CC BY
34
УДК 331.101.3
HEVEN ТЕОР1Я МОТИВАЦИ
Подолъчак Н.Ю. И EVEN те op in мотиваци.
Автором розроблена п'ятифакторна теор1я мотиваци або HEVEN (гевен) теор1я мотиваци, яка вказуе на ключов1 елементи мотиваци та дае змогу шдвшцити ефектившсть досягнення цшей шдприемства. На мотиващю впливають таю аспекта: досвщ (history), емоци (emotions), цшност1 (values), очжування (expectations) та потреби (needs). Суть Teopi'i зводиться до формування та шдкршлення позитивного досвщу, управлшня TenepiniHiM (емощями, потребами i цшностями) та окреслення сприятливого майбутнього.
Ключовг слова: теор1я мотиваци, шдприемство, потреби, емоци, цшност1, очжування
Подолъчак Н.Ю. HEVEN теория мотивации.
Автором разработана пятифакторная теория мотивации или HEVEN (гевен) теория мотивации, которая указывает на ключевые элементы мотивации и позволяет повысить эффективность достижения целей предприятия. На мотивацию влияют следующие аспекты: опыт (history), эмоции (emotions), ценности (values), ожидания (expectations) и потребности (needs). Суть теории сводится к формированию и подкрепление положительного опыта, управления настоящим (эмоциями, потребностями и ценностями) и определение благоприятного будущего.
Ключевые слова: теория мотивации, предприятие, потребности, эмоции, ценности, ожидания
Podolchak N. Yu. HEVEN'S theory of motivation.
The author developed five factors theory of motivation or HEVEN (heven) theory of motivation, which pointisg to the key elements of motivation that help increase the effectiveness of achieving the objectives of the enterprise. Motivation is affected by the following elements: experience (history), emotions, values, expectations and needs. The essence of the theory is reduced to the formation and reinforcement of positive experience, current control (emotions, needs and values) and defining a favorable future.
Keywords: the theory of motivation, company, needs, emotions, values and expectations
Н.Ю. Подольчак, д.е.н., проф.
Нацюналъний ушверситет «Лъвiвсъка полтехшка», Лъвiв, Укра'та
Високий ргвень забезпеченостг рiзними видами природних pecypciB Украши став, як зазначають гноземнг економгсти, прокляттям для розвитку ïï економгки [4, 6]. До того ж слгд додати геогpафiчне прокляття, яке визначаеться сусгдством з двома величезними ринками - €С та Росшсько'1 Федераци, як мають свою геополгтичну стратеггю щодо Украши. Виггдне геогpафiчне положення та розгалуженгсть каналiв транспортування додае ще й транспортне прокляття, що остаточно замикае «трикутник проклять» Украши.
Попри це все, у нас е ще один важливий ресурс, який протягом низки столгть зберггае свгй потенщал, i як показали останш поди за участ1 громадськосл та вшськових, здатен виконати практично нереальш завдання. Цей ресурс е основним видом ресурав в дiяльностi будь-яко'1 краши чи оргашзацп, а саме людський ресурс. Однак, украшщ, на жаль, не вмшть дiяти на випередження ситуацш, а показують неймовipнi результати лише за умови настання загрози для виживання наци та краши. Розвиток навиюв випереджати негативш поди дало б змогу упередити значш втрати.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й
Вивченням поведiнки людей займалися багато вiтчизняних та шоземних наyковцiв з piзних галузей: психологи, економки, права, ф1лософ11 тощо. Для економю^в важливо чiтко iдентифiкyвати фактори, яю спонукають людину приймати та pеалiзyвати piшення. Для цього в економiчнiй теор11 та менеджментi використовуються величезна кiлькiсть теоpiй мотивац11. Уш сyчаснi теор11 мотивац11 прийнято подшяти на пpиpоднi та pацiональнi. Природш теор11 мотивац11, насамперед, виокремлюють природш аспекти (потреби, бажання, стимули), а ращональш передбачають пiзнання через самощентифкащю, осмисленiсть, pеалiзацiю. Також, подiляють теори мотивац11 на змiстовнi (вивчаючи певш потреби i даючи вiдповiдь на питання що потpiбно мотивувати?) та процесшш (показують сам процес мотивування i вщповщають на запитання як мотивувати?) [10].
