CC BY
13
ВПЛИВ ПОХ1ДНИХ ОКСАМ1НОВИХ КИСЛОТ НА ЕКСКРЕТОРНУ ФУНКЦ1Ю НИРОК
Литвинова О. М., Литвинов В. С.
Метою роботи було вивчення впливу нових похщних дикарбонових кислот на видшьну функщю нирок у бших щурiв в експеримени. Вивченi сполуки мають рiзноспрямовану дш на видiльну функцiю нирок у тварин. На дiуретичну активнiсть вивчаемих сполук впливала як хiмiчна будова замюника, так i його розташування. Виявленi речовини, якi викликають збшьшення дiурезу, що перевищуе по дiуретичнiй активностi еталонний препарат порiвняння - ппоиазид. Знайденi сполуки, якi виявляли достатню антидиуретичну активнiсть. Замiщенi амщи аренсульфонiлоксаминових кислот е перспективною групою сполучень для подальшого фармакологiчного вивчення з метою створення на !х основi лiкарських препаратiв з дiуретичними властивостями.
Ключовi слова: похiднi дикарбонових кислот, похщш оксамiнових кислот, екскреторна функщя нирок, дiуретична дiя, антидiуретична актившсть.
Стаття надiйшла 28.02.18 р.
ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРОИЗВОДНЫХ ОКСАМИНОВЫХ КИСЛОТ НА ЭКСКРЕТОРНУЮ ФУНКЦИЮ ПОЧЕК Литвинова О. Н., Литвинов В. С.
Целью работы было изучение влияния новых производных дикарбоновых кислот на выделительную функцию почек в эксперименте у белых крыс. Изученные вещества оказывают разнонаправленное действие на выделительную функцию почек у животных. На диуретическую активность изучаемых соединений влияла как химическая структура заместителя, так и его расположение. Выявлены вещества, вызывающие увеличение диуреза и превышающие по диуретической активности эталонный препарат сравнения - гипотиазид. Обнаружены также соединения, проявляющие достаточную антидиуретическую активность. Замещенные амиды аренсульфонилоксаминовых кислот являются перспективной группой соединений для дальнейшего фармакологического изучения с целью создания на их основе лекарственных препаратов с диуретическими свойствами.
Ключевые слова: производные дикарбоновых кислот, производные оксаминовых кислот, экскреторная функция почек, диуретическое действие, антидиуретическая активность.
Рецензент: Костенко В.О.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-175-180 УДК: 611.451-018:547.96]-019-013:616.441-008.6
1МУНОГ1СТОХ1М1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПОТОМСТВА ЩУР1В, ЩО РОЗВИВАЛОСЯ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО Г1ПО- ТА Г1ПЕРТИРОЗУ
МАТЕРИНСЬКОГО ОРГАН1ЗМУ
E-mail: s.o.lutsyk@gmail.com
З використанням iмуногiстохiмiчних методiв - визначення MapKepiB клтнно! пролiферацii та апоптозу Ki-67, VEGF та Casp3 вiдповiдно - дослщжено вплив експериментального rino- та ппертирозу материнського органiзму на надниркoвi залози потомства щурiв 1-i та 10-i доби постнатального розвитку. Продемонстровано високу штенсившсть прoцесiв як прoлiферацii, так i апоптозу, що супроводжували постнатальний морфогенез надниркових залоз; при цьому найбшьш активна перебудова iдентифiкoвана у пучковш зoнi кори. На 1-у добу постнатального онтогенезу на rai гтотирозу виявлено затримку розвитку мозково'1 речовини, тoдi як гiпертирoз супроводжувався пригшченням прoлiферативнoi активнoстi клiтин клубочково' зони наднирникiв. На 10-у постнатальну добу на rai тиро'дного дисбалансу задокументовано посилення процеЫв прoлiферацii i апоптозу у складi кiркoвoi речовини у поеднанш з пригнiченням штенсивносп обох прoцесiв у мoзкoвiй речовиш надниркових залоз.
