CC BY
61
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9236 http://nvlvet.com.ua
UDC 636:612.015.6:636.2.084.55
Influence of the hormonal background on the morphological replacement piglets
I.I. Stupar
Poltava State Agrarian Academy, Poltava, Ukraine
Article info
Received 28.10.2018 Received in revised form
29.11.2018 Accepted 30.11.2018
Poltava State Agrarian Academy, Skovorody Str., 1/3, Poltava, 36003, Ukraine. Tel.: +38-067-128-46-31 E-mail: Internfvm@meta ua
Stupar, I.I. (2018). Influence of the hormonal background on the morphological replacement piglets. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 172-177. doi: 10.32718/nvlvet9236
The puberty period in pigs depends on the functional activity of the endocrine system, which has an effect on the blood through the connective tissue. It has been established that steroid and thyroid hormones regulate the processes of metabolism and proliferation, differentiation and apoptosis of cells. The aim of the research was to establish the peculiarities of formation of the morphological composition of blood under the influence of .steroid and thyroid hormones in the process of puberty in different directions of productivity in the pigs. Experiments were performed on two groups of clinically healthy pigs of Pietrain breed and Large White breed. To assess the hormonal and morphological blood was taken from pigs from the anterior hollow vein in the 4-, 5-.6-, 7-month-old age (when their live weight reaches 100 kg). The predominance of hemoglobin content and the amount of erythrocytes in the blood of piglets of Pietrain breed over a Large White breed on the 120-150th day of development (P < 0.05) was observed, against the background of the general decrease in leukocytes in pigs of both breeds at the age of 5 months with the next gradual increase. The age-related changes in the leukocyte formula were directly related to the direction of animal productivity. In the Large White breed, from the beginning of the experiment, there was an increase in the number of rodenuclear neutrophils to 210-day-olds, followed by a sharp decreasing on 36.4%. In Pietrain breed, the level of the rodenuclear neutrophils decreased on 28.6% (P < 0.01) at the age of 5 months, followed by a sharp increasing over the coming months. From the 5th to the 7th months of the development of animals, the concentration of estradiol decreased in the first genotype 2 times (P < 0.05); in the second genotype - 1.9 times (P < 0.01). The content of thyroxine and triiodothyronine increased in the blood serum in Pietrain breed pigs (P < 0.01) and Large White breed (P < 0.001) in the period from 120th to 180th day of development. It was found that the amount ofprogesterone in Large White breed was higher relatively to Pietrain breed in all investigated periods. The content of estradiol in pigs of both breeds from the 120th and the 150th day of development tended to decrease - by 2.8 times (P < 0.001) in Large White breed, 1.4 times (P < 0.05) in Pietrain breed, and testosterone increases, respectively, 2.1 (P < 0.05) and 1.9 (P < 0.05) times. The significant influence of progesterone on the number of lymphocytes and common leukocytes in Pietrain breed pigs was established. The level of estradiol significantly influenced the number of granulocytes in Pietrain breed pigs at the age of 5 months (r = 0.92 ... 0.99), and in animals of Large White breed the maximum correlation level was observed at the achievement of the 150th (r = 0.61) and 180 days of development (r = 0.94).
Key words: pigs, progesterone, estradiol, testosterone, hemopoiesis.
Вплив гормонального фону на морфолопчний склад кров1 у ремонтних свинок
1.1. Ступарь
Полтавська державна аграрна академ1я, м. Полтава, Украна
Пубертатний перюд розвитку свинок залежить вiд функщоналъног активностi ендокринног системи, яка здтснюе вплив на кров через сполучну тканину. Встановлено, що стерогдт та тирогдт гормони регулюютъ процеси метаболiзму i пролiферацы, диференщацп i апоптозу клгтин. Метою до^дженъ було встановити у свинок рiзних напрямiв продуктивностi особливостi
