CC BY
53
ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Марченко Андрш Валершович
аспiрант,
Кшвський нацiональний утверситет iменi Тараса Шевченка, кафедра географИ Украти
Науковий керiвник. Масляк Петро Олексшович професор, доктор географiчних наук, академж АкадемН наук вищо'1 освiти Украти, Кшвський нацюнальний утверситет iменi Тараса Шевченка
КЛАСИФПКАЦЛИНП ОЗНАКИ САКРАЛЬНИХ ГЕОГРАФПЧНИХ ОБ'ПКТПВ КЛАССИФИКАЦИОННЫЕ ПРИЗНАКИ САКРАЛЬНЫХ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
CLASSIFICATION FEATURES OF SACRED GEOGRAPHICAL OBJECTS
Марченко Андрей Валерьевич
аспирант,
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, кафедра географии Украины Научный руководитель. Масляк Петр Алексеевич
профессор, доктор географических наук, академик Академии наук высшего образования Украины, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко Marchenko Andriy Valeriyovych a graduate student,
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Department of Geography of Ukraine Scientific adviser. Maslyak Petro Oleksiyovych
Professor, Doctor of Geographical Sciences, Academician of "Academy Sciences of Higher Education of Ukraine",
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Анотацгя: Стаття розглядае географгчнг аспекти сакральностг, зокрема класифтацтт ознаки сакральних географгчних об 'ектгв. Видтення класифжацтних ознак проведено за такими основними критергями як походження, використання, значимють та ступенем антропогенного впливу. Основы ознаки зведено у таблицю. Таблицю роздшено на 8 великих категорш, як у свою чергу мають менш1 тдкатегори. До ознак приведено в1дпов1дт приклади.
Ключовi слова: сакральний географгчний об'ект, сакральна географгя, класифтацтт ознаки, сакральнотворчi природш явища.
Аннотация: Статья рассматривает географические аспекты сакральности, в частности классификационные признаки сакральных географических объектов. Выделение классификационных признаков проведено по таким основным критериям как происхождение, использование, значимость и степень антропогенного воздействия. Основные признаки построены в таблицу. Таблица разделена на 8 больших категорий, которые в свою очередь имеют меньшие подкатегории. К признакам приведены соответствующие примеры.
Ключевые слова: сакральный географический объект, сакральная география, классификационные признаки, сакрально образующие природные явления.
Summary: The article considers the geographical aspects of sacredness, including classification criteria of sacred geographical objects. Classification features selected in the following main criteria as the origin, use, significance and degree of human impact. The main features built into the table. The table is divided into eight major categories, which in turn have smaller subcategories. The signs are given corresponding examples.
Key words: geographical sacred object, sacred geography, classification features, manifestation of the sacred through natural phenomena.
Вступ. Актуальшсть дослщження. Зважаючи тощо. На 0CH0Bi цього можна буде визначити на помггне зростання важливосп сакральних об'екпв у критерШкритери вщповвдно якому подшити !х на свт та в Укра!ш, виникае потреба у вивченш як самих певш типи (види), можливо об'еднати в групи за сакральних об'екпв, !х культурно!, релтйно! щнносп, певними ознаками та створити класифшацш так i основних напрямшв !х використання як сакральних об'екпв.
туристських об'екпв, мюця серед шших природних та Видшення класифжацшних ознак сакральних
антропогенних об'екпв тощо. Така робота вимагае об'екпв дасть можливють б№ш продуктивно дослвдження, пов'язаного зi збором шформаци про розподмти ресурси щодо !х використання, походження сакральних об'екпв, ввдмшносп мгж шдтримання задовшьного стану, залежно вщ ними, !х форми, категорп, особливосп функцюнування конкретно! ситуацп; чпко визначити !х мюце у серед
шших при появ! (утворенш) нових сакральних географiчних об'екпв; допоможе пришвидшити та спростити початкову стадш дослiдження за допомогою метода аналогш.
Постановка проблеми. Серед значно! кiлькостi географiчних об'екпв, якi можна видiлити на певнш територп, все частiше вирiзняють сакральш об'екти. Вони е одними з найдавшших в соцiоприродномy середовищi. Враховуючи традицп паломництва, для людей здавна було притаманно бажання надавати сакрального статусу певним об'ектам, територiям, поклонятися святим мiсцям. З часом поширення сакральних об'ектiв набуло всесвiтнього масштабу. Достатшм свiдченням цього е постшне !х збiльшення та розвиток як культурних, юторичних, релiгiйних та туристичних об'ектiв. Одним з прикладiв цього може бути створення Патрiаршого Паломницького Центру УГКЦ, який пропонуе паломницьш тури до всесвiтньовiдомих святих мюць та екскурси Укра!ною [11]. Саме тому розробка теоретично! i методично! бази для видшення класифiкацiйних ознак сакральних об'екпв мае надзвичайно важливе значения.
