CC BY
15
Г. Монастирський
м, Тернопкь
Г1ПОТЕЗА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕРИТ0Р1АЛБН01 СШЛЬНОТИ БАЗОВОГО Р1ВНЯ
ЯК ЕКОНОМ1ЧНО! СИСТЕМИ
Сучасш дослщники-економюти переважно захоп-люються вивченням тенденщй глобал1зацп, розглядаю-чи економ!чш процеси на световому полщержавному р1вш, оминаючи сферу безпосереднього эдайснення еко-ном!чно1 даяльноси та формування еконсшчних пере-думов забезцечення життед1яльноси людини — р1вень територ1альних спшьнот базового р1вня, що е наймен-шими адмщц:тративно-територ1альними одиницями кожно! держави. Одопею 1з об'ективних причин дього е консервативний щпхщдодослщженняутворень базового р1вня, культивування стереотипних уявлень щодо забезпечення и функцюнування й розвитку. Процеси, яю вщбуваються сьогодш в економ!чному, социальному та полггичному житп людсько! цившзацц вимагають формування яюсно нового погляду на базовий р1вень тери-тор1альних спшьнот, що й визначае актуальтсть пред-ставленого дослщження.
Базовий р1вень адмшютративно-територ1ального устрою е об'ектом наукового пошуку заруб!жних 1 вггчиз-няних дослщнишв, яы, однак, або розглядають його з позицп юридично! науки, або концентрують увагу на ре-лональних системах, не виокремлюючи '¿х складових, або дослщжують окрем! типи територ1альних спшьнот базового р1вня, переважно мюта, або вивчають окрем1 функщонально-галузев1 комплекси мюцевого господар-ства (житлово-комунальне господарство, мушципальний транспорт, побутове обслуговування, освпу, охорону здоров'я, рекреацШний комплекс тощо). Так, О. Кузнецова [1], В. Лексш та О. Швецов [2], С. Дорогунцов, Я. Ошй-ник, А. Степаненко [3] дослщжують регюнальш процеси, центральне мюце в яких объективно посщають тери-тор1альт сшльноти базового р1вня, проте не виокрем-люють «. О. Шпачук, О. бгоров, Б. Адамов [4] розглядають мюта, що е окремим видом територ1ально! спшьноти базового р1вня, переважно з позицп територи ально-просторового та сощального розвитку. Щкавий пцрод до дослщження мюько-! господарсько"1 системи в рамках наукового иапрямку мютознавство пропонують С. Богачов, М. Мельникова, О. Лук'янченко [5]. 3. Макашева та I. Калшщкова [6], В. Зотов [7] вивчають питания муниципального управл1ння з позици шституту мюцевого самовряцування, компетенцй його оргашв та оргашзацШного забезпечення мюцевих економ1чних процессе. Нормативно-правовим питаниям функцюну-вання мюцевого самоврядування присвячеш пращ Б. Андресюка [8], О. Батанова [9], М. Коршенка [10], А. Чемериса [И]. Для напрацювання цшсно! концепци управлшня розвитком територ1альних спшьнот базовое го р1вня з позицп реал1зацп1х економ1чного потенщалу та забезпечення конкурентоздатносл необхщиим е си-стемний комплексний м1ждисцишпнарний нщхщ, що дозволить розглодати щ спшьноти як суб'екти економ1ч-них вщносин та об'екти економ1чно! д!яльност1. Це врепт-решт дозволить окреслити економ1чне пщГрун-тя реагазацц мюп територ1альних сщпънот базового р1вня як осередюв життедаяльносп людини.
Метою дослщження е обГрунтування гшотези дослщження територ1ально1 спшьноти базового р1вня як економ1чно1 системи, що визначило лопку та структуру робота.
Територ1альна сшльнота базового р1вня. Вихщним елементом адмшстративно-територ1ального устрою держави е найменпл адмш1стративно-територ1альш оди-ншц, що в кожгай крапп мають свою назву [12, с. 14]. Ми пропонуемо для и узагальнення використовувати термш «територ1альна спшьнота базового р1вня», що дозволить чггко окреслити об'ект дослщження, уникну-ти терМ1нолопчно'1 плутанини та невизначеност1
Для означення базових адмшютративио-територь альних одиниць дослщники використовують поняття «територ1я» [13, с. 10-11], «мунщипальне утворення» [7; 12], «локальне чи територ1альне утворення» [2, с. 95-96], «мюцевють» «репон» [13]. Термш «територ1я» мае яскраве географ1чне забарвлення як обмежена ча-стина твердо!' поверхн1 Земл1 з властивими 1Й природ-ними та антропогенними властивостями й ресурсами [15, с. 50]. Вш е дещо абстрактним й не мютить привязки до певного р1вня 1ерарх1чного устрою. Терито-р1ею можна назвати будь-яку частину земно! поверхш. Термш «репон» як певна територ1я, що вщизняеться вщ 1нших теригор1й за низкою ознак та волод1е дея-кою цшюнютю, взаемопов'язанютю елементв, яю п складають [16, с. 16], традищйно вщноситься або до об'еднань крат певного континенту, або до адмшют-ративно-територ!альних одиниць кра'ши наступного за нащональним р1вня та 1х об'еднань. Термш «мушципальне утворення» походить вщ назви найменшо1 адап-шстративно-територ1ально1 одиниц1 в РосШсьюй Фе-дерацп й використовуеться в1тчизняними науковцями для означення первинного територ1ального р1вня, однак не окреслени.й нормативно-правовою базою та е шшомовним запозиченням, що не п1дтримуеться ба-гатьма украшськими вченими та полгеиками. На нашу думку його використання е правом1рним у в1тчизнян1й наугц, осюльки пщкреслюе штегровашсть нашо! держави в свп'овий та европейський економ1чний й пол1-тично-правовий прост1р, в якому простежуеться загаль-на тенденщя мушципал1зацп [17].
