УДК 636.2.053/034:612.648:[631.117.4+65.018.4]:616.98
Пундяк Т.О., астрант © Лъв\всъкый нацюналъныыушеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологш /меш С.З.Тжыцъкого
1МУНОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ СЕРЕД МОЛОДНЯКА ВЕЛИКО! Р0ГАТ01ХУДОБИ НА МОЛОЧНОТОВАРНИХ ФЕРМАХ НЕ БЛАГОПОЛУЧНИХ ЩОДО ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НОВОНАРОДЖЕНИХ
ТЕЛЯТ
Зростання виробництва продукцп тваринництва передбачае перш за все збыъшення погол1в 'я великог рогатог худобы, а отже высокого р1вня збереження молодняка.
Як показуе практыка ведения тварынныцтва, значш збыткы галуз1 наносятъ шлунково-кышковг хворобы тфекцшног етюлогп (кол1бактерюз, салъмонелъоз, дысбактерюзы тощо).
Особлыву небезпеку становлятъ салъмонелъозы тварын, бо воны не лыше е прычыною прямых економгчных збытюв, але ы таять у соб1 загрозу спалах1в харчовых токсыкотфекцт.
Салъмонелъозы пос\даютъ вызначалъне м1сце серед шлунково-кышковых захворюванъ тфекцшног прыроды. Зазвычаы воны вражаютъ молодняк сшъсъкогосподарсъкых тварын, але за серыозных порушенъ годгвлг, умов догляду та утрымання можутъ хворты / старш1 тварыны. Пры цъому господарства несутъ значш збыткы внаслгдок загыбел1 телят, аборт1в, особлыво у нетел1в, зныження продуктывност1, затрат на проведения лтувалъно-профмактычных заходгв.
Не зважаючы на трывале вывчення, профыактыка салъмонелъозных тфекцт не втратыла свое! значымостг / в наш час. Проблема салъмонелъозу в останш рокы прыымае все быъш выражене медыко-ветерынарне значения, що, в першу чергу, пов 'язане з тдвыщеным рызыком тфтування салъмонеламы продуктгв харчування тварынного походження. Пры цъому в жоднгы крагнг не ставытъся пытання повно1лЫв1дацпсальмонельозно1 тфекцп. Це в значит м1р1 обумовлюетъся высокою сттюстю / контаг1озшстю збудныка, ыого значною генетычною пластычшстю / невыбаглыв1стю до жывлення, шырокым спектром спрыынятлывых оргашзм1в / шлях1в передач/ збудныка. Все це прызвело до выныкнення значног тлъкостг серовар1ант1в та шырокого розповсюдження салъмонел в довкгллг. Значне пошырення такого бюлог1чного явыща як ностство салъмонел у ргзных выдгв тварын становытъ об'ектывне тдгруитя незныщенност1 етзоотычного процесу салъмонелъозу в популяц1ях тварын / можна стверджуваты, що на всгх контынентах за вынятком х1ба що Антарктыды. Це становытъ постшиу загрозу клтгчного прояву тфекцтного процесу та харчовых токсыкотфекцт людей.
Ключов1 слова: салъмонелъоз телят, тытры салъмонелъозных антытм, шлунково-кышков\ захворювання.
©Пундяк Т.О., 2014
Науковий кер1вник - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
265
УДК 636.2.053/034:612.648:[631.117.4+65.018.4]:616.98
Пундяк Т.О., астрант Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицького
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ САЛЬМОНЕЛЛЕЗА СРЕДИ НА МОЛОЧНО-ТОВАРНЫЕ ФЕРМЫ НЕБЛАГОПОЛУЧНЫХ ПО ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НОВОРОЖДЕННЫХ
ТЕЛЯТ
Рост производства продукции животноводства предусматривает прежде всего увеличение поголовья крупного рогатого скота, а следовательно высокогоуровня сохранности молодняка.
Как показывает практика ведения животноводства, значительные убытки отрасли наносят желудочно-кишечные болезни инфекционной этиологии (колибактериоз, сальмонеллез, дисбактериозы ит.д.).
