CC BY
51
УДК 658.26: 658.511:504.064.36
Давиденко Людмила Валеривна, канд. техн. наук, доц., доцент кафедри електропостачання Луцького нацюнального технiчного унiверситету, м. Луцьк, Украша. Вул. Львiвська, 75, м. Луцьк, Украша, 43018. Тел. +38-032-74-61-19. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
МЕХАН1ЗМ БЕНЧМАРК1НГУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1 ОБ'СКТ1В СКЛАДНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ ТА ПРИНЦИПИ ЙОГО РЕАЛВАЦП
У cmammi сформульовано принципи реал1зацИ мехашзму процесу бенчмарюнгу енергоефективностi з урахуванням прийнято'1 моделi методологи та детализовано основнi етапи його проведення як систематично'1 ци^чно'1 процедури, що забезпечуюе нейтралiзацiю слабких сторiн об 'екту до^дження, а також посттне та безперервне удосконалення виробничо'1 системи та И об 'e^ie.
Ключовi слова: енергоефективтсть, система бенчмарюнгу, методологiя бенчмарюнгу.
Давыденко Людмила Валериевна, канд. техн. наук, доц., доцент кафедры электроснабжения Луцкого национального технического университета, г. Луцк, Украина. ул. Львовская, 75, г. Луцк, Украина, 43018. Тел. +38-032-74-61-19. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
МЕХАНИЗМ БЕНЧМАРКИНГА ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТИ ОБЪЕКТОВ СЛОЖНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ СИСТЕМ И ПРИНЦИПЫ ЕГО РЕАЛИЗАЦИИ
В статье сформулированы принципы реализации механизма бенчмаркинга энергоэффективности с учетом принятой модели методологии. Детализированы основные этапы его проведения как систематической циклической процедуры, обеспечивающей нейтрализацию слабых сторон объекта исследования, а также постоянное и непрерывное совершенствование производственной системы.
Ключевые слова: энергоэффективность, система бенчмаркинга, методология бенчмаркинга.
Davydenko Liudmyla Valeriivna, Cand.Sc.(Eng.), Assoc. Prof., Senior Lecturer of the Department of Power Supply Lutsk National Technical University, Lutsk, Ukraine. Str. Lvivska, 75, Lutsk, Ukraine, 43018. Tel. +38-032-74-61-19. E-mail: [email protected] (orcid.org/0000-0002-0176-2045)
ENERGY EFFICIENCY BENCHMARKING MECHANISM OF COMPLEX PRODUCTION SYSTEMS OBJECTS AND THE PRINCIPLES OF ITS REALIZATION
Principles of implementation energy efficiency benchmarking mechanism taking into account the adopted methodology model have been formulated in this paper. The main stages of its realization to be a systematic cyclic procedure, which provides neutralization of the weak sides of the study object, have been specified. Constant and continuous improvement of the production system has been detailed too.
Keywords: energy efficiency, benchmarking system, benchmarking methodology.
Вступ
Енергоефективнють та енергозбереження залишаються одним з прюритетних напрям1в розвитку Украши в сучасних умовах. Вир1шення проблем енергозбереження та тдвищення р1вня енергетично'1 ефективносп суспшьного господарства вимагае управлшня процесом використання паливно-енергетичних ресурав на вах р1внях господарювання: галузевому, на р1вш тдприемств, виробничих процеав, окремих технолопчних установок та агрегапв, результатившсть якого залежить вщ реал1зацп енергоефективних заход1в, можливостей оргашзаци та тдтримки д1яльносп щодо забезпечення ефективного енергоспоживання. Пщвищення р1вня енергоефективносп тдприемств, виробничих систем та ix об'екпв за допомогою застосування нових метод1в i тдход1в, що передбачають можливють врахування передового досвщу у цш сфер^ е одним з актуальних завдань.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй
Енергоефективнiсть - комплексна категорiя, для яко'1' складно розрахувати узагальнений показник. Аналiз ефективносп виробництва без необxiдностi узагальнення показниюв енергоефективностi, а лише на пiдставi виявлених ix еталонних значень, е можливим за умови використання процедур порiвняльного аналiзу - концепцп бенчмарюнгу, яка широкого використовуеться за кордоном та полягае в поширенш передового досвщу та кращих досягнень в цш царинi як у промисловосп, так i для пiдприемств з рiзними видами
дiяльностi i будь-яко! форми власносп [1]. Мета бенчмаркшгу полягае в тому, щоб на пiдставi досшджень встановити потребу в змiнах i шлях досягнення ycnixy в результат цих змш Головним його принципом е "вщ кращого до найкращого". Будучи безперервною процедурою порiвняльного аналiзy (зiставлення, порiвняння та оцiнювання аналiзованих показникiв фyнкцiонyвання пiдприемств, технологiй, процеав тощо), бенчмаркiнг виступае основою для полшшення показникiв власно! дiяльностi, орiентyючись на кращi аналоги.
Бенчмаркiнг енергоефективносп е особливим типом бенчмаркiнгy дiяльностi, сфокусованим на ефективностi використання енерги [2], який представляе собою збiр, аналiз та оцiнкy шформаци про енергоспоживання найкращих пiдприемств в галуз^ а також про методи управлшня процесами, що ними використовуються. Його мета полягае у тдвищенш енергоефективносп шляхом зниження загального споживання енерги та пов'язаних з ними витрат i викидiв вуглекислого газу на основi порiвняння енергоефективностi мiж об'екпв дослiдження та пошуку кращих практик, демонстраци можливостей для полiпшення [3].
Кра!ни Евросоюзу ввели спецiальнi стандарти проведення бенчмаркшгу, зокрема, EN 16231 «Energy efficiency benchmarking methodology» [3], який розглядае аспекти процедури бенчмаркшгу, а також мютить низку вказiвок щодо подальшого впровадження i використання енергетичних орiентирiв. Модель методологи бенчмаркшгу енергоефективносп згiдно [3] мiстить чотири основних етапи (мета i планування; збiр i перевiрка даних; аналiз даних i результати; звiтнiсть) (рис. 1) та п'ятий етап (заходи та спостереження), що стосуеться мошторингу та прийняття коригувальних дш та декларуеться як необов'язковий.
Рис. 1. Модель методологи бенчмаркшгу енергоефективносп
Проте, стандарт EN 16231 надае лише загальш вказiвки щодо проведення бенчмаркшгу енергоефективносп [2], що зумовлюе необхщшстъ бiльш детального розгляду та обгрунтування принципiв реалiзацп основних етапiв моделi згiдно методологи бенчмаркiнгу.
