CC BY
22
• бюлопчно активнi розчини КАНО, залежно ввд 1х концентраци, стимулюють
коренеутворення живщв глоду.
Таким чином, глщ одноматочковий у виробничих умовах доцшьно виро-щувати зеленим черенкуванням i використовувати для створення люових наса-джень та озеленення населених пункпв.
Л1тература
1. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя", 2003. - 109 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур / А.Ф. Балабак // Вюник УДАА : зб. наук. праць. - Умань : Вид-во УДАА, 2002. - С. 89-92.
3. Балабак А.Ф. Ефектившсть розмноження глоду (Crataegus L.) стебловими живцями з ви-користанням рютактивуючих сполук / А.Ф. Балабак, Ю.А. Кокоба // Збiрник наукових праць Уманського дАу. - Умань : Вид-во УДАУ. - 2005. - Вип. 59. - С. 141-151.
4. Кокоба Ю.А. Агротехшчш особливосп розмноження глоду (Crataegus L.) стебловими живцями / Ю.А. Кокоба, А.Ф. Балабак // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ. - Умань : Вид-во УДАУ. - 2005. - Вип. 61. - С. 591-597.
5. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во МСХА, 1991. - 270 с.
Осипов М.Ю. Вегетативное размножение боярышника однопестичного
Освещены особенности вегетативного размножения боярышника однопестичного в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено влияние сроков черенкования, типов и метамерности побега, биологически активных веществ КАНО на процессы корнеобразования у зеленых стеблевых черенков боярышника однопестичного. Определенно, что стеблевые живцы боярышника одинопестичного имеют слабую реге-нерационную способность. Рекомендовано выращивать боярышник однопестичный в производственных условиях зеленым черенкованием и использовать при создании лесных насаждений и озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: боярышник однопестичный, вегетативное размножение, стеблевые черенки, корнеобразование, биологически активные вещества.
OsipovМ.Уи. Vegetative Reproduction of Crataegus Monogyna Jacq.
Some peculiarities of Crataegus monogyna Jacq. vegetative reproduction in the conditions of the Right-Bank Forest-steppe of Ukraine are described. The influence of cutting terms, types and metamerism of shoot, biologically active substances on the process of the root formation of the green Crataegus monogyna Jacq. stem cuttings are researched. The pedicellate sprats of hawthorn are shown to have weak regeneration ability. It is recommended to grow a hawthorn in production terms by the green grafting and to use for creation of the forest planting and planting of greenery of settlements.
Key words: hawthorn, vegetative reproduction, stem cuttings, root formation, biologically active substances.
УДК 582.689.2:635.92(477:292.485) Наук. cniepo6. О.П. Перебойчук,
канд. бюл. наук - Нацюнальний ботатчний сад М. М.М. Гришка НАН Украти
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ PRIMULA L. У КВ1ТНИКАРСТВ1 Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Проведено ж^вняльний аналiз сучасного св^ового i вггчизняного асортименту квггниково-декоративних рослин роду Primula. На основi анал^ичного огляду лггера-турних даних iз аутекологи видiв, висв^лено результати оцшки перспективной 1х ш-тродукци в умови Люостепу Укра1ни та надано рекомендаци вщносно 1х подальшо! ш-тродукци. Встановлено, що десять iз дванадцяти таксошв (P. auricular L., P. denticulate Sm., P. elatior (L.) Hill. subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae Kusn., P. saxatilis
Kom., P. sieboldii E. Morr., P. veris L., P. veris L. subsp. macrocalyx (Bunge) Lbdi, P. vulgaris Huds., P. woronowi Losinsk.), iнтродукованих у Нацiональному боташчному саду iM. М.М. Гришка НАН Укра!ни, е перспективними для подальшого використання в озеленены населених пункт1в в умовах Лiсостепу Украши.
Ключовi слова: штродукщя, квiтникарство, аутеколопчш особливостi видiв, асор-тимент квгшиково-декоративних рослин, рiд Primula.