Особую опасность представляют сальмонеллез животных, потому что они не только являются причиной прямых экономическихубытков, но и таят в себеугрозу вспышек пищевых токсикоинфекций.
Сальмонеллез занимают определяющее место среди желудочно-кишечных заболеваний инфекционной природы. Обычно они поражают молодняк сельскохозяйственных животных, но по серьезным нарушениям кормления, условий ухода и содержания могут болеть и старшие животные. При этом хозяйства несут значительные убытки вследствие гибели телят, абортов, особенно в нетелей, снижение производительности, затрат на проведение лечебно-профилактических мероприятий.
Несмотря на длительное изучение, профилактика сальмонеллезных инфекций не утратила своей значимости и в наше время. Проблема сальмонеллеза в последние годы принимает все более выраженное медико-ветеринарное значение, что, в первую очередь, связано с повышенным риском инфицирования сальмонеллами продуктов питания животного происхождения. При этом ни в одной стране не ставится вопрос полной ликвидации сальмонеллезной инфекции. Это в значительной степени обусловливается высокой устойчивостью и контагиозность возбудителя, его значительной генетической пластичностью и неприхотливостью к питанию, широким спектром восприимчивых организмов и путей передачи возбудителя. Все это привело к возникновению значительного количества серовариантив и широкого распространения сальмонелл в окружающей среде. Значительное распространение такого биологического явления как носительство сальмонелл у разных видов животных составляет объективное основание неуничтожимости эпизоотического процесса сальмонеллеза в популяциях животных и можно утверждать, что на всех континентах за исключением разве что Антарктиды. Это составляет постоянную угрозу клинического проявления инфекционного процесса и пищевых токсикоинфекций людей.
266
УДК 636.2.053/034:612.648:[631.117.4+65.018.4]:616.98
Pundyak T.O, graduate student lvovskii National University veterynarnoy medicine and byotehnolohyy named
S.Z. fzhytskoho
IMMUNOLOGICAL SALMONELLEZA THE MONITORING ENVIRONMENT FOR DAIRY-TOVARNblE FERMbI NEBLAHOPOLUCHNblH IN GASTRO INTESTINAL DISEASES,
NEWBORN CALVES
Increased livestock production involves primarily an increase in the number of cattle, and thus a high level of preservation of the young.
As the practice of animal husbandry, industry causing significant losses gastrointestinal diseases infectious etiology (colibacillosis, salmonellosis, dysbiosis, etc.).
Especially dangerous is salmonellosis animals because they are not only caused direct economic losses, but also pose a threat of outbreaks offood poisoning.
Salmonellosis occupy a decisive position among gastrointestinal diseases infectious nature. They usually affect young animals, but for serious violations of feeding, care and maintenance conditions may be ill and older animals. In this economy are significant losses due to the death of calves, abortions, especially in heifers, reduced productivity, costs of treatment and prevention.
Despite continued research, prevention Salmonella infections has not lost its importance in our time. The problem of salmonellosis in recent years takes more pronounced medical and veterinary importance, which is primarily associated with an increased risk of infection with salmonella food of animal origin. In this case, no country raises the question of the complete elimination of salmonellosis infection. This is largely driven by high stability and contagious pathogen, its considerable genetic plasticity and ruggedness to supply a wide range of susceptible organisms and routes of transmission. All this resulted in a significant number serovariantiv and widespread salmonella in the environment. A large spread of such biological phenomena as carrier of Salmonella in different species is an objective basis indestructibility of epizootic process of salmonellosis in animals and populations can be argued that all continents except perhaps Antarctica. It is a constant threat to the clinical manifestations of infection and food poisoning people.
Анал1зуючи даш статистично! зв1тносп щодо сальмонельоз1в тварин в Укра!ш за перюд 1990-2010 pp., можна зробити висновок, що стшке благополучия в ряд1 регюшв краши, i зокрема у Волинськш облает^ обумовлене недосконалютю чинних вимог щодо проведения бактерюлопчно! д1агностики u;iei шфекци [1].
