CC BY
34
Summary
BIOMINERALIZATION IN TISSUES OF HUMAN BODY Moskalenko R.A.
Key words: physiological biomineralization, pathological biomineralization, hydroxyapatite, calcite, organic-mineral aggregates.
Biomineralization is a process of minerals formation by living organisms in the conditions of biominerals formation and growth from a supersaturated aqueous solution, involving organic matrix, which has a cell origin. During last decades the interest in the study of human pathological biomineralization has greatly increased due to the increasing incidence of pathology, associated with this phenomenon. The combination of pathological biomineralization with the common cardiovascular pathology, atherosclerosis, which ranks the leading place in the people mortality and is known as the "diseases of civilization", as w ell as the diseases of the thyroid gland, kidneys, gallbladder, prostate, salivary glands determinates the necessity to develop new methods of prevention, diagnosis and treatment of these diseases. The aim of the work is to perform the analysis and synthesis of data reported to establish the role of biomineralization in the tissues of the human body. Biominerals formation has undergone considerable changes during the evolution process. Of course, like any useful compensatory adaptive reaction, biomineralization has its pathological reflection: many diseases are complicated by its excessive or untimely manifestations. Studying the role of biomineralization processes in the physiological conditions and in pathology will give an opportunity to understand and identify therapeutic strategies for regulating biomineralization processes. Only after that the ways of preventing or blocking of biominerals formation in the human body must be developed. This can be explained by the fact that in many cases the biominerals development is a protective response to injury by pathogenic factors, therefore inhibition of biomineralization can be rather harmful in some cases (hypercalcification in the case of complicated atherosclerosis, psammomma bodies and stromal calcification of papillary thyroid cancer, osteoblast bone metastases). In the most cases, the development of pathological biomineralization damages an organism, significantly reduces the quality and length of patients life, that's why methods of its preventing and blocking requires in-depth study.
УДК [ 616-002.2:615] - 071 Недоборенко В.М.
ХРОН1ЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ НИЗЬКО1 1НТЕНСИВНОСТ1 ТА КВЕРЦЕТИН: В1Д МОЛЕКУЛЯРНОГО МЕХАН1ЗМУ ДО КЛ1Н1ЧНОГО ЗНАЧЕННЯ.
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я»
Впродовж останнього десятирiччя в терапевтичних науках визначаеться пров'дна роль хронiчного запалення низькоТ iнтенсивностi (ХЗН1) як патоф'з'юлог'чноТ основи захворювань, пов'язаних з по-рушенням метабол'зму, та тератя Ух не завжди ефективна, незважаючи на арсенал протизапаль-них лiкарських засоб'т. В данш оглядовш статт/ описаний протизапальний ефект впливу кверце-тину в'д молекулярного механзму до клiнiчного застосуванню препарату, з акцентом ди через складов! каскаду запальноТреак^й, пов'язаних з ядерним транскрип^йним фактором NF-кB. Ключов1 слова: хроычне запалення низькоТ 1нтенсивност1, кверцетин, ядерний транскрипцшний фактор кВ
Дана робота е фрагментом плановоТ НДР кафедри внуmрiшньо'í медицини №3 з фтизiатрiею ВДНЗУ «УМСА» НД1 Г1ОРПФ № 0114Ш00784 «Розробка стратеги використання епiгенетичних механiзмiв для профлактики та лкування хвороб, пов'язаних iз системним запаленням».
Вступ
Одним i3 визначень поняття «запалення» е серiя штинних та гуморальних реакцш, спрямо-ваних на захист оргашзму вщ рiзних пошко-джень, у тому чи^ шфекцп, та в кшцевому пщ-сумку призводить до вщновлення функцюналь-ноТ i морфолопчноТ' цшюносп уражених тканин [1].
Запальн реакцп, викликан шфек^ею або травмою, полягають в тому, що процес виникае гостро та характеризуеться пщвищенням рiвня цитомшв запалення в кровi в десятки, можливо й в сотн разiв, але тривае недовго. По закшченню вс показники повертаються до норми.
Хоча запалення е корисним в забезпеченн захисту вщ шфекцшних чинниш, воно може стати безконтрольним при патогенезi хроычних за-
пальних нешфекцшних захворювань [2].
