Хронічні супутні захворювання внутрішніх органів як фактор ризику ускладнень та фатального перебігу негоспітальної пневмонії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.24-002:616.1/.9-036.1/.3-06-036.8 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127248

Ю.М. Мостовой, ХРОН1ЧН1 СУПУТН1 ЗАХВОРЮВАННЯ

A.B. Демчук, ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В

КД ЧЧУНУ— ЯК ФАКТОР РИЗИКУ УСКЛАДНЕНЬ

ТА ФАТАЛЬНОГО ПЕРЕБ1ГУ НЕГОСШТАЛЬНО! ПНЕВМОНП

К.Д. Ч1ч1рельо-Константинович

Втницький нацюнальний медичний унгверситет м. М.1. Пирогова

кафедра пропедевтики внутр1шньо'1 медицини

(зав.- д. мед. н., проф. Ю.М. Мостовой)

вул. Пирогова, 56, Вгнниця, 21018, Украша

National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya

Department of Propaedeutics internal medicine

Pirogova str, 56, Vinnytsya, 21018, Ukraine

e-mail: avdemchuk@yahoo.com

Ключовi слова: негосптальна пневмотя, хронiчнi супутт захворювання внутрiшнiх органiв Key words: community-acquired pneumonia, chronic diseases of internal organs

Реферат. Хронические сопутствующие заболевания внутренних органов как фактор риска осложенений и фатального течения внебольничной пневмонии. Мостовой Ю.М., Демчук А.В., Константинович Т.В., Чичирельо-Константинович К.Д. С целью оценить влияние сопутствующих хронических заболеваний внутренних органов на риск осложнений и смерти от внебольничной пневмонии (ВП) был проведен ретроспективный анализ медицинской документации 1587 пациентов (средний возраст 48,5±18,4 года, мужчин -815 (51,4%), женщин - 772 (48,6%)). Хронические сопутствующие заболевания наблюдались у 1114 (70,2%) больных. Осложнения ВП развивались чаще при наличии сопутствующей патологии (р=0,013). Риск развития экссудативного плеврита возрастал у пациентов с хроническими заболеваниями органов пищеварения (ОШ=1,85 (95%ДИ 1,30-2,26)) и сахарным диабетом (ОШ=2,35 (95%ДИ 1,40-3,96)). Риск возникновения сепсиса был значительно выше у пациентов с заболеваниями нервной системы (ОШ=3,62 (95%ДИ 1,37-9,56) и алкогольной или наркотической зависимостью (0Ш=19,08 (95%ДИ 7,30-49,82). Отек легких чаще развивался у больных с алкогольной, наркотической зависимостью (ОШ=24,16; 95%ДИ 8,07-72,34), злокачественными новообразованиями (ОШ=8,97; 95%ДИ 1,94-41,49), сахарным диабетом (0Ш=4,04; 95%ДИ 1,48-11,01), заболеваниями нервной (0Ш=4,04; 95%ДИ 1,17-13,94), мочевыделительной (ОШ=3,39; 95%ДИ 1,33-8,64) и сердечно-сосудистой (ОШ=2,29, 95%ДИ 0,98-5,34) систем. Наличие заболеваний сердечно-сосудистой системы (ОШ=2,17; 95%ДИ 1,11-4,25), сахарного диабета (ОШ=2,95; 95%ДИ 1,20-7,21), алкогольной и наркотической зависимости (0Ш=38,40; 95%ДИ 15,05-97,98) достоверно ассоциировалось с более высоким риском смерти от ВП.