Нев1д'емною складовою ландшафтних композицш е кв1тниково-декора-тивш трав'яш багатор1чники, асортимент яких в Укра!н1 не лише не змшюегься в останш десятир1ччя, а й мае тенденщю до значного скорочення. Основними його характеристиками залишаються - одномаштнють за флористичним складом, незначна диференщащя за бюлопчними та еколопчними особливостями й в1дпов1дно низька адаптативна здатшсть рослин до ктматичних фактор1в i нес-приятливих умов урбашзованого середовища. Залучення нових вид1в декоратив-них трав'яних багатор1чник1в з р1зних флористичних областей Земно! кул1 дасть змогу створювати високодекоративш композицп, стшю до широко! ампл1туди еколопчних чинниюв, та розширить тривал1сть тку !х декоративносп, оскшьки перюд цвтння рослин багатьох вид1в припадае на р1зш строки. Особливо це важливо для ранньовесняного та весняного перюд1в, оскшьки в цей час цв1те ду-же мало рослин, здебшьшого деяк1 двор1чники i цибулинн1 культури. Ранньовес-нянокв1туч1 багатор1чники, на жаль, залишаються поза увагою науковщв, селек-ц1онер1в та виробник1в посадкового матер1алу Укра!ни. В той же час !х св1товий асортимент вражае сво!м р1зноман1ттям вид1в, форм та культивар1в. Вагоме м1с-це серед них займають представники роду Primula L. [8-10, 12, 15, 18].
Р1д Primula е найчисельшшим i найпоширешшим у родин1 Primulaceae Vent. За даними р!зних авторiв, до його складу входить в1д 425 [14, 18] до 500600 вид1в [1, 3, 9, 16], як1 вiднесенi до 37 секцiй залежно в1д !х мiсцезростання, форми кв1тки, суцв1ття та листк1в. У природнш флор1 рослини поширен1 пере-важно в пом1рних г1рських, передг1рних i р1внинних ландшафтах п1вн1чно! п1в-кул1. Центр !х видового р1зноман1ття - Пмала! та зах1дний Китай, зв1дки походить близько 334 вид1в 1з 24 секц1й. В Сврот нал1чуеться 34 види з 4 секцш, у П1вн1чн1й Америц1 - 20 вид1в 1з 5 секцш. Поодинок1 види трапляються у г1рсь-ких масивах П1вденно! Америки й Африки [12, 14, 18]. У флор1 Укра!ни зростае ш1сть вид1в: P. veris L., P. vulgaris Huds., P. elatior (L.) Hill., P. farinosa L., P. hal-leri J. Gmel., Р. minima L. [3], три з них занесено до Червоно! книги Укра!ни [6].
У кв1тникарств1 св1товий асортимент рослин роду Primula багатий видо-вим р1зноман1ттям 1 е одним з найб1льших серед 1нших кв1тниково-декоратив-них культур. Першими центрами !х окультурення стали кра!ни Зах1дно! Свропи, Япон1я i Китай. У Центральнш Свроп1, починаючи з XVI ст., штродуковано види мюцево! флори та створено перш1 м1жвидов1 г1бриди. Популярним дотепер залишаеться P. Чpubescens Jacq. (P. auricula L. Ч P. hirsuta All.) [18]. У селекцп високодекоративних культивар1в використовують мутац1!, як1 зустр1чаються 1 в природних популящях [13]. Так, у 1857 р., у садах з'являються примули з под-в1йною оцв1тиною [7]. У цей же час, а можливо й значно рашше, сад1вники Китаю та Япон1! вводять у культуру й збагачують культиварами види роду Primula азшсько! флори, найпопулярн1шими серед яких стають P. sinensis Sab. ex Lindl., P. sieboldii E. Morr. [18].
Наступний етап ттродукцп представникiв роду Primula припадае на першу половину XIX ст. i TicHO пов'язаний з ботатчними дослiдженнями флори Пмала!в. II в перше вивчали та збирали колекцшш зразки, зокрема й рослини роду Primula N. Wallich (1786-1854), J.F. Royle (1779-1858), D. Don (1799-1841). Значну кiлькicть рiзновидiв передав у Королiвcькi ботанiчнi сади К'ю (Royal Botanic Gardens, Kew) J.D. Hooker (1817-1911), найпоширетшими серед яких стали P. sikkimensis Hook. f. та P. capitata Hook. f. [18].
