CC BY
37
rary data on autecological particulars the genus. Some recommendations relative to following their introduction are also given. Ten from twelve taxons (P. auricular L., P. denticulate Sm., P. elatior (L.) Hill. subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae Kusn., P. saxatilis Kom., P. sieboldii E. Morr., P. veris L., P. veris L. subsp. macrocalyx (Bunge) Lbdi, P. vulgaris Huds., P. woronowi Losinsk.), which are introduced at M.M. Gryshko National Botanical Garden are determined to have the prospects for following using at landscaping in the conditions of Ukrainian Forest-Steppe.
Key words: introduction, flower growing, autecological particulars of the genus, assortment of ornamental plants, the genus Primula.
УДК57.0S:5S1.9 Мол. наук. ствроб. Л.Я. Плескач1;
проф. С.Я. Кондратюк2, д-р бюл. наук2
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ Л1ХЕНОФЛОРИ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРШ" HAH УКРАШИ
Проведено дослщження видового складу лixенофлори дендропарку "Oлександрiя" HAH Украши в зв'язку з попршенням стану атмосферного пов^ря. Шведено xаракте-ристику стану атмосферного пов1тря м. Бша Церква. Коротко подано юторто вивчення лишайникового покриву дендропарку "Oлександрiя". Результати дослiдження засвщчи-ли, що Í3 групи кущистиx видiв (найбшьш чутливиx до атмосферного забруднення) ет-фiтниx лишайникiв Quercus robur. тут найчастше представленi такi види: Evernia pru-nastri (L.), Ramalinapollinaria (Westr.) Ach., R. subfarinacea (Cromb) Nyl. Шйпоширеш-шими iз групи листуватиx лишайникiв виявились Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoriaparietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Ключoвi слова: лixенофлора, ешф^ш лишайники, локаттет.
Постановка проблеми. В атмосферному повiтрi сучасниx мют на тери-торiяx, що прилягають до промисловиx тдприемств, трапляються десятки рiз-ниx забруднювачiв як газовиx, так i такиx, що знаxодяться у тдвшеному станi. Бiльшiсть з ниx e токсичними для людини. У рiзниx населениx пунктаx, особливо у великиx мiстаx, органiзовано системи спостереження за забруднювачами i вимiри ïx концентрацiй. Однак iнструментальнi аероxiмiчнi вимiри xарактери-зують стан атмосфери лише на даний момент i лише фрагментарно, i не враxо-вують поеднання шюдливого впливу цiлиx груп забруднювачiв повiтря.
1ндикаторами стану природного середовища з особливим успixом мо-жуть використовуватись споровi рослини i передуим лишайники. Hа вщм^ вiд iншиx рослин, лишайники xарактеризуються бiльшою стiйкiстю до такиx факторiв, як високi та низькi температури, вщсутнють води, короткий вегета-цшний перiод тощо. У зв'язку з особливостями будови та процеив життeдiяль-ностi вони вiдрiзняються пiдвищеною чутливютю до рiзниx речовин, що е забруднювачами повггря, крiм того, е добрими накопичувачами важкиx метатв, радiонуклiдiв тощо. Iсторiя використання лишайниюв для оцiнювання стану атмосферного повиря нараxовуe понад 150 роюв.
1 Державний дендрологiчний парк "Олексац^я" HAH Украши, м. Бiла Церква;
2 1нститут ботанiки iм. М.Г. Холодного HAH Украши
Оцiнювання стану атмосферного повиря в MicTax Укра1ни було розпоча-то на початку 1990-х роюв. CTyniHb забруднення атмосферного повиря за допо-могою лишaйникiв було визначено у великих мютах Укра1ни: Львовi [7], До-нецьку [1], Киeвi [5, 6] та деяких шших. Оцiнювaння стану забруднення повиря методом лixеноiндикaцп здшснено також у менших мicтax у рiзниx регiонax кра1ни, зокрема: Луцьку, Iвaно-Фрaнкiвcькy, Рiвномy, Тернополi [8], Херсош [17] та iншиx.