формування морфологiчного складу кровi тд впливом стерогдних та тирогдних горможв в процес статевого дозрiвання. Експери-мент виконано на двох групах ^тчно здорових свинок порiд велика бта та п 'етрен. Для ощнки гормонального i морфологiчного статусу кров у свиней вiдбирали з передньог порожнистог вени у 4-, 5-, 6-, 7-мкячному вщ (при досягненн гх живог маси 100 кг). Встановлено переважання вмкту гемоглобту та кiлькостi еритроцитiв у кровi свинок породи п 'етрен над великою бтою на 120— 150-ту доби розвитку (Р < 0,05), на тлi загального зниження лейкоцитiв у свинок обох порiд у 5-мкячному вщ з наступним пос-туповим збтьшенням. Вiковi змти лейкоцитарное формули перебували в прямш залежностi вiд напряму продуктивностi тварин. У великог бтог породи вiд початку експерименту вiдбувалося збтьшення кiлькостi паличкоядерних нейтрофШв до 210-денного вжу з наступним ргзким зменшенням на 36,4%. У свинок породи п'етрен рiвень паличкоядерних нейтрофШв знизився на 28,6% (Р < 0,01) у вщ 5-ти мкящв з наступним ргзким тдвищенням протягом по^дуючих масящв. Виявлено, що кшькгсть прогестерону у свинок великог бтог породи була вищою вiдносно п 'етрен в у^ до^джуваы перюди. Вмкт естрадюлу у свинок обох порiд вiд 120-1 до 150-г дiб розвитку мав тенденщю до зниження - у 2,8 разiв (Р < 0,001) у великог бялоХ породи, в 1,4 рази (Р < 0,05) у п 'етрен, а тестостерону зростае вiдповiдно 2,1 (Р < 0,05) i 1,9 (Р < 0,05) разiв. З 5-го по 7-ий мюящрозвитку тварин концентращя остан-нього знизилась у першого генотипу у 2 рази (Р < 0,05); у другого - 1,9 рази (Р < 0,01). Вмют тироксину та трийодтиронiну зрос-тав в сироватщ кровiу свинок порiд п'етрен (Р<0,01)та велика бта (Р < 0,001) в перюд вiд 120-1 до 180-1 дiброзвитку. Встановлено ютотний вплив прогестерону у свинок породи п 'етрен на ктьюсть лiмфоцитiв та загальних лейкоцитiв. Рiвень естрадюлу суттево впливав ктьюсть гранулоцитiв у свинок породи п 'етрен у 5-мюячному вщ (г = 0,92...0,99), а у тварин великог бтог породи максимальний рiвень кореляци був вiдмiчений досягненнi 150-г (г = 0,61) та 180-1 дiброзвитку (г = 0,94).
Ключовi слова: свинки, прогестерон, естрадюл, тестостерон, гемопоез.
Вступ
Пубертатний перюд розвитку свинок залежить ввд функцюнально1 активносп ендокринно1 системи, яка здшснюе вплив на кров через сполучну тканину (Girard et al., 1994; Whittle et al., 2001). Встановлено, що стерощт та тирощт гормони регулюють анаболь чш й катабол1чш мехашзми обм1ну речовин, процеси прол1ферацп, диференщацп i апоптозу клггин. Однак, роль цих речовин в регуляцп гемопоезу у постнаталь-ному перiодi розвитку тварин з'ясована неповшстю. Тироксин i трийодтиронш функцюнують також i в клтгинах системи гемопоезу, однак вiковi особливосп процесу конверсп, як i функцюнальш властивосл цих речовин у клгганах шсткового мозку i кровi тварин, не дослщжеш. Про те, ще залишаються недостатньо вивченими й мехашзми впливу проегестерону та ест-рогену, андрогешв на процеси еритро- та лейкопоезу (Kohrle, 2000; Bianco et al., 2002).
Аналгз лгтературних джерел. Важливим життевим середовищем для вах клгган, тканин i оргашв тварин е кров, яка транспортуючи бюлопчно активш речови-ни, регулюе обмш гормошв, рiвновагу електролтв, забезпечуе вщповвдну функцюнальну актившсть ор-гашзму в умовах ендогенних i екзогенних чиннишв. Дана тканина, пвдтримуючи гомеостаз, являе собою лабшьну систему, вщображаючи тим самим метаболь чш процеси, що пропкають в оргашзмг Однак мшли-вють морфолопчного i бiохiмiчного складу кровi знаходиться в певних межах, яш е фiзiологiчною нормою для кожного виду тварин (Salomatin et al., 2010).
У регуляцп еритро- та лейкопоезу проввдна роль належить гормонам, яш беручи участь у паракринних та аутокринних мехашзмах регуляцп метаболiзму в клгшнах, визначають гх здатшсть до пролiферацiï, диференщацп, апоптозу, адгези, млрацд (Majka et al., 2001). Змши в системi кровотворення, що ввдбувають-ся у свинок тд час перинатального розвитку та пере-будова регуляторних механiзмiв гемопоезу при пере-ходi до постнатального перiоду життя вiдiграють провщну роль у визначеннi функцiональноï активнос-тi клiтин кровi та iмунноï системи не лише вiдразу тсля народження, але i в подальшi вiковi перiоди
онтогенезу. Дослiдженнями (Antonyak, 2002; Pinto et al., 2012) встановлено окремi змiни кровотворних та лiмфоïдних органiв в процесi ембрюнального та пост-ембрiонального розвитку. При цьому залишаються нерозкритими особливостi роботи оргашв кровотворення в процеа статевого дозрiвання у свиней рiзних напрямiв продуктивностi.
Метою дослiджень було встановити у свинок рiз-них напрямiв продуктивностi особливостi формування морфолопчного складу кровi пiд впливом стеровд-них та тировдних гормошв в процеа статевого дозрь вання.
Для вирiшення дано1' проблеми були поставлен наступнi завдання:
1. Дослвдити вiковi змiни морфологiчного складу кровi у ремонтних свинок у перюд ввд 120-ï до 210-ï дiб розвитку.