Анатз основних досл1джень i публiкацiй. Поняття «сакральшсть» було введене в науковий оби-лише в ХХ ст. Воно розглядаеться з рiзних позицiй, як багатьма галузями науки, так й рiзними мютичними, релiгiйними та iншими спiльнотами. В географп, зокрема, наyковi працi присвячеш переважно окремим, найбiльш визначним, сакральним об'ектам або територiям, й розглядаються найчастiше лише з однiе! точки зору: архитектура, природа, релiгiя, туризм тощо. Дослiдження в цих областях вели: Mircea Eliade (Мiрча Елiаде) (поняття сакрального) [10], П. Масляк (сакральне в рекреацi!) [6], а також С. Неополiтанський [7], М. Попович [8], П. Герчашвська [2], Т. Христов [9], В. Жадько [4] та шш! Також час ввд часу проводяться конференцi! з сакрально! географп присвяченi рiзним и аспектам - сакральнiсть певно! територi!, об'екта тощо. До таких можна ваднести зокрема «ECSLAND Conference European Culture expressed in Sacred Landscapes» (23-24 April 2015), «International conference at UGA to examine sacred sites conservation and indigenous revivals» (April 5-7 2012) та шшг
Формулювання цшей статть Метою даного дослвдження е виявлення основних критерпв, форм i категорiй для визначення класифжацшних ознак сакральних об'ектiв; об'еднання ознак у певнi групи для встановлення зв'язкiв мiж ними. Для виршення поставлено! мети виявлено основш форми та критерi! визначення географiчних сакральних об'ектiв; запропоновано структуровану модель
класифшацшних ознак географiчних сакральних об'екпв.
Невирiшенi рашше частини загальноТ проблеми, котрим присвячуеться дана стаття:
Видшення основних класифжацшних ознак сакральних об'екпв. Об'еднання класифшацшних ознак у групи. Створення таблиц груп класифiкацiйних ознак.
Виклад основного матерiалу. Спираючись на аналiз лiтератyрних джерел можна сказати, що у визначеннi сакральних об'екпв використовують доволi рiзномаиiтнi пiдходи. Кожен окремий автор при
визначенш сакрального об'екту застосовуе сво! власнi критерп або певнi загальноприйиятi положення. Шд час розгляду сакрально-релiгiйних об'ектiв б!льше уваги придiляеться релiгiйнiй значимостi давшх сакральних об'ектiв, !х археологiчнiй цшностг Хоча цi критерi! не можна назвати помилковими, але часто вони розглядаються ввдокремлено ввд iнших, поза певних визначених систем.
На нашу думку варто розробити певш загальш критерi! (ознаки), за якими можна було б класифшувати сакральнi об'ектiв залежно вiд !хнього походження, мiсця розташування, часу створення, виду пам'ятки тощо.
На основi проведеного аиалiзy вдалося визначити основш сучасш класифiкацiйнi ознаки сакральних географiчних об'ектiв залежно вiд !хнього ступеня антропогенного впливу, використання, суспшьно! значимостi, соцiального походження тощо. Для сакральних об'екпв було визначено ряд критерпв, як! являють собою складовi частини структурно! схеми, що пропонуеться до розгляду (рис. 1).
Видшеш класифiкацiйнi ознаки згруповано у 9 великих категорш: «за ступенем антропогенного впливу», «за позитившстю сприйняття суспшьством», «за характером утворення», «за локалiзацiею», «за часом юнування», «за можливютю використання», «за сощальним походженням», «за сусшльною значимютю» та введено до наукового об!гу новий критерiй - «через прояв природного явища». Кожен з них складаеться з пiдкатегорiй, яш б!льш точно пояснюють !х структуру. Не слад забувати, що ва подальшi критерi! ввдносяться лише до сакральних об'екпв, тобто: сакральш природш, сакральш точков! тощо.
Нажаль, побудова загально! iерархii, необхвдно! для створення конкретних таксономiчних одиниць е досить складною, а в певних випадках неможливою. Це спричинено значною суб'ектившстю поняття сакральностi та всього що з ним пов'язано. Так, об'ект, що е сакральним для одше! людини або групи людей, може бути р!ччю, що шчим не вирiзияеться для шших. Як приклад при розгляд! походження сакрального об'екту виднеться два основш типи: природш та антропогенш. Хоча у загальному випадку такий подш може бути в!рним, то у багатьох конкретних випадках вш втрачае свш початковий сенс. Наприклад, рiзноманiтнi релтйш течi! (особливо коршш релiгi! Америки, Японп) вважають ус! природш об'екти сакральними, а антропогеннi лише шдкреслюють цей статус. Створенi людиною е лише доповненням до природних та не можуть без них юнувати або втрачають свш сакральний статус. Тобто, в даному випадку подш на природш та антропогеннi можна розумгти як «сакральнi» та «не сакральш». Отже подальший розгляд причин сакралiзацii природних об'ектiв буде виходити з того, що вони сакральш апрюрг Антропогенш ж об'екти е допомгжними та лише шдкреслюють святють природи, допомагають !! зрозумгти.