Мета статт - удосконалення механiзму проведення бенчмаркшгу енергоефективносп з урахуванням принцитв реалiзацii основних етапiв згiдно моделi методологи бенчмаркшгу.
Основний матерiал
Бенчмаркiнг енергоефективносп сшд розглядати як процедуру планомiрного вивчення кращих практик ефективностi енергоспоживання у виробничш системi з урахуванням iерархiчного рiвня об'екту дослiдження, порiвняння його характеристик енергоефективностi з еталонними зразками для виявлення сильних та слабких сторш та впровадження досягнень шших об'ектiв. Бенчмаркiнг енергоефективностi становить собою процес. Вщтак, цiлi даного процесу, функци та завдання, принципи та методи, як е його основними елементами та взаемодiя яких забезпечуе його ефективне проведення, складають механiзм бенчмаркiнгу. Враховуючи наведенi в [3] рекомендаци щодо методологи бенчмаркшгу енергоефективносп, доцшьно охарактеризувати основнi принципи реалiзацii його механiзму.
1. Мета та планування. Даний етап передбачае вибiр сфери бенчмаркшгу та його цшей, встановлення прюритепв для вдосконалення; визначення об'екту досшдження, його опис в системi важливих характеристик; видшення чинникiв, що впливають на ефектившстъ енергоспоживання, та вiдбiр показникiв енергоефективносп, за якими буде здшснюватися порiвняння; вибiр типу бенчмаркiнгу, масштабiв досшдження, партнерiв; формування бази для порiвняння; iдентифiкацiю ресурсiв; визначення методологи збору даних; розроблення плану проведення бенчмаркшгу (планування його проекту в чаа, в просторi i за витратами).
1.1. Вибiр мети бенчмаркшгу. Зважаючи на багатограншстъ проблеми енергетично'1 ефективносп складноi виробничо'1 системи, в першу чергу, необхiдно визначитися з
глибиною та напрямком дослщження: усвщомити для якого рiвня проводиться оцшювання; з'ясувати перелiк можливих пiдзадач, за якими слщ проводити дослiдження; де i хто використовуватиме шформащю, отриману в результатi бенчмаркiнгу. Мета бенчмаркшгу залежить вщ ролi або функцп користувача i дозволяе в подальшому впливати на вибiр об'eктiв для порiвняння та визначення кращого з них, вибiр показникiв енергоефективностi, а також налаштування процедур збору та аналiзу даних [2]. Користувачi та цш будуть варiюватися залежно вщ специфiки галузi, пiдприемства, технологiчного процесу i залежатимуть вiд таких факторiв: масштаб та структура виробництва, види енергоресурав, iнтенсивнiсть ïx споживання тощо. Зважаючи на iерархiчнiсть проблеми енергоефективносп складно'1 виробничо!.' системи [4], бенчмаркшг енергоефективностi на рiзниx iерарxiчниx рiвняx залежно вiд мети аналiзу буде здшснюватися з рiзним ступенем деталiзацiï.
1.2. Bu6ip об'екту до^дження та типу бенчмаркшгу. Визначившись iз цшями, розпочинають пошук «партнерiв бенчмаркiнгу». Вибiр виду бенчмаркiнгу та об'екта-партнера визначаеться багатьма факторами. Придатш для здшснення бенчмаркiнгу партнери мають бути не лише найкращими, але й мати показники можливi для порiвняння з даним об'ектом дослiдження. Одним iз методiв вибору партнерiв для бенчмаркшгу е триетапний пiдбiр, який називаеться процесом STC [5], назва якого походить з початкових букв трьох англшських сшв: skim; trim; cream. Перший етап (S) - побiжний огляд - виконують загальний огляд наявних джерел шформацп, збирають додатковi данi. Другий (T) - приведения в порядок - впорядковують наявш вiдомостi. Третiй етап (С) - вибiр кращих - вибiр партнерiв.
Об'ектом бенчмаркiнгу, показники енергоефективносп якого пщлягають аналiзу, можуть виступати окремi агрегати, теxнологiчнi установки, структуры одиницi виробничо!.' системи, виробничi процеси, пщприемство, галузь тощо. Пiд час проведення бенчмаркшгу виникае необхщшсть одержання шформацп, репрезентативно!.' щодо рiзниx об'екпв, що знаходяться на рiзниx iерарxiчниx рiвняx виробничо!.' системи. Вiдповiдно до iерарxiчноï структури виробничо!.' системи повинш бути визначенi межi бенчмаркiнгу (агрегат, структурний елемент, теxнологiчний процес, виробництво) та тип бенчмаркшгу з позицш: об'екту дослщження (передбачаеться порiвняння об'екпв одного iерарxiчного рiвня всерединi виробничо!.' системи - внутрiшнiй бенчмаркiнг, чи порiвняння аналогiчниx об'ектiв iншиx виробничих систем або аналопчних виробничих систем в цшому - зовнiшнiй бенчмаркшг); еталонних значень показниюв енергоефективностi (передбачаеться урахування кращих значень - граничний бенчмаркшг, чи середшх значень - неграничний бенчмаркiнг).
Вибiр об'ектiв залежить вщ користувачiв i 1_'хшх цшей i псно пов'язаний з типом порiвняння (аналiзом переваги), який використовуеться. Ц типи враховують орiентири, засноваш на: результатах минуло!.' дiяльностi; еталонних значеннях; порiвняннi декiлькоx об'ектiв [2]. Бенчмаркшг енергоефективносп об'екта проти його минуло!.' енергетично!.' ефективностi е доволi простим способом. Типова мета у цьому випадку - мошторинг вщносного полiпшення енергоефективностi протягом певного часу. При цьому, швелюються проблеми, як виникають у випадку порiвняння декшькох схожих, але не iдеально вщповщних об'ектiв. Разом з тим, тд час використання часових рядiв для бенчмаркшгу виникае ризик появи структурних зрушень (наприклад, введення нових процеав). Тодi результати порiвняльного аналiзу можуть вщображати не лише змiни в енергетичнш ефективностi, а й частково вщображати ефекти цих зрушень [2]. Даний вид бенчмаркшгу спорщнений процедурi поточного контролювання рiвня ефективностi енергоспоживання та придатний для внутршнього бенчмаркшгу коли вщсутш кращi за об'ект дослщження зразюв або ж для виявлення позитивних зрушень щодо ефективносп енергоспоживання (ïx вiдсутностi) у випадку об'ектiв iз стабiльно низьким рiвнем енергоефективностi в групi однотипних. У випадку аналiзування енергетичноï' ефективностi об'екта на основi порiвняння значень його показниюв з деякими еталонними значеннями (визначення вщсташ до еталону) обов'язковою умовою е можливють достовiрного визначення еталонних значень. Порiвняння енергоефективностi кшькох подiбниx об'ектiв передбачае ранжування об'екпв або сортування ïx у групи за рiвнем енергоефективностi для щентифшаци вiдмiнностей мiж
кращим i гiршим об'ектами. Використання даного типу бенчмарюнгу вимагае одночасного аналiзування показникiв енергоефективностi кiлькох подiбних об'ектiв та ix монiторингу. При цьому, результати бенчмарюнгу будуть вщображати вщмшносп в ефективностi енергоспоживання об'екпв, а також вiдмiнностi мiж самими об'ектами (наприклад, ix вихщного стану), тобто, виникае проблема урахування вщмшностей мiж не достатньо однотипними об'ектами. На практищ користувачi часто використовують комбшацп цих трьох типiв бенчмарюнгу.
