CC BY
18
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal ofEcology, 2018, 8(2), 67-73 doi: 10.15421/2018_31 1 ORIGINAL ARTICLE
Indicators of proteine and lipid metabolisn in goats affected with osteodystrophy
O.P. Timoshenko, Yu.V. Maslak, O.S. Miroshnikova, A.V. Sobakar
Kharkiv State Veterinary Academy, Mala Danilivka, Dergachivskiy district, Kharkivska oblast, UKraine, 62341 E-mail: olgamal1909@gmail.com Received: 15.01.2018. Accepted: 30.03.2018
The aim of this study was to establish the indicators of protein and lipid metabolism in Saanen goats in different physiological periods and with osteodystrophy. Fifteen goats were studied in the spring (postpartum period), in summer (lactation period), in autumn (initial fetal period of gestation), in winter (ending fetal period of gestation) for determine the influence of the physiological state of animals on the level of biochemical parameters in the blood serum. Two groups of goats were formed for 10 head in each: the first group - clinically healthy, the second - with clinical signs of osteodystrophy for establish the biochemical parameters of osteodystrophy. The content of total protein, protein fractions, p-lipoproteins, cholesterol, triglycerides and activity of the enzymes AlAT and AsAT were determined in the blood serum of goat's. It was established that the level of biochemical parameters varied in goats of the Saanen breed in different physiological periods. In goats with osteodystrophy there were significant changes in the parameters of protein and lipid metabolism: decrease levels of albumins; increase levels of p- and Y-globulin the activity of transaminases and concentration of ^-lipoproteins. Key words: goats; physiological periods; osteodystrophy; protein; lipid
Показники бткового та лтщного обмшу в юз р1зних ф1зюлопчних груп, хворих на остеодистрофи
О.П. Тимошенко, Ю.В. Маслак, О.С. М1рошнп<ова, А.В. Собакар
Харювська державна зооветеринарна академ'я Мала Данилiвка, Дергач'вський район, Харювська область, Украна, 62341 E-mail: olgamal 1909@gmail. com
Метою роботи було встановлення показниюв бткового та лодного обм^в у юз зааненськоУ породи в pi3Hi фiзiологiчнi перюди та хворих на остеодистрофи. Для встановлення впливу фiзiологiчного стану тварин на рiвень б^ммчних показниюв у сироватц кровi дослщжували 15 юз навесы (пкляпологовий перюд), влту (лактацмний перюд), восени (початковий фетальний перюд ютносп), взимку (юнцевий фетальний перюд ютносп). Для встановлення рiвня б^ммчних показниюв за остеодистрофи було сформовано 2 групи юз по 10 голiв у кожнм: перша група - кл^чно здоров^ друга - з кл^чними ознаками остеодистрофи. У сироватц кровi юз визначали вмкт загального бтка, бткових фракцм, ß- лтопротеУыв, холестеролу, триглiцеридiв та активнкть ферменлв АлАТ i АсАТ. Встановлено, що в юз зааненськоУ породи в рiзнi фiзiологiчнi перiоди рiвень бiохiмiчних показниюв змЫювався. За остеодистрофи кiз вщбувались достовГрнГ змГни показникiв о6мГну бтюв та лГпГдГв: гiпоальбумiнемiя на тлГ зростання часток ß- та у-гло6улГнГв; посилення цитолГзу гепатоцитiв, про що свГдчить збiльшення активностi трансамЫаз, концентрацп ß-лiпопротеíнiв.
Ключов1 слова: кози; фГзюлопчы перiоди; остеодистрофiя; бток; лiпиди
Вступ
За даними багатьох дослщниюв в оргаызмл тварин активГзуються o6mîhhî процеси, що пов'язано i3 сукiзнiстю, проте за перюдами cyKi3HOCTi цi змiни не завжди односпрямован (Azaurbayeva, 2004; Yermakova, 2002; Drovorub, 2006). Стан здоров'я та продуктивнi показники тварин, зокрема юз, обумовлюються piBHeM та а1тенсивнктю o6MiHy речовин в оpганiзмi (Nemova, 2019). Слiд зазначити, що дослщженню жирового обмiну у тварин та його pолi у фоpмуваннi механГзму адаптацГУ до дГ| фактоpiв навколишнього середовища пpидiляeться велике значення (Levchenko et al., 2001). Лiпiди e основним енергетичним субстратом, входять до складу клГтинних структур, виконують захисну та мeтаболiчну фунщю, e попередниками бюлопчно активних речовин - в^ам^в, жовчних кислот, а також гормонГв. Одними з гормоноподГбних речовин e лептини, яю секретуеться жировими клГтинами та впливають на споживання та засвоення кормГв i енергетичний баланс у людини та тварин (Barb et al.,2001). Встановлено, що, окрГм значноУ ролГ лeптинiв у синтeзi лодГв та бГлюв, вони сприяють зворотним процесам у молочнм залозГ впродовж ютносп (Barb et al.,2004). ОбмГн лодГв лсно пов'язаний з обмЫом бГлюв, мЫеральних речовин i в1там1н1в, осюльки вони мають багато спГльних продуклв метаболГзму, що об'еднуе обмЫ речовин в едине цГле (Pavlov et al., 2005).
