CC BY
23
УДК: 616-314+616-716-8]-007-053-2-008-843: 57-083-3[61б-314-17+616-43 С. I. Дорошенко*, О. В. Саранчук*, О. Ф. Мельников**
1МУН0Л0Г1ЧН1ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОТОГЛОТКОВОГО СЕКРЕТУ I ЗУБНОГО НАЛЬОТУ В Д1ТЕЙ 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛШМИ ТА ХВОРОБАМИ ТКАНИН ПАРОДОНТА ЗА НАЯВНОСТ1 В НИХ ЕНДОКРИННО! ПАТОЛОГИ
ВПНЗ Кшвський медичний утверситет УАНМ
*Кафедра ортопедичноУ стоматологи та ортодонтп КМУ УАНМ
**ДУ ¡нститут отолярингологи ¡м. проф. О. С. Коломшченка АМН УкраУни
Останжм часом учен! активно вивчаютьстэн гуморального ¡муж-тету лорожнини рота при р!знома-жтних стоматолопчних хворобах, яю виникли внаандок мкцевих порушень або як лрояв загально-соматичних 1 системних хвороб организму людини [1, 2, 3,4]. Однак, б!лышсть достджень стосугсться вивчення ¡мунного статусу порож-нини рота в дорослих. Ураховуючи високу поширежсть серед д!тей кар1есу зуб1в (до 90%) , зубоще-лепних аномалий \ деформац!й (до 70%) , хвороб тканин пародонта (80 %), а також системних \ загаль-носоматичних хвороб, вивчення локального ¡мунного стану лорожнини рота в них е актуальним за-вданням дитячоТ стоматологи.
Дотепер накопичена достатня «¡лькгсть фактичного матер!алу на корпеть доказ!в того, що не-достатжсть ¡мужтету е провщним патогенетичним фактором роз-витку уражень тканин пародонта. Прояви ¡мунодефщиту, за даними доЫдниюв, були р1зноплановими: в1д зниження активмосл системи мононуклеарних фагоцита [5, 6] до к1льк!Сного дефщиту Т ( В — л1м-фоцитт, порушень у регуляторних ствв1д ношениях цитокжовоТ спхи [7, 8, 9,10,11].
В1домо, що в ротоглотковому секрет! та р!дин1 зубоясенноУ бороз-ни змЫений баланс прозапальних \ протизапальних цитоюшв [1, 12]. Разом з тим, стан р)зних фактор!в ¡мужтету може суттево залежати в1д наявносл супутшх хвороб як у ротов!й порожниш, так \ при не-йроендокринних порушеннях, що,
ймовфно, негативно впливае на р)вень ¡муноцитоюнового статусу.
Кр!м того, в ¡до мо, що велике значения в розвитку хвороб тканин пародонта мае зубний нала [10]. У зв'язку з цим достдження стану м]сцевого ¡мужтету можуть охоплювати вивчення ¡мунологп зубного нальоту 1 факторов клн тинного та гуморального ¡мужтету ротоглоткового секрету (РС), що I стало предметом проведеного доел ¡дження.
Мета доел ¡дження. Вивчити стан локального гуморального ¡мужтету в д|тей ¡з хворобами тканин пародонта за наявносл в них ендокринноТ патологи та зубоще-лепних аномалм.
Матер1али та метод и
Ми обстежили 49 пац!енлв ви ком в?д б до 16 роюв у стомато-лопчному центр1 МУ УАНМ ( в 1н-ститут! ендокринологп та обмшу речовин ¡м. В. П. Коморенка АМН УкраТни. Обстежуваних подбили на 3 групп: 1- контрольна група, до якоТ входили 17 вщносно здорових д1тей, 2 група -16 д!тей ¡з зубоще-лепними аномалтми та хворобами тканин пародонта \ 3 група -16 д!-тей ¡з зубощелелними аномалтми та хворобами тканин пародонта на т/п ендокринно'Г патологи. Для до-оидження забирали матер1ал - ро-тоглотковий секрет \ зубний нали.