Ключовi слова: щури, онтогенез, надниркoвi залози, материнський ппо- та гiпертирoз, iмунoгiстoхiмiчне дослщження.
Робота е фрагментом НДР «Лектино- та iмуногiстохiмiчний aHan.i3 вуглеводних детермшант нормальних та патологiчно змiнених клтин i тканин» (№ державноi реестрацн 0117U001076).
Порушення функци щитоиод16ио' залози належать до найпоширешших захворювань, охоплюючи близько 3% населения св1ту [1]. Численш сиостережеиия свщчать про вагомий вплив тирощних гормошв иа розвиток i фуикцюиуваиия надниркових залоз - як безпосередньо, так i через гшоталамо-гшоф1зарио-адреиалову вюь [12]. Гормоии щитоиод16ио' залози i иадиирииюв вщграють ключову роль у забезиечеиш виутршиьоматкового гомеостазу, диференщацп i дозр1ваиия оргашв плода у вщповщносп до часу гестаци [10, 3].
У иоиередшх дослщженнях [4-8] з використанням метод1в к^сично' пстологи, мoрфoметрii та лектииoвoi пстоими 6уло показано, що гшотироз материнського оргашзму шдукуе затримку розвитку надниркових залоз потомства, тод1 як ппертироз ирискорюе 'хиш розвиток, обумовлюючи гшертрофда юрково' речовини. Аиал1з достуиио' л1тератури виявив вщсутшсть иублшацш, як 6 характеризували змши ирoлiферативиoi активиост i явищ аиоитозу у надниркових залозах потомства, що розвивалося за умов дисбалансу тирощних гормошв материнського оргашзму.
© С.О. Луцик, А.М. Ященко, 2018
Метою роботи було визначення iMyHoricTOxiMi4H^ MapKepiB пролiферативноl активносп клiтин (Ki-67), факг^в росту судинного ендотелiю (VEGF) та маркера апоптозу (Casp3) у наднирниках потомства щyрiв, що розвивалося в умовах експериментального гшо- та гшертирозу материнського органiзмy.
Матерiал та методи дослщження. Дослiд проводили на 40 самках щyрiв лши Вiстар масою 180-200 г, якi були роздшеш на три групи: перша - контрольна (10), друга - з шдукованим гшотирозом (15), третя - з гшертирозом (15). Експериментальний гшотироз викликали згодовуванням самкам антитиро1дного препарату Мерказолш («Здоров'я», Харкiв) з розрахунку 10 мг/кг маси тша; ппертироз iндyкyвали щоденним згодовуванням з 1жею L-тироксину («BerlinChemie», Нiмеччина) у дозi 100 мкг/кг маси тша.
Мерказолш та L-тироксин додавали у 1жу у виглядi порошку щоденно протягом двох тижнiв до початку ваптноси, упродовж усього гестацiйного перюду та лактацii. Контроль функцii щитоподiбноi залози здiйснювали шляхом вивчення ii морфологи та радiоiмунологiчного визначення гормошв Тз та Т4. Через два тижш вiд початку експерименту шляхом щоденного взяття мазкiв з шхви самок контролювали естральний цикл. Самок в стади еструсу пiдсаджували до штактних самцiв. Перший день ваптносп визначали за наявнiстю сперматозоiдiв у тхвових мазках.
Пiд час роботи з тваринами керувались «Загальними етичними принципами експеримеш!в на тваринах» (Украша, 2001), узгодженими з вимогами «Сврошйсько' конвенцii щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та шших наукових цшях» (Страсбург, 1986), Законом Украши № 3447-IV вщ 21.02.2006 «Про захист тварин вщ жорстокого поводження», Директиви Ради Свропи 2010/63/EU, Гельсiнською декларацieю про гуманне ставлення до тварин.