Проведення внутршнього бенчмаркiнгу дозволить виявити та «пщтягти» вiдстаючi за рiвнем енергоефективностi об'екти в межах виробничо'1' системи та е корисним шструментом для мониторингу енергетично'1 ефективностi агрегапв, технолопчних установок, виробничих процеав для того, щоб переконатися, чи дотримуються енергетичнi цiлi, а також для кращого розумiння результативностi заxодiв щодо пiдвищення енергоефективностi. Але бiльш ефективним е порiвняння з iншими аналопчними об'ектами. Проте, якщо ix вибiрка для порiвняння мала, це може призвести до низького рiвня достовiрностi отриманих результатiв. База для порiвняння повинна охоплювати широке коло виробничих об'екпв, у тому чист св^ових лiдерiв галузi. Чим бiльша вибiрка для порiвняння, тим краще (Strategy Partners Group використовують вибiрку, яка мютить не менше 25-30 об'екпв [6]).
Внутршнш бенчмаркiнг е шструментом безперервного вдосконалення об'екту дослiдження та може бути початковим етапом для проведення зовшшнього бенчмарюнгу. Головною метою зовшшнього бенчмарюнгу, мае бути не просто порiвняння об'екту з шшими аналопчними, але застосування його результапв у якосп засобу безперервного розвитку та вдосконалення, перетворення об'екту дослщження в «кращий» з кращих.
1.3. Формування cyKynHocmi показнитв енергоефективност1 На початкових етапах бенчмарюнгу головним завданням дослщника стае виявлення тих критерпв роботи (виробничо'1 системи та ii структурних елементiв, пiдприемства, галузi в цшому), якi можуть виступати в ролi показникiв рiвня енергоефективностi та на пiдставi яких можливе формування еталону енергоефективностi. Щоб визначити показники ефективносп енерговикористання, необxiдно чiтко розрiзняти орiентири рiзниx груп користувачiв (об'екту дослщження залежно вщ його iерарxiчного рiвня) щодо досягнення сво'х цшей.
Показники енергоефективностi (ПЕЕ) повиннi дозволити користувачам прозоро та об'ективно виконати аналiз ефективносп енергоспоживання для об'екта дослщження та отримати корисш висновки. Пщ час визначення набору ПЕЕ постае задача вщбору корисно'' шформацп про фактичний стан енергетично'' ефективносп вщ iншиx факторiв, якi мають вплив на результати порiвняння, але не стосуються цiлей користувачiв [2]. Побудова системи показниюв енергоефективностi вимагае ретельного вивчення вихщно'' сукупностi ПЕЕ та розшарування шформацп на корисну i неактуальну, що е складним завданням. Система показниюв енергетично'' ефективносп повинна задовольняти такi вимоги [7, 8]:
- вщображати основш характеристики режиму енергоспоживання виробничо' системи;
- характеризуватися функщею часткових показникiв (монотонносп): покращення будь-якого показника при фшсованих значеннях iншиx показникiв повинно зумовлювати пiдвищення рiвня енергоефективностi;
- реагувати на змiну показникiв режиму енергоспоживання (критичносп до варiйованиx параметрiв);
- величина показника повинна вiдрiзнятися на достатню величину (чутливостi);
- чисельне значення показника мае бути мiж максимальним i мiнiмальним значеннями вщносних показникiв (нормованостi);
- результати комплексно' оцшки не повиннi залежати вщ вибору нормуючих показникiв (порiвнюванностi результатiв);
- формуватися на основi пiдxоду "знизу вгору" по рiвняx iерарxii виробничо' системи;
- вщсутшсть "подвiйного урахування" показникiв;
- можливють реального визначення показникiв енергоефективностi;
- можливють та доцшьшсть визначення показниюв з точки зору ïx практичного застосування в ^creMi управлшня енергоспоживанням;
- однозначнicть в штерпретацп: змiна значень показникiв повинна однозначно свщчити про позитивнi або негативш змiни у доcягнeннi мети;
- доступшсть даних, нeобxiдниx для розрахунку значень показниюв, та можливicть регулярного оновлення.
Формування множини показникiв енергоефективносп для порiвняльноï оцiнки об'eктiв нижчого рiвня вимагае докладного облiку ïx техшчних характеристик та особливостей функцюнування (паспортних даних агрeгатiв, вiдповiдноcтi проектних рiшeнь фактичним умовам ïx роботи, ефективносп оргашзацп режиму енерговикористання, ефективносп рeалiзацiï заxодiв з економп палива тощо [4]. На рiвнi пщприемства достатньою е cукупнicть показникiв, яю вiдображають загальну тeндeнцiю eфeктивноcтi енергоспоживання не потребуючи детального врахування характеристик нижчих рiвнiв. Тобто, розподiл показниюв eнeргоeфeктивноcтi з урахуванням iерарxiчного рiвня об'екту доcлiджeння та розгляду проблеми дозволить виключити тi з них, яю розглядати не доцiльно.
Сформована сукупнють ПЕЕ повинна вiдображати змiну рiвня eнeргоeфeктивноcтi в рeзультатi впровадження заxодiв i проeктiв з пщвищення eнeргоeфeктивноcтi. Наявнicть вiдповiдниx показникiв повинна дозволити контролювати рiвeнь енергетично'1' ефективносп на кожнш iз cтадiй процесу енергопостачання-енергоспоживання.
Визначення мети бенчмаркшгу (яка визначае вс подальшi рiшeння вщ вибору показникiв та об'ектiв для порiвняння до способу представлення даних та структуру звпу), сфер та пщсфер доcлiджeння, показникiв eнeргоeфeктивноcтi для кожно'1' сфери утворюють «систему бенчмаркшгу». Система — це не лише набiр статистичних показниюв. Система бенчмаркшгу передбачае вивчення та побудову зв'язюв мiж уciма складовими проблеми енергоефективносп залежно вщ ïï постановки та iерарxiчного рiвня, на якому проводиться дослщження, ч^ке вiдображeння зв'язкiв мiж цiлями та показниками eнeргоeфeктивноcтi.
