CC BY
27
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(2), 223-229, doi: 10.15421/2017_40
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.4.053.087.72
Chemical, mineral and amino acid composition of pork in the application of selenium compounds in feed
L.V. Pirova, L.T. Kosior, Y.O. Mashkin, I.O. Lastovska
Bila Tserkva National Agrarian University Bila Tserkva, Ukraine, Email: tehnologkaf@ukr.net Submitted 15.04.2017. Accepted 12.06.2017
The productivity of young pigs grown for meat and slaughter quality of their products was estimated at use of feed with different levels and sources of selenium. Pigs of large white breed were used for scientific experiment that was carried out by method of groups (pairs-analogues). The level of inorganic and organic selenium in the diets of experimental groups was regulated by the introduction of feed of sodium selenite and Sel-Plex. Part of selenium in mixed fodder of poultry control group was 0.07 mg/kg of dry matter and in the fodder of pigs of 2-th, 3-th, 4-th and 5-th research groups that were 0.2; 0.2; 0.3 and 0.4 mg/kg of dry matter respectively. The animals of second group were administered in feed sodium selenite and 3, 4 and 5th - Sel-Plex. The feeding was done by group and feed was distributed twice - in morning and evening. It was proved introducing selenium in feed young pigs was improved the quality and biological value of meat. The inclusion of organic selenium at 0.3-0.4 mg/kg dry matter was contributed to increasing concentrations of selenium in meat by 36.8 and 48.0 %, copper - by 25.6 and 26.8, zinc - 20.8 and 21.3 % and was reduced the concentration of cadmium in 29.7-35.1 % mercury - in 18.8-19.2 % in meat. It was determined to trend to increasing of lead content in products slaughter of animals experimental groups. The use of sodium selenite compared to the organic compound is less positive impact on meat quality of pigs. Key words: selenium, pigs, meat, chemical composition, minerals, amino acids.
^м1чний, мЫеральний i амЫокислотний склад м'яса свиней за введення селеновмкних добавок у рацюн
Л.В. ^рова, Л.Т. Косюр, Ю.О. Машкш, 1.О. Ластовська
Бiлоцеркiвський нацiональний аграрний ун'/верситет Email: tehnologkaf@ukr.net
Проведено оцЫку продуктивное^ молодняку свиней, яких вирощували на м'ясо, i яюсть Тх продукпв забою, за використання комбiкормiв з рiзними рiвнями i джерелами селену. Матерiалом для науково-господарського дослщу були поросята велико! бтоТ породи. Рiвень неоргаычного i оргаычного селену у рацюнах дошдних груп регулювався за рахунок введення до комбкорму селенгу натр^ i сел-плексу методами вагового дозування та багатоступеневого змшування. Ктьюсть селену у комбiкормi для свиней контрольно! групи становила 0,07 мг/кг сухо! речовини (природний вмкт), у рацюнах свиней 2-i, 3-i, 4-i i 5-i дослщних груп - вщповщно 0,2; 0,2; 0,3 i 0,4 мг/кг сухо! речовини. Тваринам 2-i групи до комбкорму вводили селеыт натрю а 3, 4 i 5-i - сел-плекс. Комбкорми згодовували у сухому розсипному виглядк Годiвля молодняку була груповою. Добову юльюсть комбкорму роздавали дворазово - вранц та ввечерк Встановлено, за уведення селену в комбкорм молодняку свиней спостер^алася тенден^я до пщвищення яюсних показниюв та бюлопчно'|' цЫносп м'яса. Включення оргаычного селену на рiвнi 0,3-0,4 мг/кг сухо! речовини сприяло пщвищенню концентрацп у м'яс селену на 36,8 i 48,0 %, м^ - на 25,6 i 26,8, цинку - на 20,8 i 21,3 % i зниженню концентраци кадм^ на 29,7-35,1 %, ртут - на 18,8- 19,2 % у м'яа. Виявлено тенден^ю до зниження вмкту свинцю у продуктах забою тварин дослщних груп. Використання селеыту натрю порiвняно з оргаычною сполукою, мае менш позитивний вплив на яюсть м'яса свиней.
Ключовi слова: селен, свиы, м'ясо, xiмiчний склад, мЫеральы речовини, амЫокислоти.
Вступ
Забезпечення високоУ продуктивностi свиней та якост продуктiв Ух забою залежить вщ повноцiнноí i збалансованоУ годiвлi не тГльки за енергieю i протеУном, а й мiнеральними речовинами, у тому числГ мiкроелементами. У сучасних умовах природна нестача мкроелеменлв у рацюнах тварин посилюеться за рахунок техногенного забруднення (Borisenko, 2004;, Savchenko et al., 2008). При цьому зростае дисбаланс хiмiчних елементiв як у довкГллГ, так i в бюлопчних об'ектах. Потрапляючи до органГзму, важкi метали витiсняють бiогеннi мГкроелементи iз тканин i замiнюють Ух у метаболiчних процесах. Виникае дефщит мiкроелементiв, що спричиняе значнi збитки як через загибель тварин, так i через зниження продуктивного та бюлопчноУ повноцiнностi продукцп тваринництва, зокрема свинарства (Mahan et al., 1996; Surai, 2007; Fairweather-Tait et al., 2011; Joksimovic, Todorovic et al, 2012; Lisiak et al., 2014). Потрапляючи до органГзму з водою та кормами, важк метали знижують загальну резистентнГсть органiзму тварин, засвоювання поживних речовин, а також забруднюють м'ясо (Polischuk et al., 2009; Bulavkina et al., 2008), що негативно впливае на здоров'я людей - споживачГв цього продукту. Основним шляхом захисту тварин вГд токсичних речовин е пГдвищення загальних захисних функцм органГзму та створення умов годГвлГ, що сприяють виведенню токсиыв. Цього можливо досягти введенням до рацюыв тварин селеновмiсних добавок. ОскГльки сполуки селену характеризуються високою ефективнктю вГдносно запобiгання токсичного впливу солей ртул, кадмiю, свинцю, миш'яку (Ognjanovic et al., 2008; Grosicki et al., 2002; Yang et al., 2008; Saxena et al., 2007).
