CC BY
271УДК 911.3:[71+72] (477.82)
Добинда I. П.
Характеристика сакральних пам'яток ВолинськоУ област1 та ¡'хне територ1альне поширення
Чершвецький нацюнальний ужверситет iMeHi Юрiя Федьковича, м. Чернивц e-mail: Irakovalchuk1987@rambler.ru.
Анотаця. У статт/' розглянутi сакральн/' архтектурн пам'ятки Волинсько¡' област1. Також запропонован сакральнi туристичнi маршрути
Ключовi слова: сакральнi пам'ятки, пам'ятки архтектури, сакральний (релгйний) туризм, паломницький туризм.
Вступ
Одна iз визначальних ролей у формуванш державностi припадае на культурно-юторичну спадщину укранського народу, його традицп. На сучасному етапi розвитку УкраТни зростае зацiкавлення i до духовних надбань як держави, загалом, так i ТТ регiонiв, зокрема. Волинь займае важливе мiсце у сакральному мистец^ УкраТни i мае вс можливостi для розвитку сакрального (релейного) туризму. Його основою е пам'ятки церковноТ iсторiТ i культури, як стимулюють утвердження нацiональноТ свiдомостi.
Вихщш передумови
Сакральнi пам'ятки ВолинськоТ областi можуть бути важливою складовою ТТ туристичноТ iнфраструктури, адже вони е вагомою частиною як iсторико-культурних рекреацшних ресурсiв, загалом, так i пам'яток аржтектури та мiстобудування, зокрема. Проте, на жаль, Тм належить меншовартюна роль у туристичнiй галузi Волиш. Виходячи з цього, публiкацiй, де йдеться про даний тип пам'яток, практично нема. Все ж, ¿. Ковальчук [3,4] характеризуючи сакральш пам'ятки, зауважуе на тому, що вони е не сттьки архiтектурними спорудами, а швидше витворами релiгiйного малярства та шшимим артефактами церковного, або ж культового походження. Натомють, С. Кузик i Д. Литвин [2] вказують на важливiсть сакрального туризму i вiдзначають цiннiсть його об'еклв у м. Володимир^ Волинському. Н.Фоменко [5] у своТй працi видтяе культовi пам'ятки як елемент пам'яток арх^ектури регiону, що дослiджуеться. Варто звернути увагу i на нашу працю, в якi йдеться про дослщження пам'яток архiтектури i мютобудування у складi культурно-iсторичних рекреацiйних ресурав ВолинськоТ областi [1].
Постановка завдання
Волинська область, як й iншi захщш областi УкраТни, багата на сакральш пам'ятки, ям розкривають культуру населення та державну приналежнють територи, на якiй вони знаходяться. Деяк з них виявилися настiльки ушкальними, що охороняються державою як пам'ятки арх^ектури та мiстобудування. На особливу увагу з туристичноТ точки зору заслуговуе украТнська, в тому чи^ й волинська дерев'яна сакральна аржтектура. Саме вона притягуватиме шоземних туриспв, адже дерев'яна церква для украТнця звичне i не престижне явище, в той час для европейця воно е ушкальним. Не дивлячись на це, у мережi туристичних маршру^в, а саме у найбтьшому з них маршрут «Золота дiадема Волинi» задiянi лише найбiльшi мюта областi - Луцьк та Володимир-Волинський, а також м-ко Олика. Саме тому сакральш об'екти слщ вивчати i включати Тх у туристичш маршрути.
Виклад основного матерiалу
Сакральнi пам'ятки е одними iз найпоширенiших культурно-iсторичних рекреацiйних атракцiй регюну, адже вони зустрiчаються у переважнш бiльшостi населених пунктiв. Слiд вщзначити, що основою сакральних пам'яток е арх^ектурш споруди (церкви, костели, синагоги), що вказуе на Тхню пщпорядковашть архiтектурним пам'яткам. Дещо меншу роль тут в^грають пам'ятки церковного (культового) походження: кони, царськ врата, виносш хрести, iконостаси, скульптура, фрагменти рiзьби, пiдсвiчники, зразки мiднолитоТ пластики (конки, складш, наперснi та напрестольнi хрести),
церковне начиння, зразки ковальського ремесла, церковне шитво, художш тканини, церковний одяг, плащаниц тощо [2,3].
