CC BY
22
Н.В. Багацька, Л.1. Глотка
1МУНОГЕНЕТИЧН1 ТА ДЕРМАТОГЛ1Ф1ЧН1 МАРКЕРИ СХИЛЬНОСТ1 ДО Г1ПОТАЛАМ1ЧНОГО СИНДРОМУ ПУБЕРТАТНОГО ПЕР1ОДУ У ХЛОПЧИК1В
ДУ 'Институт охорони здоров'я дтей та тдлткгв АМН Украти", Харкгв
ВСТУП
У наукових дослщженнях останн!х рок!в все бшьша увага прид!ляеться стану здоров'я п!д-л™в, що обумовлено значним попршенням його показник!в [1, 2]. В!домо, що перебудова нейро-ендокринноТ системи, пов'язана з початком пубертату, нерщко призводить до порушення функцюнальних зв'язк!в в ендокринн!й систем!. Зокрема, може розвиватися симптомокомплекс, основою якого е ¡нсулЫорезистентысть ! компенсаторна пперЫсулЫемт, що його трактують як г\поталам\чний синдром пубертатного пер\о-ду (ГСПП) [3, 4].
Соц\альна значущ\сть ц\еТ' патологи обумов-люеться молодим в\ком хворих \ швидко про-гресуючим характером захворювання, що проявляемся численними кл\н\чними симптомами й вираженими метабол\чними порушеннями [57]. Метабол\чн\ порушення можуть виникати внасл\док пол\морф\зму ген\в адренорецептор\в, гена РРАЯ-у2, мутац\й ген\в ЕЫРР1, оЬ, С1Р-1, гл\когенсинтетази, гормончутливоТ л\пази тощо [8-12].
Пац\енти з ГСПП мають п\двищений ризик розвитку цукрового д\абету (ЦД) 2-го типу, ар-тер\альноТ ппертензи, серцево-судинних захво-рювань, смертн\сть в\д яких е найвищою у роз-винених краТнах св\ту. Наявн\сть у переважноТ б\льшост\ хворих на ГСПП надм\рноТ маси т\ла, \нсул\норезистентност\ та артер\альноТ г\пертен-з\Т, як\ е складовими метабол\чного синдрому дорослих, дае п\дставу вважати цю хворобу чин-ником ризику формування метабол\чного синдрому в молодому в\ц\ та вимагае надзвичайно уважного ставлення до ц\е'Т проблеми.
У низц\ праць показано, що ГСПП е пол\ет\о-лог\чним захворюванням [4, 5, 13, 14], у фор-муванн\ якого беруть участь чинники спадковост! та довк\лля. Визначено спадкову схильн\сть до г\пертон\чноТ хвороби (ГХ), ожир\ння та ЦД 2-го типу. Родинне накопичення цих захворювань встановлено у родич\в першого, другого та
третього ступен\в спор\дненост\ [15, 16]. Доведено, що значний вплив на виникнення ГСПП у хлопчик\в справляють чинники довк\лля (неспри-ятлив\ умови прац\ матер! п\д час ваг\тност\, па-толог\чний переб\г ваг\тност\: гестози, нефропа-т\я; патолог\я полог\в; закрит\ черепно-мозков\ травми, част! тонзил\ти та бронх\ти тощо) [17].
Невпинне зростання поширеност! ГСПП серед п\дл\ткового населення визначае необх!д-н!сть виявлення хлопчик!в ¡з групи ризику розвитку даноТ патологи з метою раннього виявлення метабол!чних порушень ! попередження Тх наслщюв. У зв'язку з цим проблема пошуку критерив раннього прогнозу формування ГСПП залишаеться вкрай актуальною. Найбшьш до-ступними для вивчення в наших умовах вияви-лися ¡муногенетичн! та дерматогл¡ф¡чн¡ показ-ники, як! були обран! на роль можливих маркера захворювання.
