних спiльнот, а також завдяки тому, що цей проспр сам е певною мiрою соцiальною реальнiстю, надаються новi порiвняно з реальним життям можливостi належносп до певних соцiальних категорiй [10, с. 8].
У свою чергу, до негативних проявiв взаемодп суб'екпв вiртуального простору, що безумовно впливае на 'хню iнформацiйну культуру, О. Бондарчук зараховуе таю:
- прояви егоцентричност у вiртуальних спшьнотах окремими учасниками;
- анонiмнiсть члешв вiртуальноi спiльноти може посилити прагнення до нетипово'', ненормативно' поведiнки, шщювати створення образу чи навiть групи образiв, у яких iндивiд намагаеться реалiзувати сво' потаемнi бачення та бажання, що можуть i не вщповщати загальнолюдським нормам i правилам взаемодп, не хвилюючись за наслщки сво'х дiй, не обтяжуючи себе вщповь дальнiстю за них;
- у процес комушкацп у вiртуальнiй соцiальнiй мереж комунiканти на-магаються за певними особливостями поведшки скласти для себе портрет партнера спшкування, встановити його характеролопчш та iншi особливостi. Як правило це вдаеться, якщо комунiкант не намагаеться приховати свое ю-тинне обличчя, шакше у мережi подаеться нова вiртуальна особистiсть, що мае певнi, штучно сконструйоваш риси;
- сучасний рiвень розвитку Iнтернет-технологiй дозволяе використовува-ти в сощальних мережах рiзноманiтнi форми взаемодп в процес спiлкування: обмш листами (електронна пошта), обмiн миттевими повiдомленнями (чат) та iн. Водночас жодна з них i навт 'х сукупнiсть не дозволяють забезпечити «ефект присутностi» у повному обсязi [10, с. 8-9].
У вiртуальному просторi цiнностi можуть набувати фантомного характеру в процеа 'х реалiзацii, втрачати свiй справжнiй онтологiчно-екзiстенцiйний сенс. О. Оленев з цього приводу слушно зауважуе, що з-посеред важливих проблем, заявлених цифрогенною сучасшстю, першою е дилема «спiльноти без спшьносп» (i, вiдповiдно, «мистецтва без естетичного», «людини без людського»). Соцiальнi мережi (примiром, кiберактивна спiльнота «фейсбу-керiв»), незважаючи на цiлком реальнi сощальш наслiдки (як на рiвнi шдивь дуально' та колективно' антропологii, так i у геополiтичному сенсi: наприклад, застосування пiдтримки соцiальних мереж тд час «арабських весен» на Близькому Сход^ подiбноi пандемii (особливо серед молод^, симулюють втрату реальних сощальних зв'язюв та 'х пiдмiну електронною спiльнотою, поняттям членства у нш (хтось когось «зафрендив»/«залайкав»: отже, пере-творився на друга?) та координащею членiв усерединi тако' спiльноти (хтось переглянув список «друзiв»: отже, вступив iз ними у реальнi житщ^ вiдно-сини?) [11, с. 315-316].
У той же час, з нашо'' точки зору, варто використовувати вс наявш мож-ливостi для гумашзацп вiдносин у вiртуальному свт, пiдвищення рiвня ш-формацшно1 культури його суб'ектiв.
У наш час постшно вiдбуваються дискусп щодо реалiзацii концепцп так званого «Безпечного 1нтернету» - впровадження едино! системи обмеження доступу до нецшьових ресурсiв глобально1 мереж1, особливо для школярiв та студенпв. Основними принципами впровадження «Безпечного 1нтернету» е:
- принцип науковосп;
- принцип доступностi у користуванш;
- постiйне оновлення та контроль;
- принцип шновацшного розвитку;
- iндивiдуалiзацiя особистостi;
- творча продуктивна мотиващя;
- прiоритет моральних цшностей;
- культурна та естетична спрямовашсть [12, с. 172].