Використовуючи територ1ально-управл1нський пщхщ можемо стверджувати, що територ1альна спшьнота базового р1вня (ТСБР) — первинна адмшстративно-те-ритор1альна одиниця держави, що характеризуеться по-еднанням територ1ально-просторово1, економ1чно1 1 сощально-демограф1чно1 компонент. У даному визна-ченш ознака «територ1альна» вказуе на те, що ТСБР мае певну територпо, на яюй здайснюеться житгедояльшсть громади, що и формуе, та економ1чна д1яльнють суб'екпв господарювання. «Спшьнота» означае, що вс1 суб'екти, як1 функц1онують в ТСБР, об'еднаш сшльною щеею, яка е квштесенщею 1х сгратепчних ор1ентир1в. Базов1сть характеризуе те, що ТСБР е основним систе-моформуючим елементом регюн1в та держави загалом,
де безпосередньо здшсшоеться економкна й сощальна д1яльнють. Р1вневгсть вказуе на те, що ТСБР е ланкою ¡ерарх1чно! структури подпечно! системи держави та нащонально! економки.
ТСБР е системою, оскшьки володае вЫма рисами системи:
— наявшсть компонента (комионентами ТСБР е населения, територш, економжа, в склад1 яко!, в свою чергу, можна видшити локальш ринки, функцюнально-галузев1 комплекси мюцевого господарства);
— наявшсть зв'язгав (ви компонента ТСБР пов'я-заш, як м1ж собою, так й ¿з зовншшм середовищем);
— наявшсть структури (компонента ТСБР не е ха-отичними, а певним чином структуроваш, що забезпе-чуе стШгасть та надае систем! стабшьност!);
— наявшсть взаемоди (компонента ТСБР вплива-ють один на одного \ лише у взаемоди век елеменив [ зв'язгав можливими е процеси, за допомогою яких до-сягаеться мю1я щы спшьноти);
Досягнення сощального добробуту, реал1защя полЬ тичних цшей, використання територ1ально-просторових ресурив вщбуваеться за допомогою економ1чних ва-жел1в, що дае пщстави висунути гшотезу про прюри-тетнють розгляду ТСБР як.економ1чно1 системи.
Методолопчш засади дослщження територ1ально! стльноти базового р1вня як економ1чно! системи. Нова гшотеза дозволяе вибудувати теоретичну базу, яка, в свою чергу, е основою формування ново'1 концепцп досл!дження ТСБР.
Економ1чна наука розглядае економнну систему як сукупшсть уск видав економ1чно1 д1яльност1 людей у процес1 1х взаемоди, спрямованих на виробництво, обмш, розподш та споживання товар1в 1 послуг, а також на регулювання тако! д1яльносп, вщповщио до мети суспшьства. Основними.п елементами е продуктами сили, технко-економ!чш вщносини, оргашзащйно-еко-ном!чш вщносини, вщносини економ1чно! власнос-п, господарський мехашзм [18, с. 444]. Це визначення можна поширити й на ТСБР, оскшьки вона волод1е окресленими характеристиками.
Як економ1чна система ТСБР набувае таких влас-тивостей:
— продуктивное^. Вказуе на те, що економ1чш суб'екти ТСБР беруть участь в трансформащйному про-
— перебег процеав (в ТСБР одночасно прапкае шзка процеав (демограф1чних, екожмчних, сощальних, еколо-пчних, шформащйних, полшганих), кожен з яких пов'яза-ний з певними змшами. Процеси змшюють ресурси, що входять в систему, перетворюючи к в певний продукт);
— цшенють та емерджентш властивостп (ТСБР во-лод1е певними властивостями, яга виникають лише в результат! взаемоди компонента системи: конкурентний статус, конкурентоздатнють, ментальшеть, шдприем-ницький юимат, комфортюсть);
— можливють щентиф1кацц (ТСБР володае властивостями, наоснови яких 2 можна вщр1знити вщ ¡нших сшльнот);
— наявшсть зовншшього середовища (ТСБР ото-чують чинники, яга не е частиною спшьноти, але гстот-но впливають на не!);
— наявшсть концепцп (ТСБР мае м1с1ю, цш та певш загальш щнносп).
ТСБР е територ1ально-просторовою, економ1чною, сощальною, полпичноюта еколопчною системою (табл. 1).