2. Встановити динам^ вмiсту стеровдних i тиро-вдних гормонiв у свинок в пубертатний перюд.
3. Проаналiзувати стутнь взаемозв'язку гормонiв (тестостерон,прогестерон, естрадiол, тироксин та трийодтиронiн) з морфолопчним складом кровi свинок.
MaTepia™ та методи досл1джень
Експеримент проведено на клшчно здорових свинках вщбраних за принципом аналогiв, з яких сформовано двi достдт групи по 5 голiв у кожнш: I група - тварини породи п'етрен та II група - тварини породи велика бша. Годiвля тварин здiйснювалась згвдно кормових норм 1нституту свинарства i АПВ НААН. Для оцiнки гормонального та морфолопчного статусу кров для дослвджень ввд свиней вiдбирали з передньо1' порожнисто1' вени в 4-, 5-, 6-, 7-мюячному вiцi (при досягненш 1'х живо1' маси 100 кг). Вмют тестостерону, прогестерону, естрадюлу, тироксину i трийодтирош-ну у сироватщ кровi визначали методом електрохемь люмiнiсцентногоiмуноаналiзу "ECLIA" на автоматичному аналiзаторi системи Elecsys 2010 (RocheDiagnosticsGMBH, Нiмеччина).
Кiлькiсть еритроцитiв i лейкоципв визначали за допомогою мiкроскопа в камерi з сiткою Горяева за
методом П'ятницького, лейкограму - у мазках, пофа-рбованих за Романовським-Лмза. Кшьшсть гемогло-б1ну визначали гемоглобшщашдним методом фотое-лектроколориметрично. Швидшсть освдання еритро-ципв визначали за методом Панченкова (Ionov et al., 1952; Kozlovskaja and Martynova, 1975; Simonjan and Hisamutdinov, 1995; Levchenko et al., 2004; Kondrahin et al., 2004; Gorjachkovskij, 2005).
Отриманий цифровий матер1ал був статистично опрацьований за допомогою програми Statistika для Windows XP. Для пор1вняння дослвджуваних показ-ник1в та !'хшх м1ж групових р1зниць використовували Т - критерш Стьюдента, а результат вважали в1ропд-
ним тсля Р < 0,05. У таблицях прийняп так1 умовш позначення :* - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001.
Результати та Тх обговорення
Даш експерименту сввдчать про те, що кшьшсть еритроципв та гемоглобшу у свинок знижувались вш 3-х до 7-мюячного вшу При цьому вм1ст останнього у свиней велико! бшо! породи в цшому був нижчим вадносно породи п'етрен, де максимальну м1жпор1дну р1зницю встановлено на 120 добу - 16% (Р < 0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Морфолопчш та гормональш показники кров1 у свинок р1зних порщ впродовж статевого дозр1вання, М ± m, n = 5
Гематолопчш показники 120 150 180 210
Порода п'етрен
Гемоглобш, г/л 115,64 ± 1,87 110,71 ± 1,35* 95,92 ± 1,08 87,63 ± 2,07
Еритроцити,Т/л 8,82 ± 0,17 8,67 ±0,35* 6,82 ±0,11 6,12 ±0,34
Лейкоцити, Г/л 12,74 ± 1,99 10,16 ±1,15 10,24 ± 1,54 11,96 ±2,18
Еозинофiли,% 2,4 ± 0,89 2,6 ± 0,89 2,2 ± 0,83 2,8 ± 0,84
Юнi,% 0,8 0,8 0,6 1,2
Паличкоядерш,% 2,2 ± 0,44 2,6 ± 0,89 3,0 ±1,0 2,2 ± 0,84
Сегментоядернi,% 44,0 ± 2,24 43,2 ± 3,03 45,6 ±3,21 45,0±4,30
Л!мфоцити,% 47,8 ± 4,6 46,4 ± 1,82 43,0 ± 4,64 45,4 ± 4,72
Моноцити,% 2,6 ± 1,14 3,8 ± 1,79 5,0 ± 0,71 2,6 ± 1,52
ШОЕ,мм 3,6 ± 1,51 4,6 ± 2,70 3,8 ± 1,92 3,2 ± 1,30
Прогестерон, нмоль/л 14,96 ± 2,53 10,89 ±2,44 12,63 ±2,01 15,92±1,56
Естрадюл, нмоль/л 19,12 ± 1,56 13,51 ± 1,74 8,11 ± 1,11 9,56 ± 1,15
Тестостерон, нмоль/л 0,047 ± 0,004 0,092 ± 0,0063* 0,070 ± 0,006 0,048 ± 0,002*
Тироксин, нмоль/л 45,97 ± 3,61 75,21 ± 5,45 90,12 ±9,11*** 66,18 ±4,48