Зазначене вище обумовило мету даного дослщження - визначити прогностичн! ¡муноге-нетичн! та дерматогл¡ф¡чн¡ критери формування ппоталамнного синдрому пубертатного пер!о-ду у хлопчик!в.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Генетичн! досл!дження проводили у хлопчи-к!в 13-17 рок!в ¡з ГСПП, украТнц!в ! рос!ян (¡муно-генетичне - у 141 ! дерматогл!ф!чне - у 205), як! звернулися по консультац!ю до ДУ Институт охорони здоров'я д!тей та тдл™в АМН УкраТни". Вивчення частотного розподшу антиген!в системи Н1_А I класу зд!йснено у 141 хлопчика з ГСПП та у 731 здорового донора, що Тх обстежували на Харк!вськ!й обласшй станцп переливання кров! [18]. Н1_А-фенотип встановлювали у стандартному двоступеневому м!крол!мфоцитоток-сичному тест! за Терасак! у модифкаци Доссе [19]. У робот! використовували Н1_А-пстотипу-юч! сироватки Санкт-Петербурзького НД1 гематологи ! переливання кров! (Рос!я). Досл!джува-ли 20 специф!чностей локусу А, 37 - локусу В.
Кл!н!чна ендокринолопя та ендокринна х!рург!я 4(37) 2011
59
Дерматогл1ф1чний анал1з виконано у 205 хлопчиюв ¡з ГСПП i 90 здорових однол™в I i II груп здоров'я з нормальним фiзичним i стате-вим розвитком, яю були обстеженi в лаборато-рп медичноТ генетики нашо'Т установи [20]. Ви-користовували методику Cummins, Midlo [21] з урахуванням мiжнародноí класифкаци [22]. Дер-матоглiфи аналiзували за 49 кшьюсними та якю-ними показниками на лiвiй (ЛР) i правiй (ПР) руках окремо та сумарно на обох.
Для визначення статистичних розбiжностей мiж порiвнюваними групами застосовували кри-терií Стьюдента та %2 [23, 24]. Для видшення iмуногенетичних i дерматоглiфiчних критерiíв прогнозу формування дослщжуваноТ патологií використано методику послщовноТ (секвен^аль-ноТ) процедури Вальда з визначенням нфор-мативностi (1нф.) ознак за допомогою критерiю Кульбака, який дозволив кiлькiсно виразити отримаш вiдмiнностi та оцiнити мiру Тх прогнос-тичноТ значущостi [23]. Yd розрахунки здмсню-вали з використанням табличних процесорiв "Excel", "SPSS Statistics 17,0".
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У результат проведеного нами комплексного порiвняльного аналiзу у хворих на ГСПП i здорових осiб виявлено особливост у частотi ¡му-ногенетичних i дерматоглiфiчних показникiв, що дозволило отримати статистично значущу Ыформацю про стутнь Тх вiдмiнностей. Так, у хлопчиюв, хворих на ГСПП, вiрогiдно частiше реестрували антигени системи HLA А11, А24, А25, В16 та антигены поеднання (гаплотипи) А11В16, А24В16, А25В16, рщше - антигени А2, А9, В12, В27, В40. Визначено особливост дер-матоглiфiки, якi виявлялись у збшьшены вщста-нi ad, кшькост осьових трирадiусiв; наявностi складного вiзерунка (С/В) на обох руках, ради альноТ дуги (AR/0) на тенарi (Th/I) ЛР, малоТ пе™ (l) на III та IV мiжпальцевих подушечках ЛР, сли дiв вiзерунка (V) на III мiжпальцевiй подушечцi, закiнчень головноТ долонноТ лЫп А у полi 5' обох рук, лЫп В - у полi 5'' ЛР, променевого крайо-вого закiнчення на ЛР, чотирипальцевоТ бороз-ни на обох руках, заюнчень головноТ долонноТ лiнiТ А у полi 3 ЛР i полi 4 ПР, лiнiТ D у полi 11 ПР, дистального крайового заюнчення на ПР. Вiрогiдно меншими були значення гребеневого рахунку ab, cd, a на долон та RC-I, RC-IV на пальцях, кута dat.
