CC BY
21
УДК: 636.034.082:611.02
Новак I. В., к.с.-г.н., науковий ствробггник1 (novagor@bigmir.net) Федорович В. С., к.б.н., доцент2 Федорович С. I., д.с.-г.н., професор1© 1.1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв 2. Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт Iм. С. 3. Тжицъкого
Х1М1ЧНИЙ СКЛАД IМОРФОМЕТР1Я ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В
БУГАЙЦ1В
Досл\джено в динамщ х1м1чний склад та ггстолог1чт показники внутршшх оргашв бугаищв украгнсъког чорно-рябог молочног породи. 3 ежом тварин у внутршшх органах вм1ст сухог речовини, жиру / калоршшетъ збыъшуеалися, вм1ст золи змтювався незначно, а вм1ст вологи I бтка -знижувався. Наикалоршшшою була печтка 15-м1сячних бугаищв. Виявлено м\жв\ков1 е\дмтност1 за морфометричними показниками енутрштх оргате. Наибыъша кглъкгстъ серцевих волокон, ниркових клубочтв, ядер гепатоцит1в та площа проевгту альвеол в 1 мм2 спостерггаласяу б-мгсячних тварин. 3 вгком бугаищв ц1 показники зменшувалися, а д1аметр вищеназваних структурних одиницъ - збыъшуеаеся.
Ключов1 слова: бугаиц1, внутр1шш органи, х1м1чнии склад, г/столог1я.
Вступ. Скотарство в Укра!ш е провщною галуззю тваринництва, бо сьогодш саме вщ велико! рогато! худоби отримуемо найбшьше тваринницько! продукцп (бшьше 99 % молока I близько 40 % валового виробництва м'яса), цшшеть I р1зномаштшсть яко! ввдграе чи не найважлив1шу роль у харчуванш людей.
Харчова цшшеть таких внутршшх оргашв як печшка, серце, нирки, легеш, селезшка визначаеться, перш за все, вмютом у них бшюв, жир1в I калоршшетю продукта. У складI бшюв печшки I нирок у значнш кшькост1 мктяться вЫ незамшш амшокислоти, а також цшш в харчовому вщношенш лшщи I мшеральш речовини. Печшка е цшним продуктом за вмктом мшерал1в та в1тамш1в, головним чином водорозчинних групи В (особливо В12), холшу, а також А, К, Е. У нирках також мютиться значна кшьюсть в1тамш1в I так1 важлив1 мшеральш елементи як Бе I Р [1]. Серце I легеш мктять повноцшш бшки в меншш кшькост1, шж печшка I нирки, тому кулшарна цшшеть !х невелика, та все ж щ органи використовують у харчуванш в основному у поеднанш з шшими тканинами I з шшою сировиною. Кр1м харчово! цшносп внутршш органи тварин використовують для виготовлення бюлопчних препарата.
© Новак I. В., Федорович В. С., Федорович I., 2013
123
При дослщженш росту й розвитку тварин важливо також застосувати "методи визначення просторово! структури з допомогою вим1рювань на площиш"[2], встановити характеры! морфометричш та цитокарютипов1 змши в кл1тинах I тканинах. Спостер1гаючи пщ мжроскопом змши в кл1тинах I тканинах внутршшх оргашв, можна яюсно охарактеризувати конкретний морфогенез, рют I розвиток тварин в цшому [3]. Морфометричний та х1м1чний анал1з дозволяе математично описати законом1рност1 морфогенезу, побудувати рацюнальну класифжащю р1зних змш I процеав в оргашзмг Саме це I було метою наших дослщжень.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проведен! на бугайцях украшсько! чорно-рябо! молочно! породи у племрепродуктор1 "Радех1вське" Льв1всько! области Забш тварин здшснювали у вщ1 6, 12 I 15 мюящв по 3 голови кожного в1ку. Для проведения х1м1чного та пстолопчного анал1зу вщбирали середш проби право! нижньо! частини кожного дослщжуваного органу. У пробах визначали вмкт вологи, сухо! речовини та золи за загальноприйнятими методиками [4], бшка - за Кельдалем, жиру - методом Сокслета [5]. Калоршшсть м'яса вираховували на пщстав1 даних х1м1чного анал1зу за формулою В. М. Александрова [4]. Гктометричш показники внутршшх оргашв бугайщв визначали за методикою Г. Г. Автандшова [3]. Дослщжено кшьккть та д1аметр серцевих волокон, ниркових клубочюв, ядер гепатоцит1в I площу просвпу легеневих альвеол (за допомогою мжроскопа I окулярного гвинтового мжрометра МОВ-1) та кшьккть дослщжуваних структурних одиниць в 1 мм2 (задопомогою окулярно! атки для стереолопчного анал1зу в морфометрп) [3, 6,
7].