ВГдомо, що одыею з властивостей селену е здатнкть його за фГзюлопчним рiвнем у плазмi кровГ утворювати 6ГологГчно недоступнi сполуки з важкими металами, що е важливими для функцюнування системи захисту органГзму вГд токсичного впливу окремих елеменлв (Batorska et al, 2017; Tishenkov et al., 2007; Magos et al., 1987; Calvo et al., 2017; Mateo et al., 2007). Результати дослГджень Гз питань взаемодп селену та важких металГв в органiзмi тварин засвГдчили доцГльнГсть використання селеновмГсних препаралв у рацГонах Гз метою зменшення трансформацГ'' ртутГ, кадмГю i свинцю у продущю (Reddy et al., 1981; Yang et al, 2008; Grosicki et al, 2002; Payne et al., 2005; Upton et al., 2009; Zhan et al., 2007). Проте, введення рГзних доз i джерел селену у комбГкорми для свиней i Ух взаемодГя з компонентами комбГкормГв, вплив на перетравнГсть корму, обмГн речовин, баланс мГкроелементГв, якГсть свинини вивченГ недостатньо. Таким чином, дослГдження з визначення оптимальних доз селену з урахуванням його бюлопчноУ доступносп з органГчних i неорганГчних джерел у рацГонах молодняку свиней на вГдгодГвлГ та з метою зменшення надходження важких металГв, зокрема кадмГю, свинцю i ртутГ в продукцГю свиней е актуальними.
Тому метою наших дослГджень було вивчення ефективност згодовування молодняку свиней на вГдгодГвлГ рГзних доз i джерел селену та встановленнГ його впливу на вмГст важких металГв у продуктах забою.
Матерел i методика досл1джень
ДослГдження Гз встановлення оптимального рГвня i джерела селену у повнорацюнних комбГкормах для свиней проводили в умовах свиноферми ТОВ „Пилипчанське" КиУвськоУ областГ. ВГдповГдно до схеми дослГду (табл. 1) з поросят вГком 2,5 мГсяцГ, за методом груп, було сформовано 5 груп, по 10 голГв у кожнм.
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослГду
Група КГлькГсть Особливост годГвлГ
тварин, голГв зрГвняльний основний перГод
перюд (15 дГб) (150 дГб)
1 -контрольна 10 ПК ПК (вмГст Se - 0,069 мг/кг сухоУ речовини)
2-дослГдна 10 ПК ПК + Na2SeO3 (вмГст Se - 0,2 мг/кг сухоУ речовини)
3-дослГдна 10 ПК ПК + сел-плекс (вмГст Se - 0,2 мг/кг сухоУ речовини)
4-дослГдна 10 ПК ПК + сел-плекс (вмГст Se - 0,3 мг/кг сухоУ речовини)
5-дослГдна 10 ПК ПК + сел-плекс (вмГст Se - 0,4 мг/кг сухоУ речовини)
ПримГтка. ПК - повнорацюнний комбГкорм
Для дослiду тварин в групи подбирали за принципом пар-аналопв. Тварин-аналогiв пiдбирали з одного гызда за походженням, вiком, статтю та живою масою (Kononenko et al., 2003).
Пiддослiдним тваринам усiх груп у основний перюд згодовували повнорацюнний комбкорм, який включав ячмiнь, пшеницю, кукурудзу, соевий шрот, з додаванням кормових дрiжджiв, сiнного борошна, в^амЫно-мЫерального премiксу та мiнеральних добавок (сть кухонна, крейда кормова, дикальцiйфосфат). Балансування рацюыв у зрiвняльний i основний перюди здiйснювали за деталiзованими нормами годiвлi молодняку свиней з урахуванням змЫи живоУ маси тварин i поУдання ними кормiв (Kalashnikov А. Р. et al, 2003). ВГдповГдно до бiологiчноУ закономiрностi росту свиней, вiдгодiвля складалася з перiодiв: вирощування вiд 40 до 70 кг i вiдгодiвлi вiд 71 до 120 кг живоУ маси. Комбкорми для пiддослiдних тварин зважували щоденно для кожноУ групи. Рiзниця у годiвлi тварин полягала у тому, що тваринам контрольно!' групи згодовували комбкорм з фактичним вмiстом селену в рацюы - 0,069 мг/кг сухоУ речовини, а до комбкорму тварин дослiдних груп додатково уводили селеновмкн сполуки.
