Інфікованість на вірусні гепатити В та С серед хворих з різною патологією в групах ризику та в популяції в цілому у Дніпропетровському регіоні Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК :616.516:616.36-002-022.6-06

1нфжовашсть на BÎpyeHÎ гепатити В та С серед хворих з рiзною патолопею в групах ризику та в популяцп в цiлому у Днiпропетровeькому регiонi

Шевченко 0.n.t, Суременко M.C.f, Святенко T.B.t, Бiла-Попович Г.СЛ Стрига В.А.*

1Днтропетровська державна медична академ1я ^Днтропетровська державна обласна сантарно етдемюлог1чна станщя

ИНФИЦИРОВАННОСТЬ ВИРУСНЫМИ ГЕПАТИТАМИ В И С У БОЛЬНЫХ С РАЗ -НОЙ ПАТОЛОГИЕЙ, В ГРУППАХ РИСКА И В ПОПУЛЯЦИИ В ЦЕЛОМ В ДНЕПРОПЕТРОВСКОМ РЕГИОНЕ Шевченко О.П., Суременко Н.С., Святенко Т.В., Белая-Попович А.С., Стрига В.А.

Изучен уровень инфицированности вирусами гепатитов В и С у пациентов с различной патологией, а именно: у больных с хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта, печени; у лиц обратившихся к дерматовенерологу по поводу кожных проявлений или для лечения ИППП; среди групп повышенного риска инфицирования - медицинских работников, а также наркопотребителей, которые вводят наркотические вещества внутривенно, - в сравнении с уровнем инфицированности ВГВ и ВГС доноров и беременных за период 2001-2005 гг. Отмечена общая тенденция к снижению уровня инфицированности населения ВГВ и ВГС. Инфицированность ВГС выше во всех группах. В группе наркопотребителей частота выявления маркеров ВГС в определенные годы составляла 100 % и имеет тенденцию снижения до 40 %, так что эта группа по-прежнему остается группой высокого риска контаминации вирусами гепатитов. Дерматовенерологические больные инфицированы ВГВ - от 0,9 до 7,2 %, а ВГС - от 4,25 до 46,7 % с тенденцией к снижению показателей до 6,7 %.

THE VIRUS HEPATITISES B AND C CONTAMINATION AT PATIENTS WITH VARIOUS PATHOLOGY, IN THE RISK GROUPS AND IN THE POPULATION AS A WHOLE IN DNIPROPETROVSK REGION Shevchenko О.P., Suremenko M.S., Svyatenko T.V., Belaya-Popovich H.S., Striga V.A.

The virus hepatitises B and C (VHB and VHC) contamination level at patients with various pathology, namely, at patients with the gastrointestinal tract chronic diseases, the liver diseases; at persons having been applying to a specialist in skin and venereal diseases on the occasion of skin manifestations or for STD treatment; among groups of increased risk of contamination (medical staff and drug addicts practicing intravenous introduction of narcotics) has been estimated in comparison with the VHB and VHC contamination level at donors and pregnant women for the period 2001-2005. The general tendency to decrease the VHB and VHC contamination level in the population as a whole has been noted. The VHC contamination level rises in all the groups. In the drug addicts group the frequency of revealing VHC-markers has reached 100 % in the certain years and tends to decrease to 40 %, so this group remains the group of high risk of VHB and VHC contamination. The skin and venereal patients is infected with VHB in 0,9-7,2 % of cases and VHС - in 4,25-46,7 %, showing downtrend to 6,7 %.

BipycHi гепатити В та С (ВГВ та ВГС), на самперед, вщносять до антропонозних нетрансмюивних гемоконтактних шфекцш. Мехашзм зараження - парентеральный, з множинними шляхами передача штучними i природними. Для того, щоб захворгш на ВГВ,

достатнш контакт з мгнгмальними слгдами кровГ хворого (0,0001 мл). КрГм того, ризик розвитку шфекцп шдвищуеться при попа-данш кровГ на пошкоджену шюру та у хворих з хрошчними враженнями шюри, напри-клад, у медпращвниюв лабораторш тощо [1].

