CC BY
9JURIDICAL SCIENCES
1ДЕНТИФ1КАЦШ ТА РЕССТРАЦШ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН: ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Правдюк А.Л.
Доцент кафедри права кандидат юридичних наук, доцент. Вiнницького нацюнального аграрного }miверситету
Правдюк М.В. кандидат економiчних наук, доцент.
Доцент кафедри облжу та оподаткування в галузях економiки Вiнницького нацюнального аграрного }miверситету
IDENTIFICATION AND REGISTRATION OF AGRICULTURAL ANIMALS: ECONOMIC AND
LEGAL ASPECT OF STATE REGULATION
Pravdiuk A.
PhD, associate Professor of Law, Vinnitsa National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine Pravdiuk M.
PhD, associate professor,
Assistant professor of accounting and taxationsectors of the economy department.
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена аналiзу деяких термшолопчних та функцюнальних питань правового забезпечення вдентифшацп та реестраци тварин вщповвдно до законодавства Украши. Описано кшька основних функ-цш, яш покладаються на правовий мехашзм вдентифшацп та реестраци тварин: захист, шформащя, про-гностична, об'еднавальна, статистична, юридична, адмiнiстративна, iдентифiкацiйна, фiскальна, розпо-дiльна, передбачувальна, оптимiзацiйна. Розкрито теоретичш основи та особливостi функцiонування аграрного сектора економiки. Аналiз наукових поглядiв на тлумачення поняття щентифжаци та реестраци. Визначено роль системи щентифжаци та реестраци тварин у сшьськогосподарському секторi економiки та необхвдшсть li вдосконалення.
ABSTRACT
The article is devoted to the analysis of some terminological and functional issues of legal support of identification and registration of animals under the legislation of Ukraine. Several main functions that rely on the legal mechanism of identification and registration of animals are described: protection, information, prognostic, unification, statistical, legal, administrative, identification, fiscal, distribution, foresight, optimization. Theoretical bases and features of functioning of agrarian sector of economy are opened. An analysis of scientific views on the interpretation of the concept of identification and registration. The role of the system of identification and registration of animals in the agricultural sector of the economy and the need for its improvement are determined.
Ключовi слова: правове забезпечення, державне управлшня, процес щентифшацп та реестраци тварин, сшьське господарство, яшсть та безпечнють продукцп, тваринництво.
Keywords: legal support, public administration, process of identification and registration of animals, agriculture, quality and safety of products, animal husbandry.
Постановка проблеми. Аграрний сектор сут-тево впливае на соцiально-економiчне становище украшського сустльства та продовольчу безпеку держави. Тому виведення АПК на сучасний рiвень корпоративно! культури i сучасного менеджменту на основi розробки наукових пiдходiв до управлшня якiстю сировини, харчових продуктiв та пос-луг е в даний час найважливiшим завданням. Вирiшення проблеми забезпечення продовольчо! безпеки держави е критично важливим не лише з огляду на економiчнi (гарантування макроеко-номiчноl стабiльностi, пвдтримка процесiв розши-
реного ввдтворення та сталого розвитку, фор-мування належного рiвня конкурентоспроможностi аграрного сектора, забезпечення доступносл основних видiв продовольства), але й соцiальнi (ор-гашза^ збалансованого добового рацiону харчу-вання людини, задоволення споживчих i смакових властивостей, ввдтворення енергетичних втрат населення у процеа працi, забезпечення широкого асортименту та номенклатури продовольства) та еколопчш (становлення засад рацiонального при-родокористування, органiзацiя замкнутого циклу безвiдходного виробництва, протидiя загрозам еко-логiчного характеру, стабшзащя дисбалансiв
функцюнувания природних екосистем) чин-ники[1,с .351].
При цьому, продовольча незалежнiсть харак-теризуеться таким рiвнем розвитку економiки, коли продовольча безпека держави не залежить ввд зов-нiшнiх продовольчих поставок. Для запобтания си-туацп залежностi держава може нарощувати свiй економiчний потенцiал та тдвищувати ефектив-нiсть агропромислового виробництва[2, с 16]. Адже продовольство - це не просто продукт першо! необ-хiдностi, а й найважливший стратегiчний товар. Хто !м володiе, той господарюе як в економщ, так i в полiтицi. Зпдно зi свiтовими критерiями продовольчо! безпеки кра!ни граничний рiвень iмпорту харчових продуктiв та продовольства не повинен перевищувати 30%. В шшому разi це буде означати втрату продовольчо! незалежностi держави[3, с 9].
Надшне продовольче забезпечення населення за рахунок власного виробництва мае важливе стра-тегiчне значения i тим самим визначае головну фу-нкцш державно! полiтики, оск1льки вiд цього залежить змщнення не пльки продовольчо!, але й наць онально! безпеки кра!ни у цiлому. У той же час результатившсть державно! полггики щодо розвитку галузi тваринництва безпосередньо залежить вiд ефективносп ди мехаиiзмiв !! реатзаци. Тва-ринництво - важлива галузь сшьського господарс-тва, значения яко! визначаеться високою часткою у виробництвi валово! продукцi!, рiвнем забезпе-чення населення ключовими продуктами харчу-вания (молоком, м'ясом та яйцями), а промислово-стi - сировиною[4, с 131].