Разом ¡з тим, використання цих вщмшнос-
тей е недостатн1м для оц1нки прогностичноТ зна-чущост1 TieT або ¡ншоТ ознаки, що рееструвала-ся за ГСПП, i не дозволяе визначити о^б ¡з пiдвищеним ризиком виникнення цього захво-рювання.
Для аналiзу вщбирали лише тi iмуногенетичнi та дерматоглiфiчнi ознаки, вiдмiнностi Mix яки-ми були статистично значущими з високим сту-пенем вiрогiдностi (p<0,001). Серед ознак дерматотфки, що використовувалися для видшення критерпв прогнозу формування ГСПП, аналiзували якiснi показники, як залишалися не-змiнними протягом усього життя хлопчикiв (вiзерунки на долонях i пальцях, закiнчення го-ловних долонних лшм ABCD, варiацiT долонних складок, гребеневий рахунок).
За допустиму помилку у прогнозуванн за-хворювання приймали 5,0% порк. Використо-вували загальноприйняту таблицю порогових сум прогностичних коефщен^в (ПК), за якоТ прогностичний порiг досягався сумою балiв ПК ±13. На пiдставi отриманих даних було скла-дено таблицю прогнозування формування ГСПП, причому ознаки в нм розташовано у порядку ^формативной, що зменшувалася. Для прогнозування захворювання у дитини тдсумову-вали ПК до досягнення певного порога. За набору /+/ або /-/ пороговоТ суми коефМен^в дiагноз вважався вiрним. Слщ вiдзначити, що величина показника ^формативное не повною мiрою вiдповiдала визначеност ознаки у вiднос-ному обсяз^ тобто, найбiльш виражена ознака не завжди була найбiльш iнформативною, i на-впаки.
Якщо не досягалося жодне з порогових зна-чень, то ршення - невизначене, тобто бракуе iнформацiT для прийняття вiрного ршення з вi-рогiднiстю р<0,05, i необхiдно проведення по-дальших клнко-лабораторних дослiджень.
На початковому етапi розробки критерпв прогнозу виникнення ГСПП проаналiзовано 15 iмуногенетичних i 37 дерматоглiфiчних ознак, серед яких з огляду на стутнь Тх нфор-мативност та прогностичноТ значущостi було ви дiбрано лише 8 iмуногенетичних i 10 дермато-глiфiчних ознак, що увмшли до прогностичноТ таблицi (табл. 1). Серед видшених ознак най-бiльшi iнформативнiсть i прогностичну цнысть вiдзначено для таких ознак, як виявлення С/В на пальцях ЛР або ПР (ПК=+1; 1нф.=5,8), наяв-нiсть вiзерунка l на III мiжпальцевiй подушечцi ЛР (ПК=+11; 1нф.=1,0), антигену А25 (ПК=+9;
60
Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя 4(37) 2011
1нф.=0,8), зменшення гребеневоТ ширини а (<15) на долон ЛР ¡ ПР (ПК=+4; 1нф.=0,8), наявысть антигену А24 (ПК=+12; 1нф.=0,7).
Досить високу ¡нформативнють щодо формування ГСПП мали таю ознаки: заюнчення головноТ долонноТ лшп А у пол¡ 5' ЛР (ПК=+10; 1нф.=0,6), наявн¡сть антигену В16 (ПК=+4;
1нф.=0,5), зниження гребеневого рахунку еЬ (<30) на долон¡ ЛР (ПК=+2; 1нф.=0,5).