Найбшьш вiдомою е теоpiя iеpаpхГí потреб А. Маслоу, яка стверджуе, що людина мае незадоволенг потреби, якг спонукають ïï дгяти, а
саме запропоновано вид1ляти так1 п'ять груп потреб: ф1зюлопчш, безпеки, соцiальнi, поваги, самовираження. Зпдно цiеí теори людина виконуе роботу стараючись задовольнити власнi потреби, при цьому важливо знайти для кожного iндивiдуума певний набiр потреб та стимулiв [8]. 1ншою поширеною теорiею мотиваци е теорiя Девiда Мак Клелланда, яка стверджуе, що домшуючими у мотиваци поведiнки людини е потреби вищого рiвня, а саме: влада, успiх та визнання [9]. Щкавою е двохфакторна теорiя мотиваци Ф. Герцберга, в як1й виокремлено ппешчт та мотивуючi фактори [11]. £ i низка iнших змютовних теорiй мотиваци, яш пропонують рiзноманiтний перелiк потреб людини, хоча розкриття цих потреб показуе 1хню змiстовну схож1сть [13].
Серед найбiльш ввдомих та поширених процесуальльних теорiй мотиваци слщ вiднести: теорiя очiкувань В. Врума, теорiя справедливости С. Адамса, теорiя постановки цiлей Е. Локка, теорiя Б. Ск1ннера, модель Л. Портера-Е. Лоулера [5].
Однак поведшка велико! кiлькостi людей, 61льшост1 працiвникiв у колективах залишаеться непередбачуваною та загадковою для управлiнцiв. Використовуючи iснуючi теори мотиваци важко, навиъ практично неможливо пояснити поведiнку не тшьки окремих iндивiдiв але й навггь цiлих груп.
Метою статтi е сформувати теорiю мотиваци, яка б дала можливють ефективно управляти персоналом з метою досягнення ними поставлених цшей та завдань за рiзних ситуацш та потенцiалу шдприемства.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Однiею iз найщкавшою та важкопрогнозова-ною, з точки зору рацюнальносп, е поведiнка полгтичних та громадських лiдерiв. Зокрема, як пояснити мотивацш В.В. Путiна захоплювати новi територи, коли досить важко управляти наявними? Що насправдi його мотивуе та формуе його поведшку? Що керувало дiями та мотивувало В.Ф. Януковича пiд час його правлшня в Украш? Знову ж таки, як1 його потреби були задоволеш згiдно традицiйних мотивацiйних теорш? Що мотивувало Б.Хмельницького, який був достатньо заможним почати вiйну, А.Шептицького, який теж був заможним i мав хорошi перспективи зробити кар'еру у вшську, присвятити вже життя розвитку церкви?
Значна група людей постшно ризикуе власним життям, тим самим иноруючи задоволення первинно! потреби (зпдно теори потреб А. Маслоу), а саме потреби в безпещ. Наприклад, чим пояснити поведiнку екстремалiв, пожежнишв чи альпiнiстiв, спортсменiв екстремальних видiв спорту, гравцiв, як1 програють значш суми грошей? Також iснуе протилежна група людей, яш бояться висоти, вщповщальносп, приймати рiшення та мають iншi суспiльнi та економiчнi
фоби. Цi люди е членами одних колективiв, пiдприемств, груп i вщповщно як одними, так 1 шшими сл1д навчитись управляти та мотивувати.
1нш1 приклади, коли люди виконують певнi ди, що явно !м шкодять, 1нколи навiть призводять до втрати ресурав, ба навiть власного життя, тобто фактично жодна 1з 1снуючих теорiй мотиваци не може пояснити таку на перший погляд !ррацюнальну поведiнку. Зокрема, у казщ Андерсона «Нове вбрання короля», що мотивувало вийти короля голим? Що заставило роздижь активiстiв на акци проти куршня? Чому розд1лись активiсти в Чехи, протистуючи проти в1йни в Укршш? Чому багато поранених солдатiв хочуть повернутися на передову, нехтуючи безпекою та задоволенням 1нших потреб, чи 1м потр!бт нов1 картинки для тчних жахать? Поведiнка цих людей е аналопчною. Вони не задовольняють сво!ми д1ями жодну 1з виокремлених науковцями потреб. Також, використовуючи процесуальш теори мотивацИ, не можливо пояснити 1хню поведiнку.
У повсякденному житт1, ми часто робимо до, як1 суперечать не т1льки лог1ц1, але й ставлять п1д сумшв доц1льн1сть практичного застосування 1снуючих теорш мотивацИ, а нацюнальш приказки та присл!в'я просто йдуть в розр!з адекватностi 1снуючих теорiй мотивацiй. Зокрема, одним з поширених вислов1в е «За компанш i еврей повюився», який використовуеться в значенн^ виконання сп1льно певних д1й, як1 б невиконувались кожним членом колективу самостшно. Йдеться про те, що юнуе рiзне емоцiйне наповнення роботи в груш ! поза групою. 1нший типовий висл1в, який поширений особливо в Украíнi, «я це роблю, бо перед сус1дом чи людьми стидно» або «я це роблю, бо меш його (и) шкода». Виходячи 1з наведених вислов1в, як1 здебiльшого е не просто висловами, але й д1ями, виникае запитання задоволення яко! потреби вщбуваеться у суб'ектiв таких д1й?