Однак, як свщчать статистичнi даш, протягом останнiх 5 рокiв в Укра!ш спостерiгаеться спадаю-чий тренд у тваринництва поголiв'я велико! рогато! худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней - на 21%. При цьому темпи скорочення в сшьськогоспо-дарських пвдприемствах суттево менш^ нiж в гос-подарствах населення. Серед причин - поширення захворюваиосл тварин, недiевiсть контролю на ринку, кашталомютшсть виробництва та активш шг-рацiйнi процеси в сшьськш мiсцевостi. В той же час, споживання м'яса на душу населення в Укра!ш вiдчутно ввдстае ввд розвинутих кра!н. Так, якщо укра!нець в середньому споживае 7,3 кг яловичини i 19 кг свинини на рж, то нiмець - 14 i 56 кг вадпо-вiдно[5].
Сьогоднi тваринництво перебувае у вкрай складному становищ^ що зумовлюе пошук ефек-тивних шляхiв подолання негативних явищ у га-лузг У 2017 роцi частка продукцп тваринництва у загальному обсязi валово! продукцп сшьського гос-подарства становила 26,3 %. При загальному збшь-шенш обсягу виробництва валово! продукцп на 43,7 %, що дорiвнюе 81 882 млн грн порiвняно з 2010 роком, обсяг продукцп тваринництва зб№-шився на 5,7 %, тобто на 3 815,3 млн грн, у ттм числ у альськогосподарських пвдприемствах - на 29,5 % i, вiдповiдно, становив 33 587,5 млн грн, у госпо-дарствах населення зменшився на 19,1 % та дорiв-нював 37 162,5 млн грн [6].
Проввдш науковщ вважають, що держава мае право не пльки здiйснювати державне регулю-вання економiки, вона зобов'язаиа це робити. Спра-ведливiсть сказаного, зазначае Г.М. Калетшк, пвдт-верджуе Хартiя економiчних прав i обов'язкiв держав, прийнята 12 грудия 1974року на Пленарному засвданш ХХ1Х сесi! Генерально! Асамбле! ООН.
Згвдно ст..7 Харти «кожна держава несе ос-новну вiдповiдальнiсть за сприяння економiчному, сощальному i культурному розвитку свого народу»[7].
Варто зазначити, що сьогоднi основним джере-лом фiнансуваиня вiтчизняного аграрного сектора економiки залишаються власнi кошти товаровироб-никiв, як1 складають близько 70%. Однак, як пока-зуе заруб1жний досв1д, вагому роль у фшансовш пiдтримцi розвитку аграрного сектора економiки повинна здiйснювати держава через бюджетне фiнаисувания державних i репональних програм на безповоротнiй основi за рахунок кошпв як державного, так i мiсцевого бюджетiв[1, с 382].
Основш засади державно! фшансово! пiдтримки розвитку аграрного сектора в Укра!ш визначенi нормативно-правовими актами, а порядок розподшу бюджетних кошпв - окремими постановами Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, якi щорiчно затверджуються. В1дпов1дно до зазначено! законо-давчо! бази державна пiдтримка здiйснюеться у формi прямо! державно! п1дтримки (бюджетш асиг-нуваиия, бюджетнi позики) i непрямо! пiдтримки (надаиия податкових тльг). При цьому сьогоднi основним базисом формування обсягiв державно! тдтримки аграрного сектора е проект Мшютерства аграрно! полiтики i продовольства Укра!ни щодо видiления 1% ВВП ввд аграрно! продукцi!, висвiтле-ний у стратепчному плаиi реформуваиия галузi «3+5» [8].
До нагальних завдань державно! полпики в аг-рарнiй сферi вiдноситься i впроваджения дiево! си-стеми iдентифiкацi! та реестрацi!, що дасть можли-вiсть своечасно реагувати на спалах захворювань i, як наслщок, знижения втрат галузi. Якщо ми хо-чемо продавати свою тваринницьку продукцiю за кордон, то Укра!на зобовязана вiдповiдати вимо-гам. Наша кра!на повинна довести, що вона здатна захистити як свш внутршнш ринок, так i постав-ляти на зовнiшнi ринки худобу i м'ясопродукти, що вiдповiдають стандартам ветеринарно! та харчово! безпеки. Це вимагають кра!ни-партнери i в першу чергу Свропейський Союз. Зазначимо, що сучасний стаи вичизняного аграрного сектора економiки зумовлюе розвиток уах галузей аграрного виробництва, зокрема i тваринництва, яке представлене ви-рощуваниям худоби та птицi (14,1 %), виробницт-вом молока (11,5 %) та яець (3,6 %). Визначальними об'ективними чинниками розвитку ще! галузi е продовольчi, соцiально-економiчнi, ресурсш та екологiчнi [9, с 153].
Аналiз ocTaHHix досл1джень i публшацш. По-ияття iдентифiкацi! мае широкий спектр.Воно розг-лядаеться та дослвджуеться у психологi!, iнформа-тицi, менеджмента Значна к1льк1сть дослiджень з
сутносп щентифшаци зосереджена у кримшалю-тицi. Питання безпечностi та мехашзму адмшстра-тивно-правового регулювання належно! И якостi, державного регулювання ветеринарно! та племш-но! справи у контекст вимог законодавства £С ро-зглядалися у працях В. Андрiйчук, В. Андросов,П. Гайдуцький, О. Гудзинський, О. Гудзь, М. Дем'яне-нко, А. Ддброва, М. Кiсiль,О. Крисальний, М. Кро-пивко,Х.А. Григорево!, В.М. Ермоленко, Т.О. Коваленко, В. I. Курило, Урба С.1. А. М. Стапвка, В. В. Шовкун та iнших.