Найдавнш i найпривабливЫ, з перелiчених вище, знаходяться у великих мютах. На територи ВолинськоТ областi такими е Луцьк та Володимир-Волинський. ОкремоТ уваги тут заслуговують пам'ятки дерев'яного сакрального зодчества, як зустрiчаються, в основному, у стьських населених пунктах.
Велике значення для культурного надбання област мають культовi споруди сакрального типу. Найперше, до таких слщ вiднести пам'ятки м.Луцьк, зокрема, кафедральний собор святих апостолiв Петра i Павла з монастирем езуТтiв та пiдземеллями, що був збудований 1639р. i вiдображав культуру ренесансу. Ниш вш е дшчим кафедральним собором римо-католицькоТ церкви. Наступною сакральною спорудою Луцька е комплекс монастиря та костелу Святого Хреста бернардишв, який звели у 1752-1755рр. Сьогодш вiн належить украшськш православнш церквi КиТвського патрiархату (Свято-ТроТцький кафедральний собор ). Монастир домшкан^в, який споруджений у 1390р. i тепер е духовною семiнарiею украТнськоТ православно!' церкви Московського патрiархату. Ще одшею визначною пам'яткою сакральноТ архiтектури е Покровська церква, яку збудували в середин ХУ!!ст. i тепер вона слугуе кафедральним собором украТнськоТ православноТ церкви Московського патрiархату. Колись тут була кона ВолинськоТ Богоматерi, яка вщноситься до Х!!!-Х!Уст.. Примiщення монастиру шариток, що споруджений у ХУ!ст., сьогоднi займае курiя ЛуцькоТ римо-католицькоТ епархп та резиденцiя Луцького епископа. Монастир бригщок, який звели у 1624р., сьогодш е чоловiчим монастирем украТнськоТ православноТ церкви КиТвського патрiархату. I, нарешт лютеранська кiрха ХХст., яка зараз належить бабтистам.
Також на територи м. Луцька е три сакральних споруди, як ниш виконують iншi цiлi. До таких вщнесемо Вiрменську церкву збудовану в 1427р., яка сьогодш е житловим будинком, синагогу (1626-1629рр.), яка використовуеться спортивним клубом «Динамо» та монастир триштарпв (1729р.), який зараз вщведений пщ вiйськовий госпiталь.
Окрiм того, на територи Луцька е ряд втрачених сакральних споруд, як були знищеш. Сюди вiдносяться караТмська кенеса (ХУ!!1ст.), кафедральний костел СвятоТ Трiйцi (1427р.), церква 1вана Богослова (1175-1180рр.), костел Святого Якуба (ХУ!ст.), костел Мари Магдалини та монастир бошфралв (ХУ!!ст.).