Досл)джуючи зубний нал1т, визначали таю чинники ¡мужтету ! запалення в екстрактахЬ нальоту:
- концентрац!ю ¡мунних комплексе (осад сироеатки з 3, 75% розчином
пол¡етиленг/iiколю, Е. Л. Насонов, 1987);
- ум!ст лактоферину (1ФА - метод);
- pieeHb прозапальних цитоюжв (ФНП-а, ¡нтерлейк!н-1р, ¡нтерлей-кш-8-1ФА-метод);
- актившеть фактора гальму-вання м[грацп лейкоцилв (LIF-leykocytes
inhibitory factor) за допомо-гою катлярного тесту i лейкоци-т1в практично здорових донорю (Blank, 1979).
Доопджуючи локальний ¡муж-тет ротоглоткового секрету (PC) , визначали:
- yMiCT ¡муноглобулЫт клаав М, G, А методом радшьноТ ¡муноди-фузи
(Simmons, 1971) ;
- ум(ст прозапальних цитоюшв (¡нтерлейюн 1{3, ФНП-а, ¡нтерлей-к!н-8);
- умкт протизапального циток1-ну 1Л-10 (1ФА - метод);
- yMicT против1русного фактора -у- ¡нтерферону (1ФА-метод);
- р!вень лактоферину (1ФА- метод) ;
- о1тинний склад ротоглоткового секрету в мазках ¡з осаду при забарвленж за Романовським-Г1мзою.
У дос/пдженж був використаний нести мульовзний ротоглотковий секрет в!д д!тей трьох досл!джува-них груп. BiK обстежуваних коли-вався в межах в!д 7 до 14 рокш.
Екстракти ¡з зубного нальоту готували за сшввщношення маса нальоту до розчину як 1: 3. Розчином слугував ф1зюлогнний роз-
OptnodoHmin
Таблиця 1
PieHi iмунних комплексов у групах обстежених dimeu: контрольной, dimeu зо ЗЩА та хворобами тканин пародонта i dimeu з1 ЗЩА та хворобами тканин пародонта на тл< ендокринноi патологи
Групи Юлыисть доолджень 1мунн1 комплекси, од. оптич. щЬльногп ДОСТОВ|рН1СТЬ до контрольних значены
М (серед.) меж'| коливань (м1н.-макс.)
Контроль 10 11,2 8-18 -
ЗЩА +ЗТП 10 20,0 14-42 <0,05
ЗЩА + ЗТП + ЕП 10 22,2 15-44 <0,05
чин NaCI, у якому був антибютик «Ципринол» ¡з розрахунку 0,1 мг / мл. Псля з'еднання нальоту з роз-чином у npo6ipu,i и додавали до шютель-апарата i витримували 1 год. при частоп коливань 60 за хв. HoiiM суспенз1ю залишали при 4°С до ранку, центрифугували при 150 g 15 хв. Прозорий екстракт фшь-трували скрЬь стерилЬувальний ф|льтр типу «MiJipore" i досл!джу-вали.
Ротоглотковий секрет (PC) зби-рали вранц! до сжданку та ран-ковоТ ппени порожиини рота за фксований час (5 хв. ). 3[браний PC центрифугували i в надосадко-в)й р1диж визначали цитоюни: 1Л-1|5, 1Л-8; фактор некрозу пухлини
- альфа (ФНПа) , ¡нтерлейюн-Ю i гамма - ¡нтерферон (1Ф-у). Серед продефензижв вивчали bm'ict лак-тоферину, а серед ¡муноглобулмв
- секреторну та мономерну фор-ми IgA i IgG. Для визначення ци-tokihSb використовувзли набори реактив!в для ¡муноферментного анализу (1ФА) ф1рми «Протеиновый контур» («Прокон- СПБ, Цитокин", Роая) i «Diadone» (Франтя). Лак-тоферин як бактерицидний чинник також вивчали з використанням 1ФА, реактивами ф!рми «Вектор-Бест» (Роая).
Анал!з здмснювали з використанням ¡муноферментного анализатора "Stat-Fax 2100" (США). 1му-
ноглобулти визначали методом рад1альноТ ¡мунодифузп з використанням модифкацм для визначення цих бЫюв у зонах низьких концентрами [13,14].
Статистичну обробку отриманих результат^ проводили з використанням непараметричного крите-р[ю 1) (Вткосонэ-Манна-УТтж) [15] ] пакета комп'ютерних програм для обробки матерш1в доЫдження <ЛММРЕР1», верст 1.49.
