CC BY
22
УДК 504.3:582.29(477.83)
Василова О. I., канд..х1м.наук, Романишин Н. М. ©
Екологгчнии коледж Лъвгвсъкого нацюналъного аграрногоутверситету
1НДИКАЦ1Я АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ РАЙОН1 ЛЬВОВА ЗА ДОПОМОГОЮ ЛИШАЙНИК1В
Дослгджено проективне покриття / частоту трапляння накипных, листуватих / кущистих лишаиниюв на стовбурах кашташв у центральному раиот Львова. Назван/ характеристики оцгнет за 5-балъною шкалою та обчислет значения показниюв вгдносно! чистоти атмосфери (ВЧА). Одержат резулътати засвгдчили те, що за р1внем атмосферного забруднення дослгджувана територ1я належитъ до пом1рно забруднено! лгхенотдикащино! зони, як I 20 роте тому. Цеи факт узгоджуетъся з результатами фгзико-хгмгчного анал1зу проб повтря на державши мереж1 мошторингу, але суперечитъ тформацп про зменшення викид1в штдливих речовин в/д стацюнарних / пересувних джерелу Львов/ протягом 20 ротву 2,9 раза.
Ключов1 слова: атмосферне забруднення, лгхенотдикащя, етфтш лишайники, проективне покриття, частота трапляння, показник вгдносно! чистоти атмосфери.
Вступ. Одним ¿з прюритетних завдань державно! еколопчно! пол1тики Украши в природоохороннш д1яльносп як на национальному, так \ на регюнальних р1внях е охорона атмосферного пов1тря [4]. Незважаючи на закриття ряду пщприемств, обумовлене економ1чною кризою, та заходи, спрямоваш на зменшення забруднення довкшля, стан атмосферного пов1тря у багатьох мютах Украши незадовшьний. Це стосуеться також мюта Льв1в -столиц! Захщно! Украши, чисельшсть населения якого складае коло 750 тис. оЫб, найбшьшого адмшютративного, иромислового та культурного центру Правобережно! Украши, кторичний центр якого внесений до св1тово! сиадщини ЮНЕСКО. Так, викиди забруднюючих речовин в атмосферу вщ стацюнарних джерел \ транспорту у Львов1 склали за 2010 р1к 41,5тис.тонн \ зменшились за останш 20 роюв зменшились у 2,9 раза [3 - 5]. Водночас результати державного мошторингу, одержан! Льв1вським центром з гщрометеорологи ф1зико-х1м1чними методами анал1зу, засвщчують наявшсть у приземному шар1 атмосфери таких забруднювальних речовини, як пил, диоксид арки, монооксид вуглецю, диоксид та оксид азоту, фтористий водень , формальдегщ, бензашрен. Середньор1чш концентрацп деяких ¿з цих речовин (пилу, N0^ формальдегщу) у 1,2-1,4 раза перевищують значения вщповщних гранично допустимих концентрацш [4].
Наведена шформащя державного мошторингу може бути ктотно доповнена л1хеношдикацшними дослщженнями. Л1хеношдикащя, як напрям
© Василова О. I., Романишин Н. М., 2012
302
бюшдикацп, е цшною тим , що враховуе сумарний вплив забруднюючих речовин безпосередньо на жив1 оргашзми, зокрема на лишайники.
.Шхено1ндикащя стану атмосферного пов1тря грунтуеться на вивченш ешф1тних лишайниюв (лишайниюв, що ростуть на кор1 дерев), яю за зовшшшм виглядом I типом росту подшяють на 3 морфолопчш групи: накипш, листуваи, кущистг Встановлено, що при пщвищенш ступеня забруднення пов1тря першими зникають кущист1, пот1м листуват1 й останшми накипш форми [6].
За останш 50-60 роюв лишайники все бшьше використовують як шдикатори ступеня забруднення атмосферного пов1тря у мютах. На територи Львова л1хеношдикацшш дослщження проводились у 1991 р. [5]. За результатами цих дослщжень були виявлеш чотири л1хеношдикацшш зони (сильно-, пом1рно-, слабко забруднена та незабруднена), викреслено схему розташування цих зон на територи Львова.