Abstract. Chronic comorbidity of internal organs as a risk factor of complications and fatal outcome of community-acquired pneumonia. Mostovoy Y.M., Demchuk A.V., Konstantynovych T.V., Chichirelo-Kons-tantynovych K.D. With the purpose to estimate influence of comorbidity at the risk of complications and death due to community-acquired pneumonia (CAP) the retrospective analysis of 1587 case histories of inpatients with CAP (mean age - 48.5±18.4, males - 815 (51.4%), women - 772 (48,6%)) was performed. Comorbidity was observed in 1114 (70.2%). More frequently complications of CAP were developed in patients with chronic diseases than without them (p=0.013). Increased risk of pleural effusion was associated with chronic diseases of digestive system (OR=1.85 (95%CI 1.30-2.26)) and diabetes mellitus (OR=2.35 (95%CI 1.40-3.96)). Risk of sepsis development is higher in patients with nervous system diseases (OR=3.62 (95%CI 1.37-9.56) and drug or alcohol addiction (0R=19.08 (95%CI 7.30-49.82). Risk of pulmonary edema rose in patients with drug or alcohol addiction (0R=24.16; 95%CI 8.07-72.34), malignancy (0R=8.97; 95%CI 1.94-41.49), diabetes mellitus (0R=4.04; 95%CI 1.48-11.01), diseases of nervous (0R=4.04; 95%CI 1.17-13.94), urinary (0R=3.39; 95%CI 1.33-8.64) and cardiovascular (0R=2.29, 95%CI 0.98-5.34) systems. Higher risk of death in patients with CAP was associated with the presence of cardiovascular diseases (0R=2.17; 95%CI 1.11-4.25), diabetes mellitus (0R=2.95; 95%CI 1.20-7.21), drug or alcohol addiction (0R=38.40; 95%CI 15.05-97.98).

Хрошчш супутш захворювання внутршшх оргашв вважаються одшею з провщних причин розвитку та модифшаци переб^у негосштально! пневмонп (НП). Особливого значення це набувае у хворих старших вшових груп, серед яких по-ширенють хрошчно! патологи серцево-судинно!

системи, оргашв дихання, травлення, ожиршня, цукрового дiабету е високою [2, 4-6, 9, 11].

Досить часто в одного хворого спосте-риаеться поеднання кшькох хрошчних захворю-вань, тому надзвичайно важливою е оцшка

штенсивност ïx впливу на тяжкiсть стану па-цieнта, його прогноз.

Застосування ретроспективного аналiзу ме-дичноï документацп пацieнтiв, якi були госшта-лiзованi з приводу НП, дае пдстави грунтовно систематизовано визначити поширенiсть комор-бiдностi та ïï вплив на перебк- основного за-хворювання, виникнення ускладнень та наслiдки.

Мета дослщження - оцiнити вплив супутнix хрошчних захворювань внутрiшнix органiв на ризик ускладнень та смерт вiд НП.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ Проведено ретроспективний анатз медичних карт стащонарних хворих, якi лiкувались з приводу НП в умовах мюь^' клiнiчноï лiкарнi № 1 та мюьюл клiнiчноï лiкарнi швидюл медич-но1' допомоги м. Вiнницi з 01 2004 р. по 31 грудня 2006 р. У дослщження увiйшли пацiенти 3 та 4 груп НП, вщповщно до наказу № 499 МОЗ Украши вщ 28.10.2003 р. Загалом було проанал> зовано 1587 медичних карт стащонарних хворих. Серед них чоловтв було 815 (51,4%), жшок -772 (48,6%). Середнш вiк хворих становив 48,5±18,4 року. Менше чвертi госппатзованих пацiентiв мали 65 рокiв та старше

Вiдповiдно до тяжкостi НП пащенпв 3 групи, якi були госппашзоваш в терапевтичне або пульмонолопчне вiддiлення, було 1482 (93,4%). Хворих iз тяжкою НП, якi потребували невщ-кладно1' допомоги у вщдшенш реанiмацiï та iнтенсивноï терапiï, було 105 (6,6%).

Статистична обробка матерiалiв дослщження проводилась за допомогою пакета статистичних програм SPSS для Windows верая 12,0 (лщен-зiйна верая «Grand Pack», Serial Number 9593869). Рiвень значущостi для всix показниюв, що аналiзувались, був p<0,05.

Ощнку впливу xронiчниx захворювань на ризик ускладнень та несприятливого наслiдку НП проведено шляхом одновимiрного аналiзу з розрахунком вщношення шансiв (ВШ) та його 95% довiрчого iнтервалу (95%Д1). Порiвнювали групи пацiентiв з НП, якi страждали на вiдповiдне хрошчне захворювання, з тими, хто його не мав.