Результата досл!джень та Ух обговорення
/мунологочт досл1дження екстрактов ¡з зубного нальоту
1мунн! комплекси в екстрактах ¡з зубного нальоту в д1тей ¡з зу-бощелепними аномалтми (ЗЩА) , ускладненими проявами хвороб тканин пародонта (ЗТП) на тл! ен-докринноТ патолопТ (ЕП) , вияв-лялися в значно (р<0, 05) бкпышй юлькосп, жж у практично здоро-вих д1тей {табл. 1).
Визначення ршня лактоферину в екстрактах зубного нальоту в цих групах показало майже 5-крэтке зб'|льшення цього продефензину в зубному нальот! дггей ¡з хворобами тканин пародонта обох груп (табл. 2). При цьому розб!жностей у даних м1ж 2 ] 3 трупами обсте-жуваних дггей майже не було ви-явлено.
Наступним кроком було до-стдження вм1сту в екстрактах ¡з зубних нальотш прозапальних ци-тоюжв фактора некрозу пухлини (ФНП-а) , ¡нтерлейкшу 1(3, ¡нтер-лейюну 8. Ц1 даж представлен! в табл. 3.
Даш таблиць 2, 3 дають гвдставу зробити висновок, що в пацкнтю ¡з зубощелепними аномалиями та хворобами тканин пародонта як ¡з супутньою ендокринною патологию, так 1 без неТ, виявля€ться тдвищення концентрацм ФНП - а (в контрол'1 - 0, 55 пг/мл., у д'1тей ¡з ЗТП - 1, 86) та 1Л-8 (0, 33 \ 2, 55 пг/ мл в1дпов!дно). Поряд з цим, у дггей ¡з хворобами тканин пародонта за ная вноси ендокринно'!' пзтолопУ в зубному нальол Ыдвищуеться р!-вень ¡нтерлейюну-1 (0, 52 пг/мл без ЕП I 2, 95 пг/мл з ЕП). Гндвищення в секретах I в сироватц1 р!вня прозапальних циток!жв е показником напруженосп запального процесу [3,16].
При вивченж впливу екс-трактш ¡з зубного нальоту д<тей рЬних кл')жчних груп на М1грац1Йн1 властивосп лейкоцилв здорових донор[в було використано кап1-лярний метод [17]. Зону мкраци з кап(ляра за допомогою фотозбиь-шувача проектували на фотопатр, обводили, вир1зали та зважували. В!дношення заги досл'|дного зрзз-
Таблиця 2
Вм1ст лактоферину в екстрактах 1з зубного нальоту dimeu рЬних груп
Групи КЫьккть до-слщжень Кокцентрафя лактоферину, м к г/мл ДостоЫржсть
М (серед.) меж1 коливань (м(Н.-макс.)
Контроль 7 ОД 0-1,2 -
ЗЩА+ЗТП 7 0,62 (0- 2,4) <0,05
ЗЩА + ЗТП + ЕП 7 0,5 (0,1-3,8) <0,05
ка до контрольного давало шдекс М1граци. Величину ¡ндексу нижче О, 66 вважали як наявшсть ир а збмьшення понад 1, 2 - як наяв-нкть фактора, що активуе м!грац1ю (1-АР>.
Як було встановлено вище (рис. 1), у екстрактах ¡з зубного нальоту
д!тей ¡з наявнктю ЗТП в обох трупах наявний високий ук/пст фактора 1АР (¡ндекс 3, 75 та 3, 9), тод! як у контроя! спостер!галася виражена тенденция до прояву гальмування мкраци активности тобто наявнос-л ИР {0, 72). Достов1рн!сть розб1ж-ностей м!ж контролем та даними
Таблиця 3
Вмкт прозапальмих цитокШе у екстрактах зубного нальоту пащент1в р1зних груп
Групи Комцентращя цитоюжв, пг/мл Кшыасть ДОСЛ1-джень
ФНП-а 1Л-1 1Л-8
Контроль 0,55 (0-2) 0,22 (0- 4) 0,30 (0-3) 10
ЗЩА+ЗТП 1,86 (0-6) * 0,52 (0-7) 2,55 (3-14) ** 9
ЗЩА + ЗТП + ЕП 2,22 (0-5) * 2,95 (0-11) * 3,22 (2-11) * 9
Примака: * - достое1рнкть вщносно контролю (р<0, 05), ** (р<0, 02); в дужках указан! меж! коливань.