Для полегшення подальшого розумшня ус! класифшацшш ознаки було об'еднано у певш категори та щдкатегори та зведено у таблицю (рис. 1).
За ступенем антропогенного впливу
За позитивнктю сприйняття сусптьством
Природно-антропогеннi
За характером утворення
Позитивна подiя
Негативна подiя
"СтихшнГ
Органiзованi
Тимчасовi
Використовуються за своУм первкним призначенням
Не використовуються за основним прямим призначенням
Тi, що можуть бути вщреставроваы
За соцiальним походженням
Сучасн об'екти свiтових Релiгiй
Давнi об'екти поклоншь, що не використовуються в
Мкця проведення визначних битв та подм
Недiючi святинi корiнних вiрувань
Давнi людськi поселення
Мiсця проживання видатних оаб, подiй, що змшили iсторiю
За суспiльною значимiстю
Свтэвого
Нацiонального
Рис.1. Класифiкацiйнi ознаки сакральних об'eктiв (виконано автором)
Розглянемо критери класифшацп сакральних об'eктiв б!льш детально.
За ступенем антропогенного впливу. Будь-яш об'екти нашого свiту, незважаючи на цiлi та мету класифшацп, можна роздiлити за сво!м походженням на природнi, природно-антропогеннi та антропогенна Подiл на природнi та антропогенш об'екти не мае певних значних вщмшностей в!д загального розумiння. Проте сакральш природно-антропогеннi об'екти будуть в1др!знятися в!д звичайних природно-антропогенних.
Також серед сакральних об'екпв можна було б видшити ще й такi, яш мають «божественне» походження. Але, з нашо! точки зору, виокремлення такого типу об'екпв е недоцiльним через його суб'ектившсть, залежнiсть в!д релтйно! або свпоглядно! точки зору спостертача. Отже, надалi всi об'екти, яш вiдповiдно до мiсцевих вiрувань були створеш богами, будуть вiдноситись до одного з трьох основних шдтитв
Природш об'екти - тi, що утворенi без участi людини, лише природним шляхом, та пiдтримуються в такому сташ й надалi. Втручання людини зводиться лише до збертання об'екту в його первiсному сташ, шляхом надання 1м статусу заповщних об'ектiв.
Так1 об'екти е найб!льш давнiми в гстори людства. Поклоншня та сакралiзацiя природи е одними з перших проявiв формування культури у первюно! людини. Навiть зважаючи на давнину !х виникнення та активне перетворення людиною природи, основною особливютю таких об'ектiв е поступова змiна та еволюцiя. Причиною цього може бути змша клiмату, конф!гурацп русла рiчки, рух льодовику у горах, землетрус та iншi природш феномени. Через це велика шльшсть об'ектiв, що були сакральними в мину лому, зараз знищеш або ютотно змiненi. До нашого часу збереглися лише найбiльш стiйкi з них: окремi каменi, гори та прсьш масиви, каньйони, рiки та озера, велик! лiсовi масиви, окремi столггш дерева тощо.
Антропогенш об'екти - п, що були повшстю створеш людиною. До ще! категорп входять вс антропогеннi об'екти релггИ, культу, поклоншня тощо. Як приклади можна назвати: церкви, цвинтар!, монументи тощо
Природно-антропогенш - природш об'екти, що здобули сакральне значення у результатi дп антропогенного фактору (ф!зичного втручання людини). Як правило шсля припинення втручання вони втрачають свою сакральшсть. Також сл!д зазначити, що у випадку припинення втручання людини, юнуе в!ропдшсть повернення об'екту до його природного стану. Як приклад можна назвати природш печери яш стали сакральними через такий вплив людини як створення храму або каплиц!, гори з побудованими там монастирями, озера, люи тощо.
Другою важливою ознакою класифжацп сакральних об'екпв е позитившсть сприйняття об'екту суспшьством.
Сьогодш найчастiше зустрiчаються сакральш об'екти яш виникли в результата певно! под!!. Остання могла мати позитивний або негативний прояв у свщомосп людей, що завжди мае суб'ективний характер. Зазвичай, це об'екти, утворенi в мюцях
проповедей, появи святих (незалежно в!д релiгiй), мюцях великих перемог, природних явищ, що залишили позитивний слщ в гстори тощо. На противагу ним !снують й не менш сакральнi мюця утворенi негативними под1ями: мюця вшанування померлих во!шв, жертв репресiй або природних катастроф, а також кладовища (у випадку якщо мiсцева релiгiя визнае смерть як втрату).