ЗмЫи спГввГдношень окремих клаав лодГв пов'язан з ростом тварин, дГею на органам стресових факторГв, Гз хворобами шлунково-кишкового тракту, сечовидшьно'У системи, хворобами обмЫу речовин (Kibkalo et al., 2017). Особливо в перюд ютносп контроль стану лодного обмЫу в органвм1 самиць мае бути на достатньо високому рты, осюльки активацт процеав лтолГзу може призвести до виникнення типових ознак кетозу, ацидозу, порушення функцп печГнки (Nemova et al., 2010). Разом з тим у джерелах лГтератури недостатньо висвГтлен дан щодо вмкту лодГв у сироватц кровГ юз з такою патолопею обмЫу речовин, як остеодистрофт та в рГзн продуктивн перюди. Не менш важливою е роль бГлюв та показниюв Ух обмЫу, зокрема бГлкових фракцм в сироватц кровГ тварин для оцГнки стану Ух здоров'я. БГлки складають основу тканин живих органвмт, виконують каталГтичну, гормональну, транспортну, захисну функцГУ. БГлки пГдтримують сталкть рН кровГ, приймають участь в утворенн Гмунних тГл та захисп органГзму. Зсув бтковоУ формули кровГ слГд розглядати як наслГдок Ыфекцмних та багатьох незаразних захворювань, зокрема остеодистрофи (Nemova et al., 2010). ОкремГ бГлковГ компоненти кровГ виконують важливГ функцГУ в органам! тварин. СироватковГ альбумЫи пГдтримують колоУдно-осмотичний тиск кровГ приймають участь в регуляци кислотно-лужноУ рГвноваги, виконують роль у транспорт! речовин, а-глобулЫи - у перенос! рГзних речовин, мктять антитГла, яю представлен! Y-глобулЫами. 1стотну роль у дГагностиц внутршых захворювань тварин в^грають дослщження активносп ферменлв амГнотрансфераз - АлАТ та АсАТ, активнкть яких пщвищуеться навГть за незначного ушкодження клГтин, що свщчить про наявнкть цитолГзу (Levchenko et al., 2001; Pavlov et al., 2005, Kibkalo et al., 2017). Мета роботи. Встановлення показниюв бГлкового та лодного обмЫт у юз зааненськоУ породи в рГзн фГзюлопчы перюди та хворих на остеодистрофю
Матерiали та методи
Для виконання мети юз дослГджували в умовах науково-практичного центру «Рослинництва i тваринництва ХарювськоУ державноУ зооветеринарноУ академГУ». ДГагноз на остеодистрофГю ставили за результатами клЫнних симптомГв, рентгенографГУ, лабораторних дослщжень, з урахуванням умов утримання та визначення структури рацюну, повноцЫносп годГвлГ за вГтамГнами, мЫеральними речовинами та амЫокислотному складу кормГв. Для встановлення впливу фГзюлопчного стану тварин на рГвень бюхГмГчних показниюв у сироватц кровГ дослГджували 15 юз навесн (пкляпологовий перюд), влГтку (лактацмний перюд, восени (початковий фетальний перюд ютносп), взимку (юнцевий фетальний перпюд ютносп).
Для встановлення рГвня бюхГмГчних показниюв за остеодистрофи було сформовано 2 групи юз по 10 голГв у кожнм: перша група - клЫнно здоровГ, друга - з клЫнними ознаками остеодистрофи.
Для оцЫки стану обмЫу речовин у юз пГддослщних груп вГдбирали проби кровГ для проведення бюхЫчних дослГджень. У сироватц кровГ визначали вмкт загального бГлка бГуретовим методом, бГлковГ фракцГУ (альбумЫи, а1-глобулГни, а2-глобулЫи р-глобулГни, Y-глобулГни) за реакцию Гз фосфатними буферами (набГр реактива ТОВ НВП «ФГлГсГт ДГагностика»).
Вмкт триглГцеридГв у сироватцГ кровГ визначали колориметричним ензимним методом з глщерофосфатною оксидазою, холестерола - ензиматичним колориметричним методом; р- лтопротеУни за Бурштейном i Самай. АктивнГсть ферментГв АлАТ i АсАТ - оптимГзованим ензиматичним методом (набГр реактивГв ТОВ НВП «ФГлют ДГагностика»).
Результати дослiджень
За ключного огляду кГз дослГдних груп встановлено, що шюра у тварин була нормально)' еластичностГ, помГрноУ вологосп, слизовГ оболонки блГдо-рожевого кольору. Л1мфатичы вузли не збГльшенГ, рухомГ. Температура тГла була в межах 38,5-39,0 °С, частота пульсу 72-80 ударю за хвилину, юльюсть дихальних рухГв - 16-30, скорочення рубця нормально! сили - 3-5 раз впродовж 2 хвилин. При аускультаци серця та легень патолопчних шумГв не виявлено. ПГд час пальпацГУ останньоУ пари ребер у 80 % тварин встановлено горбиспсть та у 20 % - частковий лвис останньоУ пари. ПеркусГею печГнки встановлено ïï збГльшення у 40 % кГз. ВмГст у кровГ загального бГлка е одним Гз показниюв, що вказують на забезпеченкть органвму тварин пластичними та поживними речовинами. Нами дослГджено змГни концентрацГУ загального бГлка та його фракцГй в сироватцГ кровГ здорових кГз (табл. 1).