Лixенофлорy заповщних територiй Укра1ни вивчено недостатньо. Досль джено лixенофлорy Стрельцовського степу Луганського природного заповщни-ка НАН Укра1ни [16], Нaцiонaльного парку "Слобожанський"[4], ешфпну лixе-нофлору заказника Дальницького [10], лixенобiотy грaнiтниx вiдcлонень об'eктiв природно-заповщного фонду €ланецько-1нгульського регiонy [2] i балки Дудчани (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н) [3]. Проведено геогра-фiчний aнaлiз лixенофлори Угольського масиву Карпатського бюсферного за-повiдникa [15]. Вивчено лишайники люостепово! зони верxiв'я рiчки 1нгулець [11] тощо.
Дендропарк " Олекcaндрiя" НАН Укра1ни е одним з об'eктiв Природно-заповщного фонду Укра1ни, розташований на твшчно-захщнш околицi м. Бiлa Церква, яке е великим промисловим центром Ки1всько1 обл. На стан атмосферного повпря мюта мають вплив викиди промислових тдприемств, автотранспорту та транскордонне перенесення забруднювальних речовин. Основними пiдприемcтвaми-зaбрyднювaчaми атмосфери е: ТЕЦ, ВАТ "Трiбо" (завод Азбес-тотеxнiчниx виробiв), ВАТ "Росава" (шинний завод № 1), ВАТ "Валса" (шин-ний завод № 2), завод гумотехшчних виробiв, ЗАТ "Ферокерам", АТ "Бшоцер-кiвciльмaш". Загальний обсяг викидiв забруднювальних речовин в атмосферне повпря м. Бша Церква за останш роки становив понад 12,1-12,5 тис. т, зокрема вщ стащонарних джерел - 2,3-2,9 тис. т та пересувних - 9,6- 10,2 тис. т. Частка викидiв автотранспорту в загальнш cyмi викидiв була 79,3- 81,6 %. Основними компонентами викидiв вiд cтaцiонaрниx джерел е: пил, дюксид ciрки, дюксид азоту, оксид вуглецю.
Результати aнaлiзy викидiв шкiдливиx речовин в атмосферу м. Бша Церква вщ стащонарних джерел забруднення за останш роки засвщчили, що кон-центрацп завислих речовин, дюксиду ciрки, оксиду вуглецю, бензaпiренy не пе-ревищували норм ГДКсд., за винятком дюксиду азоту, середня концентращя якого становила 1,5 ГДКсд.-1,8 ГДКсд. Крiм викидiв шкiдливиx речовин вщ ста-цiонaрниx джерел, на стан атмосферного повпря дендропарку " Олекcaндрiя" мають вплив локaльнi викиди забруднювальних речовин. Так, у захщнш части-нi парку, в рaйонi кварталу 6 вщбуваеться виxiд нaфтопродyктiв на денну по-верхню та в квaртaлi 19 - aмiaкy (в мющ виходу забруднених aзотовмicними сполуками вод).
Оптимальними iндикaторaми порушення екосистем при техногенному впливi через атмосферу е ешфпш лишайники. Вони, завдяки вiдcyтноcтi кути-кули та недорозвиненню коренево1 системи, е дуже чутливими до забруднення навколишнього середовища, особливо дiокcидом шрки.
Мета роботи - дослщження видового складу ешф^но! лiхенофлори для подальшо! оцiнювання якост атмосферного повiтря дендропарку мОлександрiям у зв'язку з локальним техногенним забрудненням територи дендропарку "Олек-сандрiям, а також попршенням стану атмосферного повггря м. Бiла Церква.
Матерiали та методика дослвджень. Дослiдження видового складу ет-ф^но! лiхенофлори проводили упродовж 2011-2013 рр. Вивчали видовий склад ешфггних лишайникiв Quercus robur L., Acer campestre L., A. platanoides L., Tilia cordata Mill., Fraxinus exelsior L., Betula pendula Roth., Carpinus betulus L.та деяких iнших. Дослiдження проводили в захщнш частинi парку в локалiтетах (кварталах): 6, 11, 12,,19, 24, 25, 31 та в центральны частинi у локалггетах (кварталах): 2, 3, 4,,7, 8, 12, 13, 14, 20, 27, 28, 29 (рис. 1). Етфггш лишайники вивчали переважно з твтчно! частини стовбура. При цьому реестрували усi види епiфiтних лишайниюв.
