CC BY
20
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(2), 239-246, doi: 10.15421/2017_42
ORIGINAL ARTICLE UDC 636.4.084.421
Natural detoxicants in pig rations and their impact on productivity
and quality of slaughter products
L.S. Dyachenko, T.L. Syvyc, O.M. Tytariova, O.A. Kuzmenko, V.V. Bilkevich
Bila Tserkva National Agrarian University E-mail: Djachenko@hotmail. com Submitted 05.05.2017. Accepted 23.06.2017
Among the pollutants one of the main factor is heavy metals. Cadmium, a typical representative of this group has a very toxic effect on both the animal and the human. It is not involved in the vital processes of living organisms. Instead, exceeding the maximum permissible levels of cadmium has negative affects on animal, and accumulation in the tissues, is a threat to human life - the consumer of animal products. The results of research show efficiency of dry apple pulp and dry beet pulp as natural detoxicant of heavy metals, including cadmium, in the body of young pigs. Experimentally proved that the cadmium content in complete feed with the maximum permissible level (1 mg/kg) predetermined decrease of average daily gain of pigs experimental group, compared with the control, by 10.8% and increase of feed conversion by 9.8%. The introduction to the mixed fodder of dry apple pulp (45 g/kg) or dry beet pulp (45 g/kg) with of the same cadmium content contributed that the productivity of animals, the cost of feed for 1 kg of growth, slaughter weight, carcass yield, weight mascara and economic efficiency of fattening young pigs approaching to the level of control. In addition, the use of dry apple pulp and dry beet pulp as natural forage detoxicant in diets of young pigs helps significantly (P <0.05-0.001), reduction of heavy metals, including cadmium in products of slaughter (meat, bacon, liver, kidney, heart), which increases their purity, environmental safety and competitiveness.
Key words: pigs; cadmium; forage detoxicants; productivity; slaughter products
Природы детоксиканти в рацюн та Тх вплив на продуктивысть i яюсть продуклв забою свиней на в1дгод1вл1
Л.С. Дяченко, Т.Л. Сивик, О.М. Титарьова, О.А. Кузьменко, В.В. Бшькевич
Бiлоцеркiвський нацiональний аграрний ун'/верситет E-mail: [email protected]
Наведено результати досл1джень ефективносп використання сухого яблучного i сухого бурякового жому як природних детоксиканлв важких металiв, зокрема Кадмю в органiзмi молодняку свиней на вiдгодiвлi. При цьому встановлено, що вмкт Кадм^ в повнорацюнному комбiкормi в межах максимально допустимого рiвня (1 мг/кг) спричинював зменшення середньодобового приросту свиней дослано!' групи, порiвняно з контролем, на 10,8 % та збтьшення затрат корму на приркт на 9,8 %. За уведення в комбкорм сухого яблучного жому (45 г/кг) чи сухого бурякового жому (45 г/кг) за такого самого вмкту Кадм^ продуктивнкть тварин, затрати корму на 1 кг приросту, забмна маса, забмний вихщ, маса тушМ та економiчна ефективнкть вiдгодiвлi молодняку свиней наближалися до рiвня контролю. Поряд з цим використання сухого яблучного i бурякового жому, як природних кормових детоксиканлв у рацюнах молодняку свиней на вiдгодiвлi, сприяе вiрогiдному (р<0,05-0,001), зменшенню накопичення важких металiв, зокрема Кадмю в продуктах забою тварин (м'ясо, шпик, печЫка, нирки, серце), що пщвищуе Тх доброяюснкть, еколопчну безпечнкть i конкурентоздатнкть.
КлючовI слова: свинi; кадмiй; кормовiдетоксиканти; продуктивнiсть; продукти забою
Вступ
Серед забруднювачiв навколишнього середовища одне з перших млсць займають важкi метали (Lawrence et al., 2009). Кадмм, як типовий представник ^ëï групи, чинить дуже токсичну дГю як на тваринний, так i на людський оргaнiзм. BiH не бере участ у життёво важливих процесах живих оргaнiзмiв. Нaтомiсть, перевищення максимально допустимих рiвнiв цього мiкроелементa негативно впливаё на оргaнiзм само!' тварини, а також, накопичившись в ÏÏ тканинах, несе загрозу життю людини - споживача тваринницькоУ' продукци (Reis et al., 2010). У краУ'нах £вропейського Союзу проблема важких метaлiв нaзрiлa вже давно. Саме тому упродовж останых десятилiть у £С була запроваджена низка обмежень щодо Кaдмiю - 250 нормативних аклв (директиви та регламенти), як обмежують його використання у рГзних сферах. ВмГст важких метaлiв у кормах для тварин регулюё Директива 2005/87 / £C (Official Journal of the European Union, 2005). Цей документ обмежуё вмГст у кормах КадмГю, залежно вГд виду корму та виду i групи тварин, до 0,5-2 мг/кг корму волопстю 12 %.
Законодавство УкраУ'ни теж регламентуё використання Кaдмiю. Так, щодо вмГсту його у кормах для тварин, то в УкраУы дië Перелiк максимально допустимих рГвнГв небажаних речовин у кормах та кормовм сировинГ для тварин (Офщмний вГсник УкраУ'ни, 2012). Для кормГв рослинного походження та мГкробГологГчного синтезу максимально допустимий рГвень КадмГю становить 0,3 мг/кг, а для комбГкормГв - 0,3-0,4 залежно вГд виду та групи тварин.
