CC BY
9
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.135497
ВИЗНАЧЕННЯ ПРЮРИТЕТНОСТ1 ОБ'СКТШ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МОН1ТОРИНГУ
Бориченко О. В., Чернявський А. В.
1. Вступ
Шдвищення рiвня енергоефективностi тдприемства е одним з головних завдань сучасного виробництва. Значну частку co6iBapTOCTi вироблено!' продукцii складае складова за використан енергоресурси. Зважаючи на постшне пiдвищення тарифiв на паливно-енергетичнi ресурси, доцшьним е аналiзування та контролювання енергоспоживання та максимальне його скорочення з метою шдвищення конкурентоспроможност товарiв на вiтчизняному та мiжнародному ринках.
Виршення цих проблем, перш за все, повинно розпочинатися з удосконалення систем управлшня пiдприемством, а о.обливо з оптимiзацii систем управлiння енергоспоживанням шляхом впровадження систем енергетичного менеджменту (СЕнМ) на пiдприемствах, як на основi мiжнародних так i на основi нацiональних стандартiв з енергетичного менеджменту [1, 2].
Незалежно вщ того яким стандартом керуватимуться тдприемства тд час впровадження СЕнМ для ефективного ii функцiонування необхiдно проводити перюдичну оцiнку (монiторинг) рiвня енергорезульталвност СЕнМ i за ii результатами розробляти i впроваджувати комплекс попереджувальних i коригувальних заходiв пiдвищення цього рiвня.
Одтею з важливих задач, якi необхщно вирiшувати в процесi енергетичного мониторингу - вибiр прiоритетностi об'ектiв мониторингу.
Згiдно з рекомендацiями мiжнародного стандарту ISO 50001:2011 [1] прюритеттсть об'екпв монiторингу встановлюеться виходячи з енергоемност елемента (визначаеться найбiльш енергоемний об'ект, в ньому - найбiльш енергоемний дтянку, в якому знаходиться сама енергоемна установка). Однак приналежтсть установки до енергоемноi далеко не завжди е достатньою умовою того, щоб даний елемент був предметом мониторингу в першу чергу (ранiше шших елементiв, менш енергоемних). Це пов'язано як з фiнансовими обмеженнями та економiчною доцiльнiстю реалiзацii такоi системи монторингу, так i з техшчними можливостями ii реалiзацii для конкретного об'екту.
Тому актуальним е розроблення мехатзму визначення прiоритетностi об'ектiв, як технiчно можливо та економiчно доцшьно охоплювати системою енергетичного монiторингу.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е система енергетичного мониторингу.
Враховуючи той факт, що сучаснi концепцii побудови СЕнМ базуються на використаннi процесного тдходу, то логiчним е провести декомпозицш цiеi дiяльностi на бiльш прост процеси i проводити монiторинг цих процешв. У
загальному випадку «процес» може бути визначений як «сукупшсть взаемопов'язаних або взаемодшчих видiв дiяльностi, яка перетворюе щось на входi в щось на виходЬ). При цьому в якост процесу можуть виступати [3]:
- процес планування (органiзацii, аналiзу, контролю ...), впровадження заходв;
- робота поодиноких установок;
- робота технологiчноi лши, дiлянки, цеху;
- робота шдприемства в цiлому тощо.
У кожен момент часу рiвень результативност дiяльностi об'екта в сферi енергетичного менеджменту (як набору окремих процешв) характеризуемся комплексом показникiв, якi тд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв постiйно змiнюються i приймають певт значення. Найважливiшим е такий стан СЕнМ, при якому вона функцюнуе вiдповiдно до заданих критерпв, а и показники знаходяться в допустимих межах. Порушення допустимих меж показниюв енергорезультативностi СЕнМ може призвести до порушення нормального и функцiонування. Тому будь-яка СЕнМ потребуе проведення перiодичноi оцшки рiвня результативностi и функцюнування, тобто у проведеннi енергетичного мониторингу.