Натомють в шших perioHax краши, як евщчать даш зв1тност1 державних установ ветеринарно! медицини та науков1 публшаци, захворювання тварин на сальмонельоз явище зовс1м не рщке [2, 3, 4]. Навпаки, в ряд1 perioHiB спостер1гаемо зростання кшькоси випадюв сальмонельозу серед тварин. Так, у Луганськш област1 протягом останнього десятир1ччя сальмонельоз телят реестрували щор1чно i його питома вага серед бактерюз1в телят в окрем1 роки
267
сягала понад 29 % до Bcix випадюв шфекцшних захворювань телят. Под1бну картину щодо сальмонельоз1в молодняка сшьськогосподарських тварин в Укра!ш в останн! роки вщзначають в шших регюнах, зокрема у Харювськш, Полтавськш, Запор1зькш таряд1 шших областей [5, 6].
Волинська область географ1чно розташована у швшчно-захщнш частит Украши i за рельефом, грунтовим покривом та умовами зволоження умовно дшиться на три зони - полюька, перехщна i лкостепова. Bei три зони е сприятливими для ведения скотарства та шших галузей тваринництва. За роки незалежност1 бшьшкть крупно товарних колективних господарств були лжвщоваш. Це призвело до р1зкого скорочення погол1в'я Bcix вид1в тварин. Зокрема, погол1в'я велико! рогато! худоби скоротилося ¿з 933,2 тис. гол1в у 1990 рощ до 74,7 тис. гол1в у 2010 рощ, тобто у 12,5 рази [7].
Безперечно склало це об'ективний вщбиток на абсолютнш кшькост! хворих тварин, в т. ч. й захворюваност1 !х на сальмонельоз. Проте, як евщчать даш ветеринарно! зв1тност1 впродовж останшх десятир1ч в облает! зареестровано лише декшька випадюв сальмонельозу тварин; жодного разу спещалютами державних лабораторш ветеринарно! медицини сальмонели не були видшеш ¿з об'екив довкшля (вода, змиви з технолопчного обладнання, тваринницьк! та птах1внич1 примщення тощо), а також ¿з продукт1в птах1вництва та шших м'ясопродукпв.
Таке етзоотичне «благополучия» в облает! змусило нас провести ретроспективний анал1з епщемюлопчно! ситуаци щодо харчових токсикошф екцш.
Отримаш нами даш евщчать, що середньор1чна кшькють спалах1в харчових токсикошфекцш сальмонельозно! етюлоги серед населения Волинсько! облает! за вказаний десятир1чний перюд становила 196±37 [8].
Таким чином епщемюлопчна ситуащя щодо сальмонельоз1в населения облает! вказуе на те, що збудник сальмонельозно! шфекци мае поширення на територп Bcie! области Це в свою чергу дае пщетаву думати, що сальмонели мають широке розповсюдження в середовищ! сшьськогосподарських тварин i, зокрема у стадах велико! рогато! худоби.
Мета дослщжень. Провести ретроспективний ¿мунолопчний мошторинг р!вн!в антитш до антигешв мжробно! кл1тини сальмонел у стадах велико! рогато! худоби ряду благополучних щодо сальмонельозу молочнотоварних ферм Волинсько! области
Матер1ал i методи дослщжень. Матер1алом для дослщження слугувала сироватка кров! вщ телят 10-30-добового, 5-6-мкячного в1ку двох молочнотоварних ферм Горох1вського району Волинсько! область Вщ кожно! в!ково! групи телят дослщили по 5 проб кровг
Сироватку кров! дослщжували в реакци аглютинаци (РА) та непрямо! ¿мунофлуоресценцп (РН1Ф). РА ставили в об'ем! 1 см3 в полютиролових планшетах за методикою В.М. 1вченка (2004), починаючи з розведення 1:10, а РШФ за методикою О.П. Бойко (2010), починаючи з розведення 1:8 [9, 10].
268
Як моноантигени в обох реакщях використано суспензи формалтзованих мжробних кл1тин 24-годинних культур Salmonella typhimurium, S. enteritidis i S. dublin для PA у концентраци 2 млрд. в 1 см3, а для РШФ - 0,2 млн. в 1 см3. Оцшку PA i РН1Ф проводили у хрестах за загальноприйнятими методиками. Д1агностичним вважали розведення сироватки кров1, у якому реакщя була оцшена не менше, шж у два хрести.