Жорстке законодавство позитивно вплинуло на стан довкГлля в краУ'нах-членах £вропейського Союзу i вмГст шкГдливих речовин (у т.ч. i КадмГю) в повГтрГ зменшився в рази. Що стосуёться еколопчноУ' ситуацП' в УкраУы, то така тенденцГя на жаль вГдсутня. За даними Центрально!' геофГзичноУ' обсерваторп УкраУ'ни (ЦГО, 2017), в УкраУы з'явилися ареали (поблизу великих пГдприёмств), вмГст КадмГю в грунтах яких становить 21 МДР (КиУ'вська обл.), 11,5 МДР (Житомирська обл.), 3,5 МДР (ЗапорГзька обл.), 4,5 МДР (Черкаська обл.). За даними попереднГх роюв таких рГвнГв забруднення грунту КадмГём не вГдмГчали.
1. За повГдомленнями групи болгарських вчених (Alexieva et al., 2007), вмГст КадмГю в 21 % кГлькосп кормГв i комбГкормГв перевищуё 1 мг/кг. Китайськ вченГ (Zhang et. al., 2012) теж б'ють насполох, оскГльки дослГдженнями У'х вчених встановлено, що вмГст цього мГкроелемента в кормах подекуди досягаё рГвня 31,65 мг/кг сухоУ речовини, а в гноУ свиней мГститься його до 15,1 мг/кг сухо!' речовини. Опублковаы у 2007 роцГ методичнГ рекомендацп (Kostenko et al., 2007) засвГдчили, що середнГй вмГст КадмГю в грубих кормах ПолГсся УкраУ'ни перевищуё 0,28 мг/кг, а в зернГ - 0,21 мг/кг. Разом з тим, 42 % проб молока та 50 % проб яловичини мГстять бГльше КадмГю, нГж того вимагаё законодавство краУ'ни. ОсобливГстю КадмГю ё його висока рухливГсть, що даё можливГсть йому легко оадати з повГтря на грунт, переходити з грунту у воду i навпаки (Lawrence et al., 2009). Саме тому вгдсутнГсть тотального суворого контролю за викидами промислових пГдприёмств сьогоднГ призведе до появи пГдвищених рГвнГв таких забруднювачГв навколишнього середовища, як Кадмм, Свинець, Ртуть тощо в сГльськогосподарських грунтах вже через декГлька роюв. БГологГчний перГод напГврозпаду КадмГю становить 10-30 роюв (European Food Safety Authority, 2009), тому можна стверджувати, що засвоУ'вшись в органГзмГ тварини вГд залишиться там до ïï забою i потрапить на стГл людинГ - споживачу продуктГв тваринницького походження.
Тваринництво, як джерело продуктГв харчування людини, а особливо дгтей, маё бути готовим до роботи в умовах пГдвищення вмГсту важких металГв у навколишньому середовищГ. Ось чому, проблемою адсорбци важких металГв, зокрема КадмГю, займалися цГла низка украУнських (Polishchuk et al., 2009) та зарубГжних вчених (Reis et al., 2010). Перспективним в цьому напрямку ё вирощування рослин-накопичувачГв КадмГю з метою зниження його рГвня в грунтГ (Grant et al., 2008). Експериментально було доведено, що здатнГсть до виведення важких металГв (у тому числГ й кадмГю) з тваринного органГзму мають Селен (El-Sharaky et al., 2007; Lazarus et al., 2009; Pirova et al., 2010), Цинк та ЗалГзо (Alonco et al., 2004), глиноземи та алюмосилГкати (Zasekin et al., 2000; Beltcheva et al., 2015), пектиновмГснГ добавки (Jourdain, 2005; Tarasenko et al., 2006) тощо.
Заслуговуё також на увагу застосування в годГвлГ тварин «функцюнальних кормГв» (Banchi et. al., 2015), як можуть проявляти протекторы властивостГ - один з ефективних шляхГв виробництва екологГчно безпечноУ продукцГУ тваринництва. Так, було встановлено, що детоксикацГйнГ властивостГ проявляё соя (Рега Diaz et al., 2013; Zhai et al., 2015), кормовГ буряки та яблучнГ вичавки (Dyachenko et al., 2015). Також ё дослГдження, результати яких свГдчать про детоксикацГйнГ властивостГ часнику, цибулГ, Гмбиру, томатГв, винограду тощо (Zhai et al., 2015).
Таким чином, проведення всебГчних i глибоких дослГджень з вивчення можливостей використання детоксиканлв кормового походження в рацГонах з метою зменшення шкГдливого впливу важких металГв на органГзм тварин та забезпечення виробництва екологГчно безпечноУ' продукцГУ ё актуальним.
Матер1ал i методика досл1джень
ДослГдження проведенГ в умовах навчально-наукового дослГдного центру та 1нституту живлення тварин БГлоцеркГвського нацГонального аграрного унГверситету. Першим етапом дослГджень було вивчення фактичного вмГсту КадмГю в рацюы пГддослГдного молодняку свиней. ОскГльки свиней годували повнорацюнним комбГкормом, який повнктю замГнював собою рацГон тварин, аналГзу пГддавали комбГкорм i його компоненти зпдно з методикою (Pavlenko et al., 2003).
Для проведення науково-господарського дослГду вГдГбрали 40 голГв молодняку свиней-аналогГв велико!' бтоУ' породи, яких розподГлили на чотири групи, по 10 голГв у кожнм: 1 -а група - контрольна, 2-а, 3-я i 4-а - дослГднГ (табл. 1 ).