Пiд енергетичним монiторингом в цш статтi, як i в [3] розумiеться спостереження, вiдстеження, аналiз i оцiнка результатiв дiяльностi об'екта в сферi управлiння енергозбереженням (енергетичного менеджменту) за обраним набором показниюв енергорезульталвностт Як показники енергорезультативностi можуть застосовуватися як поодиною абсолютнi i / або вщносш показники, так i бiльш складнi iнтегральнi показники або навпъ одно-та багатофакторнi математичш залежностi [3, 4].
Основна мета енергетичного мониторингу - сприяти керiвництву пiдприемства у виробленнi оптимальних управлшських рiшень i розробленнi рекомендацiй щодо пiдвищення ефективностi використання паливно-енергетичного балансу (ПЕР) на пiдприемствi шляхом проведення постшного спостереження i оцшки стану споживання ПЕР. А також рiвня використання потенцiалу енергозбереження, джерел втрат i обсягiв нерацiонального використання ПЕР виробничими i допомiжними шдроздшами, технологiчними процесами та окремими споживачами, результатiв впровадження енергозберiгаючих заходiв.
Традицшно системи енергетичного монiторингу створюють i застосовують як для окремих установок, агрегалв та невеликих iх груп, так i для цiлих технолопчних процесiв.
На будь-якому виробничому об'екл кiлькiсть технологiчних установок вимiрюеться сотнями або навпъ тисячами. Для здшснення енергетичного мониторингу потенцiйно iснуе потреба у побудовi сотень вiдповiдних систем, що пов'язано зi значними витратами часу i коштiв. Причому доцшьшсть цих витрат далеко не завжди е очевидною.
Вибiр окремих технологiчних установок, iх груп або технологiчних процешв, для яких е можливим i доц1льним створення локальних систем енергетичного мошторингу, являе собою досить складне завдання. Вирiшення цього завдання мае здшснюватись «iндивiдуально» для кожного виробничого об'екту.
Визначаючи локальш технологiчнi об'екти, якi е можливим i доцiльним охопити системою енергетичного монiторингу [5], перш за все, пропонуеться приймати до уваги таю вимоги, яким мають вщповщати щ об'екти:
- обладнання, на яке плануеться поширити систему мошторингу, мае бути розташоване в одному або у сумiжних виробничих примщеннях, щоб iснувала можливiсть органiзацiï единого обл^ його спiльного енергоспоживання;
- таке обладнання повинно бути об'еднано мiж собою единим технолопчним процесом, тобто спшьно використовуватись для виробництва одного й того ж виду продукцп або юлькох ïï видiв;
- таким обладнанням повинна керувати невелика юльюсть операторiв, щоб вплив людського фактора на процес споживання енергп був мiнiмальним.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою роботи е створення методичних основ вибору об'екпв, на яю доцiльно поширити систему енергетичного мошторингу на шдприемствт
Для досягнення поставленоï мети необхщно виконати такi задачi:
1. Сформулювати основш вимоги, яким мають вщповщати об'екти, на якi доцiльно поширити систему енергетичного мошторингу.
2. Запропонувати загальний алгоритм вирiшення задачi вибору технолопчних об'ектiв, на якi доцшьно поширити систему енергетичного монiторингу на шдприемствт
3. Визначити та виршити додатковi задачi з точки зору доцшьност створення системи енергетичного мошторингу для попереднього визначених груп обладнання.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
В [5] авторами запропонована оригшальна концепцiя побудови штегрованих систем контролю ефективностi використання електричноï енергп на виробничо-господарських об'ектах. Однак дана концепшя поширюеться тшьки на споживання електрично!' енергiï, що, на вiдмiну вiд споживання палива або теплово1' енергiï, може не бути суттевим використанням в загальному споживаннi ПЕР.
В роботах [6-9] описаш свiтовi тенденцп у побудовi та застосуваннi систем енергетичного мошторингу, а також систем оперативного контролю ефективност енерговикористання. Такi системи зарекомендували себе в зарубiжнiй практицi як дiевий iнструмент оперативного контролю ефективност використання ПЕР на локальних технолопчних об'ектах. Однак в цих роботах не визначено шдхщ щодо вибору об'екпв, на яю доцiльно поширити таю системи.