1.4 Розроблення плану проведення бенчмаршнгу. Оскшьки бенчмаркшг е комплексним шструментом, то потребуе детального розроблення процедур його рeалiзацiï. Планування бeнчмаркiнгу спрямоване на формування команди, вщповщальних виконавцiв, визначення критичних з точки зору ефективносп енергоспоживання агарегапв, тexнологiчниx установок, виробничих процеав, ïx кiлькicнe й яюсне оцiнювання, розроблення порядку виконання етатв, визначення обсягу нeобxiдниx рecурciв, установлення тeрмiнiв завершення кожного етапу, пeрeвiрку вiдповiдноcтi проекту цiлям енергетично'1' стратеги пщприемства.
Бeнчмаркiнг - дiяльнicть цшо'1' команди (групи запуску бeнчмаркiнгу) вщповщально'1' за початок i управлiння процесом бенчмаркшгу, яка складаеться з оаб, що мають рiзний доcвiд, квалiфiкацiю, погляди на вирiшeння проблеми пщвищення eнeргоeфeктивноcтi виробничих систем, володiють навиками оцшювання рiвня eнeргоeфeктивноcтi, контактами та е основними користувачами бенчмаркшгово'1' шформацп (хоча, школи, може проводитися i одшею особою). Завданнями команди бенчмаркшгу е: визначення конкретних об'екпв для бенчмаркшгу та встановлення прюритепв дослщження; визначення критичних процеав i можливосп вимiрювання ïx показникiв; формування сукупносп нeобxiдниx ПЕЕ та мeтодiв ïx визначення; складання дiаграми причинно-наcлiдковиx зв'язюв показникiв; розробка плану визначення ПЕЕ та збору даних; обговорення плашв по збору даних та проведення бенчмаркшгу з експертами на мюцях; створення бази даних для об'екта бенчмаркшгу; розробка процедур оцшки значень показниюв енергоефективносп для об'екта бенчмаркшгу; визначення мeтодiв аналiзу даних; складання графшу виконання роб^ тощо.
План роб^ з бeнчмаркiнгу повинен включати вci етапи доcлiджeння i мютити такi елементи: цiлi, завдання, масштаб, ресурси, основш виконавцi, тeрмiни, форми збору даних та представлення зв^носп, вщповщальш по етапах i робоп в цiлому, план збору необхщних для об'екта бeнчмаркiнгу даних, початковий список потенцшних партнeрiв, а також у виглядi примiток, посилань на джерела або додатюв в плаш - можливi методи виконання основних
етатв роботи (збору, nepeBipm та збер^ання даних; обробки та аналiзу результатiв тощо).
2. 36ip та nepeeipKa даних. На цьому етат проводиться 36ïp шформацп як про об'ект дослiдження, так i про партнерiв з бенчмаркiнгу, узгодження методики збору даних та ïx верифшацп; визначення методологи аналiзу отриманих даних для ïx порiвняння [3].
2.1. 36ip даних. Цей етап охоплюе збiр кiлькiсниx та якiсниx даних, вивчення та опис процесiв енергоспоживання i факторiв, що пояснюють енергоефектившсть. Збiр шформацп вимагае: формування концепцп опитувальних листiв, яка мiстить визначення i пояснення; пiдбiр шформацп про об'ект, виявлення сильних (слабких) сторш; збiр фактiв про партнерiв бенчмарюнгу; документальне оформлення шформацп; перевiрка наявних даних.
Метою збору шформацп про фактори переваги е задоволення потреб в шформацп обсяз^ достатньому для цшей аналiзу, при цьому використовують як первинш, так i вторинш данi. Його успix залежить вщ планування обсягу i змiсту роб^, проведеного на попереднix етапах. Перелш необxiдниx вiдомостей, кiлькiсть джерел шформацп можуть вiдрiзнятися залежно вiд змюту проекту. До того, як розпочати збiр шформацп про iншi об'екти, команда бенчмарюнгу мае зiбрати шформащю про власний об'ект дослiдження. Збiр цих даних уточнить процес дослщження i дасть змогу визначити оптимальну систему необхщних ПЕЕ.
Джерелами шформацп, ^м партнера по бенчмарюнгу, можуть бути статистичш даш, публшаци, штерв'ю, спостереження. Джерела даних повиннi вщповщати таким вимогам: максимальна надiйнiсть та авторитетшсть; регулярнiсть оновлення даних; зрозумшсть та прийнятнiсть методологи ïx отримання; наявшсть даних для максимально'1' юлькосп об'ектiв порiвняння; порiвнюванiсть - у випадку використання рiзниx джерел для рiзниx об'ектiв.
На вибiр методу збору шформацп впливають часовi та ресурсш обмеження, просторове охоплення об'екпв дослiдження, обсяг i деталiзацiï необхщних даних, вид шформацп, тривалють збору даних, досвщ членiв команди, прийняп пiдxоди. Метод збору даних повинен бути визначений залежно вщ цшей, об'екпв та типу бенчмарюнгу, а також наявних ресурав [3]. Збiр шформацп рiзного типу i формату потрiбно проводити впорядковано, плануючи заздалегщь тип необxiдноï шформацп. Для оптимiзацiï ресурсiв слiд пiдготувати проект блок-схеми процесу об'екту, що представляе потенцшний бенчмарк.
1нструментом дослiдження, зазвичай, е анкета або опитувальний лист. Вщповщальш за проведення бенчмарюнгу особи повинш скласти шаблони збору даних залежно вщ iерарxiчного рiвня об'екта дослщження. В них мають бути ч^ко прописанi тип, формат i точнють необxiдниx даних [3]. Для забезпечення консенсусу щодо адекватност та повноти анкет i опитувальних лиспв, ïx змют повинен бути представленим учасникам дослщження.
Збiр даних повинен мати постшний характер. Якщо отримати показники важко або дорого, складно забезпечити стабшьшсть процедури бенчмарюнгу протягом тривалого часу.
Часто збiр даних е значною проблемою, особливо на нижчих рiвняx iерарxiï виробничо'1' системи, що обумовлено вщсутшстю на пiдприемствi засобiв для вимiрювання необxiдниx ПЕЕ. Для аналiзу ситуаци на пiдприемствi та оцшки рiвня енергоефективностi необxiднi об'ективш показники, джерелом яких мае стати система мошторингу, побудована на сучасних системах облшу, збору, зберiгання i обробки даних. Невщ'емною частиною виршення питань енергозбереження та отримання необхщно! iнформацi'ï про об'ект дослiдження е енергоаудит пщприемства. Його проведення (^м виявлення джерел нерацiональниx витрат енерго-ресурав та розробки заxодiв з енергозбереження) забезпечуе можливють визначення низки показниюв, яю не облiковуються iснуючими на пщприемсга засобами облiку енергоресурсiв, але характеризують техшчний стан об'екту та ефективнють його функцiонування.
