Научная статья на тему 'Характеристика поствакцинального імунітету у тварин, щеплених вакциною «Емкарвак»'

Характеристика поствакцинального імунітету у тварин, щеплених вакциною «Емкарвак» Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
107
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Бусол В. О., Бойко П. К., Бойко О. П.

There are the researches results of several indexes dealing with homeostasis, natural resistance, and immunological adaptation of animals’ organisms, vaccinated with the antyblackleg inactivated vaccine «Emkarvak». It is showed the vaccine’s multi-vector impact on the susceptible animals’ organisms, characterized by an increased number of leukocytes (in the physiological limits) in the first month after vaccine introduction; the serum proteins’ profile changes (increasing globulins concentration); the increased lysozyme of and leukocytes phagocytic activity, the high levels of specific antibodies, providing a long-term immunity for the vaccinated animals, despite the gradual antibody decline during the year.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Характеристика поствакцинального імунітету у тварин, щеплених вакциною «Емкарвак»»

УДК 619:616.98:579

Бусол В.О., доктор ветеринарних наук, академк НААН Укра!ни Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украши Бойко П.К., доктор ветеринарних наук, старший науковий сшвроб^ник 1нститут етзоотологп НААН Украши Бойко О.П., здобувач ® Волинська регюнальна державна лабoратoрiя еетеринарног медицини

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСТВАКЦИНАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ У ТВАРИН, ЩЕПЛЕНИХ ВАКЦИНОЮ «ЕМКАРВАК»

Вивченням причин стацюнарност неблагополуччя Украши з емфiзематозного карбункулу встановлено, що одшею з них е недостатня iмуногеннiсть концентровано! гщроксид алюммево! формолвакцини проти емфiзематозного карбункулу та овець. Пiдтвердженням цього е непоодиною спалахи клiнiчного прояву емфiзематозного карбункулу серед щепленого поголiв'я велико! рогато! худоби у рядi областей Укра!ни.

Вакцина, розроблена Ф.И. Каган и А.И. Колесовой [1] у кшщ 50-х роюв минулого стол^тя, являе собою вирощену на печшково-казешовому бульйонi iз додаванням 0,2% глюкози 36-годинну культуру Cl. chauvoei (штам R-15), який був видшений вiд теляти Новочеркаським ветеринарно-бактерiологiчним шститутом ще у 1931 роцi. Штам тсля впровадження його у виробництво жодного разу не пiддавався порiвняльному дослiдженню на iмуногеннiсть з шшими iзолятами збудника емфiзематозного карбункулу.

В умовах цеху бактершних препаратiв Сумсько! державно! бiологiчно! фабрики за нашою технологiею iз вiтчизняного виробничого штаму Clostridium chauvoei Л-7 було виготовлено дослщно-виробничу серiю iнактивовано! вакцини проти емфiзематозного карбункулу велико! рогато! худоби та овець -«Емкарвак».

Розробка нових способiв виготовлення вакцин об'ективно передбачае необхщшсть розробки адекватних методiв оцiнки !х ефективностi. Так, ^м традицiйних бiологiчних тестiв для оцшки нешкiдливостi та iмуногенностi вакцин, слщ застосовувати i ряд iнших тесив, якi давали б можливiсть бшьш повно характеризувати !х бiологiчну безпеку, зокрема !х вплив на iмунологiчну перебудову органiзму щеплених тварин, тривалкть та напруженiсть iмунно! вiдповiдi на специфiчний iмуноген, вплив цих препарата на стан лабшьних систем гомеостазу iмунiзованих тварин [2].

Вiдомо, що у тварин, щеплених вакцинами проти емфiзематозного карбункулу, утворюються специфiчнi антитша [3, 4. 5]. 1х рiвень залежить вiд багатьох чинникiв, зокрема антигенност та iмуногенностi вакцини, реактивност iмунiзованих тварин тощо [6, 7]. В лiтературi е поодинокi пращ, що стосуються характеристики окремих показниюв гуморального iмунiтету при емфiзематозному карбункулi [8, 9, 10]. Проте у доступнш нам лiтературi ми не

® Бусол В.О., Бойко П.К., Бойко О.П., 2010

28

знайшли даних, як давали б комплексну оцшку поствакцинального iмунiтету при емфiзематозному карбункула

Мета роботи. Вивчити динамжу специфiчних протиемкарних антитш на фонi основних показниюв гомеостазу у щеплених тварин вакциною «Емкарвак».

