CC BY
11
обласно! i Дншропетровсько! мюько! санешд-станцiй за стандартом ISO для випробувальних лабораторiй i переконалися, що, KpiM зрозумiлих фiнансових витрат, визначальним для ycnixy е дотримання принципiв i пiдходiв стандарту ISO. Слщ зазначити, що ми розглядаемо витрати на впровадження стандартiв як швестици в май-бутне.
Продуктивним уявляеться застосування прин-ципiв i пiдходiв стандартiв ISO до планування i проведення державного санепiднаглядy. Вихо-
дячи з цього, шдготовлений проект Регламенту проведення поточного державного санетднаг-ляду, який мютить значний потенцiал його удо-сконалення.
Таким чином, на сьогодш чггко зрозyмiла необхiднiсть та перспектива освоення фахiвцями та впровадження в дiяльнiсть i yправлiння державною саштарно-ешдемюлопчною службою пiдходiв i принцитв стандартiв ISO. В iншомy випадку вiдставання зараз буде вiдставанням назавжди.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анашкш В.В. Наукове обгрунтування реорга-шзацп саштарно-епвдемюлопчно! служби на зал1зни-чному транспорт Укра!ни: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 2003. - 16 с.
2. ГОСТ Р ИСО 14001 - 1998 Системы управления окружающей средой: требования и руководство по применению.
3. ДСТУ 4161-2003 Системи управлшня безпеч-шстю харчових продуклв. Вимоги. (НАССР)
4. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управлшня яшстю. Вимоги.
5. Измеров Н.Ф. Охрана здоровья рабочих и профилактика профессиональных заболеваний на современном этапе // Здоровье населения и среда обитания. - 2001. - № 12. - С. 2-7.
6. Калита П. Яшсть як укра!нський феномен. Стратепя пвдвищення конкурентоспроможносп //
Президентський вюник. - 2004. - № 34. - С. 4.
7. Прес-рел1з ввд 07.10.2005 Державного комь тету Укра!ни з питань техшчного регулювання та споживчо! полггики [Електронний ресурс]: http: // www. dssu. gov. ua/ control/ uk/ publish/ article/ system? art_id =84878&cat_id=80276
8. Сторчак С. Добробут на робота чи це м1ф для Укра!ни: // [Електронний ресурс] // Демократична Ук-ра!на. - 2005. http://dua.com.ua/2005/103/6.shtml
9. Тойнби А.Дж. Постижение истории: Сб. - М.: Рольф, 2001. - 116c.
10. Яловий С.В., Фойт А.М. Перехвд до ново! уп-равлшсько! модел1 надання послуг на мюцевому р1вш // Кур'ер мюцевого самоврядування. - 2004. - №1. - С. 13-18.
11. OHSAS 18001:1999 Система оценки профессиональной безопасности и здоровья.
УДК 614.7:504.3-032.1:676
Н. О. Крупка, Н.М. Крупка
ГШеШЧНА ОЦ1НКА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ВИКИДАМИ ЖИДАЧШСЬКОГО ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОГО КОМБ1НАТУ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iM. Данила Галицького кафедра гтени та профшактично'1 токсикологИ з курсом гтени ФПДО
Ключовi слова: метилмеркаптан, атмосферне повтря, ГДК, nромисловi викиди Key words: methylmercaptan, atmospheric air, MAC, industrial emissions
Резюме. Статья посвящена гигиенической оценке загрязнения атмосферного воздуха выбросами Жидачевского целлюлозно-бумажного комбината, его влиянию на окружающую природную среду с исследованием сенсорних реакций организма и разработкой профилактических мероприятий. На основе гигиенической оценки инвентаризации источников выбросов загряняющих веществ спрогнозирован уровень загрязнения атмосферного воздуха в районе расположения Жидачевского целлюлозно-бумажного комбината.
Summary. The article is dedicated to the hygienic evaluation of atmospheric air contamination by emissions of Zhidachiv pulp and paper mill, its influence on the environment with the study of organism sensory reactions; elaboration ofpreventive measures. On the basis of hygienic evaluation of inventarisation of air polluting contributors, the level of atmospheric air pollution in the region of Zhidachiv pulp and paper mill was prognosticated.