Збiр шформацп повинен проводитися з дотриманням етичних правил бенчмарюнгу. Бенчмарюнг повинен проводитися як вщкрите порiвняння, а вщносини мiж партнерами бенчмаркiнгу будуватися на довiрi та вiдповiдальному поводженнi з даними. Ршення взяти участь у проекп i забезпечення доступу до шформацп грунтуються, крiм iнтересу до обмiну iнформацiею про кращi методи, на гарантп повноï конфiденцiйностi. Тобто, шяю вiдомостi не можуть передаватися трепм особам без згоди вах зацiкавлениx сторiн.
2.2. ВерифЫащя даних. Вся отримана шформащя повинна бути Bce6i4HO nepeBipeHa. Верифшащя одержаних даних може буде здшснено шляхом застосування низки статистичних фшь^в. Це дозволить виявити потенцшно нeдостовipнi значення покaзникiв, пepeвipити ïx та, за потреби, виправити або вiдхилити. Пepeвipeнi значення покaзникiв ефективносп для забезпечення зручного ïx перегляду, оновлення та використання слiд занести до спещально розроблено'1' бази даних. Залежно вщ нaявностi достовipниx даних, перелш покaзникiв eнepгоeфeктивностi та вибipкa об'eктiв бeнчмapкiнгу можуть потребувати змш
2.3. Нормалiзацiя даних. Кожне пщприемство або виробнича система унiкaльнa з точки зору гeогpaфiчного положення, особливостей оргашзацп технологичного процесу, технологш тощо. Висновки про енергоефектившсть тих чи шших практик можуть бути некоректними, оскшьки, ^м впроваджених практик, на показники будуть впливати неконтрольоваш фактори. Кpiм того, показники eнepгоeфeктинвностi можуть бути представлен в piзниx одиницях вимipювaння, мати piзну шкалу. Для коректного проведення поpiвнянння пapтнepiв бенчмаркшгу необхщно провести ноpмaлiзaцiю покaзникiв з метою ïx приведення до единого стандарту, щоб уникнути плутанини з одиницями вимipювaння, а також урахування особливостей об'екпв i аналопв. Для цього використовують зaгaльнопpийнятi методи, зокрема [3, 9]: експертш методи для ранжирування показниюв, визначення поправкових коефщенпв; метод мiнiмуму-мaксимуму; Z-показник (стандартне вщхилення вiд середнього); вiдмiннiсть вiд еталону, методи статистичного aнaлiзу тощо.
Система шформацшно-методичного забезпечення бeнчмapкiнгу eнepгоeфeктивностi як одного з шструменпв пiдтpимки i безперервного покращення дiяльностi у сфepi енергозбереження та дiевого мexaнiзму пщвищення piвня eфeктивностi енергоспоживання е сукупшстю piзниx видiв первинно'1' шформацп, методик отримання вторинно'1' шформацп (верифшацп первинно'1' шформацп', ноpмaлiзaцiï покaзникiв тощо), яка е основою для побудови бази даних щодо показниюв енергоефективносп пapтнepiв бенчмаркшгу, необхщно'1' для виpiшeння поставлених завдань, проведення процедур поpiвняльного aнaлiзу та оцiнювaння piвня eнepгоeфeктивностi складно'1' виробничо'1' системи та ïï об'екпв.
3. ÄHa^i3 даних та результаты. Анaлiзувaння мае на меп виявлення можливостей застосування передового досвiду й розроблення рекомендацш з удосконалення об'екта бенчмаркшгового дослiджeння на пiдстaвi отриманих peзультaтiв. Анaлiз зiбpaноï шформацп' та отриманих даних вимагае глибокого розумшня особливостей процесу енергоспоживання в виробничш систeмi та покaзникiв eфeктивностi. На його основi здiйснюеться перший вiдбip зpaзкiв, якi будуть вивчатися i оцшюватися, перш нiж ïx можна буде вважати бенчмарками. Анaлiзувaння означае усвщомлення подiбностi i розходження мiж об'ектами дослiджeння, pозумiння взаемозв'язку мiж чинниками, що визначають piвeнь енергоефективносп, а також виявлення тих з них, яю можуть ускладнити поpiвняння та фальсифшувати результати. Анaлiз даних повинен пщтвердити одноpiднiсть характеристик пapтнepiв бeнчмapкiнгу, aктуaльнiсть бeнчмapкiнгового дослiджeння та отриманих результапв, забезпечити достатню шформащю для пояснення вiдмiнностeй в енергоефективносп мiж партнерами бeнчмapкiнгу, створення загально'1' бази даних, можливiсть пepeвipки попередшх peзультaтiв поpiвняльного aнaлiзу eнepгоeфeктивностi [3], можливють врахування додатково'1' iнфоpмaцiï у випадку нeдостовipностi даних або ïx вщсутносп для якогось iз партнерпв бeнчмapкiнгу, коpeкцiï даних у випадку виявлення ïx аномальних значень або результапв поpiвняння.
На етат aнaлiзу отримана iнфоpмaцiя клaсифiкуеться та систематизуеться; виконуеться представлення шформацп в табличнш та гpaфiчнiй фоpмi для aнaлiзувaння eфeктивностi енергоспоживання об'ектiв; здiйснюеться вибip методу поpiвняння та оцiнювaння поточного piвня eнepгофeктивностi, aнaлiз його динамши; формування еталону eнepгоeфeктивностi та визначення лiдepiв i aутсaйдepiв; iдeнтифiкaцiя розриву в piвняx eнepгоeфeктивностi та позищонування об'екту дослiджeння; пошук нeвiдповiдностeй та aнaлiз причин розриву; виявлення слабких мюць об'екта дослiджeння; прийняття ршення щодо точки прикладання дiй; пошук шляxiв та розробка peкомeндaцiй з усунення розриву в енергоефективносп [3], а
також оцшюеться ступшь досягнення мети i чинники, що визначають результат.