Для iмуногiстохiмiчного дослiдження були використанi наднирковi залози потомства на 1-у та 10-у добу постнатального розвитку, у якого внаслщок адаптацii до умов позаутробного iснування морфогенетичнi змiни досягають найбiльшоi вираженостi. Наднирковi залози забирали тсля евтаназii тварин шляхом передозування диетилефiрного наркозу, фiксували в сумiшi Буена i заливали у парафш за загальноприйнятою методикою. Зрiзи товщиною 5 мкм наносили на адгезивш предметнi скельця SuperFrostPlus.
Пiсля депарафшзаци та регiдратацii зрiзiв проводили температурне демаскування антигенiв: зрiзи помiщали в цитратний буфер з рН 6,0 i пщ^вали в автоклавi при температурi +121°С 8 хвилин. Актившсть ендогенноi пероксидази пригнiчували шляхом шкубацл зрiзiв у 3% розчинi перекису водню протягом 20 хвилин. Вщтак проводили iнкубацiю зрiзiв з первинними антитшами у вологих камерах при температурi 23-25°С на протязi 30 хвилин.
В якост первинних використовувалися моноклональнi антитiла до Ki-67, VEGF, полшлональне Casp3 (TermoScientific, США) (табл. 1). Титр антитш пiдбирався зпдно рекомендацiй виробника з використанням у якосп розчинника спещального розчину Antibody Diluent (TermoScientific, США). Для щентифшацп продуктiв реакцii використовували систему вiзуалiзацii Quanto (TermoScientific, США) iз застосуванням в якостi хромогену 3,3'-дiамiнобензидину тетрапдрохлориду.
Таблиця 1
Панель первинних антитш
Антитшо Клон Титр Виробник
Ki-67 клон SP6 1:100 TermoScientific
Caspase 3 клон Ab-4 1:50 TermoScientific
VEGF VG1 1:100 TermoScientific
Для виокремлення ареактивних структур зрiзи додатково обробляли гематоксилiном Майера. Пюля дегiдратацii у спиртах висхiдноi концентраци та просвiтлення в трьох порщях ксилолу препарати заключали в полютирол. Мюця зв'язування вiдповiдних антитiл визначали за наявнютю коричневого осаду. 1нтенсивнють реакцii оцiнювалась напiвкiлькiсно двома незалежними спостерiгачами з розрахунку: - вщсутня, + слабка, ++ помiрна, +++ значна. Огляд та фотографування пстолопчних препаратiв здiйснювали за допомогою мшроскопа «Granum», обладнаним камерою «Echoo-Imager 502000» з використанням програми «ToupView 3.7».
Результати дослщження та Тх обговорення. Встановили, що у надниркових залозах тварин контрольноi групи на 1-у постнатальну добу маркер пролiферацii Ki-67 локалiзувався у ядрах та цитоплазмi адренокортикоцитiв пучковоi зони з деяким посиленням реактивностi на межi мiж клубочковою та пучковою зонами, що, зпдно з даними Parker G.A. et al. [9] е дшянками з найвищою пролiферативною активнiстю; клггини зачатка мозково!' речовини та клубочково!' зони кори були
ареактивними (рис.1А). На 10-у добу штенсивна реактившсть була виявлена в ядрах адренокортикоципв пучково! зони та кл^ин мозково! речовини наднирника у поеднанш з редукцieю забарвлення !хшх цитоплазматичних структур (рис.1 Б).
За умов гшотирозу материнського оргашзму у наднирниках потомства на 1-у постнатальну добу задокументовано гомогенний розподiл маркера у цитоплазмi адренокортикоцитiв у поеднаннi з вщсутшстю зачаткiв мозково! речовини (рис.1 В), що свiдчить про певну затримку у дозрiваннi органа. На 10-у постнатальну добу у наднирниках тварин ще! експериментально! групи виявлено експресiю маркера Ю-67 у цитоплазмi та ядрах адренокортикоципв у поеднаннi з ареактившстю клiтин мозково! речовини (рис.1Г), що свщчить про локалiзацiю процесiв пролiферацi! головним чином у кiрковiй речовиш.