Таблиця 1. Динамка показниюв бткового обмЫу та активносл ферменлв у сироватцi KpoBi KÍ3 у pi3Hi фiзiологiчнi перiоди (M±m, n=15).
Весна Лiто (лaктaцiйний Осiнь (початковий Зима (кiнцевий
Показники (пiсляпологовий фетальний перiод фетальний
перюд) пер|од/ кiтностi) перiод кiтностi)
Загальний бток, г/л 70,0±1,12 66,5±1,50 70,7±0,97* 65,5±1,44
АльбумЫи, % 56,0±0,85 57,1±0,74 55,3±0,86 57,3±0,55
а-1 глобулiни, % 4,4±0,08 4,3±0,09 4,6±0,04 4,3±0,06
а-2 глобулiни, % 6,7±0,06оо° 6,7±0,12xxx 9,3±0,51 * 7,0±0,42
p-глобулiни, % 6,2±0,05 6,2±0,09 6,5±0,41 6,1±0,04
Y-глобулiни, % 26,8±0,39оо 25,8±0,62 24,2±0,39 25,3±0,43
АлАТ, од/л 31,7±2,48°°4 26,5±2,18 22,7±0,26* 24,7±0,53
АсАТ, од/л 29,9±2,85° 23,9±1,80 21,7±0,05* 25,40±1,18
Прим1тка: xxx р|зниця в1рогщна при пор1внянн1 показник1в л1то-ос1нь р<0,001; ° р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-ос1нь р<0,05; °° р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показниюв весна-ос1нь р<0,01; °°° р1зниця в1рогщна при пор1внянн1 показник1в весна-ос1нь р<0,001; ♦ р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-зима р<0,05; * р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показниюв ос1нь-зима р<0,05;
Вмiст загального бтка у сироватцi кровi кiз коливався у межах 65,5-70,7 г/л, про таю ж показники повщомляють i Ышл дослщники (Bishnu Charan, 2016). У юнцевому фетальному перiод ютносл зменшувався вмiст загального бiлка в сироватц кровi кiз на 7,5 % порiвняно з початковим фетальним перюдом кiтностi. Тобто на початку лактаци та вагiтностi вiдбувалось пщвищення бiосинтезу загального бiлка в органiзмi тварин, а в кiнцевому фетальному пер^ кiтностi зростала потреба у протеУн для синтезу молока та тканин плода, що супроводжуеться тенден^ею до гiпоальбумiнемií. Рiвень альбумiнiв у сироватц кровi кiз не змЫювався. Проте вiдносна частка а-2 глобул^в у сировaтцi кровi кiз на початковому фетальному пер^ кiтностi (оснь) збiльшувaлaсь на 7,2 та 6,8 % порiвняно з пiсляпологовим (весна) та лактацмним (лiто) перiодaми.
Рiвень Y-глобулiнiв зростав на 9,5 % у пкляпологовому перiодi (весна) порiвняно з початковим перiодом кiтностi (оснь), що, можливо, пов'язане з реащею тканини вименi на його подразнення пщ час доУння. В оргaнiзмi тварин концентрaцiя загального бiлкa також залежить вщ функцiй печiнки, бо саме в печЫц синтезуеться бшьшлсть бiлкiв кровi (Yermakova, 2002, Baksheyev et al., 2007).
Весною (у пкляпологовому перiодi) був пiдвищений рiвень aктивностi АлАТ у сировaтцi кровi кiз на 28,3 та 22,1 % порiвняно з осiннiм та зимовим перюдами, тобто перiодaми ютносл. У кiнцевому перiодi кiтностi (взимку) активнкть АлАТ у сировaтцi кровi кiз була бiльшою на 8,2 %, порiвняно з показником у початковому фетальному пер^ (восени). Схожою була тенденцiя динaмiки aктивностi сироватковоУ АсАТ. Весною aктивнiсть цього ферменту в сироватц кровi кiз була на 27,3 % вищою, ыж восени. У кiнцевому перiодi ютносл активнкть сироватковоУ АсАТ зросла на 14,5 %, порiвняно з початковим перюдом ютносл. Про пщвищення активносл сироваткових трансфераз у кiнцевому пер^ кiтностi повiдомляе i Kaushik (Kaushik et. all, 1999).
Вмiст р-лтопротеУыв у сировaтцi кровi кiз навесы був меншим на 26.9%, 37.1 % та 39,6 %, ыж влiтку, восени та взимку, вщповщно. Пiдвищення вмiсту р-лтопротеУыв у сироватц кровi кiз влiтку порiвняно з весною, пов'язано зi змiною складу рацюну, коли тварини знаходяться на пасовищк Адже вiдомо, що пщ час переходу на рослинний корм, концентра^я лiпiдiв у кровi жуйних тварин знижуеться. При цьому холестерол зосереджуеться, головним чином, у ЛПНГ. Осюльки в перюд сукiзностi на ™i стaбiльного рiвня холестеролу збтьшуеться вмiст p-лiпопротеУнiв, можна припустити, що в Ух склaдi зростае частка ЛПДНГ, що мктять триглiцериди, необхщы для росту та розвитку плода.