Таблиця 1
цес1, здШснюючи перетворення внутршши! зовншшх ресурс1в в готовий продукт, що споживаеться в середиш спшьноти або продаеться за п меж1;
— прибутковост!.. Економ1чнад1яльшсть ТСБР орь ентуеться на розширене вщтворення з метою одержан-ня прибутку, частина якого решвестуеться та спрямо-вуеться у випвдц податгав 1 збор1в в мюцевий бюджет, або сощального ефекту, що також можна розглядати як додатковий дохщ домашюх господарств;
— вщкритосп. Залучення ТСБР в економ1чний кру-гообк зумовлюе постйний двостороншй обмш 1з зовшшшм середовищем ресурсами та виробленим продуктом. Фактично, сьогодш не кнуе закритих ТСБР, що здшенюють натуральне господарство;
— взаемозалежност! 11ереб1г економачних процес1в ТСБР значною м1рою залежить вщ економино! гюл1ти-ки, конкурентного впливу зовншгаього середовища. В свою чергу, економка ТСБР може вдагравати значний вплив на економ1чш процеси в регюш та держав1;
— 1ерарх1чносп. ТСБР як еконолпчна система е складовою репонально1 економ!чно1 системи, яка штег-роваиа в нацюнальну економ1ку, що, в свою чергу, е компонентом евггово! економ1чно1 системи;
— ризиковость Фуюиронування ТСБР в умовах м1нливого агресивного висококонкурентного ринково-
Територ1альна сшлыюта базового р!вня як полкистема
Прояви ТСБР як системи Щдсистеми Характеристика системи
ТСБРяктеритор^ально- ' просторова система -геритор1ально-ландшафтна, природно-ресурсна, армтектурно-забудовча характеризуе ТСБР як статично угворення, що формуеться при-родними та антропогенними елементами, що визначають його зовшшшй вигляд, географгчне положения '
ТСБР як економшна система пщпрйемницька, фшансова, ¡и-фраструктурна, майнова визначае здаппсть ТСБР створювати умови для забезпечения житгед1яльносп, вштворения й примноження економ1чних ре-сурс1в, можшвють конкурувати з шшими епшьнотами
ТСБР як сощальна система демограф1чна, культурно-вторична, соц1ально-трудова, на-цюпально-етн1чна вюпочае основиий компонент ТСБР — людину й систему шети-тут!в, що зумовлена и ¡снуван ням як сощалыю-бюлопчно! ¡сто-ти
ТСБР як еколопчна система антропогенна, охоронно-заповщна породжена взаемоД1ею б1олопчного та антропогенного середовища, що визначае комфортшеть умов життя й можливють ста-лого розвитку ТСБР
ТСБР як полггична система управл1нська, громадсько-партйна вюпочае ¡иститути, яео визначають стратепю розвитку ТСБР та п елем«тв, зд1йснюють програмування й регулювання функцю-нування та розвитку локальних гадсистем
го середовища пов'язане ¿з значними внутрштми та зовншшми ризиками, яга обов'язково потр1бно врахо-вувати для вибору оптимального вар1анту економ1чно! поведшки;
— шновацшносп. ТСБР як економ1чна система е полигоном р13номаттних шноващй, без яких п розви-ток е неможливим;
— динам1чносп. В сучасних умовах статичшсгь економ1чно! системи та 5 елеменпв загрожуе статнащею й руйнуванням, лише поспйш юльюсш та ягасш змши можуть забезпечити ц розвиток;
— ефективносп. Ефективнють функцюнування ТСБР переважно визначасгься за допомогою оцшки еко-ном1чних показнишв (валовий продукт територп, гемпи зростання промислового виробництва, р1вень дебеторсь-ко! й кредиторсько! заборгованосп, середнШ р1вень за-робтакя плати), що, в свою чергу, е необхщним базисом формування показнишв сощального розвитку;
— керованосп. Хоча, як \ будь-яка економ1чна система, ТСБР володое властивютю саморегулювання, од-нак, внаслщок впливу об'ективних й суб'ективних еко-номлних чинниюв, и збалансований розвиток можли-вий лише пщ впливом державних, самоврядних, ринко-вих та громадських регулятор1в;
— консервативность Ця властивють ТСБР як еко-ном!чно! системи обумовлена тим, що об'ектний склад мюцево! економши е умовно стабщьним (наявнють ви-робничих потужностей, пщприемств, особливо великих), що обумовлено досить часто ситуащйними характеристиками (економпсо-географ1чне положения, юто-ричш традицп господарювання, природно-ресурсиий потенщал). Його змша не може бути миттевим проце-сом, що визначае певну шерщйшсть ТСБР.
Не можна ототожнювати ТСБР як економ1чну систему та мюцеве господарство, оскшьки мюцева еконо-м1чна система, окр1м мюцевого господарства (як сукуп-ност! функщонально-галузевих комплетв), включае економ1чш штереси члешв територ1ально! громади, еко-жмчну полетику мюцевих органов влади, локальш ринки (товар1в, послуг, кредитно-фшансових ресурЫв, цшних папер^в, шформацп, знань) тощо.
Запропоноданий економ1чний пщхщ дозволяе роз-глядати ТСБР як корпоративну структуру [19, с. 43-44, 191-199].
На сучасному еташ ТСБР як економ1чш системи в Укра!ш перебувають в умовах трансформацшних змш, що зумовлено !х переходом вщ системи адмшютратив-но-командного до ринкового типу, серед яких можна констатувати иаступга:
— змша структури економжи ТСБР в процес1 при-ватизащ! державних пщприемств та передач! в комуналь-ну власнють об'екив державно! власность На сьогодш структура економ1чно! системи первинних адмшстра-тивно-територ1альних одшгаць в Укра!ш характеризуешь-ся наявшстю оргашзацШ приватно!, комунально! та державно! форм власность За даними Асощацп мют Укра!-ни на пОчаток 2008 року частка об'екпв комунально! власноси в загальшй чисельнооп зареестрованих юри-дичних ос1б в Укра!ш складала, в середньому, 7,6 %, проте в деяких мютах досягала р1вня 38 % [20]. У склада комунально! вдасносп сформувалися так! комунальш фу нкцюнально -галу зев1 комплекси: житлово-комуналь-
ного господарства, середньо! та допшльньо! освети, амбулаторно! та первинно! стащонарно! охорони здоро-в'я, сощального обслуговування, комунального паса-жирського транспорту, культури, комунальних рингав \ торпвль Таким чином, створеш передумови для розгля-ду ТСБР як мушципальних економ1чних систем, основ-ним продуктом яких е мунщипалыи послуги, що по-винш надаватися ягасно, результативно та ефективно;
— поява елеменпв теорп мушципального дуашзму. 3 прийняттям Закону Украши «Про мюцеве самоврадуван-ня в УкраМ» повноваження оргашв мюцевого самовря-дування подаляються на власт та делеговаш. В процеа реал1заци власних повноважень уся вщповщальшсть за & виконання покладаеться на мюцев1 органи представниць-ко! влади, що зумовдюе необхщнгсть ефективного управляя наявними ресурсами на основ1 врахування ситуацй у внутршньому середовипц територ1ально! системи та впливу мшливого зовншнього середовища;
— формування модеда взаемодй- у реал1зацй проце-су влади на мюцях. Елементи ще! модел1 простежують-ся в процес1 формування мюцевих бюджета, врахування штереыв окремих ТСБР в процес! розроблення та реал1заци репональних програм сощально-економ1чно-го I культурного розвитку.