Трийодтиронiн, нмоль/л 2,65 ± 0,11 2,45 ± 0,62 3,03 ± 0,07 1,39 ±0,12
Порода велика бша
Гемоглоб1н,г/л 99,7 ± 5,29 94,8 ±3,13 84,5 ± 3.92 78,7 ±5,12
Еритроцити,Т/л 7,81 ± 0,32 6,35 ± 0,37 6,81 ±0,56 6,23 ±0,17
Лейкоцити, Г/л 11,16 ± 1,66 9,56 ± 0,63 11,96 ±0,88 13,91 ±2,40
Еозинофши,% 2,4 ± 1,14 2,0 ± 0,70 1,8 ± 1,30 3,0±1,0
Юнi,% 0,6 1,2 0,4 0,6
Паличкоядернi,% 2,8 ± 0,84 2,0 ± 0,70 2,4 ± 1,14 2,6 ± 0,89
Сегментоядернi,% 44,0 ± 2,65 41,2 ± 1,92 44,6 ± 3,44 46,4 ± 4,67
Л!мфоцити,% 46,6 ± 4,51 49,8 ± 3,34 45,8 ± 3,70 42,6 ± 7,83
Моноцити,% 3,2 ± 1,0 3,2 ± 1,79 4,2 ± 1,48 4,2 ± 1,92
ШОЕ,мм 4,4 ± 2,30 5,0 ± 1,58 5,2 ± 1,48 4,4 ± 2,32
Прогестерон, нмоль/л 12,21 ± 1,30 16,37 ± 1,85 15,12 ±3,24 27,26 ±2,01***
Естрадiол, нмоль/л 26,63 ± 1,58 9,47 ± 1,28*** 24,66 ±3,17 11,33 ±3,03
Тестостерон, нмоль/л 0,036 ± 0,006 0,077 ±0,012* 0,037 ± 0,005 0,039 ±0,003**
Тироксин, нмоль/л 56,04 ± 4,10 93,56 ± 7,88 131,15 ± 13,24** 103,35 ± 9,48
Трийодтиронiн, нмоль/л 3,01 ± 0,13 3,35 ±0,30 3,08 ± 0,27 2,35 ±0,11
Примтка: * - Р < 0,05; ** - P < 0,01;*** - P < 0,001 - поршняно з 120-ю добою розвитку
Пор1внюючи гематолопчш показники кров1 тва-рин обох груп було ввдм1чено, що к1льк1сть еритроци-пв у кров1 свинок породи п'етрен у вщ1 120 дшв була вищою на 17% (Р < 0,05) вщносно велико! бшо! породи (Vognivenko et al., 2015).
Результати дослщжень кшькосп лейкоципв у кро-в1 свинок впродовж п'ятого м1сяця розвитку св1дчать про суттеве !х зниження в1дносно з 120-о! доби у породи п'етрен на 20,3%, у велико! бшо! на 14,3%. Встановлено, що з 180-! по 210-у доби вмют лейкоци-
т1в у ц1й тканиш свинок першого генотипу був майже сталим. Концентрац1я лейкоцит1в у ровесников велико! б1ло! породи мала близьку динам1ку, перевищую-чи ввдповвдш показники породи п'етрен на 180-ту добу на14,4%, 210-ту добу на 14,0%.
Лейкоцитарна формула мала у кожно! породи ок-рем1 особливосп (Guczol and Bilyavceva, 2016). Так у п'етрен протягом п'ятого i шостого м1сяц1в розвитку в1дбувалося збшьшення кiлькостi паличкоядерних нейтрофiлiв з наступним рiзким зменшенням до 210-!
доби на 36,4%, у той же час сегментоядерш нейтрофь ли не мали суттевих змш. У свинок велико! бшо! породи на 150-ту добу р1вень паличкоядерних та сег-ментоядерних нейтрофшв знизився на 28,6% (Р < 0,01) i 6,4%, з наступним пщвищенням до 210-1 доби на 30,0 i 12,6%.
Породний фактор мав суттевий вплив на динамiку шлькосп лiмфоцитiв у дослiджуваних порщ. Так у свинок породи п'етрен !х вмiст поступово знижувався з 4-го по 6-й мюяць постнатального розвитку, з незна-чним пiдвищенням на 210-ту добу. В той час у тварин велико! бшо! породи максимальна кшьшсть лiмфоци-тiв спостерпалась у 5-ти мiсячному вiцi з подальшим рiзким зменшенням на 14,5% по досягненш ними 7-ми мюячного вiку.
Виявлено рiзке зб№шення кiлькостi моноцитiв у кровi тварин породи п'етрен майже у 2 рази у 180-денному вщ, у велико! бiло! лише в 1,3 рази вщносно 120-1 доби.
Показники швидкосп осiдання еритроцитiв у пер-шого генотипу були максимального значення у 4-мiсячному вщ, у другого - у 5-мюячному вiцi з пере-важанням у представнишв велико! бiло! породи, де максимальна мгжпорщна рiзниця виявлена на 180 добу i складала 26,9%.
