Гігієнічне значення забруднення повітря викидами сірководню зі свинарських комплексів високої потужності Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»



HYGIENIC SIGNIFICANCE OF AMBIENT AIR POLLUTION WITH HYDROGEN SULPHIDE EMISSIONS FROM PIG-BREEDING COMPLEXES OF HIGH OUTPUT

Slautenko Ye.

ППЕН1ЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯ ВИКИДАМИ С1РКОВОДНЮ З1 СВИНАРСЬКИХ КОМПЛЕКС1В ВИСОКО1 ПОТУЖНОСТ1

итання впливу 3anaxiB на орга-шзм людини стало надзвичай-но актуальним в Украïнi у 2000-х роках. Основна причина цього — тенден^я до будiвництва тваринницьких комплекЫв ви-сокоï потужностi (зокрема, комплекЫв з розведення свиней) у межах колишшх колгосп-них тваринницьких комплекав, якi були запроектован пере-важно як пiдприeмства невисо-коï потужностi. Особливiстю такого будiвництва було те, що розмiри нормативних саштар-но-захисних зон (СЗЗ), що були встановлен для пщпри-емств невисокоï потужностi, не були врахован i, вiдповiдно, витриманi для пщприемств, побудованих на базi ïх. Як наслщок, житлова забудова населених пунклв поблизу пщ-приемств агропромислового комплексу опинилася у межах саштарно-захисно'| зони, вщ-повiдно ризик для здоров'я

СЛАУТЕНКО е.Г.

ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМНУ», м. КиТв

УДК 614.718 : 636.4 : 351.777

Ключовi слова: запахи,викиди, атмосферне пов^ря, свинокомплекси, вимiрювання.

населення рiзко збтьшився [1].

Дослiдження у галузi нейрофн зiологií, якi проводились на доб-ровольцях, довели, що запахи рiзноí природи справляють рiз-ний вплив на здоров'я людини: наприклад, запах свiжоскоше-ноí трави створюе бадьорий, пщнесений настрiй, тодi як запах гниття зумовлюе вiдчуття вiдрази, викликае нудоту, запа-морочення, непритомнiсть тощо.

Чутливiсть людини до запахiв залежить вщ виду речовини, що викликае запах. Наприклад, у людини дуже розвинена чутли-вiсть до запахiв, що сигналн зують про небезпеку виникнен-ня отруення (сiрководень, ме-тилмеркаптани, диметилсуль-фiди тощо), небезпеку пожежi (н-крезол, н-масляний-альде-гiд) або естетичне несприйняття запаху поту (масляна та iзова-лерiанова кислоти).

Запахи не мають прямоí дií на оргашзм людини, натомiсть íхня дiя проявляеться опосе-редковано: через рецептори нюхових клiтин впливають на вищi функцií кори головного мозку, викликаючи певнi веге-тативн або психоемоцiйнi реакцií органiзму [2].

Зважаючи на те, що за остан-н роки суттево змшилась загальна картина промислово-

ГИГИЕНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА ВЫБРОСАМИ СЕРОВОДОРОДА ОТ СВИНОВОДЧЕСКИХ КОМПЛЕКСОВ ВЫСОКОЙ МОЩНОСТИ Слаутенко Е.Г.

ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев

Цель исследования: путем натурных исследований и проведения опроса населения, проживающего на границе санитарно-защитных зон (СЗЗ) свинокомплексов высокой мощности, разработать комплексную методику оценки влияния запахов на здоровье населения селитебной зоны с использованием математического моделирования загрязнения приземного слоя атмосферы.

Материалы и методы. В качестве целевого вещества в исследовании был взят сероводород (второй класс опасности химических веществ), который имеет одну из самых больших долей атмосферных выбросов от свиноферм. Натурные исследования концентрации сероводорода в воздухе проводились на разных расстояниях (1000, 1500 и 2000 метров) от стационарных источников — свиноферм. С помощью программы ISC AIRMOD была проведена оценка выбросов в атмосферу от стационарных источников за период с 2012 по 2016 год.

Также был составлен опросник, в котором была

определена субъективная оценка воздействия сероводорода на здоровье населения в примыкающей селитебной зоне, использованы данные местных медицинских учреждений о предоставлении медицинской помощи работникам данных свиноферм.