У наднирниках потомства, що розвивалося в умовах материнського гшертиреозу, на 1-у постнатальну добу вщсутшсть мозково! речовини поеднувалась з послабленням експреси маркера Кг-6 7 у поверхневих диянках пучково! зони та його вщсутшсть у клубочковш зош кори (рис.1Д).
Рис. 1. Пстотопограф1я маркера кштинно! прол1ферацн Рис. 2. Пстотопограф1я маркера УБОБ у надниркових
Ю-67 у надниркових залозах щур1в на 1-у (А, В, Д) та 10-у (Б, Г, залозах щур1в на 1-у (А, В, Д) та 10-у (Б, Г, Е) добу постнатального Е) добу постнатального онтогенезу. А, Б - контроль; наднирков1 онтогенезу. А, Б - контроль; наднирков1 залози тварин, що залози тварин, що розвивалися в умовах експериментального розвивалися в умовах експериментального гшотирозу (В, Г), та гшотирозу (В, Г), та гшертирозу (Д, Е) материнського гшертирозу (Д, Е) материнського оргашзму, х100 оргашзму, х100
На 10-у постнатальну добу у наднирниках тварин ще! групи щентифшовано помiрну реактивнiсть цитоплазми адренокортикоцитiв i поодиноких клiтин у складi мозково! речовини (рис.1Е), однак таких було менше у порiвняннi з контролем.
Гiстотопографiя маркера ангiо- та васкулогенезу УБОБ (рис. 2) практично не вiдрiзнялася вщ тако! для Ю-67, що свщчить про пряму корелятивну залежнiсть iнтенсивностi клiтинно! пролiферацi! вщ насиченостi тканин киснем. Сдина ютотна вiдмiннiсть вiд Кi-67 стосувалася клубочково! зони кори, для яко! було характерним зниження УБОF-реактивностi у порiвняннi з пучковою зоною як у норм^ так i на тлi тиро!дного дисбалансу.
Рецептори Са8р3 у тварин контрольно! групи на 1-у добу розвитку були щентифшоваш у ядрах та цитоплазмi адренокортикоцшв з деяким послабленням реакцн у клггинах зачатка мозково! речовини (рис.ЗА). На 10-у добу цей маркер апоптозу локалiзувався в ядрах адренокортикоципв пучково! зони, окремих клiтин мозково! речовини та був вщсутшм у клубочковш зонi кори (рис.ЗБ). На тлi гiпотирозу на 1-у постнатальну добу щентифшовано гомогенний розподiл маркера у цитоплазмi адренокортикоцитiв (рис.ЗВ), той час як на 10-у добу розвитку вш був локалiзований головним чином у ядрах кттин пучково! зони кори (рис. ЗГ).
Наднирковi залози тварин гшертирозно! групи на 1-у постнатальну добу демонстрували помiрну реактившсть цитоплазми i дещо бiльш виражену реактивнiсть ядер залозистих клiтин (рис. ЗД); на 10-у постнатальну добу вщзначено посилення гiстохiмiчно! реакцi! у кл^инах пучково! зони кори, а також у складi судинного компонента мозково! речовини (рис. ЗЕ).