У виршенш питань охорони довкшля, збе-реження та змiцнення здоров'я населення акту-альним е безпечне виробництво та науково вива-жений тдхщ до гiгiенiчного регламентування хiмiчних чинниюв в атмосферному повiтрi [1, 16]. Щцприемства целюлозно-паперово! проми-словостi е потужним джерелом забруднення атмосферного повггря [10]. На одну тонну повгг-ряно-сухо! целюлози викидаеться в атмосферу в межах 1 кг метилмеркаптану, 3 кг диметил-сульфщу, а в перерахунку на виробничi потуж-ностi окремих пiдприемств тшьки викиди метилмеркаптану можуть становити декшька сотень тонн на рш.
Метою наших дослiджень е ппешчна оцiнка забруднення атмосферного повiтря викидами Жидачiвського целюлозно-паперового комбiнату (ЦПК).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Гiгiенiчну оцшку забруднення атмосферного повiтря викидами Жидачiвського ЦПК проведено вiдповiдно до нормативного документа ДСП-201-97 «Державш саштарш правила охорони атмосферного пов^ря населених мiсць (вiд забруднення хiмiчними i бiологiчними речови-нами)» [4] шляхом ствставлення сумарного по-казника забруднення (2 ПЗ) сумшшю речовин iз показником гранично допустимого забруднення
(ГДЗ).
За показниками прогнозованого забруднення атмосферного повiтря сумшшю речовин i гранично допустимого забруднення на основi крат-носп перевищення гранично допустимих кон-центрацш (ГДК) речовин, з урахуванням !х класу небезпечностi проведено кiлькiсну i якiсну оцш-ку забрудненостi атмосферного пов^ря.
Проведено анкетне опитування 131 особи за спещально розробленою анкетою, ствставлення реакцш-вщповщей населення на запах метилмеркаптану та анатз стану здоров'я.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При оцiнцi забруднення атмосферного по-вiтря населених мiсць допустимим та безпечним для здоров'я людей приймаеться рiвень, при якому концентраци окремих забруднювальних речовин, а також сумарш показники забруднення не перевищують встановлеш гiгiенiчнi норма-тиви допустимого вмюту - ГДК, ГДЗ [1, 4]
Вщповщно до результатiв швентаризаци дже-рел викиду забруднювальних речовин [5], розра-хунковi рiвнi забруднення окремими шгредь ентами в частках вщ ГДК на меж СЗЗ пред-ставленi в табл. 1.
За отриманими результатами слщ вiдмiтити перевищення ГДК у двох випадках: шрководню в 2,5 раза i метилмеркаптану в 250 разiв, причому остання цифра не може не насторожувати в планi вiрогiдностi само! величини ГДК, або результат кiлькiсного визначення. Справа в тому, що ГДК максимально разова метилмеркаптану була вста-новлена на рiвнi 9*10_6 мг/м3 на основi реф-лекторно! (ольфакторно!) лiмiтуючоl ознаки шю-дливостi [3], тобто здатносп метилмеркаптану викликати вщчуття запаху. Ця ГДК майже в 90000 разiв нижча, нiж ГДК в повiтрi робочо! зони (0,8 мг/м3 - у колишньому СРСР, 1 мг/м3-США) [12].
Така значна рiзниця мiж ГДК у повiтрi робочо! зони i атмосферному повiтрi не зустрiча-еться, за винятком метилмеркаптану, ш в одше! з речовин, для яких встановленi вiдповiднi норма-тиви. Тому, враховуючи дуже низьку величину ГДК метилмеркаптану, неможливо отримати до-статньо чутливий метод (на рiвнi 'Л ГДК) в атмосферному повiтрi [7]. Не можна не врахову-вати, що метилмеркаптан тд дiею кисню повiтря переходить у диметилсульфщ ^диметилсульфон ^ метилсульфанiлову кислоту, хоч, за даними авторiв [8, 9], зниження його концентраци на 50 % за час, що дорiвнюе 180 хвилинам, значно менше зниження концентрацш, що могло статися при рус пов^ря iз швидкiстю 5-10 м/сек. Тому Комтет iз ппешчно! регламентаци i реестраци хiмiчних речовин колишнього МОЗ СРСР ще в 1990р. рекомендував МОЗ затвердити максимально разову ГДК метилмеркаптану (пере-глянуту) [8, 9] на рiвнi 1х 10"4 мг/м3 (0,0001 мг/м3) термшом на 3 роки за рефлекторною дiею [3, 8, 10]. Величина орiентовно безпечного рiвня впли-ву (ОБРВ) - 1х10-4 мг/м3 4 класу небезпеки [6] була затверджена МОЗ у 1991 рощ за умови контролю стану здоров'я населення i фактичного вмюту метилмеркаптану в атмосферному повiтрi конкретних територш.