На початку XX ст. проявляеться комерцтна защкавлетсть у розвитку i поширент рiдкicних декоративних рослин, що дае новий поштовх штродук-цтним доcлiдженням. У розповcюдженнi Primula велике значення мае А.К. Bulley (1861-1942). Вт вiдкривае фiрму з продажу настня i прагне, щоб завезет мiciонерами рослини iнтенcивно поширювались i вводились в культуру. З щею ж метою А.К. Bulley споряджуе в екcпедицiю до Китаю мандрiвника i колекцiонера рослин G. Forest (1873-1932) [18]. Серед значного рiзноманiття ттродукованих ними видiв Primula азшського флористичного центру були вщ-критi для европейських cадiв рослини з канделяброподiбними cуцвiттями (Candelabra) - P. aurantiaca W.W. Sm. & Forrest, P. bulleyana Forrest, P. beesiana Forrest, яю в подальшому стають вихщними батьювськими формами пiд час ство-рення мiжвидових гiбридiв.
Протягом останнього столтя iнтереc до предcтавникiв роду Primula, як квиниково-декоративних рослин, залишаеться достатньо високим. Якщо нап-рикiнцi XIX ст. в садах розвинених европейських кра1н траплялось близько 30 видiв, то на початку XX ст. 1х асортимент розширився до 60 видiв, не врахо-вуючи мiжвидових гiбридiв та cотнi культиварiв [18,19]. На початок XXI ст. свиовий асортимент рекомендованих для використання в декоративному cадiв-нищв налiчуе вже близько 140 видiв [8, 12, 15, 18].
У культурнш флорi Укра1ни рослини роду Primula присутш фрагментарно, найчаcтiше у колекщях ботанiчних cадiв та у квiтникарiв-любителiв. Однак провiдне мicце, яке вони займають у cвiтовому квiтникарcтвi, висока декора-тивнicть та незначний позитивний досвщ 1х штродукцп у наших ктматичних умовах вказуе на перспективтсть 1х ттродукцп з метою розширення вiтчизня-ного асортименту декоративних трав'яних рослин.
Мета роботи - прогностична ощнка перcпективноcтi ттродукцп квини-ково-декоративних рослин роду Primula та використання 1х в озеленент в умовах Люостепу Укра1ни. Матерiалом для дослщжень слугував аналiтичний огляд лгтератури стосовно аутекологп квiтниково-декоративнi рослини роду Primula культурно! флори свгту та 12 таксотв, якi вирощуються на дослщнш дiлянцi вiддiлу квiтнико-декоративних рослин Нащонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН Укра!ни (НБС НАНУ).
Основними методами дослщжень були аналiз та синтез тформацп, по-рiвняльний аналiз. Обсяг роду Primula прийнято з урахуванням результапв су-часних дослщжень [14, 17, 18]. Оцiнку перспективност ттродукцп та прове-дення ттродукцтних доcлiджень проведено згiдно з методами родових ком-плекiв [5] кшматичних та агроклiматичних аналогiв [2]. Екоморфи визначет вiдповiдно до системи екоморф рослин О. Л. Бельгарда, оптимiзованоi
М.М. Матвеевим [4]. 1з причини вщсутносл в доступнiй науковiй лiтературi ш-формацп стосовно оптимуму й норми реакцп на кислотний режим Грунту для бшьшосл видiв дослiджуваного роду, щ вiдомостi отриманi на основi аналiзу даних про умови мюцезростання кожного з них у природ^ а також i3 рекомен-дацш щодо 1х вирощування [11, 15, 16, 18].
Аналiз свiтового асортименту квггаиково-декоративних рослин роду Primula показав два основн шляхи 1х культивування, один з яких - вирощування примул як контейнерно! культури. 1х асортимент представлений переважно сортосерiями гiбридiв F1 P. vulgaris ('Corona', 'Evie', 'Lira', 'Peseta', 'Pioner', 'Poni', 'Rosanna', 'Rubens Double', та шш.). Основнi напрями !х селекцп: компактний га-бiтус, великi яскравi квитки, масове ранне цвiтiння, короткий термш вирощування до початку цвтння, незначне реагування на довжину свгтлового дня. Бiльшiсть iз цих культиварiв при вирощуваннi у вiдкритому Грунт в умовах Ль состепу Укра!ни не довговiчнi й вiдрiзняються незначною зимостiйкiстю.
1нша спрямованiсть - культивування квиниково-декоративних рослин роду Primula у вщкритому Грунтi. 1х свiтовий асортимент вирiзняеться широким бiорiзноманiттям i налiчуе близько 140 видiв, та 23 мiжвидових гiбридiв, 9 % таксошв урiзноманiтненi культиварами (вiд одного до декшькох десяткiв). Найпопулярнiшими у квиникарст стали P. auricula, P. bulleyana, P. denticula-ta Sm., P. elatior, P. japonica A. Gray, P. juliae Kusn., P. saxatilis Kom., P. siebol-dii, P. veris, P. vialii Delavay ex Franch., P. vulgaris.