Матер1али 1 методи. Напружешсть специфiчного iмунiтету вивчили у телят, щеплених вакциною «Емкарвак». Для цього у трьох господарствах Волинсько! области в яких спостер^алися спалахи емфiзематозного карбункулу, вiдiбрано за принципом аналопв (бугайцi чорно-рябо! породи вiком 6-7 мкящв, добро! вгодованостi) по однш групi телят (по 5 голiв у кожнiй), зокрема у СВК «Вшьна Укра!на» (смт. Iваничi) Iваничiвського району (група № 1), у СВК iм. Л. Укра!нки (с. Кисилин) Локачинського району (група № 2) та у СГВК «Шепель» (с. Шепель) Луцького району (група № 3). Як контрольш тварини використано групу iз п'яти неiмунiзованих будь-якою вакциною телят такого ж вжу та вгодованостi iз благополучного щодо емфiзематозного карбункулу ПОСП «Рать» Луцького р-ну Волинсько! област (контроль).

У дослщних тварин вивчали напруженiсть iмунiтету за рiвнем антитiл в реакци аглютинацi!' та непрямо! iмунофлуоресценцi!' через 1, 3, 6, 9 i 12 мкящв пiсля введення вакцини «Емкарвак» [11]. З метою вивчення впливу вакцини на стан лабшьних систем гомеостазу оргашзму тварин одночасно iз iмунологiчними тестами дослiджували вмкт еритроцитiв, лейкоцитiв i гемоглобiну кров^ рiвень загального бiлка i профшь бiлкових фракцiй сироватки кровi [12], а також фагоцитарну актившсть та шдекс фагоцитозу лейкоцитiв, активнiсть лiзоциму сироватки кровi [13]. За аналопчними тестами дослiджували кров контрольних телят, але дослiдження проводили на 1-ий, 6-ий i 12-ий мюяць паралельно iз дослiдними тваринами.

Результати дослщження та Ух обговорення. У табл. 1 наведенi результати дослщження, що вiдображають динамiку титру аглютишшв, а у табл. 2 - титру загальних специфiчних антитiл у сироватщ кровi телят через рiзнi перiоди часу пiсля щеплення !х вакциною «Емкарвак».

Таблиця 1.

Динамика аглютишшв у сироватщ кров1 телят протягом року тсля

щеплення Ух вакциною "Емкарвак" (М±т, п=15, Р >0,999)

Група Титр поствакцинальних аглютишшв у сироватщ кров1 телят через

1 м1с. 3 м1с 6 м1с. 9 м1с. 12 м1с.

№1 1:2304±410 1:896±307** 1:256±77*** 1:64±19*** 1:24±9**

№2 1:3328±1066*** 1:1536±819* 1:384±159** 1:104±45** 1:44±16**

№3 1:3072±1894* 1:1088±666* 1:256±179* 1:96±51* 1:28±10**

М±т 1:2901±398 1:1173±243 1:299±60 1:88±16 1:32±6

Контроль 1:3±2,6* 1:7±2,4** 1:9±1,6

* - Р < 0,95; ** - Р > 0,95; *** - Р >0,99.

1з наведених у табл. 1 даних видно, що у вакцинованих телят уЫх трьох господарств найвищi (в середньому 1:2901±398) титри аглютишшв

29

спостеркаемо у перший мкяць тсля щеплення, а поим йде !х постшне зниження. Так, через три мкящ вони знизилися до 1:1173±243, тобто у 2,5 рази, через 6 мк. - у 9,7, через 9 мк. - у 33, а через 12 мк. - у 90,7 раза i становили 1:32±6,0. Ан^зуючи динамiку аглютинiнiв по трьохмiсячних перюдах, починаючи iз першого мiсяця, можна вщзначити, що темп !х зниження протягом кожного наступного перiоду по вщношенню до попереднього становив вщ 2,5 до 3,9 раза ( в середньому 3,2 раза).

Таблиця 2.

Динамжа загальних специфнчних антитш у сироватщ кров1 телят протягом року тсля щеплення Тх вакциною "Емкарвак" (М±т, п=15, Р

>0,999)

Група Титр поствакцинальних загальних антитш у сироватщ кров1 телят через

1 м1с. 3 м1с 6 м1с. 9 м1с. 12 м1с.

№1 1:922±343** 1:230±41 1:58±10 1:29±5 1:14±3

№2 1:1331±573** 1:333±143** 1:83±36** 1:45±15*** 1:21±9**

№3 1:1229±655* 1:387±128*** 1:77±41* 1:38±21* 1:16±8*

М±т 1:1161±159 1:310±52 1:73±10 1:37±6 1:17±3

Контроль 1:4,8±1,9** 1:5,6±1,9** 1:8±3,2**

* - Р < 0,95; ** - Р > 0,95; *** - Р >0,99.