Роботи [10-12] присвячеш питанням побудови систем монiторингу результапв енергозбереження в системах енергетичного менеджменту, проте е невиршеним питання обгрунтування вибору об'ектiв для створення таких систем.
Опис методики побудови систем оперативного контролю ефективност енергоспоживання наведено в робот [13]. Не зважаючи на те, що у цш робот не до кiнця розкрито питання вибору об'екпв мошторингу, в нш запропоновано встановлення центрiв облшу енергiï для найбiльш енергоемних споживачiв.
Розглянут вище публiкацiï з питань побудови систем енергетичного монторингу або взагаш не стосуються вирiшення питань вибору прюритетност об'екпв енергетичного монiторингу, або це питання описано досить фрагментарно. Або запропонований в них тдхщ полягае у визначеннi тiльки найбтьш прiоритетного елемента. Однак на практищ виникае потреба не у визначенн найбiльш прiоритетного елемента, а в упорядкуванн всiх елементiв за рiвнем прiоритету. Для вирiшення такого завдання в роботах [3, 14] пропонуеться використовувати багатокритерiальний пiдхiд iз застосуванням, наприклад, методу аналiзу iерархiй, алгоритм якого детально описано в робот [15].
5. Методи дослщжень
Приймаючи до уваги зазначенi вище основн вимоги, загальний алгоритм вирiшення зад^ вибору технологiчних об'ектiв для побудови системи енергетичного мошторингу локальних об'екпв на будь-якому пiдприемствi може бути наступним.
На першому етапi все основне i допомiжне обладнання тдприемства попередньо мае бути роздшене на певну, порiвняно невелику кiлькiсть груп. Найбшьш доцiльно здiйснювати такий розподш за технологiчним принципом. Тобто наявне технолопчне обладнання потрiбно розподiлити мiж технологiчними процесами виробництва всiх видiв продукцiï пiдприемства.
З цiею метою, перш за все, необхщно скласти схеми вiдповiдних технологiчних процесiв, як мають вiдображати послiдовнiсть виконання окремих операцш та взаемозв'язок мiж ними. А також вщомосп про обладнання, на якому виконуються цi операцп, з зазначенням видiв енергоресурсiв, що при цьому споживаються.
Наступним кроком виршення задачi мае бути побудова баланшв споживання енергiï окремо для кожного з технолопчних процесiв виробництва вшх видiв продукцiï пiдприемства. Для цього можна застосувати методику, детально описану в ДСТУ 4714:2007 [16]. К^м того, для складання баланшв споживання електричноï енергiï у процесах виробництва кожного виду продукцн може бути застосована методика побудови оптимальних розрахункових моделей електробалансiв, що наведена в робот [17].
На пiдставi побудованих баланшв енергоспоживання i складених технологiчних схем фактичнi обсяги споживання енергн за попереднi перiоди на пiдприемствi можуть бути обгрунтовано розподшет мiж усiма видами продукцiï. Тим самим можна отримати псевдо статистичн данi про споживання енергiï на виробництво кожного виду продукцiï, як е необхiдними на подальших етапах визначення локальних технолопчних об'екпв для створення системи енергетичного мониторингу на тдприемствг
Наступним кроком виршення те!' задачi мае бути розподiл основного та допомiжного обладнання, вiднесеного до технолопчного процесу виробництва кожного виду продукцн, на бшьш дрiбнi групи. Таке подальше групування обладнання повинно здшснюватись, виходячи з двох критернв.
Першим з цих критерiïв повинно бути мюце розташування вiдповiдного обладнання у тих чи iнших будiвлях, спорудах чи виробничих примiщеннях.
Очевидно, що до одше1' групи мае бути вщнесене обладнання, яке розташоване у однiй i тiй самш будiвлi чи спорудi, або у одному чи у сумiжних примщеннях.
Другим критерiем подальшого групування технолопчного обладнання пiдприемства мають бути схеми внутршнього енергопостачання вiдповiдних будiвель, споруд та виробничих примщень. Тобто, обладнання, розташоване у одному й тому ж або у сумiжних примщеннях, може (i повинно) бути додатково розподшене на ще бшьш дрiбнi групи, живлення яких електроенергiею здшснюеться вiд одних i тих же силових пунклв.