Висновки. Таким чином, шформацшна культура у сучасному вiртуально-му просторi набула своерщних форм iснування та засобiв репрезентацп. 1н-формацiйна культура суб'ектiв вiртуального свiту мае базуватися на таких цшностях, як свобода, вiдповiдальнiсть, рiвнiсть, самореалiзацiя та iн. Разом з тим, деформована шформацшна культура користувачiв мережi 1нтернет «вражена» такими антицшностями, як анархiя, безвiдповiдальнiсть, псевдо-колективiзм, агресiя тощо. Перспективними смисловими лшями розвитку ще1 проблематики е дослщження спiввiдношення цiнностей та антицiнностей у вiртуальному просторi, з'ясування причин появи антицшностей та методiв 1х швелювання тощо.
л1тература
1. Кузь О. М. Репрезентацп суб'ектносп в пост сучасностк [монограф1я]. Харюв: ФОП Л1буркша Л. М.: ВД «1НЖЕК», 2010. 312 с.
2. Корабльова В. М. Поколшня в пол1 культури: множиннють репрезентацш: моно-граф1я. Харюв: ХНУ 1м. В. Н. Каразша, 2009. 180 с.
3. Калиновський Ю. Ю. Природа та сутнють правосвщомосп «в1ртуального на-товпу». Вгсник Нацгональног юридичног академИ' Украгни гмет Ярослава Мудрого. Сергя: Фыософгя, фшософгя права, полтологгя, соцюлоггя. Харюв: Право, 2011. № 8. С. 78-85.
4. Чершенко В. О. Природа засад щентичносп сощального суб'екта: монограф1я. Харюв: Нац. аерокосм. ун-т «Харюв. ав1ац. in-т», 2010. 304 с.
5. Негодаев И. А. На путях к информационному обществу. Ростов-на-Дону: Изд. центр ДГТУ, 1999. 246 с.
6. Хейзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. Москва: Прогресс, 1992. 464 с.
7. Степаненко М. Д. Сучасш трансформацй життевого простору особистосп як поля ii життетворчосп. Гумантарний часопис. 2005. № 3. С. 45-49.
8. Литвинов С. Правов1 аспекти функцюнування 1нтернету. Юридична Украгна. 2013. № 10. С. 31-36.
9. Дзьобань О. П., Мануйлов С. М. Бшарна опозищя «свобода-вщповщальшсть» в шформацшному суспшьствк до постановки проблеми. В1сник Нацгонального утверситету «Юридична академ1я Украгни 1мет Ярослава Мудрого». Сер1я: Фглософгя. 2016. № 1. С. 15-26.
10. Бондарчук О. I. Психолопчш особливосп взаемодй у в1ртуальних сощальних мережах. В1сник Чертг1вського нащонального педагог1чногоутверситету. Сер1я: Психолог1чт науки. 2013. Вип. 114. С. 7-11.
11. Оленев О. Образ циФрово! сучасносп та його критика. Випадок сощальних мереж. Мистецтвознавство Украгни. 2013. Вип. 13. С. 312-316.
12. Вороб1енко П. П., Каптур В. А., Василенко О. А. Педагопчне обгрунтування системи фшьтрацй нецшьових ресурав мереж 1нтернет. Науков1 записки Терно-тльського нащонального педагог1чного утверситету 1мет Володимира Гнатю-ка. Сер1я: Педагог1ка. 2013. № 1. С. 170-175.
references
1. Kuz', O. M. (2010). Representations of subjectivity in postmodernity. Kharkiv: FOP Liburkina L. M.; VD «INZhEK» [in Ukrainian].
2. Korabl'ova, V. M. (2009). Generations in the field of culture: the multiplicity of representations: Monograph. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina [in Ukrainian].
3. Kalynovs'kyy, Yu. Yu. (2011). Pryroda ta sutnist pravosvidomosti «virtualnoho natovpu». VisnykNatsional'noyi yurydychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho. Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after YaroslavMudriy. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 8, 78-85 [in Ukrainian].
4. Cherniyenko, V. O. (2010). The nature of the fundamentals of social subject identity: monograph. Kharkiv: Nats. aerokosm. un-t «Khark. aviats. in-t» [in Ukrainian].
5. Nehodaev, Y. A. (1999). On the way to the information society. Rostov-on-Don: Yzdatel'skyy tsentr DHTU [in Russian].
6. Kheyzynha, Y. (1999). Homo ludens. In the shadow of tomorrow. Moscow: Prohress [in Russian].
7. Stepanenko, M. D. (2005). Suchasni transformatsii zhyttievoho prostoru osobystosti yak polia yii zhyttietvorchosti. Humanitarnyy chasopys - Humanitarian journal, 3, 45-49 [in Ukrainian].