Отримаш данi дослщжень морфологiчного складу кровi свинок рiзних порщ протягом дослiдного перю-ду динамiчно змiнювались, що, очевидно, обумовлено фiзiологiчними змшами у рiзнi перiоди !х статевого дозрiвання (Rassolov et al., 2014). Таю змши гематоло-гiчного профшю в iнтенсивноростучих тварин очевидно обумовлеш коливанням iнших бiологiчно актив-них речовин, особливо гормонiв. Коливання рiвня останнiх може супроводжуватись змшами властивос-тей еритроцитiв та активносп лейкоципв (Kohrle, 2000; Majka et al., 2001; Bianco et al., 2002; Nandi and Rani, 2015).
У проведених нами дослщженнях встановлено, що рiвень гормонiв у сироватцi кровi свинок за час статевого дозрiвання у рiзних порiд мав вщмшш числовi дiапазони. Умiст прогестерону у свинок породи п'етрен мав незначш коливання вщ 3- до 7-мюячного вiку, досягаючи максимуму на 210-ту добу. Однак у тварин велико! бшо! породи спостерпалась аналопч-на закономiрнiсть до 180 доби розвитку з послщую-чим рiзким тдвищенням концентраци майже на 80% (P < 0,001). Кшьшсть естрадюлу у тварин дослщжу-ваних порщ була найб№шою у 120-денному вiцi. Рiзке послщуюче зниження цього метаболiту, майже у 3 рази (Р < 0,001), вщшчено у велико! бшо! на 150-ту добу, а при досягненш тваринами маси 100 кг (180-та доба) кшьшсть його ст^мко зростала. Аналопчш коливання, але незначного дiапазону, були вщшчеш у свиней породи п'етрен.
Концентрата тестостерону у сироватщ кровi в обох групах дослiджуваних тварин вщ 120- ! до 150-! дiб рiзко збiльшилась у 2 рази (Р < 0,05). В подаль-шому його рiвень у велико! бшо! породи рiзко знизився до показнишв початкового перiоду дослщжень. У свинок породи п'етрен кшьшсть даного гормону у
аналопчний перюд поступово знижувалась. Найбшь-шу мiжпорiдну рiзницю мгж показниками даного гормону встановлено на 180 добу - 52% (Р < 0,05).
Визначення вмюту тироксину в сироватш кровi дослщжуваних тварин показало значну рiзницю в кiнетицi цих показник1в у тварин рiзних порiд. У свинок велико! бшо! породи виявлено зростання цього гормону в iнтервалi часу з 4 по 6 мюящ у 2,3 рази (Р < 0,01) iз послщуючим зменшенням. Вщповщна тенде-нцiя зростання концентраци тироксину упродовж вщ 4 до 6 мюящв спостерiгалась i у свинок породи п'етрен - майже у 2 рази (P < 0,001) з наступним зни-женням. Слщ зауважити, що рiвень тироксину в кровi тварин обох порiд збiльшувався з вшом, однак показники були значно вищими у свинок велико! бшо! породи. Найб№шу мiжпорiдну рiзницю мiж рiвнями даного гормону встановлено на 180 добу - 45% (Р < 0,05) на користь свиней велико! бшо! породи. У сироватщ кровi свинок велико! бшо! породи найвища концентрация тироксину спостерпалася у 6-мюячному вщ з послщуючим зниженням на 21% до зашнчення 7 мiсяця постнатального розвитку.
Встановлено, що концентращя трийодтирошну у сироватш кровi в обох групах дослщжуваних свинок була значно нижчою шж тироксину. У тварин велико! бшо! породи його вмют становив 2,35-3,01 нмоль/л, у свинок породи п'етрен 1,39-2,65 нмоль/л. В процеа фiзiологiчного розвитку тварин динамжа трийодтирошну була близькою до встановлено! за рiвнем тироксину.
У свинок породи велика бша максимальна концентрация трийодтирошну вiдмiчалася в 150-денному вщ У свинок породи п'етрен найвища кшьшсть встановлена 180 добу розвитку. Крiм того, можна зробити висновок, що тироксин мае депонуючу функ-цiю, оск1льки знаходиться в органiзмi у значно бшь-шш кiлькостi (Golikov et al., 1991).
Незважаючи на те, що концентрация Т4 бiльша в десятки разiв вiд Тз, динамiка вмiсту першого анало-гiчна другому, це свщчить про те, що трийодтиронiн е активною формою, а тироксин запасною, тому коливання рiвня естрогешв у сироватш кровi свинок в перюд статевого дозрiвання першочергово впливае на рiвень Т3 (Mosin and Ptashkin, 1984; Golikov et al., 1991).
Результата дослщжень iз впливу гормошв на стан клггин кровi отримаш на рiзних видах тварин, свщ-чать про iснування залежностi активносп еритроципв та окремих груп лейкоципв в1д кiлькостi стеро!дiв протягом сталого статевого циклу та вагiтностi (Salak-Johnson et al., 1996; Davis et al., 2008).