Таблиця 1. Схема науково-господарського дослщу на молодняку свиней
Група
Умови годiвлi
1 - контрольна
2 - дослана
3 - дослана
зрiвняльний перiод (15 дыв) основний рацiон (ОР) ОР ОР
ОР
ОР + Cd до 1 мг/кг комбкорму
ОР + Cd + сухий яблучний жом (45 г/кг
комбкорму)
ОР + Cd + сухий буряковий жом (45 г/кг комбкорму)_
основний перюд (120 дИв)
4 - дослана
ОР
У зрiвняльний перiод, упродовж 15 дИв, молодняку свиней уах груп згодовували основний рацiон (ОР) -повнорацюнний комбiкорм у розсипному вигляд^ хiмiчний склад i поживнкть якого визначали згiдно з методиками (РеШкИоуа et а1., 2010). У юнц зрiвняльного перiоду пiддослiднi групи тварин були вирiвнянi за енерпею росту (середньодобовими приростами маси тта) i поставленi на основний перюд.
В основний перюд дослщу свин 1 -I контрольно!' групи продовжували отримувати ОР, а тваринам 2-1, 3-1 i 4-1 дослiдних груп до основного рацюну додавали Кадмм оцтовокислий для доведення загального вмкту елемента в рацiонi до максимально допустимого рiвня (МДР) - 1 мг/кг повнорацюнного комбiкорму. Окрiм цього, до комбкорму тварин 3-1' i 4-1 дослiдних груп включали, вщповщно, по 45 г/кг сухого яблучного та сухого бурякового жому. Годували пщдослщних свиней двiчi на день (вранц i ввечерi) зi щоденним облiком з'''деного корму.
Пiддослiдне поголiв'я молодняку свиней утримували групами в клггках (станках) по 10 голiв. При цьому площа на одну голову становила 0,90 м2 , фронт годiвлi - 45 см. Доступ тварин до води був втьний.
За хiмiчним складом комбкорми, якi використовувалися в годiвлi пщдослщних свиней, були аналогiчними i в^знялися лише за вмiстом Кадмiю вщповщно до схеми дослiду (табл. 2).
Таблиця 2. Вмкт енергГГ i основних поживних речовин у 1 кг комбкорму
Показник Вмiст Показник Вмкт
ОбмЫна енерпя, МДж 12,2 Залiзо, мг 130,0
Суха речовина, г 861,0 Мщь, мг 11,2
Сирий протеУн, г 151,8 Цинк, мг 80,2
Сирий жир, г 26,0 Марганець, мг 49,0
Перетравний протеУн, г 121,4 Кобальт, мг 1,15
Лiзин, г 8,6 Йод, мг 0,36
Метюнм + цистин, г 4,8 Кадмм, мг 0,076-1,0*
Кальцм , г 8,9 Вггамш А, МО 4500
Фосфор 7,4 Вггамм D, МО 960
Примiтка: * - зпдно 3i схемою дослiду (табл. 1)
У науково-господарському експеримент ураховували фактичне споживання кормiв тваринами, динамку Ух живоУ маси i середньодобового приросту шляхом щомiсячного мдивщуального зважування, затрати кормiв на одиницю приросту та економiчну ефективнiсть. Для визначення анатомо-морфолопчного складу тiла з кожноУ групи вiдбирали по 4 голови з наступним розтином i зважуванням окремих частин та оргаыв. Для забою вiдбирали пiдсвинкiв з живою масою, що вiдповiдала середнм величинi по групi. Забiй проводили керуючись вiдповiдними нормами про захист тварин пщ час забою (European Communities, 2009).
У продуктах забою свиней визначали вмкт Кадм^ за методикою (Pavlenko et al., 2003)., порiвнюючи його з МДР для певноУ тканини i органу (Nakaz, 2002). Бiометричну обробку отриманих результалв здiйснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцм. Вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками оцiнювали за критерiями Стьюдента (Melnichenko et al., 2006).
Результати досл1джень та Ух обговорення
Вивченням вмкту Кадмiю в компонентах, як входили до складу комбкорму, встановлено, що серед зернових у натуральному зерн ячменю його мктилося найменше - 0,065 мг/кг, зерн кукурудзи - 0,081, пшеничних висiвках - 0,089, соевому шрот - 0,078 i кормових дрiжджах - 0,097 мг/кг. Щодо сухого яблучного i сухого бурякового жому, то вмкт Кадмiю в них був невисоким i складав, вiдповiдно, лише 0,018 i 0,046 мг/кг . А загалом у комбiкормi натуральноУ вологостi мктилося Кадмiю 0,076 мг/кг.
У дослщженнях надто важливим було простежити за тим, як пщвищення вмiсту Кадм^ в комбiкормi до максимально допустимого рiвня - 1,0 мг/кг (друга дослана група) вплине на продуктивнкть тварин i як у такому разi проявлять себе дослщжуваы детоксиканти: сухий яблучний жом (третя дослана група) i сухий буряковий жом (четверта дослана група). Як вщомо, головним показником продуктивностi молодняку свиней на вiдгодiвлi е приркт Ух живоУ маси тiла. У науково-господарському досл^ вiдмiчено, що, незважаючи на майже однакове фактичне середньодобове споживання кормiв
молодняком свиней контрольно!' i дослщних груп (2,47-2,45 кг/голову комбкорму), прирости 'х живо' маси були рiзними (табл. 3).
Таблиця 3. Динамка живо' маси пщдослщних свиней
Група
Показник
12 3 4
Жива маса, кг: на початку 33,4±1,1 33,2±1,1 33,3±1,2 33,4±1,1
в юнц 112,2±3,9 104,3±3,1 110,0±2,9 111,3±4,5
± до контролю: кг - -7,9 -2,2 -0,9
% - -7,5 -2,0 -0,8
Абсолютний приркт, кг 78,8±2,9 71,1 ±3,6 76,7±3,9 77,9±4,6
± до контролю: кг - -7,7 -2,1 -0,9
% - -10,8 -2,7 -1,1
Середньодобовий приркт, г 657±16,1 593±15,4** 639±14,6 649±13,7
± до контролю: г - -64 -18 -8
% - -10,8 -2,8 -1,2
Затрати кормiв на 1 кг приросту, 3,8 4,13 3,8 3,79
к. од.