Отримаш нами даш узгоджуються з результатами Кагаеа Т. й а1. [5], яю виявили у надниркових залозах плодiв, що розвивалися за умов гшертирозу материнського оргашзму,
шдвищену пролiферативну актившсть адренокортикоципв иа меж1 клубочково'' i иучково'' зон у поеднанш з иосилеиим аиоитозом у д1ляищ контакту кл1тин сiтчастoi зони з мозковою речовииою. При цьому маса надниркових залоз тварии гiпертирoзнoi груии ие в1др1зиялась в1д контрольних иоказниюв, що свщчить про збалансовашсть ироцес1в ирoлiферацii та аиоитозу, котр1, зпдно з даиими цитоваиих вище автор1в, иеребувають тд стимуляториим впливом адренокортикотропного гормону (АСТН) та фактора росту судинного ендотелда (VEGF), а також тд ироаиоитогеииим виливом фактора росту пухлин (TGF) та актив1иу А. Ц ж автори встановили, що число та маса илод1в, як розвивалися за умов гшертирозу материиського оргашзму, р1вно ж як i середия маса 'хшх плацент иа 20-у гестацшну добу ие в1др1зиялась в1д аналопчних иоказниюв тварии контрольно' груии [9]. У той же час у робот Broulik P.D. et al. [2] задокументовано ирирют маси иирок i надниркових залоз статевозрших тварин тд впливом уведення екзогенного тироксину.
В умовах нашого експерименту середия маса илод1в, що розвивалися иа тл1 материиського гшертирозу, иа 20-у добу пренатального онтогенезу становила 5,72 ± 0,24 г (у контрольнш груш 2,91 ± 0,14 г), що свщчить про стимуляториий вилив тироксину иа процеси анабол1зму. На 1-у постнатальну добу маса иовоиароджеиих щурят гшертирозно'' груии (6,19 ± 0,18 г) наближалась до иоказниюв контрольно' груии тварии (5,84 ± 0,11 г). На 10-у постнатальну добу маса щурят в умовах експерименту становила 14,83 ± 0,61 г, тод1 як у контрольнш груш цей показник становив 17,06 ± 0,15 г, що, очевидно, обумовлено переважанням катабол1чних процешв, як розвивалися тд виливом материиського гшертирозу.
Кшьюсть илод1в, иароджеиих самкою гiиертирoзиoi груии практично ие в1др1зиялась вщ контрольних показниюв (8,2 щурят в1д самки контрольно' груии проти 8 щурят вщ самки з груии гшертиреозу). На 10-у постнатальну добу з використанням морфометричних метод1в щеитифшоваио потовщення иучково'' зоии у иоеднанш з1 змеишеииям товщиии клубочково'' та с1тчасто'' зон; при цьому загальиа товщина юрково'' речовиии надниркових залоз залишалась практично незмшною [7].
Вилив материиського гшотирозу иа надиирков1 залози потомства дослщжували Детюк Е.С. и др. [4]. При цьому було задокументовано дефщит маси илод1в та щурят, зниження активност фермеитиих систем, в1тамшного забезиечеиия та маси 'хшх надниркових залоз, що дало тдставу стверджувати про затримку дозр1вания цих оргашв. Нами було виявлеио зниження фертильносп самок з екзогеииим мерказолш-шдукованим гшотирозом, змеишеиия числа илод1в i 'хньо'' маси у иор1вияиш з аналопчними иоказииками тварии контрольно' груии, що узгоджуеться з результатами Kumar R. et al. [6].
Так, з 15 самок зад1яних у нашому експерименп, заваптншо 5, тод1 як у контрольнш груш з 10 тварин заваптншо також 5. Вщповщно, показник народжуваиост1 у дослщнш груш тварин був також знижений: вш склав 6,4 щурят вщ самки з мерказолш-шдукованим гшотирозом проти 8,2 щурят вщ самки у контрольнш груш. Середия маса тша потомства, що розвивалося за умов експериментального гшотирозу материиського оргашзму, на 20-у пренатальну добу становила 2,20 ± 0,12 г (у контрольнш груш 2,91 ± 0,14 г), що свщчило про стан гшотрофп илод1в. Означена тенденщя зберналась i у иостнатальному онтогенез': на 10-у постнатальну добу маса щурят в умовах експерименту становила 15,16 ± 0,81 г, тод1 як у контрольнш груш тварин цей показник сягав 17,06 ± 0,15 г.