Шевченко О. П. та cnieaem. 1НФ1КОВАН1СТЬ НА В1РУСН1 ГЕПАТИТИ В ТА С.

Передача ВГВ у домашшх умовах, у под-ружжi становить 50 %, хоча б лабораторш ознаки шфшування ВГВ спостер^алися у 17 % шших члешв родини. У жшок, якi зай-маються комерцшним сексом, у 56 % вияв-ляеться HBsAg. При анальних полових актах частота передачi ВГВ значно шдвищуеться; серед гомосексуалiстiв частота шфшуван-ня складае 70 %, а у осiб, що вживають нар-котичнi речовини довенно, ризик шфшуван-ня ВГВ сягае 90 %. За рiзними даними, транс-плацентарна передача ВГВ становить 8 %, та 40 % д^ей вшом до 5 роюв опиняються шфшованими у HbsAg-позитивних матерiв. Iнфiкування медпращвниюв сягае 20 %. За-хворювашсть серед реципiентiв кровi при вщсутност скринiнгу на маркери гепатитiв може сягати 100 %. Однак, незважаючи на ретельно зiбраний анамнез, у 25 % ушх хво-рих на ВГВ не вдаеться виявити шляхiв пе-редачi [2, 3].

Таким чином, вщсоток iнфiкування вiру-сами гепатитiв складаеться з багатьох чин-никiв. За останнiми даними, у популяцп в цiлому статевим шляхом ВГ передаються у 10-15 % випадюв (хоча ранiше вважалось, що до 30 %), тобто зараз кожен десятий хворий на ВГ заразився статевим шляхом.

Також ризик шфшування шдвищуеться при так званому „незахищеному" секс та при частш зм^ партнерiв, а саме при ушкоджеш слизовiй оболонцi статевих шляхiв внаслiдок травматизацп та запаль-них процесiв, викликаних умовно-патоген-ною флорою та контамiнацiею iншими збуд-никами 1ПСШ.

Вiдомо, що 60 % о^б, якi iнфiкованi на ВГВ, мають коiнфекцiю або супершфекщю на ВГД-дефектного вiрусу, який не може юнувати без ВГВ [2].

При шфшуванш на ВГС, за даними л^е-ратури, спостерiгаеться шша картина. Так, розповсюдженiсть серед груп ризику складае:

- серед гетеросексуальних партнерiв -

2-6 %;

- серед гомосексуальних партнерiв -4-15 %;

- серед наркоспоживачiв, якi уводять нар-котичнi речовини довенно, - 70-90 %; крiм того, у них вiдмiчаеться високий рiвень шших поеднаних парентеральних шфекцш, насамперед В1Л [4].

1-4 (10)' 2007

За даними шших дослщжень, серед под-ружнiх пар, iнфiкованих на ВГС, проводили бшьш поглиблене дослiдження, i визначи-лось, що обидва партнери мають рiзнi гено-типи вiрусу та генотип спiвпав лише у 20 % обстежених пар, тобто тут в першу чергу виступають iншi шляхи передачi шфекцп

[3, 5].

Офщшно, реeстрацiя ВГС в Укра1ш роз-почалася у 2003 р., але обстеження хворих на маркери ВГС у Дншропетровському рег-iонi тривае з 1995 р. Спочатку обстеженню пiдлягали хворi на неверифiкованi вiруснi та хронiчнi гепатити, групи ризику (медичш працiвники, донори та рецитенти кровi та iн.); потiм групи обстеження поширились [6-8].

Мета роботи - вивчити шфшовашсть на ВГВ та ВГС серед рiзних груп населення, а саме:

- серед хворих з рiзною патолопею (хворi з хронiчними враженнями шлунково-кишко-вого тракту та печшки, дерматовенеро-лопчш хворi);

- у групах ризику (наркоспоживачу мед-працiвники);

- в популяцп взагалi (донори, вагiтнi).