Слщ зазначити, що якщо загалом можна стверджу-вати, що економжа Украши е економ!кою ринкового типу з елементами державного регулювання, то на р1вш багатьох ТСБР, особливо малих, перехщний перюд за-тягнувся, на змшу командно-адмдастративнш економщ прийшла економжа «дикого» ринку або натурально-кустарного господарства.
Теорп м!сцевого економ!чного розвитку: необхШсть модерн1защ1. Економ1чна й управлшська наука м1стить багато теор1й мюцевого економ1чного розвитку [1, с. 14— 40; 3, с. 13-36, 75-96; 102-114; 16, с. 38-91; 21, с. 8093; 22, с. 26-43], яю треба переоцшити з позицц адек-ватносп юнуючим реал1ям.
Сучасна теор1я та практика управлшня економ1ч-ним розвитком ТСБР е пол1гоном культивування багатьох стереотишв, породжених як ¿сторичним досвщом, так 1 усталеними науковими упередженнями, зумовле-ними тривалим дом1нуванням певних теорШ мюцевого економ1чного розвитку (теорп депресивносп, теорИ мюцевого самоврадування як шституту сощального обслуговування, теорп природних монополШ, сощолоич-них теорШ розвитку громад, теорГ! скупно! причинносп). Формування ефективно! моде;ц управлшня економ1чним розвитком ТСБР в УкраМ вимагае виявлення та спро-стування цих стереотишв.
Грунтовний анал1з прикладних та теоретико-мето-долопчних аспектов управления ТСБР дозволив вияви-ти таю стереотипш уявлення.
Лише формування повноцЫного Шституту мкцевого с.амоврядування спроможне забезпечити економ1чний / сощ-альний розвиток ТСБР. 1снування цього стереотипи, витоки якого сягають чашв надання м1стам Магдебурзь-кого права, визначило те, що бшышсть дослщжень з ггитань мушципального управлшня зводиться до обго-ворення проблем мюцевого самоврядування як шституту влади. Хибшстъ цього уявлення пов'язана з тим, що переслчному громадянину байдуже, який орган чи орга-н1зацш надаватиме йому послуги — державна, комуналь-
на (мунщипальна), приватна, чи змшана. Людей щка-вить результат гх ддяльносп, що виявляеться в комфортности проживания в певному поселенш. В цьому контекст! необхщно знайти оптимум м1ж програмно ор1ен-тованим державним управлшням, економ1чно забезпе-ченим мюцевим самоврадуванням та розвитком приватно! шщштиви. Лише 1х гармонШне поеднання спромож-не забезпечити комплексний розвиток територШ, осюль-ки кожен з вищеназваних еяементш мае свою мюш, що певним чином пов'язана з ТСБР.
1снують депресивш територП, неспроможт само-стШно вийти з кризовоI' ситуацИ, що потребують обов 'яз-ковоЧ зовшшньо! допомоги. Певним чином юнування цього стереотипу е виправданим, оскшьки, вщповщно до принцишв ситуацШного управлшня, кожна територ1я володое р1зним набором ресурсш та функщонуе в р1зних умовах. Однак, як показав, наприклад, досвщ Японп, не завжди наявшсть значних природних, територ1ально-просторових ресурс1в спроможна забезпечити динам1ч-ний розвиток територп. Важливим 17т е пошук ресурс-них домшант, що можуть забезпечити промоцпо територп для швестицШ та стати детонаторами екожшчно-го зростання. Теор1я депресивност! породжуе неопатер-нал1зм, за якого кер1вники мюцевих оргашв влади, замють пошуку шлях1в антикризового розвитку, чекають зовюшньо! допомоги у виглящ дотащй, субсидий та суб-венцШ. На нашу думку депресившсть мае бшьш суб'ек-тивне, ашж об'ективне забарвлення, що потребуе зас-тосування спещальних технолопй менеджменту для надання поштовху економ1чному розвитку тих територШ, що мають «клеймо» депресивно! територц. Немае депресивних територШ — навить пустеля й зона еколопч-ного лиха волод1е певною атракгдйшстю, натом!сть не-сприятлив! тенденцп в розвитку ТСБР, яи представни-ки центрально! та мкщево! влади називають «депресив-ними», е наслщком неефективно! управлшсько! д1яль-носта владних шститупв.
Житлово-комунальне господарства е сферою функщо-нування викпючно природних монополш. Це твердження, мабуть, е найконсервативншим уявленням про мунщи-пальну економ1ку, що зумовлюе низький р1вень конку-ренцц в цьому сектора Це, врепгп-рещт, позначаеться на низьюй якосп комунальних послуг та непрозорому ме-хашзма встановлення цши на них. Сучасний досвщ функ-цюнування житлово-комунального комплексу в розвину-тих кра'шах свщчить, що жоден з його сегмент об'ектив-но не е псшгоном природних монополШ. Це визначаеть-ся, як р1внем розвитку сучасних технолопй, так 1 зростан-ням конкурентносп мунщипадьно! економ1ки. Знову ж таки у виграпп залишаеться член територ1ально1 громади, який мае право визначити, наприклад, користуватися йому комунальним водогоном, брати воду з артез1анських свер-дловин чи з пщземних емностей для збереження води. Критер1ями тут, окр1м економ1чно1 доцшьнос-п, е еколоич-на безпечнють, сощальна доступшсть та, насамперед, яисть послуги. 1х врахування обумовлюе виб1р суб'екта надання послуг в житлово-комунальнШ сферь Таким чином, теорш природних монополШ в житлово-комунально-му сектор!, як показуе практика, е хибною, що пов'язане, як з науково-техшчним прогресом, так 1 з пошуком ефек-тивних ресурсозберп-аючих технолопй надання ягасних ко-мунально-побутових послуг.