Результата аналiзу природних умов зростання та екологiчних особливос-тей видiв роду Primula показали, що основним лiмiтуючим фактором поширен-ня рослин е низькi температури в зимовий перюд. Трофнють, вологють та кис-лотнiсть Грунту, свиловий режим вирощування в умовах культури регулюють-ся за допомогою агротехшчних заходiв. За морозостiйкiстю близько 55 % вщ свiтового асортименту культивовано! флори придатнi для озеленення населених пункпв у лiсостеповiй зонi Укра!ни. Близько 31 % iз них е перспективними для подальшого iнтродукцiйного вивчення. В Украш рослини роду Primula поши-ренi переважно як контейнерно! культури, зазвичай, iмпортуються комерцшни-ми фiрмами з шших кра!н, часто без зазначення таксономiчноl приналежностi. У промисловому виробництвi щ рослини майже не вирощуються, iнодi трапля-ються лише в квiтникарiв-любителiв.
Щодо наукових дослiджень з представниками роду Primula, то окремi за нашими даними фрагментарш iнтродукцiйнi дослщження проводяться в 22 бо-ташчних садах Укра!ни. Тут вони представлен одним-трьома, рiдше 4-6 видами. Найчисленшшими колекцп Primula е в НДЛ "Боташчний сад" навчально-наукового центру "1нститут бюлоп!" Ки!вського нащонального унiверситету iм. Тараса Шевченка (7 таксошв, 2 культиварiв, 1 мiжвидовий гiбрид), ботанiчному саду Харкiвського нащонального ушверситету iм. В.Н. Каразiна (10 таксошв, 5 культиварiв, 1 мiжвидовий гiбрид) та в НБС НАНУ (12 таксошв, 6 культива-рiв, 2 мiжвидових гiбриди). Загальна кшьюсть таксонiв iнтродукованих у бота-шчних садах Укра!ни, становить 15 % вщ !х свiтового асортименту.
Результати штродукцшних дослiджень рослин таксонiв роду Primula, як вiдносяться до рiзних флористичних зон та екотопiв (табл.), проведет в НБС
НАНУ, тдтверджують перспективнiсть !х використання в озелененш населених пункпв в умовах Люостепу Укра1ни. Вони е достатньо морозо- i зимостiйкими, проте рiзняться за вщношенням до вологостi. Десять i3 них (P. auricula, P. denticulate, P. elatior subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae, P. saxatilis, P. siebol-dii, P. veris, P. veris subsp. macrocalyx (Bunge) Ludi, P. vulgaris, P. woronowi Lo-sinsk.) пристосоваш до едафон-ктматичних умов мюця штродукцп i потребують стандартних для ще! культури агротехнiчних прийомiв догляду. Вразлившими в кyльтyрi виявились P. japonica та P. rosea, як негативно реагують не лише на знижену вологiсть Грунту, а й повгтря, i потребують уточнюючих дослiджень для вибору оптимального варiанта агротехнiки в новому мющ вирощування.