Для виявлення асощативних зв'язюв мiж показником ризику несприятливого наслщку за шкалою Pneumonia Severity Index (PSI) та иль-юстю супутнix захворювань застосовували ран-гову корелящю за Спiрманом.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ Хронiчнi супутнi захворювання внутршшх органiв були наявнi в 1114 пащент1в (70,2%). Менше шж третина пацiентiв (473 (29,8%) особи) була госпiталiзована з дiагнозом НП без супутшх захворювань. Ураження одше1' системи

органiв xронiчним супутнiм захворюванням спостерiгалось у 574 (36,2%) хворих. Хрошчна патологiя iз залученням двох та бшьше систем визначалась у 540 (34%) пащенпв.

Високi показники поширеносп супутньо1' патологiï в госппатзованих пацiентiв з iндексом коморбiдностi на рiвнi 7,8±4,2 вiдмiчали A. Sicras-Mainar et al. (2012) [9].

Аналiз структури супутньо1' патологiï виявив, що майже в половини хворих на НП визначались хрошчш захворювання серцево-судинно1' систе-ми (табл. 1).

Провiдне мiсце посiдали iшемiчна хвороба серця, яка була в 512 (66,6%), та гшертошчна хвороба - у 413 (53,7%) хворих. Бшьше шж у половини пащенпв - 444 (57,7%) спостер^али серцеву недостатшсть III-IV ФК.

Хронiчнi захворювання дихально1' системи дiагностовано в 373 (23,5%) хворих. Найчастше визначали хрошчне обструктивне захворювання легень - у 252 (67,6%) пащенпв. Хрошчний бронхгг та БА спостерiгали в 66 (17,7%) та 40 (10,7%) хворих вщповщно.

Хрошчш захворювання оргашв травлення траплялися в кожного п'ятого пащента, серед них домшував xронiчний холецистит у стади ремiсiï - 212 (63,9%).

Серед захворювань сечовидшьно1' системи домшував хрошчний шелонефрит, ендокринно1' системи - цукровий дiабет, нервово1' системи -дисциркуляторна енцефалопапя.

Поширенiсть злояюсних новоутворень, алкогольно!' та/або наркотичноï залежностi була надзвичайно малою серед госпiталiзованиx па-цiентiв з НП i спостерiгались в 1,1% та 1,3% пащенпв вiдповiдно.

Отриманi даш вiдрiзняються вiд результатiв обстеження хворих iз затяжним перебiгом НП, яю були проведенi В.Б. 1вановським та сшвавт. (2011). Автори повiдомляли, що серед обсте-жених пацiентiв 87,5% мали хрошчш захворювання: серцево-судинноï системи - у 54,3%, хрошчш обструктивш захворювання легень - у 37,1%, захворювання шлунково-кишкового тракту - у 20%, ендокринш захворювання та патоло-пя нирок - у 17,1%, злояюсш новоутворення та алкоголiзм - у 5,7% [1].

Найбшьша частота поеднання кiлькоx хрошчних супутшх захворювань визначалась у пащенпв з НП на rai цукрового дiабету - 92,7% (89 оаб), порiвняно з 61,7% (467 оаб) у разi захворювань серцево-судинноï системи, 72,3% (271 хворий) з патолопею органiв дихання, 68,6% (228 пащенпв) - органiв травлення та 80,6% (112 оаб) у разi xронiчниx захворювань сечовидiльноï системи.

18/ Том XXIII/ 1 ч. 1

113

Таблиця 1

Поширешсть та структура супутшх захворювань у пац1ент1в з негосштальною пневмошею (n=1587)

Система ураження абс. % Захворювання абс. %

Серцево-судинна система 768 48,4 1шем1чна хвороба серця 512 66,6

Гшертошчна хвороба 413 53,7

Серцева недостатшсть 444 57,7

III-IV ФК

Illllli 95 12,4

Дихальна система 373 23,5 Хрон1чне обструктивне захворювання легень 252 67,6

Хрон1чний бронх1т 66 17,7

Бронх1альна астма 40 10,7

Травна система 332 20,9 Хрончний холецистит 212 63,9

Сечовидльна система 139 8,8 Хрон1чний п1елонефрит 110 79,1

Ендокринна система 100 6,3 Цукровий даабет 96 96,0

Нервова система 53 3,4 Дисциркуляторна енцефалопапя 33 62,3

Алкогольна та наркотична залежшсть 21 1,3

Злояюст новоутворення

17

1,1

O. Sibila et al. (2014) вказували, що поширешсть хрошчних захворювань серцево-судинно1' системи в пащенпв з НП на Tai хрошчного об-структивного захворювання легень становила 59,7%. Найчаспше це були серцева недостат-нють (65,1%), аритмiï (60,9%), iнфаркт мюкарда (29,5%) та нестабiльна стенокардiя (29,2%). У цих пацiентiв частiше спостертались цукровий дiабет та цереброваскулярнi захворювання [8].