Таблиця 2. Динамка показниюв лодного обмiну в сировaтцi кровi юз у рiзнi фiзiологiчнi перiоди (M±m, n=15)
Показники Весна (пiсляпологовий перiод) Лiто (лактацмний перiод) Осiнь (початковий фетальний перiод кiтностi) Зима(юнцевий фетальний перiод кiтностi)
p-лiпопротеУни, од. 6,5±0,554 4 ** 8,9±0,25 ** * 10,3±0,30 10,7±0,59
Холестерол, 3,1±0,24 2,9±0,12 3,1±0,20 3,5±0,15
ммоль/л
Триглiцериди, ммоль/л 0,63±0,074 4, °° 0,32±0,05 0,36±0,01 ** 0,28±0,01
*р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-л1то р<0,05; ** р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-л1то р<0,01; °° р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-ос1нь р<0,01; °°°р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-ос1нь р<0,001; ♦ ♦р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в весна-зима р<0,01; * р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в л1то-зима р<0,05; ** р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 показник1в ос1нь-зима р<0,01.
Вмкт сироваткових триглщери^в був збiльшений у пкляпологовому перiодi (навеснi) на 49.3, 42.9 та 55,6 %, порiвняно з лактацмним, початковим та кiнцевим перюдами кiтностi тварин. Зменшення вмiсту триглiцеридiв у сироватцi кровi кiз влтеу та в перiоди кiтностi пов'язано з iнтенсивною лактацieю тварин i формуванням плодiв, тобто за рахунок великих енергетичних затрат саме в ц перюди (Yakovich, 1991).
Попередыми нашими дослiдженнями були встановленi змЫи показникiв у сироватцi кровi юз, що характеризують
мiнеральний обмiн та стан бiополiмерiв сполучноУ тканини за остеодистрофи (Maslak et al., 2010; 2017).
Рацюн юз у цей перiод включав: ано злаково-рiзнотравне - 2 кг та дерть ячмЫну - 0,2 кг. Структура рацюну: грубi корми
- 90,9 %, концентрованi - 9,1 %. Аналiз рацiону дослiдних юз наведено в таблицi 3. ВЫ виявився незбалансованим за основними поживними речовинами. Забезпеченкть кормовими одиницями становила 95,8 %, перетравним протеУном
- 90,0 %. У рацiонi мктився надлишок обмiнноУ енерги та сирого протеУну - 138,0 % та 115,5 % вщповщно. Концентрацiя перетравного протеУну в 1 кормовм одиниц складала 86,08 г (норма 91,66 г), в 1 кг сухоУ речовини рацюну
- 55,0 г (за норми 64,7), а концентра^я енерги в сухм речовинi була 9,2 мДж (норма - 7,1). Цукро-протеУнове о"иввщношення - 0,71. В рацюн мiстився надлишок кальцiю (189,3 % до потреби) та магню Каль^е-фосфорне спiввiдношення складало 3,39:1 (за норми - 1,78:1). Рацюн виявився дефщитним за мщдю, цинком та кобальтом на 54,2, 75,2 та 17,4 %, вщповщно.
Таблиця 3. Аналiз рацiону дослiдних кiз за остеодистрофи
Показник За нормою Метиться в рацюн У вщсотках до потреби
Кормовi одиниц 1,20 1,15 95,8
Суха речовина, кг 1,7 1,8 105,8
Обмiнна енергiя, мДж 12,00 16,56 138
Сирий протеУн, г 165 190,6 115,5
Перетравний протеУн, г 110 99 90
Цукор, г - 70,4 -
Крахмал, г - 121 -
Кальцiй, г 7,5 14,2 189,3
Фосфор, г 4,2 4,18 99,5
Магнм, г 0,6 4,4 733,3
Купрум, мг 11 5,04 45,8
Цинк, мг 43 10,66 24,7
Кобальт, мг 0,52 0,43 82,7
Манган, мг 65 114,7 176,5
В^амЫ D, тис. МО 800 800 100
Показники бiлкового o6MiHy в сироватц KpoBi лактуючих Kix без та з кл^чними ознаками остеодистрофи наведен в табл. 4.
Таблиця 4. Показники бткового обмiну в сироватц кровi лактуючих кiх без та з кл^чними ознаками остеодистрофГ!
Показник Кози без кл^чних ознак Кози з клiнiчними ознаками
остеодистрофiУ, n=10 остеодистрофи, n=10
Загальний бток, г/л 69,4±1,79 65,7±3,37
АльбумЫи, % 56,3±0,55 53,6±0,12**
а-1 глобулЫ и, % 4,2±0,12 4,3±0,13
а-2 глобулЫ и, % 6,7±0,08 7,1±0,05**
р-глобулЫи, % 6,3±0,08 5,9±1,47
Y-глобулiни, % 26,5±0,45 29,2±0,17***
АлАТ, од/л 28,5±1,04 32,7±2,41
АсАТ, од/л 26,0±1,10 37,0±2,37**
р<** р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 кл1н1чно здорових та хворих на остеодистроф1ю к1з р<0,01; *** р1зниця в1рог1дна при пор1внянн1 кл1н1чно здорових та хворих на остеодистроф1ю юз р<0,001.
