Індивідуальний підхід у формуванні технологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Вiталiй ЛОЛА

1НДИВ1ДУАЛЬНИЙ П1ДХ1Д У ФОРМУВАНН1 ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У статтi висвтлюеться проблема iндивiдуалiзацii формування технологiчноi культури майбутнiх учителiв трудового навчання на основi включення в навчальний процес спецкурсу «Основи технологiчноi культури». Розкриваються особливостi творчо'1' проектно'1' дiяльностi студентiв з метою iндивiдуалiзацii формування у них технологiчноi культури.

Анатз практики професшно! тдготовки майбутшх учителiв, прюритетними якостями яких е творчють, шщатива, гумашзм i високий професiоналiзм, свiдчить, що вона неспроможна забезпечити ефективну дiяльнiсть випускникiв педагогiчного ВНЗ в сучасних умовах. У зв'язку з цим психолого-педагопчна наука мае визначитися насамперед у стратеги виршення найактуальшших проблем професшно! пiдготовки вчителiв трудового навчання. До таких проблем треба вщнести i розробку науково обгрунтовано! системи формування у педагопв технолопчно! культури на основi iндивiдуалiзаци навчання.

Необхiднiсть створення сприятливих умов для розвитку творчого потенщалу майбутнього вчителя, формування в нього технолопчно! культури вимагае докоршно! перебудови навчального процесу у ВНЗ. Свiтова практика свщчить, що основним шляхом перебудови вищо! педагопчно! школи е перехщ вiд суб'ект-об'ектно! до суб'ект-суб'ектно! педагопчно! парадигми, основнi принципи яко! — сшвроб^ництво, спiвтворчiсть викладача i студенев, забезпечення самореалiзацil педагогiв i студенев як партнерiв у творчому процес на основi особистiсно орiентованого навчання.

Проведений анатз лiтератури щодо формування технолопчно! культури у майбутшх учителiв трудового навчання дав шдстави зробити таю висновки:

- спостер^аетъся неадекватшсть стану технолопчно! культури у студенев сучасним вимогам суспiльства до вчителя;

- бшьшють учителiв не розумдать ново! стратеги освiти i ролi технолопчно! культури в нових соцiально-економiчних умовах;

- студенти мають низький рiвень технологiчних знань i вмшь;

- методичнi служби школи, району, област не можуть надати дiево! допомоги вчителям в оргашзаци процесу формування технолопчно! культури учшв;

- у педагопчних ВНЗ вiдсутня цшсна система формування технологiчно! культури в студенев i пiдготовки !х до здшснення цього процесу в школ^

З iншого боку, iснуюча практика тдготовки вчителя у вищш школi загалом не формуе у студенев досвiду саморозвиваючо! дiяльностi в особистюному i професiйному аспектах.

Мета статт — висвiтлити досвiд вирiшення проблеми формування технолопчно! культури майбутшх учителiв трудового навчання на основi iндивiдуалiзацi! навчально-виховного процесу на прикладi Бердянського державного педагогiчного унiверситету.

В узагальненому виглядi технологiчна культура — це рiвень розвитку перетворювально! дiяльностi людини, що визначаеться сукупнiстю досягнутих технологш матерiального та духовного виробництва i дае !й змогу ефективно долучатися до сучасних технологiчних процешв на засадах гармонiйно! взаемодi! з природою, суспшьством i технологiчним середовищем.

З метою тдвищення ефективностi формування технолопчно! культури у майбутшх учителiв трудового навчання нами розроблено спецкурс «Основи технолопчно! культури» [1]. Основним його завданням е формування готовносп майбутшх педагопв до технолопчно! тдготовки учшв основно! школи. Спецкурс розрахований на 34 години (18 годин лекцшних i 16 годин семшарських занять). Тематичний план курсу подано у таблиц 1. Завершуеться навчальний курс тдготовкою i захистом творчого проекту.

Визначаючи змiст курсу, ми керувалися такими принципами:

- адекватностi змюту курсу рiвневi соцiального та науково-техшчного прогресу сучасного суспiльства;

- вiдповiдностi змiстового i процесуального аспектiв дiяльностi, а це означае, що змiст курсу «Основи технолопчно! культури» мае вiдповiдати формам, методам i засобам конкретно! технолопчно! дiяльностi людини зараз i в майбутньому — структурнш едностi змюту навчального матерiалу на рiзних рiвнях засвоення студентами. У зв'язку з цим повинна забезпечуватись едшсть у виборi практичного i теоретичного компонент змiсту навчального матерiалу.

Таблиця 1

Тематичний план навчального спецкурсу «Основи технологгчно! культури»

№ Роздши та теми курсу Кiлькiсть годин

лек- иД! сем> нари разом

1 Фiлософiя осв^и в ХХ1 столiттi. Культуролопчний пiдхiд до професiйно! освiти. 2 2

2 Культуролопчний шдхвд у визначеннi етапiв розвитку сустльства. Мiфологiчна, космологiчна й антрополопчна культури як основи розвитку виробництва та суспiльства. 2 2 4

3 Змiст технологiчно! культури. Технолопчна освiта як складова технолопчно! культури. Професiйно-значущi якостi вчителя трудового навчання. 2 2 4

4 Шляхи i засоби формування технолопчного мислення. 2 2 4

5 Структура технолопчно! етики. Призначення та способи формування. 4 4 8

5.1 Етика як наука. Професшна етика. Бюетика. 1нформацшна та комушкацшна етика 2 2 4

5.2 Економiчна етика. 1нженерна та технологiчна етика. 2 2 4

6 Технолопчна естетика. 2 2 4

7 Правовi основи технолопчно! дiяльностi. Право iнтелектуально! власностi. 2 2 4

8 Технолопчна культура як структурний компонент професшно-педагогiчно! культури вчителя. 2 2 4

Разом 18 16 34

Ц принципи покладено в основу розробки критерпв вщбору матерiалу, а саме:

1. Критерш комплексностi — змiст освiти вщображае прогресивнi i регресивнi досягнення сощального та науково-технiчного прогресу.