Метою даноУ роботи було визначення величини атмосферного забруднення в центральному райош Львова в сучасних умовах та встановлення тенденцп його змш шляхом проведения л1хеношдикацшних дослщжень.
Матер1ал 1 методи. Об'ектом дослщження були лишайники на стовбурах кашташв у парку ¿м. I. Франка та у сквер1 на проспект! Свободи (рис.1.). Площа парку ¿м. I. Франка складае 11,7га, аскверу - 2,5га.
Рис.1. Мкця дослщження:
■ - парк ¿м. I. Франка, •- сквер на проспект! Свободи.
Дослщжуваш територи в1ддалеш м1ж собою на ~ 400м I знаходяться в центральнш частиш Львова. В орограф1чному вщношенш щ територи належать до Льв1всько! улоговини [5].
303
Виб1р для дослщження стовбур1в кашташв пояснюеться тим, що у сквер1 на проспект! Свободп каштанн е практично единим видом листяного дерева. У парку ¿м. I. Франка ростуть листяш дерева багатьох вид1в. Але, враховуючи те, що показники забруднення атмосфери, визначеш л1хеношдикащею, дещо залежать вщ виду дерева[1], ми { в парку ¿м. I. Франка дослщжували лишайники на стовбурах кашташв, щоб усунути накладання на результати роботи вплив вщмшностей, зумовлених р1зним видом дерева.
Дослщження проводили у червш 2011 р. шляхом вивчення поширення на стовбурах кашташв накипних, листуватих \ кущистих лишайниюв за методикою [1, 2]. На кожному дерев! описували чотири експериментальш дшянки, дв1 з яких розташоваш при основ! стовбура (швшч-швдень), а дв1 на висот1 1,4-1,6м (швшч-швдень). Експериментальну дшянку обмежували дерев'яною рамкою з розм1ром стор1н 10см х 10см, яка подшена дротиками на квадрати площею 1см2. На кожн1й експериментальн1й дшянщ в1зуально визначали тип росту наявних лишайник1в та вим1рювали значения проективного покриття для кожного типу росту як вщсоток загально! площ1 рамки, зайнятий в1дпов1дним типом. За результатами вим1р1в на чотирьох експериментальних дшянках обчислювали середне арифметичне значения проективного покриття по кожному дереву для лишайниюв кожного типу росту.
Частоту трапляння лишайниюв кожного типу росту (Я) розраховували за формулою [6]:
К = а .100,% , (1)
Ь
де: а - число експериментальних д1лянок на дереву де траплялись лишайники даного типу росту; Ь - загальне число дослщжуваних д1лянок на дерев1.
Оцшювання середнього проективного покриття \ частота трапляння проводили по кожному дереву за 5-бальною шкалою, наведеною в табл. 1 [адаптована 5, 2]
Таблиця 1
Шкала оцшювання проективного покриття та частоти трапляння
ешфггних лншайннкчв
Бал Проективне покриття, % Частота трапляння, %
1 Дуже низьке та низьке 1-20 Дуже редко та редко 1-20
2 Пом1рне 21-40 Пом1рна 21-40
3 Середне 41-60 Середня 41-60
Високе 61-80 Висока 61-80
5 Дуже високе 81-100 Дуже висока 81-100
За балами оц1нювання проективного покриття I частоти трапляння лишайниюв кожно! морфолог1чно! групи на кожному дерев! обчислювали 1х середньозважен1 на дослщжуванш територ11.
304
За середньозваженими балами проективного покриття \ частота трапляння лишайниюв кожного типу росту - накипних (Н), листуватих (Л) \ кущистих (К) - розраховували показники вщносно! чистоти атмосфери (ВЧА) за формулою [2]:
Н + 2Л + 3К
ВЧА =-
30
(2)
де: 1; 2; 3 - коефщенти, що характеризуют чутливкть до атмосферного забруднення накипних, листуватих { кущистих лишайниюв вщповщно;
30 - значения суми (Н+2Л+3К) за умови, що проективне покриття \ частота трапляння лишайниюв р1зного типу росту оцшено у 5 бал1в.