Одержанi в результат зазначеного додаткового розподiлу групи технолопчного обладнання являють собою попередш об'екти, для яких на пiдприемствi фiзично може бути побудована система енергетичного мониторингу. Однак це ще не означае, що побудова системи енергетичного мониторингу для цих об'екпв е доцшьною.
Отже, для остаточного виршення задачi, що розглядаеться, необхiдно додатково проанаизувати попередньо встановленi групи обладнання з точки зору доцшьност охоплення 1'х системою енергетичного монiторингу.
Такий анаиз, у свою чергу, потребуе виршення низки додаткових задач. Основними з цих задач е:
- визначення складу чинниюв (параметрiв технолопчного процесу, зовшшшх умов тощо), яю впливають на обсяги споживання енергп кожною з попередньо визначених груп обладнання;
- визначення додаткових приладiв облшу споживання енергiï, виробництва продукцп, а також параметрiв, що характеризують виробничi умови, необхiдних для побудови системи енергетичного мошторингу для кожно1' з груп обладнання;
- оцшка грошових витрат на побудову i функцюнування тако1' системи енергетичного мониторингу;
- оцiнка потенцiалу енергозбереження, що матиме мюце завдяки створенню системи енергетичного мошторингу, що охоплюе кожну групу обладнання, що розглядаються;
- фшансовий аналiз доцшьност створення системи енергетичного монiторингу для попередньо визначених груп обладнання.
6. Результати дослщження
Алгоритм вибору об'екпв, на яю необхщно поширювати систему енергетичного мониторингу прошюстровано на приклащ плавильно1' дiльницi одного з тдприемств кольорово1' металургiï, наведеному нижче.
Для зазначено1' дiльницi, iз застосуванням рiзноманiтних методiв, було обрано декiлька варiантiв вибору об'ектiв для побудови системи енергетичного мошторингу. Зважаючи на обмеженють в обсязi публiкацiï розглянемо тшьки застосовання АВС-аналiзу для вирiшення поставленого завдання [18]. Цей анаиз грунтуеться на групуваннi об'ектiв залежно вщ значущостi та за конкретною ознакою. Спочатку необхiдно обрати вибiрку об'екпв, що були б об'еднаш спшьною ознакою. Наприклад, це може бути величина енергоспоживання кожного виду обладнання окремого виробничого шдроздшу.
В подальшому розраховуеться сумарна величина споживання енергii для виробничого пiдроздiлу в цшому:
—м = — + Ж2 + ... + — , (1)
де —,—,...,— - рiчне енергоспоживання окремого п-го об'екту вибiрки; п -вщповщний номер об'екту вибiрки.
Шдставляючи вiдповiднi значення у формулу (1), отримаемо:
— = 1166760 + 207424 +... +1248 = 1978922,93 кВтгод.
Потiм для кожного об'екту вибiрки визначаеться його частка енергоспоживання в загальнш величин споживання енергii виробничого пiдроздiлу, а також частка за зростаючим тдсумком для кожного об'екту вiдповiдно за формулами:
—
К = -100; п —
сум
Кзр. = К + Кп+1.
(2) (3)
Поставляемо значення у формули (2) i (3) i вщповщно отримаемо:
К = 1166760 100 = 58,96, К = 58,96 + 10,48 = 69,44. 1978922,93 зр"
Визначивши для кожного об'екту виробничого тдроздшу значення його частки за зростаючим пiдсумком, аналiзуються отримаш значення розрахованих К i проводиться групування цих об'ектiв наступним чином:
- об'екти вибiрки, для яких частка за зростаючим тдсумком наближуеться до 80 %, це нижня межа групи А. Верхня межа групи А - це перша позишя у перелшу об'ектiв вибiрки вiдповiдного пiдроздiлу;
- об'ект вибiрки, для якого частка за зростаючим тдсумком наближуеться до 95 %, це нижня межа групи В;
- вс iншi об'екти вибiрки, для яких частка за зростаючим тдсумком бшьше 95 %, вщносяться до групи С.