Вщповщно до рекомендащй щодо ведення пацiентiв з НП, яю викладенi в наказi МОЗ Украши № 128 вщ 19.03.2007 р., за даними юто-рш хвороб був розрахований клас ризику несприятливого наслщку НП у перший день госш-талiзацiï за шкалою PSI.

Проведення корелящйного аналiзу виявило позитивний помiрноï сили статистично значущий зв'язок мiж класом ризику несприятливого наслщку НП за шкалою PSI та наявшстю хрошчних супутшх захворювань у пащешГв з НП (коеф> щент Спiрмена r=0,406, p<0,001), що шдтвер-дило прогностичну значущiсть цiеï шкали при ощнщ пацiентiв з НП на rai хрошчних захворювань внутршшх оргашв.

Ускладнення НП спостерiгали в 582 (36,7%) хворих. У пащенпв з НП без супутшх хрошчних захворювань ускладнення виникали рщше - у

169 (29,0%) випадках, порiвняно з особами, як страждали на хрошчне ураження однiеï системи - у 190 (32,6%) випадках, або з тими, хто мав ураження двох або бшьше систем оргашв - у 223 (38,3%) випадках (p=0,013). Достовiрно часпше розвивались ексудативний плеврит, сепсис та набряк легень (табл. 2).

Збшьшення ризику виникнення ексудатив-ного плевриту асощювалось iз хрошчними за-хворюваннями органiв травлення (ВШ=1,85 (95%Д1 1,30-2,26; р=0,001)) та цукровим даа-бетом (ВШ=2,35 (95%Д1 1,40-3,96; р=0,001)).

За даними I. Martin-Loeches et al. (2014), нако-пичення рiдини в плевральнiй порожнинi е не-залежним фактором ризику невдалого лшування НП у першi дш захворювання, що може бути опосередкованим свщченням важкостi вибору коректно1' емшрично1' антибiотикотерапiï в цих пацiентiв [7]. Меншу частоту ускладнення НП ексудативним плевритом у хворих з астмою (3,4% проти 5,2%, p<0,001) та хрошчним об-структивним захворюванням легень (3,4% проти 5,2%, p<0,001) описували F. Dusemuna et al. (2014) [10]. 1снують вiдомостi про протективний вплив регулярного прийому iнгаляцiйних кортикосте-рощв на розвиток цього ускладення НП [3].

Таблиця 2

Структура ускладнень негосштальноТ пневмонп вщповщно до наявност1 в пащснт1в хрон1чних супутн1х захворювань

Ускладнення НП Супутт захворювання ввдсутш (п=473) Супутн1 захворювання з ураженням одта системи (п=574) Супутт захворювання з ураженням двох та бшьше систем (п=540) р

Абс. % Абс. % Абс. %

Ексудативний плеврит 41 8,7 52 9,0 77 14,3 0,004

Емтсма плеври 12 2,5 19 3,3 16 3,0 0,772

Абсцес леген1 12 2,5 14 2,4 5 0,9 0,105

Сепсис, шфекцшно-токсичний шок 5 1,1 18 3,1 24 4,5 0,006

Гострий м1окардит 5 1,1 5 0,9 10 1,9 0,301

Набряк легень 0 0 7 1,2 18 3,3 <0,001

Оцiнка ризиюв виникнення абсцесу легень у пащенпв з НП на тлi супутшх хронiчних захворювань виявила статистично значущий вплив патологи серцево-судинно! та дихально! систем на розвиток цього ускладнення, про що свiдчить низький показник ВШ=0,43 (95%Д1 0,20-0,94; р=0,029) у разi серцево-судинних захворювань та ВШ=0,22 (95%Д1 0,05-0,92; р=0,023) у разi захворювань дихально! системи.

