CC BY
35
Б. В. Лгговченко
канд. екон. наук м. Днтропетровськ
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я I РОЗВИТОК ВЩПОВЩАЛЬНОСП НАЦЮНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Постановка проблеми. Поняття глобалiзащ! з'яви-лося у сферi менеджменту на початку 80-х роив ХХ ст. Мiжнародний менеджмент вперше почав роз-глядати глобалiзацiю як всесвггаю тенденщю розши-рення бiзнесу за межi власно! нащонально! еконо-мiки — у свiтi глобально! економiки будь-яка оргашза-цiя з будь-яко! краши може стати конкурентом [1, с. 3]. Подальшим етапом розвитку дослiджень глобаль зацп став 11 всезагальний рiвень — вона починаеться розглядатися теоретиками i практиками багатьох галу-зей дослiджень як процес всесвггаьо! полпично!, еко-номiчно!, територiально!, вшськово'1, еколопчно1, со-щально!, культурно1 та iнформацiйноl взаемоди багатьох держав свиу для створення глобально1 цивМзацп (мета суспшьства) або всесв^т^о'^ культури (сьогоднi глобальний менеджмент у багатьох вщношеннях ство-рюеться мжнародними органiзацiями — ООН, НАТО, СОТ, 6С тощо — яю встановлюють "правила гри" у глобальному ринковому середовищ^. Саме тому проблема комплексних соцiально-етичних взаемовщно-син суспшьства, бiзнесу i менеджменту у глобальному середовищi являеться вельми актуальною як з теоре-тично1, так i практично1 точок зору.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Загалом, головною метою глобалiзацil як мжнародш оргашза-ци, так i автори сучасних дослiджень вважають реаль защю концепцп поступального розвитку свггово! еко-номiки на основi росту науковомютко1 сфери та сфери послуг завдяки стратеги пiднесення нацiональних еко-номж держав, що розвиваються, до рiвня конкуренто-спроможно1 iнновацiйноl економiки, !х перетворення на повноцiнних суб'ектiв свггово! економiки та вибору гiдного статусу у свгтовш системi [2, с. 62; 3, с. 26-27].
Так, професор гарвардсько1 школи бiзнесу Теодор Левит, який передбачив появу глобалiзацil, вихо-див з припущення про можливiсть зменшення розриву у доходах населення багатих i бщних кра1н завдяки глобальним засобам шформацп i зниженням вартостi комунiкацiй [4]. Поруч з цим, на думку шшого до-слiдника росту нерiвностi капiталiзму — професора економiки Масачусетського шституту Лестера Туроу — економiчна глобалiзацiя була викликана рiзким зрос-танням розриву у доходах багатих i бiдних у 80-х роках ХХ ст. порiвняно з 50-60-ми роками, коли "людська культура i людсью цiнностi вперше почали формува-тися спрямованими на максимiзацiю прибутюв елект-ронними засобами масово1 шформащГ' [5, с. 3].
Пiк штересу до соцiально-етичних аспектiв гло-балiзацil, зокрема корпоративно1 соцiальноl вщповща-льноси (КСВ) як об'екту дослiджень, припадае на початок ХХ1 ст. тсля приеднання Укра1ни до проекту ООН "Глобальний договiр: корпоративне громадян-ство i свiтова економжа" — висунуто1 у 2000 р. шщь ативи, яка спрямована на заохочення суб'екпв бiзнесу до полiпшення власно1 корпоративно1 соцiальноl та екологiчноl поведшки згiдно з десятьма принципами,
1 Наприклад, за висновками експертпв ООН (UN WESP), таю геопол1тичн1 чинники, як конфлжт в Украш i епщемш Ебола, сповiльнили темпи росту свпово! економiки
яю вiдображають певш стандарти працi, прав людини, охорони довюлля, боротьби з корупцieю [6].
Саме цш проблемi присвяченi дисертацшш до-слiдження [7; 8], науковi публжащ! i демократичне об-говорення на багатьох "круглих столах" нащональних науковцiв [9; 10; 11].
Загалом, аналiзуючи соцiально-етичнi проблеми, сучасна наукова думка схиляеться до вузькоспещаль зованих пiдходiв, a priory дослiджуючи окремi прин-ципи i стандарти (захист прав людини, еколопю, бла-годшшсть, спонсорство, боротьбу з корупцieю, нав-чання персоналу, його розвиток, сощальне забезпе-чення тощо), що призводить до дифузп (розсiювання) вивчення предмету дослвджень економiстiв, право-знавцiв, сощолопв, екологiв та iн.