Меншу ¡нформативну значущ¡сть мали таю показники, як наявнють гаплотип¡в А11В16 (ПК= + 11; 1нф.=0,4) та А25В16 (ПК= + 11; 1нф.=0,4), в¡зерунка Дв/0 на тенар¡ ПР (ПК=+0,8; 1нф.=0,4) та антигену А11 (ПК=+3; 1нф.=0,3),
Таблиця 1
Критерм прогнозування формування ппоталам1чного синдрому пубертатного перюду
у хлопчимв (бали)
Ознака
Градащя
ПК
1нф.
Вiзерунок С/В на пальцях ЛР або ПР Вiзерунок I на III 1^жпальцевм подушечцi ЛР Антиген А25
Гребенева ширина а на долон ЛР
Гребенева ширина а на долон ПР
Антиген А24 Антиген А2
Заюнчення головноТ долонноТ лЫи А у полi 5' ЛР Закiнчення головноТ долонноТ лЫи А у полi 5' ПР Антиген В16
Гребеневий рахунок cd на долот ЛР
Гребеневий рахунок с(.1 на долонi ПР Антиген А9
Вiзерунок А 0 на тенар ПР Гаплотип А11В16 Гаплотип А25В16 Антиген А11
Вiзерунок А 1_ на ппотенар ЛР
е
немае е
немае е
немае <15 16-18 >18 <15 16-18 >18 е
немае е
немае е
немае е
немае е
немае <30 31-35 >35
<30 31-35
>35 е
немае е
немае е
немае е
немае е
немае е
немае
+ 1
-13 11 -0,7 +9 -0,8 +4 -1 -7 +4 -2 -7 12 -0,6 -3 + 1,6 10 -0,5 +7 -0,8 +4 -1 +2 +0,7 -3 +2 +1 -3
-6+0,7
+0,8 -4,5 + 11 -0,3 11 -0,3 +3 -0,8 +9
5,8 1,0
0,8
0,8
0,8
0,7 0,6 0,6 0,6 0,5
0,5
0,4
0,4 0,4 0,4 0,4 0,3 0,3
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 4(37) 2011
61
знижeння гpeбeнeвoгo paxyнкy cd (<30) нa дo-лoнi ПP (ПK=+2; Ыф.=0,4).
Aнтигeни A2 (ПK=-3; Iнф.=0,6) тa A9 (ПK=-6; Iнф.=0,4) мaли пpoтeктивнi влacтивocтi, щo cвiд-чилo пpo ïx зaxиcнy poль, тoбтo нaявнicть y фe-нoтипi xвopиx xлoпчикiв циx aнтигeнiв зaпoбiгa-тимe виникнeнню ГCПП.
Biдoмo, щo дepмaтoглiфiчнi oзнaки e ви^-кo iнфopмaтивними y пpoгнoзi зaxвopювaнь piз-нoï пpиpoди, для ïx визнaчeння вiдcyтня нeoб-xiднicть y пoпepeднiй пiдгoтoвцi xвopoгo. Kpiм тoгo, дepмaтoглiфiкa включae xapaктepиcтики, щo ycпaдкoвyютьcя нaйчacтiшe, й oднoчacнo вдоб-paxae eфeкти cтaтi, pac^ гeнниx мyтaцiй, xpo-мocoмниx дeфeктiв i тepaтoгeнниx впливiв [25].
Poзpoблeнi нгми кpитepiï пpoгнoзy бyлo ви-кopиcтaнo y мeдикo-гeнeтичнoмy кoнcyльтyвaннi poдин iз pизикoм фopмyвaння цieï пaтoлoгiï, щo дoзвoлилo пiдтвepдити йoгo ви^ку iнфopмa-тивнicть i знaчyщicть.
Haвoдимo клiнiчний пpиклaд. Xвopий I.Г., 16 po^, icтopiя xвopoби №126 вщ 01.02.2006 p. Xлoпчик звepнyвcя зi cкapгaми нa нaдмipнy вaгy, пiдвищeний aпeтит. Упepшe cкapги з,явилиcя 2005 po^, зa шicть мicяцiв xлoпчик нaбpaв вaгy 13 кг, нa шкipi з,явилиcя чepвoнi cтpиï.