Результати розрахунюв за допомогою АВС-аналiзу для визначення об'еклв для побудови системи енергетичного мотторингу наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Результати розрахунюв з використанням АВС-анаш?г _ _
№ з/п Найменування енергоспоживаючого обладнання Р1чне електроспоживання, кВтгод Частка електроспоживання, % Зростаючий тдсумок Група АВС- янал1зу
1 Шч шдукцшна тигельна 1166760,00 58,96 58,96 А
2 Стерил1затор паровий № 1, 2, 3, 4 207424,00 10,48 69,44 А
3 Камера сушильна № 1, 2 105737,63 5,34 74,78 А
4 Осв1тлення: 101860,74 5,15 9,93 А
5 Електротепловентил ятор 66672,00 3,37 83,30 В
6 Пристрш катал1тичного допалювання 56000,00 2,83 86,13 В
7 Насос оборотного водопостачання № 1 51393,00 2,60 88,73 В
8 Насос вакуумний водокшьцевий 33408,00 1,69 90,42 В
9 Шдвспшювач 25928,00 1,31 91,73 В
10 Витяжна вентилящя В-20, В-21 17779,20 0,90 92,62 В
Машина
11 дробоструменевого очищения 17472,00 0,88 93,51 В
12 Охолоджувач 16704,00 0,84 94,35 В
13 Витяжна вентилящя в1бросита 16704,00 0,84 95,20 С
14 Припливна вентилящя ПУ-1 16668,00 0,84 96,04 С
15 Верстак збирання модельних блоков 15001,20 0,76 96,80 С
16 Рольганг 14699,52 0,74 97,54 С
17 Вентилятор 11136,00 0,56 98,10 С
18 Припливна вентилящя ПУ -2 10000,80 0,51 98,61 С
Як видно з табл. 1, за результатами розрахунку в склад групи А входять чотири об'екти, як мають найбiльшу частку в загальному електроспоживанш всiеi дiльницi, отже, саме для таких об'екпв, в першу чергу, необхщно будувати системи оперативного контролю енерговикористання.
Для прикладу, в подальших розрахунках розглянемо тiльки тигельну шч, що знаходиться на першiй позицп у групi А.
Наступним кроком е визначення складу чинниюв, що впливають на змiну обсягiв енергоспоживання тигельноi печi. З цiею метою було використано методи експертних ощнок, як детально описанi в [19]. Група експертв була
сформована з о6слуговуючого та виробничого пеpсoнaлy пiдпpиeмствa. Для визначення, якi саме чинники найбшьше впливають на змшу oбсягiв енергоспоживання тигельно! печi, експертам було запропоновано оцшити вплив вщповщного чинника за лiнгвiстичнoю шкалою. Пюля оброблення pезyльтaтiв опитування експеpтiв з використанням апарату нечiткoï лoгiки [19] було визначено, що нaйбiльш сутгевими чинниками, якi впливають на змшу обсяпв електроспоживання тигельно! печi, e:
- кiлькiсть переплавленого металу, т;
- температура плавлення металу, °С.
B подальшому для побудови системи енергетичного мошторингу для кожно! з груп обладнання необхщно визначити дoдaткoвi прилади oблiкy споживання енеpгiï, виробництва продукцн, а також параметри, що характеризують виpoбничi умови, та оцшити гpoшoвi витрати на побудову i функцюнування тако! системи енергетичного мошторингу.
BиIpaти на побудову системи енергетичного мошторингу включae в себе витрати на придбання та встановлення приладв oблiкy споживання електрично! енерги, а також необхдних додаткових вимipювaльниx приладв вщповщних теxнoлoгiчниx пapaметpiв. BapтiсIъ приладш для вимipювaння склaдae B = 7500 у. о., крш того вартсть
навчання та шдготовка персоналу - Втвч = 2000 у. о. Сумарт витрати на побудову тако!
системи складають 9500 y. о.