Аналiзуючи данi табл. 2, можна вщзначити, що рiвень загальних антитiл, знижуеться iз збшьшенням поствакцинального перiоду. Так, через три мкящ по вакцинаци !х рiвень щодо такого у перший мкяць знизився у 3,8 раза, а через твроку - у 15,9 раза. Пкля 6-ого мiсяця титри антитiл продовжують знижуватися, але значно повшьшше. Так, на 9-му мкящ титр загальних антитiл порiвняно iз 6-им мiсяцем знизився вiдповiдно у 2 раза, а на 12-му мкящ порiвняно iз 9-им мкяцем пiсля щеплення - у 2,2 раза.

У контрольнш групi тварин благополучного господарства з вжом спостеркаемо незначне зростання антитiл. Так, у 12-мкячному вiцi титри аглютинiнiв у контрольних тварин в середньому становили 1:3±2,6, а загальних антитш -1:4,8±1,9, у 18-мiсячному - 1:7±2,4 та 1:5,6±1,9, а у 24-мiсячному -9±1,6 i 1:8±3,2 вiдповiдно.

У той же час рiвень поствакцинальних антитiл навiть через 12 мкящв пiсля уведення вакцини залишаеться значно вищим, нiж рiвень вiдповiдних антитш у контрольних телят i становить 1:32±6,0 для аглютинiнiв та 1:17,1±2,5 для загальних антитiл проти 1:11 ±3,6 i 1:8±3,2 вщповщно у контролi.

Таким чином, вакцина володк високою антигеннiстю, забезпечуючи навт через 12 мiсяцiв пiсля И уведення високий рiвень специфiчних антитш. Ми вважаемо, що щ титри свщчать не лише високу антигеннкть вакцини «Емкарвак», але й про тривалий iмунний захист щеплених тварин.

З метою встановлення впливу вакцини «Емкарвак» на стан лабшьних систем оргашзму нами вивчено динамжу рiвня еритроцитiв, лейкоцитiв, гемоглобiну, загального бшка, профiлю сироваткових бiлкiв, фагоцитарно! активност та активностi лiзоциму кровi телят у поствакцинальний перiод (табл. 3).

30

Ан^зуючи наведеш у таблиц даш, можна вщзначити, що протягом перiоду спостереження у дослщних тварин не виявлено закономiрних змш у динамiцi еритроцитiв, гемоглобiну, загального бiлка. Водночас в динамiцi шших показникiв кровi у поствакцинальний перюд можна констатувати змiни вмiсту лейкоцита, фагоцитарного числа та фагоцитарного шдексу, активност лiзоциму, рiвня альбумiнiв i глобулiнiв сироватки кровi та !х спiввiдношення.

Таблиця 3.

Динам1ка деяких показник1в кров1 телят протягом року п1сля щеплення

вакциною «Емкарвак» (М±т, п=15, Р > 0,999)

Показники Показники кров1 телят п1сля щеплення через Конт-роль (п=5)

1 м1с. 3 м1с 6 м1с. 9 м1с. 12 м1с.

Еритроцити, Т/Л 7,1±0,1 6,7±0,3 7,0±0,3 6,7±0,2 6,4±0,2 7,0±0,2

Гемоглобш, г/Л 96±4,2 104±5,2 107±2,9 110±3,3 103±4,7 108±7,6

Лейкоцити, Г/Л 9,7±0,4 9,2±0,3 8,7±0,3 8,2±0,4 8,3±0,4 8,3±0,1

Загальний бшок, г/Л 65,7±0,8 67,0±0,3 68,6±1,0 69,8±1,1 71,8±0,8 66,6±5,2

Альбумши, г/Л 23,2±0,3 24,6±0,3 25,9±0,3 28,2±0,5 30,4±0,4 30,9±0,3

а-глобулши, г/Л 9,1±0,5 9,7±0,4 11,2±0,1 12,4±0,4 12,4±0,3 10±2,0*

Р-глобулши, г/Л 8,4±0,5 8,5±0,2 8,8±0,4 10,4±0,2 9,5±0,4 7,7±1,4*

у-глобулши, г/Л 25,8±0,8 24,5±0,8 22,7±1,0 18,6±1,0 19,0±0,9 19±0,3

Е-глобул1н1в, г/Л 42,5±0,7 42,8±0,7 42,7±0,6 41,3±0,6 41,2±0,5 42,5±0,7

Альбумши/глобулши 0,54 0,58 0,61 0,68 0,74 0,84

Фагоцитарне число, % 74,4±1,5 60,7±0,6 54,3±0,7 46,7±0,8 41,1±0,8 40,9±0,7

Фагоцитарний 1ндекс 9,5±0,2 8,2±0,3 6,1±0,3 5,0±0,1 4,3±0,2 4,5±0,7*

Л1зоцим, мкг/мл 92,9±0,8 90,1±2,8 89,3±0,5 82,8±1,6 79,5±1,8 78,4±0,8

* - Р > 0,99.