Ризик сепсису зростав за наявност патологи нервово! системи (ВШ=3,62 (95% Д1 1,37-9,56; р=0,005)) та наркотично! або алкогольно! залеж-ностi (ВШ=19,08 (95% Д1 7,30-49,82; р<0,001)).

Ризик набряку легень статистично значущо збiльшувався за наявност наркотично! або алкогольно! залежност (ВШ=24,16; 95%Д1 8,0772,34; р<0,001), злоякiсних новоутворень (ВШ=8,97; 95%Д1 1,94-41,49; р=0,028), цукрового дiабету (ВШ=4,04; 95%Д1 1,48-11,01; р=0,015), захворювань нервово! (ВШ=4,04; 95% Д1 1,17-13,94; р=0,05), сечовидiльно! (ВШ=3,39; 95%Д1 1,33-8,64; р=0,007) та серцево-судинно! (ВШ=2,29, 95%Д1 0,98-5,34; р=0,049) систем.

Летальний наслщок НП протягом лiкування в стацiонарi розвинувся в 39 (2,5%) пащотпв iз хронiчними захворюваннями внутрiшнiх оргашв. Найбшьше таких пацieнтiв було в груш з наяв-нiстю двох або бшьше хронiчних супутнiх захворювань. Вдвiчi менше померло пащенпв iз хронiчним ураженням однie! системи оргашв. За вщсутносп хронiчних захворювань не помер жоден пащент (р<0,001).

Оцiнка ризику несприятливого наслiдку за наявносп хронiчних захворювань виявила статистично значуще його двократне збшьшення в пацiентiв з патологiею серцево-судинно! системи

(ВШ=2,17; 95%Д1 1,11-4,25; р=0,021). Майже втри-чi збiльшував ризик несприятливого наслщку НП -цукрового дiабету (ВШ=2,95; 95%Д11,20-7,21; р=0,013).

Найбiльш небезпечним хронiчним патоло-гiчним процесом для виживання хворих з НП виявилася наркотична або алкогольна за-лежшсть, за яко! спостерiгалось екстремальне збiльшення ризику в 38 разiв (ВШ=38,40; 95%Д115,05-97,98; р<0,001).

Проведення багатомiрного аналiзу ризику смертi за наявносп хронiчних супутнiх за-хворювань та ускладнень НП встановило, що хронiчна алкогольна та наркотична залежнiсть (ВШ=14,71, 95% Д1 5,21-41,51, р<0,001) та наяв-нiсть ускладнень НП (ВШ=28,95, 95% Д1 6,88121,77, р<0,001) е незалежними факторами ризику смертi вщ НП протягом лiкування в стащонар^

ВИСНОВКИ

1. Поширенiсть хронiчних захворювань вну-трiшнiх органiв е достатньо високою в госшта-лiзованих осiб з НП i знаходиться на рiвнi 70,2%. У бiльшостi пащенпв спостерiгаеться поеднання двох та бшьше хрошчних патолопчних станiв з домшуванням ураження серцево-судинно! системи, оргашв дихання та травлення.

2. Наявнють хронiчних супутнiх захворювань серцево-судинно!, нервово!, травно!, сечови-дiльно! систем, цукрового дiабету, наркотично!, алкогольно! залежносп, злоякiсних новоутворень достовiрно значущо збшьшуе ризик ускладне-ного перебiгу НП.

3. Ризик смерт у хворих НП збшьшуеться вдвiчi в разi супутнiх хронiчних захворювань серцево-судинно! системи, майже втричi при

18/ Том XXIII/1 ч. 1

115

КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА

цукровому дiабетi та в бшьше шж у 38 разiв у осiб з наркотичною або алкогольною залежнютю.

4. Проведення додаткових дослiджень з ура-хуванням юлшчних ознак як НП, так i супутнix xронiчниx захворювань внутрiшнix оргашв з

визначенням ïx впливу на клшчний перебiг, ефективнiсть лiкування, ускладнення та наслщки е доцiльним для виявлення ступеня взаемодiï гострого захворювання та коморбщних станiв, що суттево покращить курацiю бiльшостi пацiентiв.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Ивановский В.Б. Этапы и качество лечебной диагностики пневмоний затяжного течения в туберкулезном стационаре // В. Б. Ивановский, М.Н. Па-укер, А.С. Нейштандт // Клинич. медицина. - 2011. -№ 1. - C. 31-34.

