CC BY
23
MODERN APPROACHES TO THE ASSESSMENT OF THE HEALTH EFFECTS OF ODORS CAUSED BY AIR POLLUTANTS
Slautenko Ye., Morhulova V.
СУЧАСН1 П1ДХОДН ДО ОЦ1НКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕНИЯ ЗАПАХ1В, ОБУМОВЛЕННХ ЗАБРУДИЮЮЧНМН РЕЧОВННАМН ПОВ1ТРЯ
СЛАУТЕНКО е.Г., МОРГУЛЬОВА В.В.
ДУ «1нститут громадського здоров'я НАМН УкраТни iM. О.М. Марзеева», м. КиТв
УДК 614.718 : 636.4 : 351.777
K^40Bi слова: запахи, атмосферне пов^ря, xiMi4Hi речовини, математичне моделювання.
а визначенням ВООЗ, «здоров'я е станом повного фiзич-ного, психiчного та со^ального благополуччя, а не ттьки вд сутнiстю хвороб та фiзичних дефекпв». У зв'язку з великою кшькютю насепення, яке про-живае побпизу тваринницьких комплекав, i стрiмким розвит-ком цих промиспових об'ек^в на територií нашоТ краТни постмно виникае питання щодо впливу запахiв на насепення.
Нюховий апарат людини зда-тен розрiзняти майже 10000 вщтшюв запаху, проте, на вд мiну вiд бiпьшостi iнших хре-бетних, людина починае вщчу-вати Тх лише тодi, коли кон-центрацiя запаховоТ речовини стае досить високою. Сучасна концепцiя визначення поняття запаху полягае у тому, що запах - це рецепторне сприй-няття хiмiчноí речовини будь-якоТ природи та будови, що вщбуваеться на молекулярному рiвнi. Вщчуття запаху, у свою чергу, являе собою свое-рiдний бiоепектричний сигнал, який сам, незалежно вщ вла-стивостей речовини, що е його основою, здатний викликати певнi психофiзiопогiчнi реакцií
з боку органiзму людини. Чутливють людини до запаху залежить вщ виду речовини, що викликае запах. У людини дуже розвинена чутливють до запахiв, що сигналiзують про небезпеку виникнення отру-ення (арководень, метилмер-каптани, диметилсульфiди то-що), небезпеки пожежi (н-кре-зол, н-масляний-альдепд) або естетичне несприйняття запаху поту та немитого тта (мас-ляна та iзовалерiанова кисло-ти) [1].
Основною особливiстю впливу запахiв на органiзм людини е те, що за вщсутност прямого впливу вЫ проявляеться опо-середковано - через рецепто-ри нюхових кттин нюховоТ цибулини, як впливають на вегетативнi центри та вищi функцií кори головного мозку, викликаючи певнi вегетативнi або психоемоцмш реакцií ор-ганiзму [1, 2]. Вищенаведене зумовило необхiднiсть удоско-налення методiв оцiнки впливу хiмiчного забруднення атмосферного повiтря у районах розташування тваринницьких комплексiв i сельбищних зон поблизу цих об'ек^в.
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ОЦЕНКЕ ВЛИЯНИЯ ЗАПАХОВ, ОБУСЛОВЛЕННЫХ ЗАГРЯЗНЯЮЩИМИ ВЕЩЕСТВАМИ ВОЗДУХА Слаутенко Е.Г., Моргулева В.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Обсуждаются отдельные вопросы восприятия запаха и его влияния на здоровье человека, классификация запахов, гигиеническая роль, современные методы их исследования и оценки влияния на здоровье человека. Описан новый подход к изучению запахового загрязнения атмосферного воздуха.
Цель работы: анализ методов оценки химического загрязнения атмосферного воздуха запа-хообразующими веществами и распространения запахов на основе собственных исследований и литературных данных. Материалы и методы: аналитический и биб-лиосемантический методы, моделирование рассеивания загрязняющих веществ в атмосферном воздухе.
Результаты. Для использования на практике на основе принципа математического моделирова-
© Слаутенко С.Г., Моргульова В.В.