Результати дослщження. Встановлено, що за х1м1чним складом внутршшх оргашв бугайщ украшсько! чорно-рябо! молочно! породи р1зного в1ку вщр1знялися м1ж собою (табл. 1). Так, у серщ та легенях вмкт вологи з в1ком тварин зменшувався, вмкт сухо! речовини I жиру зростав, а вмют бшка майже не змшювався. Енергетична цшшсть цих оргашв з 6- до 12-мюячного вшу бугайщв зросла на 40,7 (Р<0,001) I 119,1 (Р<0,001), з 12- до 15-мкячного -на 14,0 (Р<0,05) { 41,5 (Р<0,001) та з 6- до 15-мкячного - на 54,7 (Р<0,001) { 160,6 Ккал/кг (Р<0,001) вщповщно.
У печшщ вмкт вологи з в1ком тварин незначно зростав, а сухо! речовини зменшувався. Найвищий вмкт бшка спостер1гали у печшщ 6-мюячних бугайщв, як1 переважали за цим показником 12- I 15-м1сячний молодняк на 1,19 I 2,22 % вщповщно. За вмштом жиру 15-мюячш тварини переважали 6-мюячних на 2,97, 12-мюячних - на 1,56 %, а за калоршшстю - на 191,13 (Р<0,001) та 105,90 Ккал/кг (Р<0,001) вщповщно.
У нирках найбшьший вмют вологи I найменший вмют сухо! речовини був у 6- I 12-мкячних тварин. Вмют бшка у нирках з вжом бугайщв ус1х дослщних груп майже не змшювався. Вмют жиру найменшим був у тварин 6-мкячного вшу. За цим показником вони поступалися 12- I 15-мкячним бугайцям на 0,52 I 1,86 % вщповщно. Найвища енергетична цшшсть нирок
124
спостер1галася у 15-мюячних тварин, яю за цим показником переважали 6- i 12-мюячних бугайщв на 147,18 (Р<0,001) i 115,41 Ккал/кг (Р<0,001) вщповщно.
У селезшщ вм1ст вологи i cyxoi речовини з вжом бугайщв змшювався несуттево, вм1ст бшка дещо знижувався, а вмют жиру та енергетична цшнють незначно пщвищувалися.
Таблиця 1
Х1м1чний склад i калоршшсть внутр1шшх оргашв бугайщв, M±m (n=3)
Назва органу Х1М1чний склад, % Калорш- Н1СТЬ, Ккал/кг
волога суха речовина бшОК жир зола
6 мгсящв
Серце 79,75±0,90 20,25±0,76 15,06±0,36 4,19±0,83 1,00±0,07 1015,5±7,27
Печшка 73,88±1,34 26,12±0,96 17,94±0,14 7,02±1,00 1,16±0,08 1402,4±5,80
Нирки 78,10±0,93 21,90±0,93 16,94±0,54 3,82±0,44 1,14±0,06 1057,4±6,27
Легеш 79,24±0,70 20,76±0,42 16,13±0,69 3,60±0,23 1,03±0,13 1003,3±1,90
Селезшка 76,77±1,22 23,23±1,11 16,70±0,64 5,26±1,38 1,27±0,18 1184,4±6,15
12 мкящв
Серце 79,31±0,31 20,69±0,39 15,01±0,20 4,64±0,59 1,04±0,02 1056,2±4,70
Печшка 73,58±0,22 26,42±0,62 16,75±1,82 8,43±0,90 1,24±0,12 1487,6±4,57
Нирки 78,00±2,51 22,00±2,34 16,51±0,49 4,34±0,79 1,15±0,05 1089,2±6,95
Легеш 77,80±1,11 22,20±1,07 16,30±0,34 4,78±0,81 1,12±0,09 1122,4±6,65
Селезшка 76,15±0,73 23,85±0,61 16,44±0,70 6,16±0,23 1,25±0,06 1259,2±1,96
15 мкящв
Серце 78,98±0,37 21,02±0,68 15,19±0,45 4,71±0,35 1,12±0,09 1070,2±3,92
Печшка 72,97±0,73 27,03±0,78 15,72±1,23 9,99±0,88 1,32±0,20 1593,6±5,60
Нирки 76,88±1,37 23,12±1,52 16,22±1,55 5,68±1,11 1,22±0,15 1204,6±7,06
Легеш 77,23±0,53 22,77±0,48 16,34±0,37 5,20±0,42 1,23±0,08 1163,9±4,15
Селезшка 76,01±1,10 23,99±1,23 15,16±0,87 7,49±1,05 1,34±0,04 1333,1±5,60
При спалюванш середньоТ проби внутршшх оргашв тварин р1зного вжу юльюсть золи суттево не змшювалася [ залежно вщ органу та вжу бугайщв знаходилася в межах 1,00-1,34 %.