3.1. Buôip еталону. В ootobî бенчмарюнгу лежить вибiр еталону (пщприемства, технологи, рiшення тощо) для порiвняння, аналiз його параметрiв i розробка ршення. Аналiз сукупностi показникiв енергоефективносп партнерiв бенчмаркiнгу дозволяе визначити та ïx еталонн (найкращi) значення та сформувати еталон ефективного енергоспоживання - об'ект, що описуються сукупшстю найкращих значень показникiв енергоефективностi - для проведення подальшого порiвняння. Слiд зазначити, що еталоном не завжди може виявитись реальний об'ект, це може бути щеал, якого необхщно прагнути, що не юнуе насправдь
3.2. nopieHMUHM та оцшювання. Бенчмарюнг в однаковш мiрi передбачае оцiнювання та порiвняння. Бенчмаркiнг-дослiдження повинне забезпечити порiвняння об'ектiв одного iерарxiчного рiвня всередин пiдприемства (внутрiшнiй бенчмаркiнг), а також порiвняння аналогiчниx об'ектiв iншиx тдприемств або тдприемств в цшому (зовшшнш бенчмаркiнг). Результати порiвняння даних мають бути оцiненi та iнтерпретованi. Оцшювання е ключовою функцiею та фактором устшного проведення бенчмаркiнгу. У даному контексп оцiнювання виступае як систематичний збiр шформацп, необхщно'1' для прийняття ефективних рiшень щодо вiдбору, адаптацп, полiпшення процесу енергоспоживання у виробничш системi та ïï об'ектiв. Оцшювання рiвня енергоефективностi слiд виконувати з урахуванням кращих власних показникiв, кращих показниюв шших пiдприемств, середнix показниюв в галузь
Оцiнювання передбачае, перш за все, визначення рейтинпв, надання 1'м юльюсно'1' чи яюсно'1' оцшки. Одним iз способiв оцiнювання рiвня енергоефективностi е визначення рейтингу об'екту на основi багатомiрного порiвняння групи об'ектiв, яке передбачае урахування сформовано'1' сукупностi показникiв енергоефективностi, визначення ïx еталонних значень, формування «зразка» енергоефективностi та визначення вiдстаней до нього, сприяе виявленню кращих (гiршиx) з точки зору ефективносп енергоспоживання об'екпв [10].
3.3. Позицюнування об'екту до^дження та визначення Midepie та aymcaüdepie.
Визначення рейтингу дозволяе позицюнувати об'ект дослщження серед групи однотипних та визначити лiдерiв та аутсайдерiв. Лщером слщ вважати об'ект (групу об'екпв), показники енергоефективносп якого найменше вiдрiзняються вiд еталонних значень, а аутсайдером -об'ект (групу об'екпв), показники енергоефективносп якого найбшьше вiдрiзняються вщ еталонних значень.
Групування партнерiв бенчмаркiнгу за ïx схожютю щодо ефективностi використання енергоресурсiв забезпечуе можливiсть формування груп однотипних об'екпв та дозволяе позицюнувати об'ект в грут. Це, в свою чергу, дае змогу виявити лiдерiв та аутсайдерiв в групi, тобто визначити «кращих серед кращих», «прших серед кращих», «кращих серед прших» тощо, а також визначити средт показники енергоефективносп в грут. Таке позицюнування об'екпв в групах забезпечуе можливють встановлення бшьш «досяжних еталошв» для прийняття рiшення щодо першочергових заxодiв, спрямованих на пiдвищення ефективносп енерговикористання, осюльки не кожен з партнерiв бенчмаркiнгу вiдразу може досягнути рiвня енергоефективностi абсолютного лiдера. Крiм того, групування об'ектiв дослiдження за рiвнем енергоефективностi дозволяе виконати рейтингування груп, визначити вщмштсть у ефективносп енерговикористання мiж групами, а також сформувати еталон як збiрний образ кращих практик об'екпв, що входять у групу з вищим рейтингом.
3.4. 1дентифЫащя розриву. Даний етап передбачае визначення вщстаней вщ об'екту до лщера або вщ об'екту до лщера групи, тобто розриву мiж партнерами бенчмарюнгу та його штерпретащю, а також виявлення причин, що зумовили розрив, сильних та слабких сторш.
Пщ розривом розумiеться рiзниця мiж справжнiм станом об'екту та станом, в якому хотшося б перебувати. Розрив може бути позитивним, нульовим i негативним. При ретельному виборi партнера i акуратно зiбраниx даних позитивнi розриви виникають не часто. Нульовий розрив свщчить про те, що об'ект дослщження знаходиться на рiвнi партнера бенчмарюнгу. Використовуючи iнформацiю, зiбрану в процеа порiвнянь, нульовий
розрив можна перетворити на позитивний. Негативний розрив - це нормальний результат хорошого процесу порiвняння. Це заклик до дш та впровадження плану полшшень.
Аналiз розриву мiж дослщжуваними об'ектами можна здiйснювати як iз позицiй поточного стану справ, так i з позицп тенденцш змiни рiвня енергоефективностi упродовж певного промiжку часу. Пiсля виявлення розриву команда з бенчмарюнгу повинна проаналiзувати впливовi фактори, характер ïx взаемозв'язку та побудувати прогноз на перспективу. Щоб щентифшувати розриви, достатньо перебрати вс показники енергоефективносп та порiвняти ïx значення з аналогами. Значно складшше провести якiсний аналiз i встановити причини розриву, щоб нампити шляхи полшшень.
3.5. Виявлення причин неефективного енергоспоживання. Результати бенчмарюнгу допомагають виявити прогалини в енергоефективносп порiвняно з шшими. Проте лише оцшити розриви недостатньо. Аналiз виxiдного стану та умов функцюнування лiдерiв (бенчмарюв) та особливостей оргашзацп ïx режимiв роботи та процесу енергоспоживання дозволить визначити «кращi практики» енергоефективностi та зрозумпи, як лiдери досягають сво'1'х показникiв i якi можливостi застосування ïx практики в енергозбереженнi.
Наступним кроком е визначення масштабу та природи проблеми з метою виявлення причин рiзницi в енергоефективносп та шляxiв ïï покращення. Для цього необхщним е аналiз та розумшня заxодiв, завдяки яким кращi об'екти досягли устху. В нагодi можуть стати методи оцшювання рiвня енергоефективносп, засноваш на засадах багатокритерiйноï класифшацп можливих станiв об'екту за окремими класифшацшними характеристиками енергоефективностi, якi мають вербальнi оцiнки та агрегуються в складовi критерп вищих рiвнiв, що забезпечуе формування iерарxiчноï системи класифшацшних критерпв для комплексного оцiнювання рiвня енергоефективностi. На основi побудованих градацш шкали оцiнок виконуеться визначення належносп об'екту дослiдження до одного з впорядкованих за рiвнем ефективностi енерговикористання клаав по кожному з критерпв, що не лише забезпечуе оцшку його фактичного рiвня енергоефективностi, а й сприяе виявленню недолiкiв в оргашзацп теxнологiчного процесу [11].