Жорстошсть, ненависть, катування, знущання, цькування шших часто проявляеться у д1яльност1 людини. Прикладами е випадки розстр1лу у розвинених крашах д1тьми або дорослими мирних мешканцiв, ба навiть близьких людей - друз1в, сп1вро61тник1в, родич!в тощо. Зокрема розстр1л А. Брейвжом молодих людей у НорвегИ'. При цьому стр1льц1, як правило, е псих!чно здоровими людьми, без особливих ознак девiантноí (асоцiальноí) поведiнки. 1ншими прикладами е вбивства коханих через надшрну любов, ревнiсть i т.д.
Кр!м того, що у вище наведених прикладах важко пояснити поведшку людей з позицш сучасних мотивацшних систем, також виявляеться, що в людиш схованi певнi негативна сторони та начала.
В розвитку свиово! психологИ' було проведено низку цшавих експериментiв для дослщження поведiнки людини та прийняття ршень п1д дiею рiзноманiтних стимулюючих та антистимулюю-
чих чинниюв. Зокрема одним iз ключовим експерименлв став Стенфордський тюремний експеримент, проведений Фшпом Зiмбардо, з метою виявити як впливае нав'язана людин1 сощальна роль на 11 дп, який показав, що значна частина людей е схильна до садизму [14]. Шдтвердження жорстокостi неодноразово пiдтверджувалось скандалами у тюрмах, однiею iз найвщомтих е Абу-Грейб, знущання над вшськовополоненими, в тому числi, у зош проведення АТО в Украíнi.
Також щкавим, з точки зору моделювання поведiнки, був Стенфордський зефiрний експеримент, який показав, що одш дгги здатн1 мати вiдкладене споживання, а iншi нi [1]. Що мотивуе дггей вiдмовитись вiд негайного споживання зефiру на користь додатково! винагороди? Не можливо знайти вщповщ з постула^в iснуючих теорiй мотивацп.
Можна стверджувати, що вище наведен1 приклади е одиничними або iррацiональною (нетиповою) поведшкою iндивiда. Однак кiлькiсть таких шдивщв постiйно зростае i в багатьох випадках така поведшка е переважаючою. Наприклад, в «чорну п'ятницю» або в перiод знижок споживачi купують товари не для задоволення певних потреб, а лише тд впливом
певних емоцiй, групово! гстерп, рекламного тиску та впливу тощо.
Тому на сьогоднiшнiй день гостро стоггь потреба формування ново! теорп мотивацп, яка могла б охопити та пояснити поведшку та мотиви прийняття piшень бiльшостi пpацiвникiв та людей.
Зокрема, Н.Ю. Подольчаком в 2004 рощ було сформовано нову R-теоргю мотивацп, яка пропонуе подгляти пpацiвникiв за схильнiстю до ризику i вiдповiдним чином мотивувати, надаючи завдання i3 piзним piвнем ризику [2].
Попри свою практичну та теоретичну цiннiсть, R-теоpiя мотивацп не дае змоги повнгстю пояснити поведшку ргзних людей. Тому було розроблено 5- факторну часову теоргю мотивацп або HEVEN (гевен) теоргя мотивацп. Як показують практичнг спостереження за поведшкою людей та дгяльнгстю працгвникгв на мотивацгю впливають такг аспекти: досвгд (history), емоцГ1 (emotions), цгнностг (values), очгкування (expectations) та потреби (needs). Суть теорГ1 зводиться до формування та пгдкргплення позитивного досвгду, управлгння тепергшнгм (емоцгями, потребами i цгнностями) та окреслення сприятливого майбутнього.
Основнг елементи HEVEN теорГ! мотивацп зведено на рис. 1.
Э 'а
ПОТРЕБИ
- Фiзiологiчнi
- Визнaченiсть (стабiльнiсть)/Ризик
- Соцiальнi
- Поваги
- Причетносл та розвитку
- Жертовносп
- Приниження та знущання
- Бути конкурентним
ЕМОЦП
- Гордють
- Заздрiсть
- Щастя
- Сум
- Здивування
- Страх
- Гшв
- Роздратування
- Ненависть
ЕЛЕМЕНТИ
\
Ц1ННОСТ1
- Вiра
- Любов
- Свобода
- Розумшня
- Повага
- Прощення
- Дружба
- Чеснють
- Толерантнють
Минуле
Знання Стереотипи Переконання Традици, звича1 Моделi поведiнки
ОЧ1КУВАННЯ
I - Позитивш (покращуючи) I - Негативш (погiршуючi) I - Iдиферентнi (статус кво)
Майбутне
Рис. 1. Основш елементи HEVEN теорп мотивацп Джерело: Власна розробка автора
gocBig. gocBig cKnagaeTbca i3 hh3kh eneMemiB, a caMe: oTpHMaHi 3HaHHa, icHyroni crepeoTHnn, nepeKoHaHHa, 3HaHi Ta Bni3HaBaHHi Mogeni noBegiHKH.