47 Environment & Health №1 2018
ния предложена методика определения распространения химических веществ с выраженными запахообразующими свойствами, присутствующих в выбросах свинокомплексов и потенциально влияющих на здоровье населения, проживающего в зоне ближайшей жилой застройки. Данная методика может быть использована для уточнения размеров СЗЗ современных свинокомплексов и оценки распространения в атмосферном воздухе указанных выше веществ. В расчеты вводился также показатель безопасности для здоровья человека в виде величины запахообразующего фактора согласно классификации пункта С 0,18-1. Полученные результаты, рассчитанные в геоинформационной системе, позволили уточнить размеры санитарно-защитных зон.
Выводы. Разработан новый подход к оценке распространения химических веществ с выраженными запаховыми свойствами, а также к оценке влияния запахов на здоровье человека.
Ключевые слова: запахи, атмосферный воздух, химические вещества, математическое моделирование.
СТАТТЯ, 2018.
Мета: аналiз методiв оцiнки xiMi4Horo забруднення атмосферного пов^ря запахоутво-рювальними речовинами та поширення запахiв (на основi власних дослщжень та л^ера-турних даних).
Методи дослщження. Ана-лiтичний та бiблiосемантичний методи - для проведення ана-лiзу класифiкацiй та методiв оцiнки запахiв на здоров'я людини. Для моделювання розсiювання забруднювачiв використано програму мате-матичного моделювання ISC AERMOD View, яка дозволяе оцшити концентрацií забруд-нювачiв за 1 годину, добу, мюяць та рк, усередненi за часом, метеопараметрами, показниками iнфраструктурно-го устрою для оцифрованих рельефiв територií дослщжен-ня, де розташоваш пiдприем-ства. Дане програмне забезпе-чення допомагае розрахувати забруднення атмосферного повiтря хiмiчними речовинами на пiцставi використання гау-совоí моделi розрахунку шлейфу розсювання шкiдливих речовин вiд стацюнарних дже-рел. Це проводилося з ураху-ванням проведених натурних дослщжень та формування короткострокових та довго-строкових прогнозiв розсювання речовин вщ джерела.
Результати дослщжень. На початку нейрофiзiологiчних дослщжень впливу запахiв на оргашзм людини було вщ-значено, що окремi запахи впливають на настрм та само-почуття людини, зокрема по-ява неприемних, вiдразливих запахiв викликала у тддослщ-них-волонтерiв нудоту, запа-морочення, непритомнiсть то-що [2].
Цей механiзм було вщкрито 2004 року Р. Екселом та
Л. Баком, вщповщно до дослщжень яких було встановлено, що нейрони, як входять до структу-ри нюхового апарату людини, експресують близько 1000 рецепторних бшюв, кожен з яких взаемодiе за типом "ключ-замок" з молекулами запахових речовин, як потрапляють до носових ходiв при диханнi. Рецепторы бтки постiйно пере-бувають на поверхш аксонiв нюхового нейрону, i за взаемо-дií з молекулою запахово!' речо-вини генеруеться електрохiмiч-ний iмпульс, що мiстить Ыфор-мацiю про природу запаху, та передаеться далi по нюхових волокнах. ^сля цього нюховим нервом iмпульс поширюеться i акцептуеться нейронами нюхо-во' цибулини, звiдки через синаптичн закiнчення переда-еться безпосередньо до вищих нюхових центрiв, центрiв емо-цiй та пам'ятi головного мозку, де вiдбуваеться аналiз шфор-мацií про природу i характеристики запаху та и подальше запам'ятовування [2].
Сучасна класифка^я запахiв була розроблена Г. Зворде-майкером (1895) та доповнена Р. Харпером (1968). За основу у класифкацп Г. Звордемайкера взято тривалють вщчуття запа-хiв. Класифiкацiя Р. Харпера враховуе власне вiдчуття запа-хiв за допомогою нюхового аналiзатора та вщчуття, що сприймалися пщдослщними при подразнены запаховою речовиною специфiчних чутли-вих волокон n. trigeminus [4].