Результаты. В ходе исследования была обнаружена тенденция к снижению уровня сероводорода в воздухе по мере удаления от источника загрязнения. Однако в дальнейшем несмотря на уменьшение дисперсии сероводорода в воздухе в некоторых случаях его концентрация превышала нормативные показатели. Кроме того, были получены данные о том, что у работников этих ферм и населения селитебной зоны на границе СЗЗ отмечались жалобы на здоровье, даже когда содержание сероводорода было ниже нормативной концентрации в атмосферном воздухе (0,008 мг/м3) и пребывало на уровне порога запаха (0,004 мг/м3). Выводы. Предложенная нами методика может впоследствии использоваться для изучения изменений в расчетах регулирующих санитар-но-защитных зон для подобных предприятий, а также для профилактики неинфекционных заболеваний у населения селитебной зоны вблизи свинокомплексов.

Ключевые слова: свинокомплексы, атмосферный воздух, запахи, выбросы, измерение.

© Слаутенко е.Г. СТАТТЯ, 2017.

№ 3 2017 Environment & Health 46

го забруднення атмосферного пов^ря, збтьшипася кiлькiсть скарг насепення на встанов-пення санiтарно-захисних зон пщприемств агропромиспово-го комплексу, на особпиву увагу наразi заспуговують новi методики дпя вдосконапення регупювання специфiчних забруднюючих речовин пов^-ря, що воподють впастивiстю запаху.

За мету даного доотдження бупо поставпено завдання роз-робити комппексну методику оцiнки вппиву запахiв на здо-ров'я насепення сепьбищноУ зони за допомогою натурних доспщжень, математичного модепювання забруднення приземного шару атмосфери та проведення опитування насепення, що проживае на межi СЗЗ свинокомппекав високоУ потужностi.

Об'ект та методи дослщ-ження. За таргетну речовину при проведены доспщжень взято арководень, речовину 2 кпасу небезпеки, частка якоУ у скпадi атмосферних викидiв вiд свинокомппексiв е однiею з найвищих [3-5].

Натурнi iнструментапьнi вим^ рювання рiвня концентрацп ар-ководню в атмосферному пов^-рi насепених мюць проводипися з використанням сепективних стандартизованих в УкраУн ана-п^ичних методiв визначення.

За допомогою програми ISC AIRMOD View v.8.8.9 (Lakes Environmental; пiцензiя ISCAY000 2896) за перюд з 2012 по 2016 рiк бупо здiйснено модепювання розсювання викидiв арко-водню вщ вепиких свинарських комппексiв потужнiстю 55-60 тис. голiв на рiк, розташованих у Днiпропетровськiй, Запорiзькiй, КиУвськм та Поптавсьюй обпа-стях.

Данi щодо метеоропопчних параметрiв атмосферного повiтря районiв проведення доотджень дпя м. Киева бупи надан Всесвiтньою метеоропо-гiчною оргаыза^ею.

Крiм того, бупи використанi дан опитувапьних пистiв, за допомогою яких визначапася суб'ективна оцЫка вппиву ар-ководню на самопочуття насепення, що проживае у сепь-бищнм зонi, а також шформа-^я, що бупа надана мiсцевими закпадами охорони здоров'я щодо звернень по медичну допомогу вщ пра^вниюв сви-нокомппексiв та насепення даноУ мiсцевостi.

Результати дослiджень. На-

ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я =

турнi доспiдження оцiнки рiвня забруднення атмосферного по-вiтря у район розмiщення сви-нокомппексiв потужнiстю вщ 56 до 64 тис. голiв на рiк проводипися у п^ы сезони (пипень, сер-пень) з 2012 по 2016 р1к.

Натурнi доспiдження концент-рацiй арководню в атмосферному повiтрi здмснювапися на рiзних вiдстанях (1000 м, 1500 м та 2000 м) вщ стацюнарних дже-реп забруднення — свиноком-ппексiв.

Зважаючи на принципову схо-жiсть проектiв будiвництва та незначну рiзницю УхньоУ потуж-ностi, а також враховуючи подiбний репьеф мiсцевостi (степова зона), пщ час проведення порiвняння та обрахуван-ня концентрацп викидiв арко-водню в атмосферному повiтрi визначапися на рiзних вщста-нях (табп. 1).