Використовуючи розрахунковi приземш концентраци забруднення в межах житлово! забу-дови, проведена нами ппешчна оцшка забруднення атмосферного пов^ря Жидачiвським ЦПК свiдчить про те, що сумарний показник забруднення атмосферного пов^ря сумшшю речовин становить: 2 ПЗ -23171,3 %; а гранично допустиме забруднення - 479 %. 1ндивщуальне значення ПЗ метилмеркаптану - 22500. Крат-нiсть перевищення ГДЗ за провщним компонентом метилмеркаптаном п. 8.17 [4] становить 46,97 раза, тобто це недопустимий рiвень забруд-нення з дуже небезпечним ступенем небезпеки, якщо спиратись на стару ГДК (9^10-6 мг/м3).
05/ Том X / 4
129
Таблиця 1
Розрахунков1 приземш концентрацп забруднення атмосферного пов1тря окремими шгред1ентами на меж1 СЗЗ Жидач1вського ЦПК
Клас небез-печ-ност1 Р1вень
№ з/п Найменування речовин ГДК, ОБРВ м.р. мг/м3 забруднення в частках ГДК
1 2 3 4 5
1 Кальции оксид 0,3 ОБРВ 0,1
2 Мангану оксид 0,01 2 0,1
3 Купруму(11) оксид 0,002 2 0,1
4 Натр1ю г1дроксид 0,01 2 0,05
5 Натр1ю сульфат 0,3 3 0,1
6 Стануму оксид 0,02 3 0,1
7 Нiтрогену(IV)оксид 0,085 2 0,5
8 Н1трогену(П) оксид 0,4 3 0,05
9 Кислота сульфатна 0,3 2 0,1
10 Ангвдрид йрчистий 0,5 3 0,2
11 Гвдроген сульфур 0,008 2 2,5
12 Карбогену(П) оксид 5,0 4 0,05
13 Толуол 0,6 3 0,1
14 Бутилацетат 0,1 4 0,1
15 Ацетон 0,35 4 0,1
16 Диметилдисульф1д 0,7 2 0,05
17 Диметилсульф1д 0,08 4 0,1
18 Метилмеркаптан 9*10-6 2 250
19 Вуглеводн1 насичен1 1,0 4 0,1
20 Зола вуплля 0,3 3 0,7 - 0,8
21 Зварювальний аерозоль 0,15 ОБРВ 0,05
22 Пил абразивний 0,14 3 0,05
23 Пил деревини 0,1 ОБРВ 0,05
24 Пил бурого вуг1лля 0,13 ОБРВ 0,8
Якщо ж орiентуватись на нову ГДК, то кратнють перевищення ГДЗ за провiдним компонентом буде становити 4,27 раза, тобто рiвень забруд-
нення - недопустимий, помiрно небезпечний. Залежно вiд нормативу ГДК метилмеркаптану, розрахунковий рiвень забрудненост атмосферного повiтря можна класифшувати як дуже сильний при ГДК 9*10~6 мг/м3 з 250 - разовим перевищенням ГДК на межi СЗЗ i як помiрний при ГДК 1х10"4 мг/м3, з 23 - разовим перевищенням ГДК на меж1 СЗЗ, що найбшыле вщ-повщае реальним ольфакторним реакцiям насе-лення, яке проживае в межах СЗЗ, на реальш запахи метилмеркаптану.
Вiдповiдно до джерел лггератури [12, 13, 15], метилмеркаптан як атмосферний забруднювач в районах розташування целюлозно-паперових комбiнатiв створюе надзвичайно несприятливi умови проживання населення через свш непри-емний запах, забруднюючи атмосферне повпря на десятки кiлометрiв вiд джерела викиду. Тому нами проведено анкетне опитування щодо впли-ву на здоров'я населення [13, 14] викцщв Жи-дачiвського ЦПК за спещально розробленою анкетою, спiвставлення реакцш-вщповщей населення на запах метилмеркаптану [2, 14] наведене у табл. 2.
Аналiз анкетного опитування 131 особи населення, що проживае в межах СЗЗ Жидачiвського ЦПК, свщчить, що вiдмiчають слабкий пер> одичний запах, без хворобливих явищ - 58 (44,27) осiб рееструють слабкий перюдичний запах iз хворобливими явищами (головний бiль, запаморочення)- 46 (35,10%) осiб; вiдчувають сильний перюдичний або постшний запах iз хворобливими явищами (кашель, головний бшь, запаморочення, нудота) - 14 (10,6%) осiб, i практично така ж сама кшькють опитуваних не вщ-чувала запаху - 13 (10%) осiб. Наведений вщ-соток реакцiй-вiдповiдей населення можна ств-вiднести до запаху [14] вщ 2 до 3 балiв, спи-раючись на ГДК 1*10~4 мг/м3.