ЗЩА +ЗТГГ
ЗЩА+ЗТП+ ЕП
Контроль
Ъ'-;'.*1, .'•>■•/'•■•■г" ■■'"'■■■
М^^ША'М^'Ь''" -V -'у..---
- :у:*А ?у;."'' ■__. ' ;!:■■■ ■ ■■■ -
■■■Л}-'-'- ' . ■■ •■ -:■'■'!
0,5 1
1,5 2 2,5
¡ндекс м1грац|У
3,5
Рис. 1. Вплив екстракт!в ¡3 зубного нальоту д!тей р!зних клЫчних груп ка гингра-Ц1ЙН1 властивост! лейкоцитт здорових доноров (у обох доел¡дних трупах р <0, 05 Ыдносно контролю). Контрольчндекс м!граци -0, 72 +_0, 2; ЗЩА+ЗТП- 3, 75 +- 0,4; ЗЩА+ЗТП+ЕП - 3, 9 +-0, 7
в обох трупах досить висока (р<0, 01). Можна вважати, що в зубному нальол дтей ¡з ЗТП активуючий фактор м1грац]Т к л ¡тин метиться в значжй юлькосл та призводить до залучення в зубоясенну дтянку нових порц!й «запальних» кл!тин. Таке припущення узгоджусться з даними про тдвищений умкт у зубному нальол 1Л-8, який е активном хемок[ном, що сприяе за-лученню р!зних тише кл1тин.
/мунолог1чн1 досл^дження ро-тоглоткового секрету
Проведен! ¡мунолопчш досл!-дження показали, що вмкт проза-пальних цитоюжв у ротоглотково-му секрел хворих ¡з ЗТП ус1х груп значно перевищував показники в дггей контрольно)' групи (табл. 4, рис. 2). Найвищий р1вень цитокшт 1Л1|31 ФНП-а 11/1-8 виявився у хворих, у яких визначалося поеднан-ня ЗЩА га ЗТЛ /з проявами ендо-кринноТ патологи, що за вектором вщхилень корелюе з даними при визначенж цих цитоюжв у витяж-ках зубного нальоту в д1тей р(зних груп.
1з визначених цитоюжв ¡з рЬно-направлежстю дм щодо запальних к л ¡тин найб^ьш значущими були В1дхилення вм1сту 1Ф-у, кон цен-трац!я якого знижувалася при вах запальних хворобах. Проте най-бтьшим воно було за лоеднання шькох патолог1чних процес1в, що св1дчить про зниження локального антив1русного потен^алу \ можли-в1сть розвитку алерпчного компонента в процеа запальноТ реакци.
171-10 у ротоглоткоеому секрел хворих ¡з ЗТП як ¡з супутньою ен-докр инною патолог ¡ею, так I без неТ практично не визначався.
Отже, змши у вм!сл циток1н1в € проявами недостатносп регуля-торних чинник!в системного ¡мун!-тету ¡, зокрема, цитоюжв ¡з подв!Й-ною д1ею на клггини запалення. Наприклад,
Рис. 2. Ум!ст 1Л-8 у РС д!тей р!зник клМчних групп (1- контроль -7, 7+-0, 9 пг/нл; 2 ЗЩА+ЗТП - 20, 05+ -3, 3; З-ЗЩА+ЗТП+ЕП -22, 4 +-3,2 при р1-2 1 р1-3 <0, 05)
якии мае як регуляторн! власти-вост!, так! пряму захисну д!ю [16].