Задачi дослiдження:

- виявити частку шфшованих на ВГВ та ВГС серед рiзних груп населення:

1) донорiв - як показник серед популяцп;

2) ваптних - як показник популяцп серед жшочого населення;

- виявити частку шфшованих на ВГВ та ВГС серед медпращвниюв, як групи ризику;

- виявити частку шфшованих на ВГВ та ВГС серед наркоспоживачiв, як групи ризи-

ку;

- виявити частку iнфiкованих на ВГВ та ВГС серед дерматовенеролопчних хворих, хворих з хрошчними враженнями шлунково-кишкового тракту та печiнки;

- визначити рiвень iнфiкованостi серед хворих з рiзною патологiею у зрiвняннi з донорами;

- визначити подальшу тактику ведення хворого з рiзною патолопею при позитивному результату

- видшити групи ризику для подальших рекомендацiй обстеження певних груп хво-рих на ВГВ та ВГС;

- спрогнозувати тенденщю рiвня шфшо-ваностi на ВГВ та ВГС у майбутньому.

Матерiали та методи дослщжень.

Об'ектом дослщження були:

- донори при здачi кровц

- вагiтнi при постановi на облш до гше-колога у першому триместрi вагiтностi;

- медпращвники при плановому щорiчно-му обстежеш.

Обстежували також наркоспоживачiв при звертанш до наркологу.

Групою зрiвняння стали хворi рiзних вшо-вих груп з ознаками гепатомегалп та/або малими печшковими знаками (пальмарна ерiтема, телеангюектази) без iнших клiнiчних ознак вiрусних гепатитiв, яки звертались до лшарш:

до дерматовенеролога - з приводу лшу-вання уражень шкiри або ЗПСШ;

до гастроентеролога чи терапевта -з приводу хрошчних вражень шлунково-

кишкового тракту чи печшки, -

а також тривало хворiючi з сумшвними дiагнозами.

Дослiдження проводились за першд 2001-2005 рр. за даними вiрусологiчних ла-бораторiй м. Дншропетровськ та вiрусо-лопчних пiдроздiлiв мiських та районних лшарень Дншропетровсько! обл.; основнi методи дослщження:

- клiнiчнi;

- загальнокл^чш лабораторнi (ЗАК, ЗАС);

- вiрусологiчнi (серологiчнi) - HbsAg, а-ИСУ.

Проводилась статистична обробка даних.

Результати та обговорення. Проведене дослщження показало рiвень iнфiкованостi на ВГВ та ВГС та позитивну динамшу i спри-ятливий прогноз по зниженню рiвня шфшо-ваностi на вiруснi гепатити в усiх групах хворих (Табл. 1-4, Рис. 1).

Таблиця 1 - Кшьшсть (%) позитивних результата при дослщженш на HbsAg (м. Дшпропетровськ)

Роки

Категори 2001 2002 2003 2004 2005

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %

Донори 8822 1,9 23702 1,65 8782 1,5 30735 2,6 21562 1,7

Ваптш 9899 2 55 14,5 30387 2,8 30322 6,3 23705 1,6

Наркоспоживач1 1089 7,9 17 5,3 2332 3,4 2479 3,4 Немае даних

Дерматовенеролог1чн1 хвор1 868 0,9 30 6,6 291 7,2 376 2,9

Хвор1 з хрон1ч. захв. печ1нки 2692 3,3 388 4,3 30402 4,8 29530 4,3

Хвор1 з хрон1ч. захв. ШКТ 1241 4,1 278 0 225 2,5 1561 2,6

Медичш пращвники 9612 1 296 2,02 10348 2,1 8377 1,9

Тривало хвор1юч1 хвор1 1692 4 50 6 7485 1,8 11971 1,8

Таблиця 2 - Кшьшсть (%) позитивних результата при дослщженш на HbsAg (Дшпропетровська обл.)