При хрошчному запальному процес рiвень цитомшв пщвищуеться в 3-5 разiв та залиша-еться пщвищеним постшно [3].
Розвиток патологи, що в основi мае хроычний запальний процес, часто вщбуваеться за раху-нок порушення механiзмiв реалiзацiТ апоптозу, що призводить до його надлишковоТ активацп чи пригшчення. Саме фактори транскрипцп, зокре-ма нуклеарний кВ (NF-kB) - один з головних по-казниш, що опосередковуе iмунну та запальну вщпов^ф та регулюе апоптоз [4].
Впродовж останнього десятирiччя в терапевтичних науках визначаеться провщна роль хро-шчного запалення низькоТ штенсивносп в роз-витку багатьох, якщо не вах, хроычних захворювань внутршых оргашв: атеросклерозу, ожи-ршня, цукрового дiабету 2-го типу, метаболiчно-
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
го синдрому, хроычноТ обструктивноТ хвороби легень та пухлинних процеав [5], як характе-ризуються пiдвищеною концентра^ею маркерiв запалення, а саме С-реактивного бтку (СРБ), iнтерлейкiнiв (1Л), фiбриногену та молекул адге-з1Т [6].
Хоча зв'язок мiж запаленням та хроычними неiнфекцiйними захворюваннями широко визна-еться, але питання про причинно-наслщковий зв'язок та ступiнь, в якш запалення е фактором ризику для розвитку захворювань, залишаються невирiшеними. Одна з основних причин ^еТ не-визначеностi пов'язана iз вiдсутнiстю специфiч-них бiомаркерiв ХЗН1, якi можуть бути викорис-танi на етапах дослщження на людях [7].
Таким чином, така запальна реак^я розгля-даеться як субклiнiчна складова (системна або мюцева, та часто хрошчна) з характерним пщ-вищенням в плазмi кровi концентрацiТ клiтинних бiомаркерiв запалення без будь-яких видимих кл^чних ознак та мае незалежну прогностичну цшнють для прогнозу якостi життя та здоров'я сама по ^6í [8].
Незважаючи на численнi дослщження захворювань, в основi яких лежить ХЗН1, терапiя Тх не завжди ефективна. Тому для лкування таких хвороб е потреба розробки та пошуку нових лн карських препара^в, що ефективно впливали б на зменшення медiаторiв запалення в оргашзм^ мали низький профiль токсичност та були природного походження, серед них найбтьш дослн дженими залишаються бюфлавоноТди.
Кверцетин (3,3',4',5,7-пентагiдроксифлавон), член родини бюфлавоноТТфв, е одним iз най-бiльш поширених компонентiв Тж1, який мiститься в овочах, фруктах, чаТ та винi. Кверцетин пози-цiонуеться як речовина з протизапальними, про-тиатеросклеротичними, антиоксидантними та антиппертензивними властивостями [9].
Числены дослщження кверцетину показали, що вш володiе сильним протизапальним ефек-том, який може бути представлений на рiзних типах кл^ин (in vitro) та на тваринних i людських моделях (in vivo). Вш також може мати модульо-вану двофазну i регулюючу дiю на запалення та iмунiтет [10].
Aíh кверцетину in vitro
Найбтьша частина дослщжень in vitro з ви-користанням рiзних лiнiй клiтин показали, що кверцетин е неспецифiчним iнгiбiтором протеТн-кiназ та пригнiчуе фактор некрозу пухлини (ФНП)-шдуковану активацiю NF-kB [11], що е найбтьш важливим прозапальним ядерним транскрипцшним фактором, що вщповщае на 6í-льшу частину зовшшых i внутрiшнiх стимулiв та провокуе запалення, активуючи або пригнiчуючи транскрипцш безлiчi генiв, що беруть участь у запальнш реакцiТ [5].
^м того, кверцетин може неопосередковано запоб^и запаленню за рахунок збiльшення активатора пролiферацiТ пероксисом рецептора C
(PPAR y) [12], який е антагонютом NF-kB та бт-ка активатора -1 (AP-1) транскрипцшноТ актива-цiТ запальних генiв, тим самим досягаеться зменшення запальноТ експресп цитокiнiв.