Проведет нами морфометричш дослщження виявили, що на 10-у добу постнатального розвитку експериментальний гшотироз материиського оргашзму обумовлював достов1рне
Рис. 3. Гiстoтoпoграфiя маркера апоптозу Casp3 у надниркових залозах щур'в на 1-у (А, В, Д) та 10-у (Б, Г, Е) добу постнатального онтогенезу. А, Б - контроль; шднирков' залози тварин, що розвивалися в умовах експериментального гшотирозу (В, Г), та гшертирозу (Д, Е) материиського оргашзму, х100
збшьшення товщини ycix трьох зон юрково! речовини наднирникiв потомства. Ми розщнюемо означений феномен як наслiдок щентифшовано! нами вазодилятаци, пiдвищеного кровонаповнення та периваскулярного набряку паренхiми залози [7].
Клггини надниркових залоз потомства, що розвивалося за умов як ппо-, так i гiпертирозу материнського оргашзму, були достовiрно менших розмiрiв, з бiльшими ядрами та шдвищеним ядерно-цитоплазматичним спiввiдношенням у порiвняннi з контрольними показниками, що свщчить про напружешсть у них метаболiчних процешв. Виявленi закономiрностi корелюють з результатами Vrijkotte et al. [11], яю продемонстрували негативний вплив обох патолопчних станiв материнського органiзму на розвиток потомства. Разом iз тим, результати наших дослщжень дозволяють стверджувати, що материнський ппотиреоз чинить на наднирковi залози та iншi життево важливi органи потомства бiльш вагомий негативний вплив у порiвняннi з ппертирозом.
Проведене дослiдження продемонструвало значну штенсившсть процесiв як пролiферацi!, так i апоптозу, що супроводжують постнатальний морфогенез надниркових залоз; при цьому найбшьш активна перебудова щентифшована у пучковш зонi кори. На 1-у добу постнатального розвитку на тлi гшотирозу виявлено затримку розвитку мозково! речовини надниркових залоз, тодi як гшертироз супроводжувався лише пригнiченням пролiферативно! активносп клiтин клубочково! зони. На 10-у постнатальну добу на тлi тиро!дного дисбалансу задокументовано посилення як процешв пролiферацi!, так i апоптозу у складi кiрково! речовини у поеднанш з пригнiченням iнтенсивностi обох процешв у мозковiй речовинi надниркових залоз.
Перспективи подалъших дождженъ полягають у nорiвняннi резулътатiв проведених iмуногiстохiмiчних дождженъ з даними лектиновоI гwтохiмй стосовно перебудови глтокон 'югатiв надниркових залоз потомства, що розвивалосъ у фiзiологiчних умовах та за умов експерименталъного гто- та гтертирозу материнського оргатзму.
1. Pankiv VI. Praktychna tyreoyidolohiya. Donetsk, Zaslavsky, 2011. 224 s..[in Ukrainian].
2. Broulik PD, Marek J, Schreiber V. The effect of experimental hyperthyroidism on renal and adrenal weight increase in mice. Physiol Res. 1991; 40(5): 527-532.
3. Chung HR. Adrenal and thyroid function in the fetus and preterm infant. Korean J Pediatr. 2014; 57(10): 425-433.
4. Detiuk ES, Avgustinovich MS. On the morphofunctional peculiarities of progeny adrenal glands developing under the influence of maternal hypothyroidism. Archive of Anatomy, Histology and Embryology. 1976; 71(10): 41-45.
5. Karaca T, Hulya UZY, Karabacak R, Karaboga I, Demirtas S, Cagatay Cicek A. Effects of hyperthyroidism on expression of vascular endothelial growth factor (VEGF) and apoptosis in fetal adrenal glands. Eur J Histochem. 2015; 59(4): 2560. DOI: 10/4081/ejh.2015.2560.