У % до контролю 100 109,8 102,1 100,8
*Р <0,05, **Р<0,01, *** Р<0,001 по вiдношенню до контрольно! групи
Так, маса тта одного подсвинка друго' дослiдноí групи в юнц дослiду становила в середньому 104,3 кг, що, порiвняно з контролем, менше на 7,9 кг, або 7,5 %. У зв'язку з цим загальний приркт живо''' маси одыё' голови у цм групi становив 71,1 кг, що нижче вщ контролю на 7,7 кг, або 10,8 %. Щодо середньодобового приросту живо' маси, то вЫ у свиней 2-' дослано!' групи становив 593 г, що на 64 г, або 10,8 % (р<0,01), менше, ыж у контрольних тварин. Включення до рацюну сухого яблучного жому значно покращувало iнтенсивнiсть росту свиней третьо' дослiдноí групи, порiвняно з тваринами другоУ дослiдноУ групи. Якщо жива маса одного пiдсвинка третьо' дослано' групи в кiнцi дошду становила 110,0 кг, то друго' дослiдноí - 104,3 кг, що на 5,5 % менше. За середньодобовим приростом живо' маси свин третьо' дослано' групи перевищували сво'х ровесникiв друго' дослiдноí групи на 46 г, або 7,8 %. Зважаючи на те, що рiвень Кадмiю в рацюнах тварин 2-' i 3-' дослiдних груп був однаковий, збтьшення приросту у свиней 3-' дослано''' групи можна пояснити наявнiстю в '''х рацiонi сухого яблучного жому, який, на наш погляд, зменшував негативний вплив Кадмiю на ркт тварин. Завдяки цьому, за показниками живо' маси в юнц експерименту, молодняк свиней третьо' дослано' групи поступався перед контролем лише на 2,2 кг, або 2,0 %, а ровесниюв 2-1' дослано''' групи, навпаки, перевищував на 5,7 кг (5,5 %).
Стосовно продуктивностi свиней 4-' дослано''' групи, рацiон яких мктив сухий буряковий жом (45 г/кг), то середньодобовi прирости Тх були меншими, порiвняно з тваринами 1 -У' контрольно' групи, всього лиш на 8 г, або 1,2 %, а порiвняно з ровесниками друго' дослiдно' групи, навпаки, на 56 г, або 9,4 %, бтьшими. Унаслiдок цього i кiнцева маса свиней 4-' дослано' групи була меншою проти контролю всього на 0,9 кг (1,1 %), але бтьшою, ыж у ровесникiв 2-' дослiдноí групи, на 7,0 кг (6,7 %). Варто зазначити, що додавання до повнорацюнного комбкорму сухого жому забезпечувало дещо бiльший середньодобовий прирiст живо' маси тта свиней (4-а дослана група), нiж включення сухого яблучного жому (3-я дослана група), рiзниця на користь тварин 4-' дослано' групи становила 10 г (649 проти 639 г), що може наводити на думку про кращi детоксикацмы властивосп бурякового жому порiвняно з яблучним. Мiжгруповi вiдмiнностi в Ытенсивносп росту пiддослiдного молодняку свиней зумовили рiзницю у показниках оплати ними корму. Зокрема, затрати кормових одиниць на 1 кг приросту були найменшими у свиней 1-' контрольно' групи (3,76 к. од.), а найвищими (4,13 к. од.) у тварин 2-' дослано' групи, в рацюы яких кормовi детоксиканти були вщсуты, а рiвень Кадм^ був такий само як i в рацiонах тварин 3-' i 4-' дослiдних груп. Оплата корму у свиней 3-' i 4-' дослiдних груп з вмктом у рацiонi, вiдповiдно, яблучного i бурякового жому, вiдповiдала практично контролю - 3,84 i 3,79 проти 3,76 к. од.
Отже, наведен данi продуктивностi i оплати корму пiддослiдними свинями свщчать про достовiрне ( Р<0,01 -0,001) попршення 'х за високого вмкту Кадмiю в рацiонi (друга дослана група) i помiтне покращення за уведення в рацiон сухого яблучного (3-я дослана група) i сухого бурякового жому (4-а дослана група).
У попереднiх наших дослщженнях (Dyachenko et. al., 2015) також вiдмiчено, що вмiст Кадмiю в рацюы на рiвнi МДР спричинюё погiршення перетравностi поживних речовин i засвоёння Азоту, унаслiдок чого зменшуёться середньодобовий прирiст свиней на 14,43 % (Р<0,001) та водночас пщвищуються затрати корму на приркт на 16,8 %. За
уведення в рацюн сухих яблучних вичавок (жому) (1,5 г/кг маси тта) чи кормових буряюв (7 % вщ загальноТ поживносп рацiону) за пщвищеного рiвня Кадмiю продуктивнiсть i оплата корму у молодняку свиней наближаються до рiвня контролю.
Отриман результати дослiджень з вивчення показниюв забою пiддослiдного молодняку свиней свщчать про вплив Кадмiю i кормових детоксиканлв у комбiкормi на його м'ясну продуктивнкть. Якщо жива маса тварин першоТ контрольно' групи перед забоем становила 112,9 кг, то другоТ дослiдноТ групи, з вмктом у комбiкормi 1 мг/кг Кадм^ -105,1 кг, що на 7,8 кг, або 7,4 %, менше (табл. 4).