Як видно з даних табпиц 1, встановпен концентрацп вiдрiз-няпися несуттево.

Вiдповiдно до отриманих даних щодо концентрацм арко-водню в атмосферному повiтрi бупо визначено Ухнi середнi рiвнi, якi становипи на вiдстанi 1000 м 0,01 мг/м3, 1500 м — 0,0063 мг/м3, 2000 м — 0,0039 мг/м3.

Дпя порiвняння, максимапьно разова ГДК арководню в атмосферному повiтрi становить 0,008 мг/м3, пор^ запаху дпя арководню (вщповщно до даних Reiffenstein, RJ; Hulbert, WC; Roth, SH. [6]) - 0,004 мг/м3, референтна концентра^я (RfC)

вщповщно до бази даних IRIS Нацюнального Агентства США з питань охорони навколишнього середовища (US EPA) становить 0,002 мг/м3.

Принцип класифкацп запахiв, запропонованоУ Л. Хендерсоном, Е. Крокером та Р. Харпером, поля-гае у тому, що запахопопереджу-вальна здатнiсть хiмiчноУ речовини оцЫюеться показником безпечно-стi запаху, що дорiвнюе стввщно-шенню ГДК ц)еУ речовини та гра-ничноУ концентрацiУ сприйняття запаху. Будь-яка хiмiчна речовина, дпя якоУ порiг безпечност запаху становитиме менше одиницi, роз-глядаеться як потенцiйно небез-печна з тих позицй що УУ небез-печнi дпя здоров'я людини концентрацп не можуть бути визначе-нi шляхом вiдчуття запаху.

Класи запахових речовин позначаються латинськими л^ терами вiд А до Е. Вщповщно до класифкацп вважаеться, що речовини класу А е найбтьш безпечними, осктьки вони сприймаються переважною бтьшютю населення, тодi як речовини класу Е становлять найбтьшу небезпеку через те, що незважаючи на Ух присут-нiсть у повiтрi на рiвнi ПДК i вище вони вщчуты на запах лише 10% уважних (попередже-них) спостерiгачiв [7].

Вiдповiдно до принципiв даноУ класифкацп були зiбранi скарги населення на присутнють запаху у сельбищних зонах.

У процесi вимiрювань кон-центрацiй сiрководню в атмосферному пов^р^ що проводи-

Таблиця 1

Результати натурних вимiрювань сiрководню вiд джерел забруднення свинарськими комплексами потужнютю вiд 56 до 64 тис голiв на рiк

PÍK В1дстань, м Комплекс № 1, мг/м3 Комплекс № 2, мг/м3 Комплекс № 3, мг/м3 Комплекс № 4, мг/м3

1000 0,012-0,01 0,011±0,005 0,011-0,008 0,0095±0,0005 0,01-0,008 0,009±0,0002 0,013-0,01 0,011±0,0002

1500 0,0063-0,007 0,0066±0,0003 0,006-0,0065 0,0062±0,00035 0,0059-0,0064 0,00615±0,00025 0,006-0,0064 0,0062±0,0002

2000 0,002-0,004 0,003±0,001 0,004-0,005 0,0047±0,0007 0,004-0,0045 0,0042±0,0005 0,0035-0,0038 0,0036±0,0003

47 Environment & Health №3 2017

HYGIENIC SIGNIFICANCE OF AMBIENT AIR POLLUTION WITH HYDROGEN SULPHIDE EMISSIONS FROM PIG-BREEDING COMPLEXES OF HIGH OUTPUT Slautenko Ye.

State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMSU" Kviv. Ukraine

Objective. By means of field studies and questioning of the population, residing on the boundary of sanitary-and-protective zones (SPZ) of the pig-breeding complexes of high output we elaborated the complex procedure for the assessment of the effect of the ordour on the health of the population of residential area with the application of mathematical modeling of the pollution of atmospheric surface layer. Materials and methods. Hydrogen sulphide was taken as a target substance (the second risk class of chemical substances). It has one of the largest parts of atmospheric emissions from pig-breeding farms. The field studies of hydrogen sulphide concentrations in ambient air were performed at different distances (1000, 1500 and 2000 meters) from the stationary sources - pig-breeding farms. Assessment of the atmospheric emissions from the stationary sources for the period from 2012 to 2016 was carried with the help of ISC AIRMOD program.