Однак, у наукових публшащях не знайшли до-статнього вщображення низька питань у частинш функцiй, що виконуе система щентифшацп та ре-естраци сiльськогосподарських тварин.
Формулювання цiлей статтi. Метою статп е дослiдження економiчних та правових аспекпв державного регулювання стану вдентифшацп та реест-рацп сшьськогосподарських тварин.
Виклад основного матерiалу. 1дентифшащя е одним з найдавнiших правових шститупв, який за-безпечуе можливють швидкого пошуку та вирь шення проблеми в будь-якому аспектi. Розгляда-ючи аграрний сектор економiки у частиш тварин-ництва, постае чггке розумiння того, що перш за все проблемним аспектом у частиш вдентифшацп тварин е приховашсть першочергового джерела походження продукцп. На нашу думку, це е тим чинни-ком, що значно ускладнюе та несе явну загрозу як вичизняним товаровиробникам, так i iноземним експортерам. Iдентифiкацiя - це явище, яке мае сво! iсторичнi корiння, але з кожним столiттям воно ви-дозмiнюеться разом iз прогресуючим розвитком су-спшьних вiдносин. Людство завжди намагалось бо-ротися з джерелом загрози та вдаватись до за-хисних стратегiй. Брак шформацп як сигнал про небезпеку, привертае увагу до можливих труд-нощiв, перешкод, зумовлених ситуащею. Розу-мiння походження продукци дозволяе мобiлiзувати сили та оперативно ввдреагувати на можливу за-грозу. Важливим е розумiння не лише суп, змiсту i ролi щентифшацп сiльськогосподарських тварин та оч^ваних перетворень для Г! суспiльного поступу, а й механiзмiв зацiкавлення якомога бшьшого кола громадян Укра!ни до !х реалiзацu, адже низький рiвень й опора на традицiйнi знання гальмують ро-звиток тваинництва, як одного з локомотивiв сшь-ського господарства УкраГни.
Глобалiзацiя може суттево збiльшити роль сiльського господарства як двигуна приросту в кра-!нах з низьким рiвнем доходiв, створюючи таю умови для сшьського господарства, за яких вироб-ництво випереджае рiст особистого споживання. Це також збiльшуе потенцiал для сiльського господарства, щоб пвдвищити рiвень продовольчо! безпеки через створення великих, зi значним потенцiалом для зайнятостi, сшьськогосподарських нефермерсь-ких, неринкових об'еднань. З такими потенцшними перевагами важливо розумии, що ввд учасник1в такого об'еднання вимагаеться гарантiя сприяння за-побiганню бiдностi i голоду шляхом включення у цi процеси[10].
У. Т. Андерсон у KHroi «Все тепер пов'язано. Життя в першш глобальнiй цившзацп» розглядае глобалiзацiю - як «систему систем», що приско-рено змiнюеться. Ця система охоплюе не тiльки економiку, а й полиику i навiть бiосферу [11, с 1]. Наявшсть повноцшно! i працюючо! державно! ш-формацiйноi системи е одним з головних умов для продовольчого експорту. Вона допомагае забезпе-чувати простежуванiсть як тварин, так i продукпв тваринного походження, а також ешзоотичну без-пеку, безпеку продуктiв харчування не пльки в масштабах краши, але i при реалiзацil на зовшшш ринки. Iдентифiкацiя сiльськогосподарських тварин може стати для Украши тим «драйвером» ринку, що дасть можливють на рiвних умовах зайтяти свою шшу на свiтовому ринку продовольства. Точ-ний облiк домашньо! худоби мае велике значення для усшшного розвитку тваринництва. Система iдентифiкацii i ввдстеження тварин дозволить про-водити ефективш i гарантованi протиепiзоотичнi та iншi профiлактичнi заходи, добитися зниження рь вня поширення особливо небезпечних хвороб.
Щоденш потреби людини зумовлюють визна-чати предмети, стани приналежносп, з'ясовувати джерела походження речей. Людина посвдае свое мiсце завдяки тому, що живе та дiе в контексп сми-слових зв'язкiв, яш дають можливiсть визначити, виходячи iз значущостi, не лише ii власну позиц1ю, а й позиц1ю всього того, що ii оточуе. Це визна-чення (iдентифiкацiя) вiдбуваеться в межах ii влас-но! ситуаци: людина завжди народжуеться вже в певному середовищi. «Оскшьки ми перебуваемо в свт i реагуемо на певш ситуаци, - пише П. Ршер, -ми намагаемося орiентуватися в них шляхом розу-мшня i нам е що сказати, у нас е власний досвщ який потрiбно виразити в мовi i роздiлити з ш-шими»[12, с 30] На цiй першш, фундаментальнш, сходинцi будуються незаперечна можливють i зда-тнiсть пiзнання свиу, зокрема - викриття будь-якого протиправного дiяння, що вiдбулося в мину-лому, як окремого випадку пiзнання людством свiту. Ця властивють людини i неодмiнна умова розвитку науки одержала назву «шентифшащя», що в перекладi з латини identificare, identifico означае «ототожнювати», «я ототожнюю»[13, с 38].