З урахуванням даних роб^ було розроблено сучасну шкалу безпечност запахiв, принцип якоí полягае у тому, що запахопопереджувальна здат-нiсть хiмiчноí речовини оци нюеться показником безпечно-стi запаху (ПБЗ), що вщповщае спiввiдношенню безпечного
Таблиця 1
Класифшащя безпечностi запаху хiмiчних речовин (за запахопопереджувальною здатнiстю)
Клас Величина запахо-попереджуваль-ного фактора Пояснення
А > 550 Понад 90% людей реагують на появу запаху на р1вн1 ГДК забруднювача у пов1тр1
B 26-550 50-90% людей реагують на появу запаху на р1вн1 ГДК забруднювача у пов1тр1
C 1-26 Менше 50% людей реагують на появу запаху на р1вн1 ГДК забруднювача у пов1тр1
D 0,18-1 10-50% уважних людей реагують на появу запаху на р1вн1 ГДК забруднювача у пов1тр1
E <0,18 Менше 10% уважних людей реагують на появу запаху на р1вн1 ГДК забруднювача у пов1тр1
рiвня цiе' речовини у повiтрi та гранично[ концентрацií сприй-няття запаху. Будь-яка хiмiчна речовина, для яко( ПБЗ стано-витиме менше одиниц^ роз-глядаеться як потенцiйно небезпечна з тих позицм, що и небезпечнi для здоров'я людини концентрацií не можуть бути визначеш шляхом вiдчуття запаху (табл. 1).
Вщповщно до класифiкацií вважаеться, що речовини класу А е найбтьш безпечни-ми, тобто такими, що сприй-маються переважною бшьши стю населення, тодi як речовини класу Е становлять найбшь-шу небезпеку через те, що незважаючи на присутнють (х у пов^р на межi безпечного рiвня i вище вони викликають вiдчуття запаху лише у 10% уважних (попереджених) спо-стерiгачiв [5].
Важливою особливiстю сприй-няття запахiв також е те, що за постмного впливу сильноí за сво1ми запаховими властиво-стями речовини у бшьшост людей формуеться т.з. нюхова адапта^я. Потенцiйна небез-пека цього явища полягае у тому, що хоча велик проми-словi пщприемства, автома-гiстралi, смiттеспалювальнi заводи тощо i викидають в атмосферне пов^ря речовини класу А та В, за деякий час нюховi рецептори людей, що проживають бшя зазначених вище об'ек^в, адаптуються i, вiдповiдно, перестають реагу-вати на них. У подальшому, на-вiть з суттевим збшьшенням концентрацií забруднювачiв в атмосферному пов^ населе-ного пункту, людина не вщчу-вае цього. Не менш небезпеч-ною е властивiсть нюхових ре-цепторiв людини переставати розрiзняти специфiчний запах забруднювача за рiзких збшь-шень його концентрацií [5].
Так, наприклад сiрководень при збшьшенш його концент-рацií у пов^ у 1000 разiв зовам не вiдчуваеться через бло-кування рецепторiв нюхових клiтин, i його потенцмно ле-тальнi концентрацií не можуть бути визначеш за запахом без шструментальних методiв до-слщження.
Дуже важливою властивiстю е зворотна залежнють штен-сивностi запаху вщ концентра-цií самоí запаховоí речовини. Прикладом даного феномену е меркаптани - летючi похщш
№ 1 2018 Environment & Health 48
MODERN APPROACHES TO THE ASSESSMENT OF THE HEALTH EFFECT OF ODORS CAUSED BY AIR POLLUTANTS Slautenko Ye., Morhulova V.
State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMS of Ukraine, Kviv
State of the problem. Some questions of odor perception and its influence on human health, odor classification and hygienic role, modern methods of their study and evaluation of the effect on human health are discussed. A new approach to the study of odor pollution of ambient air is described. Objective. Analysis of methods for assessing the chemical pollution of ambient air with odor-forming constituents and the spread of odors based on our own research and literature data. Materials and methods: analytical, bibliosemantic methods, modeling of pollutants dispersion in the ambient air.
Results. Based on the principle of mathematical modeling we proposed for use in practice the
method of determining the distribution of the chemical substances with pronounced odor-forming properties, which are present in the emissions of pig-breeding complexes and potentially affecting the health of the population, living in the zone of the nearest residential development. This method can be used to specify the size of the SPZ of modern pig-breeding complexes and evaluation of the distribution of the above substances in the ambient air. In the calculations, a safety index for human health was also introduced in the form of an odor-forming factor, equal to the classification of point C 0.18-1. The results, calculated in the geoinformation system allowed to specify the size of sanitary protection zones.