Результати дослщження. У парку ¿м. I. Франка дослщженнями охоплено 90 кашташв, а у сквер1 на проспект! Свободи - 40 кашташв, що складае ~ 50 % вщ загально! юлькоси кашташв, яю ростуть на кожнш з цих територш. Одержан! результати наведен! в табл. 2.
Таблиця 2
Середньозважений бал проективного покриття 1 частоти трапляння лишайниюв рпного типу росту на кор1 дослщжених кашташв та значения _ВЧА в мкцях дослщження_
М1сце дос- Проективне покриття (бали) лишайниюв Частота трапляння (бали) лишайниюв Показник ВЧА
л1дження накипних листуватих кущистих накипних листуватих кущистих за проек. покрит. за част. трапл. серед-нш
Парк 1м. I. Франка 1,7 1,2 2,1 4,0 3,9 3,2 0,35 0,71 0,53
Сквер на проспект! Свободи 1,6 1,5 1,1 3,6 4,2 2,7 0,26 0,67 0,46
1з результат дослщження видно (табл. 2), що на територи парку ¿м. I. Франка найбшьше значения проективного покриття, р1вне 2,1 бала, мають кущист1 лишаайники, яю е найчутлившими до атмосферного забруднення. Значения цього показника для накипних \ листуватих лишайниюв тут дещо нижч1 1 складають вщповщно 1,7 та 1,2 бала. У сквер1 на проспект! Свободи, навпаки, проективне покриття кущистих лишайниюв виявилось нижчим, шж накипних I листуватих. Воно дор1внюе 1,1 бала, що у ~ 2 рази менше за значения цього показника для кущистих лишайниюв на стовбурах кашташв у парку ¿м. I. Франка. Водночас проективне покриття накипних I листуватих лишайниюв у сквер1 на проспект! Свободи складае вщповщно 1,6 та 1.5 бала. Пор1внюючи щ значения з вщповщними у парку ¿м. I. Франка бачимо, що вщмшшсть м1ж ними на обидвох дослщжуваних територ1ях практично швельована.
Частота трапляння мае значения у 1,5 - 3 рази вищ1 за вщповщш 1м значения проективного покриття. Водночас вщмшшсть значень частоти
305
трапляння лишайниюв кожного типу росту на каштанах у парку ¿м. I. Франка вщ вщповщних значень цього показника у сквер1 на проспект! Свободи незначна I не виходить за меж1 20%.Привертае увагу те, що значения показниюв ВЧА (табл. 2) у парку ¿м. I. Франка як за проективним покриттям стовбур1в кашташв лишайниками р1зного типу росту(0,35), так I за частотою трапляння (0,71) та середнього з них (0,53) е вищими, шж у сквер1 на проспект! Свободи, де вони складають 0,26; 0,67 та 0,46 вщповщно.
Напевне, дослщжуваш територи перебувають пщ впливом дещо вщмшних умов розсшвання забруднюючих речовин. Так, хоч для обидвох дослщжуваних територш основним джерелом забруднення е рухомий автотранспорт практично однаково! штенсивност1 руху , але площа парку ¿м. I. Франка у ~ 5 раз1в бшьша, шж скверу на проспект! Свободи. Кр1м того, парк ¿м. I. Франка знаходиться на схил1 Льв1всько! улоговини, а дослщжуваний сквер -на И дш, що зумовлюе кращ1 умови аераци в парку, шж у скверг Важливо й те, що у парку ¿м. I. Франка е бшьше , шж у дослщжуваному сквер^ зелених насаджень, а тому частка викид1в шкщливих газ1в, поглинутих зеленню, тут бшьша. Назван! фактори (бшьша площа, краща аеращя, бшьший стушнь поглинання шкщливих викид1в зеленню) спричинюють те, що концентращя забруднюючих речовин в атмосферному пов1тр1 парку ¿м. I. Франка нижча, шж у сквер1 на проспект! Свободи. Це зумовило бшьшу поширешсть кущистих лишайниюв у парку ¿м. I. Франка, а меншу на територи дослщжуваного скверу.