Табл. Ареал та екологiчнi особливостг ттродукованих у НБС НАНУ таксотв
роду Primula
Назва виду Ареал Висота н.р.м., м Мюце зростання -т , й А § S О о 5S - а о Ч а и о U S Пгро-морфа Трофо-морфа Кислотн- II ють Грунту II
1 2 3 4 5 6 7 8 9
P. auricula гори Центрально! i Швденно! Свропи (Альпи, Балкани, Вогези, Татри, Шварцвальд, Юра) 2002500 вапняковi гори, аль-пiйськi луки, схили -37°С HeSc, ScHe HgrMs MgTr Н, Сл
P. denticulate Пндукуш, Пма-ла!, швденно-сидний Тiбет 13004500 вологi високопрш райони Ази (лiсовi галявини, волоп луки, трав'янi схили чагарники) -29°С HeSc, ScHe HgrMs MgTr H, Сл
P. elatior subsp. pallasii Сидна Свропа, Закавказзя, Си-бiр, Швшчно-За-идна Азiя 10003200 високопр'я, верхня час-тина лiсового поясу, альпiйськi, субаль-пiйськi луки, береги прських струмкiв -34°С HeSc, ScHe HgrMs MgTr Ск, H, Сл
P. japonica Япон1я, пiвденнi Курильсью остро-ви, схщ Китаю 8001800 вологi болотист гiрськi луки, свiтлi лiси -39°С HeSc, ScHe HgrMs, Hgr MgTr К, Ск, H
P. juliae Кавказ 10002500 на вологих сланцевих скелях лiсового, рщше субальпiйського поясу, бiля прських струмюв, водопадiв -34°С HeSc, Sc HgrMs MgTr Ск, H, Сл
P. rosea схщний Пнду-куш, швшчно-за-хщш та захiднi Пмала!, 26004300 заболоченi та торф'янист дiлянки альпiйських лукiв, береги струмюв -23°С HeSc, Sc HgrMs MgTr H, Сл
P. saxatilis Пiвнiчний Китай 8001140 лю, субальпiйський пояс, ущелини вап-някових скал -34°С HeSc, ScHe HgrMs MgTr H, Сл
P. sieboldii Япошя, Схщна Азiя (Сибiр схщна частина, пiвнiч Коре!, Швшчно-Схщний Китай) вологi луки, рщколюся -34°С HeSc, ScHe HgrMs MgTr Ск, H
P. veris Свропа, Захщна Аз1я 7002400 люова, люостепова зона, мшаш та свгт-лi хвойнi люи, галя-вини, чагарники, CTenoBi луки -34°С HeSc, ScHe Ms, HgrMs MgTr 1
P. veris subsp. macrocalyx Схщна Свропа, Кавказ, 18002500 чагарник, дрiбнo-листянi i свгтлох-вoйнi лiси ripCbKi i CTenoBi луки -29°С He, HeSc, ScHe Ms, HgrMs MgTr Ск, H, Сл
P. vulgaris Захщна, Центральна та Швденно-Схщна Свропа, Захщна Азш, Швшч-на Африка до 2000 гори i рiвнини, лис-тянi лiси, луки, бiля струмгав -34°С HeSc, ScHe HgrMs, Ms MgTr Ск, H, Сл
P. woronowii Кавказ 8001500 у широколистяних лiсах до субаль-пiйськoгo поясу, чагарники, узлюся -34°С HeSc, ScHe, Sc HgrMs MgTr Ск, H, Сл
Примака: He - гелюф1ти, HeSc - гелюсциоф1ти, ScHe - сциогелiофiти, Sc - сци-офiти, Hgr - пгроф1ти, HgrMs - гiгромезофiти, Ms - мезоф1ти, MgTr - мегатрофи, К -кисла, Ск - слабокисла, Н - нейтральна, Сл - слаболужна.
Таким чином, ураховуючи незначне використання декоративних рослин роду Primula у кытникарств1 Укра!ни, !х велике природне та штучно створене (м1жвидов1 пбриди та культивари) р1зномашття й важливе мюце, яке вони займають у свгтовому сад1вництв1, а також позитивний досвщ 1х штродукцп в НБС НАНУ, вважаемо, що щ рослини е потенцшно важливим джерелом для збагачення впчизняного асортименту квггниково-декоративних рослин вщкри-того Грунту для ранньовесняного та весняного перюд1в вегетацп.
Переважна бшьшють (86 %) вид1в роду Primula культивовано1 флори свпу за еколого-бюлопчними особливостями мають потенцшно високу здат-шсть устшно зростати в умовах Люостепу Укра1ни. 1нтродуковаш види P. auricula, P. denticulate, P. elatior subsp. pallasii, P. juliae, P. saxatilis, P. sieboldii, P. veris, P. veris subsp. macrocalyx, P. vulgaris, P. woronowi перспективш для використання в озелененш як ранньовесняш- та весняноквпукта культури.
Першочерговим напрямом штродукцп, для прискорення формування вгт-чизняного асортименту високодекоративних i стшких у культур1 представниюв роду Primula - створення первинно! колекцп iз провiдних видiв та 1х культиварiв з обов'язковим включенням европейських видiв з високим адаптацiйним потенць алом та видiв мюцево! флори. Паралельно з формуванням колекцiйних фондiв розвивати власш селекцiйнi напрямки та створювати вiтчизнянi культивари.