З aнaмнeзy життя: xлoпчик нapoдивcя вщ пepшoï фiзioлoгiчнoï вaгiтнocтi. Maca ™a нa чac нapoджeння - 2400 г, дoвжинa тiлa - 50 cм. Пoлoги - пepeдчacнi (37 тижыв), ycклaднeнi, cлaбкicть пoлoгoвoï дiяльнocтi. Xлoпчик пepe-бyвaв нa гpyднoмy вигoдyвaннi. Дo poкy пcиxo-мoтopний poзвитoк дитини вiдпoвiдaв вiкoвим тepмiнaм.
Пepeнeceнi зaxвopювaння: iнфeкцiйниx xвo-po6 нe бyлo, y 9 мюя^в - дiaтeз, чacтi гocтpi pecmpaTOprn iнфeкцiï; oпepaцiй, тpaвм нe бyлo. Oб,eктивнo: нa мoмeнт oбcтeжeння cтaн здo-poв,я xлoпчикa зaдoвiльний, вaгa - 83 кг, зpicт -175,5 cм. Oжиpiння I cтyпeня, гiнoïднoгo типу. Oкpyжнicть тaлiï - 88 cм, oкpyжнicть cтeгoн -101 cм. Шкipa нopмaльнoï вoгкocтi, виcип нa oбличчi, гpyдi. ^prn - чepвoнi, пooдинoкi нa rnwpi плeчoвoгo пoяcy. Apтepiaльний тиcк -125/90 мм p^ cт. Дaнi гeнiтoмeтpичнoгo oбcтe-жeння: дoвжинa cтaтeвoгo члeнa - 6 cм, oкpyж-нicть яeчoк - 11/13 cм. Фopмyлa cтaтeвoгo дoзpiвaння - A2P3-4F0G3. Щитoпoдiбнa зaлoзa зa peзyльтaтaми пaльпaцiï - збiльшeння I cтyпeня, дифyзнa, щiльнoï кoнcиcтeнцiï.
Peзyльтaти лaбopaтopнoгo oбcтeжeння: кли нiчний aнaлiз кpoвi - в нopмi, клiнiчний aнaлiз
ceчi - в нopмi. Гopмoнaльнi дocлiджeння: лютpo-пiн y кpoвi 3,50 мMO/мл (нopмa - 5,21 мMO/мл), фoлiтpoпiн - 9,60 мMO/мл (нopмa - 4,69 мMO/мл), зaгaльний бiлipyбiн - 14,3 ммoль/л, xoлecтepин -3,6 ммoль/л, ß-лiпoпpoтeïни - 7,5 г/л, acпapтaт-aмiнoтpaнcфepaзa - 17 Oд/л, aлaнiнaмiнo-тpaнcфepaзa - 21 Oд/л, лiпoпpoтeïни виcoкoï щiльнocтi - 0,97 ммoль/л, тpиглiцepиди -0,52 ммoль/мл. Ультpaзвyкoвe дocлiджeння щи-тoпoдiбнoï зaлoзи: exocтpyктypa нeoднopiднa зa paxyнoк гiпepexoгeнниx включeнь, мaлиx mo-exoгeнниx тiнeй, exoгeннicть знижeнa, зaгaль-ний oб,eм - 11,95 cм3. Дифyзнa пaтoлoгiя щи-тoпoдiбнoï зaлoзи.
Зa дaними клiнiкo-гeнeaлoгiчнoгo aнaлiзy: y мaтepi пpoбaндa - гiпepтoнiчнa xвopoбa; y бaть-кa - oжиpiння, тобто y пpoбaндa e oбтяжeнa cпaдкoвicть щoдo ГX тa oжиpiння як з 6o^ мa-тepi, тaк i з бoкy бaтькa.