Результата дослщжень. Зважаючи на таку обставину, що титри антитш до антигешв сальмонел значено р1знилися м1ж собою, тому проводити ix статистичну обробку було недоцшьним i ми вщобразили ix в абсолютних значениях, що представлеш у табл. 1 i 2.
Таблиця 1
Титри антитш до антигешв мжробноТ клгтини S. typhimurium, S. enteritidis i
S. dublin у телят вжом 10-30 д1б
Сироватка кров1 ввд телят i3 господарства Титри антитш в
РА до антигешв РН1Ф до антигешв
№ пп BiK, S. enteritidis S. typhimurium S. dublin S. enteritidis S. typhimuriu m S. dublin
СВК «Райдуга» Горох1вського району
1 9 1:20 (2+)* 1:20 (2+) 1 20 (3+) 1:16 (2+) 1:16 (2+) 1 32 (2+)
2** 12 1:80 (2+) 1:80 (3+) 1 160 (2+) 1:64 (2+) 1:64 (2+) 1 128 (2+)
3** 15 1:160 (2+) 1:160 (2+) 1 320 (2+) 1:128 (2+) 1:128 (2+) 1 128 (2+)
4 19 <1:10 1:10 (2+) 1 10 (2+) <1:8 1:8 (2+) 1 16 (2+)
5 26 <1:10 <1:10 1 10 (2+) <1:8 <1:8 1 8 (2+)
ПОСП iM. 1.Франка Горох1вського району
1 6 1:40 (2+) 1:40 (2+) 1 40 (3+) 1 32 (2+) 1:32 (2+) 1 64 (2+)
2 10 1:10 (2+) 1:10 (3+) 1 20 (2+) 1 8 (2+) 1:16 (2+) 1 16 (3+)
3 11 1:10 (2+) 1:10 (2+) 1 20 (2+) 1 8 2+) 1:8 (2+) 1 16(2+)
4** 19 1:80 (2+) 1:80 (2+) 1 80 (3+) 1 64 (2+) 1:64 (2+) 1 128 (2+)
5** 24 1:80 (2+) 1:160 (2+) 1 160 (2+) 1 64 (2+) 1:128 (2+) 1 128 (2+)
Примггка: позначка * - в дужках вказано оцшку реакцп у хрестах;
позначка ** - вшзначено тих телят, в сироватщ кров1 яких виявлено титри антитш, яш св1дчать про активний шфекцшний процес у !х оргашзш, спричинений сальмонелами.
Як видно ¿з даних, наведених у табл. 1, у кожному з госиодарств виявлено по двое телят вжом 12 i 15 д1б (СВК «Райдуга») i 19 i 24 доби (ПОСП ¿м. 1вана Франка), в сироватщ кpoвi яких виявлено виcoкi титри сальмонельозних aнтитiл - 1:80-1: 160 (в РА) 1 1:64-1:128 (в РН1Ф).
Як видно ¿з даних табл. 2, серед телят 5-6-мшячного в^ виявлено у чотирьох виcoкi (1:80-1:320 в РА i 1:64-1:256 в РШФ) титри антитш до вшх видiв сальмонел.