Conclusions. A new approach to the assessment of the spread of chemicals with pronounced odor properties has been developed, as well as an assessment of the effect of odors on human health.
Keywords: odors, ambient air, chemical substances, mathematical modeling.
вуглеводшв, в яких атом водню замщений сульфгщрильною групою ^Н, як виявляються у пов^ пщприемств при вироб-ництвi целюлози, переробц арчистоТ нафти тощо, утворю-ються пщ час розкладання бт-кових речовин i мають рiзкий гнилюний запах, добре вщчут-ний нав^ь у мiзерно малих кон-центра^ях меркапташв у повт рi (близько 2х10-9 мг/м3) [8].
Ппешчне значення запахiв полягае у тому, що у зв'язку з суттевою змшою картини забруднювачiв атмосферного пов^ря особливоТ уваги заслу-говуе забруднення атмосферного пов^ря хiмiчними речови-нами з вираженими непри-емними запаховими властиво-стями. Здебтьшого дана проблема стосуеться населених пунк^в, розташованих у сшь-ськш мюцевостк Причиною цього стало значне збшьшення промислових пщприемств аг-рарноТ та харчопереробноТ галуз^ особливо ця тенден^я характерна для пщприемств з розведення та вирощування свиней [8].
Зазначена проблема поси-люеться тенденщею бущв-ництва нових потужних промислових об'ек^в на територiях колишшх колгоспних тварин-ницьких ферм, об'ек^в з обслуговування сшьськогос-подарськоТ технки, сшьсько-господарських пщприемств рiзного профшю та шших об'ектiв, що мають наявш Ыженерш комунiкацií та розта-шованi у межах населених пунклв сiльськоí мiсцевостi. Особливiстю такого буд^вницт-
ва е те, що фактичш розмiри санiтарно-захисних зон (СЗЗ) сучасних потужних пщприемств агропромислового комплексу (АПК) часто не вщпови дають нормативним показни-кам ^ як наслiдок, житлова забудова населених пунктiв поблизу пiдприемств АПК перебувае у межах СЗЗ що, вщповщно, збшьшуе потенцй ний ризик для здоров'я насе-лення.
Серед хiмiчних сполук, що присутш у викидах вщ сви-нарських пiдприемств, при-наймш 700 сполук мають такi характеристики запаху, як «неприемний», «рiзкий» або «нестерпний» [9].
Основними хiмiчними речо-винами, що складають най-бiльшу частину запахового навантаження, е оргашчш про-дукти бтковоТ деградаци, зде-бiльшого азотноТ та ЫрковоТ природи - амiак, диметиламш, сiрководень, метилмеркаптан, диметилсульфiд тощо. У доож-дах на добровольцях було виявлено, що запахи таких речовин впливають на змшу потенцiалiв електричноТ актив-ностi структур головного мозку, частоти серцевих ско-рочень, електродермальноТ ак-тивностi тощо. Шляхом спо-стережень було встановлено, що вплив запахiв подiбноí природи мае здатнють викликати у певних груп людей (ваптш, лiтнi люди, особи з психiчними порушеннями, онкологiчнi хворО рiзкi змiни настрою, вегетативнi порушення, кпiнiчнi ознаки розладiв поведiнки. Подiбнi результати являють
значнии iHTepec для дослщ-ження, оскiпьки прямо вка-зують на те, що запахи е такими ж небезпечними факторами забруднення, як i фiзичнi, хiмiч-нi або бiопогiчнi чинники.
2003 року у Великобритани було введено стандарти для вимiрювання неприемних за-пахiв, для оцiнки вираженост яких було введено систему балiв (одиниць). Так, за приИ-нятими правилами, допустима концентращя неприемного запаху у житлових раИонах мют мае складати не бтьше п'яти одиниць, у сiпьськiИ мюцевост - вiсiм, а безпосередньо на виробничих маИданчиках -десять. Такий пор^ дозво-ляеться перевищувати не бтьше шж 7 дшв на рiк.