Низка сакральних пам'яток Волиш е у древньому м.Володимир^Волинському. Чи не найвизначнiшою сакральною спорудою Волиш е Свято-Успенський собор у м.Володимир-Волинському, який постав ще у часи КиТвськоТ Руск Так, у 1156р. правнук Володимира Мономаха, Мстислав 1зяславич, котрий був удтьним князем у Володимира а шзшше великим КиТвським князем, збудував новий храм на честь Успшня ПресвятоТ Богородицi. Освячення храму вiдбулося шсля його розпису в 1160р. Пщ храмом знаходяться 6 великокнязiвських, 2 епископськ i багато гробниць шших знатних осiб. Важливим е й те, що тут похований князь Мстислав. Одшею зi святинь храму е древнш Хрест-Голгофа Х!Уст. Василiвський храм (ротонда) вiдноситься до сакральних споруд Хпст. 1снуе думка, що замовником спорудження цього храму також був князь Мстислав. Наступною пам'яткою сакральних будiвель е костьол Святих Йоакима й Анни, що збудували у 1752р. на мюц дерев'яного храму 1554р. Вш сьогодш е римо-католицькою парафiальною церквою. МиколаТвська церква зведена у 1780р. також вщноситься до релИйних пам'яток i сьогодш е православною церквою Московського патрiархату. Кафедральний собор Рiздва Христового (рашше Костел Розюлання Апостолiв) зведений у 1770р. Сьогодш у ньому дiе кафедральний собор украТнськоТ православноТ церкви КиТвського патрiархату.
У межах ВолинськоТ област е й в шших поселеннях велика ктькють сакральних споруд, серед яких i вiдомий для значного загалу украшав Зимненський святопрський монастир, який включений до ста найпривабливших куточкiв УкраТни. Ця сакральна пам'ятка, що знаходиться на територи с.Зимне Володимир-Волинського району, побудована князем Володимиром Великим у 992-993рр. Вш найдавшший з усiх монастирiв Волиш i е монастирським комплексом оборонного типу. Окрiм Святогiрського Успенського монастиря у Зимному е ще Успенський собор iз печерами, оборонш мури з баштами, ТроТцька церква, трапезна, надбрамна дзвшиця, школа i МиколаТвська церква. Причиною знаменитосп даноТ пам'ятки е близька вщдаленють (7 км) вщ м.Володимира-Волинського, яке належить до одних з основних туристичних куточш Волиш. Також слщ вщзначити, що тут знаходиться одна зi святинь Волиш - чудотворна Зимненська кона БожоТ Матерк
На територи обласп видiляеться ще ряд сакральних пам'яток, ям, на вiдмiну вiд попередшх, е об'ектами суто паломницького, а не сакрального (релейного), туризму, головне, волинських вiрян. До Тхнього числа вщноситься Успенський монастир, який знаходиться у с.Нискиничi Iваничiвського району, який звiв у 1643р. украТнський магнат Адам Кисть. Тут варто згадати i МиколаТвський монастир, що знаходиться на територи с.Миль^ Старовижiвського району ВолинськоТ обласп, який спорудили на початку ХУ!ст. Даному монастирю пщпорядковуеться, вiдкритий у 2001р., скит Рiздва святого пророка i Хрестителя Господнього 1оанна Предтечi у с.Вербка Ковельського району. Петропавлiвський монастир у с.Св^язь Шацького району, який почав дiяти у 2002 р., також слщ вщнести до туристичних об'ектiв областк Всi щойно згаданi монастирi вщносяться до украТнськоТ
православно!' церкви Московського naTpiapxaTy. Ще одшею пам'яткою е монастир Святителя Миколая Чудотворця у с.Жидичин Ювер^вського району, який вщновив свою дiяльнiсть у 2003р. Варто згадати i нашвзруйнований монастир Рiздвa ПресвятоТ' Богоpодицi у с.Новий Зaгоpiв Локачинського району, який вщомий вiд XVIct.
Ще одшею пом^ною пам'яткою на теpитоpiï, що дослщжуеться, е Геоpгiïвськa церква у м.Любомлк Вона збудована за наказом князя Володимира Васильковича у 1264р. (у XVIct. ïï перебудували, а у XVIIIct. до неТ було добудовано дзвшицю).