Кверцетин пригнiчуе вироблення циклоокси-генази (ЦОГ) i лiпоксигенази (ЛОГ) та веде до зменшення запального каскаду спровокованого лтополюахаридами шляхом пригшчення Src- та Syk-опосередкованого фосфатидилшозитол-3-кiнази фосфорилювання тирозину, що в пода-льшому обмежуе активацiю передачi сигналь-ним шляхом через Тoll-подiбнi рецептори 4 (TLR4) в клп-инах RAW 264.7 [13].
При дослщженш кверцетину In vitro на акти-вованих Т-лейкоцитах встановлено блокування 1Л-12 - iндукованого фосфорилювання тирозину, що призводить до зменшення пролiферацiТ Т-лейкоцитiв та подальше диференцiювання в Th1. [14]
Пiд дiею кверцетину вiдмiчаеться значне зниження рiвнiв спонтанноТ продукцiТ 1Л-1р, 1Л-6 та LT В4 (лiпiдний медiатор iз вираженими хе-моатрактивними властивостями) моноцитами/макрофагами, видтених у жiнок в менопаузi iз метаболiчним синдромом. [15]
Д;я кверцетину in vivo
Кверцетин в експериментах на тваринах та-кож пщтверджуе протизапальний ефект та iму-номодулюючу активнiсть в декiлькох моделях з захворюваннями на мишах шдукованим каррап-наном та високим вмiстом жирiв [12].
Кверцетин показав значиму протизапальну активнiсть в порiвняннi з шдометацином на мор-ських свинках на хрошчну запальну реакцiю (cotton pellet granuloma). [16]
При ад'ювант - шдукованому артрит ( adjuvant-induced arthritis) у щурiв вiдмiчалося зменшення видтення макрофагами медiаторiв запалення та зменшилися ктшчш ознаки артриту у щурiв яким вводили пщшюрно кверцетин в порiвняннi з контрольною групою. [17]
Результати дослщження впливу конканавалн ну А на мишей BALB/c показують, що кверцетин може ефективно пригшчувати фiброз печiнки. ^м того, це дослiдження показало, що гальмiв-ний вплив кверцетину був пов'язаний з його зда-тнютю модулювати Nf-кВ та виробництво тран-сформуючого фактора росту бета [18].
Протягом останшх кiлькох рокiв прицтьно проводяться й клiнiчнi дослiдження запальних параметрiв в органiзмi людини пщ дiею кверцетину, але дан дослiджень дискутабельнi.
В подвiйному слтому плацебо-контрольованому рандомiзованому перехресно-му ключному дослiдженнi за участю 93 добро-вольцiв з метаболiчним синдромом було показано, що пероральний прийом кверцетину в дозi 150 мг/день значно зменшуе рiвень окислених лтопродеТ^в плазми кровi та ФНП-б. [19]
В шшому масштабному дослщженш виявили значне зниження ФНП-б сироватки кровi при до-
даваннi кверцетину в аналопчнш дозi, а також значне зниження СРБ у па^енпв з пiдвищеним piBHeM базовоТ лшп СРБ концентраци (> 20 мг / л), але o6^qBi змши суттево не вiдpiзнялися вiд плацебо [20].
При вивченн впливу кверцетину та бюфла-воно'Тфв на мехашзми прозапальноТ активацп у пацiентiв з iшeмiчною хворобою серця виявлено, що вш сприяе зниженню NF-кВ-опосередкованоТ сигналiзацiТ, що вipогiдно зумовлюе його проти-запальну активнiсть [21].
Застосування кверцетину у хворих на бронхн альну астму (БА) та на БА з супутньою гастрое-зофагальною хворобою сприяе зменшенню системно! запальноТ реакци шляхом зниження piвня прозапальних та пщвищення протизапальних цитокiнiв [22].
Комплексне використання протизапальноТ терапп iз залученням кверцетину дозволяе шви-дше забезпечити контроль над пepeбiгом брон-хiальноТ астми за рахунок впливу на патогенети-чнi мeханiзми: зменшення виpажeностi зрушень у клiтинному iмунiтeтi (зниження CD23 та CD25), зниження продукцп 1Л-6, лептину, лeйкотpiенiв та пщвищення протизапального 1Л-10. [23]
no6i4Hi ефекти i даш про токсичшсть
При дослiджeннях кверцетину спостepiгався вплив на мутацiю гeнiв in vitro, що не було пщт-верджено in vivo.