Для з'ясування впливу змш гормонального фону на морфолопчний склад кровi у свинок в перюд ста-новлення статево! функцi! було розраховано кореля-цшш взаемозв'язки. Так, у тварин породи п'етрен вмют прогестерону у 120-денному вщ ютотно впли-вав на кшьшсть лiмфоцитiв (r = 0,78), а в перюд з 150! по 180-ту доби на загальну кiлькiсть лейкоцитiв (r = 0,60). У свинок велико! бшо! породи даний гормон у вщповщний вшовий перiод бiльш тiсно корелював iз
вмютом лейкоципв (r = 0,73). А у виц 150-ти дшв пщвищення прогестерону суттево вплинуло на зни-ження кiлькостi паличкоядерних нейтрофшв (r = 0,51), що тдтверджуеться дослiдженнями Shilpa Nandi та Reshma Rani (Nandi and Rani, 2015). У пред-ставнишв породи п'етрен у 210-му вод прогестерон тюно корелював з вмiстом гемоглобiну (r = 0,76) та швидкiстю осщання еритроцитiв (r = 0,62), сила даних зв'язшв була вищою у свинок велико! бшо! породи r = 0,95 i r = 0,68.
У нашому дослiдженнi спостерпаеться посилення взаемозв'язку концентрацi!' естрогену зi збiльшенням субпопуляцiй гранулоцитiв (еозинофiли, паличкоядер-нi) у свинок породи п'етрен у вод 150-ти дiб i стано-вить, вiдповiдно, r = 0,99. З подальшим розвитком тва-рин суттевi взаемозв'язки встановлюються сегментоя-дерними нейтрофiлами (r = 0,92). В той час рiзке шд-вищення рiвня естрадiолу в сироватц кровi у тварин велико! бшо!' породи в перюд з 5-го по 6-й мюяць юто-тно вплинуло на збшьшення кiлькостi незрших паличкоядерних нейтрофiлiв (r = 0,94), що пщтверджуе вплив жшочих статевих гормонiв на рiвень неспецифь чно! резистентностi органiзму самок (Pierre, 2002).
Встановлено, що в органiзмi самок пщ впливом прогестерону та естрадюлу в процесi статевого дозрь вання, взаемозв'язок вмiсту тестостерону i морфоло-гiчного складу кровi залежав вiд напряму продуктив-ностi дослшжуваних порiд. Так у велико! бшо! породи збшьшення концентрацп тестостерону до 7-го мюяця постнатального розвитку включно суттево впливало на кiлькiсть гемоглобшу (r = 0,91...0,74), а у породи п'етрен схожо! сили взаемоз'язки мiж тестостероном i гемоглобiном вщшчалися у перiод максимального набору ваги, зумовленого генотиповим фактором, у вiцi 5-6 шсяцш i становили r = 0,53.. .0,90.
Вищевикладений матерiал свщчить про те, що компоненти, як формують гематологiчний гомеостаз, взаемопов'язанi мiж собою, а !х рiвень зв'язку в знач-нiй мiрi залежить вщ рiвня стеро!дних та тиро!дних гормошв протягом перiоду статевого дозрiвання та напряму продуктивности Виявлена залежнiсть вели-чини коефщенпв кореляцi! вiд вшу та фiзiологiчного стану свiдчить про провщну роль дослiджуваних ге-матолопчних компонентiв у формуваннi гомеостазу на певних етапах постнатального розвитку свинок.
Висновки
1. Встановлено переважання вмюту гемоглобшу та шлькосп еритроцитiв у кровi свинок породи п'етрен на 16% (120-та доба) i на 17% (150-та доба розвитку (P < 0,05)). Юльшсть лейкоцитiв у свинок обох порщ знижуеться на 150-ту добу з наступним поступовим збшшенням. У велико! бiло! породи значення даного показнику вищi вiдносно породи п'етрен i становлять - 180-та доба - 14,4%, 210-та доба - 14%.
2. Вiковi змши лейкоцитарно! формули перебува-ли в залежносп вiд породно! належностi свинок. У велико! бшо! з 120-! доби вщбувалося збiльшення кiлькостi паличкоядерних нейтрофшв з наступним
рiзким зменшенням з 210-денного вiку на 36,4%. У свинок породи п'етрен на 150-ту добу рiвень паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофшв знизився на 28,6% (Р < 0,01) i 6,4%, з наступним пщвищенням до 210-! доби на 30,0 i 12,6%. Максимальна кшьшсть лiмфоцитiв у свинок породи п'етрен встановлена на 120-ту, у велико! бiло!' породи на 150-ту доби постна-тального розвитку.