Пкля заюнчення науково-господарського експерименту проводили контрольний забм свиней (по три голови з кожно! групи) з наступним обвалюванням напiвтуш для визначення морфолопчних та фiзико-xiмiчниx показниюв продуктiв забою. Для забою выбирали тварин з живою масою, що вiдповiдала середнiй величинi по групк Забiй проводили, керуючись вiдповiдними нормами про захист тварин пщ час забою (European Communities, 2009). Дослщження фiзико-xiмiчниx властивостей м'яса проводили за традицмними методиками (Polivoda et al, 1977). Активну кислотнкть (рН) - за допомогою стацюнарного рН-метра типу рН-340. Вологоутримуючу здатнiсть м'яса - прес-методом за Ф.Грау i Ф. Гамма в модифкацп В. Воловинсько'!' та В. Кельмана. Iнтенсивнiсть забарвлення - методом екстракцп за Д. Февсоном i Кiрсаммером. Нiжнiсть м'яса - визначали за допомогою приладу типу Уорнера-Брацлера за силою, необхщною для перерiзання зразка м'яса за 1 сек. Мармуровкть - вираховували за вщношенням кiлькостi жирових включень, розмiщениx на поперечному розрiзi дослщжуваного м'яза до його площi. Аммокислотний склад найдовшого м'яза спини визначали на автоматичному аналiзаторi ТТТ 339 з використанням катюннообмЫноУ смоли LG ANB з активною групою SO3 лабораторп 1нституту бiоxiмii iм. О.В. Паладма (Polivoda et al, 1977). МЫеральний склад корму, м'яса - в лабораторп науково-теxнiчного центру „Вириа-ltd" методом спектрального аналiзу з використанням рентгено-флуоресцентного спектрометра та в обласнм ветеринарнм лабораторii м. Вишневе на атомно-абсорбцмному спектрофотометрi С-115-М1 -ПК. Вмкт ртутi визначали колориметрично зпдно з ГОСТ- 26927-86 . Бюметричну обробку даних здмснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних фунщй (Plokhinskiy, 1969). В таблицях наведено середне значення та стандартне вщхилення.
Осюльки ми вивчали протекторы властивост селену в залежност вiд дози i джерела його в рацiонаx тварин, визначали вмкт мiкроелементiв у комбкормах. Данi вiдносно мiнерального складу свщчать, що вмiст мiдi, цинку, кадмю свинцю i ртутi в комбкормах знаходився в межах максимально допустимого рiвня.
Селену у рацiонаx свиней контрольно! групи мктилося у 14,5, раза, 2 i 3-i дослiдниx груп - у 5 разiв, 4 i 5-i - у 3,3 i 2,5 раза менше порiвняно з максимально допустимим рiвнем елемента у комбiкормаx для свиней.
Таблиця 2. Вмiст важких металiв в комбiкормi пiддослiдниx свиней , мг/кг сухо! речовини
Елемент Вмкт МДР, мг/кг
Se 0,07 1,0
Pb 1,04 5,0
Cd 0,16 0,40
Hg 0,04 0,10
Cu 11,50 80,0
Zn 80,60 100,0
Mn 59,80 -
Fe 104,30 200,0
Co 0,92 2,0
Примака. МДР - максимально допустимий рiвень
Результати досл1джень та ix обговорення
Яюсть м'яса, його теxнологiчнi та xiмiчнi властивостi значною мiрою залежать вщ вiку, статi, вгодованостi тварин, а також утримання та складу кормiв, що споживають тварини. Основними показниками якосп м'яса е ыжнкть, мармуровкть, колiр, вологоутримуюча здатнiсть i соковитiсть. Аналiз даних свiдчить, що м'ясо свиней контрольно! i дослщних груп характеризувалося високими якiсними показниками (табл. 3). Про ыжнкть м'яса судили по сил^ яка необхщна для перерiзання зразка: чим м'ясо жорстюше, тим бiльше потрiбно часу для перерiзання. Отже, вищий показник часу характеризуе меншу ыжнкть i бiльшу жорсткiсть м'яса.
Найвища ыжнкть м'яса виявлена у тварин 4 i 5-i дослiдниx груп. За цим показником свин цих груп переважали контрольних аналопв на 5,5 i 5,1 % вiдповiдно. Тварини 2 i 3-i дослiдниx груп за ыжнктю м'яса мали перевагу над тваринами контрольно! групи, вщповщно, на 1,5 i 3,2 %.
Мармуровiсть м'яса пов'язана з характером розмщення жирових включень в м'язовм тканинi. Найбiльшу харчову цiннiсть мае мармурове м'ясо, в якому жир мниться в середин м'язових волокон, мiж окремими групами м'язiв, що надае йому соковилсть i ыжнкть. У свиней дослiдниx груп вiдмiчено тенденцiю до зменшення мармуровостi м'яса порiвняно з контролем, що мае пряму кореляцю iз зниженням вмкту жиру в м'язовiй тканинi.
Колiр м'яса е об'ективним показником при оцЫц якостi i обумовлений барвами вах його тканин, особливо наявнктю мiоглобiну - глобулярного бiлку. За умови правильного забою i знекровлення тварин у м'язовм тканин зводиться до м^муму наявнiсть пiгментiв гемоглобму i продуктiв його окиснення. За Ытенсивнктю забарвлення м'яса свинi дослщних i контрольно! груп iстотно не вдазнялось мiж собою. Проте, менш мтенсивним було забарвлення у м'язовм тканин свиней 4 i 5-i дослщних груп, що споживали оргаычну форму селену у виглядi сел-плексу у дозi селену 0,3 i 0,4 мг/кг сухо! речовини. Рiзниця за цим показником у тварин цих груп i контролем становила 3,8 i 3,7 % вщповщно. З iнтенсивнiстю забарвлення пов'язана активна кислотысть м'яса, що визначаеться показником рН. Величина цього показника пов'язана з фiзiологiчним станом тварини перед забоем i в певнм мiрi з кiлькiстю глiкогену в м'язовм тканин.
Чим його бГльше, тим бГльше утвориться молочноУ кислоти внаслГдок розкладу глГкогену пГсля забою, що i зумовлюе рГвень рН.