Проаналiзованi статистичнi показники стану здоров'я населення за останш 5 роюв [11] чiтко пiдтвердили теоретичш прогнози про те, що при кратност перевищення ГДК в 10 разiв реестру-еться зростання специфiчноl захворюваностi, по-в'язано! iз забрудненням атмосфери. У м. Жида-чевi порiвняно з м. Трускавцем рееструеться зростання захворюваносп пневмонiями; хрошч-ними бронхггами i бронхiальною астмою у два i бiльше разiв вище, шж у населеному пунктi, де немае викидiв сморiдних речовин. Це шд-тверджуеться i бiльш шж 100 % погiршенням показникiв смертностi серед дорослих i дiтей, спричинено! захворюванням оргашв дихання i !х структури.
Таблиця 2
Результати анкетного опитування населення, що проживае в межах СЗЗ Жидач1вського
целюлозно-паперового комб1нату
Абсолютна юльюсть К1льк1сть оаб, що в1дм1чають вплив на тварин, дерева, кв1ти тощо
Характер реакцш-ввдповвдей 1 напрямок в1тру за румбами % до заг. юлькост1 абсолютна юльюсть % до ввдповвдноК групи % до заг. юлькосп опитуваних.
1. В1дм1чають слабкий, пе-рюднчний запах без хво-робливих явищ Пд-10%, ПдС-14%, ПдЗ-16%,З-17% 58 44,27 11 гр.1 /18,96 8,3
2. В1дм1чають слабкий, пе-р1одичний запах 1з хво-робливими явищами /головний б1ль, запаморочення/ З-17%, ПдЗ-16% 46 35,19 24 гр.2 /52,10 18,23
3. В1дм1чають сильний пер1одичний або пост1йний запах 1з хворобливими явищами /кашель, головний б1ль, запаморочення, нудота/ Пд-10%, ПдС-14%, Штиль-9% 14 10,60 12 гр.3/ 85,70 9,15
4. Не в1дчувають запаху /вс1 вищенаведен1 румби/ 13 10,00 84 - 64,32
Разом 131 100% 131 100%
ВИСНОВКИ
1. Провiвши спiвставлення отриманих результат Е ПЗ i ГДЗ, можна стверджувати, що залежно вiд нормативу ГДК метилмеркаптану, розрахунковий рiвень забруднення атмосферного пов^ря можна класифiкувати як дуже сильний при ГДК 9*10~6 з 250-разовим перевищенням ГДК i як помiрний при ГДК 1*10~4 з 23-разовим перевищенням ГДК на межi СЗЗ.
2. Кратнiсть перевищення ГДЗ за провiдним компонентом метилмеркаптаном [4] становить 46,97 раза, тобто рiвень забруднення е недо-пустимим, з дуже високим ступенем небезпеки, якщо спиратись на стару ГДК 9*10~6 мг/м3, а
якщо ж орiентуватись на нову ГДК 1*10~4 мг/м3, то кратшсть перевищення буде становити 4,27 раза, тобто рiвень забруднення - недопустимий, помiрно небезпечний.
3. Проведена ппешчна оцiнка забруднення атмосферного пов^ря викидами Жидачiвського целюлозно-паперового комбшату з подальшим аналiзом стану здоров'я та реакцш-вщповщей населення м. Жидачева на запах метилмеркап-тану е шдставою для перегляду iснуючого санi-тарного стандарту метилмеркаптану в атмосферному повпрь
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Беляев Б.А., Шугаев В.А. Современные подходы к гигиеническому нормированию химических веществ в воздухе // Медицина труда и пром. экология. -1994. - № 3. - С. 14-17.
2. Бонашевская Т.И. О барьерной функции слизистой оболочки носа при воздействии атмосферных загрязнений // Гигиена и санитария. - 1975. - № 9. -С.14-17.
3. ВМУ № 4681-88. Временные методические указания по обоснованию предельно допустимых концентраций (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. - М., 1989. - 21с.
4. ДСП-201-97. Державт саштарш правила охо-рони атмосферного повггря населених мюць (в1д забруднення х1м1чними 1 бюлопчними речовинами). -Введ. 9.07.97. - К., 1997. - 57 с.