У пор1вняльному аспект! морфометричш показники дослщжуваних внутршшх оргашв у пщдослщних тварин р1зного вжу значно вщр1знялися м\ж собою. (рис. 1-3, табл. 2).
6 мюящв 12 мюящв 15 мюящв
Рис. 1. Поперечний розр1з волокон мюкарда бугайщв р1зного вжу
Найбшьша кшькють волокон мюкарда в 1 мм2 вщм1чена у 6-мюячних тварин -187,8 шт. (х300), у подальшому цей показник зменшувався [ у 12-мюячних
125
бугайщв вш був меншим на 28,0, а у 15-мюячних - на 68,5 шт. (Р<0,001). Р1зниця за цим показником м\ж 12- [ 15-мюячними тваринами складала 40,5 шт. (Р<0,05). Коефщ1енти вар1ащ1 кшькост1 волокон мюкарда на 1 мм2 були в межах 19,5-25,8 %.
Таблиця 2
Морфометричш показники внутр1шшх оргашв бугайщв, п=3
Показник В1К тварин, М1сиц1
6 12 15
М±т су, % М±т Су, % М±т Су, %
Нирки
Кшьюсть клубочюв на 1мм2, шт. (х60) 6,8±0,45 32,8 3,8±0,15 40,5 3,7±0,23 36,4
Д!аметр клубочюв, мкм (х180) 117,5±2,68 23,2 160,9±4,14 24,7 162,1±5,75 27,9
Серце
Ктьюсть волокон мюкарда на 1 мм2, шт. (х300) 187,8±10,56 19,5 159,8±15,98 28,3 119,3± 10,23 24,3
Д!аметр волокон мюкарда, мкм (х900) 13,7±0,32 29,6 14,4±0,36 27,7 17,8±0,56 28,5
Печшка
Кшьюсть ядер гепатоцнлв на 1мм2, шт. (х300) 12,5±0,59 26,6 9,5±0,39 18,3 8,3±0,44 30,5
Д!аметр ядер гепатоцнлв, мкм (х900) 5,2±0,07 16,4 6,2±0,11 18,1 6,4±0,11 21,5
Легеш
Площа просвггу альвеол, мм2/мм2 (х300) 0,72±0,01 12,7 0,69±0,01 14,8 0,65±0,01 16,7
Д1аметр серцевих волокон з вжом бугайщв збшьшився вщ 13,7 у 6-мюячних телят до 17,8 мкм (х900) - у 15-мюячних. Р1зниця за цим показником м\ж 6- [ 15-мюячними тваринами становила 4,1 (Р<0,001), а м\ж 12- \ 15-мюячними - 3,4 мкм (Р<0,001). Мшливють згадуваного показника у тварин р1зного вку суттево не вщр1знялася [ знаходилася в межах 27,7-29,6 %.
Дослщження показали, що найбшьша кшькють клубочюв нирок на 1 мм2 вщм1чена у 6-мюячних бугайщв (рис. 2) - 6,8 шт. (х60), до 12-мюячного вжу цей показник зменшився на 3,0 (Р<0,001) [ до 15-мюячного - на 3,1 шт. (Р<0,001). Коефщенти вар1ащ1 вищезазначеного показника знаходилися в межах 32,8-40,5 %.
6 мюящв 12 мюящв 15 мюящв
Рис. 2. Клубочки нирок бугайщв р1зного вжу
126
Найменший д1аметр клубочюв нирок був у 6-мюячних бугайщв -117,5 мкм (х180). За даним показником вони поступалися 12- \ 15-мюячним тваринам вщповщно на 43,4 \ 44,6 мкм (Р<0,001). Мшливють зазначеного показника з в ком тварин збшьшувалася, проте незначно - вщ 23,2 до 27,9 %.
Встановлено, що у печшщ кшькють ядер гепатоци™ в 1 мм2 (рис. 3) з вком бугайщв в1рогщно зменшувалася: вщ 12,5 шт. у 6 мюящв до 9,5 шт. - у 12 мюящв, тобто р1зниця за цим показником м\ж названими тваринами складала 3,0 шт. при Р<0,001. 3 12- до 15-мюячного вку бугайщв названий показник зменшився до 8,3 шт. на одиницю площ1 (х300) [ р1зниця м\ж цими тваринами становила 1,2 шт. при Р<0,05. Коефщенти вар1ащ1 кшькост1 ядер гепатоцит1в на 1 мм2 печшки знаходилися в межах 18,3-30,5 %.