3.6. Розробка плану 3axodie з метою тдвищення pieня енергоефективностi Результатом процесу бенчмарюнгу повинно бути не тшьки виявлення проблем чи недолшв, а й встановлення чпких шляxiв ïx подолання з використанням можливих засобiв. На основi шформацп, зiбраноï в процесi бенчмаркiнгу, та отриманих результатiв по кожному об'ектi бенчмарюнгу щодо наявних розривiв i виявлення ïx причин мають бути розроблеш чпю, практичнi, детальнi рекомендацп стосовно прийняття управлшських рiшень та прюритезащя заxодiв для впровадження. Бенчмаркiнг повинен стимулювати не лише разову щентифшащю i впровадження кращо'1' практики, а й постшний пошук проблем i напрямюв удосконалення з метою тдвищення рiвня енергоефективностi. При цьому слщ враховувати, що партнер по бенчмаркингу теж буде удосконалюватись.
Етап розробки плану заxодiв розпочинаеться зi складання плану впровадження змiн для досягненню цiльовиx показникiв енергоефективностi - «дорожньо'1' карти», яка мае бути узгоджена зi стратегiчними прiоритетами пщприемства та розроблена у вщповщносп його енергетично'1' стратеги. На ïï основi вибираються прiоритетнi за ступенем ïx впливу на енергоефектившсть процеси для тдвищення енергоефективносп об'екту бенчмарюнгу [6].
На цьому етат розробляються довгостроковi та короткостроковi плани, якi повинш враховувати стратегiю бенчмаркiнгу та повторюваний характер процесу порiвняння. При цьому визначають не лише конкретш коригувальш д^", а й те, яю кроки необxiднi для здiйснення цих змiн i оцiнки ïx ефективносп. Необхщно визначити темпи полшшень, яю мали мюце в минулому, спрогнозувати зростання енергоефективностi пiсля полiпшень. Створенння бази даних за оцшками ПЕЕ, усвщомлення причини розбiжностi мiж партнерами бенчмарюнгу дозволяе оцшити рiзнi альтернативи, щоб встановити оптимальш за затратами на ïx впровадження ршення для досягнення майбутнього стану. Визначивши оптимальне ршення про майбутнш стан, група бенчмарюнгу об'екта повинна зосередити своï зусилля на розробш плану його здшснення. Змiни повиннi проводитися в певнш послiдовностi, щоб
кожну окрему змшу можна було оцшити незалежно вiд iнших. Слщ простежити, щоб змiни в об'екп бенчмаркiнгу не чинили негативного впливу на iншi об'екти виробничо'1 системи.
4. ЗвШтсть. Представлення результапв бенчмаркшгу е одним Ï3 основних завдань. Результати бенчмаркшгу важливо правильно подати. Даш, рецензiя у преа, доповвд мають чiтко та зрозумiло доносити шформащю. Цi завдання ефективно виршуються за допомогою графiчних об'ектiв, що дозволяють стисло представити iнформацiю, яку складно передати словами, та дають дослщнику шанс пiдвищити ефективнiсть сприйняття рекомендацiй.
Звiтнiсть передбачае опис результапв бенчмаркшгу енергоефективносп, включаючи найкращий практичний досвщ, а сам звiт повинен мютити мету (цiлi), меж1, предмет, тип, об'ект бенчмаркшгового дослiдження; результати збору даних та ïx порiвняльного аналiзу у виглядi таблиць, графшв, кривих бенчмаркiнгу або дiаграм, лопчних схем, карт тощо, а також аналiз труднощiв, що виникли пщ час проведення дослiдження; обгрунтування щодо вибору поправкових коефiцiентiв та ïx значень; кращi практики енергоефективностi, якi повиннi бути задокументованi з урахуванням можливосп ïx використання для полшшення енергоефективностi об'екту бенчмаркiнгу [3]. Обов'язковим е дотримання конфщенцшносп.
5. Мотторинг та diï. На цьому етат розробляеться план впровадження запланованих заxодiв, процедура спостереження, аналiзу, оцiнювання та контролювання впливу результатiв впровадження на рiвень енергоефективностi об'екта (монiторинг прогресу), виявлення нових проблем для ïx майбутнього вирiшення i планування подальших бенчмаркiнговиx дослiджень (калiбрування бенчмаркiнгу). При цьому повинна бути продумана система вимiрювань та звггносп для мошторингу прогресу. Контроль за прогресом тд час впровадження результатiв бенчмаркiнгу повинен вщбуватися в двох площинах: по-перше, необxiдно здiйснювати монiторинг показникiв енергоефективносп об'екту дослщження та вае'' виробничо'' системи i, по-друге, необxiдно перевiряти досягнення промiжниx цiлей, визначених стратепею пiдприемства, дотримання планiв впровадження запланованих заxодiв щодо використання ресурсiв та термшв. Якщо спостереження виявили проблему в деякш сферi, необxiдно якнайшвидше скоригувати дп. Якщо при впровадженш плану значних проблем не виникае, увага повинна бути придшена системi заохочення учасникiв процесу енергоспоживання до його подальшого удосконалення. Пiсля досягнення мети виявляються новi проблеми для ïx виршення, i процедура бенчмаркшгу повторюеться. Процес бенчмаркшгу замикаеться, тим самим забезпечуючи постшшсть та безперервшсть процесу вдосконалення.
Робота з реалiзацiï результатiв бенчмаркiнгу повинна бути спрямована не лише на нейтралiзацiю слабких сторш об'екту дослiдження на основi адаптацп та використання передового досвщу кращих практик ефективного енергоспоживання шляхом впровадження розроблених рекомендацш щодо пщвищення рiвня енергоефективносп об'екта дослщження, а й на подальше удосконалення виробничо' системи. Головним завданням удосконалення е вибiр методологш та шструменпв, яю мiстять складову постiйного удосконалення. Необхщно домогтися, щоб створений процес м^ визначити, коли почнеться негативне зрушення в характеристиках об'екта бенчмаркiнгу. Це вимагае постшного оновлення бази даних об'екта бенчмаркшгу; регулярно'' перевiрки, чи мають ще силу виявлеш найкращi практики енергоефективностi, та безперервного удосконалення об'екту дослщження.