Рис. 1. Схема ландшафтних дтянок дендропарку "Олександрiя "
Результати дослщжень. У мФлорi лишайникiв Украши" [12-14] наведено вщомосп про 39 видiв лишайникiв парку "Олександрiя" за зборами А.М. Ок-снера, М. Гродзинського, П. Оксшка, Лшчевсько!, Дубовик, Хохол. Збiр герба-рiю проводили в райот Палieвоi гори, урочищах Голендерня та Кошик. Серед зiбраних видiв потрiбно особливо видiлити види кущистих лишайникiв: Ramali-na fraxinea, Evernia prunasri та листуватих: Pseurosticta acetabulum, Melanelia exasperata, Flavoparmelia caperata, Cetrelia cetrarioides, Leptogium lichenoides [12-14]. Наведет види e дуже чутливими до атмосферного забруднення [9], тому порiвняння л^ературних даних з оригшальними даними щодо сучасного по-ширення вказаних видiв, може пролити свило на загальш змiни забруднення атмосферного повггря на територiях, що прилягають до парку "Олександрiя".
Пiд час обстеження лишайниюв захiдноi частини парку "Олександрiя" виявлено 34 види лишайниюв та лiхенофiльних грибiв, з яких лiхенофiльний гриб Pyrenochaeta xanthoriae Diederich, що вражав листуватий лишайник Xanthoria parietina, вперше наведений для Люостепу Украiни. Цей вид був не-щодавно наведений для Украiни 3Í степовоi зони. Нами цей вид вперше наведений з лiсостеповоi (парк "Олександрiя") та широколистянолiсовоi зони Украши (Киiвська обл., околиця м. Вишгород).
Результати проведених дослiджень показали, що iз групи видiв кущис-тих епiфiтних лишайникiв Quercus robur тут найчастше представленi такi види: Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach. (рис. 2), R.subfarinacea (Cromb) Nyl. Лише один раз був зареестрований кущистий лишайник Ramalina cf. calicaris (L.) Rohl. Найпоширешшими iз групи листуватих лишайникiв ви-явились Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymniaphysodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, P. distorta (With.) J.R. Laundon. Дещо рщше трапляються види листуватих лишайниюв: Parmelina tiliacea (Hoffm.) Hale, Melanohalea exasperatula (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, M. subargentifera (Nyl.) Essl., Massjukiella polycarpa (Hoffm.) S.Y. Kondr. et al., Oxneria huculica S.Y. Kondr., Tuckermannopsis chlorophylla (Willd.) Hale. Серед накипних лишайниюв найчас-тше були зареестроваш - Lepraria incana (L.) Ach., L. lobificans Nyl., Lecidella elaeochroma (Ach.) M. Choisy, Lecanora carpinea (L.) Vain., Opegrapha rufescens Pers., Pertusaria albescens (Huds.) M. Choisy & Werner.
Рис. 2. Kywucmi лишайники: а) Evernia prunastri; б) Ramalina pollinaria
Шд час обстеження лишайниюв центрально1 частини парку "Олексан-дрiя" виявлено понад 40 видiв лишайникiв. Результати проведених дослщжень засвiдчили, що iз групи видiв кущистих епiфiгних лишайникiв Quercus robur тут найчастше предсгавленi таю види: Everniaprunastri (L.),
Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea (Cromb) Nyl. Найпоши-ренiшими iз групи листуватих лишайниюв виявились Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physco-nia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, P. distorta (With.) J.R. Laundon. Де-що рщше трапляються види листуватих лишайниюв: Parmelina tiliacea (Hoffm.) Hale, Melanohalea exasperatula (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, M. subargentifera (Nyl.) Essl., Massjukiella polycarpa (Hoffm.) S.Y. Kondr. et al., Oxneria huculica S.Y. Kondr., Tuckermannopsis chlo-rophylla (Willd.) Hale. Серед накипних лишайниюв найчаспше були зареестро-ваш - Lepraria incana (L.) Ach., L. lobificans Nyl., Lecidella elaeochroma (Ach.) M. Choisy, Lecanora carpinea (L.) Vain., Opegrapha rufescens Pers., Pertusaria albescens (Huds.) M. Choisy & Werner. Крiм того, в локаттетах 12 i 20 на корi (у трщинах) Quercus robur L. виявлено таю накипш види, як: Chaenotheca chryso-cephala (Turn.) Th.Fr., та Candelariella aurella Arnold. На корi Fraxinus exelsior iз накипних видiв найбшьш поширеним виявився Buelia punctata (Hoffm.) A. Mas-sal, iз листуватих - Physconia grisea (Lam.) Poelt., Oxneria huculica S.Y. Kondr. Висновки:
1. Зпдно з отриманими даними щодо видового рiзноманiття етфггао! лiхе-нофлори дендропарку "Олександрiя" можна зробити висновок, що видовий склад локалггетав центрально! частини дендропарку значно рiзноманiтнi-ший, шж захщно!, особливо в мюцях виходу амонго сольового на денну поверхню.