Постановка завдання та мета. Не зважаючи на тенденщ! розвитку свггово! економiки на зламi ХХ— ХХ1 ст., проблеми етики i моральностi оргашзацшно! поведшки будуть актуалiзуватися з огляду на розвиток теорп та практики економiки i менеджменту. У свiтлi сучасних тенденцш розвитку знань про менеджмент, яю змiщуються вiд класичних поглядiв на органiзацiю як механiзм до ll оргашстично! природи, доречно роз-глянути питання про органiзацiю на мжро-, макро- i мегарiвнях як людський органiзм, у якому менеджмент виконуе роль центрально! нервово! системи i несе вщ-повiдальнiсть за ll народження, розвиток i сощально-етичнi взаeмовiдносини з середовищем.
У такому аспекп, метою дослiдження являеться розробка бачення морально! стратегi! як оргашзацш-но! поведiнки, яка оргашчно вписуеться у "правила гри" сучасного багатокультурного глобального середо-вища.
Виклад основного матер1алу дослщження. Парадоксально, але можна зробити припущення, що поява категорп " глобалiзацiя" в економiчнiй теорп i менедж-ментi мае сво! витоки з шституту етики 6Гзжсу — а саме, на макрорiвнi — проблеми економiчного розпо-дшу i справедливостi, на мжрор1вш — технократично! i гуманiстично! природи корпорацш (рис. 1).
Звичайно, сучасний свгт не е досконалим, i жодна всесвiтня органiзацiя (наприклад, ООН чи НАТО) не може самостшно протистояти виклику свиу, який гло-балiзуeться. СвгговГ поди початку ХХ1 ст. (повиряний напад терористiв на Всесвггнш торгiвельний центр, трагедiя лггака над Смоленськом, вiйськово-полiтичне становище в Укра!ш, агресивна геополiтика Росп, поява етдемп Ебола, нова хвиля загроз тероризму у За-хщнш бврот) не лише вплинули на темпи розвитку свггово! економiки, змшили погляди на роль менеджменту i органiзацiй у сучаснiй свгговш спшьнота, а й поставили людство перед дилемами у вах аспектах життeдiяльностi сощуму, виршуючи досягнення цшей миру, безпеки, розвитку, прав людини та основних свобод1.
у 2014 р. до 2,6%, а полпика Росй призведе до практично нульового росту економжи кра!ни у 2015 р. [12, с. 1].
Розвиток nno6anÍ3a^'i
Розвиток менеджменту
Розвиток вщповщальноси
Економiчнa глобaлiзaцiя юнець ХХ — початок ХХ1 ст. Менеджмент, що навчае Моральна вiдповiдaпьнiсть менеджменту
Корпоративна сощальна iнтегрaцiя
80 — 90-тi роки ХХ ст.
Стратепчний менеджмент
1
Стратепчне упрaвлiння
М1жнародний бiзнес
^77
70-тi роки ХХ ст.
Корпоративна соцiaльнa вiдповiдaпьнiсть
Управлшня за целями
, _ i k ^ -
Адмiнiстрaтивний менеджмент
Трaнснaцiонaпiзaцiя
бiзнесу -.............
50-60-ii роки ХХ ст.
Морaльнiсть i сощальна вщповщальшсть бiзнесменa
«техноцентризм» vs «гуманоцентризм»
I
«оргашзащя» = <^знес»
Рис. 1. Розвиток глобалiзацu у KOHmeKcmi вiдповiдальностi менеджменту
Тому, задумана спочатку як чисто м1журядова ор-гaнiзaцiя, в кiнцi ХХ ст. ООН почала поширювати сферу свое! ди на громадянське суспшьство й бiзнес. Поступальний та безперервний процес партнерства i залучення бiзнесу та громадянського суспшьства до вирiшення глобальних проблем стали однiею з голов-них iнновaцiй ООН, таких, наприклад, як Глобальний договiр1.