Bитpaти на фyнкцioнyвaння системи енергетичного монггорингу включають витрати на збирання та оброблення даних, витрати на вимipювaння та анугтет.
Brnparn на вимipювaння даних визначаються за формулою:
B = Т • n • зП • k , (4)
вим вим чол вим
де - час, пoтpiбний на одне вимipювaння, год.; ЗП - середня заробгтна плата пpaцiвникa, у. о./год.; ичол - кiлькiсть пpaцiвникiв, якi здшснюють вимipювaння; - кiлькiсть вимipювaнь в мiсяць.
Пpиймaeмo, що ТВ1Ш = 0,5 год., n4QR = 1, ЗП = 25 у. о./год., k^ = 22 рази (одне вимipювaння кожного робочого дня). Пiдстaвляeмo вiдпoвiднi значення у формулу (4) i poзpaxoвyeмo витрати на вимipювaння пoкaзникiв, необхщних для фyнкцioнyвaння системи енергетичного мошторингу:
B = 0,5 •Ь 25 • 22 = 275 у. о.
вим
Brnparn на збирання даних можуть бути розраховаш за формулою:
Bзб = Тзб • Пол • m • kзб, (5)
де Тзб - час, неoбxiдний для збору iнфopмaцiï за вщповщний пеpioд;
Приймаемо, що Тзб = 1 год., ичол = 1, ЗП = 25 у. о./год., кзб = 22 рази. Поставляемо вiдповiднi значення у формулу (5) i визначаемо витрати на збирання даних:
£зб = 1-1-25 • 22 = 550 у. о.
Витрати на оброблення даних визначаються за формулою:
Воб.д = Тоб.д • Пчол • ЗП • ¿об, , (6)
де Тобд - час, необхiдний для оброблення даних за вщповщний перiод;
Приймаемо, що Тоб.д = 1 год, пчол = 1, ЗП = 25 у. о./год., коб.д = 22 рази
(перюдичшсть оброблення даних в мюяць). Пiдставляемо вiдповiднi значення у формулу (6) i розраховуемо витрати на оброблення даних, необхщних для функцiонування системи енергетичного мошторингу:
Воб.д = 1-1-25 • 22 = 550 у. о.
Сумарш витрати на функцюнування системи енергетичного мошторингу складають 1375 у. о.
Також необхщно врахувати амортизацшш вiдрахування. Для цього необхiдно розрахувати анухтет
А = В^, (7)
де к - коефщент анугтету, який розраховуеться за формулою:
= и •(1+0", (8)
(1 + г)" -1 4 7
де г - ставка дисконта; " - юльюсть перiодiв, протягом якого дiе ануГтет.
Приймаемо ставку дисконту рiвною 22 % та кшьюсть перiодiв встановлюемо 10 роюв (приймаемо за строк експлуатацп приладiв облiку).
Подставляемо вiдповiднi значення у формулу (8) i розраховуемо коефшдент анутету:
К_ 0,22/10• (1 + 0,22/10)10 =оп (1 + 0,22/10)10 -1 , '
Таким чином, щорiчнi амортизацiйнi вщрахування визначаються за формулою (7) i складають:
А = 0,11- 9500 = 1045 у. о.
Надаш необхщно оцiнити потенцiал енергозбереження, що матиме мюце завдяки створенню систем енергетичного мониторингу для обраного об'екту. Економш електрично! енергii в результат побудови таких систем за мiжнародним досвiдом складае 5-10 % вщ вартостi електрично! енергii за рш [13]. Для тигельно! печi грошова економiя електрично! енергii складае 12737 у. о.
Враховуючи розрахованi витрати на побудову i функцiонування систем енергетичного мошторингу, а також визначений потеншал енергозбереження, необхщно проаналiзувати з фшансово! точки зору доцiльнiсть створення таких систем для попередньо визначених груп обладнання. Прийняття рiшень про фшансову доцiльнiсть створення систем оперативного контролю для вщповщно! групи обладнання повинно базуватися на визначення наступних економiчних критерпв, а саме [20]:
- простий та динамiчний термши окупностi;
- чиста приведена варпсть;
- внутрiшня норма рентабельностi.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiджень
Strengths. На вщмшу вiд iснуючих пiдходiв визначае об'екти енергетичного мошторингу не тшьки за рiвнем енергоемностi, а й з врахуванням техшчно! можливостi та економiчноi доцшьносп !х охоплення системою енергетичного мошторингу.