2. Etiology and factors contributing to the severity and mortality of community-acquired pneumonia / T. Ishiguro, N. Takayanagi, S. Yamaguchi [et al.] // Inter. Med. - 2013. - Vol. 52. - P. 317-324.

3. Influence of previous use of inhaled corticoids on the development of pleural effusion in community-acquired pneumonia / J. Sellares, A. Lopez-Giraldo, C. Lucena [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2013. - Vol. 187, N 11. - P. 1241-1248.

4. Kolditz M. Management-based risk prediction in community-acquired pneumonia by scores and biomar-kers / M. Kolditz, S. Ewig, G. Hoffken // Eur. Resp. J. -2013. - Vol. 41. - P. 974-984.

5. Marked improvement in 30-day mortality among elderly inpatients and outpatients with community-acquired pneumonia / G.W. Ruhnke, M. Coca-Perraillon, B. T. Kitch [et al.] // Am. J. Med. - 2011. - Vol. 124. -Р. 171-178.

6. New evidence of risk factors for community-acquired pneumonia: a population-based study / J. Almi-rall, I. Bolibar, M. Serra-Prat [et al.] // Eur. Respir. J. -2008. - Vol. 31. - P. 1274-1284.

7. Predicting treatment failure in patients with community-acquired pneumonia: a case-control study / I. Martin-Loeches, X. Valles, R. Menendez [et al.] // Resp. Res. - 2014. - Vol. 15, N 1. - P. 75.

8. Prior cardiovascular disease increases long-term mortality in COPD patients with pneumonia / O. Sibila, E.M. Mortensen, A. Anzueto [et al.] // Eur. Resp. J. -2014. - Vol. 43. - P. 36-42

9. Retrospective epidemiological study for the characterization of community-acquired pneumonia and pneumococcal pneumonia in adults in a well-defined area of Badalona (Barcelona, Spain) [Електронний ресурс] / A. Sicras-Mainar, J. Ibanez-Nolla, I. Cifuentes [et al.] // BMC Infect. Dis. - 2012. - Vol. 12. - P. 283. Режим доступу: http://www.biomedcentral.com/1471-2334/12/283.

10. The outcome of community-acquired pneumonia in patients with chronic lung disease [електронний ресурс] / F. Dusemuna, J. Chronis, F. Baty [et al.] // Swiss. Med. Wkly. - 2014. - Vol. 144. - w14013. Режим доступу: www.smw.ch.

11. Which individuals are at increased risk of pneumococcal disease and why? Impact of COPD, asthma, smoking, diabetes, and/or chronic heart disease on community-acquired pneumonia and invasive pneumococcal disease / A. Torres, F. Blasi, N. Dartois [et al.] // Thorax. - 2015. - Vol. 70. - P. 984-989.

REFERENCES

1. Ivanovskiy VB, Pauker MN, Neyshtandt AS. [Stages and quality of medical diagnosis of long-term pneumonia in a tuberculosis hospital]. Klinicheskaya Medicina 2011;1:31-34. Russian.

2. Ishiguro T, Takayanagi N, Yamaguchi S, et al. Etiology and factors contributing to the severity and mortality of community-acquired pneumonia. Intern Med. 2013;52:317-24.

3. Sellares J, Lopez-Giraldo A. Lucena C, et al. Influence of previous use of inhaled corticoids on the development of pleural effusion in community-acquired pneumonia. Am J Respir Crit Care Med. 2013;187(11):1241-8.

4. Kolditz M, Ewig S, Hoffken G. Management-based risk prediction in community-acquired pneumonia by scores and biomarkers. Eur Respir J 2013;41:974984.

5. Ruhnke GW, Coca-Perraillon M, Kitch BT, et al. Marked improvement in 30-day mortality among elderly inpatients and outpatients with community-acquired pneumonia. Am J Med. 2011;124:171-8.