Таблиця 4. Показники забою пщдослщних свиней
Групи
Показник контрольна дослщы
1 2 3 4
Передзабмна жива маса,кг 112,9±3,4 105,1 ±2,1 110,7±1,8 111,6±1,4
Забiйна маса,кг 80,7±0,9 74,2±0,4** 78,7±0,9 79,6±0,4
Забiйний вихщ 71,5±0,7 70,6±0,4 71,1 ±0,7 71,3±1,2
Маса охолодженоТ тушл, кг 71,9±0,9 65,5±1,0** 69,6±0,8 70,9±1,0
Вихщ тушМ, % 63,7±1,5 62,3±1,4 62,9±2,7 63,5±1,2
Довжина тушМ, см 93,7±0,4 91,2±0,5 92,9±0,7 93,2±0,8
Внутршнм жир, кг 1,9±0,1 1,9±0,04 1,9±0,1 1,9±0,1
Товщина шпику, см 2,9±0,1 2,8±0,1 2,9±0,1 2,8±0,1
В тушл мктилося, %:
м'яса 57,6±0,8 57,2±0,9 57,4±0,9 57,3±0,8
сала 28,9±1,1 29,1 ±0,9 28,9±1,2 28,9±1,3
юсток± 13,5±0,5 13,7±0,7 13,7±0,9 13,7±0,8
*Р <0,05, **Р<0,01, *** Р<0,001 по вiдношенню до контрольно!' групи
Водночас за уведення до рацюну тварин третьоТ дослано!' групи яблучного жому р1зниця у показниках Тх передзабiйноí живо!' маси, пороняно з контролем, зменшувалася до 2,2 кг, а за згодовування бурякового жому - до 1,3 кг, що свщчить про висок детоксикацмн властивост кормових детоксикантiв.
Це саме стосуеться i забiйноí маси, яка у свиней другоТ дослщноТ групи була меншою за контроль на 6,5 кг (8,8 %, Р<0,01 ) проти 2,0 i 1,1 кг, вщповщно, у тварин 3-Т i 4-Т дослщних груп. Аналопчна картина була характерною й для ¡нших показникiв, зокрема, маси охолодженоТ тушл, довжини тушМ та товщини шпику, хоча р1зниця у вщносних показниках (забiйний вихщ, вихщ тушМ, масова частка м'яса, сала i юсток у тушл) у меншм м1р1 залежала як вщ р1вня Кадмiю, так i вщ кормових детоксикантiв.
Ураховуючи те, що в науково-господарському експеримент свин дослщних груп споживали з комбкормом максимально допустимий ртень Кадмiю (1 мг/кг), який м1г спричинити вщповщний вплив на внутршн органи тварин, п|д час контрольного забою, за участю спе^алклв ветеринарноТ медицини, звертали особливу увагу на стан шлунка, кишечника, пщшлунковоТ залози, печiнки, нирок, серця, легень i селезiнки. За ввуального огляду внутршых органiв забитих свиней не виявлено яких-небудь ¡стотних вщхилень в|д норми. Проте п|д час аналву даних абсолютноТ i вщносноТ маси внутршых органiв до передзабмноТ живоТ маси пщдослщних тварин виявлено, хоча i не досить суттеве, пщвищення Тх у свиней дослщних груп, пор1вняно з контролем (табл. 5).
Таблиця 5. Абсолютна i вщносна маса внутршых органiв пщдослщних свиней
Показник
Жива маса свиней перед забоем, кг
Маса, кг: серця
легень
печЫки
нирок
селезЫки
У % до живоТ маси свиней:
серце
легеы
печЫка
нирки
селезЫка
Групи
1(контрольна) 112,9±3,4 0,4±0,1 0,6±0,04 1,9±0,1 0,4±0,1 0,2±0,03
0,3±0,02 0,5±0,04 1,7±0,1 0,3±0,03 0,2±0,02
2
105,1 ±2,1
0,4±0,03
0,6±0,1
2,0±0,1
0,4±0,1
0,2±0,1
0,4±0,04 0,6±0,03 1,9±0,1* 0,4±0,04 0,2±0,02
3
110,7±1,8
0,4±0,1
0,6±0,04
1,9±0,1
0,4±0,1
0,2±0,04
0,3±0,1 0,5±0,1 1,7±0,1 0,4±0,1 0,2±0,02
4
111,6±1,4
0,4±0,1
0,6±0,1
1,9±0,1
0,4±0,03
0,2±0,1
0,3±0,03
0,5±0,1
1,7±0,1
0,4±0,04
0,2±0,02
Ф <0,05, **Р<0,01, *** Р<0,001 по вiдношенню до контрольноТ групи
Так, у цих тварин, хоча i не вiрогiдно (р>0,05), але однозначно з доведенням вмлсту Кадмлю в рацiонi тварин до МДР 1 мг/кг збтьшувалася маса серця, легень, печЫки, нирок i селезiнки. Причому найбiльш помине збiльшення указаних органiв характерне для свиней друга дослщноГ', так би мовити «чисто кaдмieвоТ» без включення в рацiон яблучного чи бурякового жому. Щоправда, варто зазначити, що мiжгруповi вiдмiнностi у показниках маси серця, легень, печЫки, нирок i селезiнки зумовленi передусiм, з одного боку, рiзницею у живiй мас пiддослiдних тварин, а з другого -пщвищеним рiвнем у рацюн Кадмiю, тому в такому разi об'ективним порiвняльним вiдображенням змiни маси внутршых органiв пiд впливом зовышых факторiв, зокрема рiвня Кадмiю в рацюы, може бути вiдношення Гх маси до передзабйно'Г живоГ маси тварин.