Peзyльтaти iмyнoгeнeтичнoгo тa дepмaтo-глiфiчнoгo oбcтeжeння: нaявнicть C/B нa пaль-^x o6ox pyк (ПK=+1; Iнф.=5,8), змeншeння гpe-бeнeвoï шиpини a нa дoлoнi ПP <15 (ПK=+4; !нф.=0,8), нaявнicть y фeнoтипi пpoбaндa aнти-гeнiв A11 (ПK=+3; Iнф.=0,3) тa A24 (ПK=+12; Iнф.=0,7), зaкiнчeння гoлoвнoï дoлoннoï лiнiï A y пoлi 51 ПP (ПK=+7; Iнф.=0,6), вeличинa гpeбe-нeвoгo paxyнкy cd (31-35) 4a дoлoнi ËP (ПK=+0,7; !нф.=0,4), вiдcyтнicть aнтигeнiв A2 (ПK=+1,6; !нф.=0,6) тa A9 (ПK=+0,7; Iнф.=0,4), нaявнicть вiзepyнкy AR/0 нa тeнapi ПP (ПK=+0,7; Iнф.=0,4) (тaбл. 2).
Oтжe, згiднo з дaними тaблицi пpoгнoзyвaн-ня виникнeння ГCПП, знaчeння пpoгнocтичниx кoeфiцieнтiв дopiвнюe +30,7 бaли, щo дoзвoляe пpoгнoзyвaти y xлoпця ГСПП. Ocтaтoчний дiaг-нoз: гiпoтaлaмiчний cиндpoм пyбepтaтнoгo пe-pioдy. Дифузний нeтoкcичний зoб I cтyпeня. Зaтpимкa тeмпiв cтaтeвoгo poзвиткy.
Oбoв,язкoвим eтaпoм y poзpoбцi пpoгнoc-тичниx тaблиць бyлo визнaчeння ïx eфeктив-нocтi. Пpoгнocтичнi тaблицi випpoбyвaли нa гpyпi xлoпчикiв iз ГCПП iз вcтaнoвлeним дiaг-нoзoм iз peтpocпeктивнoю йoгo oцiнкoю. Пpo-aнaлiзoвaнo 45 icтopiй xвopoб пpoбaндiв iз ГCПП. Пoзитивнi вiдпoвiдi визнaчeнo y 28 пщ-л™в (62%), нeгaтивнi - y 5 (11%), нeвизнa-чeнi - в 11 (24%). Oтжe, викopиcтaння гeнe-тичниx (iмyнoгeнeтичниx i дepмaтoглiфiчниx) мapкepiв cxильнocтi дo ГCПП дoзвoляe вияв-ляти ocí6 iз пiдвищeним pизикoм фopмyвaння цieï пaтoлoгiï, щo cпpиятимe пpoвeдeнню вчac-
62
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 4(37) 2011
Таблиця 2
Прогностичш ознаки у пробанда 1.Г., хворого на ппоталам1чний синдром
пубертатного перюду
Ознака
Градащя
ПК
Складний вiзерунок (С/В) на пальцях обох рук е
Гребенева ширина а на долот ПР <15
Антиген А24 е
Ан1И1ен А2 немае
Закiнчення головноТ долонноТ лЫи А у полi 5' ПР е
Гребеневий рахунок си на долот ЛР 31-35
Антиген А9 немае
Вiзерунок А /0 на 1ена|р ПР е
Антиген А11 е
Сума ПК
+1 4 + 12 ■1.6
+7 0.7 0.7 0.7 +3 30.7
них профшактичних заход!в для полтшення якост! та тривалост! життя.
ВИСНОВКИ
1. Розроблено прогностичну таблицю, що включае 8 ¡муногенетичних ! 10 дерматогл!ф!чних ознак, як! можна використовувати для виявлення ос!б високого ризику формування ГСПП серед хлопчиюв. Ефективнють таблиц! складае 62%.