Таблиця 3. ФГзико-хГмГчнГ властивосп м'яса свиней
Група
Показник контрольна дослГдна
1 2 3 4 5
НГжнГсть, сек. 12,44±0,30 12,25±0,25 12,04±0,29 11,76±0,31 11,80±0,24
МармуровГсть, % 10,83±0,14 10,84±0,15 10,76±0,33 10,66±0,39 10,68±0,27
1нтенсивнГсть забарвлення, од. ек. х 100 70,71 ±0,75 71,0±0,92 70,28±2,47 68,04±0,71 68,07±1,19
Вологоутримуюча здатнГсть, % 58,20±1,0 58,30±1,57 58,4±1,36 58,80±0,66 58,70±0,82
рН 5,63±0,07 5,61 ±0,08 5,58±0,05 5,51 ±0,055 5,52±0,09
Волога, % 73,10±0,58 73,50±0,60 73,60±0,35 74,10±0,51 74,0±0,30
Суха речовина, % 26,90±0,58 26,80±0,21 26,80±0,46 26,60±0,22 26,70±0,54
в т.ч. протеУн, % 20,90±0,32 21,10±0,21 21,20±0,54 21,80±0,30 21,80±0,30
жир, % 2,27±0,13 2,23±0,28 2,23±0,22 2,08±0,12 2,14±0,16
зола, % 1,07±0,11 1,09±0,09 1,10±0,06 1,11 ±0,08 1,12±0,09
БЕР, % 2,70±0,34 2,40±0,29 2,30±0,18 1,60±0,28 1,60±0,12
*Р<0,05 по вГдношенню до контрольно! групи
Показник рН м'яса тварин контрольно!' i дослiдних груп становив 5,63- 5,51, що характеризувало високу яюсть м'яса. За рН у м'яс свин 4 i 5-У дослГдних груп поступалися аналогам контрольноУ групи на 2,1 i 2,0 % вГдповГдно. Вiдмiтимо, що iдеальним вважаеться значення рН 5,5, яке ствпадае або близьке до iзоелектричноУ точки м'язових бтюв. Ознакою високих технолопчних властивостей м'яса, таких як, соковилсть i нiжнiсть е вологоутримуюча здатнкть. Високе значення рН (5,4-5,8) пщвищуе вологоутримуючу здатнiсть м'яса. При низькм вологоутримуючiй здатностi м'ясо стае сухим i жорстким. Вологоутримуюча здатнiсть м'яса свиней пГддослГдних груп характеризувала високу яюсть його. Рiзниця за цим показником мiж тваринами контрольноУ i дослiдних груп була несуттевою i становила - 0,1 -0,6 %. Вмiст води в м'ясi залежить вГд тканинного складу, в першу чергу, вщ вмiсту жировоУ i сполучноУ тканин. З пiдвищенням вмкту жиру знижуеться вмiст води. Волопсть м'яса знаходиться в межах вщ 70 до 80 %. Порiвняльна оцiнка вмiсту вологи в м'яа забитих свиней виявила тенденцiю деякого збтьшення загальноУ вологи у м'яа тварин дослГдних груп, яким до комбкорму додавали селен.
За вмiстом сухоУ речовини в м'ясi тварин дослГдних груп рiзницi не виявлено. Вмiст сирого протеУну, який пщвищуе бiологiчну цiннiсть м'яса, був вищий за контроль у м'ясi тварин 2 i 3-У дослiдних груп на 0,2 i 0,3 %, 4 i 5-У груп - на 0,9 % вГдповГдно.
Харчова цЫысть м'яса в значнiй мiрi залежить вiд вмiсту в ньому жиру, який пщвищуе бiологiчну цЫнкть i надае м'ясним продуктам приемы смаковi якостi. За вмiстом жиру у м'язовм тканинi свинi 4 i 5-У дослiдних груп поступалися контролю 0, 2 i 0,1 % вГдповщно.
Виявлено тенденцiю до пщвищення вмiсту сироУ золи у м'яа свиней дослщних груп. Проте, збагачення комбiкорму селеном призвело до яюсноУ змiни сироУ золи. Зокрема, вмiст кальцiю та фосфору в м'язовм тканин свиней дослiдних груп мало вдазнявся вiд контрольних показниюв. Варто вiдмiтити незначне пiдвищення юлькосп цих елементiв в м'ясi свиней дослщних груп вiдносно контролю (табл. 4).
Таблиця 4. Вмкт мЫеральних речовин в найдовшому м'язi спини свиней,
Група
Елемент контрольна дослГдна
1 2 3 4 5
Кальцм 0,031 ±0,0017 0,032±0,0026 0,033±0,0035 0,035±0,0023 0,036±0,0052
Фосфор 0,22±0,038 0,23±0,026 0,24±0,015 0,26±0,023 0,27±0,032
Залiзо, мг/кг 2,6±0,51 2,8±0,45 2,8±0,44 3,2±0,35 3,3±0,40
Марганець, мг/кг 0,14±0,015 0,16±0,015 0,17±0,029 0,20±0,023 0,22±0,032
Селен, мкг/кг 103,3±4,27 119,7±5,63 124,1 ±4,35* 141,3±5,65** 152,9±6,23**
Цинк, мг/кг 20,7±0,78 21,5±1,09 22,6±1,20 25,0±0,53** 25,1 ±1,04*
Мщь, мг/кг 0,82±0,024 0,86±0,079 0,87±0,049 1,03±0,043* 1,04±0,041 *
Кадмм, мг/кг 0,037±0,0023 0,033±0,0034 0,031 ±0,0026 0,026±0,0026 * 0,024±0,0029*
Свинець, мг/кг 0,086± 0,0049 0,084±0,0052 0,082±0,0042 0,074±0,0056 0,072±0,0054
Ртуть, мкг/кг 2,55±0,128 2,44±0,340 2,34±0,298 2,07±0,100* 2,06±0,120*
*Р<0,05; **Р<0,01 по вГдношенню до контрольноУ групи
BBegeHHA ce/eHoBMicHi/ix cno/yK go рацiонiв cBi/iHei/i 2 i 3-i flocniflHi/ix rpyn cnpi/iA/o nigBi/i^eHHro BMicTy 3a/i3a y M'Aci, BignoBigHo, Ha 7,7 %, a 4 i 5-i - Ha 23,1 i 26,9 %. BMicT мapгaнцro y HawgoBmoMy M'A3i cni/iHi/i TBapi/iH 2, 3, 4 i 5-i flocniflHi/ix rpyn 6yB bm^mm, BignoBigHO, Ha 14,3; 21,4; 42,9; 57,1 %.