3a3BHHan nrogn HaMararoTbca eKcrpanonroBaTH MaH6yTHe, BnxogaHH i3 nonepegHboro gocBigy. ToMy, y BnnagKy no3HTHBHoro gocBigy, nrognHa oniKye 3HoBy no3HTHB, i aK^o oTpnMye HeraTHBHHH gocBig, to ^ 3HaHHo 6inbme geMoTHBye BHKoHyBaTH nocTaB^em 3aBgaHHa Ta цi^i. npo BnnHB MHHynoro Ha noTOHHy gianbHicTb Ta noBegiHKy b MaH6yTHboMy CBignaTb BenHKa KinbKicTb eKcnepHMemiB. gocBig nacro Mae HeraTHBHi acneKTH, ocKinbKH Hami nepeKoHaHHa, Hacro, 3aBa®aroTb HaM cnpnHMaTH pea^bHicTb TaKoro, aKoro BoHa e, i, BignoBigHo, npHHHHTi pimeHHa BHaBnaroTbca HeageKBaTHHMH Ta Hee^eKTHBHHMH [3].
y Ka3^ «HoBe B6paHHa Kopona» ronoBHHH repoH - Koponb, hkhh MaB gocBig cBoei' KoponiBcbKoi HenoxHTHoi' Bennni Hegoo^HHB peanbHy cmyaqiro i npnHHHB pimeHHa ogarTH HoBe B6paHHa. KoponiBcbKHH gocBig HoMy gonoMaraB, go Toro MoMemy Konn gHTHHa (6e3 gocBigy) peanbHo o^Hnna cmya^ro, a He onepyBana, aK niggaHi-gopocni, cTpaxoM KoponiBcbKoro rHiBy. TaKi caMi ® npo6neMH cnocTepiranncb y rnmnx npaBHTeniB, npe3ngeHTiB Ta KoponiB, aKi He BignyBann icHyronoi cHiya^i, a ®Hnn neBHHMH nepeKoHaHHaMH, MHHy^HM gocBigoM Ta cTepeoTHnaMH (B. ^HyKoBHH, B. nyTiH to^o).
ogHHM npnKnagoM e KaTaHHa Ha aMepnKaHcbKHx ripKax. Konn nrognHa 6e3 gocBigy KaTaeTbca Ha rip^ - to Hero 3aBonogiBae crpax, HeBneBHeHicTb Ta BignyTTa 3arpo3H. ,3,eKinbKa pa3iB cnpo6yBaBmn npoKaTaTncb Ha rip^ - piBeHb cTpaxy 3HanHo 3HH®yeTbca, nrognHa cTae BneBHeHoro. TaKo® HaraagHHM npnKnagoM BnnnBy MHHynoro gocBigy e Ka3Ka npo nacTyxa ®apTiBHHKa (nacTyxa Ta BoBKa).
OT®e, nrognHa MaroHH no3HTHBHHH hh HeraTHBHHH gocBig Ko®Horo pa3y HaMaraeTbca Horo eKcTpanonroBaTH Ha Man6yTHi gii' Ta bhhhkh i BignoBigHo цe MoTHByBaTHMe a6o geMoTHByBaTHMe npaцiвннкa. y BnnagKy 3HaHHoro HeraTHBHoro gocBigy npaqiBHHKa Mo®e 3MycnTH npnHHaTH pimeHHa Mogenb Mannx KpoKiB gna HagaHHa HoMy BneBHeHocTi. ToMy gna nigBH^eHHa мoтнвaцii cnig $opMyBaTH Kap'epHo-npo^ecinHy KapTHHKy npaцiвннкa i3 ManeHbKHx nepeMor.
noTpe6n. ,3,ocnig®eHHa 3a noBegiHKoro npa^BHHKiB pi3HHx oprarn3a^H y pi3Hnx c^epax gianbHocTi, a TaKo® onmyBaHHa eKcnepTiB noKa3ano, ^o ochobhhmh noTpe6aMH cynacHoi nrognHH e: 1) $i3ionoriHHi, 2) BH3HanemcTb a6o pn3HK (BHKnnK), 3) co^anbHi, 4) noBarn,
5) npHHeTHocri Ta po3BHTKy, 5) ®epTOBHicTb,
6) npnHH®eHHa (3Hy^aHHa), 7) 6yTH KoHKypeHTHHM.