We prepared the questionnaire with a subjective assess-

ment of the effect of hydrogen sulphide on the health of the population in the adjacent residential area and used the data of local medical institutions on the provision of medical care to the workers of these pig-breeding farms. Results. A tendency to a decrease of the level of hydrogen sulphide in the air as far as a distance from the source of pollution was detected in the study. But later on, it was found out that, in spite of the decrease of hydrogen sulphide dispersion in the air, in some cases the hydrogen sulphide concentration exceeded the standard concentrations. Furthermore, according to the data, there were the complaints about health deterioration in the workers of these farms and population of the residential area on the boundary of SPZ even when the hydrogen sulphide content was below the standard concentration in ambient air (0.008 mg/ m3) and was at the level of ordour threshold (0.004 mg / m3).

Conclusions. The procedure, proposed by us, can be used later on for the study of the changes in the calculation of regulatory sanitary-and-protective zones for similar enterprises and for the prevention of non-infectious diseases in the population of the residential area near pig-breeding complexes as well.

Keywords: pig-breeding complexes, ambient air, ordour, emissions.

лися на р1зних вщстанях у межах СЗЗ свинокомплекЫв високо! потужност та на меж1 сельбищ-но! зони, було виявлено тенден-цю до зменшення р1вн1в с1рко-водню в атмосферному пов1тр1 з вщдаленням вщ джерела забруднення.

Вщповщно до розрахунюв розЫювання в атмосферному пов1тр1 с1рководню за допомо-гою ISC AIRMOD було встанов-лено, що незважаючи на зни-ження розсювання с1рководню в атмосферному пов1тр1 по м1р1 вщдалення вщ джерела забруднення в окремих випадках кон-центрац1я Ырководню збер^а-еться на р1вн1, вищому за ГДК.

Кр1м того, у процес опиту-вання пращвниюв свиноком-плекс1в, а також населення, що проживав на меж1 СЗЗ свино-комплекЫв, було виявлено низку скарг на самопочуття, зокрема у тих межах, де вмют

Таблиця 2

Результати порiвняння скарг на самопочуття, отриманих при опитуванш пращвнимв тваринницьких комплекЫв та населення

Скарги на самопочуття Сильне в1дчуття запаху, % Запаморочення, % Головний бть, % Пщвищення артер1ального тиску, % -0 т о 'i м ит р п е X

1000 100,0 15,0 27,5 15,5 0

1500 85,2 15,5 16,5 19,0 0

2000 66,0 15,0 28,0 29,5 2,0

Ырководню був нижчим за рiвень нормативно! ГДК в атмосферному пов^ (0,008 мг/м3) i визначався на рiвнi порогу запаху (0,004 мг/м3), проте був вищим за його референтну концентрацш (0,002 мг/м3).

Висновки

1. Проведет дослщження дозволили поглибити наукове розу-мшня щодо забруднення зони дихання людини запаховими забруднюючими речовинами атмосферного пов^ря. Незважаючи на вщсутнють переви-щень ГДК Ырководню в атмосферному пов^ на межi СЗЗ про його поширення сельбищ-ною зоною свщчать дат моде-лювання 24-годинних концент-рацм у приземному шарi атмо-сфери про можливють його впливу на оргашзм людини на рiвнi порогу сприйняття, а також скарги на попршення самопочуття у частини населення сель-бищно! зони.

2. Незважаючи на те, що вмют Ырководню в атмосферному пов^ на межi сельбищ-но! зони був нижчим за ГДК (0,008 мг/м3) i становив 0,0039 мг/м3, було визначено його концентрацш на рiвнi порогу запаху (0,004 мг/м3), яка майже вдвiчi перевищувала референтну концентрацю для Ырко-водню (0,002 мг/м3), тому саме вплив запахово! властивост Ырководню мав мюце при появi скарг на попршення самопочуття у частини населення дано!' сельбищно! зони.