6. Kumar R, Chaudhuri BN. Altered maternal thyroid function: fetal and neonatal development of rat. Indian J Physiol Pharmacol. 1989; 33(4): 233-238.
7. Lutsyk SA, Strus ChI, Yashchenko AM. Lectin histochemistry and morphometric characteristics of adrenal glands of the rats progeny developing under maternal hypo- and hyperthyroidism. Morphologia 2018; 12(2): 30-39.
8. Lutsyk SA, Yashchenko AM. Histotopography of WGA receptor sites in postnatal morphogenesis of rat adrenal gland in physiological conditions and under experimental hypo- and hyperthyroidism of maternal organism. Bulletin of Problems in Biology and Medicine 2018; 2(144): 325-329.
9. Parker GA, Picut CA, editors. Atlas of histology of the juvenile rat. Amsterdam: Elsevier-Academic Press, 2016: 259-263.
10. Rainey WE, Rehman KS, Carr BR. Fetal and maternal adrenals in human pregnancy. Obstet. Gynecol. Clin. North Am. 2004. 31: 817-835.
11. Vrijkotte TGM, Hrudey EJ, Twickler MB. Early maternal thyroid function during gestation is associated with fetal growth, particularly in male newborns. JCEM. 2017; 102(3): 1059-1066.
12. Yashchenko AM, Lutsyk SA. The influence of hypo- and hyperthyroidism on morphogenesis and histophysiology of adrenal glands. Journal of Embryology and Stem Cell Research. 2018; 2(1): 000107.
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ НАДПОЧЕЧНИКОВ ПОТОМСТВА КРЫС, КОТОРОЕ РАЗВИВАЛОСЬ В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГИПО-И ГИПЕРТИРЕОЗА МАТЕРИНСКОГО ОРГАНИЗМА Луцик С. А., Ященко А.М.
С использованием иммуногистохимических методов -определения маркеров клеточной пролиферации и апоптоза Кь67, УБОБ и СазрЗ соответственно - исследовано влияние экспериментального гипо- и гипертиреоза материнского организма на надпочечники потомства крыс 1-х и 10-х суток постнатального развития. Продемонстрировало значительную интенсивность процессов как пролиферации, так и апоптоза, сопровождавших постнатальный
IMMUNOHISTOCHEMICAL STUDY OF ADRENAL GLANDS IN RATS PROGENY GROWN IN THE CONDITIONS OF EXPERIMENTAL HYPO AND HYPERTENSION OF THE MATERNAL BODY Lutsik S.A., Yashchenko A.M.
Using immunohistochemical methods — determining cell proliferation and apoptosis markers of KI-67, VEGF and Casp3, respectively — the influence of the experimental hypo- and hyperthyroidism of the maternal organism on the adrenal glands of the offspring of postnatal rats was investigated. Demonstrated a significant intensity of both proliferation and apoptosis, which accompanied postnatal adrenal morphogenesis; at the same time, the most active
морфогенез надпочечников; при этом наиболее активная перестройка идентифицирована в пучковой зоне коры. На 1-е сутки постнатального онтогенеза на фоне гипотиреоза выявлено задержку развития мозгового вещества, тогда как гипертиреоз сопровождался угнетением пролиферативной активности клеток клубочковой зоны надпочечников. На 10-е сутки постнатального развития на фоне тиреоидного дисбаланса задокументировано усиление процессов пролиферации и апоптоза в составе коры в сочетании с угнетением интенсивности обоих процессов в мозговом веществе надпочечников.
Ключевые слова: крысы, онтогенез, надпочечники, материнский гипо- и гипертиреоз, иммуногистохимическое исследование.
Стаття надшшла: 16.06.18 р.
rearrangement was identified in the puchous zone of the cortex. On the first day of postnatal ontogenesis, hypothyroidism was associated with a delay in the development of the medulla, while hyperthyroidism was accompanied by inhibition of the proliferative activity of the cells of the glomerular zone of the adrenal glands. On the 10th day of postnatal development against the background of thyroid imbalance, there is a documented increase in the processes of proliferation and apoptosis in the composition of the cortex in combination with the inhibition of the intensity of both processes in the medulla of the adrenal glands.