Наведен в таблицi 5 дан свiдчать про те, що у свиней другоГ дослiдноí групи, порiвняно з контролем, вищою була не ттьки абсолютна, а й вщносна маса серця (на 0,04 %), легень (на 0,08 %) i селезiнки (на 0,03 %). Вiдношення маси печiнки до живоГ маси тварин 2-Г' дослiдноí групи становило 1,94 % проти 1,65 % у контрольних ровесниюв, що на 0,29 % бтьше. Вщношення маси печЫки до живоГ маси тварин 3-Г' i 4-Г' дослiдних груп було, вщповщно, меншим, нiж у тварин 2-Г' дослiдноí групи, на 0,24 i 0,16 %, що, очевидно, можна пояснити детоксикацмним впливом на Кадмм яблучного жому (третя дослiдна група) i бурякового жому (четверта дослана група).
Аналогiчна картина характерна i для нирок. Якщо вiдношення маси нирок до маси тта у свиней другоГ дослщно'Г групи становило 0,40 %, то у тварин 3-Г' i 4-íдослiдних груп на 0,05 % нижче, що наближало його до рiвня контролю - 0,34. Як бачимо, дослщжуваы кормовi детоксиканти зменшують негативну дiю Кадм^ не тiльки на продуктивнiсть, а й на стан внутршых оргаыв тварин.
Одним з основних завдань наших дослщжень було вивчення впливу пщвищеного рiвня Кадмiю в рацюн вiдгодiвельних свиней на вмiст цього мкроелемента у продуктах Гх забою. За результатами дослщжень, у м'яа свиней другоГ дослiдноГ, групи мктилося 0,048 мг/кг Кaдмiю, що перевищувало контроль на 65,5 % (0,048 проти 0,029 мг/кг) (табл. 6).
Таблиця 6. Вмкт Кaдмiю у продуктах забою пщдослщних свиней, мкг/кг
Продукти забою Групи
1(контрольна) 2 3 4
М'ясо (найдовший м'яз спини) 29,0±1,8 48,0±1,9** 36,0±6,2 34,0±4,4*
Сало 19,0±2,2 76,0±6,2*** 28,0±3,0** 30,0±1,2**
Юстки 51,0±2,4 98,0±3,1 *** 62,0±1,5*** 67,0±1,6***
ПечЫка 105,0±6,3 184,0±7,1 ** 134,0±7,2*** 119,0±3,5***
Нирки 167,0±4,1 298,0±5,0*** 221,0±4,9*** 193,0±2,3***
СелезЫка 47,0±8,2 81,0±6,9* 62,0±3,5 59,0±1,6*
Серце 55,0±4,0 82,0±5,1 * 68,0±6,1 65,0±3,4
Легенi 31,0±2,4 54,0±4,0** 37,0±3,3* 35,0±1,2*
Волосся, мкг/г 0,3±0,003 0,4±0,01 *** 0,3±0,004*** 0,3±0,001***
*Р <0,05, **Р<0,01, *** Р<0,001: 2-а група по вiдношенню до контрольно'!' групи; 3-я i 4-а дослiднi групи вiдносно 2-Г' дослщно'Г групи
Щодо вмiсту Кaдмiю у м'яа свиней 3-Г i 4-Г' дослiдних груп, то вiн був вищим, порiвняно з контролем, на 24,1 i 17,2 %, вщповщно, i, навпаки, на 33,3-41,2 % меншим, порiвняно iз м'ясом свиней другоГ дослщноТ групи. Слiд зазначити, що вмкт Кaдмiю у м'яа свиней другоГ дослщноТ групи не перевищував МДР (0,048 проти 1,0 мг/кг).
1з продуктiв забою надто важливим було простежити за накопиченням Кадм^ у печiнцi, яка у тварин другоГ дослiдноГ' групи за абсолютними i вiдносними показниками маси була дещо бiльшою, нiж у свиней 1 -Г' контрольно''' та 3-Г i 4-Г дослiдних груп. Як свщчать отримaнi результати, концентра^я Кaдмiю теж була вищою у печмц пiдсвинкiв другоГ дослiдноí групи, порiвняно з контролем, на 0,079 мг/кг, або 75,2 % (р<0,01). Водночас уведення в рацюн, вщповщно, яблучного i бурякового жому за однакового рiвня Кaдмiю зумовлювало зменшення концентраци його у печiнцi свиней третьо'Г i четвертоГ' дослiдних груп, порiвняно з Гх ровесниками з другоГ дослщно'Г групи, на 0,050 i 0,065 мг/кг, або 37,354,6 % (р<0,001). Що стосуеться вмiсту Кaдмiю в печЫц^ порiвняно з МДР, то вЫ нaвiть у тварин 2-Г' дослiдноГ' групи був у п'ять рaзiв меншим (0,105 проти 0,500 мг/кг), що дозволило використовувати печЫку як харчовий продукт. Майже така само зaкономiрнiсть накопичення Кадм^ характерна i для нирок тварин. У свиней 2-Г' дослщноГ' групи вмiст Кaдмiю в нирках становив 0,298 мг/кг, що, порiвняно з контролем, на 0,131 мг/кг, або 78,4 % бтьше (р<0,001). У тварин 3-Г i 4-Г дослщних груп, порiвняно з другою дослiдною групою, ц показники були меншими, вщповщно, на 0,077 i 0,105 мг/кг, або 34,8 i 54,4 % (р<0,001), що пщтверджуе високi детоксикaцiйнi влaстивостi яблучного i бурякового жому. У селезiнцi пщдослщних свиней, порiвняно з печiнкою i нирками, мiстилося Кaдмiю помiтно менше. Проте молодняк свиней 2-Г дослщно'Г групи за цим показником також перевищував контроль на 0,034 мг/кг, або 72,3 % (р<0,01). Щодо тварин 3-Г i 4-Г дослщних груп, то уведення в Г'х рацюн кормових детоксиканлв сприяло зменшенню концентрацГГ Кaдмiю в селезiнцi, порiвняно з такою у свиней 2-Г' дослщно'Г групи, вiдповiдно, на 0,019 i 0,022 мг/кг, або 30,6 i 37,3 % (р<0,01). Стосовно вмiсту Кaдмiю в серц^ то тварини 2-Г дослщно'Г групи за цим показником перевищували контроль на 0,027 мг/кг, або 47,3 % (р<0,01), тодi як у свиней 3-Г i 4-Г' дослщних груп вiн наближався до контролю (вщповщно 0,068 i 0,065 проти 0,055 мг/кг). Проте, порiвняно з тваринами 2-Г' дослщно'Г групи, свин 3-Г' i 4-Г' дослщних груп накопичували в серцi Кадмю вiдповiдно, на 0,014 i 0,017 мг/кг, або 20,6 i 26,1 % (р<0,05), менше, що можна, очевидно, пояснити сорбцмними властивостями яблучного i бурякового жому.