3. Встановлено, що шльшсть прогестерону у свинок велико! бшо! породи була вищою вщносно п'етрен в ус дослщжуваш перiоди. Максимальна рiзниця мiж ними спостерiгалась на 150 добу 1,5 рази (р < 0,05) та 210 добу 1,7 рази (Р < 0,01). Вмют естрадюлу у свинок велико! бшо! вщ 120-! до 150- розвитку знижуеться у 2,8 разiв (Р < 0,001), п'етрен - 1,4 рази (Р < 0,05), а тестостерону зростае вщповщно 2,1 (р < 0,05) i 1,9 (Р < 0,05) рази. Впродовж 6 i 7-го мюя-щв розвитку тварин концентрашя тестостерону зни-жувалась у першого генотипу у 2 рази (P < 0,05); у другого - 1,9 рази (P < 0,01).
4. Вмют тироксину та трийодтирошну в сироватш кровi у свинок порщ п'етрен та велика бша вщ 120-! до 180-! дiб розвитку ¡стотно зростае вiдповiдно у 2 рази (P < 0,01) та 2,3 (P < 0,001). Концентрашя тироксину у свиней велико! бшо! породи була вищою вщносно п'етрен на 150-ту добу на 24%, 180-ту добу -45% та 210-ту добу розвитку - на 56% (P < 0,05).
5. Встановлено ¡стотний вплив у свинок породи п'етрен вмюту прогестерону у 120-денному вш на шльшсть лiмфоцитiв (r = 0,78), а в перюд з 150-! по 180-ту доби на загальну шльшсть лейкоципв (r = 0,60). У свинок велико! бшо! породи даний гормон бшш тюно корелював ¡з вмютом лейкоципв (r = 0,73) лише на 120-ту добу розвитку.
6. Концентрашя естрадюлу була суттево взаемо-пов'язаною гранулоцитами у свинок породи п'етрен у вод 150-ти дiб (r = 0,92.0,99), у тварин велико! бшо! породи максимальний рiвень кореляцп був по досяг-неннi 150-! доби - r = 0,61 та 180-у доби розвитку - r = 0,94.
7. Збшшення концентрацi! тестостерону у велико! бшо! породи до 7-го мюяця постнатального розвитку суттево вплинуло на шльшсть гемоглобiну (r = 0,91.0,74), а у породи п'етрен подiбнi взаемозв'язки мiж тестостероном i гемоглобiном вiдмiчалися у вiцi 5-6 мюяшв i становили r = 0,53 .0,90.
Перспективи подальших дослгджень. Подальшi дослщження будуть проведенi в напрямi вивчення впливу рiвня стеро!дних гормонiв у свинок рiзних генотишв та напрямiв продуктивностi для розроблен-ня ефективних способiв регуляцi! статевого циклу для пщвищення вiдтворювально! здатносп ремонтного молодняку.
References
Antonyak, G.L. (2002). Osobly'vosti gemopoezu u
tvaryn na rannix stadiyax postnatalnogo rozvytku:
Dy s. d-ra biol. nauk: 03.00.04. UAAN; Insty'tut
biologiyi tvary'n. L. (in Ukrainian).
HayKOBHH bíchhk ^HyBME ÍMeHÍ C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 92
Bianco, A.C., Salvatore, D., Gereben, B., Berry, M.J., & Larsen, P.R. (2002). Biochemistry, cellular and molecular biology, and physiological roles of the iodo-thyronine selenodeiodinases. Endocr Rev., 23(1), 3889. doi: 10.1210/edrv.23.1.0455.
Davis, K., Maney, D.L., & Maerz, J.C. (2008). The use of leukocyte profiles to measure stress in vertebrates: a review for ecologists. Functional Ecology, 22, 760772. doi: 10.1111/j.1365-2435.2008.01467.x.
Ionov, P.S., Muhin, V.G., Fedorov, A.I., & Sharabrin, I.G. (1952). Laboratornye issledovanija v veterinarnoj klinicheskoj diagnostike. M.: Sel'hozgiz (in Russian).
Golikov, A.N. i dr. (1991). Fiziologija sel'skohozjajstven-nih zhivotnyh pod red. A. N. Golikova. 3-e izd., pere-rab. i dop. M.: Agropromizdat (in Russian).
Gorjachkovskij, A.M. (2005). Klinicheskaja biohimija v laboratornoj diagnostike: sprav.posob. [izd.3-e]. Odesa: Jekologija (in Russian).
Girard, J., Perdereau, D., Foufelle, F., Prip-Buus, C., & Ferré, P. (1994). Regulation of lipogenic enzyme gene expression by nutrients and hormones. FASEB J, 8(1), 3642. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7905448.
Guczol, A.V., & Bilyavceva, V.V. (2016). Gematologichni pokazny'ky' molodnyaku svy'nej pry' zgodovuvanni BVMD Enervik. Nauk.-texn. byul. nauk.-doslid. centru biobezpeky' ta ekologichnogo kontrolyu resursiv APK. Dnipropetrovs'k, 4(1), 32-36 (in Ukrainian).
Harris, J., & Bird, D.J. (2000). Modulation of the fish immune system by hormones. Veterinary Immunology and Immunopathology, 77(3-4), 163-176. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11137116.