Також, поширеними незалежно вщ вiрувань, релiгiй та культурних особливостей мюцевосп, е сакральнi об'екти, яш формувалися поступово. А також п, в основ! виникнення яких не було певно! значно! под!!. Досить часто вони виникають поступово, «природним» шляхом, в результат! постшного накопичення сакральних цшностей. Прикладами можуть бути багаточисельш щлющ! джерела. Найчастше спочатку вони були звичайними джерелами питно! води для мюцевих та мандр!внишв. Шсля вживання ще! води деяк люди зщлювалися в!д певних хвороб але через свою поодиношсть таю випадки були малопомгтними. Про те, з часом, при накопичення критично! маси свщоцтв про зцшення так1 об'екти починають вщокремлюватися вщ под!бних та набувають сакрального значення.
За характером утворення. У зв'язку з постшним розвитком людського суспшьства та освоенням нових територш, виникнення сакральних об'екпв стае б!льш оргашзованим. Поява нових сакральних мюць вщслщковуеться, але найчастше лише в релтйних оргашзащях та громадах. В !х межах створюеться сощально-економ!чна шфраструктура ввдповщного характеру ! часто вони стають одними з найб!льших у наш час. До таких об'екпв можна ввднести храмов! комплекси.
Досить поширеними е також «стихшш» об'екти. Вони утворюються поступово, в неоргашзованому порядку. Наприклад, кладовище домашшх тварин у Киев!. З часом вони або руйнуються через втрату необхвдносп виокремлення (зменшення уваги) або ж переходять у статус оргашзованих.
Останшм часом у багатьох кра!нах свпу штенсивно створюються «штучш» сакральш об'екти. Це не лише новозбудоваш церкви, але й мюця локатзаци р!зномаштних нових релшйних течш. Вони створюються на в!льних територ!ях в мютах й на !х околицях, як1 зазвичай до цього школи не мали жодного сакрального значення. При цьому досить часто займаються територп, як1 рашше належали до паркових зон для ввдпочинку, прибудинкових рекреацшш насадження тощо. Багато таких об'екпв можна спостертати у Киев!. Невелик! церкви, що останшм часом будуються на територп м!ста на д!лянка, що не мають певного визначеного сакрального значення. У сво!й б!льшост! так об'екти не мають архитектурно! чи юторико-культурно! ц!нност!.
За локалiзацiею сакральн! об'екти можна подшити на площинн!, точков! та л!н!йн!.
Точковi об'екти - п, що мають незначну, в пор!внянш з !ншими, площу ! зображуються на топограф!чних, загальних географ!чних, ф!зичних картах позамасштабними умовними позначеннями.
Подiбнi сакральш об'екти е единим цшим i не можуть бути роздшет на складовi частини.
Шншт об'екти. Об'ект, довжина якого е наспльки значною, що це дае шдставу не враховувати його ширину, е лшшним. Так1 об'екти можуть бути поодинокими: рiки, дороги, вали тощо. Також вони можуть складатися з певно! кiлькостi точкових об'ектiв, що об'еднуються у комплекс та вишикуваш в одну лiнiю.
До площинних належать об'екти, що мають значну площу i знаходять вираз у масштабi карти [3]. Вони займають певну територш, яка в свою чергу також вважаеться сакральною. Як i лiнiйнi сакральнi об'екти, вони також можуть складатися з деяко! шлькосп точкових об'ектiв, що об'еднуються в певний комплекс. До них належать озера, болота, лiсовi галявини, населеш пункти тощо.
За часом кнування. Географiчнi сакральнi об'екти переважно створюються для постшного (довгострокового) використання. Наприклад, церкви будуються з розрахунком на багаторiчну експлуатацiю. Бiльшiсть кладовищ, ще з часу закладання мають велику площу з розрахунку на подальшi поховання. Навiть священнi дерева збериають свiй сакральний статус весь час свого юнування. Всi щ сакральнi об'екти належать до постшних.
Поряд з постiйними iснують тимчасовi сакральш об'екти. Досить часто на велик! свята створюються каплиц у вигляд! тимчасових споруд, скульптур тощо, як об'екти вшанування бопв, дух1в. Також вони виникають на мюцях великих трагедш для вшанування померлих та тдтримки живих. 1хньому виникненню можуть передувати специф!чш природш поди ! явища: утворення вулкашчного острову з малим часом юнування, масове цвтння сакури у парках по всьому свггу тощо.
За можливктю використання вид!ляються два типи сакральних об'екпв: дiючi та недiючi.