Key words: rats, ontogenesis, adrenal glands, maternal hypo-and hyperthyroidism, immunohistochemical research.
Рецензент Шеттько B.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-180-184 UDC 616-001.17:615.451.3
DYNAMICS OF HISTOCHEMICAL CHANGES IN THE SKIN OF RATS WITHIN A MONTH AFTER THE BURNING OF II-III DEGREES ON THE BACKGROUND OF THE INJECTION
FIRST 7 DAYS HAES-LX-5% SOLUTION
E-mail: maevskyalex8@gmail.com
The purpose of the work was to study the state of elastic, collagen fibers, glycoproteins and glycosaminoglycans in the intercellular substance of the dermis of male rats 1, 3, 7, 14, 21 and 30 days after the burning of II-III degrees on the background of injectiing HAES-LX-5% solution in first 7 days. During 1-3 days after a thermal 2-3 degrees injury and the injection of HAES-LX-5% solution, the reorganization of the intercellular substance of the dermis appears less damaging to the fibrous structures of its papillary and reticular layers. Histochemically amorphous connective tissue substance is rich in glycoproteins, the content of glycosaminoglycans is still small. When HAES-LX-5% injected after 7 and 14 days of the experiment, the Van Gieson-Weigert method allowed to see renewal of collagen fibers in the boundary regions of the affected skin, located mainly wavelike, like thin beams. In the late stages of the experiment (after 21 and 30 days), the active course of regeneration contributes to a significant normalization of the fibrous structures of the dermis. In the intercellular substance of the dermis, the content of amorphous compounds is normalized, a moderate "Hale"-positive coloration is histochemically determined, indicating a decrease in the number of sulfated glycosaminoglycans, and the content of neutral glycosaminoglycans and glycoproteins is reduced, their PASpositive properties are moderately expressed.
Key words: thermal burns of the skin, infusion solutions, male rats, histochemical studies.
The study is a fragment of the research project "Structural changes in the skin after thermal burn and their correction by colloid-hyperosmolar solutions (experimental research) ", state registration No. 0118U003192.
Despite some progress achieved in combustiology, the mortality rate for burn disease remains high and reaches 80-90%. Severe thermal trauma is considered a serious damaging factor for the whole body (violation of hemodynamics, function of the gastrointestinal tract, liver, kidneys, metabolism, immunity, etc.) [8, 13].
Critical fluid loss is the biggest problem that occurs after burns. It is established that already in the first minutes after receiving an injury there is a change in the rheological properties of the blood. Effective fluid renewal is one of the cornerstones of modern treatment of burn injury [5, 9].
Restoration of blood volume means the prevention and correction of water-electrolyte, and metabolic disorders. It is recommended to use complex crystalloid solutions maximally close to the electrolyte composition of blood plasma (Hartmann solution, lactosol, etc.). A study on healthy volunteers showed that only about 30% of the administered crystalloid remains in the target, that is, the intravascular space. Depending on pathophysiology, in order to achieve comparable volumetric effects, it may be necessary to significantly increase the amount of crystalloid inputs compared with colloids [14].
Optimal is the use of colloidal volumetric and plasma substitute environments, a number of properties which allows them to be widely used in the clinic: a good exchangeable capacity, the absence of antigenic properties and toxicity, destruction and complete excretion from the body. These drugs do not have a negative effect on coagulation of blood and do not cause allergic reactions. Colloidal solutions based on gelatin or hydroxyethyl starch are mainly contained in the intravascular space, while infusion with crystalloid cells primarily affects the extravascular space [4, 10].
© O.Ye. Maievskyi, Ye.V. Mironov, 2018