5. 1нструкщя щодо оформления та змюту проекту норматив1в гранично-допустимих викид1в забруд-нюючих речовин у атмосферне повпря вщ стацю-нарних джерел: Затв. Наказом М-ва охорони навко-лишнього природного середовища та ядерно! безпеки Украши 18.07.96. № 76. - К., 1996. - 20 с.
6. Методические указания по установлению ориентировочных безопасных уровней воздействия
05/ Том X / 4
131
(ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест № 2630-82. - М., 1982. - 14 с.
7. МУК 4.1.619-96. Методические указания по газохроматографическому определению меркаптанов (метил-, этил-, пропил-, бутил-меркаптанов) в атмосферном воздухе. - Введ. 31.10. 1996. - М., 1996. - 9 с.
8. Пинигин М.А., Сафиулин А.А. Разработка максимально разовой ПДК метилмеркаптана в атмосферном воздухе с учетом продуктов его превращения: Отчет НТР Центра экогигиены. - М., 1993. -30с.
9. Пинигин М.А., Сафиулин А.А., Растени-ков Е.Г. Обоснование максимальной разовой ПДК метилмеркаптана в атмосферном воздухе: Отчет по договору № 7 /IV-89. - М., 1989. - 10с.
10. Про внесення змш до Закону Укра1ни ''Про охорону атмосферного повиря.'' - Введ. 21.06.2001. № 2556 - III. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. -К., 2002. - С.16.
11. Статистичний довщник показнишв стану здоровья населення та дiяльностi л^вально-профшак-
тичних установ Львiвськоi областi за ... - Львiв, ... 1997. - С. 11-64; ... 1998. - С. 11-6; ... 1999. - С. 14-71; ... 2000. - С. 14-71; ... 2001. - С. 14-69.
12. Тимофеев В.П. Санитарно-гигиеническая и токсикологическая характеристика метилмеркаптана и диметилсульфида: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Л., 1968. - 20 с.
13. Устиненко А.Н., Эглите М.Э., Иванова И.А. Влияние атмосферных загрязнений на здоровье населения и иммунную реактивность: Обзор // Гигиена и санитария. - 1990. - № 8. - С. 11-15.
14. Этлин С.Н., Кротов Ю.А., Сачков А.В. Использование одорометрии для уточнения предельно-допустимых выбросов в атмосферу // Гигиена и санитария. - 1987. - № 3. - С. 67-68.
15. Lovelock J.E. Atmospheric turbidity and CCI 3 F concentrations in rural sourthern England and sourthern Irland // Atmospheric Environment. - 1972. - Vol. 6, N 12. - P. 917-925.
16. Lovelock J.E. Air pollution and climatic change // Atmospheric Environment. - 1971. - Vol. 5, N6. - P. 403411.
УДК: 616 - 053.4 (477. 63) С.А. Щудро
ДИНАМ1КА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 П1ДЛ1ТК1В ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: захворювангсть, структура захворюваностг, тдлтки, Дтпропетровська область, особливостг, динамжа Key words: morbidity rate, structure of morbidity rate, adolescents, Dnipropetrovsk region, peculiarities, dynamics
Резюме. Целью исследования было изучение заболеваемости подростков Днепропетровской области в течение 6 лет (1999-2004гг.) по результатам официальной статистической отчетности и материалам углубленных медицинских обследований. Оценивали общую заболеваемость, первичную заболеваемость, структуру заболеваемости и распределение подростков по группам здоровья. Отмечен рост общей и первичной заболеваемости подростков. Наибольший рост общей заболеваемости составили болезни крови и кроветворных органов, беременность, новообразования, болезни мочеполовой системы, эндокринной системы, болезни системы кровообращения, болезни органов пищеварения. У девушек общая заболеваемость выше. По результатам медицинских осмотров у подростков более высокая пораженность нервной системы, глаз, костно-мышечного аппарата и эндокринной системы. При распределении подростков по группам здоровья к группе Д1 (здоровые) отнесено 32,5-43,0% обследованных.
Summary. The aim of the investigation was to study morbidity rate within 6 years (1999-2004) based on the data of official statistics and materials of the profound medical examinations in adolescents living in Dnipropetrovsk region. A general morbidity rate, primary morbidity rate, structure of the morbidity and distribution of adolescents into groups according to health state was assessed. The growth of a general and primary morbidity is noted. The highest growth of morbidity is noted among the diseases of blood, blood-