При визначенн! фактор!в мкце-вого ¡мун!тету, зокрема концентра-цИ' ¡муноглобул!н1в, було виявлено, що в пац!енпв ¡з ЗТП у ротоглотко-вому секрел знижений ум1ст се-
Таблиця 4
Piern цитокШв у ротоглотковому секрета dimeu Í3 ЗТП за наивности ендокринно'С патологи
ГРУПИ Bmíct цигокитв, у пг/мл
прозапальн1 протизапальж, aHTHBÍpycHi
1Л Ib ФНП а 1Л 10 1Ф-д
Контроль 9,5 (0-20) 5,2 (0-16) 1,2 (0-3) 44,2 (30-90)
ЗЩА+ЗТП 29,5* (17-80) 20,2* (14-33) 0 12,6* (0-16)
ЗЩА+ЗТП+ЕП 30,6* (20-15) 22,5* (15-40) 0 18,2* (0-30)
Позначення: в дужках вказаж меж1 коливань значень; ** (р<0,02) по в1дношенню до контролю.
(р<0,05);
Таблиця 5
Piern ЬлуноглобулШв у РС хворих р1зних груп i практично здоровых dimeü-doHopie
Групи Концентрация (муноглобулж1в у г/л, М +-т
секреторний IgA мономерний IgA igG
Контроль 1,0 +- 0,3 0,1 +- 0,05 0,1 +- 0,02
Примггка: * достов1рно в!дносно групи К (р<0, 05}
ЗЩА+ЗТП 0.55+-0Д5 0,25+- 0,06 0,4+-ОД*
ЗЩА+ЗТП+ЕП 0,4 +-0,1 0,5 +- 0,1 0,5 +- 0,1*
Лактоферин
н
""'ТТ^"'":"
-j - 1 -..-.■:- i- г. i.- ■: .-■'■■-■■
¡¡«члму* i .ailttjjji^y-Mt''■>■":-'■■?.":> 'v-'J '¡BV-.J ¡"'
0
0,5
1 1,5
мкг\мл
2,5
Рис. 3. Умкт лактоферину в PC обстежених груп (К- 1, 35+-0, 1; 2- ЗЩА+ЗТП - 2, 15+.0, 3 (р<0, 05): З-ЗЩА+ЗТП+ЕП -2. 22+-0, 2 (р<0, 05)
креторного ¡муноглобулЫу A (IgA) як за наявност! супутжх хвооб, так i без них (табл. 5). ЕЯдбувалося також достовфне тдвищення мономер-hoí форми IgA та ¡муноглобулжу класу G у дней ¡з ЗТП, що розгля-даеться як можливий фактор про-лонгування запалення ¡мунними мехажзмами [13].
ЗбЫьшення шькосп мономер-ho'í форми ¡муноглобул1нт А при ЗЩА та ЗТП може свщчити про гмдвищення р1вня деградацм ди-мерноТ форми при запальних про-цесах у порожниж рота. CkpiM 'му-ноглобул1жа класу А, в слит може також визначатися i секреторний гмуноглобулш класу М та ¡муногло-булши класу G. В!длов1дно до су-часних поглядш [2, 13] поява про-зэпальних комплементофксугачих i цитофтьних антилл може розгля-датися як зниження гуморального мукозального ¡мунтету i переход 3Í стану норми у фазу запальних ре-акцм. Ум|ст лактоферину в PC fl¡-тей контрольно'!' групи був иижчим (р<0, 05) у nopÍBHflHHi з ¡ншими трупами (рис. 3) , що тдтверджуе думку про те, що хрожчж запаль-h¡ процеси в ротовм порожниж та верхжх дихальних шляхах зумов-леж зниженням локального спе-цифмного t неспецифмного ¡муно-лопчного потенц1алу [13].
При визначенж клггинних форм ротоглоткового секрету було вста-новлено, що у хворих без супутньо'Г ендокринноТ патологи зменшува-лася юльюсть ет"тел1альних кл1'тин. HaroMicTb за наявност1 ЕП okp¡m зменшення шькосп' еттелюцилв тдвищувався BMÍCT р(зних форм лейкоцитов, часпше нейтроф1льних i еозинофтьних, л1мфоцилв та moho ципв (табл. 6}, що св(дчить про залучення в реалзацю факторш м1сцевого захисту велико!' кшькост1 запальних к/итин [18].
Вм'ьст кл'ипин у ротоглотковому cexpemi обстежених dimeu pi3HUX груп
Таблиця б
Групи Число клЬин на 100 {%)
еттелм нейтроф)ли еозинофь/ш моноцити л^мфоцити
Контроль 90,3 (65-97) 5,2 (3-8) 0,1 (0-1) 0,4 (0-1) 2,9 (0-6)
ЗЩА+ЗТП 62,5* (42-80) 15,1 (6-22) 0 0 6,5 (4-7)
ЗЩА+ЗТП+ЕП 72,1 (12-90) 20,8* (10-30) 0,4 (0-3) 3,8* (0-8) 3,5 (0-5)
Примитка: * - р <0, 05 в^дносно групп контролю.