Протягом останшх роив Глобальний договiр (ГД) з експериментально! iнiцiaтиви перетворився на рух, що об'еднуе понад 8000 компанш та iнших оргaнiзaцiй з бшьш н1ж 130 кра!н. На сьогодш у свiтi iснуе близько
1 Глобальний договiр — це добровшьна м1жнародна мережа корпоративного громадянства, iнiцiйована з метою пщ-тримки участi як приватного сектора, так i iнших соцiальних дшових осiб у заохоченнi вщповщального корпоративного
80 локальних мереж ГД у р1зних кра!нах. Укра1нська мережа Глобального договору розпочала свою д1яль-шсть у 2006 р. Саме в цей час актив1зуеться д1яльшсть м1жнародних та нащональних неурядових оргашзацш, яю пропагують залучення нащонального б1знесу до сощально! вщповщальносп (ПРООН в Укра!ш, ЮН1СЕФ в Укра!ш, Фонд 6враз1я в Укра!ш, Мережа громадянсько! ди в Укра!ш (ИСЛМ)).
В сучасному глобал1зацшному середовищ1 на змшу класичнш парадигм1 сощально! корпоративно! вщповщальносп з'являеться нове бачення — "сощальна вщповщальшсть б1знесу" (СВБ) — яку можна
громадянства та сприянш загальним соцiальним i еколопч-ним принципам для виршення проблем глобалiзацil [13, с. 6].
48
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
звести до р1зних погляд1в неурядових оргашзацш 1 нащонального б1знесу в Укра!ш (табл. 1).
Розумшня розвитку погляд1в на СВБ теоретиками менеджменту можна продемонструвати на приклад1 тдходу до ще! проблеми класика стратепчного менеджменту 1 м1жнародно! конкуренщ! М. Портера, який стверджував, що сучасним компашям потр1бно вщхо-дити вщ захисних заход1в у б1к попереджувально! ште-гращ! сощальних ш1щатив у конкурентну стратепю б1знесу. В подальшому його ще! трансформувалися у погляди на моральну мету б1знесу — внесения вкладу у процвггання будь-якого ствтовариства. На змшу протистоянню уряд1в, яю "спотворюють правила 1 стимули для б1знесу", 1 прагненню короткострокових прибутюв корпорацш, "яю ухиляються вщ сощальних 1 еколопчних наслщюв сво!х дш", необхщно спряму-вати спшьш зусилля на сприяння сощального 1 б1зне-сового потенщалу економ1чному розвитку 1 змшити спос1б мислення компанш 1 суспшьства стосовно один одного, а саме: "Неурядов1 оргашзацп, уряди 1 компаний повинш припинити думати в термшах "корпоративно! сощально! вщповщальносп" 1 почати думати в термшах "корпоративно! сощально! штегращ!" [15, с. 91-92].
Згщно положень концепщ! проактивносп П. Гласберна, б1знес повинен грати в цьому процес виршальну роль, змшюючи свою поведшку вщ реагу-
3. "Нова демографiя" — населення свгту зростае бшьш швидкими темпами, CTapie i рухаеться у напрямi з бщних кра!н у багатi, поширюючи люмпешзащю працiвникiв, що, знову ж таки, ставить проблему мо-ральностi бiзнесу перед дилемою протистояння чи прийняття зростаючiй бiльшостi "чужо!" суспшьно! мораль
стратепчного пiдходу який систематично розширюе можливостi врядування задля сталого розвитку на ос-новi навчання [16].
Значною мiрою така трансформацiя поглядiв ви-никла з огляду на те, що в юнщ ХХ ст. в природi ка-ттатзму вiдбулися певнi змiни, яю змусили пере-осмислити його природу з огляду на появу так звано! "тектошчно! економiки" (поняття тектонiки запози-чене з геологи) пiд впливом глобалiзацiйних процесiв. За думкою Л. Туроу, юнують т.зв. економiчнi "текто-нiчнi плити" (повiльнi основи земт, яю володiють великою могутшстю, навiть коли прихованi вiд очевидного зору):
1. "Кшець комушзму" — третина людства i одна чверть територп свiту в даний час вступили в катта-лютичний всесвiт (таким чином, двополярнiсть мо-ралi — комунiстично! (моральний кодекс бущвельника комунiзму) i капiталiстично! (homo homini lupus est) пе-ретворилася на едину (homo homini nigil est)).