До дЮчих вщносяться об'екти, що використовуються за сво!м первюним призначенням, а також п, що зберегли статус сакральних, але не використовуються за прямим призначенням. Приклад!в е значна шльшсть. З одного боку - храми де здшснюються служшня, дшч! кладовища, в!втар! тощо. З шшого - велика к1льк1сть сакральних об'екпв, що останшм часом використовуються не за сво!м основним призначенням. У Киев! костьол Св. Миколая з одного боку е дшчим храмом, де ведуться богослужшня, а з шшого це будинок органно! музики. Також у багатьох кра!нах свпу на основ! сакральних об'екпв створюються готел!, ресторани, туристичш центри. При цьому сакральний статус може зберегтися у дещо видозмшеному виглядг Наприклад, буд!вля яка використовуеться як готель, ресторан тощо, може залишатися сакральною сама у пасивному стан!. Тобто, спещальш роботи з шдтримки сакральносп (богослужшня, ввдновлення в!втар!в, мюць сили) не ведуться, але вона збертаеться завдяки архлектурнш та/або юторико-культурнш цшносп споруди. Прикладом також можуть бути закрип для поховань цвинтар! як1 використовуються як екскурсшш об'екти.
На противагу, все бшьша к1льк1сть сакральних об'екпв занепадае або взагал руйнуеться. Цьому сприяе значна к1льк1сть чинник1в як внутршнього, так ! зовшшнього характеру. Основним серед них е час. Чим бшьш давшм е об'ект тим б!льше заход!в потр!бно для його подальшого збереження. Так1 об'екти переважно вийшли з повсякденного використання та мають статус культурно! спадщини.
Недiючi сакральш об'екти залежно в!д багатьох внутршшх та зовшшшх фактор!в можуть бути як вщновлюваш, так ! невщновлюваш.
Вщновлюваними е п сакральш природш та антропогенш географ!чш об'екти, як з часом можуть бути максимально достов!рно вщновлеш, з мшмальними змшами та збереженням сакральносп. Пом!ж них досить часто зустр!чаються п, що спещально шдтримуються в нашвзруйнованому стан! для орипнальносп композицп або збереження туристично!, сакрально! чи культурно! привабливосп.
У той же час, юнуе велика к1льк1сть сакральних об'екпв, яш були знищеш людиною, не зважаючи на !х важливють та високу культурну та духовну цшшсть, або були зруйноваш шд впливом природних фактор!в через недогляд.
У наш час, значну шльшсть сакральних об'екпв минулих епох вже неможна повнютю ввдновити. Причиною цьому е вщсутнють автентичних матер!ал!в буд!вництва та достов!рних докуменпв щодо !х зовшшнього вигляду, особливостей проектування тощо. Не менш важливим чинником, який заважае ввдновленню об'екту, е саме час !х створення, як ушкальна його властивють. Прикладом, серед шшого, можуть бути об'екти Киева. За чаав Кшвсько! Рус! було створено велику шльшсть релтйних споруд. Б!льшють з них будувалися з дерева, тому до нашого часу збереглися, у кращому випадку, лише фундаменти, б!льшють з яких зруйноваш або знаходяться в районах штенсивно! житлово! забудови.
Велике значения мае сощальне походження об'екту. Воно е одним з основних критерпв, за яким визначаеться стушнь його привабливосп для певних груп населення.
Кортт вiрування. В юнуючих сьогодш державах !х шльшсть досить значна, тому класифшування сакральних географ!чних об'екпв за сощальним походженням для кожного окремого в!рування е проблемним. Через це, ввести категорш «коршш в!рування», яка дасть зрозумпи походження таких об'екпв у загальних рисах. Б!льш точне походження слщ розглядати виключно у контекст! вивчення конкретного об'екту. У подальшому до ще! категори будемо вщносити т об'екти, що мають статус сакральних незалежно вщ часу появи (як нов!, так й давш) й дос використовуються за прямим призначенням або можуть бути використаш у майбутньому (не були повнютю знищеш).
Сучаст об'екти свтових релтй. На планет! зараз нараховують значну шльшсть свпових релтй. Свповими вважаються п релт! яш мають послщовнишв у багатьох кра!нах незалежно вщ !х раси та нацюнальносп. Класично до них вщносять Буддизм, Християнство та 1слам [1]. Проте, останшм часом говорячи про свпов! релт! до також включають:
!уда1'зм, !нду1'зм, конфуц!анство, даосизм та синто!зм, що спричинено стр!мкою глобал!зац!ею суспшьства. На сьогодн! велика к1льк1сть релшй та рел!г!йних теч!й мають послвдовнишв серед багатьох нац!ональностей та кра!'н. Через це, ц!лком можливо, що з часом бшьшють рел!г!й Земл! можна буде назвати «св!товими». У категорш «Сучаст об'екти свШових релтй» входять об'екти, як1 е дшчими на сьогодн!.
Зокрема до 1'х складу можна в!днести:
- значш культов! споруди (монастир!, святилища, мечет!, храми ! храмов! комплекси, капели, каплиц!, ступи);
- мал! об'екти культу - придорожш хрести, в!втар! божеств на узб!чч! дор!г ! стежок тощо[9].
- природн! об'екти - свят! джерела, колодяз!, гори, водойми (рши, ставки), поодинок1 та окрем! дерева, л!сов! масиви тощо.
Також до сучасних об'екпв свгтових рел!г!й можна частково в!днести об'екти коршних в!рувань, як1 були попередниками свгтових рел!г!й та вважаються 1'хшми святинями.