Як зазначалося вище, особливо!' уваги заслуговують пам'ятки дерев'яноТ сакрально!' apxiтектypи. В кожному регюш УкраТни бyдiвництво таких споруд мало свш теpитоpiaльний характер. Зокрема, дерев'яне церковне бyдiвництво Волинi мае ктька типiв: безверхий полiський; одно- чи триверхий волинський; хрещатий волинський; латишзований тип з одшею чи двома вежами. Перший iз них е найстаршим типом храму у виглядi хати (сс.Вербка та Гiшин Ковельського району). Наступний тип е найпоширешшим серед волинських церков. Зокрема, за одноверхим типом споруджеш церкви у сс. Качин, Хотешiв Камшь-Каширського та Лудин Володимир-Волинського paйонiв. Прикладом трьохверхоТ церкви е Миxaйлiвськa церква 1770р. у с.Липне Ювер^вського району. Хрещатий волинський тип е також поширений на територи' облaстi та являе собою храм у виглядi хреста. Представлений цей тип у сс.Дроздш Ковельського та Михале lвaничiвського райошв. Остaннiй, iз вищеперерахованих типiв, став популярний при бyдiвництвi церков пюля БерестейськоТ yнiï (с.Осiвцi Кaмiнь-Кaшиpського району).
Доцтьно зауважити, що кожен район ВолинськоТ област мае велику щтьнють сакральних споруд. ОсобливоТ уваги заслуговують давш деpев'янi храми, оскiльки вони е найчисельшшими серед сакральних об'еклв. На Волинi нaлiчyеться понад 200 пам'яток дерев'яноТ сакральноТ apxiтектypи, ям зведенi вiд поч. XV! до 30-их pокiв ХХст. Очевидно, що сакральш пам'ятки певним чином пщпорядковуються пам'яткам арх^ектури. Виходячи з цього, iз 203 об'ектiв нaцiонaльного значення, ям належать до остaннix, 58 iз них е сакральними дерев'яними пам'ятками. Також серед пам'яток мюцевого значення 114 iз них е сакральними дерев'яними пам'ятками. Вс ц об'екти вiдносяться переважно до бyдiвель, що споруджувалися впродовж ХV!!!-Х!Хст. Найцшшшими iз них для туризму е найстарш за вiком.
Нaйpaнiшою пам'яткою дерев'яноТ арх^ектури на територи' ВолинськоТ област е Церква Святого Великомученика Димитpiя Солунського у с.Гiшин Ковельського району, яку збудували у 1567р. Дещо шзшше в 1589р. була зведена церква Успшня Богородица що знаходиться в с.Качин Камшь-Каширського району. Пеpвiсно вона була одним iз нaйдaвнiшиx в Укpaïнi piзновидiв дерев'яних xpaмiв. У с. Оавц цього ж району е церква Параскеви 1774р., яка е дерев'яний храм латишзованого типу з одшею вежею. Ще одшею пам'яткою даного району е Миxaйлiвськa церква у с.Xотешiв 1790р. заснування. В с.Лудин Володимир-Волинського району збереглася МиколаТвська церква 1601р. Вона е характерним зразком традицшного дерев'яного храмового бyдiвництвa ВолинськоТ обласп. Церква Рiздвa Богородиц в с.Здомишель Рaтнiвського району вiдpiзняеться своею виразнютю. Вона постала в 1643р. i належить до найдавшших пам'яток дерев'яноТ аржтектури облaстi з характерним для них складним нашаруванням piзниx бyдiвельниx етaпiв. Храм зачаття СвятоТ Анни у с.Пiдбеpеззя Гоpоxiвського району зведений у XVIIct.. Вiн е прикладом старовинноТ дерев'яноТ одноверхоТ волинськоТ церкви з великим за об'емом верхом. Побудована у 1770р. Миxaйлiвськa церква у с.Липне Ювер^вського району вщзначаеться збереженою в iнтеp'еpi декоративною piзьбою по дереву (XVIII-Х!Хст.). Зведена у 1710р. Миxaйлiвськa церква у с. Дроздш Ковельського району вщображае хрещатий волинський тип. Найбтьшою святинею тут е старовинне eвaнгелiе.