Weaknesses. Головним недолшом запропонованого шдходу до вибору об'ектiв енергетичного мошторингу е трудомютюсть обчислення та необхщшсть застосування прикла их програмних продукпв. А також збiльшення трудовитрат на проведення вибору об'екпв монiторингу шд час побудови системи енергетичного мониторингу.
Opportunities. Перспективи подальших дослiджень полягають у зменшеннi витрат на побудову системи мошторингу i при цьому збшьшенш кiлькостi об'ектiв монiторингу з врахуванням техшчно! можливостi та економiчноi доцiльностi !х охоплення системою енергетичного мониторингу.
Threats. Мiнливiсть структури виробництва, а також проведення модершзацп шдприемства вимагатиме проведення повторно! переоцiнки доцшьносп впроваджено! системи енергетичного монiторингу. А це, в свою чергу, буде вимагати додаткових фшансових витрат на змшу конфиурацп системи монiторингу.
8. Висновки
1. Показано, що при визначеннi об'ектiв, для яких е доцшьним та технiчно можливим створення систем оперативного контролю енергоефективносп слщ враховувати основнi вимоги, яким мають вiдповiдати такi об'екти. Серед таких вимог: розташування об'ектiв в одному або сумiжних виробничих примiщеннях, единий технолопчний процес та керування цими об'ектами невелико! кшькосп операторiв.
2. В робоп запропоновано алгоритм вибору об'екпв, як мае охоплювати система енергетичного мониторингу. По-перше, все обладнання шдприемства
мае бути роздшено на невелику юльюсть груп за технолопчним принципом. По-друге, побудувати баланси споживання енергп окремо для кожного з технолопчних процешв виробництва Bcix видiв продукцii тдприемства. На основi отриманих розрахункових значень споживання енергп на виробництво кожного виду продукцп може бути здшснений розподiл обладнання на бiльш дрiбнi групи, виходячи з двох критерпв. До таких критерiiв вiдносяться мюце розташування обладнання та i^ живлення енергiею вiд одних i тих же силових пунклв. Отриманi групи обладнання являють собою попереднi об'екти, однак це не означае, що для таких об'еклв е доцшьним створення системи енергетичного мошторингу.
3. Для забезпечення можливост обгрунтовано визначати об'екти, яю е технiчно можливим i фiнансово доцiльним охопити системою енергетичного мониторингу, запропоновано вирiшення додаткових задач. А саме:
- визначення складу чинниюв, яю впливають на обсяги енергоспоживання кожною з визначених груп обладнання;
- обгрунтування доцшьност встановлення додаткових приладiв облiку енергоспоживання, виробництва продукцп та шших параметрiв;
- оцiнка грошових витрат на створення систем контролю;
- ощнка потенщалу енергозбереження та фiнансовий анаиз доцiльностi створення систем.
Лiтература
1. ISO 50001:2011. Energy management systems. Requirements with guidance for use. ISO, 2011.
2. Vnedrenie sistemy energeticheskogo menedzhmenta na baze standarta ISO 50001:2011: Putevoditel' dlya spetsialistov kompaniy i predpriyatiy / Inshekov, E. et al. Kyiv: Proekt «Energoeffektivnaya i napravlennaya na umen'shenie izmeneniya klimata modernizatsiya promyshlennosti v Donetskoy oblasti», 2014. 36 p.
3. Rozen V. P., Cherniavskyi A. V. Enerhetychnyi monitorynh yak skladova chastyna systemy enerhetychnoho menedzhmentu // Ekonomichna bezpeka derzhavy: stratehiia, enerhetyka, informatsiini tekhnolohii: monograph / ed. by Lukianenko S. O., Karaievoi N. V. Kyiv: Vydavnytstvo OOO «Iurka Liubchenka», 2014. 468 p.