Давм об'екти поклоншня - давн об'екти язичницького поклон!ння або пов'язаш з ними. Так1 об'екти найчаслше е археолог!чними пам'ятками та не використовуються за первюним призначенням. У окремих випадках !х використання може бути ввдновлено. Одним з найвщомших приклад!в е Стоунхендж, де ! сьогодн!, час в!д часу, проводяться давн! язичницьш свята та обряди.
Недiючi святит корiнних вiрувань. Об'екти, що пов'язаш з будь-якими дшчими сучасними коршними (навпъ найменшими) в!руваннями та не використовуються у даний час. Вони ввдр!зняються великим р!зномашттям, походження кожного з них е ушкальним ! ввдмшним в!д шших. У наш час основною !хньою функц!ею е приваблення турист!в та вчених. В переважшй б!льшост! вони вщом! саме як визначн! туристсьш та культурн! пам'ятки: покинут! храми Азп, давн! кургани та дерев'яш скульптури язичницьких бог!в Укра!ни тощо. Також не слад забувати, що вс! вони також перебувають в статус! наукових знахвдок та постшно вивчаються. Одним з найяскрав!ших приклад!в наукових розкопок сакральних об'ект!в е ГебекльТепе (Туреччина) - один з найдавшших мегал!тичних комплекс!в св!ту [13].
Давнi людсью поселення. Як сакральний об'ект вони визначають необхвднють кожно! людини окремо й людства в цшому, розум!ти ! пам'ятати свое «коршня». Вони е одним з найбшьш наглядних приклад!в розвитку та змши нашо! культури, цив!л!зац!!, що дае поштовх для науки у розумшш минулих та майбутн!х тенденцш розвитку людства е прадавн! м!ста.
Значна к1льк1сть давн!х поселень, що спочатку були лише мюцями проживання населения, мали на сво!й територи м!сця поклоншня. 1з часом, при зростанш к1лькост! таких об'ект!в, деяш м!ста сам! почали вважатися сакральними. Також !снували поселення, як1 були «спещал!зоваш» як сакральн!. До них можна ввднести давн! м!ста Швшчно! та П!вденно! Америки (Мачу-П!кчу, Теопуакан), Китаю (Заборонене м!сто) тощо.
Трохи вщособлене м!сце займають сакральн! об'екти на основ! м^ць проведення визначних битв та подш, прояву сучасних культурних тенденцш або мiсць проживання видатних осгб.
М^ця проведення визначних битв. Вшни е неввд'емною складовою розвитку людства. 1з часом вони почали приймати орган!зований характер. Починаючи з античност! та до нашого часу !снують певн! правила проведення вшн та повед!нки на них. Незважаючи на свою розмит!сть у сучасному св!т! вони теж е та проявляються у вигляд! заборон на певн! ди або зброю.
У минулому, одним з перших правил було визначення м!сця проведення бою. Саме вони, а особливо м!сця проведення фшальних битв, найчастше ставали сакральними об'ектами. На !х територп встановлювалися постаменти з шформащею, створювалися церкви та храми. Деяш стали всесвиньо в!домими, нав!ть у кра'нах, як1 до под!й битви не мають шякого вадношення. Наприклад всесв!тньов!дома битва при Фермоп!лах е досить вщомою. На м!ст! проведення встановлено пам'ятну табличку, а про саму подш створено велику шльшсть книжок та телеф!льм!в.
Окр!м военних подш, сакрального значення надають також значним етзодичним та пер!одичним под1ям як1 мають культурний або пол!тичний характер. Наприклад, проголошення незалежност!, перюдичне проведення фестивал!в тощо.
Також до ще! категорп можна в!днести м^ця проживання видатних оыб, а також м^ця подш, що змшили ЬсторЮ.
Досить яскравими прикладами таких м!сць е о. Хортиця, Холодний яр, вул. 1нститутська у Киев!. Вони пов'язаш з! значними юторичними под1ями, мюцями нацюнально1' пам'ят! та боротьби за незалежшсть.
За значимiстю сакральних об'екпв можна створити окрему класифжацш. По-перше, рел!г!йн! сакральн! об'екти шдпорядковуються ознакам, характерним для рел!г!1 до яко! належать: у християнств! - каплиц!, церкви, храми, лаври; в юлам! - мечет! р!зного призначення: масджщ - для !цдивщуально1 молитви або масджщ Джамм! - соборна мечеть для колективно!' молитви; в сшто - численн! храми р!зних бог!в тощо. По-друге, сакральн! об'екти, що не належать до будь яких релтй, в т!й чи шшш м!р! можна в!днести до культурно!' спадщини. Виходячи з цього, класифжувати !х за значенням можна аналопчно до класиф!кац!1 пам'яток культури, з певними виключеннями та невеликими змшами.
