CC BY
31
УДК 504.3:582.29(477.83)
Василова О. I., канд..хiм.наук Романишин Н. М. ©
Екологгчний коледж Льегеського нацюнального аграрного утеерситету
ЛГХЕНОШДИКАЦШШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ У ЛЬВОВ1
Дослгджено проектиене покриття I частоту трапляння накипних, листуеатих I кущистих лишайните на стоебурах листяних дерев е однт гз промислоеих зон Льеоеа. Назеат характеристики оцтеш за 5-бальною шкалою та обчислет значення показникге егдносног чистоти атмосфери (ВЧА). ОдержанI результати засегдчили наяешсть атмосферного забруднення, стутнь якого за останн 20 рокге не змтиеся. Цей факт узгоджуеться з результатами ф1зико-х1м1чного анал1зу проб поетря на держаент мереж1 монторингу, але суперечить ¡нформацп про зменшення еикид\е шюдлиеих речоеин е1д стацюнарних I пересуених джерел у Льеоег протягом 20 рокге у 2,8 раза.
Ключовi слова: атмосферне забруднення, лгхенотдикащя, етфтн1 лишайники, проектиене покриття, частота трапляння, показник егдносног чмстоти атмосфери.
Вступ. Незважаючи на спад виробництва та зусилля, спрямоваш на зменшення забруднення довкшля, рiвень атмосферного забруднення у мютах Укра1ни залишаеться високим. Не е винятком i м. Львiв. Так, викиди забруднюючих речовин в атмосферу вщ стацюнарних джерел i транспорту у Львовi за останш 20 роюв зменшились у 2,8 разiв i склали за 2009 рш 43,2 тис.тонн [2, 3]. Проте результати державного мошторингу, одержат Львiвським центром з гщрометеорологи фiзико-хiмiчними методами ан^зу, засвщчують те, що стан атмосферного пов^ря у м. Львовi незадовшьний. У приземному шарi атмосфери мютяться такi забруднюючих речовини, як пил, диоксид арки, диоксид та оксид азоту фтористий водень, формальдегщ, бензатрен. Середньорiчнi концентрацп деяких iз цих речовин (пилу, К02, формальдегщу) у 1,2-1,4 раза перевищують значення вщповщних гранично допустимих концентрацiй [3].
Наведена шформащя державного монiторингу може бути ютотно доповнена лiхеноiндикацiйними дослщженнями. Лiхеноiндикацiя як напрям б^ндикацп е щнною тим, що враховуе сумарний вплив забруднюючих речовин безпосередньо на живi оргашзми, зокрема на лишайники.
Лiхеноiндикацiя стану атмосферного повiтря грунтуеться на вивченнi епiфiтних лишайникiв (лишайниюв, що ростуть на корi дерев), як за зовнiшнiм виглядом i типом росту подiляють на 3 морфолопчш групи: накипнi, листуватi,
© Василова О. I., Романишин Н. М., 2011
кущист1 Встановлено, що при пщвищенш ступеня забруднення пов^ря першими зникають кущистi, поим листуват й останнiми - накипш форми [5].
За останнi 50-60 роюв лишайники все бiльше використовують як iндикатори ступеня забруднення атмосферного пов^ря у мiстах. На територп Львова лiхеноiндикацiйнi дослiдження проводились у 1991 р. [4]. За результатами цих дослщжень були виявлеш чотири лiхеноiндикацiйнi зони (сильно-, помiрно-, слабко забруднена та незабруднена), викреслено схему розташування цих зон на територп Львова.
Метою даноУ роботи було визначення величини атмосферного забруднення в однш iз промислових зон Львова в сучасних умовах та встановлення тенденци його змiн шляхом проведення лiхеноiндикацiйних дослiджень.
Матер1ал 1 методи. Об'ектом дослiдження були лишайники на стовбурах листяних дерев у сквер^ що притлягае до вул. Замарстишвсько! i Лiнкольна, а також вздовж дшянки вул. Липинського, яка знаходиться мiж вул. Замарстинiвською i Весняною (рис.1.). Площа сквера складае 3га, а довжина дшянки вул. Липинського - близько 500м. Дослщжуваш територп вщдалеш мiж собою на ~ 400м i знаходяться в однiй iз промислових зон Львова. В орографiчному вiдношеннi цi територп належать до Полтвинсько! улоговини
[4].
Рис.1. Мкця дослщження
•- сквер; "° ° - дiлянка вул. Липинського
Дослщження проводили у червнi 2010 р. шляхом вивчення поширення накипних, листуватих i кущистих лишайникiв на стовбурах дерев рiзного виду (сквер - береза, каштан, клен, липа; дшянка вул. Липинського - липа) за
методикою [1]. На кожному деревi описували чотири експериментальш дшянки, двi з яких розташоваш при основi стовбура (твшч-твдень), а двi - на висот 1,4-1,6м (пiвнiч-пiвдень). Експериментальну дiлянку обмежували дерев'яною рамкою з розмiром сторш 10см х 10см, яка подшена дротиками на квадрати площею 1см2. На кожнш експериментальнiй дiлянцi вiзуально визначали тип росту наявних лишайниюв та вимiрювали значення проективного покриття для кожного типу росту як вщсоток загально! площi рамки, зайнятий вщповщним типом. За результатами вимiрiв на чотирьох експериментальних дiлянках обчислювали середне арифметичне значення проективного покриття по кожному дереву для лишайниюв кожного типу росту.