Питання формування iдентифiкацii соцюло-гами розглядаеться так: "1дентифшащею називають також i процеси, що пов'язанi iз сферою самосввдо-мостi, самопiзнання особи: ототожнення себе з ш-шими, уявлення шшо1 людини як продовження себе, як процес емоцiйного самоототожнення (що не е усввдомленим) суб'екта з образом "значущого iншого ", перенесення себе на мюце шшого". Фшо-софи подають це поняття як похадне вiд однаково-стi, рiвнозначностi, тому розглядають його як процес становлення i формування iдентичностi проце-сiв, явищ або понять [14, с 197]. Методолопчною основою щентифшацп як форми пiзнавальноi дгя-льносл е закони формальноi логiки, головним чином закон тотожносл, та категори матерiалiстичноi дiалектики. Iдентифiкацiйнi ознаки можуть бути класифiкованi за рiзними подставами. Насамперед,
вони подшяються на загальш i iндивiдуальнi. До за-гальних ввдносять ri, що властивi всiм однорiдним об'ектам. Iндивiдуальнi iдентифiкацiйнi ознаки до-зволяють видiлити конкретний об'ект iз групи од-норвдних йому. Iдентифiкацiйнi ознаки також подь ляють на яшсш (атрибутивнi) i кiлькiснi. Атрибути-вш ознаки мiстять як1сну характеристику об'екта. Кшьшсш ознаки виражаються числовими величинами. Ццентифшацшш ознаки можуть бути подшеш на необхiцнi i випадковг У необхiдних ознаках ви-являеться сутшсть об'екта, без них вш не був би тим, чим е [15, с 52].
У ввдповщносп до законодавства, вдентифша-щя тварин - процес з ототожнювання тварин шляхом присвоения !м унiкального iдентифiкацiйного номера iз використанням вiзуальних, електронних та змiшаних засобiв iцентифiкацi! в залежиостi вiд виду тварин[16].
Юридичнi тлумачнi джерела сввдчать, що юри-дична фiксацiя подметься на загальну i спещаль-ного призначення. Загальна юридична фактофжсу-юча дiяльнiсть пов'язана з реестрацiею рiзних факт, обставин незалежио вiд !х використаиия у конкрет-них правовщносинах (фiксацiя стажу роботи, вiку, мюця проживания, сiмейного стану, отриманих ди-пломiв, реестрацiя утворених пвдприемств, нерухо-мостi тощо). Результати цiе! фактофжсуючо! дiяль-ностi можуть використовуватися для виникнення, змiни або припинения прав, вщносин. Спецiальна фактофiксуюча дiяльнiсть здшснюеться компетен-тним державним органом по конкретнш юридичнiй справi (цивiльнiй, пенсшнш, ацмiнiстративнiй, кри-мiнальнiй тощо) i здiйснюеться у межах, необхщ-них для виршення саме дано! справи. Результати цiе! фiксацi!, вираженi у правозастосовчому актi (рiшеннi суддi, вироку суду), набувають загального юридичного значення, можуть використовуватися для виршення iнших юридичних справ. У дiяльно-стi, пов'язанiй з юридичною фгксащею, розрiзияють власне встаиовлення i закршлення, а також посвщ-чення факпв. Це близьк1 види дiяльностi, але неод-наковi. Фiксацiя е реестрацшною дiяльнiстю, доку-ментальним оформленням фактичних обставин (на-приклад, Державна реестращя)[17].
Щодо реестрацiйного проваджения, то в юри-дичнiй лiтературi його визначають як регламенто-ваний ацмiнiстративно-процесуальними нормами порядок дш органiв публiчно! адмшстрацп, що здiйснюються з метою офщшного визнания закон-ностi правових актив; дiй юридичних осiб; дiй фiзи-чних осiб; пiдтверджения з боку держави правового статусу суб'екттв; надшения суб'ектiв правами та обов'язками; фшсаци юридичних фактiв; установления певних правових ввдносин [18, с 83].
Державна реестращя прав е офщшним визнан-иям i пiдтверджениям державою факпв виник-нения, переходу або припинення прав власностi, користувания, зокрема права оренди землi, !х обме-жень, земельних сервiтутiв тощо, що супроводжу-ються внесениям даних про зареестроваш права та здiйснюеться у встановленому законодавством порядку уповноваженими державою органами, на яш
покладено також обов'язки щодо ведения, належ-ного функцiонувания вщповвдного реестру i на-дания шформаци про реестрацiю та зареестроваиi права.
Враховуючи, що у вщповвдносп до юридично! енциклопедi!, фiксацiя (фраиц. fixation - закршлення, встановлення, вщ лат. figere - закрiплювати, встановлювати) - це дiяльнiсть, яка полягае у здшс-неннi встановлено! законодавством процедури на-дання юридичному факту прав, значення, вважа-емо, що за своею суттю процес реестрацi! е проце-сом юридично! фiксацi!, у процеа яко! в1дбуваеться документальне оформления фактичних обставин шляхом подальшого внесения вдентифшацшного номера до Сдиного державного реестру тварин[17].
Ми не можемо не зауважити на те, що вгтчиз-ияне право не дае розумшня функцiй iдентифiкацi! та реестрацп сiльськогосподарських тварин», а лише визначае мету та завдання.