Ранiше були дослщжеы деякi ланки патогенезу алiментарноУ остеодистрофи в юз на основi вивчення показниюв стану сполучноУ тканини (коланену, глкозамЫоглкаыв), показникiв мiнерального обмiну, активносп лужноУ та кислоУ фосфатаз i доведена доцiльнiсть Ух використання в дiагностицi та для оцiнки ефективносп лiкувальних заходiв за остеодистрофи. Саме навесы, у пкляпологовому перiодi збтьшувався в сироватцi кровi кiз вмкт загального та iонiзованого кальцiю зростала активнкть кiсткового iзоферменту лужноУ фосфатази, частка гепарансульфалв; у перiод лактаци - зростав ступiнь екскреци каль^ю i фосфору; у початковому пер^ кiтностi збiльшувався вмiст глкопротеУнв, частки хондроУтин-6-сульфату, активнiсть лужноУ та кислоУ фосфатаз, ступЫь екскреци уронових кислот i фосфору; у кiнцевому пер^ кiтностi - вмiст загальних хондроУтинсульфалв, проте цi вiдмiнностi не виходили за межi вiдповiдних референтних норм у цтому для кiз.
y Mexax flaHoi po6oTM BcraHOBneHO 3MeHmeHHA BiflHocHoi Mac^u anb6yMiHiB y cupoBaT4i KpoBi Ki3 3a ocTeoflMcTpo^ii, ^o, cKopim 3a Bce e HacnigKOM noripmeHHA ^yHK^OHanbHoro CTaHy neMiHKM, a 3pocraHHA MacTKM a2- Ta Y-rno6yniHiB Ha 6,6 Ta 10,2 % BignoBigHO (p<0,001) BKa3ye Ha HaABHicTb xpoHiMHoro 3ananbHoro пpoцecy.
flocTOBipHe 36i.bmeHHn aKTMBHocTi cupoBaTKOBoi AcAT Ha 42,3 % y Ki3 3 KniHiMHMMM O3HaKaMM ocTeoflMCTpo^ii (p<0,001) e, HaMBiporiflHime, HacnigKOM nocuneHHA цмтo.iтммнoгo cuHflpoMy i nigTBepgxye HaABHicTb naranorii neMiHKM Ha T.i ocTeoflMcTpo^ii. noKa3HMKM ninig-ioro o6MiHy b cupoBaT^ KpoBi KniHiMHO 3flopoBMx Ta Ki3 3 KniHiMHMMM O3HaKaMM ocreo,qi/icTpo$M HaBegeHO b Ta6n. 5.
5 . noKa3HMKM ninig-ioro o6MiHy b cupoBaT^ KpoBi KniHiMHO 3flopoBMx Ta Ki3 3 KniHiMHMMM O3HaKaMM ocTeoflMcTpo^ii.
noKa3HMK Ko3M 6e3 KniHiMHMx O3HaK Ko3M 3 KniHiMHMMM O3HaKaMM
ocTeoflMcTpo^ii, n=10 ocTeoflMcTpo^ii, n=10
p-ninonpoTeiHM, og. 7,73±0,78 11,52±1,18*
XonecTepon, 3,04±0,21 2,65±0,13
MMonb/n
TpмrniцepмAM, MMonb/n 0,25±0,02 0,28±0,03
*- pi3H^A BiporiflHa npM nopiBHAHHi KniHiMHO 3gopoBMX Ta xBopMx Ha ocreoflMcrpo^iro Ki3 p<0,05.
y cupoBaT^ KpoBi xBopux Ki3 3pocTaB BMicT p-ninonpoTeiHiB Ha 49,0 % (p<0,05), ^o Ha Tni BigcyTHocTi 3MiH piBHA xonecrepony i Tpurn^epMAiB TaKOx nigTBepgxye HaABHicTb renaTonaTonorii.