2. Встановлено, що прогностичними ¡муно-генетичними ознаками у формуванн! ГСПП у хлопчик!в е наявн!сть антиген!в А25, А24, В16 ! гаплотип!в А11В16 ! А25В16 та вщсутнють анти-ген!в А2, А9.
3. Серед дерматогл!ф!чних ознак найб!льш ¡нформативними е в!зерунок С/В на пальцях ЛР або ПР; в!зерунок I на III м!жпальцев!й подушеч-ц! ЛР; гребенева ширина а на долон! ЛР ! ПР; зак!нчення головноТ долонноТ лнТ А у пол! 5' ЛР ! ПР; гребеневий рахунок еЬ на долон! ЛР ! ПР; в!зерунок Ав/0 на тенар! ПР.
Л1ТЕРАТУРА
1. Медведовська Н.В. Сучасний стан здоров'я пщ-лгшв УкраТни / Н.В. Медведовська // Современная педиатрия. - 2010. - №6(34). - С. 14-16.
2. Стан здоров'я д1тей та надання Тм медичноТ допомоги: анал1тично-статистичний дов1дник / Центр медичноТ статистики МОЗ УкраТни. - К., 2010. - 182 с.
3. Ожирение у подростков / Ю.И. Строев [и др.] - СПб.: "ЭЛБИ-СПб", 2003. - 216 с.
4. Каюшева И.В. Гипоталамический пубертатный синдром / И.В. Каюшева, М.И. Балаболкин // Советская медицина. - 1986. - №8. - С. 33-37.
5. Ппоталам1чний синдром пубертатного перюду у хлопав. Клшка, д1агностика, прогнозування
nepeöiry, лкування: метод. рек. / 1нститут ОЗДП АМН УкраТни. - X., 2005 - 23 с.
6. Клинико-метаболические параллели у детей и подростков с артериальной гипертензией / В.В. Долгих [и др.] // Педиатрия. - 2008. - №2. -С. 21-25.
7. Пилипенко В.М. Гiпоталамiчний синдром пубертатного перюду / В.М. Пилипенко, М.Д. Тронь-ко // Ендокринолопя. - 2007. - Т.12, №2. - С. 305-316.
8. Ковалева О.Н. Влияние полиморфизма генов адренорецепторов на развитие ожирения и метаболических нарушений / О.Н. Ковалева, С.В. Виноградова, Н.А. Кравченко // Журн. АМН УкраТни. - 2008. - Т.14, №3. - С. 450-468.
9. Роль полиморфизма PPAR?2 в развитии метаболического синдрома и сахарного диабета 2 типа / И.П. Кайдашев, М.С. Расин, А.В. Петру-шов [и др.] // Ендокринолопя. - 2007. - Т.12, дод. - С. 90.
Зел1нська Н.Б. Синдром ожиршня у практик дитячого ендокринолога / Н.Б. Зелшська // Кгмшчна ендокринолопя та ендокринна хipyp-пя. - 2007. - №2(19). - С. 61-72. Сидорчук Л.П. 1нсулшорезистентнють i полiмоp-фiзм гешв AEC, AGTR1, ADR?1, eNOS та PPAR-у2 у хворих на аpтepiальнy ппертензю / Л.П. Сидорчук // Кровооб^ та гемостаз. - 2008. -№3. - С. 27-33.
Резников А.Г. Нейроэндокринные механизмы и экспериментальные модели ожирения / А.Г. Резников // Теоретична медицина. - 2003. -Т.9, №3. - С. 423-437.
Хижняк О.О. Ктнко-патогенетичш особливос-^ переб^ гiпоталамiчного синдрому пубертатного перюду у пдттюв чоловiчоТ стати авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.14 "Ендокринолопя" / О.О. Хижняк. - X., 2005. - 38 с.
14. Терещенко И.В. Эндокринные расстройства у
10.