ro/OBHoro MeToro floc/igxeHb 6y/o Bi/iBMeHHA Bn/i/iBy 3rogoByBaHHA niflfloc/igHMM TBapi/rnaM ce/eHiTy HaTpiro Ta pi3Hi/ix piBHiB ce/-n/eKcy Ha BMicT BaxKi/ix MeTa/iB y npogyKTax 3a6oro. Ctocobho цboгo npoBofli/i/i/i aHa/i3i/i BMicTy Se, Cd, Pb, Hg, Zn i Cu y M'A3oBii/ TKaHMHi. B pe3y/bTaTi gocniflxeHb bi/iabi/i/i/i, ^o BMicT Se, Cd, Pb, Hg, Zn Ta Cu y M'Aci niflfloc/iflHMx cBMHew He nepeBM^yBaB rpaHMMHo ,qonycTi/iMoi KoH^HTpa^i.
Ak 3acBiflMyroTb gaHi 3acrocyBaHHA y rogiB/i Mo/og-iAKy cBMHew ce/eHoBMicHi/ix cno/yK cnpi/iA/o niflBi/i^eHHro BMicTy ce/eHy y npogyKTax 3a6oro TBapi/iH goc/igHMx rpyn. TaK, 3a BMicToM ce/eHy y M'A3oBii/ TKaHMHi cBMHi 2, 3, 4 i 5-i floc/iflHi/ix rpyn nepeBM^yBa/M KoHTpo/b, BignoBigHo, Ha 6,2; 20,1 (P<0,05); 36,8 (P<0,01) i 48,0 % (P<0,01). y M'Aci nigcBMHKiB 3, 4 i 5-i goc/igHMx rpyn BiflK/aga/ocA ce/eHy, BignoBigHo, Ha 13,1; 28,8 i 39,4 % 6i/bme, Hix y TBapi/iH 2-i floc/iflHoi rpynii 3a3HaMi/iMo, ^o KoM6iKopMM cBMHew 2-i floc/iflHoi rpyni/i 36araMyBa/i/i ce/eHiToM HaTpiro, a go pa^oHiB TBapi/iH 3, 4 i 5-i goc/igHMx rpyn bboam/m opraHiMHy cno/yKy ce/eHy - ce/-n/eKc.
Bi/iKopi/icraHHfl ce/-n/eKcy y paцioнi cBMHew goc/igHMx rpyn cnpi/iA/o nigBi/i^eHHro BMicTy цмнкy y M'Aci Ha 9,2-21,3 %, a ce/eHiTy HaTpiro - /i/ime Ha 3,9 % nopiBHAHo 3 KoHTpo/eM. 36araMeHHA KoM6iKopMy ce/eHoM cnpi/iA/o nigBi/i^eHHro BMicTy Migi y M'Aci cBMHew goc/igHMx rpyn. TaK, y M'A3oBii/ TKaHMHi TBapi/iH цмx rpyn BigMiMeHo bm^mm BMicT Migi Ha 4,9-26,8 % nopiBHAHo 3 TBapMHaMM KoHTpo/bHoi rpyni/i. 3a/exHo Big piBHA i gxepe/a ce/eHy b pa^oHax 3MeHmyBaBcA BMicT BaxKi/ix MeTa/iB y npogyKTax 3a6oro. 3oKpeMa, BigMiMeHo 3Hi/ixeHHA кoнцeнтpaцii KagMiro y M'Aci cBMHew goc/igHMx rpyn Ha 10,835,1 % nopiBHAHo 3 KoHTpo/eM. Pi3Hi/^A Mix TBapMHaMM 2 i 3-i goc/igHMx rpyn cTaHoBi/i/a 6,1 %. 3a3HaMi/iMo, ^o nigcBMHKM цмx rpyn oTpMMyBa/M ce/eH 3a piBHeM 0,2 Mr/Kr cyxoi peMoBi/iHi/i. npoTe go pa^oHiB cBMHew 2-i goc/iflHoi rpyni/i yBogM/M ce/eHiT HaTpiro, a TBapi/iH 3-i - opraHiMHy $opMy ce/eHy y BMr/Agi ce/-n/eKcy.
3acTocyBaHHA g/A rogiB/i Mo/ogHAKy cBMHew ce/eHoBMicHi/ix cno/yK 3yMoBi/i/o TeHgeH^ro go 3Hi/ixeHHA BMicTy cBi/^ro y npogyKTax 3a6oro TBapi/iH goc/igHMx rpyn. Cno/yKi/i pTyTi HeraTMBHo Bn/i/iBaroTb Ha opraHi3M TBapi/iH i /rogei/i HaBiTb y gocMTb HM3bKMx кoнцeнтpaцiAx. BMicT цboгo e/eMeHTa y M'A3oBiM TKaHMHi cBMHeM 3, 4 Ta 5-i goc/igHMx rpyn 6yB hmxmmm nopiBHAHo 3 KoHTpo/eM, BignoBigHo, Ha 8,2; 18,8 (P<0,05) Ta 19,2 % (P<0,05).