269
Таблиця 2
Титри антитш до антигешв мжробноТ клггини (урМтжшт, Б. еШегШй18 \ __Б. йаЪИн у телят вжом 5-6 мкящв_
Сироватка кров1 в1д телят !з господарства Титри антитш в
РА до антигешв РН1Ф до антигешв
№ пп Вж, мюящв 8. еШегШ^Б 8. 1урЫтигшш 8. ^Ыт 8. еШегШ^ 8. 1урЫтипит 8. ^Ыт
СВК «Райдуга» Горох1вського району
1 5 1 10 (2+) 1 20 (2+) 1 20 (3+) 1 8 (2+) 1 16 (2+) 1 32 (2+)
2 5 1 20 (2+) 1 40 (3+) 1 80 (2+) 1 16 (2+) 1 32 (2+) 1 64 (2+)
3** 5 1 80 (2+) 1 40 (3+) 1 80 (3+) 1 64 (2+) 1 32 (2+) 1 64 (2+)
4** 6 1 160 (2+) 1 320 (2+) 1 320 (3+) 1 128 (2+) 1 256 (2+) 1 256 (2+)
5** 6 1 160 (2+) 1 160 (2+) 1 320 (2+) 1 128 (2+) 1 128 (2+) 1 128 (3+)
посп м. 1.Франка Горох1вського району
1 5 1 20 (2+) 1 20 (2+) 1 40 (2+) 1 16 (2+) 1 16 (2+) 1 32 (2+)
2 5 1 10 (2+) 1 10 (3+) 1 20 (3+) 1 8 (2+) 1 16 (2+) 1 16 (3+)
3** 6 1 160 (2+) 1 160 (2+) 1 320 (2+) 1 128 (2+) 1 128 (2+) 1 128 (2+)
4 6 1 10 (2+) 1 20 (+) 1 40 (2+) 1 8 (2+) 1 16 (2+) 1 16 (3+)
5 6 1 20 (2+) 1 20 (3+) 1 20 (3+) 1 16 (2+) 1 16 (2+) 1 16 (3+)
Обговорення результате дослщжень. Нами у попередшх дослщах, яю ми проводили у ТзОВ «Прогрес» Вол.-Волииського району, де спостер1гався спалах сальмонельозу телят, спричинений & typhimurium, нами у перехворших на сальмонельоз тварин, було виявлено висою (1:80-1:320 в РА I 1:64-1:512 в РШФ) титри антитш до антигешв S. typhimurium 1 S. dublin [11]. Зважаючи на те, що спещалюти ветеринарно! медицини господарств у випадку захворювання та загибел! тварин зазвичай частше звертаються за допомогою у науков! установи, нам випала нагода надати методичну \ практичну допомогу спещалютам згаданих вище господарств у лжуванш хворих телят з розладами функци шлунково-кишкового тракту до 1-мкячного вжу. Для детальшшого вивчення ешзоотично! ситуацп ми виршили дослщити сироватку кров! на р1вень сальмонельозних антитш у телят до 1-мюячного та 5-6-м1сячного вшу з кожного господарства.
Треба вщзначити, що щеплень проти сальмонельозу \ кол1бактерюзу в жодному ¿з господарств не проводили. Патолопчний матер1ал в1д труп1в телят дек1лька раз вщправляли в лаборатор1ю, але збудниюв бактер1альних ¿нфекц1й не було видшено. Зазвичай вс1 новонароджен1 телята у перш1 10-15 дн1в п1ддаються лжуванню антиб1отиками широкого спектру д11, а також симптоматичними засобами.
Тому наше ршення щодо проведения виб1ркового ¿мунолопчного мон1торингу на предмет циркуляц1! сальмонел серед молодняка велико! рогато! худоби на обох фермах було цшком обгрунтованим.
Отриман! нами результати пщтвердили наш! припущення. Титри сальмонельозних антитш у межах 1:10-1:40 в РА ! 1:8-1:32 в РШФ у сироватщ кров! телят до десятидобового вжу в!ддзеркалюють залишковий р!вень
270
молозивних антитш, р1вень яких з в1ком знижуеться до 1:10 \ нижче, що свщчить про 1х природний шврозпад. 3 шшого боку, висою р1вш молозивних антитш в сироватщ кров1 новонароджених телят е посередшм свщченням того, що ¿мунна система оргашзму тшьно! корови у перюд ваптност1 мала певне (можливо й значне) антигенне навантаження \ не виключено, що й сальмонельозного походження, { це зробило свш вщбиток на р1вш молозивних антитш у новонароджених телят у перш1 10 д1б життя.
Висою титри сальмонельозних антитш (1:80-1:320 в РА 1 1:64-1:256 в РШФ) у телят мюячного вшу е свщченням активного шфекцшного процесу в !х оргашзм, спричиненого сальмонелами. Факт того, що лабораторними дослщженнями з патолопчного матер1алу вщ загиблих телят не видшено сальмонел, можна пояснити лише тим, що в лабораторш потрапляв матер1ал вщ телят, лжованих антибютиками.