8. Lytvynov Ye. (2013). Pravovi aspekty funktsionuvannia Internetu. Yurydychna Ukrayina - Juridical Ukraine, 10, 31-36 [in Ukrainian].
9. Dz'oban, O. P., Manuylov, Ye. M. (2016). Binarna opozytsiia «svoboda-vidpovidalnist» v informatsiinomu suspilstvi: do postanovky problemy. Visnyk Natsional'noho universytetu "Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho". Seriya :
Filosofiya - Bulletin of the National University "Law Academy of Ukraine named after YaroslavMudriy". Series: Philosophy, 1, 15-26 [in Ukrainian].
10. Bondarchuk, O. I. (2013). Psykholohichni osoblyvosti vzaiemodii u virtualnykh sotsialnykh merezhakh. Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu. Ser. : Psykholohichni nauky - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Series: Psychological Sciences, issue 114, 7-11 [in Ukrainian].
11. Olenyev, O. (2013). Obraz tsyfrovoi suchasnosti ta yoho krytyka. Vypadok sotsialnykh merezh. Mystetstvoznavstvo Ukrayiny - Art studies of Ukraine, issue 13, 312-316 [in Ukrainian].
12. Vorobiyenko, P. P., Kaptur, V. A., Vasylenko, O. A. (2013). Pedahohichne obgruntuvannia systemy filtratsii netsilovykh resursiv merezhi Internet. Naukovi zapysky Ternopil 's'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya : Pedahohika - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Pedagogy, 1, 170-175 [in Ukrainian].
Прудникова Елена Викторовна, доктор философских наук, доцент, доцент кафедры культурологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
информационная культура субъектов виртуальных коммуникаций
Определены характерные черты и особенности информационной культуры субъектов виртуального пространства. Доказано, что информационная культура субъектов виртуальных коммуникаций может принимать амбивалентный характер, который обусловлен как психологическими особенностями самого коммуниканта, так и нормами, ценностями виртуальной среды.
Ключевые слова: информационная культура, виртуальное пространство, коммуникация, субъекты коммуникации, ценности, антиценности, интерактивность.
Prudnykova Olena Viktorivna, Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of Cultural Studies of the National Law University named after Yaroslav Mudriy, Kharkov, Ukraine
information culture of virtual communication subjects
Problem setting. The features ofcommunication in the virtual reality have moral, legal, technical, cultural, psychological, and other nature. In turn, the information culture of virtual communication subjects under the influence of this specific "region of being" has acquired unique features and manifestations that require detailed analysis.
Recent research and publications analysis. The problem of informational culture of subjects of virtual communications found its reflection in the scientific works of a number of specialists. In particular, O. Kuz and N. Korablev investigate the essence of subjectivity in the virtual space, Y. Kalinovsky defines the negative and positive aspects of human being in the so-called "virtual crowd", V. Chernienko and I. Negodayev investigate the formation of the "network identity" of the subjects of virtual space.
Paper objective. The purpose of our scientific research is to identify the axiological and ontological peculiarities of the information culture of the subjects of virtual communications.
Paper main body. It should be noted that the producers of the so-called "virtual product" (computer games, software, etc.) play a major role in the development of information culture of the virtual space, they lay down the rules for the functioning of a particular segment of the virtual world, program parameters of its existence: the ability to act in one way or another, to observe or not to observe moral norms and values. The subject of the virtual space can act because of their own ideological ideas, and may serve the standards proposed by the creators of virtual worlds. Thus, the informational culture of the virtual subject can become ambivalent: their own guides and values are manifested in the physical world, and in the virtual world, they change, being leveled. Person may not be aware of this duality, because the virtual world is unreal for her. A dangerous process is a reverse process, when a subject loses a sense of reality and transmits not always acceptable standards of virtual space to physical space.
Conclusions of the research. Information culture of the subjects of the virtual world should be based on values such as freedom, responsibility, equality, self-realization, etc. At the same time, the deformed information culture of Internet users is "struck" by such anti-values as anarchy, irresponsibility, pseudo-collectivism, aggression, and so on.
Keywords: information culture, virtual space, communication, communication subjects, values, anti-values, interactivity.