Значения середнього показника ВЧА, р1вш 0,53 та 0,46 для парку ¿м. I. Франка та скверу на проспект! Свободи вщповщно, менш1 за одиницю I вказують на наявшсть атмосферного забруднення на дослщжуваних територ1ях. Це узгоджуеться ¿з свщченням результата ф1зико-х1м1чного анал1зу проб пов1тря, який виконуеться на державнш мереж1 мошторингу [4].
Осюльки, одержан! значения середнього показника ВЧА вкладаються в меж1 0,21 - 0,60, то дослщжуваш територи можна вщнести до пом1рно забруднено! л1хено1ндикацшно! зони[5]. Аналопчну характеристику ступеня атмосферного забруднення центрально! частини Львова засвщчили л1хено1ндикацшш дослщження, виконаштуту 1991 р. [5].
Як видно, хоч обсяг викид1в забруднюючих речовин в атмосферу за останш 20 роюв по Львову скоротився у 2,9 раза та р1вень атмосферного забруднення не змшився. На нашу думку, припинення дшльносп великих пщприемств I створення на 1х основ! малих спричинили невпорядковашсть обл1ку шкщливих викид1в: на малих пщприемствах цей обл1к або не ведеться, або ж ведеться неналежним чином.
Висновки. Таким чином, результата наших л1хеношдикацшних дослщжень, проведених у центральнш частиш Львова, засвщчили наявшсть атмосферного забруднення, стушнь якого за останш 20 роюв не змшився. Цей факт узгоджуеться з результатами ф1зико-х1м1чного анал1зу проб пов1тря на державнш мереж1 мошторингу, але суперечить шформацп про зменшення викид1в шюдливих речовин вщ стацюнарних I пересувних джерел у Львов1 протягом 20 роюв у 2,9 раза.
306
Л1тература
1.Василова 0.1., Романишин Н. М. Л1хеношдикацшш дослщження атмосферного забруднення у Львовг Науковий вкник ЛНУВМБТ ¿м.. С. 3. Гжицького. Том 13, № 2(48), частина 2, 2011. С. 202 - 207.
2.Дудшкова I. I., Пушюн С. П. Мошторинг довкшля: Навч. поабник: у 2-х ч. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2007, - ч. 1.- С. 117, 118.
3.Еколопя Льв1вщини 2006. - Льв1в: СПОЛОМ, 2007. - С. 12.
4.Еколопя Льв1вщини 2010. - Льв1в: ЗУКЦ, 2011. - С. 5, 9 - 11.
5.Кондратюк С. Я. 1ндикащя стану навколишнього середовища Украши задопомогою лишайник1в. - К.: Науковадумка, 2008.- С. 6, 107, 112, 116-126.
6.Солдатенкова Ю. П. Малый практикум по ботанике. Лишайники. Изд-во Московского университета, 1977. - С. 13, 17.
Summary O. I. Vasilova, N. M. Romanishyn
Ecological college of Lviv national agricultural university INDICATION OF ATMOSPHERIC POLLUTION IN THE CENTRAL DISTRICT OF THE CITY OF LVIV BY THE HELP OF LICHENS
It has been researched the projection covering and the frequency of occurring eristose, foliose and fruticose lichens on the trunks of chestnuts in the central district of the city of Lviv. A named characteristic has been estimated for 5-point scale and there has been counted the index of relative of Air Purity. . Given results witnessed that after the level of air pollution the researched territory belongs to moderate polluted lichenoindication area, as like 20 years ago.. This fact agrees with results of physic-chemical analysis of samples of air on the state net of monitoring, but argues with information for decrease emissions of harmful substances from stationary and movable sources in Lviv during 20 years as folded as 2,9 times.
Key words: atmospheric pollution, lichen indication, epiphyte lichens, projection covering, frequency of happening, index of relative of Air Purity.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
307