11.
12.
13.
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 4(37) 2011
63
юношей и девушек в пубертатном периоде / И.В. Терещенко. - М.: Медицина, 1991. - 68 с.
15. Хижняк О.О. Кгннко-генеалопчна характеристика амей хлопав ¡з ппоталам1чним синдромом пубертатного перюду / О.О. Хижняк, Н.В. Багацька // Клiнiчна ендокринологiя та ендок-ринна хiрургiя. - 2004. - №3(8). - С. 25-31.
16. Глотка Л.1. Генетична характеристика ппотала-мiчного синдрому пубертатного перiоду у хлопав: автореф. дис.... канд. бюл. наук: спец. 03.00.15 "Генетика" / Л.1. Глотка; ДУ "1О3ДП АМНУ" - Х., 2010. - 20 с.
17. Роль наследственных и средовых факторов в формировании гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков / О.О. Хиж-няк, Е.И. Плехова, Т.Н. Сулима, Н.В. Багацкая / / Ендокринолопя. - 2003. - №2. - С. 221-227.
18. Соколова И.И. Частота HLA - фенотипов у здоровых доноров харьковской популяции / И.И. Соколова, Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова // Медицина сегодня и завтра. Медицина сьогодн i завтра. - 2000. - №4. - С. 19-22.
19. Terasaki P.J. Manual tissue typing techniques / P.J. Terasaki. - Bethesda, 1970. - P. 42-45.
20. Некоторые особенности дерматоглифических показателей у здоровых подростков в популяции г. Харькова / Н.В. Багацкая, И.П. Кривич, Т.А. Начетова [и др.] // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - №1. - С. 110-113.
21. Cummins H. Finger printer palms and soles: In introduction to dermatoglyphics / H. Cummins, Ch. Midlo. - Philadelphia, 1961. - 298 p.
22. Loesch D. W sprawie nomenklatury, metod bada-nia dermatoglifow / D. Loesch // Folia Morph. -1969. - Vol.28, №1. - P. 97-100.
23. Гублер E.B. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях / Е.В. Гублер, А.А. Генкин. - Л.: Медицина, 1973. - 141 с.
24. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М.: Высшая школа, 1990. - 352 с.
25. Гусева И.С. Дерматоглифика как конституциональный маркер при мультифакториальной патологии / И.С. Гусева, Т.Т. Сорокина // Вопр. антропологии. - 1998. - №89. - С. 43-48.
РЕЗЮМЕ
Иммуногенетические и дерматоглифические маркеры предрасположенности к гипоталамическому синдрому пубертатного периода у мальчиков Н.В. Багацкая, Л.И. Глотка
С целью выявления маркеров наследственной предрасположенности к гипоталамическому синдрому пубертатного периода (ГСПП) проведено имму-ногенетическое и дерматоглифическое исследование у 205 мальчиков. Выделены прогностически значимые признаки (8 иммуногенетических и 10 дерматоглифических), которые можно использовать для выявления лиц с повышенным риском формирования заболевания при медико-генетическом консультировании.
Ключевые слова: гипоталамический синдром пубертатного периода, мальчики, антигены системы HLA, дерматоглифика, прогностические признаки.
SUMMARY
Immunogenetic and dermatoglyphics markers of propensity for hypothalamic syndrome of puberty in boys
N. Bagatskaya, L. Glotka
In order to identify genetic propensity markers for hypothalamic syndrome of puberty (GSP), there has been carried out an immunogenetic and dermatoglyphic study of 205 boys. Several prognostically significant parameters (8 immunogenetic and 10 dermatoglyphic) were found which can be used to identify patients of high risk of disease formation during genetic consultation.
Key words: hypothalamic syndrome of puberty, boys, HLA system antigens, dermatoglyphics, prognostic parameters.
Дата надходження до редакцп 10.05.2011 р.
64
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 4(37) 2011