2. "Мозок керуе владою" — сьогоднi в економiцi домшують антропогеннi галузi, розробленi людським штелектом (наприклад, програмне забезпечення), i компаш! галузi iнформацiйних технологiй (IT) можуть процвгтати у будь-якому мiсцi, тому що вони не при-в'язаш до специфiчних природних ресурсiв, таких як вугшля чи нафта — але виникае закономiрне питання: "Чи розвиток знань сприяе змщненню моралi?".
4. "Глобальна економiка" — сьогодш все, що може бути зроблено в будь-якому мющ, може прода-ватися в будь-якому iншому мющ. Свiтова економiка стае все бшьш взаемозалежною, незалежно вщ ФГзич-ного перебування суб'екив економiки — необхщшсть оцiнювати власнi дГ! з огляду на конкретну культуру
вання на виклики сталого розвитку до проактивного
Таблиця 1
_ Визначення сощально! виповиальносл 6i3Hecy_
Назва оргашзацп Визначення
Зелена книга бвропейського союзу 1нтегращя сощальних та еколопчних аспекпв у щоденну комерцшну д1яльшсть тдприемств та в !хню взаемод1ю з защкавленими сторонами на до-бровшьнш основ1
Бiзнес задля сощально! вщ-повiдальностi (Б8Я) Досягнення комерцшного устху засобами, яю передбачають дотримання мо-ральних щнностей та повагу до людей, спшьнот 1 навколишнього середовища
М1жнародний форум лiдерiв бiзнесу (1БЬЕ) Сприяння вщповщальнш дшовш практищ, яка дае вигоду б1знесу та суспшьству й допомагае досягти сощального, економ1чного та еколопчно усталеного розвитку через максимальне збшьшення позитивного впливу б1знесу на суспшьство з одночасною мш1м1защею його негативного впливу.
Всесвггня дiлова рада за ста- лий розвиток (№БС8Б) Зобов'язання б1знесу сприяти усталеному економ1чному розвитку, працюючи з робггаиками, !хшми ам'ями, мюцевою громадою та суспшьством у цшому для полшшення якоси !хнього життя
ДТЕК, «Енерпя лщера: сощальний вимiр», 2007 СВБ — це фшософ1я довгострокового розвитку, котра дозволяе гармоншно по-еднувати устшний б1знес з базовими загальнолюдськими цшностями 1 в доста-тнш м1р1 враховувати прюритети нащонального розвитку
СКМ, «Звгг про сталий розвиток «Систем Кештал Менеджмент», 2008-2009 СВБ — це форма структуризации вщносин м1ж б1знесом, суспшьством 1 владою на основ1 взаемно! вигоди 1 з врахуванням м1жнародних стандарта
Оболонь, «Сощальний звiт компанп «Оболонь»: Сталий розвиток у 2007-2008 рр.») СВБ — це гармоншне сп1в1снування, взаемод1я та постшний д1алог 1з сусп1льс-твом
Складено за: [13, с. 3; 14, с. 6].
середовища функщонування стае все бгльш актуальною для багатонащонального менеджменту.
5. "Вщсутшсть наддержави" — жодна наддержава свгту не здатна встановлювати i тдтримувати правила економiчноl гри у двадцять першому столiттi, яке значно в^^зняеться вiд минулого — якщо США були остант 50 роюв економiчним локомотивом i рушш-ною силою свггово! економiки, то, згiдно постулата тектонiчно! економiки, навiть якщо епщентром еко-номiчного землетрусу буде США, Мексика чи бвропа, то вибуховi хвилi докотяться до Тихоокеанського реп-ону [5].
Таким чином, внутрiшнi проблеми капиатзму, видимi ще при його народженш (нестабiльнiсть, зрос-тання нерiвностi, люмпешзащя), i сьогоднi все ще че-кають свого рiшення, зокрема, з огляду на природу i дiяльнiсть головного суб'екта соцiально-економiчно! системи капиатзму — корпорацп.