62 ©УКРА1НСЫСИЙ СТОМАТОАОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ №3 2010
Висновки
Проведет клшшо-1мунолог1чт та лабораторш дослщжения в д1тей 13 зубощелепними ано-мал1ями та хворобами тканин пародонта як на тл1 ендокриншл патологи, так 1 без не'*, дозволили в ста нов ит и ряд В1дхилень у ьисцевому 1муштет1 в пор1внянт з контрольною групою. Змш11 в загальних показниках стосуються вмшту як 1мунолог1чних характеристик зубного нальоту, так 1 ротоглоткового секрету.
У зубному нальот! д1тей 1з зубощелепними aнoмaлiями на тл1 хвороб тканин пародонта м1стяться щунолопчт компонента, як1 свщчать про виражений активний запальный процес - шдвшцений умкт Ж, лактоферину, прозапальних цитокппв, чинника активаци М1грацп клптш. За наявност! в детей зубощелепних аномалш на тл1 хвороб тканин пародонта й ен-докринно1 патологи щ прояви бшьше виражеш - визначаеться вища концентрация одного з провщних прозапальних цитокш!в - штерлейкшу-1В.
Параметри мкдевого 1Муттвту - як клггинш, так 1 гyмopaльнi мали однаковий вектор В1дхилень у д1тей 1.з зубощелепними аномал1ями на ТЛ1 хвороб тканин пародонта як без еи-докринно* патологц, так за п наявносп, тобто в загальних рисах «запальный» проф1ль був аналопчним тому, що визначався при досладженш екстракпв 1з зубних нальот!в. Чинники захисного характеру - еекреторт 1муноглобулши, лактофернн, гамма-штерферон, як правило, мали вектор вщхилень у б!к 1х недостатност! 1 були виразтцп за наявност1 ендокринно'! патологи. Виявлет ввдхилення в показниках 1муштету дйей 1з зубощелепними аномал1ями на тл1 хвороб тканин пародонта й ендокриншн патологи зубощелепних аномалш вщловадно до сучасних уявлень про принципи 1муномодулювально1 терапп е приводом для апробацп р1зних протизапальних засоб1в та 1 м у номод у л ят ор1в нового поколшня для комплексного Л1-кування хворих д1тей.
Литература
1. Бажанов Н. Н. Иммунные механизмы патогенеза пародонтита / Н. Н. Бажанов, Т. П. Иванюшко, Г П. Тер-Асатуров // Наука - практике. -М., 1998. -С. 103.
2. Быкова В. П. Структурные основы мукозального иммунитета верхних дыхательных путей / В. П. Быкова // Российская ринология. - 1999. - № 1. - С. 5-11.
В. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. - К. : Полиграф-Плюс, 2006. - 431 с.
4. Мельников О. Ф. Клинико-иммунологические параллели при пародонтите и заболеваниях верхних дыхательных путей / О. Ф. Мельников, В. И. Шматко, В. В. Кищук // Современная стоматология. - 2007. - № 3. - С. 31-34.
5. Цепов Л. М. Нерешенные вопросы этиологии и патогенеза воспалительных заболеваний пародонта / Л. М, Цепов, А. И. Николаев // Пародонтология. - 2001. -№1-2. -С. 28-31.
6. Шаповалов В. Д. Апоптоз и ультраструктурные изменения плазматических клеток собственно слизистой оболочки десны больных пародоктитом / В. Д. Шаповалов, П. М. Михалева // Иммунология . - 2002. -№ 2. - С. 83-87.
/. *__1 1_у I и ч^ирштроаепил оюриЧ-
ного иммунодефицитного состояния у больных генерализованным пародонтитом / И. С. Мащенко, А. В. Самойленко // Современная стоматология . - 2002. -№ 3 . -С. 49-51.