Лiтература
1. Астамирова М.А. Инвентаризация и анализ рода Primula L. (Primulaceae Vent.) Терского Кавказа и Дагестана : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.02.01 / Астамирова Маржан Абдул-Межидовна. - Астрахань, 2010. - 28 с.
2. Базилевская Н.А. Теории и методы интродукции растений / Н.А. Базилевская. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 129 с.
3. Грицак Л.Р. Кд Primula L. (Primulaceae) у флор1 Укра!ни (систематика, ф1тохоролопя, еволющя) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 / Грицак Людмила Руслашвна. - К., 2000. - 20 с.
4. Матвеев Н.М. Оптимизация системы экоморф А.Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа / Н.М. Матвеев // Вестник Днепропетровского университета. Биология. Экология. - 2003. - Вып. 1, т. 2. - С. 105-113.
5. Русанов Ф.Н. Метод родовых комплексов в интродукции растений / Ф.Н. Русанов // Бюллетень ГБС АН СССР. - 1977. - Вып. 81. - С. 15-20.
6. Червона книга Укра1ни. Рослинний св^ / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
7. A Catalogue of Plants Cultivated in the Garden of John Gerard, in the Years 1596-1599 / Edited Benjamin Daydon Jackson. - London : Privatety Prindet, 1876. - 65 p.
8. A-Z Encyclopedia of Garden Plants / Editor-in-chif Christopher Brickell. - London, New York, Stuttgart, Moskow : Dorling Kindersley, 1996. - Vol. 1: A-J. - 576 p.
9. Börnig F. Die Gattung Primula / Franz Bцhmig // Gдrtnerische Kultuerpraxis. - Radebeul und Berlin: Neumann Verlag, 1954. - S. 194.
10. Grunert C. Garten Blumen von A bis Z: ein Handbuch fur freunde der Stauden / Christian Grunert. - Leipzig : Neumann Verlag, 1972. - 620 p.
11. Flora Europaea / Editor T.G. Tutin, V.H. Heywood. - Cambridge : Cambridge University Press, 1992. - Vol. 3. - 399 p.
12. Index of garden plants / Editor Mark Griffits. - Portland : Timber Press, 1994. - 1234 p.
13. Jinhong L. Hose in Hose, an S Locus-linked Mutant of Primula Vulgaris, is Caused by an Unstable Mutation at the Globosa Locus / Jinhong Li, Brigitta Dudas, Margaret A. Webster, Holly E. Cook, Brendan H. Davies, Philip M. Gilmartin, Steve A. Kay // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. - 2010. - Vol. 107 (12). - 5664-5668 p.
14. Mast A.R. Phylogenetic Relationships in Primula L. and Related Genera (Primulaceae) Based on Noncoding Chloroplast DNA / Austin R. Mast, Sylvia Kelso, A. John Richards, Daniela J. Lang, Danielle M.S. Feller, Elena Conti // International Journal of Plant Sciences. - 2001. - Vol. 162, № 6. -Pp. 1381-1400.
15. Primula L. // Dave's Garden. [Electronic resource]. - Mode of access http://guides/pfb/Primu-laceae/Primula/none/cultivar/0/.
16. Primula L. // Flora of China. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eflo-ras.org/florataxon.aspx? flora_id=2&taxon_id=126719#KEY-11.
17. Primula L. // Tropicos. Missouri Botanical Garden. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tropicos.org/NameSearch.aspx? name=Primula.
18. Richards A.J. Primula / A.J. Richards. - Timber Press, 2003. - 346 p.
19. Smith W.W. The Fourth Primula Conference Report, 1928 / Smith W.W. & Forrest G. (et al.) // Journal of the Royal Horticultural Society. - 1929. - Vol. 54, pt. 1. - 106 p.
Перебойчук О.П. Перспективы использования представителей рода Primula L. в цветоводстве Лесостепи Украины
Проведен сравнительный анализ современного мирового и отечественного ассортимента цветочно-декоративных растений рода Primula. На основе аналитического обзора литературных данных по аутэкологии видов освещены результаты оценки перспективности их интродукции в условиях Лесостепи Украины и даны рекомендации относительно их дальнейшей интродукции. Установлено, что десять из двенадцати таксонов (P. auricular L., P. denticulate Sm., P. elatior (L.) Hill. subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae Kusn., P. saxatilis Kom., P. sieboldii E. Morr., P. veris L., P. veris L. subsp. macrocalyx (Bunge) Lьdi, P. vulgaris Huds., P. woronowi Losinsk.), интродуциру-емых в Национальном ботаническом саду им. М.М. Гришка НАН Украины, являются перспективными для дальнейшего использования в озеленении населённых мест в условиях Лесостепи Украины.