Висою титри антитш до антигешв мжробно! кл1тини вЫх трьох вид1в сальмонел в сироватщ кров1 5-6-м1сячних телят свщчать проте те, що щ телята перехворши на сальмонельоз у ранньому вщ1.
3 шшого боку, отримаш нами результати ¿мунолопчного мошторингу сальмонельозно! шфекцп незаперечно засвщчують функщонування активного ешзоотичного процесу сальмонельозу серед дшного стада I молодняка велико! рогато! худоби на обох молочнотоварних фермах 1 е шдставою для оргашзаци та проведения протиетзоотичних заход1в з метою виявлення активних джерел збудника сальмонельозно! шфекци, видшення, титзаци та встановлення чутливост1 до антибютиюв збудника, оргашзаци загальних та спещальних протиетзоотичних заход1в з метою встановлення ефективного контролю ешзоотичного процесу сальмонельозу на обох фермах.
Напрямки подальших дослщжень. Провести всеб1чний ¿мунолопчний мошторинг сальмонельозно! шфекци у благополучних щодо сальмонельозу стадах велико! рогато! худоби та разом ¿з спещалктами саштарно-ешдемюлопчно! служби дослщити сироватку кров1 обслуговуючого персоналу.
Л1тература
1. Ушкалов В.О. Ешзоотолопчна структура та деяк1 ешзоотолопчш особливост1 сальмонельоз1в тварин в Укра!ш за перюд 1990-2000 роюв // Вет. мед.: Мтжвщ. темат. наук. зб. - X.: 1ЕКВМ, 2002. - Вип. 80. - С. 615-629.
2. Олшник Л.В. Ветеринарно-саштарний контроль харчових токсикошфекцш. / Л.В. Олшник - К.: Аграрна наука, 2004. - 200 с.
3. Ушкалов В.О. Особливост1 ешзоотологп сальмонельозу телят у Харювськш облает! / В.О. Ушкалов // Вкн. Бшоцерювського держ. аграр. Унту. - БшаЦерква,, 2002. - Вип. 21. - С. 233-236.
4. Бабенко О.П. Ешзоотолопчш особливост1 пневмоентершгв телят бактер1ально! етюлоги // О.П. Бабенко: автореф. дис. ... канд. вет. наук . -Одеса: Одеський ДАУ, 2010. - 20 с.
5. Волинець Л.К. Вивчення стану циркуляцп сальмонел у регюнах Украши / Л.К. Волинець, Л.В. Олшник Т. Тарасюк та ш.. // Вет. мед. Украши. -2001. - № 12. - С. 12-13.
271
6. 1вченко В.М. Серовари сальмонел, видшеш з трутв телят i корм1в / В.М. 1вченко, A.M. Федорченко // Наук. вкник вет. медицини. - 2012. - Вип. 9 (92). - С. 63-66.
7. Сшьське господарство Волиш. Цифри i факти. / За ред. B.C. Осадчого. - Луцьк: Волинська ОДА, 2011. - 66 с.
8. Звп" про роботу Волинсько! обласно! саштарно-епщемюлопчно! станци (Форма № 40-здоров., затверджена наказом МОЗУ в1д 04.04.2001 р. №132 «Звп- про роботу сан1тарно-еп1дем1олог1чно1 (дез1нфекц1йно!, протичумно!) станц11») за 2001-201 pp.
9. Методи ¿мунолог1чних досл1джень в лаборатор1ях ветеринарно! медицинн // Методичн1 рекомендацп для л1кар1в-1мунолог1в лаборатор1й ветеринарно! медицини / В.М. 1вченко, В.В. Шарандак. - Б1ла Церква: БЦДАУ, 2007. - 84 с.
Ю.Методичш рекомендацп «Застосування ¿мунофлуоресцентного методу в лабораторий д1агностиц1 псевдомонозно! ¿нфекц!! тварин». / Бойко О.П. Бойко П К., Мандигра М.С., - К.: НУБ1П, 2010.- 16 с.
11.Пундяк Т.О. Динамжа антит1л за спонтанного сальмонельозу у тварин /Т.О. Пундяк // Бюлопя тварин. - 2013. - Т. 15, №4. - С. 106-111.
Рецензент - д.б.н., професор Маслянко Р.П.
272