OgHMM 3 noKa3HMKiB, AKi xapaKTepi/i3yroTb 6io/oriMHy цiннicтb M'Aca, e aMiHoKMc/oTHMM cK/ag 6i/KiB M'A3oBoi TKaHMHM. Ak 3acBigMyroTb Hami gaHi, 3acTocyBaHHA y rogiB/i Mo/ogHAKy cBMHeM b AKocTi gxepe/a ce/eHy ce/eHiTy HaTpiro Ta ce/-n/eKcy 3yMoBM/o geAKi 3MiHM y a3oTi/icTi/ix cK/agoBMx M'A3oBoi TKaHMHM (Ta6/. 6).
Ta6/мцfl 5. AMiHoKMc/oTHMM cK/ag HaMgoBmoro M'A3a cnMHM cBMHeM, r/100 r
rpyna
noKa3HMK KoHTpo/bHa floc/igHa
1 2 3 4 5
ApriHiH 2,18±0,22 2,19±0,21 2,22±0,18 2,23±0,1 8 2,23±0,16
Ba/iH 3,86±0,25 3,88±0,18 3,94±0,1 3 3,96±0,13 3,95±0,14
ricTMgMH 1,66±0,31 1,67±0,19 1,68±0,12 1,70±0,14 1,70±0,09
lзo/eмцмн 3,09±0,19 3,10±0,12 3,13±0,12 3,17±0,11 3,16±0,11
4,04±0,1 5 4,05±0,1 7 4,07±0,1 2 4,11 ±0,13 4,09±0,12
3,28±0,1 5 3,29±0,17 3,30±0,1 5 3,36±0,15 3,36±0,1 3
MeTioHiH 1,85±0,03 1,91 ±0,11 1,97±0,05 2,03±0,04* 2,02±0,04*
TpeoHiH 2,73±0,23 2,73±0,1 6 2,75±0,09 2,76±0,10 2,76±0,09
TpwnTo^aH 1,34±0,04 1,35±0,04 1,36±0,04 1,37±0,03 1,37±0,03
OKcinpo/iH 0,23±0,01 0,22±0,002 0,22±0,004 0,21 ±0,002 0,21 ±0,003
OeHi/a/aHiH 1,84±0,15 1,85±0,01 1,88±0,11 1,90±0,11 1,90±0,09
3ara/bHMM BMicT HAK 25,87 26,02 26,30 26,59 26,54
Bi/KoBo-AKicHMM noKa3HMK 5,98±0,280 6,13±0,235 6,29±0,089 6,50±0,189 6,46±0,059
*P<0,05 no BigHomeHHro go KoHTpo/bHoi rpynM
TaK, BMAB/eHa тeнAeнцiA nigBM^eHHA BMicTy He3aMiHHi/ix aMiHoKMc/oT (HAK) y M'Aci cBMHeM floc/igHMx rpyn. РiзнмцA 3a BMicToM apriHiHy b M'A3oBiM TKaHMHi TBapi/iH goc/igHMx rpyn 6y/a b Mexax 6io/oriMHoi HopMM. 3a BMicToM Ba/iHy b M'Aci cBMHeM goc/igHMx rpyn cnocTepira/acA geAKa тeнAeнцiA go nigBM^eHHA nopiBHAHo 3 KoHTpo/eM. РiзнмцA 3a BMicToM ricTMgMHy y M'A3oBiM TKaHMHi TBapMH KoHTpo/bHoi i goc/igHMx rpyn Tex 6y/a b Mexax 6io/oriMHoi HopMM. 3a BMicToM iзo/eмцмнy y M'Aci cBMHi 2, 3, 4 Ta 5-i rpyn nepeBaxa/M aHa/oriB KoHTpo/bHoi rpynM, BignoBigHo, Ha 0,3; 1,6; 2,6 Ta 2,3 %, npoTe pi3Hi/^A Mix TBapMHaMM KoHTpo/bHoi i goc/igHMx rpyn 6y/a HeBiporigHoro. He3HaMHy nepeBary BMAB/eHo y M'A3oBiM TKaHMHi cBMHeM goc/igHMx rpyn 3a BMicToM /ei/^i/iHy. Цeм noKa3HMK y TBapi/iH goc/igHMx rpyn 3HaxogMBcA b Mexax 6io/oriMHoi HopMM i 6yB bm^mm 3a KoHTpo/b Ha 0,2-1,7 %. 13 He3aMiHHMx aMiHoKMc/oT BMgi/AroTb /i3MH, MeTioHiH Ta TpwnTo^aH, AKi Ha3MBaroTb kpmtmmhmmm. Цe aMiHoKMc/oTM, akmx MacTime Bcboro He BMcTaMae y pa^oHax TBapMH npM BMKopicTaHHi Tpa,qi/i^i/iHi/ix KopMiB. 3a hmmm nepm 3a Bce HopMyroTb paцioнм MoHoracTpMMHMx TBapi/iH.
Введення до рацюну селенГту натрГю та сел-плексу сприяло тенденцГУ пГдвищення вмГсту лГзину у м'ясГ свиней 2 i 3-У дослГдних груп на 0,3 i 0,6 %, а 4 i 5-У груп - на 2,4 % порГвняно з контрольними аналогами. ВмГст метГонГну у м'язовм тканинГ свиней особливо важливий, оскГльки це сГрковмГсна незамГнна амГнокислота. До складу молекули метюнму замГсть арки може включатись селен. У рацюнах свиней 3, 4 та 5-У дослГдних груп селен мГстився в формГ селенометГонГну. Теоретично, накопичення селену в м'язовм тканинГ мало вГдбутися переважно за рахунок цГеУ амГнокислоти. При проведеннГ дослГджень амГнокислотного складу м'яса виявилося, що збагачення комбГкормГв селеновмГсними сполуками органГчного походження сприяло накопиченню метюнму у м'ясГ тварин 3, 4 та 5-У дослГдних груп, вГдповГдно, на 6,5; 9,7 (Р<0,05) та 9,2 % (Р<0,05). У м'яс тварин 2-У дослГдноУ групи за вмГстом цГеУ амГнокислоти вГдмГчено тенденцГю збГльшення на 3,2 %. РГзниця за вмГстом треонГну в м'ясГ мГж тваринами контрольноУ i дослГдних груп була в межах бюлопчноУ норми.