Частоту трапляння лишайниюв кожного типу росту (Я) розраховували за формулою [5]:
Е = а .100,% , (1)
Ь
де: а - число експериментальних дшянок на деревi, де траплялись лишайники даного типу росту; Ь - загальне число дослщжуваних дшянок на дерева
Оцiнювання середнього проективного покриття i частоти трапляння проводили по кожному дереву за 5-бальною шкалою, наведеною в табл. 1 [адаптована 4, 1]
Таблиця 1
Шкала ощнювання проективного покриття та частоти трапляння
етфггних лишайниюв
Бал Проективне покриття, % Частота трапляння, %
1 Дуже низьке та низьке 1-20 Дуже р1дко та р1дко 1-20
2 Пом1рне 21-40 Пом1рна 21-40
3 Середне 41-60 Середня 41-60
4 Високе 61-80 Висока 61-80
5 Дуже високе 81-100 Дуже висока 81-100
За балами ощнювання проективного покриття i частоти трапляння лишайниюв кожно! морфолопчно! групи на кожному деревi вiдповiдного виду обчислювали !х середньозваженi на дослщжуванш територи.
За середньозваженими балами проективного покриття i частоти трапляння лишайниюв кожного типу росту - накипних (Н), листуватих (Л) i кущистих (К) - розраховували показники вщносно! чистоти атмосфери (ВЧА) за формулою [1]:
ВЧА = Н12Л13К, (2)
3О
де: 1; 2; 3 - коефщенти, що характеризують чутливiсть до атмосферного забруднення накипних, листуватих i кущистих лишайниюв вщповщно;
3О - значення суми (Н+2Л+3К) за умови, що проективне покриття i частота трапляння лишайниюв рiзного типу росту ощнено у 5 балiв.
Результати дослщження. У скверi дослщженнями охоплено 20 берiз, 30 каштанiв, 10 клешв та 10 лип, а на дшянщ вул. Липинського - 60 лип. Одержат результати наведет в табл. 2.
Таблиця 2
Середньозважений бал проективного покриття 1 частоти трапляння лишайникш рiзного типу росту на корi дослiджених дерев та значення ВЧА
в мпсцях дослщження
Мюце дос-лвджен-ня Вид дерева Проективне покриття (бали) лишайников Частота трапляння (бали) лишайников Показник ВЧА
на-кип-них листу-ватих ку-щис-тих на-кип-них лис-ту -ватих ку-щис-тих !а проек. покрит. за част. трапл. серед-нш
Сквер береза 2,00 0,65 0,15 4,10 2,00 0,60 0,12 0,33 0,22
каштан 1,30 0,70 0,10 2,70 1,87 0,27 0,16 0,24 0,20
клен 1,40 1,00 0,30 3,60 2,70 0,80 0,14 0,38 0,26
липа 1,60 1,10 0,20 3,40 2,30 0,60 0,15 0,33 0,24
Ддлянка вул. Липинського липа 0,62 0,97 0,60 1,77 2,85 2,00 0,15 0,45 0,30
1з результатiв дослiджень на територи скверу (табл. 2) видно, що значення проективного покриття дерев рiзного виду лишайниками одного i того ж типу росту вiдрiзняються мiж собою менше, нiж на 1 бал i коливаються в межах 1,30-2,00, 0,65-1,10 та 0,10-0,30 бала для накипних, листуватих i кущистих лишайникiв вiдповiдно.
Частота трапляння мае значення у 2-3 рази вищi за вщповщш 1м значення проективного покриття. Водночас рiзниця мiж максимальним i мiнiмальним значеннями частоти трапляння лишайниюв одного i того ж типу росту для дерев рiзного виду також мала i складае 1,40 та 0,83 i 0,53 бала для накипних, листуватих i кущистих лишайникiв вiдповiдно.
Значення показниюв ВЧА, обчисленi за проективним покриттям i за частотою трапляння етф^них лишайникiв на стовбурах дерев рiзного виду, а також середш з них (табл. 2) утворюють вузькi числовi дiлянки, рiвнi вщповщно 0,12-0,16 та 0,24-0,38 i 0,20-0,26.
Все ж одержат значення як проективного покриття, так i частоти трапляння та показниюв ВЧА засвщчують деяку 1х залежнiсть вiд виду дерева: вщносш вiдхилення мiж вщповщними значеннями iнодi перевищують 20%, тобто виходять за межi допустимо! похибки дослщження. У зв'язку з цим дослщжуваш територи ми порiвнювали мiж собою за значеннями показникiв, одержаних для одного i того ж виду дерева - липи.