2. Критерш високо! сощально! i науково-техшчно! значущосп — змiст курсу мiстить сучасш аксiологiчнi засади ново! фшософп осв^и ХХ1 ст., обгрунтовуеться роль технолопчно! культури та !! структурних складових у професiйно-педагогiчнiй пiдготовцi майбутнiх учителiв трудового навчання i соцiально-економiчного розвитку сучасного технолопчного суспiльства. Це е вщповщдю на соцiальне замовлення сустльства.

3. Критерiй доступностi. Змiст курсу повинен враховувати рiвень початково! шдготовленосп, вiковi особливостi тих, хто навчаеться, тобто бути доступним для сприйняття.

4. Критерiй оптимальностi. Вiн полягае в тому, що обсяг навчального матерiалу мае вщповщати кiлькостi часу, вщведеного на його вивчення.

5. Критерш педагопчно! забезпеченостi. Змiст курсу повинен забезпечуватися професшно компетентними кадрами, дидактичними матерiалами, вiдповiдною методикою та навчально-матерiальною базою.

Реалiзацiя змiсту вказаного спецкурсу сприяе iндивiдуалiзацi! формування технолопчно! культури майбутшх учителiв трудового навчання на основi продуктивних методик, яю базуються на суб'ект-суб'ектнiй педагогiчнiй парадигма А це, вiдповiдно, сприяе сшвроб^ництву й спiвтворчостi викладача i студенев.

При органiзацiï спiльноï творчосп викладача i студентiв вiдбуваються змши психологiчних позицiй учасникiв навчання. Основною функщею викладача при здiйсненнi сшвтворчосп стае не передання знань, а оргашзащя дiяльностi студентiв, що змшюе характер взаeмодiï «викладач — студент», переводячи ïï у площину мiжособистiсних стосункiв. Викладач ВНЗ е консультантом та оргашзатором навчального процесу, а не лише ношем iнформацiï. При цьому виршальний вплив на студента справляе не шформащя, слово викладача, а особистють останнього. Водночас 3i змiною позицiï викладача змiнюеться статус студента в навчанш. У процес педагогiчноï спiвтворчостi студент е повноцшним суб'ектом навчання, спiвлектором викладача, доповщачем, опонентом у суперечцi, ведучим дискуси, тобто вiдбуваеться переорiентацiя позицiй майбутнього спещалюта з «учшвства» на «партнерство».

Реалiзацiï зазначеного пiдходу сприяло виконання студентами творчих проектiв, якими закiнчувалося вивчення спецкурсу. В процесi виконання проекпв у майбутнiх учителiв трудового навчання поглиблюються, розширюються, систематизуються проектно-технологiчнi знання i вмiння, виховуються необхiднi проектно-технолопчш якостi. Вони опановують методикою виконання творчих проекпв i навчання учшв творчо1' проектно1' дiяльностi [2].

У процес визначення основних напрямiв творчо1' проектно1' дiяльностi студентiв ми враховували:

- спещальносп й спецiалiзацiï, за якими навчаються студенти;

- дисциплiни, яю вони вивчають;

- теми курсових, бакалаврських, дипломних, магiстерських робiт;

- штереси й можливостi студентiв;

- матерiально-технiчнi можливостi;

- професiйно-педагогiчну спрямовашсть проектiв на школу.

За основш напрямки творчо1' проектно1' дiяльностi студенев ми вибрали наступнi: технiка; електротехшка й радiотехнiка; обробка конструкцiйних матерiалiв; декоративно-ужиткове мистецтво; конструювання й моделювання одягу; кулiнарiя; економiка; послуги.

Такий тдхщ дозволив нам значно тдвищити рiвень сформованостi технологiчноï культури майбутшх учителiв трудового навчання за рахунок iндивiдуалiзацiï навчально-трудово1' дiяльностi, що здiйснювалася як при вивченш теоретично!' частини спецкурсу, так i в процес виконання творчих проекпв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Лола В. Г. Технолопчна культура вчителя трудового навчання. Методичш рекомендаций —

Запор1жжя: ЗО1ППО, 2005. — 48 с.

2. Галустов Р. А., Зубов Н. И. Творческие проекты студентов ТЭФ. — Брянск: Изд-во БГПУ, 1999. —

152 с.

Олег ТОПУЗОВ

ТИПИ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦ1Й ТА ÏX РЕАЛ1ЗАЦ1Я НА УРОКАХ ГЕОГРАФЫ В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У cmammi т^тлено пeдагoгiчний doceid з проблемного навчання, в основу якого покладено типи проблемных ситуацш на уроках географа. Розкрито ocoблиeocmi методики навчання географа в умовах постановки та eирiшeння проблемно'1' еитуацИ, етворення методичноï c^mеми. ЗЯтвано, що заcmocуeання пропонованих титв проблемних оитуацш дocягаemьcя за допомогою проблемних мemoдie навчання.

Пошук закономiрностей навчального процесу в загальноосв^шх школах Украши дозволить забезпечувати розвиток творчих здiбностей школярiв та формування ix пiзнавальноï самостiйноï дiяльностi не тшьки в дидактищ, а й в методищ географп. Самостшне пiзнання дiйсностi особистютю шляхом активноï розумовоï дiяльностi можливе лише шд час вирiшення проблеми, в основу якоï покладено дiалектичне протирiччя. А тому поняття «проблема» i «проблемна ситуащя» стали одшею з важливих категорiй методики навчання географп.