Так, у перший мкяць пiсля щеплення рiвень лейкоцита у дослщних тварин становив 9,7±0,4 Г/Л, що е порiвняно вищим, нiж у контрольних (8,3±0,1), але не виходить за фiзiологiчнi межц iз подовженням поствакцинального перiоду спостер^аеться поступове (р<0,5) зниження !х концентраци - через три мiсяцi - на 6,5 %, через 6 мкящв - на 11,8 %, а через 9 мкящв - на 17,2 %. Це свщчить про те, що у перший мкяць поствакцинального перюду спостер^аеться достовiрне на фонi контролю зростання вмюту лейкоцитiв у кровi дослiдних тварин, що вказуе на виражений iмуностимулюючий вплив вакцини на органiзм вакцинованих тварин.

Про iмунологiчну перебудову в органiзмi вакцинованих тварин свiдчить змша бiлкового профiлю сироваткових бiлкiв. Так, стввщношення альбумiнiв до глобулiнiв у перший мюяць пiсля щеплення е найнижчим i становить 0,54; з кожним наступним перюдом воно зростае i на кiнець перiоду спостереження досягае значення 0,74 i наближаеться до цього показника у контрольних тварин - 0,81. У перший мкяць тсля щеплення спостер^аеться порiвняно високий рiвень гамаглобулiнiв (25,8±0,8 г/л), який iз збiльшенням поствакцинального перюду поступово йде на спад i через 12 мкящв пiсля щеплення вш становить 19±0,9 г/л, вирiвнюючись iз середньоарифметичним значенням цього показника у тварин контрольно! групи (19±0,3 г/л). Це добре видно з вектора тренду гамаглобулЫв (рис.1).

31

У той же час альбумшова фракщя сироваткових бшюв, навпаки, у перший мкяць тсля введення вакцини «Емкарвак» становить 23,2 г/л, а iз продовженням поствакцинального перюду мае тенденцш до зростання i вже на дванадцятий мкяць досягае 30,4 г/л,

Рис. 3.55. Графiчне зображення дниампкн сироваткових бшшв кров1 дослвдних тварин на рiзних етапах поствакцинального перiоду.

що майже наближаеться до середньоарифметичного значення цього показника у контрольних тварин (30,9 г/л). Це ч^ко вщстежуеться за вектором трендово! лши, яка характеризуе динамжу альбумiнiв та фракцiй глобулмв.

Поствакцинальна iмунологiчна перебудова проявляеться не тшьки змiнами гуморальних показникiв iмунiтету, що добре видно при аналiзi динамiки специфiчних антитiл (табл. 1 i 2), але й тдвищенням активностi фагоцитiв та лiзоциму кровi (табл. 3). Так, у перший мкяць пiсля щеплення активнiсть фагоцитозу була найвищою i становила 74,4±1,5% при фагоцитарному iндексi 9,5±0,2 од. З даних табл. 3 бачимо, що iз збшьшенням поствакцинального термшу фагоцитарна активнiсть i фагоцитарний шдекс поступово знижуються i на кшець перiоду спостереження вони вiдповiдно становлять 41,1±0,8 % та 4,3±0,2 од., наближаючись за сво!ми параметрами до таких у тварин контрольно! групи (40,9±0,7% i 4,5±0,7 од.).

Аналiзуючи динамiку концентрацi! лiзоциму сироватки кровi дослiдно! групи тварин у поствакцинальний перiод, вiдзначаемо, що вона е найвищою у перший мкяць тсля щеплення тварин. З кожним наступним перюдом спостеркаемо !! поступове зниження.

32

Висновки.

1нактивована вакцина проти емфiзематозного карбункулу велико! рогато! худоби та овець «Емкарвак» справляе багатовекторний вплив на оргашзм сприйнятливих тварин, що характеризуеться збiльшенням у перший мкяць пiсля введення кшькосп лейкоцитiв (у фiзiологiчних межах), змшою бiлкового профiлю бiлкiв сироватки кровi у бiк зростання концентрацi! глобулмв та пiдвищенням активностi лiзоциму i фагоцитарно! активностi лейкоцитiв, високими рiвнями специфiчних антитiл, якi, не зважаючи на !х поступове зниження протягом року, забезпечують у щеплених тварин тривалий iмунiтет.