Через те, що Волинська область безпосередньо межуе iз сyсiдною католицькою державою i впродовж тривалого юторичного часу була складовою Польщу на територи е дектька костелiв. Зокрема, Петpопaвлiвський костел в м-ку Олиц Кiвеpцiвського району е однiею iз нaйдaвнiшиx римо-католицьких споруд ВолинськоТ обласп, який спорудили у 1450р. i перебудували у 1612р. У вищезгаданому населеному пункт е ще колепальний костел СвятоТ Тршцк Вш належить до визначних бароккових пам'яток сакральноТ арх^ектури УкраТни першоТ половини XVIIct. Любомль славиться ТроТ'цьким костелом, що побудований у 1412р. у готичному стилк Спочатку вс ц костели були деpев'янi, але через дектька рош ïx реконструювали у муроваш. Нaтомiсть, костел СвятоТ Анни у м.Ковель, який звели у 1771р., залишився дерев'яним i до сьогодш. Вiн е цiнною пам'яткою сакральноТ аржтектури, адже в УкраТ'ш збереглося лише два дерев'яних костели з двовежевою формою храму. Особливо вражае старанно вщновлений бароковий вiвтap вщ кiнця ХV!!!ст. У м-ку Луш Туршського району побудований у стилi ренесансу у ХV!ст. костел Святих Анни та Станюлава. На честь свое!' перемоги у битвi пiд Берестечком поляки звели в останньому у стилi рококко масивний Свято-ТроТ'цький костел (ХV!!ст.).
Виходячи з вищенаведеного, на територи' ВолинськоТ обласп варто було б видтити репональш тypистичнi маршрути, об'екти яких могли б використовуватися як для релтйних туриспв, так i для туриспв, яких цiкaвлять загалом юторико-культурш pекpеaцiйнi атракц^' ВолинськоТ облaстi (див. рис.1). Найперше, звернемо увагу на швденно-захщному мapшpyтi, який прокладений теpитоpiею lвaничiвського та Володимир-Волинського paйонiв. Вш охоплюе чотири поселення - сс.Низкинич^
Лудин, Зимне та м.Володимир-Волинський. З огляду на рекреацшну привабливють, даний маршрут е одним iз найцiннiшим. Центральним населеним пунктом тут е м.Володимир-Волинський, яке мае добре автомобтьне транспортне з'еднання з уама районними центрами ВолинськоТ област та великими мютами сусiднiх областей, зокрема обласними центрами мм.Львiв та Рiвне. Також iз деяких великих мiст УкраТни, в тому чи^ з ТТ столица у Володимир-Волинський можна прибути залiзничним транспортом. Важливим е й те, що ва туристичнi об'екти швденно-захщного маршруту розташованi на вiдносно недалекш вiдстанi один вiд одного (у межах 20 км) i мають сполучення з його центром.
Рис.1 Туристичж маршрути за основними сакральними пам'ятками
До центрального сакрально-туристичного маршруту з центром у м.Ковель, включено 9 об'ект1в. Ними будуть сакральн пам'ятки, що знаходяться у сс.Пшин, Вербка, Дроздн та м.Ковель однойменного району, сс.Мильц1 Старовиж1вського, Качин, Ос1вц1, Хотеш1в Кам1нь-Каширського та м-ку Лук1в Тур1йського. Максимальна в1дстань м1ж цими населеними пунктами не перевищуе 50 км. Причому в1д центру в кожен 1з напрямк1в е транспортне сполучення. Важливим для цього маршруту е те, що, окр1м належного транспортного (автобусного i зал1зничного) сполучення державного значення, через м.Ковель проходить м1жнародна зал1зниця.