OaKTHHHo go 3aranbHoBigoMHx noTpe6 HaMH gogaHo TaKi HoBi noTpe6n: pn3HK, ®epTOBHicrb, 6yTH KoHKypeHTHHM, npnHH®eHHa Ta 3Hy^aHHa. KoHKypeHTHicTb e Hag3BHHaHHo cnnbHoro noTpe6oro y noвegiнцi nrognHH. CaMe Hepe3 HaMaraHHa 6yTH
KoHKypeHTHHM Ta Kpa^HM Big6yBaeTbca po3bhtok eKoHoMiKH Ta cycninbcTBa. OgHaK, iHKonn nrognHa nparHe 6yTH KoHKypeHTHoro HaMararonncb gocarHyTH ^ni Ta BHKoHaTH 3aBgaHHa, aKi BnaBnaroTbca in HenoTpi6HHMH i He e ii BnacHHMH 6a®aHHaMH.
HeraTHBHHM npnKnagoM HaMaraHHa 6yTH KoHKypeHTHHM e HanpnKnag ny6niKyBaHHa HH3Koro BiTHH3HaHHx нayкoвцiв aKoMora 6inbme HayKoBHx npaцb. Konn nopiBHroBaTH cepegHro KinbKicTb npaцb BiTHH3HaHoro Ta iHo3eMHoro HayKoBua, to b KinbKicHoMy Bnpa®eHHa Hami HayKoB^ 3HaHHo nepeBa®aroTb, a b aKicHoMy Ha®anb nocTynaroTbca. To6to BH3HaneHHa HeBipHHx KoHKypeHTHHx npiopnTeTiB, npn3BogHTb He nnme go geMoTHBaqii npaцiвннкa ane i go Hepa^oHanbHoro BHKopncTaHHa pecypciB 3aranoM.
^epToBHicTb acKpaBo Bnpa3nnacb y noBegiH^ yкpaiнцiв y nepiog peBonro^i' rigHocTi Ta npoBegeHHa ATO. noaBHnacb Benune3Ha KinbKicTb nrogeH, aKi ®epTByBann pi3HHMH BngaMH pecypciB gna 6opoTb6n 3 BoporoM.
noTpe6a b npnHH®eHHi Ta 3Hy^aHHi Hag iHmHMH e gocnTb nomnpeHoro noTpe6oro Hepe3 ^o BHHHKaroTb npo6neMH i3 gнcкpнмiнaцiero 3a pi3HHMH o3HaKaMH. Mh 6inbm ®opcTOKimi, aHi® mh gyMaeMo. Цe 6yno goBegeHo geKinbKoMa ncnxonoriHHHMH eKcnepnMeHTaMH, aKi noKa3ann, ^o ncnxonoriHHo cTiHKi nrogn 3gaTHi 3Hy^aTncb Hag iHmHMH 3a neBHHx o6cTaBHH [7].
CynacHHM npoaBoM ®opcToKocTi Ta npnHH®eHHa iHmnx e Mo6iHr nepcoHany aK $opMa ncnxonoriHHoro THcKy y BHrnagi ^KyBaHHa cniBpo6iTHHKa y KoneKTHBi, 3a3BHHaH 3 gonoMororo npnxoByBaHHa iн$opмaцii, iзonaцii, 6e3nigcTaBHoro KpHTHKyBaHHa, 3MymeHHa BHKoHyBaTH HaHripmy Ta pyTHHHy po6oTy, nomnpeHHa nniToK, BncMiroBaHHa to^o.
Емoцii. CynacHHH cBiT e cBiroM eмoцiн Ta wow-e^eKTiB. HaH6inbmi KoMnaHii cBiTy npogaroTb cKopime eмoцii, aHi® peanbHe 3agoBoneHHa noTpe6 - Facebook, Disney, Coca-cola, Google, 3ByKo3anncyroni cTygii, canoHH Kpacn to^o. Ba®Ko yaBHTH cynacHHH Ta aKicHHH npogyKT 6e3 eмoцiннoro Horo HanoBHeHHa. npn цboмy 3a nporHo3aMH ^yTyponoriB Ta нayкoвцiв c$epa eмoцiн TinbKH gн$epeнцiroвaтнмeтbca Ta 3pocTaTHMe. Емoцii naHyBann 3aB®gn i hhm 6araTme cycninbcTBo, thm 6inbme roToBe nnaTHTH 3a eMo^i. 3oKpeMa, ^e b flpeBHboMy PnMi HaH6inbm npn6yTKoBHM 6i3HecoM 6yno opraHi3oByBaTH 6htbh rnagiaTopiB, aKi ^aKTHHHo gapyBann BngoBH^e Ta eмoцii rnaganaM. CaMe 6inbmicTb ^iHaHcoBHx aHaniTHKiB cTBepg®yroTb ^o pnHKaMH ynpaBnaroTb eмoцii cepeg aKHx ocHoBHa e ®agHicTb, a noriKa Ta cTpaTeria e btophhhhmh.