2. Порiвнюючи сучасний видовий склад з даними минулих роюв, з'ясовано, що загальна кшьюсть видiв незначно змшилась, а кшьюсть чутливих до атмосферного забруднення видiв iстотно зменшилась.
3. 1з групи кущистих видiв (найбiльш чутливих до атмосферного забруднення) ешфггаих лишайникiв Quercus robur тут найчастше представленi такi види: Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea Cromb) Nyl.
4. Найпоширшими iз групи листуватих лишайниюв е Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Л1тература
1. Аверчук А.С. Лишайники в урбаноекосистемах мюта Донецька / А.С. Аверчук // Акту-альш проблеми боташки та екологи : матер. М1жнар. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подшьський). - К., 2008. - С. 55-56.
2. Бойко Т.О. Л1хенобюта граштних вщслонень об'екпв природно-заповщного фонду Сла-нецько-1нгульського регюну / Т.О. Бойко // Актуальш проблеми ботан1ки та екологй : матер.
Мiжнар. конф. молодих учених (11-15 серпня 2009 р., м. Кременець). - Тернотль : пiдручники i поабники, 2009. - С. 20-21.
3. Гавриленко Л.М. Лiхенобiота балки Дудчани (Херсонська область, Нововоронцовський р-н) / Л.М. Гавриленко // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. Мiжнар. наук. конф. (1-4 лютого 2011 р., м. Харгав). - Харгав : Вид-во Харкiв. ун-т iм. В.Н. Каразiна,2011. - С. 25-27.
4. Громакова А.Б. Материалы к изучению лихенофлоры нацюнального парка "Слобожан-ский" / А.Б. Громакова, Ю.В. Земляченко // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. Мiжнар. наук. конф. (1-4 лютого 2011 р., м. Харгав). - Харгав : Вид-во Харгав. ун-т iм. В.Н. Кара-зша,2011. - С. 101-103.
5. Димитрова Л.В. Порiвняння бiоiндикаторних властивостей етф^них лишайникiв та мо-хоподiбних на прикладi м. Киева / Л.В. Димитрова // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. Мiжнар. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подшьський). - К., 2008. - С. 56-57.
6. Димитрова Л.В. Вмют важких меташв у лишайниках та мохах мюта Киева як показник забруднення атмосферного повпря / Л.В. Димитрова // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. Мiжнар. конф. молодих учених (21-25 вересня 2010 р., м. Ялта). - Омферополь : Вид. дам "АР1АЛ", 2010. - С. 57-58.
7. Кондратюк С.Я. Лiхеноiндикацiя забруднення повггря у м. Львовi / С.Я. Кондратюк, В.А. Кучерявий, В.О. Крамарець, Ю.В. Зшько, 1.М. Оренко // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 1991. - Т. 42, вип. 2. - С. 72-77.
8. Кондратюк С.Я. поргвняльж лiхеноiндикацiйне картування мют Украши / С.Я. Кондратюк, В.А. Кучерявий, В.О. Крамарець // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 1993.
- Т. 50, № 4. - С. 74-83.
9. Кондратюк С.Я. 1ндикащя стану навколишнього середовища Украши за допомогою лишайниюв / С.Я. Кондратюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2008. - 336 с.
10. Назарчук Ю.С. Ешфггаа лiхенофлора заказника Дальницький / Ю.С. Назарчук, 1.С. Трутнева // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. мгжшр. конф. молодих учених -боташюв (17-20 вересня 2007 р., м. Кшв). - К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 2007. - С. 44-45.
11. Наумович Г.О. Лишайники люостепово!' зони верив'я ргчки 1нгулець / Г.О. Наумович // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. мгжшр. конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 р., м. Кам'янець-Подшьський). - К., 2008. - С. 58-59.
12. Окснер А.М. Флора лишайниюв Украши / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 1. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 494 с.
13. Окснер А.М. Флора лишайниюв Украши / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 2. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 500 с.