Протягом 2001-2009 роюв рядом науковцiв США, 6С та Японп було запропоновано введення поняття порогу запаху (odor threshold) як меж^ вище якоТ вiдзначаеться Иого вплив на людськиИ органiзм. За результатами низки дослщ-жень було встановлено орiен-товш пороги запахiв для понад 1000 хiмiчних речовин [10].
Сучаснi методи дослщжен-ня запахiв та Т'хшх властиво-стеИ суттево вiдрiзняються вщ тих, з яких починалося дослщження нюховоТ функцiТ людини. Це пов'язано з рiз-ким зменшенням пщдослщ-них-вопонтерiв та з принци-повою змiною акцентiв до-спiдження, що пов'язано з бажанням вщшти вщ пере-важно суб'ективних методiв оцшки рiвня запаху (зокрема, опьфактометрiя).
49 Environment & Health №1 2018
"Золотим стандартом" для дослiдження запахiв рiзноí природи у повiтрi нинi е так званий "електронний ню". З кiнця 90-х рокiв минулого сто-рiччя розпочалися активний пошук i розробка приладу, який би iмiтував нейрофiзiоло-гiчну модель сприйняття запа-хiв з наступним íх аналiзом. Термiн "електронний нiс" вперше з'явився у 1987 роцк Ниш цей термш використову-еться для визначення низки приладiв, що мютять масив електронних хiмiчних сенсорiв частковоí специфiчностi та систему структур для розт-знавання простих та складних запахiв [5]. "Електронний ню" реагуе на присутнють газу або газовоí сумiшi змiною фiзич-них характеристик сво]^ сен-сорiв (електричних, оптичних тощо) [4-6].
Останшми роками найбтьш поширеним методом виявлен-ня рiвня запаху став метод математичного моделювання, заснований на моделях ади-тивност (ADD-модель), Евкли довоí адитивностi (EA-модель), моделi переважаючого компонента (sC-модель), Гаусовоí моделi, векторно( моделi тощо. Популярнiсть даного методу пов'язана з вщсутнютю не-обхщност залучення навчених одораторiв або волонтерiв, що суттево зменшуе ризик недо-стовiрностi оброблених даних [11].
Нами проводилося моделювання розсювання за допомо-гою програмного забезпечен-ня ISC AERMOD View [12]. Короткостроковi прогнози здмснювалися за допомогою моделей, що розраховують карту забрудненост району для одного часового перюду, якому вiдповiдають порiвняно стмю метеорологiчнi умови. Цi ж моделi можуть бути викори-станi i для довгострокових про-гнозiв, якщо Ытервали перед-
бачення можна розбити на ква-зистiйкi перiоди за метеороло-гiчними умовами. Для довгострокових прогнозiв застосо-вуеться попередньо обрахова-на рiчна концентрацiя забруд-нюючо! речовини, рiчна роза вiтрiв, характерна для дано! мiсцевостi. Окремi показники розбиваються на класи, таю як швидкють вiтру, напрямок в^ру, параметри атмосферно! стiйкостi, висота Ыверси, температура, вологiсть.
На основi принципу матема-тичного моделювання запро-поновано для використання у практицi методику визначення поширення хiмiчних речовин з вираженими запахоутворю-вальними властивостями, що присутш у викидах вiд свино-комплекав та потенцiйно впли-вають на здоров'я населення, яке проживае у зон житлово! забудови поблизу [6]. Дана методика може бути викори-стана для уточнення розмiрiв СЗЗ сучасних свинокомплексiв та оцiнки поширення в атмосферному повiтрi зазначених вище речовин. До розрахункiв вводилися також показники безпечност для здоров'я людини, наведенi у таблиц 1, у виглядi величини запахоутво-рювального фактора згiдно з класифка^ею пункту С 0,18-1. Отримаш результати, обрахо-ванi у геошформацмшй систе-мi, дозволили уточнити розми ри санiтарно-захисних зон.