В комунальнШ власносМ мооке перебувати майно, яке ■зор(ентоване, насамперед, на одержання социального, а не економЫного ефекту. Цей стереотип насаджуеться у впчизнянШ наущ га практищ для того, щоб виправдати певним чином деформацп в структур! комунально! влас-ноеп в Укра!ш, переважну частку яко! складають об'екти сощально! шфраструктури, що е наслщком прорахунюв у процес1 роздержавлення власность Комунальна власшсть не стала подгоном мунщипального пщприе-мництва, джерелом змщнення фшансово-економшно! основи мюцевого самоврядування. В свою чергу, тери-тор1альна громада та сформован! нею органи мюцевого самоврядування е повноправними суб'ектами економ!-чних вщиосин, що мають право володати вс1ма формами власност1 та брати участь у век оборудках, здатних приносити прибуток. В США, Н1меччиш, кра'шах Скандинава мунщипалиети е ефективними учасниками еко-ном!чних процеав та володоють пщприемницьким ресурсом, маючи в свой власност! щдприемства матер!-ального виробництва чи сфери послуг, банки, л!зингов! компани, частки в статутному каштал! акц10нерних то-вариста тощо. 1ншим питаниям е спрямування одержа-ного прибутку — в решвестування чи на сощальш потреби громади. Напрямками економ!заци комунально! власносп може стати створення комунальних пщприемств, зор!ентованих на одержання прибутку, диверсифшащя використання суб'ект!в сощально! ¡нфрасгруктури на основ! застосування мехашзму бюд-жетування та впровадження елеменив пщприемницько-го менеджменту, ефективне управлшня комунальними земельними ресурсами.
Комунальна сощальна шфраструктура е наперед виз-наченим реципиентом. 1снування тако! позицп окреслюе проблему виключного соц1ального вектору мкцевих бюджепв, що не мають достаток ресурс1в для форму-вання складово!, зор!ентовано! на перспективу, — бюджету розвитку. Натомють сощальна сфера ТСБР може стати полигоном впровадження, як сучасних форм управляя власнютю (оренди, концесц, застави, привати-зацп, епшьного використання), так ! технолопй муш-ципального корпоративного менеджменту й пщприем-ництва (бюджетування, комерщалшци; диверсифкацп послуг) тощо.
1снування окреслених стереотишв блокуе модерш-зац!ю управлшня економ!чним розвитком ТСБР, не-обхщшеть яко! обумовлена: високим р!внем консерватизму модел! та технолопй управлшня мюцевим економ!ч-ним розвитком; невщповщшетю технологШ управл!ння, яш застосовуються, трансформацц об'екга управлшня, що визначае сутгасть! змют управл!нського процесу; необх-щнютю врахування ново! парадигми мюцевого розвитку на засадах мунщипал!зацп; неузгодженютю управл!нських вплив!в з боку суб'ект!в р!зних !ерарх!чних р!вшв. Вказа-не обумовлюе модертзащю юнуючих та розробку нових теорШ м!сцевого економ!чного розвитку з урахуванням ппотези дослщження ТСБР як економ!чно! системи на основ! вщмови вщ арха!чно-догматичного пщходу до за-безпечення розвитку низового територкльного р!вня, впровадження новаторсько-шновацШно! концепци управлшня на засадах менеджменту.
Концешдя технолоНчного щцходу до управлшня екшом-1чним розвитком територ!альних сшльнот базового ршш. Ди-
намчна трансформацш бшьшоси еконошчних, сощальних та полетичних шститупв в УкраМ не може не позначитися на процес1 управлшня економнним розвипсом ТСБР, що формують середовище безпосереднього функцюнуваннята розвитку конкретних оргашзацШ та окремих громадян.
Можна ввдшити декшька пщходав до формування концептуальних засад управлшня еконошчним розвит-ком ТСБР:
— норматмно-юридтний. Даний щдхад базуеться на реал1зацп управлшських вплив1в суб'екпв мунщипаль-ного управлшня на основ1 реатзацп норм правових акт1в р1зного р1вня. Вш характеризуеться надм1рною консер-ватившстю, негнучюстю та неможливютю швидко адап-тувати параметри функцюнування мюцево! економши до мшливих умов зовнпинього середовища;
Система технологий реал1зац1! екоиоличного
— ттутивно-ситуацшний. Цей пщхщ характеризуе мушципальне управлшня, що реал1зуеться на основ), хаотичного точкового використання окремих управль нських важел1в без достатнього методолопчного обгрун-тування на основ1штущп. Вш може бути виправданим в короткий часовий пром1жок, однак з огляду на довго-строкову перспективу е надзвичайно ризиковим;
— технолог1чний, Даний пщхщ [19, с. 260-363] пе-редбачае управлшня розвитком мутципально! економь ки на основ! реал1зацп системи економ!чних шстру-менпв, що в свою чергу реал1зуються через сукупнють управлшських технолопй (табл. 2). На нашу думку, влас-не цей пщхщ найбщыпе вщповщае сучасним умовам з огляду на необхщнють модершзацп управлшня мюцевим економ1чним розвитком.