06roBopeHHfl
nig Mac flocnigxeHHA Ki3 3aaHeHcbKoi nopoflu b pi3Hi $i3ionoriMHi nepiogM 6yno BcraHOBneHO, ^o po3bmtok BariTHocTi cynpoBogxyBaBcn 3HMxeHHAM кoнцeнтpaцií 3aranbHoro 6inKa, akmi/i y paHHbOMy nepiogi cyKi3Hocri 6yB 6mbwe Ha 7,5 %, Hix y ni3HbOMy, npo ^o noBigoMnnroTb M iHmi gocnigHMKM. ^ cynpoBogxyBanocb gocTOBipHMM MaKcMManbHMM 3pocraHHAM $paK^i a-2 rno6yniHiB, b AKiM MicTATbcA 6inKM-aHTMOKcMgaHTM, TpaHcnopTepu reMorno6iHy, Migi, ^ZHKy, BiTaMiHy B12, aKTMBaTopM iMyHHOi cMcTeMM, nopiBHAHO 3 yciMa iHmMMM ^i3ionoriMHMMM nepiogaMM, ^o 3yMOBnroeTbcA 3pocraHHAM piBHA KopTMKocTepoifliB b opraHi3Mi MaTepi caMe b ^m nepiog. Agxe 3MiHM piBHA rno6yniHOBMx ^pa^ifi 3aranbHoro 6inKa 3yMOBnroroTbcA nig Mac BariTHocTi BignoBigHMM ropMOHanbHMM $ohom. npoTe aKTMBHicTb ^epMeHTiB nepeaMiHyBaHHA AnAT i AcAT 3pocna Ha 8,2 Ta 14,5 % caMe b ni3HbOMy nepiogi cyKi3Hocri. npoTAroM yciei BariTHocTi, ak BoceHM, TaK i B3MMKy, 6yB HaM6inbmMM BMicT B-ninonpoTeiHiB, a Ha noMaTKy ^eTanbHoro nepiogy (BoceHM) - Tpurn^epMAiB. OTxe, 3a cyKi3HocTi 3pocTae ¡HTeHcuBHicTb MeTa6oni3My 6inKiB i ninigiB y 3BA3Ky 3 poctom i po3bmtkom nnoga, genoHyBaHHAM y Moro TKaHMHax eHeproeMHMX peMOBMH, nocuneHHAM cMHTe3y 3aMiHHMx aMiHOKMcnoT, oco6.™bo b ni3HbOMy nepiogi cyKi3HocTi, ko.m y KO3eMaTOK goMiHye $yHW4iA po3MHOxeHHA. y nepiog nna^HTa gocArae MaKcuiManbHoro po3BMTKy, aKTMBHO BMKOHye eHgoKpMHHi $yHK^i Ha Tni MaKcMManbHoi кoнцeнтpaцií nporecTepoHy, ^o Mae BenMKe 3HaMeHHA gnA npMcKopeHHA 3pmocri nnoga нanpмкiнцi BariTHocTi.
y HaM6nwxMOMy nicnAnonoroBOMy nepiogi (BecHoro) y KO3eMaTOK pi3KO 3HMxyeTbcA ^yнкцioнanbнa aKTMBHicTb HagHMpHMKiB, ^MTonofli6Hoi 3ano3M i cTaTeBMX 3ano3, ^o He cynpoBogxyeTbcA nigBM^eHHAM piBHA noKa3HMKiB o6MiHy 6inKiB Ta ninigiB, 3a bmhatkom тpмrniцepмAiв, 3pocTaHHA KOH^HTpa^i akmx noBA3aHO 3i 3HMxeHHAM piBHA TMpeoigHMX ropMOHiB Ta nepexogoM Ha ByrneBogMicbKi KopMM. noganbma iнвonroцiA craTeBoi cMcTeMM nicnA nonoriB i noMaTOK ^yнкцioнyвaннA MonoMHoi 3ano3M b Ki3 cynpoBogxyeTbcA 3HaMHMM 3pocTaHHAM piBHA KopTM3ony, TMpeoigHMX ropMOHiB 3HMxeHHAM nporecTepoHy, ecTpagiony, TecTocTepoHy, ane 3 po3bmtkom naKTa^i piBeHb ropMOHiB HopMani3yeTbcA. HaBecHi TaKOx HaM6inbmi aKTMBHicTb TpaHcaMiHa3 i piBeHb $paw4ii y-rno6yniHiB, ^o e noKa3HMKOM 3pocTaHHA npoAyкцií MonoKa i BnnMBy npoцecy po3goroBaHHA Ha KO3eMaTOK. y naKTa^MHOMy nepiogi (BniTKy) MeTa6oniMHMM npo^inb Ki3 3a piBHeM Bcix 6ioxiMiMHMX noKa3HMKiB 3aMMae npoMixHe nonoxeHHA Mix nicnAnonoroBMM nepiogoM i noMaTKOBMM nepiogoM cyKi3HocTi, ocKinbKM He cnocTepiraeTbcA gocTOBipHMX BigxMneHb piBHA 6ioxiMiMHMX noKa3HMKiB, ^o cBigMMTb npo cTa6inbHMM cTaH o6MiHHMX npoцeciв i BignoBigae нopмaniзaцií piBHA ropMoHiB.
3a ocTeoflMcTpo^ii Ki3 Big6yBaroTbcA gocTOBipHi 3MiHM noKa3HMKiB o6MiHy 6inKiB Ta ninigiB: rinoanb6yMiHeMiA Ha Tni 3pocTaHHA MacTOK B- Ta y-rno6yniHiB - noKa3HMKiB xpoHiMHoro AMcTpo^iMHO-gecTpyKTMBHoro npoцecy b opraHi3Mi, nocMneHHA цмтoniзy renaтoцмтiв, npo ^o cBigMMTb 36inbmeHHA aKTMBHocTi TpaHcaMiHa3, KOH^HTpa^i B-ninonpoTeiHiB, ^o BKa3ye Ha po3bmtok renaTOflMcTpo^ii. OTxe, y geAKMx Ki3 BcTaHOBneHO cyMicHy ocTeorenapanbHy naTonoriro Ha ocHOBi KniHiMHMx cMMnTOMiB i 6ioxiMiMHMx gocnigxeHb.