Термiн «функ^» походить вiд французького слова function, що означае «виконання», «здiйс-нення», «вчинення». У фiлософi! пiд функщею ро-зум1ють явище, яке залежить в1д iншого явища, що змшюеться залежио в1д змiни остаинього [19, с 13]. У правовш наущ функцiя права визначаеться як со-цiальна роль права (держави) спрямовано дiяти у макро- або мшросередовищ^ тобто встановлювати соцiальнi вiдносини, надавати !м правового визна-чения, привносити певну iнформацiю у соцiальнi контакти. Функцi! права, зокрема, тлумачиться як об'ективно визначеш основнi напрями його впливу (включаючи види дiяльностi), яш виражають суть, призначения, роль i мiсце права в суспiльствi. Вио-кремлюючи певнi критерi! класифiкацi! функцш за суб'ектом, об'ектом, способами, засобами та формами реалiзацi!, розрiзняють загальнодержавнi фу-нкцi! (полiтична, сощальна, економiчна, культурна, iдеологiчна, екологiчна тощо), функци окремих ти-пiв держав, зокрема владш (законодавча, викона-вча, судова), основш (полiтична, економiчна, фь нансова, культурна, iдеологiчна) та додатковi (iн-формацiйна, iнтегративна, прогностична, програмна), зовнiшнi та внутрiшнi функцi! держави. Функци права поширюються на суспшьш в1дносини; вони визначають i, водночас, визнача-ються соцiальним призначенням права в рiзних сферах суспшьного життя [20,с 154]
Функцiя права - це прояв його iманентних, специфiчних якостей, iнакше кажучи, це основний напрям впливу права на суспшьш вщносини з метою !х впорядкуваиня та врегулюваиия. У функци акумулюються якостi права, що постають iз його як1сно! самостшносп як соцiального феномена [21, с 155]. С.С. Алексеев запропонував розглядати фу-нкцi! залежио в1д того, висвгтлюються вони в межах державно-правово! частини надбудови або лише в межах самого права. ввдповщно до цього критерш у правi можиа розрiзняти соцiально-полiтичнi та спецiально-юридичнi функцi! [22, с 191].
1. Сощально-полггачними функ^ми права е:
1) орiентацiйна функ^ права, полягае в тому, що особа, знаючи приписи правових норм, сама бу-дуе свою поведiнку правомiрним чином, саме цього
opaire деpжaвa визначаючи в ^авовт ноpмax зpa-зки пpaвомipноï поведшки;
2) пpофiлaктичнa фyнкцiя пpaвa, полягae в тому, що певна частина ^авовт ноpм мiстить за-боpони небaжaниx для сyспiльствa дiянь i пеpедбa-чae негaтивнi для особи наслщки, пов'язaнi з втpa-тою особою певнт нaдежниx ш благ (свободи, ма-теpiaдьниx, оpгaнiзaцiйниx благ), що стpимye особу вiд пpотипpaвноï поведiнки та iншi;
Спецiaдьно-юpидичними функщями пpaвa e:
1) стимулююча функ^ пpaвa полягae в тому, що в о^емт пpaвовиx ноpмax визначеш позитивнi наслвдки, пов'язaнi з по^ащен^м пpaвового статусу особи, наданням ш певниx пiльг y paîi здшс-нення пpaвомipноï сyспiльно ^p^roi' поведiнки.
2) фyнкцiя опеpaтивноï до пpaвa в ситyaцiяx, якi пеpедбaчити нaпеpед було немождиво та шшц
Дослiдники Л.П.Бессонова., Гpигоpeвa Х.А. видшяють, що пpоцеси iдентифiкaцiï сшьськогос-подapськиx твapин мають piзномaнiтне пpaвове ^т^ченяя, тобто виконують piзнi функцй, а саме: ототожнючу, тобто ту, що вкaзye на зpaзок то-вapa з конкpетною мapкою, типом та пapтieю в^о-бництва; пiдтвеpджyючy, тобто ту, що вкaзye на вь дповiднiсть iнфоpмaцiï мapкyвaння, yпpaвлiнськy, як функцш контpолю за якiстю.
На думку Л.П.Бессоново1', до основниx функцш щентифжацп сiльськогосподapськиx твapин до-цiльно вiдносити : aсоpтиментнy, така що вкaзye на вiдповiднiсть найменування товapy по aсоpтимент-нiй ввдповщносп до нaявниx вимог; якiснa вкaзye на вiдповiднiсть документадьним вимогам до ^о-дукцп; товapно-пapтiйнa встaновлюeться ^июле-жнiсть пpодyкцiï вiдповiдноï пapтiï товapy [23, с 187].
Гpигоp'eвa Х.А видiляe тaкi функцй' щентифь кацп твapин як iнфоpмaцiйнy, статистичну, ушфь кaцiйнy, пpaвопiдтвеpджyючy та оxоpоннy[24, с 113].
На нашу думку, вищесказаш функцй доцшьно доповнити ще декiлькомa, зо^ема, фyнкцieю вщ-гуку (ошташзацп), яка e певним пpодовженням ш-фоpмaцiйноï функцй', аде в iншомy контекста ^о-веденi дослiдження свiдчaть, що досить часто шфо-pмaцiя в е-пpостоpi викоpистовyeться споживачем для вибоpy пpодyкцiï, з подадьшим пpидбaнням ïï y звичайному мaгaзинi, тому iнфоpмaцiйнy конкypе-нтну пеpевaгy отpимye той, xto надав бiльш дета-льш вiдомостi пpо пpодyкцiю, мiсця ïï ^одажу та пapтнеpiв, адже споживач, оцiнюючи якiсть та без-печшсть пpодyкцiï' pеaгye на позитивнi чи негативш вiдгyки попеpедix клieнтiв.Знaчнa шльшсть негати-вниx ввдгушв пpо ^оду^ю змyшye виpобникa са-моконтpолювaтися.