Роки

Категори 2001 2002 2003 2004 2005

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %

Донори 64287 1,3 78283 1,3 66270 1,3 87341 1,4 79072 1,1

Ваптш 42747 2,2 36178 2 73704 2,4 73046 2 64245 1,7

Наркоспоживач1 9185 4,9 3023 3,9 6663 2,7 4984 3 Немае даних

Дерматовенеролопчш хвор1 9828 2,0 6958 2,6 7315 2,6 6900 2,7

Хвор1 з хрошч. захв. печшки 8452 4,4 5917 5,8 36246 5 35776 4,4

Хвор1 з хрошч. захв. ШКТ 3198 5,2 3219 1,9 3465 2,9 6363 2,6

Медичш пращвники 23768 1,2 12931 1,9 23787 2 22913 1,8

Тривало хворшч1 12881 2,1 11882 2,9 19207 2,7 26360 2,2

Шевченко О. П. та спвавт. 1НФ1КОВАН1СТЬ НА В1РУСН1 ГЕПАТИТИ В ТА С.

Таблиця 3 - Кшьшсть (%) позитивних результата при дослщженш на HCV (м. Дшпропетровськ)

Роки

Категорп 2001 2002 2003 2004 2005

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %

Донори 8822 5 23702 4,5 8820 4,2 7980 3,5 21562 3,17

Ваптш 625 0,5 55 9,1 3671 3,4 3323 5,1 3333 6,6

Наркоспоживачи 17 29,4 17 100 90 57,8 178 50 Немае даних

Дерматовенеролопчш хворi 16 37,5 30 46,7 64 26,6 369 6,7

Хворi з хронiч. захв. печiнки 294 13,9 137 47,4 2513 10,6 3219 10,8

Хворi з хронiч. захв. ШКТ 236 14,4 270 41,1 567 21 881 9,4

Медичш працiвники 3143 2 296 4,1 3679 5,9 3950 4

Тривало хворiючi 183 29 0 0 2049 6,7 248 11,9

Таблиця 4 - Кшьшсть (%) позитивних результата при дослщженш на HCV (Дшпропетровська обл.)

Категорп

Роки

2001

2002

абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %

Донори 64287 3,2 76787 3,8 66310 3,4 64687 2,6 79072 2,6

Вагггш 15369 5,1 20818 5,6 22404 5,9 21155 6,3 23085 6,0

Наркоспоживачi 5741 9,9 2047 35,9 3526 12,3 1914 22 Немае даних

Дерматовенеролопчш хворi 4823 4,25 2444 11,3 3849 5,8 4002 7,8

Хворi з хрошч. захв. печшки 2553 22,9 2988 24,4 4983 19,1 6248 18,0

Хворi з хрошч. захв. ШКТ 941 14,1 1157 16,5 1536 14,6 2695 13,0

Медичш прашвники 12138 3,3 10175 4,5 13127 4,4 14407 4,1

Тривало хворiючi 4184 10,8 5080 12,2 6374 11,9 9136 13,0

2003

2004

2005

40 35 30 25 20 15 10 5 0

□ донори Цваптш

llНаркоспоживачi Щ] Дерматовенеролопчш з хр захв печiнки з хр захв ШКТ ^|Мед. Працiвники НТривалохвор^чи

2001 2002 2003 2004

Роки

2005

Рисунок 1. Кшьшсть (%) позитивних результата при дослщженш на HCV. Дшпропетровська обл.

В1домо, що донори е практично здоров1 особи, але шфшовашсть на гемоконтактш шфекцп, у тому числ1 на ВГВ та ВГС, у не-великш кшькосп рееструеться { в цш грут. Але ж, тсля скриншгового обстеження, кров

шфшованих ос1б вибраковуеться { дат не ви-користовуеться, а щ люди бшьш не мають права бути донорами. У груш ваптних вщм1чався бшьш високий р1вень шфшуван-ня в зр1внянш з донорами. Серед обстежених

1-4 (10)' 2007

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология

груп хворих, оч1кувано високии результат спостер^аеться у хворих з хрошчними враженнями печшки та дуже високий вщсоток шфшування - впритул до 100 % серед нар-коспоживач1в.