П1вденно-сх1дний туристичний маршрут проходить територ1ями Луцького та К1верц1вського район1в. Хоча в1н мютить лише три поселення, проте об'ект1в мае понад двадцять. Ценром його е м.Луцьк, де
знаходиться бтьшють сакральних будiвель periOHy. OKpiM того, сюди ще входять м-ко Олика з двома туристичними об'ектами та сс.Жидичин i Липне. Довжина маршруту складае 40 км i сполучаеться автобусним транспортом. Завдяки входженню сюди обласного центру, цей маршрут буде мати найбтьше вiдвiдyвання, бо мае, як i автобусне, так i залiзничнe сполучення з населеними пунктами област та iншими обласними центрами УкраТ'ни.
Дещо бiльшy вщстань матиме пiвнiчно-захiднай сакральний маршрут, який знаходиться на територи трьох адмшютративних райошв в кожному з яких мае мюце по однiй сакральнш бyдiвлi. Сюди вiдносяться м.Любомль, сс.Св^язь Шацького та Здомишель Ратнiвського райошв. Загальна довжина маршруту складае 60 км. Цей маршрут буде зручним за умови, коли туристи матимуть власний автомобть. Адже автобусне сполучення мiж даними поселеннями не е досконалим.
Ще одним сакральним туристичним маршрутом може бути швденний, який складаеться з трьох об'ек^в Локачинського та Гоpохiвського району. Ними е с.Новий Загоpiв першого та м.Берестечка i с.Пщбереззя другого. Загальна довжина даного маршруту не перевищуватиме 40 км i мае добре автомобтьне сполучення з сусщшми обласними центрами.
Висновки
Сакральш арх^ектурш пам'ятки ВолинськоТ област розмщеш доволi не piвномipно. Найбiльша Тхня кiлькiсть знаходиться у TÏ трьох peгiонах - твденно-захщному (lваничiвський та Володимир-Волинський райони), твденно-схщному (Луцький та Кiвepцiвський) та центральному (Ковельський, Туршський, Стаpовижiвський та Камшь-Каширський).
Лтература
1. Добинда 1.П. Пам'ятки арх1тектури та м1стобудування ВолинськоТ област1 та Тхн1 територ1альн1 характеристики / I. Добинда // Науковий вюник Черывецького нац1онального ун1верситету : Зб1рник наукових праць. Вип.655: Географ1я. - Черн1вц1:Рута, 2013. - С.27-31.
2. 1сторико-культурн1 ресурси украТнсько-польсьского прикордоння та особливост1 Ух використання для туристичних цтей. [Електронний ресурс] / С. Кузик , Д. Литвин. Режим доступу: tourlib.net/statti_uk/Kuzyk2.htm
3. Ковальчук G. До питання збереження пам'яток сакрального мистецтва у храмах Волин // Украшська культова архп"ектура у свтовому контекстг Матepiали Мiжнаpодноï науковоТ конференци. - К., 2001. - С. 96-101.
4. Ковальчук G. Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому Свято-Тро'щькому собоpi // Минуле i сучасне Волиш та Полюся: Свято-Тро'щький собор в iстоpiï Луцька та Волинг Матepiали XVII Волин. обл. наук. конф., присвяч. 250^ччю вiд дати завершення бyдiвництва Луцького собору СвятоТ Тpiйцi та 125^ччю з часу його освячення як православ. кафедр. собору. - Луцьк, 2005. - С. 18-21.
5. Фоменко Н. В. Рекреацмш ресурси та курортолопя. / Н. В.Фоменко. - К.: Центр навч. л-ри, 2007. - 312с.
Аннотация И. Добында. Характеристика сакральных памятников Волынской области и их территориальное распространение. В статье рассмотрены сакральные архитектурные памятники Волынской области. Также предложены сакральные туристические маршруты
Ключевые слова: сакральные памятники, памятники архитектуры, сакральный (религиозный) туризм, паломнический туризм
Abstract. I. Dobynda Description sacral monuments Volyn region and their territorial distribution. The article describes the architectural monuments of sacral Volyn region. Also offered sacred hiking trails Keywords: sanctuary, monuments of architecture, sacred (religious) tourism, pilgrimage tourism.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