Ввaжaeмо за доцiльне детaлiзyвaти сyтнiсть pозподiльчоï функцй. Так, на нашу думку, ^авове пpизнaчення pозподiльчоï' функцй ^оцесу щенти-фiкaцiï' полягae y тому, що y parnax виконання статп 32 Закону У^аши «^о Деpжaвний бюджет У^аши на 2018 prn» та ввдповвдно до постанови Кабшету Мiнiстpiв У^аши вiд 7 лютого 2018 pокy № 107 «^о зaтвеpдження Поpядкy викоpистaння коштiв, пеpедбaчениx y деpжaвномy бюджетi для
^д^имки гaдyзi твapинництвa», декдapyeться до-тацшвання за молодняк, яке нaдaeться на безпово-pотнiй основi фiзичним особам за yтpимaння щен-тифiковaного та зapеeстpовaного в установленому поpядкy молодняку вели^' pогaтоï' xyдоби до 13-тимiсячного вiкy, який нapодився y господapствax фiзичниx осiб y поточному pоцi. Для уникнення не-поpозyмiнь пpи подaннi докyментiв на отpимaння дотацп власники твapин мають дотpимyвaтися вимог законодавства У^аши, в тому чи^ i з щенти-фiкaцiï' та pеeстpaцiï' твapин, зо^ема:
- своeчaсно pеeстpyвaти господapствa з pо-зведення, yтpимaння, забою, yтилiзaцiï твapин y Единому деpжaвномy pеeстpi твapин;
- своeчaсно iдентифiкyвaти yrix твapин y господapствi y визначеш законодавством a^ra (для великоï' pогaтоï xyдоби не пiзнiше семи дшв з дати ïï нapодження, аде y будь-якому paзi до того, як твapинa задишить господapство);
- вчасно подавати даш для pеeстpaцiï твapин, yсix пеpемiщень мгж господapствaми, а також пpо зaбiй, yтилiзaцiю та пaдiж твapин.
У ввдповщносл до законодавства[25], деpжaвa вiдповiдними оpгaнaми здiйснюe контpоль щодо нaявностi y власника твapин та ïx кiлькiсноï вщпо-вiдностi даним Единого деpжaвного pеeстpy тва-pин, що i зaбезпечye виконання пpоцесом вдентифь кацп фiскaдьноï' функцй'.
Необxiдно зазначити, що фюкальну функцш пpоцес iдентифiкaцiï' твapин виконye опосеpедко-вано y випадку зaгибелi (падежу) твapин, шд яким pозyмiють втpaтy твapин, вкдючаючи ва випадки ïx зaгибелi вiд xвоpоб, y зв'язку з вiком, внаслщок стиxiйного лиxa, пожеж1, нападу xижaкiв, нещас-ниx випадк1в, а також вимушеного забою (^и-piзки) твapин, м'ясо якиx не було викоpистaне в ïжy, а викоpистaне пльки на годiвлю xyдоби (але не звipям). Сама по собi опеpaцiя зi списання твapин унаслвдок ïx зaгибелi не e об'eктом обкладення по-датком, зокpемa Податком на додану вapтiсть, оскiльки не e опеpaцieю нi з постачання товapiв, нi з постачання послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191, п. 188.1 Податкового кодексу). Однак, як разило, для ви-pощyвaння зaгиблиx твapин пеpевaжнa бiльшiсть сiльгосппiдпpиeмств пpидбaвaдо piзнi товapно ма-теpiaльнi цiнностi (коpми, ветпpепapaти тощо). I якщо цi товapно-мaтеpiaльнi цiнностi пpидбaвaлися з податком на додану вapтiсть, то за певн^ умов власнику тaкиx твapин доведеться визнати умовний пpодaж тaкиx товapно-мaтеpiaльниx цiнностей i нapaxyвaти на i'xню вapтiсть подaтковi зобов'язання з податком на додану вapтiсть на пiдстaвi п. 198.5 Податкового кодексу У^аши^б].
Ввaжaeмо, що пpоцес iдентифiкaцiï виконye ще i функцш фоpсaйтy (пpогнозyвaння), змiст якоï визнaчaeться тим, що пpогнозyвaння певниx явищ, об'eктiв чи ^оце^в, y тому числi пpоцесy вденти-фiкaцiï твapин, здiйснюeться з викоpистaнням системного пiдxодy, моделювання, мaтемaтичниx, ста-тистичниx та шшт методiв i зaвеpшyeться науково об^уш^ваним логiчним висловлюванням пpо май-бутнш стан об'eктa дослiдження - ^огнозом.
За цих умов, як зазначають науковцi, зробити вибiр на користь потенцшно правильного сценарiю розвитку й iдентифiкувати бiльшiсть потенцiйних загроз е основним завданням експертiв форсайт-до-слвджень. Синергетичний ефект вiд використання велико! кiлькостi економiчно! дiагностики забезпе-чуе вцщовцщий шнцевий результат. Тобто можемо
зробити висновок чим бшьша наповненють реестру, чим достовiрнiша iнформацiя, тим простiше спрогнозувати розвиток тваринництва[27, с 6].
Стисла характеристика функцш iдентифiкацi! сiльськогосподарських тварин рис. 1.