При проведены експеримен^в на кроликах для визначення токсичност вводили внутрш ньовенно одноразово кверцетин у дозi 100-150 мг / кг маси тта вага. Вщповщно до peзультатiв, нiяких ознак токсичност не вiдмiчали.
Експериментально доведено, що кверцетин не мае шяких побiчних eфeктiв при отримання 4 г одшею дозою перорально або 500 мг два рази на день протягом мюяця. [24]
У 1999 роц 1Мжнародне агентство з вивчення раку (IARC) прийшло до висновку, що кверцетин не мае канцерогенного впливу на людину.
Доза, яка вщповще 150 мг / добу, значно пщ-вищуе концентрацш в плазмi кpовi кверцетину та демонструе бюлопчний ефект в оpганiзмi лю-дини. Найбiльш поширеним дозування в дослн дженнях було 1000 мг / день, як правило, в два роздтених прийоми.
Висновок
Враховуючи можливi опосepeдкованi ефекти кверцетину на молекулярному, кл^инному та органному piвнi, потpiбно продовжувати активнi пошуки його клiнiчноТ eфeктивностi у багатьох наукових лабоpатоpiях свiту.
Саме через своТ ефекти та вагоме наукове пщфунтя для широкого клiнiчного застосування, кверцетин перетворився в фокус дослщження в галузi пpофiлактики i лкування захворювань, особливо тих хpонiчних, що вимагають тривало-го лiкування.
Лтература
1. Cildir G. Chronic adipose tissue inflammation: all immune cells on the stage. / G. Cildir, S. Akincilar, V. Tergaonkar [et al.] // Trends in Molecular Medicine. - 2013. - №19. - С. 487-500.
2. Sachan Sapna Anti-inflammatory activity of quercetin in acute, subacute and chronic phases of inflammtion in animal models [Елект-ронний ресурс] / Sapna Sachan, Manish Pal Singh - Режим доступу до ресурсу: https://www.researchgate.net/publication/271522565_Anti-inflammatory_activity_of_quercetin_in_acute_sub-acute_and_chronic_phases_of_inflammtion_in_animal_models.
3. Herder C. Low-grade inflammation, obesity, and insulin resistance in adolescents / C. Herder, S. Schneitler, W. Rathmann. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - №92. - С. 4569-4574.
4. Дудник В. М. Оцшка ролi транскрипцшного фактора NF-kB в мехашзмах розвитку нешфекцшних запальних захворювань у дп"ей / В. М. Дудник // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2013. - Т. 3, № 1. - С. 75-81.
5. Кайдашев И. П. NF-kB-сигнализация как основа развития системного воспаления, инсулинорезистентности, липотоксичнос-ти, сахарного диабета 2-го типа и атеросклероза. / И. П. Кайдашев. // Международний эндокринологический журнал. - 2011.
- №3. - С. 35-38.
6. Casas R. Dietary Patterns, Foods, Nutrients and Chronic Inflammatory Disorders / R. Casas, R. Estruch. // Immunome Res.
- 2016. - №12. - С. 122.
7. Minihane A.M. Low-grade inflammation, diet composition and health: current research evidence and its translation / A.M. Minihane, S. Vinoy, W.R. Russell. // British Journal of Nutrition. -2015. - №114(7). - C. 999-1012.
8. Bonaccio Marialaura A score of low-grade inflammation and risk of mortality: prospective findings from the Moli-sani study / Marialaura Bonaccio, Augusto Di Castelnuovo, George Pounis. // Haematologica. - 2016. - №101. - С. 1434-1441.
9. Ishizaw Keisuke Pharmacology in Health Food: Metabolism of Quercetin In Vivo and Its Protective Effect Against Arteriosclerosis / Keisuke Ishizawa, Masanori Yoshizumi, Yoshichika Kawai [et al.] // J. of Pharmacol. Sci. - 2011. - №115. - C. 466-470.
10. Chirumbolo S. The role of quercetin, flavonols and flavones in modulating inflammatory cell function / S. Chirumbolo // Inflamm. Allergy Drug Targets. - 2010. - № 9. - С. 263-285.