Емoцii HacTo e gy®e HecTiHKHMH i nrognHa Mo®e mBHgKo nepeHTH Big ogHHx (no3HTHBHHx) go giaMeTpanbHo iHmnx eмoцiн (HeraTHBHHx) («Big nro6oBi go HeHaBncTi nnme ogHH KpoK»).
OgHHM i3 nepmnx gocnigHHKiB eMo^n 6yB ApicToTenb, aKHH BnoKpeMHB 14 k^tohobux eмoцiн:
страх, впевнешсть (самовпевненють), гшв, дружбу, спок1й, ворожють, сором'язлив1сть, безсоромшсть, сшвчуття (жалють), добродшство, заздр1сть, обурення, наслвдування та зневагу.
У подальшому багато науковшв намагались узгодити та чггко виокремити шльшсть ключових емоцш i ïx число варшеться в залежносп в1д тео-рiï' ввд 4 до 10. Так, зокрема, згвдно теорiï' Роберта Плютчша (Robert Plutchik's), який сформував теорш колеса емоцш пропонуе вдентиф1кувати 8 ключових емоцш: рад1сть, сум, дов1ру, роздрату-вання, страх, гшв, здивування, спод1вання. Об'еднування та зм1шування р1зних базових емоцш призводить до р1зних почутпв [12].
Психолог P. Eckman запропонував так1 7 базових емоцш щастя, сум, здивування, страх, гшв, роздратування, зневагу (презирство). До ще' сукупносп емоцш сл1д додати заздр1сть та горд1сть, яка е притаманна в багатьох дослщжуваних нами колективах, а також ненависть.
Цшносп. Людина живе на перетинi р1зноманггних цшностей i формуе таким чином свою систему цшностей, яка е основою для мотиваци, прийняття ршень, сприйняття чи несприйняття поведшки шших людей, виживання та позишонування себе (через власне кредо та норми поведшки). Серед основних систем цшностей е амейш цшносп, особиспсш, корпоративна групов1 (виникають шд час комуткацш 1з друзями, р1зних формальних та неформальних групах). Домiнувания пе'' чи шшо' шдсистеми (с1мейш чи корпоративш), цшностей також залежить в1д прюритепв само'' особистосп
Тому фактично поняття цшносп слад розглядати як мшмум у двох вимрах: цшшсть як прюритет у життед1яльносп людини та прийнятп ршень (амейш цшносп) цшшсть як еталон, що визначае поведшку людинку в конкретнш ситуаци та сощумг
Серед основних цшностей слад вид1лити: любов, в1ру, розумшня, повагу, прощення, дружбу, надш, оптишзм, толерат'шсть, чесшсть, свободу.
Цiнностi формуються насамперед середо-вищем, яке нас оточую вiд дитинства до само! смерп. Найбiльший вплив зрозумшо мае сiмейне середовище, середовище навчання, корпоративне та середовище друзiв. Накладаючись один на одного i виходячи ввд прiоритетiв само! особистосп створюеться система li цшностей, яка i визначае поведiнку людини.
Коли вщбуваеться розходження корпора-тивних цшностей i3 особистiсними виникають значш проблеми i3 мотивацiею персоналу. Можливий механiзм компенсування при розходженнi цшностей але вш буде дiяти нетривалий час.
Очшування. Очiкування як i минулий досвщ фактично виникае внаслiдок iснування фактора часу. Вщповщно найпростiше очiкування можна подiлити на позигивнi (змiни будуть на краще), негативнi (погiршення становища чи ситуаци) та iндиферентнi (збереження статусу кво).
Очiкування вiдображаються на встановлених цiлях, завданнях, планах та дiях працiвникiв i, вiдповiдно, або мотивуватимуть або демотивуватимуть !х. В процес реалiзацii' планiв i, у залежносп вiд того, наск1льки оч^вання виправдовуватиметься, змiнюватиметься i рiвень мотивованосп. Якщо результат перевищуе або покращуе очiкування, то працiвник отримуе додаткове мотивування, якщо ж результати прш1 за очiкування, то це демотивуватиме пращвника.