Рис 1. ФункцИ 1дентиф1каци I реестрацп сшьськогосподарських тварин Джерело: систематизвано та розроблено автором
Отже, на пвдстаы дослщження наукових та но-рмативних джерел [1-27], можна зробити наступнi висновки:
1. процес iдентифiкацi! та реестраци тварин залежно вiд призначення виконуе рiзнi правовi фу-нкцiГ!, а саме : ототожнюючу, щдтверджуючу, управлшську, правозастосовчу, iнформацiйну, фю-кальну, прогнозування ,статистичну, ввдслвдкову-вання, сервiсну,вiдгуку (ошташзацп), фiскальну, розподiльчу, соцiально - економiчну, форсайту (прогнозування) та захисту. Враховуючи, що вден-тифiкацiя та реестрац1я тварин повинна реалiзову-ватись в першу чергу для забезпечення безпеки спо-живачiв, як на внутршшх так i на зовнiшнiх ринках, серед уах правових функцш прiоритет належить саме функцií захисту;
2. держава зобов'язана забезпечити контроль за рухом сшьськогосподарських тварин, почи-наючи вiд факту народження тварини до потрап-ляння !! на ринки збуту, що даватиме можливють попередити потенцiйнi загрози, як для виробника так i споживача, локалiзувати можливi зони заражения тварин, що сввдчить про те, що процес вден-тифiкацi! сшьськогосподарських. тварин виконуе функцш управлшня (державного контролю);
3. система щентифжаци та реестраци сшьськогосподарських тварин дiе, однак потребуе удо-сконалення правового забезпечення, шляхом запро-вадження та посилення рiзних видiв вщповвдально-ст ;
4. система iдентифiкацi! та реестраци сшьськогосподарських тварин потребуе шдвищення рь вня соцiально! вщповвдальносл товаровиробникiв та споживачiв, шляхом посилення шформацшно! та прогностично! функцiй;
5. економiчне значення iдентифiкацi! поля-гае у гарант захищеностi виробник1в продукци та iнвесторiв, оск1льки iдентифiкацiя - це той меха-нiзм, що дозволить вийти на свiтовi ринки збуту i вiдповiдно залучити шоземних iнвесторiв, враховуючи, що шлях швестицш не можливий без довiри до товаровиробника та до його продукци.
Лггература
1. Урба С.1. Прiорiтети та iнструменти роз-витку аграрного сектора в системi забезпечення економiчно! безпеки Укра!ни: дис. ... доктор. наук з екон та управлшня нацюнальним господарством. Львiв, 2019. 562 с.
2. Калетшк Г.М., Дармограй О.В. Методи-чнi тдходи до оцiнки та аналiз iндикаторiв продо-вольчо! безпеки Укра!ни. Економша. Фiнанси. Менеджмент: актуальнi питання науки i практики. № 6. 2016. С.7-20
3. Курман Т.В. Правовое обеспечение хозяйственной деятельности государственных специализированных сельскохозяйственных предприятий: монография Харьков.СПД-ФЛ Чальцев А.В., 2007. 208с.
4. Шцур Я., Сенишин О. Використання свь тового досввду державно! щдтримки розвитку агро-продовольчого комплексу як напряму забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни. Науковий вiсник
Львiвського державного ушверситету внутрiшнiх справ. 2012. № 2. С. 131-140.
5. URL: http://milkua.info
6. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. URL:http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Калетнiк Г.М. Розвиток ринку сшьсько-господарсько! продукци та формування продоволь-чо! безпеки : монографiя.Вiнниця. 2016. 266 с.
8. Стратепя розвитку аграрного сектора «3+5» [Електронний ресурс]. URL:minagro.com.ua.
9. Штимер Т. Сучасний стан розвитку м'ясопродуктового подкомплексу Укра!ни. Еконо-мiчний вюник Донбасу. 2013. № 2 (32). С. 152-155.
10. Н. Б. Мязша. Вплив процеав глобaлiзaцп на аграрний маркетинг. Ефективна економiкa 2013.№ 4
11. Anderson W.T. All connected.Life in the first global civilization - westview press, 2001
12. Рикер П. Время и рассказ. Т. 1. М., СПб.: Университетская книга, 1998. 313 с.
13. Кримшалютика. Акaдемiчний курс: тд-ручник Т.В.Варфоломеева, В.Г. Гончаренко, В.1. Бояров [та iн.]. Ки!в. : Юршком 1нтер, 2011. 504 с.
14. Соцюлопя: короткий енциклопедичний словник / За ред. В.1. Воловича. - К.: Укр. Центр духовно! культури, 1998. - 736 с.
15. Пясковський В.В.,Чорноус Ю.М.,1щенко А.В., Алексеев та ш Кримiнaлiстикa : тдручник. Ки!в: «Центр учбово! лггератури», 2015. 544 с.
16. Про щентифкацш та реестрацш тварин. Закон Укра!ни вiд 04.06.2009. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1445-17
17. Юридична енциклопедiя : ред. кол .Ю.С. Шемшученко (ввдп. ред.) [та ш]. Ки!в. : Укра!нська енциклопедiя iм. М.П.Бажана, 2004. Т. 6 : Т - Я. 768 с.
18. Басова Ю.Ю. Сучасш подходи до розу-мiння поняття реeстрaцiйного провадження в сис-темi aдмiнiстрaтивних процесуальних форм дiяль-носп оргaнiв публiчно! aдмiнiстрaцi! [Електронний ресурс] Право та управлшня. 2012. № 2. С. 76-85. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup /2012_2/6basa.pdf
19. Куксин И.Н. Матвеев П.А. Теоретические основы классификации функций права. Юридическая наука. 2012. № 12. С. 13-18.