Певна частина дослщниюв у сощально-еконо-мiчнiй галузi порiвнюе корпорацiю з машиною (меха-шзмом), метою яко! е задоволення прибутюв, на що направлена !! структура — i тому не можна вважати ко-рпорацiю соцiально вщповщальною або очiкувати вiд не! таких моральних характеристик, як честь, совють чи симпатiя — лише люди в корпорацп можуть дiяти морально чи аморально нести вщповщальшсть за власш вчинки. Iншi вважають, що корпоращю не можна розглядати як сукупшсть !! членiв — вона повинна стежити за умовами пращ, ефектившстю i продуктив-
Як свщчить практика мГжнародного 6i3Hecy, су-часш корпорацп реорганiзують свою структуру управ-лiння, створюючи струкгурнi пщроздгли i колегiальнi органи з питань впровадження СВБ, яю несуть зага-льну вiдповiдальнiсть за розробку, розвиток та управ-лiння програмами СВБ та персоналом, включаючи за-
1 1снують, по меншгй м1р1, три види поняття "морально! вщповщальносп": вщповщальшсть за вчинеш ди; вщповщальшсть в рамках соц1ально! рол1 впливу на гнших; вщповща-льн1сть за вплив на особисту моральшсть прийнятих ргшень [19, с. 156-158]. Перефразовуючи Антуана Сент-Екзюпер1,
нiстю, впливом середовища. Структура корпорацп ви-магае цгтсшсть поведiнки спiвробiтникiв з огляду на ршення керiвництва — i в цьому створюеться благо для суспшьства (як виразився Г. Форд: "Що вигщно Форду — те вигщно Америщ" [17].
Загалом, на протязi останшх сорока роюв диску-d'i навколо проблеми вiдповiдальностi бiзнесу точи-лися вздовж чотирьох складових "трамщи корпора-тивноi соцiальноi вiдповiдальностi", яку запропонував ще у 1979 р. i до цього часу продовжуе у свогх працях А. Керролл (табл. 2).
За таких умов середовища, питання про корпора-тивну моральшсть зводиться до проблеми, чи явля-ються корпорацп видом оргашзаци, яюй притаманна моральна вiдповiдальнiсть1. Якщо корпорацп можуть приймати розумнi i моральнi рiшення, значить, що вони можуть розглядатися як такт, що заслуговують на осудження чи достойну похвалу за свою поведшку. Проблема полягае в тому, чи слщ вважати внутршню корпоративну структуру прийняття рiшення достат-ньою для того, щоб у неi iснувала моральна вщповь дальнiсть. Вона ускладнюеться у зв'язку з iснуванням моральноi вщповщальноси людей у самiй корпорацii — структура внутршнього корпоративного рiшення (corporate internal decision structure — CIDS) залежить виключно вщ особистостей, яю складають менеджмент корпорацii — саме вони можуть д1яти як морально, так i аморально — i саме вони несуть вщповщальшсть за сво'! дп.
доволення споживачiв, бiзнес-етику, виконання зако-нiв та правил, захист навколишнього середовища та залучення громадськостi.
Посада менеджеру з СВБ е досить поширеним явищем в пракгицi провщних корпорацiй кра!н з рин-ковою економжою, де давно iснуе така спещальшсть, а в унiверситетах ведеться пщготовка професiйних ме-
можна сказати, що з точки зору менеджменту, у першому сени це означае "Ми вщповщальш за тих, кого приручили"; у другому — "Ми вщповщальш за тих, кому доручили"; у тре-тьому — "Ми вщповщальш перед тими, хто нам дов1рився".
Таблиця 2
Розумшня чотирьох складових корпоративно!' сощально'1 вщповщальносп_
Тип вiдповiдальностi Соцiальне очiкування Пояснення
Економiчна Вимоги бiзнесу вщ суспгльства Бути прибутковим. МаксимГзащя продаж, мшмГзащя витрат. Бути уважним до дивщендно! полггаки. Забезпечувати швесто-рГв адекватними i привабливими доходами на !х швестицГ!
Юридична Вимоги бiзнесу вiд суспгльства Дотримуватися вам законам, притаманним регулюванню: охо-рони оточуючого середовища i прав споживачГв; охорони пращ зайнятих. Виконання контрактних зобов'язань. Гарантування чесп i достошства
Етична Очiкування бГз-несу вщ суспгль-ства Уникання двозначностг Повага до букви i духу закону. Припущення, що закон е основою поведшки. ДГя вище мшмуму встановленого рГвня. ДГяти правильно, справедливо i чесно. Стверджувати етичне лщерство
Фiлантропiчна Бажашсть/ очГкувашсть бГз-несу вщ суспгль-ства Бути хорошим корпоративним громадянином. Вщдача. Робити корпоративний вклад. Забезпечувати програми, яю пщтриму-ють спгльноту — освгту, охорону здоров'я, культури, мистецтва и громадянства. Сприяння покращанню спгльноти. Залучення до волонтерства.