Триптофан е структурним елементом бГлюв та попередником багатьох бюлопчно активних речовин, у тому числГ i вГтамГнГв, тому ретельно контролюеться в рацюнах тварин. У тварин 2 i 3-У дослГдних груп спостерГгалась тенденцГя збГльшення вмГсту триптофану у м'ясГ, вГдповГдно, на 0,7 i 1,5 %, 4 i 5-У - на 2,2 % порГвняно з контролем. Збагачення комбГкормГв селеном зумовило тенденцГю зменшення у м'яа свиней дослГдних груп оксипролГну, який входить до складу бГлюв сполучноУ тканини. У м'язовм тканинГ тварин 2-У дослГдноУ групи вмГст цГеУ амГнокислоти зменшувався порГвняно з контролем на 1,8 %, а 3, 4 i 5-У груп - на 3,6; 6,2 i 5,8 % вГдповГдно. ОскГльки триптофан метиться тГльки в повноцГнних бГлках i не метиться в бГлках сполучноУ тканини, а оксипролГну бГльше тГльки в сполучнотканинних бГлках м'яса, вГдношення триптофану до оксипролГну мае важливе бГологГчне значення.
За бГлково-яюсним показником м'яса у тварин 2 i 3-У дослГдних груп виявлено тенденцГю пГдвищення порГвняно з аналогами контрольноУ групи, вГдповГдно, на 0,2 i 0,3 %, 4 i 5-У груп - на 0,5 %. Це свГдчить про те, що введення до комбГкормГв молодняку свиней органГчноУ сполуки селену у виглядГ сел-плексу сприяло деякому збГльшенню повноцГнних бГлюв у м'яа. 1з збГльшенням вмГсту незамГнних амГнокислот виявлена тенденцГя збГльшення вмГсту фенГлаланму у м'язовГй тканинГ дослГдних свиней.
Отже, уведення до рацюыв молодняку свиней селеновмГсних сполук сприяло тенденцп пГдвищення бГологГчноУ цГнностГ м'яса. НайкращГ показники вГдмГченГ у тварин 4 i 5-У дослГдних груп, як отримували сел-плекс з доведенням рГвня селену в комбГкормГ 0,3-0,4 мг/кг сухоУ речовини. Про це свГдчить тенденцГя пГдвищення бГлково-якГсного показнику м'яса свиней цих груп на 0,5 %, а також вмГсту незамГнних амГнокислот на 2,6-2,8 %.
Висновки
Отже, фГзико-хГмГчнГ властивосп м'яса i сала показали, що уведення селенГту натрГю i сел-плексу до складу комбГкорму молодняку свиней на вГдгодГвлГ забезпечуе одержання високоякГсноУ свинини. Зокрема у м'яа тварин дослГдних груп спостерГгалася тенденцГя до пГдвищення ыжносп, соковитосп, вологоутримуючоУ здатностГ i вмГсту сирого протеУну. З уведенням селену у повнорацюнний комбГкорм у м'яа молодняку свиней збГльшуеться вмГст лГзину (на 0,3-2,4 %), метюнму (на 3,2-9,7 %), триптофану (на 0,7-2,2 %) за одночасного зменшення концентрацГУ оксипролГну (на 1,8-6,2 %), що покращуе якГсть свинини.
За використання у повнорацюнному комбГкормГ органГчноУ форми селену у дозГ 0,3 i 0,4 мг/кг сухоУ речовини збГльшуеться концентрацГя селену у м'яа на 36,8 i 48,0 %, мГдГ - на 25,6 i 26,8 i цинку - на 20,8 i 21,3 %. Доза селену 0,2 мг/кг сухоУ речовини незалежно вГд джерела елемента була менш ефективною.
ОрганГчний селен в дозах 0,3 i 0,4 мг/кг сухоУ речовини помГтно проявляе протекторы функци, що свГдчить зменшення вмГсту кадмГю у м'язовГй тканинГ свиней порГвняно з контролем на 29,7 i 35,1 %, свинцю -13,9 i 16,3 i ртутГ - на 18,8 i 19,2 %. Поповнення нестачГ селену у рацюы за рахунок уведення неорганГчноУ й органГчноУ його сполук у дозГ селену 0,2 мг/кг сухоУ речовини менш суттево впливае на вмГст цих елементГв у м'яа свиней.
References
Batorska, M., Wi^cek, J., Rekiel, A. (2017) Influence of organic vs inorganic source and different dietary levels of selenium supplementation in diets for growing pigs on meat quality. J. Elem., 22(2), 653-662.
Borisenko, L.M. (2004) Ocinka ta koriguvannja ттегаГпоУ zabezpechenosti svinej. Naukovij visnik NAU zb. nauk. prac', 74, 174177 (in Ukrainian).
Bulavkina, T.P. Kravchenko, O.I. (2008) Vpliv spivvidnoshennja kal'ciju ta svincju v racionah svinej na himichnij sklad svinini. Mizhvidomchij tematichnij naukovij zbirnik „Svinarstvo", 56, 95-100.
Calvo, L., Toldra, F., Rodriguez, I.A., Lopez-Bote, C., Rey, I.A. (2017) Effect of dietary selenium source (organic vs. mineral) and muscle pH on meat quality characteristics of pigs. Food Sci Nutr. Jan, 5(1), 94-102.