Дослщження вмкту Кадм^ в легенях показало, що у тварин другоТ дослщноТ групи цей показник переважав контроль на 0,023 мг/кг (74,2 %) (р<0,01), а у свиней 3-Т i 4-Т дослщних груп, навпаки, зменшувався майже до р1вня контролю (0,037 i 0,035 проти 0,031 мг/кг). Що стосуеться вмкту Кадм^ у волос (щетинi), то у тварин другоТ дослщноТ групи вЫ майже наблизився до МДР - 0,44 мкг/г проти 0,50 мг/кг. Пороняно з контролем, концентрацт Кадм^ у волос свиней 2-Т дослщноТ групи була бтьшою на 0,17 мкг/г (63,0 %)(р<0,001), а у свиней 3-Т i 4-Т дослщних груп практично рiвнялася контролю (0,33 i 0,30 проти 0,27 мкг/г), що свщчить про висок протекторы властивост кормових детоксикантiв: сухого яблучного i сухого бурякового жому.
Отже, сухий яблучний i буряковий жом у доз1 45 г/кг повнорацюнного комбкорму зменшують накопичення важких металл, зокрема Кадмiю, у продуктах забою вщгодюельного молодняку свиней.
Висновки
Додавання до повнорацюнного комбкорму сухого яблучного жому (45 г/кг) чи сухого бурякового жому (45 г/кг) ¡стотно зменшуе негативний вплив важких металл, зокрема Кадмю на продуктивнкть i яюсть продуклв забою свиней на вщгодюлк
За згодовування повнорацiонного комбкорму з максимально допустимим рiвнем Кадм^ (1 мг/кг) до6ов1 прирости живоТ маси молодняку свиней на дорощуванн i в1дгод1вл1 зменшуються, пор1вняно з контролем, на 10,8 % (р<0,01), а з додаванням до такого комбкорму (45 г/кг) сухого яблучного або сухого бурякового жому, продуктивнкть тварин зростае майже до р1вня контролю: м^групова рвниця складае, вщповщно, всього лише 2,8 i 1,2 % (р<0,05). При цьому до контролю наближаються таю показники, як затрати корму на 1 кг приросту, передзабмна жива i забмна маса, забмний вихщ i маса тушМ тварин та економiчна ефективнкть в|дгод1вл1.
Використання сухого яблучного i бурякового жому, як природних кормових детоксиканлв в рацiонах молодняку свиней на в1дгод1вл1, сприяе в1ропдному (р<0,05-0,001), зменшенню накопичення важких металл, зокрема Кадмiю, в продуктах забою тварин (м'ясо, шпик, печЫка, нирки, серце), що пщвищуе Тх доброяюснкть, екологiчну безпечнiсть i конкурентоздатнiсть.
References
Alexieva, D., Chobanova, S., Ilchev, A. (2007). Study on the level of heavy metal contamination in feed materials and compound
feed for pigs and poultry in Bulgaria. Trakia Journal of Sciences, 5(2), 61 -66. Alonco, M.L., Mantana, F.P., Miranda, M., Castilho, C., Hernandez, J., Benedito, J.L. (2004). Interactions between toxic (As, Cd, Hg and Pb) and nutritional essential (Ca, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Mo, Ni, Se, Zn) elements in the tissues of cattle from NW Spain. Boimetals, 17, 397-398.
Bagchi Debasis, Swaroop Anand, Bagchi Manashi (2015). Genomics, Proteomics and Metabolomics in Nutraceuticals and
Functional Foods. John Wiley & Sons. Beltcheva, M., Metcheva, R., Topashka-Ancheva, M., Popov, N., Teodorova, S. et al. (2015). Zeolites versus Lead Toxicity.
Bioequivalence and Bioavailability, 7(1), 12-29. Commission Directive 2005/87/EC of 5 December 2005 amending Annex I to Directive 2002/32/EC of the European Parliament and of the Council on undesirable substances in animal feed as regards lead, fluorine and cadmium (2005). Official Journal of the European Union, 318, 19-24 Dyachenko, L., Syvyk, T., Kosyanenko, O. (2015) Influence of different levels of cadmium in ration with natural detoxicant on performance, digestibility of substances and metabolism of nitrogen in young fattening pigs. Zbirnyk naukovykh prats' Bilotserkivs'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu:Tekhnolohiya vyrobnytstva i pererobky produktsiyi tvarynnytstva, 1, 163-168. (in Ukrainian) El-Sharaky, A.S., Newiry, A.A., Badreldreen, M.M., Ewada, S.M., Sheweita, S.A. (2007). Protective role of selenium against renal
toxicity induced by cadmium in rats. Noxicology, 235, 185-193. European Food Safety Authority (EFSA) (2009). Scientific Opinion of the Panel on Contaminants in the Food Chain: Cadmium in food. EFSA Journal, 980, 1 -139.