20. Загальна теорiя держави i права: [тдручник] / М.В. Цвш, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ш; [за ред. В.М. Цвша, О.В. Петришина]. Харьков: Право, 2009. 584 с.
21. Матузов Н.И. А.В.Малько Теория государства и права.Москва : Юристъ, 1997. 672 с.
22. Алексеев С.С. Общая теория права. Том I. Москва : Юрид. лит., 1981. 360
23. Л.В.Бессонова.Л.П Антипова Метроло-гия,стандартизация и подтверджение соответсвия продуктов животного происхождения.Учебник практикум для СПО. Под редакцией Л.П.Бессоновой 2-е издание, переработаное и дополненое. Москва Юрайт. 2020. с 635
24. Григор'ева Х.А. Правове забезпечення щентифшаци та реестраци тварин: термшолопчш
та функцюнальш питания. Науковий вюник Ужго-родського нацюнального ушверситету. Серiя ПРАВО. Випуск 39. Том 1.С.113
25. Офщщний сайт Державно! служби з пи-таиь безпечносп харчових продуктiв та захисту прав споживачiв Головне управлiння держпродспо-живслужби в Днiпропетровськiй областi. Режим доступу http://dp.consumer.gov.ua/45632
26. Податковий кодекс Украши вщ 2 груд. 2010 р.,№ 2755-VI. Режим доступу URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17n4528
27. К. Рулiцька Форсайт - дослвдження : прогноз чи передбачення? Аграрна економiка, 2019, Т. 12, № 1-2
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОЮ ПОЛЩ1СЮ УКРА1НИ ПРАВОПОРЯДКУ П1Д ЧАС ПРОВЕДЕННЯ
ГОЛОСУВАННЯ НА ВИБОРАХ
Христова Ю.В.
Днiпропетровський державний yuieepcumem внyтрiшнiх справ, доцент Гречишкт 1.К. Днтропетровський державний yHieepcumem внyтрiшнiх справ, курсант
DIRECTIONS OF IMPROVING THE LEGAL REGULATION OF ENSURING THE LAW ENFORCEMENT BY THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE DURING THE VOTING IN
ELECTIONS
Khrystova Yu.
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Associate Professor
Hrechyshkin I.
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, cadet
АНОТАЦ1Я
Статтю присвячено визначенню напрямiв удосконалення правового регулювання забезпечення Наць ональною полщею Укра!ни правопорядку пвд час проведения голосування на виборах. Автор за результатами проведеного аналiзу та узагальнення праць вiтчизияних i зарубiжиих вчених, яш розробляли цi питания, норм чинного Виборчого кодексу Укра!ни, а також нацiонального та зарубiжиого досвiду у цiй сферi, виявив ряд проблем у сферi забезпечення Нацюнальною полiцiею Укра!ни правопорядку тд час проведения голосуваиия на виборах та запропонував можливi напрями для !х вирiшення. Обгрунтоваио пропозицш впровадити на виборчих дiльницях сучаснi системи ввдеоспостереження за процедурою голо-сування та пiдрахунку голосiв без порушення при цьому таемницi голосувания виборщв. Запропоноваио доповнити змiст статей 119, 174, 249 Виборчого кодексу Укра!ни положениям про обов'язкове супрово-дження працiвником правоохоронного органу членiв дшьнично! виборчо! комiсi! з вiдповiдною виборчою документащею, як1 ввдбувають для оргашзаци голосувания виборцiв за мiсцем перебування.
ABSTRACT
The article is devoted to the definition of directions of improvement of legal regulation of ensuring the law and order by the national police of Ukraine during the voting at the elections. Based on the results of the analysis and generalization of the works of domestic and foreign scholars who developed these issues, the current Electoral Code of Ukraine, as well as national experience in this area, the author identified a number of problems in ensuring law and order during the election and suggested possible directions for their solution. The proposal to introduce modern video surveillance systems at the polling stations according to the voting procedure and counting of votes without violating the secrecy of voting is substantiated. It is proposed to supplement the content of Articles 119, 174, 249 of the Electoral Code of Ukraine with a provision on mandatory accompaniment by a law enforcement officer of members of the precinct election commission with relevant election documentation, which are used to organize voting at the place of residence.
Ключовi слова: вибори, голосувания, правове регулювання, забезпечення правопорядку, виборча дшьниця, ввдеоспостереження.
Keywords: elections, voting, legal regulation, law enforcement, polling station, video surveillance.
Постановка проблеми. Ввд виборiв до вибо-рiв, одшею з головних проблем виборчо! практики в Укра!ш залишаються тдкуп виборщв, пвдкуп ка-ндидапв на виборах, порушення щодо ведения пе-редвиборно! аптацп, голосування виборцем, бь льше одного разу, незаконне вкидання виборчих бюлетешв чи бюлетешв, нерiвноправна полггачна
реклама [1]. Сучасним кроком з удосконалення дiя-льносл Нацюнальнш полщи Укра!ни щодо забез-печення чесного i безпечного волевиявлення грома-дян у день виборiв е запуск на веб-сайп МВС Украши системи мониторингу порушень виборчого законодавства [2]. Проте вах вжитих заходiв вияв-