Складено за: [18, сс. 35-36].
50
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
неджер1в з цього питання. В Укра!ш цей вид д1яльно-ст поки що е малопоширеним. I, незважаючи на те, що ще у 2010 р. Мшстерство освгга 1 науки Укра!ни рекомендувало ввести вивчення дисциплши "Корпоративна сощальна вщповщальшсть" до програм подготовки бакалавр1в з економ1ки 1 менеджменту, лише у не багатьох нащональних ушверситетах юнують мапс-терськ програми з подготовки таких фах1вщв [20].
Звичайно, корпоращ! не можуть вести себе як "правильш громадяни". Але першим кроком до моральности може стати розумшня вщповщальносп !! ме-неджер1в з СВБ, яю створюють етичну атмосферу все-редиш оргашзацп, а це призводить до позитивних наслщюв моральной! б1знесу. Основш вимоги до ком-петенцп таких менеджер1в зосереджеш на розумшш важливосп !хньо! рол1 у якост сполучних ланок м1ж компашею та !! внутршшми 1 зовшшшми ктентами (табл. 3).
З нашо! точки зору, менеджмент полггачних 1 д1-лових оргашзацш несе перед суспшьством потршну вщповщальшсть: юридичну (адмшстративну), сощ-альну 1 моральну.
Вимоги ,
Компетенщя Опис вимоги
06Í3HaHÍCTb Менеджер ознайомлений з ролями р1зних гравц1в в суспшьств1 та внеском, що вони його здшснюють своею власною справою
Розумiння Менеджер вщчувае тенденц1! в со-ц1альн1й та економ1чн1й сферах та яким чином вони впливають на ве-дення б1знесу
Застосування Менеджер активно залучаеться до справжнього втшення та забезпе-чення соц1альних та еколопчних штереав в б1знес1
Iнтеграцiя Менеджер вщповщае за управлш-сью ршення, яю визначають та св1дчать про сощальний та еколо-г1чний вплив б1знеса
Лщерство Менеджер розробляе б1знес стратеги, яю, з одного боку, вщповщають законодавству, а з шшого - закрш-люють бшьш суттев1 вимоги
Складено за: [13, с. 26].
Юридична (адмшстративна) вiдповiдальнiсть (management responsibility) — дотримання конкретних законiв i норм регулювання, як1 визначають що може i чого не може робити оргашзащя.
Сощальна вщповщальшсть (social responsibility) — певний рiвень добровольного реагування оргашзацп на сощальш проблеми.
Моральна вщповщальшсть (moral responsibility) — прийняття i слщування "правилам гри" культури сере-довища функдiонування органiзацiï.
З огляду на це, моральний чинник повинен стати невщ'емною складовою системи CIDS менеджменту сучасно'1 органiзацiï. Таким чином, можна стверджу-вати, що стратепя — це тип поведiнки оргашзацп, яка вщповщае "правилам гри" культури середовища, вдо-сконалюе його, тим самим, задовольняючи iнтереси ïï засновниюв, власник1в, менеджменту i персоналу, а
стратепчний менеджмент — повноваження 1 вщпов1-дальн1сть за втшення конкурентних переваг орган1зац1! у конкретному культурному середовищь
З огляду на юнування таких чинник1в оргашза-ц1йного середовища, можна зробити припущення про наявшсть стратег1й орган1зац1йно! повед1нки двох р1в-н1в: вищого 1 нижчого. Звичайно, цей водороздш на практиц1 певною м1рою е умовним, але, з точки зору теорп 1 практики менеджменту у контекси морально! вщповщальноси менеджменту в1н може мати такий вигляд (табл. 4):
Таблиця 3
Основш риси органiзацiйних стратегш*
Таблиця 4
Показники Стратепя Стратег1я
нижчого рiвня вищого piB^
Мета прибуток виживання
Принцип юну- руйнацiя створення
вання
Тип поведiнки реактивнiсть проактивнiсть
Вiдносини з се- ворож1сть толерантнiсть
редовищем
Концепщя уп- адмiнiстратив- оргашзащя,
равлiння ний менедж- яка навчаеться,
мент, оргашзащя,
управлшня за яка навчае
цiлями
Характер менеджменту самореалiзацiя, самодостат- пожертва, трансферабель-
нiсть нiсть
* Складено автором.