Fengsong, Zh., Yanxia, L., Ming, Y., Wei, L. (2012). Content of Heavy Metals in Animal Feeds and Manures from Farms of Different
Scales in Northeast China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 9(8), 2658-2668. Grant, C.A., Clarke, J.M., Duguid, S., Chaney, R.L. (2008). Selection and breeding of plants cultivares to minimize cadmium
accumulation. Sci Total Environ, 390, 301 -310. Kostenko, O.I., Savchenko, Yu.I., Savchuk, I.M., Savchenko, M.H. et al. (2007). Shlyakhy znyzhennya 137Cs i vazhkykh metaliv u
molotsi i m'yasi pry yikh vyrobnytstvi v zoni radioaktyvnoho zabrudnennya. Kiev: IS-HP (in Ukrainian) Lawrence, K., Wang, J., Yung-Tse, H., Nazih, K.S. (2009). Heavy Metals in the Environment. CRC Press.
Lazarus, M., Orct, T., Jurasovix, J. (2009). The effect of dietary selenium supplementation on cadmium absorption and retention
in suckling rats. BioMetals, 22, 521-529. Mel'nychenko, O.P., Yakymenko I.L., Shevchenko R.L. (2006). Statystychna obrobka eksperymental'nykh danykh. Bila Tserkva (in Ukrainian)
Nakaz Derzhavnoho departamentu veterynarnoyi medytsyny Ministerstva ahrarnoyi polityky Ukrayiny №28 Pro zatverdzhennya Pravyl peredzabiynoho veterynarnoho ohlyadu tvaryn i veterynarno-sanitarnoyi ekspertyzy m'yasa ta m'yasnykh produktiv vid 7 chervnya 2002 roku (in Ukrainian)
Nakaz Ministerstva ahrarnoyi polityky ta prodovol'stva Ukrayiny №131 vid 19.03.2012 roku Pro zatverdzhennya Pereliku maksymal'no dopustymykh rivniv nebazhanykh rechovyn u kormakh ta kormoviy syrovyni dlya tvaryn (2012). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny, 29 (in Ukrainian) Pavlenko, M.S., Novozhyts'ka, Yu.M., Kucheruk, D.P., Prishchenko, O.V. (2003). Metodychni vkazivky shchodo vyznachennya svyntsyu i kadmiyu u m'yasi, m'yasoproduktakh ta subproduktakh metodom atomno-absorbtsiynoyi spektrometriyi. Kiev (in Ukrainian)
Pavlenko, M.S., Novozhyts'ka, Yu.M., Kucheruk, D.P., Prishchenko, O.V. (2003). Metodychni vkazivky shchodo vyznachennya
svyntsyu i kadmiyu u kormakh, kombikormakh metodom atomno-absorbtsiynoyi spektrometriyi. Kiev (in Ukrainian) Petukhova, E.A., Bessarabova, R.F., Khaleneva, L.D., Antonova, O.A. (2010). Zootekhnycheskyy analyz kormov. Saint Petersburg (in Russian)
Pirova, L.V., Syvyk, T.L. (2010). Vplyv z-hodovuvannya selenu na vmist vazhkykh metaliv u produktakh zaboyu svyney. Naukovyy
visnyk Bilotserkivs'koho natsional'noho ahrarnoho universytetu, 2(70), 35-39 (in Ukrainian) Polishchuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2009). Doslidzhennya toksychnosti vazhkykh metaliv u svynarstvi Visnyk Poltavs'koyi
derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi, 1, 53-56 (in Ukrainian) Qixiao, Zh., Arjan, N., Chen Wei, Ch. (2015). Dietary Strategies for the Treatment of Cadmium and Lead Toxicity. Nutrients, 7(1), 552-571.
Reis, L.S., Pardo, P.E., Camargos, A.S., Oba, E. (2010). Mineral element and heavy metal poisoning in animals. Journal of Medicine
and Medical Sciences, 1(12), 560-579 Tarasenko, L.O. (2006) Sanitarno-hihiyenichna otsinka vplyvu pektynovmisnoho preparatu na intensyvnist' vyvedennya vazhkykh metaliv z orhanizmu svyney. Kormy i kormovyrobnytstvo. Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk, 58, 151-154. (in Ukrainian)
Tsentral'na heofizychna observatoriya. (2017). Ohlyad stanu zabrudnennya navkolyshn'oho pryrodnoho seredovyshcha na
terytoriyi Ukrayiny za danymy sposterezhen' hidrometeorolohichnykh orhanizatsiy u 2016 rotsi. Kiev (in Ukrainian) Zasyekin, D.A., Zakharenko, M.O., Svynarenko, O.I. (2000). Shlyakhy oderzhannya ekolohichno chystoyi tvarynnyts'koyi produktsiyi v rehionakh Ukrayiny z vysokym rivnem vazhkykh metaliv u dovkilli. Suchasni problemy ekolohiyi ta hihiyeny vyrobnytstva produktsiyi tvarynnytstva: Zbirnyk naukovykh prats' Vinnyts'koho derzhavnoho ahrarnoho universytetu, 8(1), 61-65. (in Ukrainian)
Citation:
Dyachenko, L.S., Syvyc, T.L., Tytariova, O.M., Kuzmenko, O.A., Bilkevich, V.V. (2017). Natural detoxicants in pig rations and their impact on productivity and quality of slaughter products. Ukrainian Journal of Ecology, 7[2), 239-246. C^^^^^^HThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