Висновок
Проведен дослiдження дозволили обГрунтувати юнування можливостi проведення оцiнки впливу запахоутворювальних речовин на пiдставi математичного моделювання. Даний метод дозволить бшьш зми стовно проводити саштарно-епщемюлопчну експертизу з урахуванням впливу сучасних потужних тваринницьких об'ек-тiв на забруднення атмосферного пов^ря та розробляти профтактичш заходи для населення, що проживае поблизу цих об'еклв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Майоров В.А. Запахи: их восприятие, воздействие, устранение. М. : Мир, 2006. С. 45-48.
2. Axel R. The molecular logic of smell. Scientific American. 1995. Vol. 273. № 4.
P. 151-158.
3. Amoore J.E. Odor theory and odor classification.
Fragrance chemistry. The science of the sense of smelt / E.T. Theimer (ed.). N.Y, London : Academic Press, 1982. P. 27-35.
4. Mahin T.D. Comparison of Different Approaches Used to Regulate Odors Around the World. Water Science and Technology. 2001. Vol 44, № 9. P. 87-102.
5. Menini A., Picco C., Firestein S. Quantal-like current fluctuations induced by odorants in olfactory receptors cells. Nature. 1995. Vol. 373. № 6513. P. 235-241.
6. Турос О.1., Слаутенко 6.Г., Моргульова В.В., Петро-
сян А.А., Ананьева О.В. Визначення розповсюдження запахiв, що утворюються у процес дiяльностi свиноком-плекав. Ки!в, 2017. 9 с. (1нформ. лист № 300/ ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМН Укра!ни»).
7. Rоck F, Barsan N., Weimar U. Electronic Nose: Current Status and Future Trends. Chemical Reviews. 2008. Vol. 108, № 2. P. 705-725.
8. Ciganek M., Neca J. Chemical characterization of volatile organic compounds on animal farms. Veterinary medicine. 2008. Vol. 53. № 12.
P. 641-651.
9. Zahn J.A., DiSpirito A.A. Correlation of human olfactory responses to airborne concentrations malodorous volatile organic compaunds emitted from swine effluent. Journal of Environmental Quality. 2001. Vol. 30. № 2. P. 624-634.
10. Van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona, 2005. P. 54-61.
11. Bunton B., O'Shaugh-nessy P., Fitzsimmons S., Gering J., Hoff S., Lyngbye M. et al. Monitoring and Modeling of Emissions from Concentrated Animal Feeding Operations: Overview of Methods. Environ. Health Persp. 2007. № 115 (2) : Р. 30-307.
12. Пат. 33659 Укра!на, МПК (2006) G01N31/00. Споаб визначення осереднених кон-центрацм шюдливих речовин в атмосферному пов^ / Турос О.1., Петросян А.А., Картавцев О.М., Вознюк О.В., Михша Л.1., Мельник 6.А; заявник i патентовласник ДУ «1нститут ппени та медично!
№ 1 2018 Environment & Health 50
emnoriT iM. O.M. Map3eeBa AKageMii MeguHHMX HayK yKpaiHM». - u 2008 00699; 3aflB.n. 21.01.2008; ony6.. 10.07.2008. Bra.. № 13.
REFERENCES
1. Maiorov V.A. Zapakhi: ikh vospriiatie, vozdeistvie, ustrane-nie [Odor: its Perception, Impact, Elimination]. Moscow : Mir ; 2006 : 45-48 (in Russian).
2. Axel R. Scientific American. 1995 ; 273 (4) : 151-158.
3. Amoore J.E. Odor Theory and Odor Classification. In : Theimer E.T. (Ed.). Fragrance Chemistry. The Science of the Sense of Smelt. N.Y, London : Academic Press ; 1982 : 27-35.
4. Mahin T.D. Water Science and Technology. 2001; 44 (9) : 87-102.
5. Menini A., Picco C. and Firestein S. Nature. 1995 ; 373 (6513):235-241.
6. Turos O.I., Slautenko Ye.G., Morgulova V.V., Petrosian A.A. and Ananieva O.V. Vyznachennia rozpovsiudzhennia zapakhiv, shcho utvoriuiutsia v protsesi diialnosti svynokompleksiv : informatsiinyi lyst [Determination of the Distribution of Odors Formed during the Operation of Pig Farms : Information Letter]. Kyiv; 2017 : 9 p. (in Ukrainian).