Усi видiленi чинники впливають один одного та спiльно формують ситуащю, в як1й приймають ршення працiвники. При цьому, один iз видiлених елементiв НЕ\ЕЫ-теорп мотивацй' може носити виршальну роль в залежносп ввд чинник1в внутрiшнього та зовшшнього середовищ, або !х ушкально! комбшацл елементiв в кожний момент часу (табл. 1). Наведет елементи HEVEN теори мотивацй' пов'язанi мiж собою i часто накладаються один на одного. Витрати ресурсiв на формування емоцiй, потреб та цiнностей у пращвнишв представлено на рис. 2.
Ситуащя мотиваци Домшуючий елемент Ситуащя мотиваци Конкретний домiиуючий елемент
Куплю соб1 цукерку оскшьки я хочу солодкого Потреби Вщдам сестрi цукерки, оскшьки батько може покарати Потреба в захищеносп
Куплю цукерки оскiльки сьогодш «чорна п'ятниця» i на цукерки 99% знижка Емоци Сестра вважае мене найкращим братом, тому вщдам 'й цукерку Гордiсть
Цукерки купувати не буду, оскшьки вщ них в мене болять зуби Досвiд Цукерки не купуватиму, оскiльки, як показуе попередне споживання, вони иеякiсиi Знання
Куплю цукерки i зроблю приемне, пригощу рщних як це робила моя бабуся Цiииостi В иашiй им'' всi дiляться, тому вiддам сес^ цукерку Омейш цiииостi - любов та дружба
Куплю цукерки, оскшьки до мене мають пршхати друз1 Очiкуваиия Сьогодиi вiддам цукерку сестра а завтра вона меиi дасть жуйку Очжування позитиву
Джерело: Власна розробка автора
Таблиця 1. Застосування HEVEN теори мотиваци
Рис. 2. Витрати ресурав на формування емоцiй, потреб та цшностей у працiвникiв
Джерело: Власна розробка автора
Найпростше викликати потрiбнi емоцй' i з часом на основi емоцiй можуть виникати потреба. При задоволенш потреб в людина виникае певна звичка та цшнють. Емоцй найпростiше змшити, особливо короткотермiновi емоцй'. Бiльше ресурсiв необхщно для змiни потреб i найважче змiнити уставленi цiнностi.
Висновки
Отже поведшка працiвника та його мотиващя визначаеться комбiнацiею низки елементiв, серед яких домiнуючими е: досввд, емоцй, цшностг очiкування та потреби. Сила та штенсившсть впливу кожного iз елементiв змiнюватиметься в залежностi вщ конкретно! ситуаци. Однак керiвнику, з метою впливу на виконавця для устшного досягнення ним поставлених цшей чи виконання завдань, слiд використовувати весь спектр елеменпв.
Abstract
For economists, it is important to identify the factors that lead a person to take and implement decisions. Therefore a great number of theories of motivation are used in economic theory and management.
In this article, the author developed a five-factor theory of motivation or HEVEN the theory of motivation that indicates the key elements of motivation and improves the efficiency of achieving the objectives of the enterprise. Motivation is influenced by the following aspects: the experience (history), emotions (emotions), values (values), expectations (expectations) and needs (needs). The essence of the theory is reduced to the formation and reinforcement of positive real management experience (emotions, needs and values) and defining acceptable future.
All the factors influence each other and all together produce a situation when employees make decisions. Thus, one of the selected items of HEVEN-theory of motivation can carry a crucial role, depending on factors of internal and external environment, or their unique combination of items in each moment of time.
Consequently, employee's behavior and motivation are determined by a combination of several elements, among which the dominant are: experience, emotions, values, needs and expectations. The strength and intensity of the impact of each element will vary depending on the specific situation. However, the supervisor, with the purpose of influencing on the contractor in order to achieve goals or perform tasks successfully, the entire range of items should be used.
JEL Classification: M12.
Список лггератури:
1. 40 лет эксперимента в Стэнфорде выявили Одно Качество, которое поможет вам преуспеть [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://insitory.ru/otsrochennoe-voznagrazgdenie.html.
2. Подольчак Н.Ю. Щдвищення рiвня ефективносп менеджменту тдприемств на засадах використання R-теорп мотиваци / Н.Ю. Подольчак / Економша Укра'ни - №9. - 2005.
3. Ом експерименпв, яш доводять, як мало ми про себе знаемо [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.uamodna.com/artides/7-eksperymentiv-yaki-dovodyatj-yak-malo-my-pro-sebe-znaemo.