8. Ковальчук I). В. Роль цитокинов в механизмах развития хронического воспаления в тканях пародонта / Л. В. Ковальчук, Л. В. Панковская, М. А. Рогова // Иммунология . -2000. -№ 6. -С. 24-27.
9. Изменения в нервной системе и их значение в патогенезе генерализованного пародонтита / [М. Н. Пузин, Ю. А. Петрович, Т. Ю. Сухова, Т. Г. Зеленина] // Российский стоматологический журнал. - 2001. -№1. -С. 38-41.
10. Данилевский Н. Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко. - К.: Здоров я, 2000. - 461 с.
11. Straka М. Destrukcia parodontalnych tkaniv : cast 4 / M. Straka // Parondotologia. -2000. - Новое в стама-тологии. -2002. -№ 8. - С. 2028.
12. Комплексное изучение механизмов развития хронического воспаления при пародонтите / Т. П. Иванюшко, Л. В. Ганковская, Л. В. Ковальчук [и др.] // Стоматология. -2000. -№ 4. - С. 12-16.
13. Определение иммуноглобулинов методом радиальной иммунодиффузии в зоне низких концентраций / О. Ф. Мельников, М. М. Кобицкий, И. В. Казанец (и др.] // !мунолопя та алерголопя . -2003. -№ 3. -С. 13-15.
j.-?. .jmimv^io I. ^udiiulcut^ii wl ^ics^inci ^JIUCCIIO HI
low concentrations using RID / P. Simmons // Clin. Chim. Acta. -1971. - B. 35. -P. 52-57.
15. Гублер E. В. Математические методы анализа и распознавания патологических процессов / Е. 8. Гублер. -Л. : Медицина, 1978. -294 с.
16. Демьянов А. В. Диагностическая ценность исследований уровней цитокинов в клинической практике / А. В. Демьянов, А. Ю. Котов, А. С. Симбирцев // Цитокины и воспаление. -2003. -Т. 2, №3. -С. 20-29.
17. Blank I. Реакция торможения миграции макрофагов / I. Blank // Иммунологические методы ; под ред. X. Фриммеля ; пер. с нем. -М.: Мир, 1979. -С. 163-168.
18. Foreman J. С. Клетки, участвующие s воспалении: руководство по иммунофармакологии ; под ред.
М. Dale, J. Foreman ; пер. с англ. / J. С. Foreman. - М.: Медицина, 1998. - С. 15-192.
19. Шинкевич В. I. Характеристика ¡мунних кл!тин слизовоТ оболонки ясен при хрожчному генералЬо-ваному пародонтит( в1дпов1дно ступенш тяжкосп / В. I. Шинкевич, L П. Кайдашез // 1мунолопя & алерголо-пя . -2004. -№ 4. -С. 15-20.
Стоття надшшла 4. 05. 2010 р.
Резюме
Результаты дослщжень, проведених у 49 пащентхв bîkom вщ 6 до 16 роюв i3 зубощелепними аномалиями та хворобами ткания пародонта як на Tni ендокринно! патологи, так i без не! свщ-чать про пщвищений умист у зубному нальот! та ротоглотковому секрета 1мунних комплексе, лактоферину, прозапальних цитошшв, фактора активаци маграцп клггин, штерлейкшу-1б. Параметри касцевого 1муштету - як кли'инш, так i гуморальт мають «запальний» профшь. Визначаеться також нестача фактор1в захисного характеру - секреторних 1муноглобулш1в, лактоферину, га мм а Интерферону.
Ключевые слова: зуб отелю стн а я аномалия, заболевание тканей пародонта, эндокринная патология, ротоглоточный секреТ) цитокины.
Summary
The results of the examination of 49 patients aged from 6 to 16 with the dento-maxillary .. anomalies and diseases of the periodontal tissues with endocrine pathology and without it, identified the increased content in plaque and pharyngeal secret 1С, lactoferrin, inflammatory cytokines, activation factor of cell migration, mterleukin-18. The parameters of local immunity, both cellular and humeral had «inflammatory» profile. We determined the lack of protective factors - secretory immunoglobulins, lactoferrin, and gamma-interferon.
Key words: dento-maxillary anomalies, periodontal disease, endocrine pathology, oropharyngeal secret, cytokines.
64
©украТнськийстоматологнний АЛЬМАНАХ №3 2010