Таблица 2
ютрумеитарио муштушального менеджменту
Блемент шетрументарйо ТсхнологП реал1защ1'1нструменту мушципального менеджменту
Стратепчне управлшня Стратепчне планування, стратепчне бачення, стратепчний виб!р, мошторинг реал1зацГ( стратеги, колективна вщповщальшеть, SWOT-aнaлiз, ПЕСТ-анал1з,матриця стратепчно! вщповщнос-Т1 (СВ), технолоп! аютшзаца штущп та творчих зд1бностей фахгвщв (мозковий штурм, метод лрлянд та асощащй, метод виршальних матриць, морфолопчний аналЬ, метод сценарпв), технолоп! отруктуризащ! проблем
Мунщипальний фь нансовий менеджмент Бюджетування, кредитування, бюджетний анал1з, ф1нансовий анал1з, датгування, диференцШова-не оподаткування, ф1наноовий контрол1нг, фшансовий ¡нжин1ринг, банювсыа ¡нструменти, фь нансово-варпсний анал1з, ф1нанеов1 санкци
Мунщипальна лопстика Управп1ння запасами, анал1з ресурсопотоюв, оптим1зац1я траекторн руху ресурсопоток!в> АВС-анал1з, XYZ-aнaлiз, фшансова лопстика
Мунщипальний маркетинг Маркетингов! досл!дження, ресурсний анал1з, мон1торинг сощально-економ1чного стану, вега-новлення тариф1в, визначення конкурентних переваг та ¡нвестищйно! привабливост!, бенчмар-инг, просування та позицюнування територи, зв'язки з громадсыастю, ощнка ¡нвестиц1Йного рейтингу
Проектний менеджмент Тендери, експертиза проект1в, проектний анагиз, дисконтування, узгодження ¡нтерес!в учасник1в проекту, проектов ф1нансування, формування проектного портфелю, генеращя проекте, мун1-ципальне замовлення
Кадровий менеджмент ГИдб1р кадр1в, наб1р кадр1в, ощнка кадр!в, просування по служб1, мотиващя персоналу, розвиток перооналу, формування корпоративно! культури, кластерне управл1ння, побудова та оц>нка ор-ган1зац1йно1 структури
1нформацШт тсхнолоп! 1нтранет, екстранет, ¡нтернет, електронний мушципал1тет, веб-сайт, електронна пошта, бази та банки даних, програмне забезпечення, САБЕ-технолоп!, гео1нформац1йн1 системи, автоматизо-ван1 системи управления
Ризик-менеджмент Страхування, профшактика ризиюв, ощнка ризиюв, прогнозувания ризиюв
Антикризове управлшня Санащя, банкрутство, створення резерв!в, мониторинг кризи, даагностика сощально-економ1чного стану, орга1пзацШний ре1нжен1ринг, реструктуризац1я борпв, факторинг, взаемо-загнки
Ситуащйне мунщипальне управлшня СценарГ! розвитку, моделювання, адаптивне планування, мотторинг зовшшнього та внутр!ш-нього середовища, оперативний менеджмент, матриця БКГ, матриця ОБ, матриця Хоуфера
Застосування технолопчно! концепцп' управлшня мюцевим економ1чним розвитком дозволить реашзувати наступш завдання: формування науково-методолопчно! основи муниципального управлшня; забезпечення програ-мованосп управлшня економ1Чними процесами на локальному р!вш; врахування светового досвщу мунщипалъного управлшня; впровадження креативних засад управлшня економшним розвитком ТСБР на принципах менеджменту. Формування системи технолопй управлшня мушци-пальним економ1чним розвитком потребуе концентраци зусиль мушципально! управлшсько! науки в контекста прикладно! реатзаци теорегичних концепщй мюцевого економ1чного розвитку на основ1 м1ждисциплшарного пщходу криь призму модершзацШно! парадиши.
Висунення гшотези дослздження ТСБР як еконо-м1чно1 системи дозволяе визначити сукупнють нар1жних проблем, яи слщ розв'язати в процес1 побудови ново! концепцп уцравлшня !х економ1чним розвитком:
— формування теоретично!' сутносп концепцп мюцевого розвитку та його економ1чно! складово! з ура-хуванням саморозвитку територп та зовншшх динам1ч-них поштовх1в 1 гальм1вних бар'ер!в;
— формування ефективно! мюцево! економ1чно! полетики, спрямовано! на подолання структурних дис-пропорщй мюцево! економжи, пщтримку пщприем-ництва, стимулювашм швестищйно! активное^;
— становления шетитупв власноси в ТСБР, зокре-ма комунально! власноси, та застосування сучасних
форм управлшня власшстю. На сьогодш форми управлшня комунальною власшстю — оренда, приватизацш, продаж, застава, концеая, ¿потека застосовуються дещо хаотично без обфунтування дощльносп використання певно! форми, що визначае необхщнють розроблення мехашзму отишзацц управлшня комунальним майном;
— забезпечення одновекторносп й розмежування управлшських вплив1в з боку центральних, регюнальних та мюцевих оргашв влади щодо економ1чного розвитку ТСБР. Управлшська дояльшсть владнихшститупв повинна враховувати позитивний ефект синергп. 1снуюче управлшське поле в Украпи характеризуеться нер1вно-м1рнютю; вплив на деяи сфери мюцевого розвитку е гшербол1зованим (мюцев1 фшанси, мюцеве падприем-ництво, тарифи на житлово-комунальш послуш), шип, натомють, практично взагал1 не регулюються органами влади (локалышй ринок нерухомост, будизнидтво, на-дання послуг нелегал1зованими суб'ектами);