BUCHOBKU
3a ocTeoflMcTpo^ii Ki3 Big6yBaroTbcA gocTOBipHi 3MiHM noKa3HMKiB o6MiHy 6inKiB Ta ninigiB: rinoanb6yMiHeMiA Ha Tni 3pocTaHHA MacTOK B- Ta y-rno6yniHiB - noKa3HMKiB xpoHiMHoro AMcTpo^iMHO-gecTpyKTMBHoro npoцecy b opraHi3Mi, nocMneHHA ^ZTonBy renaтoцмтiв, npo ^o cBigMMTb 36mbweHHA aKTMBHocTi TpaHcaMiHa3, кoнцeнтpaцií B-ninonpoTeiHiB, ^o BKa3ye Ha po3bmtok renaTOflMcTpo^ii. OTxe, y geAKMx Ki3 BcTaHOBneHO cyMicHy ocTeorenapanbHy naTonoriro Ha OcHOBi KniHiMHMx cMMnTOMiB i 6ioxiMiMHMx gocnigxeHb.
References
Ashoff Yu. (1984). Obzor biologicheskih ritmov. Biologicheskie ritmy. Moscow. Mir (in Russian).
Aybazov M.M., Malahova L.S., Cherkesova A.N. (2007). Uroven, sootnoshenie i dinamika polovyih gormonov u zaanenskih koz. Ovtsyi, kozyi, sherstnoe delo,1, 52-53 (in Russian).
Azaubaeva, G. (2004). Produktivnost po analizu krovi. Zhivotnovodstvo Rossii, 11, 21 (in Russian).
Barb, C.R., Hausman, G.J., Houseknecht, K.L. (2001) Biology of leptin in tlie pig. Domest Anim Endocrinol, 297-317.
https://doi.org/10.1016/S0739-7240(01)00123-0
Barb, C.R., Kraeling, R.R. (2004). Role of leptin in the regulation of gonadotropin secration in farm animals. Anim. Reprod. Sci, 82-83, 155-167. https://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2004.04.032
Bikteev, F.R., Seitov M.S., Nenashev I.V. (2007). Nekotoryie biohimicheskie pokazateli krovi koz orenburgskoy puhovoy porodyi na fone mikointoksikatsii. Izvestiya Samarskoy GSHA, 1, 55-56 (in Russian).
Bishnu, Charan Pradan (2016). Evaluation of haematological and biochemical parameters of goats of central Odisha environment fed on natural grazing land of Odisha, India. The Pharma Innovation Journal, 5(5B), 83-90. Bulatov A.S. (2004). Konstitutsionalnyie, produktivnyie i nekotoryie biologicheskie osobennosti zaanenskih koz raznyih laktatsiy. Thesis of Doctoral Dissertation. Stavropol (in Russian).
Danilova, L.I., Matveeva, A.V. (2001). Gormonyi schitovidnoy zhelezyi i metabolizm kostnoy tkani. Med. Novosti, 9, 3-7 (in Russian).
Dashukaeva, K.G., Nezhdanov, A.G. (1993). Gormonalnyie izmeneniya v sisteme mat-plod v zavisimosti ot ih molochnoy produktivnosti i vozrasta. Selskohozyaystvennaya biologiya, 6, 72-76 (in Russian).
Drovorub, A.A. (2006). Vliyanie razlichnogo urovnya i tipa kormleniya na produktivnost koz zaanenskoy porodyi. Ovtsyi, kozyi, sherstnoe delo, 2, 27-28 (in Russian).
Ermakov, V.V. (2002). Sravnitelnaya harakteristika faktorov estestvennoy rezistentnosti nekotoryih fiziologo-biohimicheskih pokazateley krovi i moloka zaanenskih i korotkogrubosherstnyih koz. Thesis of Doctoral Dissertation. Samara (in Russian). Golikov, P.P. (1988). Retseptornyie mehanizmyi glyukokortikoidnogo effekta. Moscow. Meditsina (in Russian). HaligQr, M., Karim, G., Lotfi, A. (1987). Studies on the milk composition on crossbred Saanen goat. Jorn. of Veter. Faculty Univ. of Tehran, 1(42), 12-13.
Hodanovich, B. (2003). Kozovodcheskie molochnyie fermyi. Zhivotnovodstvo Rossii, 11, 28-30 (in Russian).
Kareva, E.H. (2003). Mehanizmyi deystviya progesterona. Voprosyi biologicheskoy, meditsinskoy i farmatsevticheskoy himii, 2,
5-9 (in Russian).
Kaushik, H.K., Buqalia, N.S. (1999). Plasma total protein, cholesterol, minerals and transaminases during pregnancy in goats. Indian. Vet. J, 67(7), 603-606.
Kazanovskiy, S.A., Ermolova, J.C., Razhamuradov, Z.T. (1983). Vliyanie urovnya kormleniya na lipidnyiy obmen i produktivnost koz. Ovtsevodstvo, 3, 38-39 (in Russian).