Порiвнюючи показники лiхеноiндикацil на стовбурах липи у скверi з вщповщними вздовж вул. Липинського бачимо (табл. 2), що проективне покриття i частота трапляння кущистих лишайниюв, якi е високочутливими до атмосферного забруднення, у ~ 3 рази вищi вздовж вул. Липинського вiд таких у сквера Значення показника ВЧА за проективним покриттям стовбурiв липи лишайниками в обидвох мюцях одинаковi, а за частотою трапляння та середш вздовж вул. Липинського вищ^ нiж у скверi в 1,37 та 1,25 раза вщповщно. На перший погляд таю результати несподiванi, бо обц^ територи дослiдження перебувають пiд впливом одних i тих же промислових пiдприемств, а рух автотранспорту по вул. Липинського набагато штенсившший, шж по вулицях Замарстинiвськiй та Лшкольна, що оточують сквер iз твдня та заходу.
Напевне, тут мають вплив також мжро^матичш умови, зокрема штенсившсть аераци. Так, сквер зi сходу та пiвночi прилягае до 10-поверхових житлових будинкiв, яю створюють перешкоду переважаючим у Львовi захiдним вiтрам. Внаслiдок цього штенсившсть аераци у скверi ослаблена, що спричинюе пщвищену концентрацiю забруднюючих речовин в атмосферному пов^р1 На дослщжуванш дiлянцi вул. Липинського, по обидва И боки (швшч, пiвдень), знаходяться одноповерховi будiвлi, а шлях для захщних вiтрiв вiдкритий. Тому штенсившсть аераци на дослщжуванш дшянщ вул. Липинського бшьша, а концентрацiя забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi нижча, шж у скверi. Це зумовило бшьшу поширенiсть кущистих лишайникiв вздовж вул. Липинського, а меншу - на територи скверу.
Значення середнього показника ВЧА, рiвнi 0,24 та 0,30 для скверу та дшянки вул. Липинського вщповщно, меншi за одиницю i вказують на наявшсть атмосферного забруднення на дослщжуванш територи. Це узгоджуеться iз свiдченням результаив фiзико-хiмiчного аналiзу проб повiтря, який виконуеться на державнiй мережi мошторингу [3].
Оскiльки одержанi значення середнього показника ВЧА вкладаються в межi 0,21-0,40, то дослiджуванi територи можна вщнести до помiрно забруднено1 лiхеноiндикацiйноl зони (табл.1). Аналогiчну характеристику ступеня атмосферного забруднення дано1 територи засвщчили лiхеноiндикацiйнi дослiдження, виконанi на територи Львова у 1991р. [4].
Як бачимо, хоч викиди забруднюючих речовин в атмосферу за останш 20 роюв зменшились у 2,8 раза та стутнь атмосферного забруднення не змшився. Мабуть, припинення дiяльностi великих пщприемств i створення на !х основi малих спричинили невпорядкованiсть обл^ шкiдливих викидiв: на малих пщприемствах цей облiк або не ведеться, або ж ведеться неналежним чином.
Висновки. Таким чином, результати наших лiхеноiндикацiйних дослщжень, проведених в однiй iз промислових зон Львова, засвiдчили наявшсть атмосферного забруднення, ступшь якого за останш 20 роюв не змшився. Цей факт узгоджуеться з результатами фiзико-хiмiчного аналiзу проб пов^ря у державнш мережi монiторингу, але суперечить шформаци про
зменшення викидiв шкщливих речовин вщ стащонарних i пересувних джерел у Львовi протягом 20-ти роюв у 2,8 раза.
Лггература
1.Дуднiкова I. I., Пушюн С. П. Монiторинг довкiлля: Навч. поабник: у 2-х ч. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2007, - ч. 1.- С. 117, 118.
2.Еколопя Львiвщини 2007. - Львiв: СПОЛОМ, 2008. - С. 20.
3.Еколопя Львiвщини 2009. - Львiв: ЗУКЦ, 2010. - С. 10, 11, 96.
4.Кондратюк С. Я. 1ндикащя стану навколишнього середовища Украши за допомогою лишайникiв. - К.: Наукова думка, 2008.- С. 6, 107, 112, 116-126.
5.Солдатенкова Ю. П. Малый практикум по ботанике. Лишайники.
Изд-во Московского университета, 1977. - С. 13, 17.
Summary O. I. Vasilova, N. M. Romanishyn
Ecological college of Lviv national agricultural university LICHENINDICATIONRESEARCHES OF ATMOSPHERIC POLLUTION IN
THE CITY OF LVIV
It has been researched the projection covering and the frequency of happening eristose, foliose and fruticose lichens on the trunks of leafy trees in one of the industrial areas of the city of Lviv. A named characteristic has been estimatedfor 5-point scale and there has been counted the index of relative of Air Purity. Given results witness the presence of atmospheric pollution, degree of which has not changed for last 20 years. This fact agrees with results ofphysic-chemical analysis of samples of air on the state net of monitoring, but argues with information for decrease emissions of harmful substances from stationary and movable sources in Lviv during 20 years as folded as 2,8 times.
Key words: atmospheric pollution, lichen indication, epiphyte lichens, projection covering, frequency of happening, index of relative of Air Purity.
Стаття надшшла до редакцИ 26.04.2011