11. Manjeet K.R. Quercetin inhibits LPS-induced nitric oxide and tumor necrosis factor-alpha production in murine macrophages / K.R. Manjeet, B. Ghosh // Int. J. Immunopharmocol. - 1999. - № 21. -C. 435-443.
12. Li Yao Quercetin, Inflammation and Immunity / Yao Li, Jiaying Yao. // Nutrients. - 2016. - №8. - С. 167.
13. Endale M. Quercetin disrupts tyrosine-phosphorylated phosphatidylinositol 3-kinase and myeloid differentiation factor-88 association, and inhibits MAPK/AP-1 and IKK/NF^B-induced inflammatory mediators production in RAW 264.7 cells. / M. Endale, S.C. Park, S. Kim // Immunobiology. - 2013. - № 218. - С. 1452 -1467.
14. Muthian G. Quercetin, a flavonoid phytoestrogen, ameliorates experimental allergic encephalomyelitis by blocking IL-12 signaling through JAK-STAT pathway in T lymphocyte. / G. Muthian, J.J. Bright // J. Clin. Immunol. - 2004. - № 24. - С. 542 - 552.
15. Глушко Л. В. Вплив кверцетину на прозапальну активнють моноцит перифершноТ кровi у жшок з метаболiчним синдромом у менопаузi / Л. В. Глушко, А. Х. Насраллах, С. В. Федоров // Вю-ник фармацп. - 2013. - № 4. - С. 79-81.
16. Kaidama W. Anti-Inflammatory Activity of Quercetin in Acute and Chronic Phases of Inflammation in Guinea Pigs / W. Kaidama // American Journal of Phytomedicine and Clinical Therapeutics. -2015. - №3. - С. 129 - 136.
17. Mamani-Matsuda M. Therapeutic and preventive properties of quercetin in experimental arthritis correlate with decreased macrophage inflammatory mediators / M.Mamani-Matsuda, T.Kauss, A. Al-Kharrat // Biochem. Pharmacol. - 2006. - №72. -C. 1304-1310.
18. Wan Y. Inhibitory effect of liposomal quercetin on acute hepatitis and hepatic fibrosis induced by concanavalin A / Y.Wan // Brazilian Journal of Medical and Biological Research. - 2014. - №47. - С. 655-661.
19. Роговский В.С. Перспективы применения препаратов кверце-тина для профилактики и лечения атеросклероза / В.С. Роговс-кий, А.И. Матюшин, Н.Л. Шимановский // Международный медицинский журнал. — 2011. — Т. 17, № 3. — С. 114-118.
20. Egert, S. Quercetin reduces systolic blood pressure and plasma oxidised low-density lipoprotein concentrations in overweight subjects with a high-cardiovascular disease risk phenotype: a double-blinded, placebo-controlled cross-over study. / S. Egert, A. Bosy-Westphal, J. Seiberl // British Journal of Nutrition. - 2009. -№102. - С. 1065-1074.
21. Порiвняння впливу ресвератролу та кверцетину на мехашзми прозапальноТ активацп у патент з iшемiчною хворобою серця [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://geront.kiev.ua/library/psid/t25/suppl/p105.pdf.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматол.ог%чна академя»
22. Попадинець I. Р. Клшкснмунолопчна ефективнють застосуван- ральним ожиршням / Г.А. Фадеева // Вюник Сумського держав-ня кверцетину у хворих на бронхiальну астму з супутньою гаст- ного унiверситету. Серiя Медицина. — 2009. — №2, Т.1. — С. роезофагальною рефлексною хворобою / I. Р. Попадинець, Р. I. 162-167.
Яцишин // Актуальн проблеми сучасноТ медицини: Вiсник Укра- 24. Lamson D. Antioxidants and cancer, part 3: quercetin. / D. Lamson,
ТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2013. - №3. - С. м. Brignall. // Alternative Medicine Review. - 2000. - №5. - С.
229-233. 196-204.
23. Фадеева Г.А. Клшкснмунолопчна ефективнють застосування кверцетину у хворих на бронхiальну астму у поеднанн iз вюце-
Реферат
ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ НИЗКОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ И КВАРЦЕТИН: ОТ МОЛЕКУЛЯРНОГО МЕХАНИЗНА К КЛИНИЧЕСКОМУ ЗНАЧЕНИЮ Недоборенко В.М.