Ketkar, C.M., Sabnis S.R., Limaye S.V. (1990). Performance of crossbred saanen goats for milk production and disease incidence with small farmers in villages abound Narayangaon. Livestock production and diseases in the tropics. Utrecht. Kibkalo, D.V., Morozenko, D.V., Timoshenko, O.P., Vikulina, G.V., Borovkov, S.B., Gtebova, K.V (2017). Klinichna otsinka rezultativ biohimichnogo dosIidzhennya krovi tvarin. Dovidnik dlya likariv veterinarnoyi meditsini. Kharkiv (in Uirainian). Klopov, M.I. (1992). Gormonalnyiy profil i ego svyaz s produktivnostyu selskohozyaystvennyih zhivotnyih. Thesis of Doctoral Dissertation. Moscow (in Russian).
Kovalenko, R.I. (1986). Osobennosti epifizarno-gipotalamicheskogo kontrolya gonadotropnoy funktsii u laktiruyuschih i nelaktiruyuschih ko. Proceed. VII All-Soviet Sympozium. Moscow (in Russian). Kozlov, A.V. (2006). Kozy. Soderzhanie i razvedenie. Moscow. Akvarium (in Russian).
Kuanyishbekova, G.A., Kreychi, P. (1986) Sekretsiya prolaktina, kortikosteroidov i kateholaminov pri doenii koz. Proceed. VII All-Soviet Sympozium. Moscow. (in Russian).
Levchenko, V.I., Kondrahin, I.P., ViIzlo, V.V. et al. (2001). Vnutrishni hvorobi tvarin. Bila Tserkva (in Ukrainian). Maslak Yu.V., Timoshenko O.P., KIbkalo D.V. (2010). Zmini biohimichnih pokaznikiv sirovatki krovi ta sechi u vagitnih kiz na doklinichniy stadiyi osteodtstrofiyi. Problemi zooinzheneriyi ta veterinarnoyi meditsini. Zb. Nauk. Prats, 21(1), 119-126. Maslak, Y., Mitrofanov, О., Sobakar А. (2017). Biochemical diagnostics of osteodystrophy of goats. Proceed. International Scientific Symposium "Modern animal husbandry - food safety and durable development" Scientific papers. University of Agricultural Sciences and Veterinary Medicine of IA§I. Romania.
Mavridis, G.L. (2000). Clinical signs of foot and mouth disease in flick of Saanen goats in the village of N. Sofiko (2000). Bull.Hellen.Veter. Med. Soc, 1(51), 69-74.
Mori, Y., Maeda, K., Sawasaki, Т., Капо, Y. (1985). Photoperidic control of prolactin secretion in the goat. Japan. J. Anim. Reprod, 1(31), 9-15. https://doi.org/10.1262/jrd1977.31.9
Muhannad, M. (2008). Obmen veschestv i produktivnost koz zaanenskoy porodyi pri raznom urovne kormleniya. Thesis of Doctoral Dissertation. Moscow (in Russian).
Nemova, T.V, Bereza V.I., Masliy M.L., Tsvilihovskiy M.I. (2010) Naukovo-praktichni rekomendatsiyii z diagnostiki i profilaktiki porushen mineralnogo obminu u molochnih kiz. Kiyv. Vidavnichiy tsentr NUBIP Ukrayini (in Ukrainian). Nemova, T.V. ,Sisolyatin S.V., Tsvilihovskiy M.I. (2010). Porushennya lipidnogo obminu pri mineralniy nedostatnosti u molochnih kiz ta yogo korektsiya. Veterinarna meditsina Ukrayini, 11-13 (in Ukrainian).
Ozmen, O., Sahinduran, S., Aydogan, A., Sevgisunar, N.S. (2017). Clinical and pathological studies on nutritional fibrous osteodystrophy in goats. Ankara Univ Vet Fak Derg, 64, 55-59. https://doi.org/10.1501/Vetfak 0000002774 Palmer, N. (1970) Osteodystrophy Diseases of Sheep: The Osteodystrophy of Calcium Deficiency University of Melbourne, Office of Research.
Pavlov, M.E., Yakovleva, O.G., Mitrofanov, O.V., Mogilovskiy, V.M. (2005). Biohimihni doslidzhennya v diagnostitsi vnutrishnih hvorob tvarin. Kharkiv (in Ukrainian).
Preobrazhenskaya, T.S. (2002). Kozovodstvo perspektivnaya otrasl. Ovtsyi, kozyi, sherstyanoe delo, 4, 36-37 (in Russian). Stewart, H.J., Maule Walker. F.M. (1987). ACTH initiation of mammary secretion in pregnant goats is influenced by the stage of gestation and pre partum milking J. Dairy Res. 2(54). 179-191. https://doi.org/10.1017/S0022029900025322 Thiruvenkadan, A.K., Karunanithi, K. (2006). Characterisation of Salem Black goats in their home tract. Animal genetic resources information. FAO. Roma, 38, 67-75.
Wentzel, D., Vibzoey, R.C., Bota, J.J., Wentzel, D. (1979). Seasonal variations in adrenal and thyroid function of angora goats. Agro Animalia, 1, 1-3.
Yakovich, V.G., Lagodyuk, P.Z. (1991). Obmen lipidov u zhivotnyih v ontogeneze. Moscow (in Russian).
Citation:
Timoshenko, O.P., Maslak, Yu.V., Miroshnikova, O.S., Sobakar, A.V. (2018). Indicators of proteine and lipid metabolisn in goats affected with osteodystrophy. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 67-73. I ("OE^^^MlThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