Kozlovskaja, L.V., & Martynova, M.A. (1975). Uchebnoe posobie po klinicheskim laboratornym metodam issledovanija (s jelementami programmirovanija). M.: Medicina (in Russian).
Kondrahin, I.P., Arhipov, A.V. i dr. (2004). Metody veterinarnoj klinicheskoj laboratornoj diagnostiki: Spravochnik. M.: Kolos (in Russian).
Kohrle, J. (2000). The deiodinase family: selenoenzymes regulating thyroid hormone availability and action. Cell Mol Life Sci., 57(13-14), 1853-1863. doi: 10.1007/PL00000667.
Kranendonk, G., Hopster, H., van Eerdenburg, F., van Reenen, K., Fillerup, M., de Groot, J., Korte, M. & Taverne, M. (2005). Evaluation of oral administration of cortisol as a model for prenatal stress in pregnant sows. American Journal of Veterinary Research, 66(5), 780790. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15934605.
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., Kondraxin, I.P. ta in. (2004). Klinichna diagnosty'ka vnutrishnix xvorob tvary'n. za red. V.I. Levchenka. Bila Cerkva (in Ukrainian).
Majka, M., Janowska-Wieczorek, A., Ratajczak, J., Eh-renman, K., Pietrzkowski, Z., Kowalska, M.A., Gewirtz, A.M., Emerson, S.G., & Ratajczak, M.Z. (2001). Numerous growth factors, cytokines, and chemokines are secreted by human CD34(+) cells, myeloblasts, erythroblasts, and megakaryoblasts and regulate normal hematopoiesis in an auto-
crine/paracrine manner. Blood., 97(10), 3075-3085. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11342433.
Mosin, V.A., & Ptashkin, V.A. (1984). Vlijanie koncentracii tireoidnyh gormonov na gazojenergeticheskij obmen u jagnjat. The effect of the concentration of thyroid hormones on gas and energy metabolism in lambs. Bjul. VNII fiziologii,biohimii i pitanija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. Borovsk, 24-27 (in Russian)
Pierre, R.V. (2002). Peripheral blood film review. The demise of the eyecount leukocyte differential. Clin Lab Med., 22(1), 279-297. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/11933579.
Rassolov, S.N., Poljakov, A.D., Kazakova, M.A., & Kuz-necov, A.Ju. (2014). Vlijanie preparatov joda i selena v komplekse s probiotikom na produktivnost' i mor-fologicheskij sostav krovi remontnyh svinok. Uspehi sovremennogo estestvoznanija, 11(3), 44-46 (in Russian).
Salak-Johnson, J.L., McGlone, J.J., & Norman, R.L. (1996). In vivo glucocorticoid effects on porcine natural killer cell activity and circulating leukocytes. J Anim Sci., 74(3), 584-592. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/8707714.
Salomatin, V.V., Zlepkin, V.A., & Budtuev, O.V. (2010). Vlijanie treonina i fermentativnyh preparatov na mor-fologicheskij i biohimicheskij sostav krovi u podopytnyh svinej na otkorme. Novye napravlenija v reshenii problem APK na osnove sovremennyh resur-sosberegajushhih innovacionnyh tehnologij: materialy mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Volgograd, 1, 215218 (in Russian).
Simonjan, G.A., & Hisamutdinov, F.F. (1995). Veterinari-ja gematologija. M.: Kolos (in Russian).
Pinto, A., Juniper, D.T., Sanil, M., Morgan, L., Clark, L., Sies, H., Rayman, M.P., & Steinbrenner, H. (2012). Su-pranutritional selenium induces alterations in molecular targets related to energy metabolism in skeletal muscle and visceral adipose tissue of pigs. J Inorg Biochem. 114, 47-54. doi: 10.1016/jjinorgbio.2012.04.011.
Nandi, S., & Rani, R. (2015). A study of total leukocyte count in different phases of menstrual cycle. National Journal of Physiology, Pharmacy & Pharmacology, 5(2), 108-110. doi: 10.5455/njppp.2015.5.260920141.
Vognivenko, L.P., Novikova, N.V., Arxangel's'ka, M.V., Papakina, N.S., Kushnerenko, V.G., Lisna, T.M., & Ferens, T.O. (2015). Zv'yazok mizh bioximichny'my' pokazny'kamy' krovi svy'nej riznoyi stresostijkosti iz yix vidgodivel'ny'my' yakostyamy' v umovax plemzavodu ZAT "Fridom farm bekon". Naukovij visnik "Askanija-Nova", 8. 183-191 (in Ukrainian).
Whittle, W.L., Patel, F.A., Alfaidy, N., Holloway, A.C., Fraser, M., Gyomorey, S., Lye, S.J., Gibb, W., & Challis, J.R. (2001). Glucocorticoid Regulation of Human and Ovine Parturition: The Relationship Between Fetal Hypothalamic-Pituitary-Adrenal Axis Activation and Intrauterine Prostaglandin Production. Biology of Reproduction, 64(4), 1019-1032. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11259246.