6. Almirall J, Bolibar I, Serra-Prat M, et al. New evidence of risk factors for community-acquired pneumonia: a population-based study. Eur Respir J. 2008;31:1274-84.

7. Martin-Loeches I, Valles X, Menendez R, et al. Predicting treatment failure in patients with community-acquired pneumonia: a case-control study. Respir Res 2014;15(1):75.

8. Sibila O, Mortensen EM, Anzueto A, et al. Prior cardiovascular disease increases long-term mortality in COPD patients with pneumonia. Eur Respir J 2014;43:36-42.

9. Sicras-Mainar A, Ibanez-Nolla J, Cifuentes I, et al. Retrospective epidemiological study for the characterization of community-acquired pneumonia and pneumococcal pneumonia in adults in a well-defined area of Badalona (Barcelona, Spain). BMC Infect Dis 2012;12:283. Available from: http://www.biomedcentral.com/1471-2334/12/283

10. Dusemuna F, Chronis J, Baty F, et al. The outcome of community-acquired pneumonia in patients with chronic lung disease. Swiss Med Wkly 2014;144:w14013. Available from: www.smw.ch

11. Torres A, Blasi F, Dartois N, et al. Which in- and/or chronic heart disease on community-acquired dividuals are at increased risk of pneumococcal disease pneumonia and invasive pneumococcal disease. Thorax and why? Impact of COPD, asthma, smoking, diabetes, 2015;70:984-9.

♦

УДК 616.24-002:616.155.3-037-036

Т.О. Перцева, Т. В. Шреева, К. О. Белослудцева, М.А. Крихтта

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127249

РОЛЬ НЕЙТРОФЫЬНО-ЛШФОЦИТАРНОГО 1НДЕКСУ У ПРОГНОЗУВАНН1 ПЕРЕБ1ГУ НЕГОСП1ТАЛЬНО1 ПНЕВМОНП В ГОСП1ТАЛ1ЗОВАНИХ ХВОРИХ

ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»

кафедра внутрiшнъоi медицини 1

(зав.- д. мед. н., проф. Л.1. Конопюна)

вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of internal medicine 1

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

e-mail: mariakryhtina@gmail. com

Ключовi слова: негоспталъна пневмотя, НЛ1, тяжюстъ захворювання, ризик смертi Key words: community acquired pneumonia, NLR, disease severity, mortality prediction

Реферат. Роль нейтрофильно-лимфоцитарного индекса в прогнозировании течения негоспитальной пневмонии у госпитализированных пациентов. Перцева Т.А., Киреева Т.В., Белослудцева К.О., Крыхтина М.А. В настоящее время ведется поиск маркера, который мог бы исполъзоватъся как для оценки тяжести течения негоспиталъной пневмонии (НП), так и для определения риска возникновения осложнений. По данным некоторых авторов, таким маркером может бытъ нейтрофилъно-лимфоцитарный индекс (НЛИ). Поэтому нашей целъю было определитъ диагностическую значимостъ НЛИ у болъных НП, а также ус-тановитъ взаимосвязъ уровня этого показателя с другими клинико-лабораторными параметрами. Нами был проведен ретроспективный анализ 171 истории болезни пациентов с НП 3 и 4 клинических групп, с расчетом НЛИ (по данным общего анализа крови). В ходе работы было установлено, что у болъных НП НЛИ отражает баланс между ответом нейтрофилов и лимфоцитов, а также этот параметр связан с выраженностъю системного воспаления. НЛИ имеет хорошую диагностическую ценностъ при определении риска леталъности болъных НП, а именно - повышение уровня НЛИ (особенно болъше 10) связано с высоким риском возникновения жизненно опасных осложнений.

Abstract. Neutrophil-to-lymphocyte ratio in predicting prognosis and course of community community-acquired pneumonia in hospitalized patients. Pertseva T.O., Kirieieva T.V., Bielosludtseva K.O., Krykhtina M.A. Currently, a marker which could be used both to assess the severity of community acquired pneumonia (CAP) and determine the risk of complications is being searched. According to some authors, Neutrophil-to-Lymphocyte Ratio (NLR) could be such a marker. Therefore, the aim of our research was to determine the diagnostic significance of NLR in patients with CAP

18/ Том XXIII/1 ч. 1

117