Dan-Yi Yang, D-Y., Yu-Wei Chen, Y-W., John M. Gunn, J.M., Nelson Belzile, N. (2008) Selenium and mercury in organisms: Interactions and mechanisms. Environ. Rev., 16, 71-92.
European Communities. (2009). Council Regulation no. 1099/2009 of 24 September 2009 on the protection of animals at the time of killing. Off. J. L , 1-30.
Fairweather-Tait, S.J., Bao, Y., Broadley, M.R., Collings, R., Ford, D., Hesketh, J.E., Hurst, R. (2011) Selenium in human health and disease. Antioxidants and Redox Signaling, 14 (7), 1337-1383.
Grosicki, A., Kowalski, B. (2002). Lead, cadmium and mercury influence on selenium fate in rats. Bull. Vet. Inst. Pulawy, 46, 337343.
Joksimovic-Todorovic, M., Davidovic, V., Sretenovic, Lj. (2012) The effect of diet selenium supplement on mear quality. Biotechnology in Animal Husbandry, 28(3), 553-561.
Joksimovic Todorovic, M., Jokic, M., Hristov, S. (2006) The effect of different levels of organic selenium on body mass, bodyweight gain, feed conversion and selenium concentration in some gilts tissues. Acta Veterinaria, Beograd, 56(5-6), 489-495. Kalashnikov, A.P., Fisinin, V.I., Shcheglov, V.V, Klejmenov, N.I. (2003). Normy i ratsiony kormleniya sel'skokhozyajstvennykh zhivotnykh. Moscow (in Russian)
Kononenko, V.K., Ibatullin, 1.1., Patrov, V.S. (2003) Praktikum z osnov naukovikh doslidzhen' u tvarinnitstvi. Kiev (in Ukrainian). Lisiak, D., Janiszewski, P., Blicharski, T., Borzuta, K., Grzeskowiak, E. et al. (2014) Effect of selenium supplementation in pig feed on slaughter value and physicochemical and sensory characteristics of meat. Annals of Animal Science, 14(1), 213-222. Magos, L., Clarkson, T., Sparrow, S. (1987) Comparison of the protection given by selenite, selenomethionine and biological selenium against the renotoxicity of mercury. Archs Toxic, 60, 422-426.
Mahan, D.C., Cline, T.R., Richert, B. (1999) Effects of dietary levels of selenium-enriched yeast and sodium selenite as selenium sources fed to growing-finishing pigs on carcass characteristics, and loin quality. Journal of Animal Science, 77, 2172-2179. Mateo, R.D., Spallholz, J.E., Elder, R., Yoon, I., Kim, S.W. (2007) Efficacy of dietary selenium sources on growth and carcass characteristics of growing-finishing pig fed diets containing high endogenous selenium. Journal of Animal Science, 85, P. 1177-1183.
NRC Nutrition Requirements of Swine. (2012). Washington, DC, USA: National Academy Press.
Ognjanovic, B.I., Markovic, S.D., Pavlovic, S.Z. (2008) Effect of Chronic Cadmium Exposure on Antioxidant Defense System in Some Tissues of Rats: Protective Effect of Selenium. Physiological research, 57, 403-411.
Payne, R.L., Southern, L.L. (2009) Changes in glutathione peroxidase and tissue selenium concentrations of broilers after consuming a diet adequate in selenium. Poultry Science, 84, 1268-1276
Polivoda, A.M.,. Strobykin, R.V, Lyubetsky, M.D. (1977). Methods of assessment of quality of products of slaughter at pigs. Techniques of researches on pig-breeding. Kharkiv (in Russian).
Polischuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2012). Doslidzhennja toksichnosti vazhkih metaliv u svinarstvi. Visnik Poltavs'koi derzhavnoi agrarnoi akademii, 1, 53-56. (in Ukrainian)
Plokhinskiy, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlya zootekhnikov. Moscow: Kolos (in Russian).
Reddy, Ch.C., Scholz, R.W. (1981) Cadmium, methylmercury, mercury, and lead inhibition of calf liver glutathione S-transferase exhibiting selenium-independent glutathione peroxidase activity. Toxicology and Applied Pharmacology, 61, 460-468. Savchenko, J.U., Savchuk, I., Savchenko, M., Chorna, L. (2008) Akumuljacija vazhkih metaliv v organizmi svinej. Tvarinnictvo Ukraini, 3, 2-4 (in Ukrainian)
Saxena, R., Jaiswal, G. (2007) Selenium and its role in health and disease. Kuwait Medical Journal, 39(1), 10-18.
Surai, P.F. (2006) Selenium absorption and metabolism (Pp. 161-171). In (Press Cromwell, Ed.). Selenium nutrition and health.
Nottingham University Press, Nottingham, UK.
Tishenkov, A., Grineeva, E., Shevjakov, A. (2007) Vzaimosvjaz' selena i solej tjazhelyh metallov. Kombikorma, 7, 59-60 (in Russian) Upton, J.R., Edens, F.W., Ferket, P.P. (2009) The effects of dietary oxidized fat and selenium source on performance, glutathione peroxidase, and glutathione reductase activity in broiler chickens. Journal of Applied Poultry Research, 18, 193-202. Zhan, X.A., Wang, M., Zhao, R.Q., Li, W.F., Xu, Z.R. (2007) Effects of different selenium source on selenium distribution, loin quality and antioxidant status in finishing pigs. Animal Feed Science and Technology, 132, 202-211.
Citation:
Pirova, L.V., Kosior, L.T., Mashkin, Y.O., Lastovska, I.O. (2017). Chemical, mineral and amino acid composition of pork In the application of selenium compounds In feed. Ukrainian Journal of Ecology, 7{2), 223-229. I Thk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