7. Rock F., Barsan N. and Weimar U. Chemical Reviews. 2008 ; 108 (2 ; 19 January) : 705-725.
8. Ciganek M. and Neca J. Veterinary medicine. 2008 ; 53 (12) : 641-651.
9. Zahn J.A. and DiSpirito A.A. Journal of Environmental Quality. 2001 ; 30 (2) : 624-634.
10. Van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona ; 2005 : 54-61.
11. Bunton B., O'Shaugh-nessy P., Fitzsimmons S., Gering J., Hoff S., Lyngbye M. et al. Environ. Health Persp. 2007 ; 115 (2) : 303-307.
12. Turos O.I., Petrosian A.A., Kartavtsev O.M., Vozniuk O.V., Mykhina L.I. and Melnyk Ye.A; Pat. 33659 Ukraine, MPK (2006) G01N31/00. Sposib vyznachennia oserednenykh kontsentratsii shkidlyvykh rechovyn v atmos-fernomu povitri [A Method for Determining the Average Concentrations of Harmful Substances in the Atmosphere]. 21.01.2008 ; publ. 10.07.2008 ; Biul. № 13.
HagiMwna go pegaK^'i 24.01.2017
PRINCIPLES OF PREVENTION OF THE HARMFUL INFLUENCE OF INDUSTRIAL ATMOSPHERIC POLLUTION ON THE STATUS OF POPULATION HEALTH
Grebnyak N.P., Fedorchenko R.A.
ПРИНЦИПИ ПРОФШАКТИКИ ШК1ДЛИВОГО ВПЛИВУ 1НДУСТР1АЛЬНИХ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
сучасних умовах одыею з наИактуальнших медико-соць альних проблем е оцЫка змен-шення ризиюв для здоров'я населення. За даними ВООЗ, забруднення пов^ря е одним з основних факторiв ризику для здоров'я, пов'язаних з навко-лишым середовищем: близь-ко 80% захворювань ^ею чи Ышою мiрою залежать вщ Иого якост [1]. Науково-тех-ычниИ прогрес формуе нове довкшля [2-4]. Внаслщок техногенного навантаження вщ-буваються глобальн змЫи навколишнього середовища, як зумовлюють значне забруднення, руИнування приро-ди, зниження адаптацмних резервiв оргаызму людини до дм рiзних факторiв [5, 6]. Прюритетним напрямком усiх профiлактичних i природоохо-ронних заходiв е здоров'я
ГРЕБНЯК М.П., ФЕДОРЧЕНКО Р.А.
Запор1зький державний медичний ушверситет, м. Запор1жжя, Укра'ша
УДК 614.71:502.3:504.5] - 084
K^40Bi слова: забруднення повiтря, профiлактика шкщливого впливу.
ПРИНЦИПЫ ПРОФИЛАКТИКИ ВРЕДНОГО ВЛИЯНИЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ АТМОСФЕРНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ Гребняк Н.П., Федорченко Р.А.
Запорожский государственный медицинский унверситет, г. Запорожье, Украина
Целью исследования было обоснование принципов профилактики неблагоприятного воздействия индустриальных атмосферных загрязнений на здоровье населения. Материалы и методы. Для оценки экспозиции атмосферных загрязнений для здоровья населения индустриального города изучены валовые выбросы от стационарных и передвижных источников по уровню и спектру поллютантов, корреляционная связь между суммарным загрязнением воздуха и болезнями органов дыхания, заболеваемость населения, коэффициенты детерминации.
Результаты. Методологические основы обоснования принципов и мероприятий профилактики развития болезней органов дыхания базируются на медико-экологическом мониторировании, установлении причинно-следственной связи между факторами внешней среды и состоянием здоровья, гигиенической оценке санэпидблагополучия. Обосновано 7 принципов первичной профилактики, объектом которой являются источник и механизм возникновения/распространения заболевания; 7 принципов вторичной профилактики, объектом которой является болезнь в острой или подострой стадиях; 3 принципа третичной профилактики, объект которой - инвалидность/преждевременная смертность.
Ключевые слова: загрязнение атмосферного воздуха, профилактика неблагоприятного воздействия на здоровье.
© Гоебняк М.П., Федорченко Р.А. СТАТТЯ, 2018.
51 Environment & Health №1 2018