Ключов1 слова: хроннне запалення низькоТ 1нтенсивност1, кверцетин, ядерный транскрипционный фактор кВ
Последнее десятилетие в терапевтических науках определяется ведущая роль хронического воспаления низкой интенсивности как патофизиологической основы заболеваний, связанных с нарушением метаболизма, и терапия их не всегда эффективна, несмотря на арсенал противовоспалительных лекарственных средств. В данной обзорной статье описан противовоспалительный эффект влияния кверцетина от молекулярного механизма к клиническому применению препарата, с акцентом действия через составляющие каскада воспалительной реакций, связанных с ядерным транскрипционным фактором кВ.
Summary
CHRONIC INFLAMMATION OF LOW INTENSITY AND QUERCETIN: FROM MOLECULAR MECHANISMS TO ITS CLINICAL
SIGNIFICANCE
Nedoborenko V.M.
Key words: low-grade chronic systemic inflammationб quercetin, nuclear transcription factor NF-кВ
Over the last decade internal medicine has determed the leading role of low-grade chronic systemic inflammation as a pathophysiological basis of diseases associated with metabolic disorders. Their treatment is not always effective despite the range of anti-inflammatory drugs. This review article describes an antiinflammatory effect of quercetin from the molecular mechanism to its the clinical application focusing the attention on the constituents of the cascade of inflammatory reactions associated with nuclear transcription factor NF-кВ.
УДК: 612.115:616.24-001
Павленко Г.П., Сухомлин Т.А., Петренко Р.В.
РОЛЬ ТРОМБОЦИТ1В У Ф1ЗЮЛОГП ТА ПАТОЛОГИ ЛЕГЕНЬ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Стаття присвячена актуальнш проблемi фiзiологiУ - вивченню впливу тромбоцит'т на дихальну систему. Проведено аналiз сучасно'У лтератури втчизняних та закордонних автор'т та представлен основн ефекти тромбоцит'т у легенях. Тромбоцити - головн ефекторнi клтини в гемостазi, як мають додатковi функцй, наприклад, забезпечують цлюнють та репара^ю судин. Вони в'д'грають важливу роль у запаленн та можуть впливати на iмуннi реакцИ. Нещодавн в'дк-риття встановили новi дан щодо впливу тромбоцит'т на бюлог'ю легень. Легенi е резервуаром для мегакар'юцит'т, кл'тин-попередник'т тромбоцитопоезу. Тромбоцити роблять внесок в патогенез багатьох захворювань легень, включаючи гострий респ1'раторний дистрес-синдром, бронха-льну астму, хронiчне обструктивне захворювання легень, пневмоню, легеневу гiпертензiю та рак легень. Цей огляд висвтлюе Ух потен^йну роль в розвитку захворювань дихально'У системи. Ключов1 слова: легенл, тромбоцити, ендотелш, запалення, адгезт
Щохвилини через легеневий кровотк проходить велика кшьмсть тромбоцтчв. Хоча основною функ^ею тромбоцитв е гемостатична, в лн тературi з'являеться все бтьше даних про ïx участь у рiзниx фiзiологiчниx процесах, як не пов'язан iз запоб^анням кровотеч. Тромбоцити в легенях пщтримують функцюнування аероге-матичного бар'еру, впливають на вазореактив-нють, анпогенез та репарацш ендотелш судин [16,28,34]. Водночас, тромбоцити в^грають важливу роль у розвитку патолопчних змш в легенях при гострому ресшраторному дистрес-синдром^ легеневш ппертензп, бронxiальнiй ас-тм^ легеневому фiброзi, пневмони тощо
[3,7,15,37]. Доведено, що тромбоцити беруть участь у розвитку легеневого запалення та iмун-ноТ вщповд видтяючи як прозапальы, так i протизапальн фактори [24,31]. Кл^чы та експе-риментальн дослщження вказують на пошко-дження тромбоцтчв при деяких легеневих хворобах. 1снують дат, як свщчать про тромбопоез та руйнування тромбоцитв у легенях [5,22]. Цей огляд присвячено новим дослщженням про внесок тромбоцитв у розвиток легеневих захворювань та Тх роль у фiзiологiТ легень.
В нормi тромбоцити циркулюють через леген в неактивнш формi i демонструють незначну взаемодш з легеневим мiкроциркуляторним ру-