Л1тература

1. Каган Ф.И. Концентрированная вакцина против эмфизематозного карбункула / Ф.И. Каган, А.И. Колесова // В кн.: Биологические и химиотерапевтические ветеринарные препараты. - М.: Изд-во сельхоз. литературы, 1963. - С.195-203.

2. Ушкалов В.О. Фактори патогенност та !х значення при лабораторий дiагностицi захворювань, спричинених умовно-патогенними бактерiями / В.О. Ушкалов // Ветеринарна медицина. - Харюв, 2001. Вип.. 79. - Т. 2. - С. 160-168.

3. Аристов Б.М. Иммунологическая эффективность ассоциированной и комплексной вакцинации против анаэробных инфекций (Cl. chauvoei и Cl. septicum): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук. / Аристов Б.М. - М.:ВИЭВБ, 1972. - 21с.

4. Ассоциированная живая вакцина против сибирской язвы и эмфизематозного карбункула / [Ургуев К.Р., Кириллов Л.В., Романов Г.И., Сторожев Л И., Маничев А.А.]. // Ветеринария. - 1989. - № 4. - С.29-30.

5. Ургуев К.Р. Живая концентрированная вакцина против эмфизематозного карбункула (крупного рогатого скота). / К.Р. Ургуев, Л.В. Кириллов, Л.И. Сторожев // Ветеринария. - 1985. - № 7. - С.33-34.

6. Anbumani S.P. An electroforetic analysis of the efficacy of alum precipitated and alumina gel adsorbed vaccines against Clostridium chauvoei / S.P. Anbumani, J.S. Moses, R.S. Balaprakasm // Indian Vet. J. - 1975. - Vol.52. -N6. - P.462-467.

7. Award F.L. Studies on the maternal transmission of Clostridium chauvoei antibodies from vaccinated pregnant animals / F.L. Award, A.Z. Hussein // Assuit. Vet. Med. J., 1986; T. 18, N 36, - p. 73-82.

8. Влияние транспортировки на состояние иммунитета у крупного рогатого скота, привитого против ящура и эмкара / [Д.О. Омиржанов, М.Ф Мададов, И.А. Пронин, В.И. Шоршнев, Н.Е. Беляев, Л.И. Сторожев]. Заразная и незаразная патология с.-х. животных, 1987. - с. 61-67.

9. Claus K.D. Characteristics and immunizing properties of culture filtrates of Clostridium chauvoei. / K.D. Claus, M.E. Macheak // Amer. J. Vet. Res. - 1972. -Vol.33. - N5. - P.1031-1038.

33

10. Crichton R. The development of enzyme-linked immunosorbent assay for measuring the potency of vaccines containing Clostridium chauvoei antigens. / R. Crichton, J. Solomon, A. Barton // Biologicals. - 1990. - Vol.18. - N 1. - P.49-54.

11. Бойко П.К. Иммунофлуоресцентная идентификация возбудителя эмфизематозного карбункула: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. вет. наук. / Бойко П.К. - М.:ВИЭВБ, 1972. - 21с.

12. Левченко В.1. Дослщження систем кровi / В.1. Левченко, В.В. Сахнюк // В кн. Клмчна дiагностика внутршшх хвороб тварин. За ред. В.1. Левченка. - Бша Церква: БЦДАУ, 2004. - 608 с.

13. Методические указания по тестированию естественной резистентности телят. / [Емельяненко П.А., Грызлова О.Н., Денисенко В.Н., Мечникова Г.Н., Тулупова М.Н.] - М.: МВА, 1980. - 64 с.

Summary V.O. Busol, P.K. Boyko, O.P. Boyko THE CHARACTERISTICS OF POSTVACCINATION IMMUNITY OF ANIMALS VACCINATED WITH THE VACCINE "EMKARVAK"

There are the researches results of several indexes dealing with homeostasis, natural resistance, and immunological adaptation of animals' organisms, vaccinated with the antyblackleg inactivated vaccine «Emkarvak».

It is showed the vaccine's multi-vector impact on the susceptible animals' organisms, characterized by an increased number of leukocytes (in the physiological limits) in the first month after vaccine introduction; the serum proteins' profile changes (increasing globulins concentration); the increased lysozyme of and leukocytes phagocytic activity, the high levels of specific antibodies, providing a long-term immunity for the vaccinated animals, despite the gradual antibody decline during the year.

Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010

34

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.