Наприклад, в Украш сакральн об'екти можна под!лити на об'екти светового, нац!онального, м!сцевого та приватного (сакральн! об'екти окремих амей та людей) значення. В той же час, м!жнародна класифжащя культурно!' спадщини ЮНЕСКО б!льше схиляеться до особливих характеристик самих об'екпв, а не до 1'х територ!ального значення (не вид!ляе м!сцев!, нац!ональн! тощо). Розглянемо дану тезу на прикладах.
Ввдносно до Закону Укра'ни «Про культурне надбання» [5] сакральними об'ектами свШового значення е об'екти внесен! до Списку всесвиньо!
спадщини та п, що визнаш б!льш шж двома кранами (включно з кра!ною знаходження об'екту).
До сакральних об'екпв нащонального значення можна вщнести п, що е особливою релшйною, юторичною або культурною щншстю, значною м!рою зберегли свою автентичшсть та справили значний вплив на розвиток сакрально! культури кра!ни, або безпосередньо пов'язаш з значними юторичними под!ями, в!руваннями, життям ! д1яльшстю видатних людей, або репрезентують шедевр творчого гешя, стали етапними творами видатних митщв, або були витворами зникло! цившзаци чи мистецького стилю.
Сакральними об'ектами м^цевого значення е п, що зберегли автентичшсть та вплинули на розвиток
Культурш критерй
• (I) об'екг е шедевром людського творчого
гешя;
• (II) об'ект свщчить про значний взаемовплив людських щнностей в даний перiод часу або в певному культурному простора в архиекгурi або в технологiях, в монументальному мистещга, в плануваннi мют або створеннi ландшафтiв;
• (III) об'ект е ушкальним або принаймш винятковим для культурно! традицй' або цившзаци, яка юнуе досi або вже зникла;
• (IV) об'ект е видатним прикладом конструкци, архитектурного або технологiчного ансамблю або ландшафту, що iлюструе значущий перiод людсько! iсторi!;
• (V) об'ект е видатним прикладом людсько! традицшно!' споруди, з традицшним використанням землi або моря, будучи зразком культури (або культур) або людсько! взаемоди з навколишшм середовищем, особливо якщо вона стае вразливою через сильний вплив необоротних змш;
• (VI) об'ект безпосередньо або матерiально пов'язаний з подiями або юнуючими традицiями, з щеями, вiруваннями, з художнiми або лiтературними творами i мае виняткову свiтову важливють. (На думку комiтету ЮНЕСКО цей критерш повинен переважно використовуватися разом з яким-небудь ще критерiем або критерiями);
Природнi критерй" (з 2005 року)
• (VII) об'ект е природним феноменом або простором винятково! природно! краси i естетично! важливостц
• (VIII) об'ект е видатним зразком головних еташв ютори Землi, зокрема пам'ятником минулого,
культури, архиектури, мютобудування, мистецтва певного населеного пункту чи репону або пов'язаш з юторичними под!ями, в!руваннями, життям ! д!яльшстю видатних людей певного населеного пункту чи репону, або е творами вщомих митщв. Також це можуть бути сакральш об'екти, що належать нащональним меншинам чи певнш регюнальнш етшчно! груш, та як! вщнесено до об'екпв культурного надбання мюцевого значення.
Останшми е сакральш об'екти окремих родин та особистостей тобто п, що мають приватне значення. Наприклад стейт склепи.
На вщм!ну в!д Укра!ни, в ЮНЕСКО вид!ляють шш! критерп визначення об'екпв культурно! спадщини (табл. 1).
символом геолопчних процеав, що вщбуваються, розвитку рельефу або символом геоморфичних або ф!зюграф!чних особливостей;
• (IX) об'ект е видатним зразком еколопчних або бюлопчних процеав, що вщбуваються, в еволюцп ! розвитку земних, прюноводих, берегових ! морських екосистем ! рослинних ! тваринних сшвтовариств;
• (X) об'ект включае найважливше або найзначшше природне мюце юнування для збереження в нш бюлопчного р!зноманптя, зокрема зникаючих вид!в винятково! свпово! щнносп з погляду науки ! охорони;
Шд час дослщження було також виявлено, що причиною сакратзаци можуть виступати ! природш явища. Природш явища за певних умов сам! виступають у рол! катал!затора появи сакрального об'екту та фактора, що тдтримуе його юнування (Рис 2). Досить часто, при припиненш впливу явища, об'ект втрачае свою сакральнють. На Земл! велика кшькють природних явищ тюно пов'язаш з певною територ!ею. Можна навести численш приклади таких явищ, зокрема парки Японп, як1 стають мюцем культурного паломництва в перюд цвтння сакури; «Алея торнадо» в США тд час сезону торнадо збирае велику кшькють вчених, дослщнишв, туриспв тощо. Ознаками под!бних сакральних об'екпв е !хня приналежнють до територи виникнення даного явища. При цьому основна сакральна щннють належить саме явищу, а не певному об'екту чи територи.