З огляду на штегровану природу менеджменту у призм1 знань, можна прошюструвати такий п1дхщ до анал1зу предмету дослщження на основ1 проведення аналогш з р1зних галузей науки 1 практики життед1яль-ност1 св1тово! спшьноти (табл. 5):
Таблиця 5
Галузi Стратепя нижчого рiвня Стратепя вищого рiвня
Математика д1! першого порядку д11 другого порядку
Теорiя iгор "виграв - програв" "виграв - виграв"
Астороно-мiя галактика Птолемея галактика Копер-шка
Бюлопя безхребетшсть хребетопод1бн1сть
Геологiя сейсматика тектон1ка
Соцiологiя 1нтравентизм екстравентизм
Психологiя хитрють штелект
Лiтература Джен Ейр, Роксолана Том Сойер, Остап Бендер
Фольклор "Два барани" "Дв1 юзоньки"
Юно (фшьм " Зайчик") "Люби не себя в цирке, а цирк в себе"
Спорт (футбол) Кршпауну Роналдо (ФК "Реал") Люнель Месс1 (ФК "Барселона")
* Складено автором.
Сучасш вимоги глобального бiзнесу iстотно вщ-рiзняються вщ звичних критерпв успiшного менеджера. Якщо звичайний процес прийняття ршень ба-зувався на фактах та шформацп, то у багатонащональ-ному бiзнесi в умовах м1жкультурного середовища бшьш надшними е iнтуïцiя, почуття i враження. Факти
добре використовувати в межах однieï культури, а аргументащя ними менш переконлива, нiж враження та шту!щя, яю зaсновaнi не тгльки на документовaнiй iнформaцiï, але й невловимих процесах, яю важко довести фактами.
Висновки з прoвeдeнoгo дoслiджeння. Глобaлiзaцiя ставить до нaцiонaльного менеджменту так! вимоги: глобальне мислення, тобто розумшня того, що свгто-вий бГзнес швидко змiнюeться i CTae все бгльш вза-eмозaлежним; готовшсть управляти змiнaми i транс-акщями у глобальному середовищi; здaтнiсть працю-вати з людьми з рГзними свiтоглядaми та культурними цшностями; здатшсть створювати систему навчання та пристосування до змш конкурентного середовища глобально! економiки, залучаючи для цього весь персонал i мотивуючи його вдосконалення; далекоглядно-перспективне орieнтувaння у комплексних ринках мiжнaродного середовища; координaцiя взaeмозaлеж-ностей бiзнесових функцш (маркетингових i виробни-чих) через нaцiонaльнi кордони; трансферабельшсть, тобто готовшсть прийняти закордонне призначення на основ! знання шших культур та вмшня ведення пе-реговорiв; усвщомлення наявносп нащональних культур i розумшня, що навгть в умовах глобалГзацГ! ринки культурно вщмшнг Жоден пiдприeмець чи менеджер не може досягти устху без глибокого розумшня нащ-онально! культури краши, де вони роблять бГзнес [21, с. 39-41].
Проблеми етики i моральносп оргашзацшно! поведшки будуть актуалГзуватися з огляду на розвиток теорГ! та практики економГки i менеджменту. Можна передбачити, що менеджмент сучасно! оргашзацГ! (корпорацп) сьогодш i у майбутньому повинен:
- навчитися важливоси (та й необхщносп) морального ведення дГяльноси на всГх рГвнях ieрaрхiï уп-равлшня;
- робити реальш зусилля для серйозного вщно-шення до моральности свогх члешв — менеджери всГх рГвшв управлшня, а також ствробггаики, не можуть ставити власш цгт понад оргашзацшними — i !х рь шення повинш бути моральними в широкому сенс! цього слова;
- вщмовитися вщ протистояння демократичному обговоренню власно! дГяльносп — менеджмент повинен рахуватися з думками власниюв (акщонерГв), персоналу, споживачГв i суспгльства в цглому;
- визнати плюралютичшсть середовища, в якому te^e i функцiонуe оргaнiзaцiя — як частина середовища, вони впливають на сощум, але й шш сощ-aльнi групи впливають на них — i в цьому генеруeться майбутнш розвиток суспгльства.