4. Auty Richard M. Sustaining Developmet in Mineral Economies: The Resource Curse Thesis. -London: Routledge, 1993.
5. Barnett, T. and Scott B. Droege. "Theory Z." Encyclopedia of Management. Ed. Marilyn M. Helms. 5th ed. Detroit: Gale, 2006. 914-916. Gale Virtual Reference Library. Web. 5 Feb. 2012.
6. Gylfason, T. Natural resources, education and economic development // CEPR Discussion Paper 2594, 2000.
7. Haney, C., Banks, W. C., & Zimbardo, P. G. (1973). Study of prisoners and guards in a simulated prison. Naval Research Reviews, 9, 1-17. Washington, DC: Office of Naval Research.
8. Maslow, A.H. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50, 370-396.
9. McClelland, D. (1953). The Achievement Motive. New York: Appleton-Century-Crofts.
10. Miner J.B. Organizational behavior 1: Essential theories of motivation and leadership / J.B. Miner. Routledge. - 2015 - 415 p.
11. Pardee, R.L. (1990). Motivation Theories of Maslow, Herzberg, McGregor & McClelland. A Literature Review of Selected Theories Dealing with Job Satisfaction and Motivation.
12. Plutchik, R. (2001). The nature of emotions. American Scientist. 89(4), 344.
13. Schultz & Schultz, D. (2010). Psychology and work today. New York: Prentice Hall. pp. 121-122.
14. Zimbardo, P.G (2007) "Understanding How Good People Turn Evil". Interview transcript. "Democracy Now!", March 30, 2007. Accessed March 31, 2007.
References:
1. 40 let eksperimenta v Stenforde vyyavili Odno Kachestvo, kotoroye pomozhet vam preuspet [40 years of experiment at Stanford found one quality that will help you succeed]. Retrieved from http://insitory.ru/otsrochennoe-voznagrazgdenie.html [in Russian].
2. Podolchak, N.Yu. (2005). Pidvyshchennya rivnya efektyvnosti menedzhmentu pidpryyemstv na zasadakh vykorystannya R-teoriyi motyvatsiyi [Increased efficiency of business management based on the use of R-motivation theory]. Ekonomika Ukrayiny, 9 [in Ukrainian].
3. Sim eksperymentiv, yaki dovodyat, yak malo my pro sebe znayemo [Seven experiments that prove how little we know about ourselves]. Retrieved from http://www.uamodna.com/articles/7-eksperymentiv-yaki-dovodyatj -yak-malo-my-pro-sebe-znaemo/ [in Ukrainian].
4. Auty Richard, M. (1993). Sustaining Developmet in Mineral Economies: The Resource Curse Thesis. London: Routledge.
5. Barnett, T. and Scott B. Droege. (2006). "Theory Z." Encyclopedia of Management. Ed. Marilyn M. Helms. 5th ed. Detroit: Gale, 914-916. Gale Virtual Reference Library. Web. 5 Feb. 2012.
6. Gylfason, T. (2000). Natural resources, education and economic development. CEPR Discussion Paper 2594.
7. Haney, C., Banks, W. C., & Zimbardo, P. G. (1973). Study of prisoners and guards in a simulated prison. Naval Research Reviews, 9, 1-17. Washington, DC: Office of Naval Research.
8. Maslow, A.H. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50, 370-396.
9. McClelland, D. (1953). The Achievement Motive. New York: Appleton-Century-Crofts.
10. Miner, J.B. (2015). Organizational behavior 1: Essential theories of motivation and leadership. Routledge.
11. Pardee, R.L. (1990). Motivation Theories of Maslow, Herzberg, McGregor & McClelland. A Literature Review of Selected Theories Dealing with Job Satisfaction and Motivation.
12. Plutchik, R. (2001). The nature of emotions. American Scientist. 89 (4), 344.
13. Schultz & Schultz, D. (2010). Psychology and work today. New York: Prentice Hall. pp. 121-122.
14. Zimbardo, P.G (2007). "Understanding How Good People Turn Evil". Interview transcript. "Democracy Now! ", March 30, 2007. Accessed March 31, 2007.
HagaHo go pegaKmuHoi Konerii 07.08.2016
nogonbHaK Ha3ap ropinoBHH / Nazar Yu. Podolchak
nazar_podolchak@yahoo.com
nocumuHn Ha cmammw / Reference a Journal Article:
HEVEN meopin Mommaijii [EneKmpomuu pecypc] /H. №. nodonrnaK //EKOHOMirn: peanii nacy. HayKoBuu wypHan. - 2016. - № 4 (26). - C. 6-12. - PewuM docmyny do wypH.: http://economics.opu.ua/files/archive / 2016/n4.html