14. Окснер А.М. Флора лишайниюв Украши / А.М. Окснер. - В 2-ох т. - Т. 2. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 541 с.
15. Постоялкш С.В. Географiчний анашз лiхенофлори Угольського масиву Карпатського бюсферного заповедника / С.В. Постоялкш // Актуальш проблеми боташки та екологи : матер. мгжшр. конф. молодих учених - ботангав (17-20 вересня 2007 р., м. Кшв). - К. : Вид-во "Фгшсощоцентр", 2007. - С. 45-46.
16. Русина Н.В. Лихенобиота Стрельцовской степи / Н.В. Русина, А.Е. Ходовцев // Про-мислова боташка: стан та перспективи розвитку : матер. VI мгжшр. наук. конф. "Промислова боташка та перспективи розвитку" (Донецьк, 4-7 жовтня 2010 р.). - Донецьк, 2010. - С. 405-407.
17. Ходосовцев А.Е. Лихеноиндикационная оценка / А.Е. Ходосовцев // Константы. - 1995.
- № 2 (4). - С. 52-60.
Плескач Л А., Кондратюк С.Я. Исследование видового состава лихенофлоры дендропарка "Александрия" НАН Украины
Проведено исследование видового состава лихенофлоры дендропарка "Александрия" НАН Украины в связи с ухудшением состояния атмосферы. Дана характеристика состояния атмосферного воздуха г. Белая Церковь. Коротко представлена история изучения лишайникового покрова дендропарка "Александрия". Исследования показали, что из группы кустистых видов (наиболее чувствительны к атмосферному загрязнению) эпифитные лишайники Quercus robur. здесь чаще всего представлены следующие виды: Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea (Cromb) Nyl. Наиболее распространенными из группы листовых лишайников оказались Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata
Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoriaparietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia deter-sa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Ключевые слова: лихенофлора, эпифитные лишайники, локалитет.
Pleskach L.Ya., Kondratyuk S.Ya. Investigation of Species Diversity of Lichenflora of Alexandria Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine
Investigation of species composition of the lichenflora of Alexandria Dendrological Park was carried out concerning atmospheric air pollution. Data on the commonest foliose lichens and their illustrations are provided. The state of atmospheric air of Bila Tserkva was characterized. The history of investigation of lichens of the Alexandria Dendrological Park is presented. The results of investigations showed that the group of shrub lichens is represented by Evernia prunastri (L.), Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., R.subfarinacea Cromb) Nyl.The most distributed leaf lichens were Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Key words: lichenflora, epiphyt lichens, locality, species composition, pollution.
УДК 635.925 Науч. сотр. А А. Реут, канд. биол. наук;
зав. лаб. интродукции и селекции цветочных растений Л.Н. Миронова, канд. с.-х. наук - Ботанический сад-институт Уфимского научного центра РАН
ЦВЕТОВОДСТВО В БАШКИРИИ: ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОСТЬ
Приведены результаты интродукционного изучения более 750 видов декоративных травянистых растений на базе Ботанического сада-института Уфимского научного центра Российской академии наук, а также данные по таксономическому составу и экологии (отношение к свету и влаге) культурной флоры в 13 городах Республики Башкортостан. Проанализирована частота их использования в качестве элементов различных приемов цветочного оформления. Отмечены виды, наиболее устойчивые в придорожной загазованной зоне. Даны рекомендации по улучшению и расширению зонального ассортимента.
Ключевые слова: декоративные травянистые растения, зональный ассортимент, рекомендации.
Интенсивное развитие современных городов предъявляет определенные требования к подбору ассортимента растений, обладающих высоким уровнем эколого-адаптивных реакций, к организации зеленых насаждений, являющихся основным средоулучшающим фактором урбаносреды. Особая роль в озеленении города принадлежит интродуцированным растениям, которые всегда привлекают внимание своим необычным видом.
Цветочное оформление - особенный компонент системы озеленения. Травянистые растения менее долговечны, чем деревья и кустарники, они не имеют столь крупных размеров и не занимают такие большие площади, как газоны. В композициях цветники выполняют роль украшений, небольших цветовых акцентов. Однако без них ландшафт выглядит недостаточно выразительным [8]. В настоящее время формирование современного ассортимента декоративных растений в Башкирском Предуралье происходит стихийно, практически