Список використаних джeрeл
1. Cullen G.B. Multinational management: A Strategic Approach. — 2nd ed. — South-Western: Thomson Learning, 2GG2. — 664 p.
2. Горбань Г. Процвггання чи пастка? Шдводш камеш свггово! глобалГзацГ! / Горбань Г. // Синерпя. — 2GG3. — № 2 (6). — С. 59-62.
3. Шергш С. Сучасний вимГр глобалГзацГ!: кон-цепцГ! i реальшсть / Шергш С. // Свгтогляд. — 2GGS. — № 4. — С. 26-33.
4. Levitt T. The Globalization of Markets [Електронний ресурс] / Levitt T. // Harvard Business Report. — 19SS. — May-June. — PP. 92-1G2.
5. Thurow L. C. The Future of Capitalism. How Today's Economic Forces Shape Tomorrow's World. — N.Y.: Penguin Putnam Inc., 1996. — 3S4 p.
6. Глобальний договГр: корпоративне громадянс-тво i свгтова економжа. — К.: СекретарГат мереж! Глобального договору в Укра!ш, 2GGS. — 6 с.
7. Шаповал В.М. Сощальна вщповщальшсть у систем! п^^р^мни^^! дГяльностг дис. д-ра екон. наук.: GS.GG.G1 / В.М. Шаповал; Дншропетр. нац. прн. Ун-т. — Дншропетровськ, 2G12. — 455 с.
S. Марущак Н.В. Ефектившсть сощально! вщповщальноси ТНК: автореферат дисертацГ! на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. GS.GG.G2 / Н.В. Марущак. — КНУ, 2G14. — 23 с.
9. Лазоренко О. Помбник Гз корпоративно! сощально! вщповщальноси / О. Лазоренко, Р. Колишко.
— К.:Видавництво «Енерпя», 2GGS. — 96 с.
1G. ^Mmme^ В.В. Сутшсть корпоративно! сощально! вщповщальноси: базов! пщходи захщно! нау-ково! думки / Kомпaнieць В.В. // Вюник Хмельниць-кого нащонального ушверситету. — 2G13. — № 4, т. 1.
— С. 25G-251.
11. Сощальна вщповщальшсть влади, бГзнесу, громадян: монографГя: у 2-х т. / за ред. Г.Г. Ивняка; М-во освгти i науки Украши; Нац. прн. ун-т. — Дншропетровськ: НГУ, 2G14. — Т.1. — 629 с.
12. World Economic Situation and Prospects 2G15. — New York. UN, 2G15. — 19 Jan. — 6 р.
13. Сощальна вщповщальшсть бГзнесу: розумшня та впровадження. — К.: К1Т, 2GG5. — 3G с.
14. Нефшансова звигасть: шструмент сощально вщповщального бГзнесу. — К.: Global Compact Network Ukraine, ТОВ «1нжишринг», 2G1G. — 82 с.
15. Porter M., Strategy and Society: the Link Between Competitive Advantages and Corporate Social Responsibility / M. Porter, M. Kramer // Harvard Business Review.
— 2GG6. — Vol. 84, № 12. — P. 78-92.
16. Glasbergen P. Managing Environmental Disputes: Network Management as an Alternative (Environment of Management) / P. Glasbergen. — Springer, 1994. — 2GG4 p.
17. Нещадин А. Общественные ценности, этика предпринимательства и процессы глобализации / А. Нещадин // Экономические стратегии. — 2GG2. — № 2. — С. 7-9.
18. Archie B. Carroll, Ann R. Duchholtz. Business & Society: Ethics, Sustainability, and Stakeholder Management, Ninth Edition, Stamford: Cengage Learning, 2G15
— 284 p.
19. Show W.H. Business Ethics. — Belmont, Wadsworth Publishing Co, California, 1991. — 4GG p.
2G. Про запровадження вивчення дисциплши "Корпоративна сощальна вщповщальшсть": лист МОН Украши "вщ 15.G6.2G1G р. № 1/9-429.
21. Лгтовченко Б. ГлобалГзацшш виклики сучас-ному менеджменту / Лгтовченко Б. // ЕкономГчний дискурс: мгжнар. зб. наук. пр. [м. ЛьвГв]. — Тернопгль: Крок, 2G14. — Вип. 3. — 3G8 с.
52
ВГСНИК EK0H0MI4H0Ï НАУКИ УКРАШИ ф