4. DSTU ISO 50006:2014. Systemy enerhetychnoho menedzhmentu. Vymiriuvannia rivnia dosiahnutoi enerhoefektyvnosti z vykorystanniam bazovykh rivniv enerhospozhyvannia ta pokaznykiv enerhoefektyvnosti. Zahalni polozhennia i nastanova». Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2016. 56 p.
5. Nakhodov V. F., Borychenko O. V. Kontseptsiia pobudovy intehrovanykh system kontroliu efektyvnosti vykorystannia elektrychnoi enerhii na vyrobnycho-hospodarskykh obiektakh // Enerhetyka: ekonomika, tekhnolohii, ekolohiia. 2013. No. 1. P. 72-79.
6. Pooley J. Quick Start Guide to Energy Monitoring & Targeting (M&T) // Effective Energy Management Guide, 2005. URL: http://www.oursouthwest.com/eemg/notices/effective-energy-mgt-mandtguide.pdf
7. Computer Based Monitoring And Targeting On A Hot Rolling Mill // Energy Effiiciency Enquiries Bureau, ETSU, Harwell, Oxfordshire, 0X11. Best Practice Programme, 1992. 26 p.
8. Waste avoidance methods // Energy Effiiciency Office. Best Practice Programme. Fuel Efficiency Booklet 13. Crown copyright, 1995. 18 p.
9. Monitoring and Targeting in large companies // Energy Effiiciency Enquiries Bureau, ETSU, Harwell, Oxfordshire, 0X11. Good Practice Guide 112, 1998. 45 p.
10. Jones P. Getting started with Monitoring & Targeting (M&T) // Fundamental Series. 2004. No. 7. P. 29-32.
11. Khayd D., Loskutov A. V. Tselevoy energeticheskiy monitoring v sisteme energeticheskogo menedzhmenta // Promyshlennaya energetika. 1998. No. 4. P. 2-4.
12. Loskutov A. Monitoring and Targeting in Russian Industry // Seminar «Energy management: Low cost energy saving Techniques». Sofia, 1997.
13. Prakhovnyk A. V., Trapp H. R. Kontrol i normalizatsiia enerhospozhyvannia. Upravlinnia enerhovykorystanniam. Kyiv: Alians za zberezhennia enerhii, 2001. P. 387-398.
14. Analitychne zabezpechennia enerhetychnoho monitorynhu / Cherniavskyi A. V. et al. // Energosberezhenie. Energetika. Energoaudi. 2015. Vol. 2, No. 133. P. 41-45.
15. Primenenie metoda analiza ierarkhiy pri vybore energoeffektivnogo oborudovaniya i tekhnologiy / Rozen V. P. et al. // Pratsi Mizhnarodnoho enerhoekolohichnoho konhresu «Enerhetyka. Ekolohiia Liudyna». Kyiv, 2003. P. 166-171.
16. DSTU 4714:2007. Enerhozberezhennia. Palyvno-enerhetychni balansy promyslovykh pidpryiemstv. Metodyka pobudovy ta analizu. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2007. 33 p.
17. Nakhodov V. F., Borychenko O. V. Pobudova optymalnykh rozrakhunkovykh modelei elektrobalansiv vyrobnycho-hospodarskykh obiektiv // Promyslova elektroenerhetyka ta elektrotekhnika. 2010. No. 6. P. 47-51.
18. A Complete Guide to ABC Analysis in Customer Segmentation and Inventory. URL: https://www.cleverism.com/complete-guide-abc-analysis-customer-segmentation-inventory/
19. Kompleksnyi pidkhid do vyznachennia skladu chynnykiv, shcho vplyvaiut na velychynu enerhospozhyvannia pry vprovadzhenni system operatyvnoho kontroliu enerhoefektyvnosti / Nakhodov V. F. et al. // Enerhetyka: ekonomika, tekhnolohii, ekolohiia. 2014. No. 2. P. 68-79.
20. Tarasiuk H. M. Upravlinnia proektamy: textbook. Kyiv: Karavela, 2006. 320 p.