Висновки
Запропоноваш принципи реалiзацiï меxанiзму бенчмаркiнгу енергоефективностi базуються на урахуванш основних рекомендацiй щодо його методологи. Проте, деталiзацiя основних етатв його проведення як систематично'' ци^чно'' процедури орiентована не лише на нейтралiзацiю слабких сторiн об'екту дослщження, а на постшне та безперервне удосконалення виробничо' системи та ïï об'екпв, що вимагае обов'язкового мошторингу прогресу, тобто оргашзацп процедур контролювання результапв впровадження заxодiв з пщвищення енергоефективносп та досягнення мети, виявлення нових проблем для ïx виршення i планування бенчмаркшгових дослщжень на систематичнш основь
Список використано'1 лггератури:
1. Розен В. П. Методологш бенчмаркшгу енергоефективност1 для промисловосп Украг'ни / В. П. Розен, Б.
Л. Тишевич, П. В. Розен // Энергосбережение Энергетика-Энергоаудит. - 2012. - № 06 (100). - С. 9-19.
2. Benjamin Sontag. Energy-benchmarking within companies: insights from benchmarking practice / Benjamin Sontag, Simon Hirzel, Oliver Bender, Hans Kloos, Michael Laubach, Rolf Wallkotter, Clemens Rohde.// ECEEE -2014. Industrial summer study - retool for competitive and sustainable industry. - 2014. - Р. 637-646.
3. FprEN16231:2012 Energy Efficiency Benchmarking Methodology, Brussels, CEN-CENELEC Management Centre, Ahril, 2012.
4. Давыденко Л. В. Формирование системы показателей для бенчмаркинга энергоэффективности объектов коммунальной енергетики / Л. В. Давыденко // Problemele energeticii regionale. - 2015. - № 1 (27). -
С. 58-70.
5. Кузьмин А. М. Бенчмаркинг / А. М. Кузьмин // Методы менеджмента качества. - 2007. - № 2.- C. 71.
6. Ованесов А., Бенчмаркинг в энергетике / А. Ованесов, Е.Киселева - Режим доступу: // http://iteam.ru/publications/strategy/section 16/article 4583
7. Розен В. П. Модель оцшки ефективносп використання планово1 величини електрично1 потужносп промислових тдприемств / В. П. Розен, Г. В. Курбака, С. М. Мильшченко //Вюник ЧДТУ. - 2013. - № 3. - С. 56-60.
8. Рубан-Максимець О. О. Особливосп розрахунку показниюв енергетично1 ефективносп на базi статистично1 звггносп Украши / О. О. Рубан-Максимець // Проблеми загально1 енергетики. - 2009. - № 20. - С-21-26.
9. Лафлер Бренда. Бенчмаршнг: ефективнють украшських мют i областей : поабник / Бренда Лафлер.// Проект "Розбудова спроможносп до економiчно обгрунтованого планування розвитку областей i мют Украши" - К., 2012. - 44 с. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/reop/ Benchmarking Manual-UKR.pdf
10. Давиденко Л. В. Оцшювання рiвня енергоефективносп об'екпв складних енерготехнолопчних систем як задача багатомiрного порiвняння / Л. В. Давиденко, В. А. Давиденко // Вюник ХНТУСГ iм. П. Василенка. Техшчш науки. Випуск 116 „Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК Украши". -Харшв: ХНТУСГ, 2011. - С.76-78.
11. Давиденко В. А., Давиденко Л. В. Ощнювання рiвня енергоефективносп складних виробничих систем з позицш багатокритершно1 класифiкацiï // Вюник ХНТУСГ iм. П. Василенка. Техшчш науки. Випуск 142 „Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК Украши". - Харшв: ХНТУСГ. - 2013.- C.6-8.
References:
1. V. Rosen, B. Tyshevych, P. Rosen (2012), Methodology of benchmarking of energy efficiency for the industry of Ukraine [Metodologiya benchmarkingu energoefektyvnosti dlia promyslovosti Ukrainy], Energy saving-. Power engineering- Energy audit., No. 6, P. 9-19.
2. Benjamin Sontag, Simon Hirzel, Oliver Bender, Hans Kloos, Michael Laubach, Rolf Wallkotter, Clemens Rohde (2014), Energy-benchmarking within companies: insights from benchmarking practice, ECEEE. Industrial summer study - retool for competitive and sustainable industry, P. 637-646.
3. Energy Efficiency Benchmarking Methodology, FprEN16231:2012, Brussels, CEN-CENELEC Management Centre, Ahril, 2012, P.24.
4. L. Davydenko (2015), Indicators system creation for the energy efficiency benchmarking of municipal power system facilities [Formirovanie sistemy pokazateley dlia benchmarkinga energoeffektivnosti obektov kommunalnoi Energetiki], Problemele energeticii regionale, no. 1 (27), P. 58-70.
5. A. Kuzmin (2007) Benchmarking [Benchmarking], Methods of Quality Management, no2, P. 71.
6. A. Ovanesov, E.kiselova Benchmarking in Energy [Benchmarking v enerhetike] Available at: http://iteam.ru/publications/strategy/section_16/article_4583
7. V. Rosen, H. kurbaka, S. Mylnichenko (2013) The model evaluate efficiency of using the planned amount of electric power industrial enterprises [Model otsinky efektyvnosti vykorystannia planovoi velychyny elektrychnoi potuzhnosti promyslovykh pidpryiemstv], Transactions ChDTU, No.3, P. 56-60.
8. O. Ryban-Maksymets (2009) The features energy efficiency indicators of calculation on the basis of statistical reports of Ukraine [Osoblyvosti rozrahunku pokaznykiv energetychnoi efektyvnosti na bazi statystychnoi zvitnosti Ukrainy], The power engineering problems, No. 20, P.21-26.
9. Brenda Lafleur (2012), Benchmarking: Efficiency of Ukrainian cities and regions: manual [Benchmarking: efektyvnist Ukrainskych mist I oblastei], Kyiv, 2012. Available at: http://www.academy.gov.ua/doc/miinar spivrob /mizhnar proekt/pdf/reop/ Benchmarking Manual-UKR.pdf.
10. V. Davydenko, L. Davydenko (2011) The energy efficiency level evalution of complex energotechnological system object as problem multidimensional comparative [Otsiniuvania rivnia enerhoefektyvnosti obiektiv skladnykh enerhotekhnolohichnykh systev yak zadacha bahatomirnoho porivniannia], Transactions KhNTUSH. Technical sciences, Vol. 116 , P. 76-78.
11. V. Davydenko, L. Davydenko (2013), Assessment level energy efficiency of complex manufacturing systems with position classification multicriterial [Otsiniuvania rivnia enerhoefektyvnosti skladnykh vyrobnychykh systev z pozytsii bahatokryteriinoi klasyfikatsii], Transactions KhNTUSH. Technical sciences, Vol. 142 , P. 6-8.
Поступила в редакцию 16.10 2015 г.