— оцшка конкурентозданосп р1зних титв ТСБР та проблема реал1зацп конкурентного потенщалу. Як вип-ливае з визначено! вище гшотези, найменпп адмшют-ративно-територ1альш одинищ, будучи суб'ектами рин-кових вщносин, конкурують м!ж собою за швестицп, 1мщж, економ1чний, сощальний, полггичний рейтинг. Однак, багато ТСБР, маючи випдш вихадш конкурента! позицп, реал1зують & неефективно, що пов'язано з низь-ким р1внем маркетингово! спрямованосп управлшсько! д1яльностг орган1в мюцевого самоврядування;
— формування антикризово! концепцп розвитку ТСБР, яка б дозволила побудувати п кризовий паспорт, визначити шдикатори кризово! ситуацп та мехаюзм ста-бшзаци, виходячи з концепцп !ерарх1чносп управлшня мюЦевим економ1чним розвитком. Кризовий паспорт територп дозволить кер1вникам оргашв мюцевого самоврядування вдайти вщ управлшня методом спроб, ви-користовуючи концешцю «розумного мушцшшптету», яка дасть змогу забезпечити розвиток мюцево! системи на основ! проактивних, а не реактивних змш;
— визначення та забезпечення економ1чно! безпе-ки ТСБР. В науц1 та практищ ставиться питания еконо-м!чнох безпеки держави, пщприемства. Однак цю категорию необхадно поширити й на ТСБР, питания еконо-м1чно! безпеки яко! пов'язане ¿з збереженням й примно-женням фшансово-економ1чного потенщалу мюцевого самоврядування, можливютю самовизначення вектору економ1чного розвитку, забезпеченням безперебшно! роботи шдприемницького сектору та стабшы-юго еконо-м!чного зростання;
— паралел1зац!я стратепчних вектор1в розвитку ТСБР, регюну та держави. Огратепя розвитку ТСБР повинна зосереджуватися в рамках регюнально! стратеги, яка в свою чергу детишзуе загальнодержавш стра-тепчш ор1ентири;
— впровадження шновацШ в управлшня, в тому числ1 розробка та практична реал1защя технологий еко-ношчного шструментарио мунщипального менеджменту. Консервативна концепщя управлшня розвитком ТСБР, що базуеться на бюрократизовашй адапшстра-тившй реал1зацй повноважень органами мюцевого самоврядування, закршленими в законодавстта, не вщпо-вщае ринковим засадам функцюнування мушципальних утворень в умовах м1нливост! й агресивноста зовншнь-
ого середовища. Тут нсобхщним е креативний динам1ч-ний адаптивно-ситуащйний пщхщ, що фунтуеться на принципах менеджменту;
— регулювання та трансформащя дояльностт при-родних монополШ, що функщонують на територп ТСБР, використання конкурентного пщходу до мунщипального господарства;
— економ1чна проекщя адмшютративно-територ1-альних реформ та реформування модел1 влади в крашах пострадянського простору. Результатом'цих реформ мае стати не лише територ1альне розширення громад, не модифкащя модел1 владного апарату, а змщнення еко-ном1чно! бази локального розвитку, що е необхщною умовою зростання сощального добробуту як мюп будь-яко1 сощально-економ!чно! системи;
— врахування економ1чних чинниюв сощального розвитку ТСБР, в тому чиоп, як зазначалося вище, впровадження економ1чних принцшив у функцюнування сощ-ально! шфраструктури. Не можна розривати екошшчну й сощальну складову мюцевого розвитку, осюльки сощаль-ний розвиток е результатом екошмшчного прогресу;
— формування сучасно! модел1 управлшня функщ-онально-галузевими комплексами ТСБР. Функщя орган!в мунщипального управлшня — забезпечити гар-мошйний взаемодоповнюючий розвиток вс1х сфер мюцевого господарства з урахування едино! стратеги розвитку територ1ально! системи;
— використання штеграцшних зв'язюв на мюцево-му р1вш. Внутр1шня й зовшшня, функщональна та те-ритор^альна штеграц1я е одним 1з шлях1в виршення багатьох мюцевих проблем;
— розвиток аде! корпоратизацп ТСБР, що дозволить !м ефективно використовувати переваги ринково! форми економ1чного розвитку (володоння, розпоряцження й використання власноста, посилення колективно! защ-кавленосп й вщповадальност! суб'екпв забезпечення мюцевого розвитку);
— визначення економ1чно! ефективносп управл1н-ня розвитком ТСБР. Кожне рппення суб'екпв управль ння цим розвитком так чи шакше позначаеться на динам!^ розвитку територ1ально! сшльноти взагал1 й його економ!чно! складово! зокрема, що визначае не-обхадтсть об'ективно! оцшки такого впливу.
Розв'язання вказаних проблем вимагае застосуван-ня системного, м1ждисциплшарного, гумаюстичного, синерпйного, компаративного, ситуащйного пщход^в. Вироблешю фунтовних теоретико-методолопчних засад та прикладних розробок реал1зацц цих шдходов стано-витиме перспективне поле наукових розвадок в сфер1 забезпечення економ1чного розвитку територ1альних спшьнот базового ршня.
Лкература
1. Кузнецова О. В. Экономическое развитие регионов: теоретические и практические аспекты государственного регулирования.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007.— 304 с.
2. Лексин В.Н., Швецов А.Н. Государство и регионы: теория и практика государственного регулирования территориального развития.— М.: Изд-во ЛКИ, 2007.— 368 с.
3. Дорогунцов С., ОлШник Я., Степаненко А. Теор1я розмщення продуктивних сил 1 репонально! економь ки.- К.: Стафед-2, 2001.- 144 с.