За д1аметром ядер гепатоцит1в 6-мюячш бугайщ поступалися 12- \ 15-мюячним вщповщно на 1,0 [ 1,2 мкм (Р<0,001). Залежно вщ вжу тварин мшливють цього показника коливалася вщ 16,4 % у 6 мюящв до 21,5 % - у 15 мюящв.
6 мюящв 12 мюящв 15 мюящв
Рис. 3. Ядра гепатоци-лв печшки бугайщв р1зного вжу
У легенях пщдослщних бугайщв дослщжено площу просвпу альвеол. Одержан! даш свщчать, що з вком тварин цей показник зменшувався (рис. 4): 6-мюячш бугайщ за площею просвпу альвеол переважали 12- [ 15-мюячних вщповщно на 0,03 (Р<0,05) [ 0,07 (Р<0,001), а м\ж 12- [ 15-мсячними тваринами р1зниця за вказаним показником становила 0,04 мм2/мм2 (Р<0,001). Мшливють його з вком бугайщв зростала вщ 12,7 (у 6 мюящв) до 16,7 % (у 15 мюящв).
6 мюящв 12 мюящв 15 мюящв
Рис. 4. Площа просвггу альвеол легень бугайщв р1зного вжу Висновки. Бугайщ украТнськоТ чорно-рябоТ молочноТ породи вщр1знялися м\ж собою за х1м1чним складом внутршшх оргашв. Найбшьший вмют вологи у вс[ вков1 перюди виявлено у серщ, сухоТ речовини, бшка [ жиру
127
- у печшщ та золи - у селезшщ. Найвищою енергетичною щннютю характеризувалася печшка. 3 вжом тварии у внутршшх органах вмют сухо! речовини, жиру i калоршнють збшьшувалися, вмют золи змшювався незначно, а вм1ст вологи i бшка - знижувався.
У шддослщних бугайщв встановлено м1жв1ков1 вщмшност1 за морфометричними показниками внутршшх оргашв. Найбшьша кшькють на одиницю площ1 (1 мм2) серцевих волокон, ниркових клубочмв, ядер гепатоцит1в та площа просвпу альвеол спостер1галася у 6-мюячних тварин. 3 в1ком бугайщв щ показники зменшувалися, а д1аметр вищеназваних структурних одиниць - збшьшувався.
Л1тература
1. ПавловськийП. Е. Биохимия мяса. / П. Е. Павловский, В. В. Пальмин ; под редакцией А. М. Кузина. - М. : Пищевая промышленность, 1975. - 344 с.
2. Гуцол А. Практическая морфометрия органов и тканей : для врачей патологоанатомов / А. Гуцол, Б. Кондратьев ; под ред. Г. Г. Автандилова. -Томск, 1988. - 135 с.
3. АвтандиловГ. Г. Морфометрия в патологии / Г. Г. Автандилов. - М. : "Медицина", 1973. - 248 с.
4. Шкурин Г. Т. Забшш якост1 велико! рогато! худоби (методики дослщжень) / Г. Т. Шкурин, О. Г. Тимченко, Ю. В. Вдовиченко. - К. : Аграрна наука, 2002. - 50 с.
5. Матросова С. И. Технохимический контроль в мясной и пищеперерабатывающей промышленности / И. С. Матросова. - М. : Пищевая промышленность, 1966. - 182 с.
6. Кашкэ К. Введение в количественную цито-гистологическую морфологию / К. Кашкэ. - Бухарест : Издательство академии CP Румынии, 1980. - С. 14-176.
7. Микроскопия www.laboratorium.dp.ua.
Summary
I. V.Novak, V. S. Fedorovych, E. I. Fedorovych
CHEMICAL COMPOZITION AND MORPHOMETRY OF INTERNAL
ORGANS BULL
Investigated the dynamics of chemical composition and histological parameters of the internal organs of calves Ukrainian black and white dairy breed. With age, the animals in the internal organs of the content of dry matter, fat and calorie content increased, ash content varied slightly, and the moisture content and protein - declined. Most calories liver was 15-month-old calves. Found between age differences in morphometric parameters of the internal organs. The largest number of cardiac fibers, renal glomeruli, the nuclei of hepatocytes and alveolar lumen area of 1 mm2 was observed in 6-month-old animals. With age, calves, these figures decreased and the diameter of the above structural units - increased.
Key words: bull, internal organs, chemistry, histology.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
128