Таблиця 1. Критерп видiлення об'екпв спадщини UNESCO (визначенi за операцшними директивами 2002-2005 рок1в) [12]
Культурш критерй Природш критерй'
Операцшш директиви 2002 (I) (II) (III) (IV) (V) (VI) (I) (II) (III) (IV)
Операцiйнi директиви 2005 (I) (II) (II) (IV) (V) (VI) (VIII) (IX) (VII) (X)
Виникли через прояв природного явища
Рис 2. Сакральнотворчi природт явища
Таю сакральш об'екти можуть виникати у результат! одноразового прояву явища, його перюдичного або постшного впливу. Тобто сакральнотворч! природш явища можна розд1лити, спираючись на загальний подш природних явищ за перюдичнютю: на ешзодичш, перюдичш та постшш.
З явищами блискавки й грому пов'язано виникнення прообразу Перуна, що за чаав Кшвсько! Руа був одним з головних бопв пантеону (й дос е в сучасних язичницьких в1руваннях). Вш один з найголовшших персонаж1в давньоукра!'нсько!' м1фологИ'. У християнств1 неопалиму купину можна назвати прикладом етзодичного природного явища, яке було побачене людиною та сприйняте як знак вищих сил, в даному випадку - бога. Й навиъ тсля проходження багатьох рошв мюце де спостер1галося явище залишаеться сакральним. Побудований монастир постшно тдтверджуе та збертае релшйно-сакральне значення мюцевостг
Висновки. Ус вищевизначеш типи об'екпв можуть поеднуватись та утворювати комплекси. Сьогодш найб1льш1 духовш та туристичш центри е саме такими комплексами. Велик! стародавш й сучасш культурно-туристичш сакральш об'екти також е комплексними. Наприклад, до найб1льших (найвщомших) релтйно-туристичних центр1в можна в1днести мюто Срусалим. Воно саме по соб1 е сакральним об'ектом, але при цьому складаеться з велико! кшькост! сакральних об'ект!в меншого масштабу. також прикладами таких комплекав можна вважати м!ста-туристичн! та рел!г!йн! центри з великою шльшстю сакральних об'ект!в: Мекка, Ватикан, Варанва, Бодх-Гая.
Отже, видшення класиф!кац!йних ознак та створена на !х основ! класиф!кац!я дае можливють розгляду та вид!лення р!зноман!тних титв сакральних об'ект!в. Це, в свою чергу, полегшуе можливост! !хнього вивчення та подальшого розвитку сакрально! географ!! у свт. У перспектив! вид!лен! класифшацшш ознаки можуть бути уточнен! та доповнеш в!дпов!дно нов!тн!м тенденц!ям.
Джерела:
1. Академ!чне рел!г!езнавство П!дручник / За ред. А.М. Колодного. --. Св!г знань, 2000. -- С. 366
2. Герчашвська П. Е. Укра!нське народне сакральне мистецтво. Взаемозв'язок художньо! та рел!г!йно! св!домост! / П. Е. Герчашвська // Contemporary Art — Нов! територп / Тези Мгжнародно! науково-практично! конференц!! (21-22 листопада 2005 р., м. Ки!в). — К. : КНУ !м. Т. Шевченка, 2005. — С. 30-33.
3. Грабовський Ю.А., Скалш О.В., Скал!й Т.В. Спортивний туризм. Навчальний пос!бник. - Терноп!ль: Навчальна книга - Богдан, 2009. - 304 с.
4. Енциклопедгя некрополезнавства / Автор-упорядник Жадько В.О. - К., 2013. - 706 с.
5. Закон укра!ни «Про культурне надбання», Стаття 5 Визначення категорш об'ект!в культурного надбання
6. Масляк П. О. Рекреацшна географ!я: навч. пос!б. - Ки!в: Знання , 2008. - 343 с.
7. Неаполитанский С. М., Матвеев С. А. Сакральная архитектура. — СПб.: Издательство института метафизики, 2009 — 568 с
8. Попович М. В. Нарис юторп культури Укра!ни. — К., 1998. — 728 с.
9. Христов Т. Т. Религиозный туризм: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. -М.: Изд. центр "Академия", 2005. - 288 с.]
10. Mircea Eliade, The Sacred and the Profane: The Nature of Religion: The Significance of Religious Myth, Symbolism, and Ritual within Life and Culture, translated from the French by William R. Trask, New York: Harper & Row, 1961 (first published in 1957 in German as Das Heilige und das Profane)
11. Патрiарший Паломницький Центр УГКЦ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pilgrimage.in.ua/^
12. UNESCO World Heritage Centre - The Criteria for Selection УГКЦ [Електронний ресурс]. -Режим доступу :http://whc.unesco.org/en/criteria/^
13. Gobekli Tepe - the World s First Temple УГКЦ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www. webcitation.org/667nwaGpn^