4. Адамов Б.1. Економ1чна сутнють Micxa i законо-MipHocri еволюцп' мюьких поселень.— Донецьк: 1ЕП HAH Украши, 1996,- 25 с.
5. Проблемы теории и практики развития городской хозяйственной системы: Монография/ Богачев C.B., Мельникова М.В., Лукьянченко A.A. / HAH Украины. Ин-т экономико-правовых исследований,— Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006.— 381 с.
6. Макашева З.М., Калиникова И.О. Муниципальное управление (методологические основы): Учебное пособие/ ГУУ- М., 2001.- 51 с.
7. Система муниципального управления: Учебник/ Под ред. Зотова В.Б.— 3-е изд.— СПб: Питер, 2007 — 560 с.
8. Андресюк Б.П. Мюцеве самоврядування в сучасюй Украшк проблеми i перспективи.— К.: Стилос, 1997.— 232 с.
9. Батанов О.В. КонституцШно-правовий статус те-ритор1альних громад в УкраЫ: Монограф1я.— К.: 1н-Юре, 2003.- 512 с.
10. Коршенко М. Мюцеве самоврядування // Демок-ратичш зошити.— Вип. 7.— 36 с.
11. Мюцеве самоврядування: оргашзащя робота сшьського, селищного голови / За заг. ред. А. Чемери-са.- Льв1в: Лна-Прес, 1999.- 320 с.
12. Мельник А.Ф., Монастирський ГЛ., Дудина О.П. Мушципальний менеджмент: Навчальний пос1бник.— К.: Знания, 2006.- 420 с.
13. Маршалова A.C., Новоселов A.C. Основы регио нального воспроизводства: Курс лекций.— М.: ОАО «Изд -во «Экономика», 1998.— 192 с.
14. Украшсько-шведський проект розвитку м!сцевого самоврядування в м. 1рпеш Ктвсыял обласп.— К, 1998,—208 с.
15. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география.- М.: Мысль, 1983,- 412 с.
16. 1ранберг А.Е Основы региональной экономики: Учебник,- М.: ГУВШЭ, 2004,- 496 с.
17. Монастирський ЕЛ. Мунщшшпзащя як нова парадигма мюцевого розвитку // 36. тез доповщей м1жна-родно! науково-практично! конференцп «Оргашзащйш та економ1чш проблеми розвитку муюципальних утво-рень»,— Терношль: Економ1чна думка, 2006.— С. 18-23.
18. Економ1чна енциклопедая. В Зт,— 'Г 1.— Кшв: Академ1я, 2000.— 864 с.
19. Мельник А.Ф., Монастирський Г.Л. Управлшня розвитком мунщипальних утворень: теор!я, методолопя, практика: Монограф1я,— Тернопшь: Екоиом1чна думка, 2007.- 476 с.
20. http://www.auc.org.ua.
21. Блейюп Е.Дж. Планування мюцевого екожмчно-го розвитку: теор1я i практика / Пер. з англ.— Льв^в: Лггопис, 2002,— 416 с.
22. Слава С., IpiH Г Мюцевий економ!чний розвиток: сучасш концепци та метода: Виб1рковий огляд досв)ду США в контексп умов Украши.— Ужгород; Мадюон: Приватне вид-во «Мистецька лш1я», 2000.— 236 с.
Н.П. Тарнавська
канд. екон. наук, м. ТернопЫъ
МЕТОДОЛОГШНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНО! МЕРЕЖ1 В СИСТЕМ1 УПРАВЛШНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЮ СУБ'6КТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ
Постановка проблеми. Пошук домшанти у розвитку систем управлшня конкурентоспроможнютю суб'екпв господарювання доцшьно здойснювати у русл! глобально! тенденци штелектуал1зацц економжи, зосередивши увагу на побудов11 реал1зацц концепци управлшня, штег-ровано! з новггшми пщходами шноватики та базуючись на законом1рност1 штелектуал1заци суспшьних ввдносин з використанням критерио шновацШного лщерства. Таку концепщю доцшьно розглядати як систему попндав на змшу мети управлшня конкурентоспроможнютю на макро- 1 мшрор1внях, розумшня сутноси конкурентоспро-можносл як шноващйного ресурсу формування конку-рентних переваг на основ1 продукування, поширення та абсорбци шноващй, а також перемпцення домшанти розвитку систем управлшня конкурентоспроможнютю в розвиток креативно! мереж1.
Анал)з останшх досл!джень 1 публкащй. Творчий процес завжди хаотичний, тому при оргашзащйному проектуванш суб'ект1в господарювання в «епоху без законом1рностей», як називають ниншшШ стап еконо-
М1чного розвитку, пропонуеться реалиувати теор1Ю хаосу \ синергетику [1]. Такий пщхщ реал1зуеться поеднан-ням процес1в самооргашзацп 1 зростання внутршньо! ентропп.
Термши «креатившсть», «креативний продукт», «креативний процес» трактуються неоднозначно, у широкому або вузькому розумшт, 1 науковщ по-р1зному сшввщносять творчють 1 креатившсть: креатившсть як технолопчна компонента творчост1; креатившсть як складова частина теорд творчоста; творчють як складо-ва креативность
Отже, можна стверджувати про вщсутнють чптого розмежування творчост! 1 креативное« як важливих аспект шноващйно! д1яльност1 (творчють в управлшш. чи управлшня творчютю). На думку автора, творчий процес вшьний вщ прагматично! мети, спонтанний 1 регу-люеться мотивами вищого порядку, визначаеться причинами 1 межами натхиення автора, а також культурною традищею. Сутнютю ж креативного процесу е впоряд-кування творчоси в означених юльюсно-яисних межах.