Серед медпращвнимв спостер^аеться невисокий вщсоток шфшування, а в деям роки - нижчш, шж у груш донор1в; це, мож-

ливо, пов'язано з проведенням профшактич-них заход1в (у тому числ1 - з вакцинащею вщ ВГВ) та сторожмстю медимв. Звертае на себе увагу, що у деяю роки шфшовашсть на ВГС вища, шж у груш пор1вняння, що також вказуе на ефектившсть вакцинопро-фшактики при можливш контамшацп В- та С- в1русами.

Висновки

1. Даш проведених дослщжень свiдчать, що шфшовашсть на ВГВ рееструеться в популяцп в цшому, тобто серед донорiв -1,3-2,6 %; шфшовашсть на ВГС - 2,6-5 %.

2. 1нфшовашсть серед ваптних складае:

- на ВГВ - 1,6-14,5 % за 4 роки;

- на ВГС - 5,0-9,1 %.

3. 1нфшовашсть серед медпращвниюв, як групи ризику, складае:

- на ВГВ - 1-2 %;

- на ВГС - 2,0-4,4 %, -

що непрямо свщчить про ефективнiсть вакцинопрофшактики ВГВ при можливiй рiвноl контамшацп В- та C-вiрусами.

4. Достатньо висока частота виявлення маркерiв вiрусних гепатитiв у хворих з рiз-ною патологiею:

- до 5,8 % - до ВГВ;

- до 48% - до ВГС, -

що може свщчити про безсимптомний пе-реб^ гострих чи хрошчних вiрусних гепа-титiв i вказуе на необхiднiсть дослiдження бiохiмiчних показникiв функцiонального стану печшки, проведення УЗД оргашв черев-но! порожнини та необхiдне подальше обсте-

Л1ТЕРАТУРА

1. Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 1999. - 424 с.

2. Соринсон С.Н. Вирусные гепатиты. -СПб.: ТЕЗА, 1998. - 325 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практич. руковод. -М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - 864 с.

4. Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы / Под ред. О.П. Сельниковой. - К., 2001. - 352 с.

5. Vranckx R. Sexual transmission of hepatitis C virus (letter) // Br. Med. J. - 1991. -Vol. 303. - P. 783.

ження на вiруснi гепатити для верифшацп дiагнозу.

5. При лшуванш хворих з супутньою патолопею при наявносп маркерiв ВГВ чи ВГС слщ виключити гепатотоксични препарати та доцшьно разом з лшарями-шфекщошста-ми визначати тактику ведення i терашю дер-матовенеролоичних хворих, ваптних, хворих з хрошчними захворюваннями шлунко-во-кишкового тракту та печшки, асоцшова-них з HBV- та HCV-шфекщею, з метою вдос-коналення комплексного лшування хворих.

6. Проведене дослщження показало рiвень шфшованосп на ВГВ та ВГС та пози-тивну динамшу i сприятливий прогноз по зниженню рiвня шфшованосп на вiруснi гепатити рiзних категорш хворих.

7. Наркоспоживачi е групою ризику та мають високий вщсоток шфшованост на ВГВ та ВГС, який навггь перевищуе шфшо-ванiсть серед хворих з хрошчними уражен-нями печшки.

8. Дерматовенеролопчш хворi мають невеликий вщсоток шфшованост на ВГВ -0,9-7,2 % та досить високий вщсоток шфшо-ваност на ВГС - 4,25-46,7 %.

6. Контамгнацгя гемоконтактними шфекщ-ями у вщдшенш хронiчного гемодiалiзу / Шевченко О. П., Лесшчук Л. В., Чорна Н.О. та ш. / Мат. наук.-практич. конф. з мiжнарод. участю «Проблеми клiнiки, дiагностики та терапп гепатипв». -Харкiв, 2005. - С. 255-256.

7. Contamination by hepatitis B and C viruses in the dialysis setting / Froio N., Nicastri E., Comandini U.V. et al. // Amer. J. Kidney Diseases.- 2003.- Vol. 42, No 3.- P. 546-550.

8. Святенко Т.В. Вiруснi гепатити як тригер-ний фактор у розвитку червоного плоского лишаю // 1нфекцшш хвороби. - 2005. - № 2. - С. 21-23.