Ключевые слова: интродукция, цветоводство, аутэкологические особенности видов, ассортимент цветочно-декоративных растений, род Primula.
Pereboyckuk O.P. The Prospects of Using Representatives of the Genus Primula L. in Flower Growing at Forest-Steppe of Ukraine
This study evolves the comparative analysis of a modern world and Ukrainian assortment of ornamental plants of the genus Primula. The results of evaluation the prospects of introduction into Ukrainian Forest-Steppe are presented on the basis of analytic review of lite-
rary data on autecological particulars the genus. Some recommendations relative to following their introduction are also given. Ten from twelve taxons (P. auricular L., P. denticulate Sm., P. elatior (L.) Hill. subsp. pallasii W.W. Sm. & Forrest, P. juliae Kusn., P. saxatilis Kom., P. sieboldii E. Morr., P. veris L., P. veris L. subsp. macrocalyx (Bunge) Lbdi, P. vulgaris Huds., P. woronowi Losinsk.), which are introduced at M.M. Gryshko National Botanical Garden are determined to have the prospects for following using at landscaping in the conditions of Ukrainian Forest-Steppe.
Key words: introduction, flower growing, autecological particulars of the genus, assortment of ornamental plants, the genus Primula.
УДК57.08:581.9 Мол. наук. ствроб. Л.Я. Плескач1;
проф. С.Я. Кондратюк2, д-р бюл. наук2
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ Л1ХЕНОФЛОРИ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРШ" НАН УКРА1НИ
Проведено дослщження видового складу лiхенофлори дендропарку "Олександрiя" НАН Укра!ни в зв'язку з попршенням стану атмосферного повпря. Наведено характеристику стану атмосферного повпря м. Бша Церква. Коротко подано юторто вивчення лишайникового покриву дендропарку "Олександрiя". Результати дослщження засвщчи-ли, що iз групи кущистих видiв (найбшьш чутливих до атмосферного забруднення) ет-фiтних лишайникiв Quercus robur. тут найчастше представленi такi види: Evernia pru-nastri (L.), Ramalinapollinaria (Westr.) Ach., R. subfarinacea (Cromb) Nyl. Найпоширеш-шими iз групи листуватих лишайнигав виявились Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, P. stellaris (L.) Nyl., P. tenella (Scop.) DC., Parmelia sulcata Taylor, Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoriaparietina (L.) Th.Fr., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physconia detersa (Nyl.) Poelt, P. grisea (Lam.) Poelt, та P. distorta (With.) J.R. Laundon.
Ключовг слова: лiхенофлора, етфгтш лишайники, локаттет.
Постановка проблеми. В атмосферному повiтрi сучасних мют на тери-торiях, що прилягають до промислових тдприемств, трапляються десятки рГз-них забрyднювачiв як газових, так i таких, що знаходяться у тдвшеному стат. Бшьшють з них е токсичними для людини. У рiзних населених пунктах, особливо у великих мютах, органiзовано системи спостереження за забруднювачами i вимiри !х концентрацiй. Однак iнстрyментальнi аерохiмiчнi вимiри характери-зують стан атмосфери лише на даний момент i лише фрагментарно, i не врахо-вують поеднання шюдливого впливу цiлих груп забрyднювачiв повгтря.
1ндикаторами стану природного середовища з особливим устхом мо-жуть використовуватись споровГ рослини i передyсiм лишайники. На вщмшу вщ шших рослин, лишайники характеризуются бшьшою стшюстю до таких факторiв, як висок та низью температури, вщсутшсть води, короткий вегета-цшний перiод тощо. У зв'язку з особливостями будови та процеив життедiяль-ност вони вщрГзняються пiдвищеною чутливютю до рГзних речовин, що е забруднювачами повгтря, крГм того, е добрими накопичувачами важких металiв, радiонyклiдiв тощо. 1сторГя використання лишайникiв для оцiнювання стану атмосферного пов^ря нараховуе понад 150 роюв.
1 Державний дендролопчний парк "Олександр1я" НАН Украши, м. Бша Церква;
2 1нститут ботатки iM. М.Г. Холодного НАН Украши