3. Було запропоновано та апробовано комплексну методи-

ку оцшки впливу забруднення атмосферного пов1тря запаховими речовинами на здоров'я населення, що проживав на меж1 СЗЗ великих тваринницьких пщ-приемств (на приклад! свино-комплекс1в високо!' потужност1).

4. Запропонована комплексна методика оцшки впливу запахо-вих забруднюючих речовин атмосферного пов1тря на здоров'я населення, що проживав у сельбищних зонах на меж1 виробничих пщприемств (пере-дус1м тваринницьких), може бути використана для обфунту-вання змш до розрахунку нор-мативних СЗЗ для даних пщприемств та для запоб1гання роз-витку не1нфекц1йно! захворюва-ност1 населення сельбищних зон поблизу таких комплекс1в.

Л1ТЕРАТУРА

1. Удосконалення г1г1ен1чних вимог до розмщення тваринницьких комплекс1в з сучасни-ми технолог1ями виробництва : зв1т про науково-досл1дну роботу / ДУ 1ГМЕ 1м. О.М. Мар-зеева ; кер. 1.М. Юреева. Ки!в, 2011. С. 21-28,174-182, 201208.

2. van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona, 2005. Р. 54-60.

3. Турос О.1., Петросян А.А., Картавцев О.М. 1дентифка^я небезпеки вщ забруднення атмосферного повiтря стацю-нарними джерелами. Ки!в, 2007. 4 с. (|нформ. лист № 211/ 1ГМЕ АМНУ).

4. Bunton В., O'Shaughnessy P. Monitoring and Modeling of

№ 3 2017 Environment & Health 48

Emissions from Concentrated Animal Feeding. Environ Health Perspect. 2007 Feb; 115(2): Р.303-307.

5. Ciganek M., Neca J. Chemical Characterization of Volatile Organic Compounds on Animal Farms. Veterinary medicine. 2008. 53 (12). P. 641-651.

6. Reiffenstein R.J., Hul-

bert W.C., Roth S.H. Toxicology of Hydrogen Sulfide. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1992. Vol. 32. Р.109-134.

7. Вознюк О.В., Картавцев О.М., Петрук Л.В., Шелюк А.1. Оцшка порогових piBHiB запаху забруд-нюючих речовин, що надходять вщ стацiонаpних джерел викиду // Тези доп. наук. конф., при-свячено! Всесвiтньому дню здо-ров'я. Схдноевропейський журнал громадського здоров'я. 2010. № 1. С. 69-70.

REFERENCES

1. SI "O.M. Marzieiev Institute of Hygiene and Medical Ecology, NAMS of Ukraine. Udoskona-lennia hihiienichnykh vymoh do rozmishchennia tvarynnytskykh kompleksiv z suchasnymy tekhnolohiiamy vyrobnytstva : zvit pro naukovo-doslidnu robotu [Improvement of the Hygienic Requirements to the Siting of Cattle-Breeding Complexes with Modern Technologies of Production : Report on Scientific-and-Research Work]. Kyiv ; 2011

: 21-28, 174-182, 201-208 (in Ukrainian).

2. van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona ; 2005 : 54-60.

3. Turos O.I., Petrosian A.A. and Kartavtsev O.M. Identyfikatsiia nebezpeky vid zabrudnennia atmosfernoho povitria stat-sionarnymy dzherelamy [Identification of the Risk from Ambient Air Pollution by Stationary Sources]. Kyiv ; 2007 : 4 p. (Inform. lyst №211/ IGME AMNU) (in Ukrainian).

4. Bunton В. and O'Shaug-hnessy P. Environ Health Perspect. 2007; 115 (2) : 303-307.

5. Ciganek M. and Neca J. Veterinary medicine. 2008 ; 53 (12):641-651.

6. Reiffenstein R.J., Hulbert W.C. and Roth S.H. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1992 ; 32 : 109-134.

7. Vozniuk O.V., Kartavtsev O.M., Petruk L.V. and Sheliuk A.I. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hro-madskoho zdorovia. 2010 ; 1 : 69-70 (in Ukrainian).

Над1йшла до редакцИ 10.05.2017

HYGIENIC EVALUATION OF MODERN TECHNOLOGIES FOR HANDLING WITH SOLID DOMESTIC WASTE AND PROSPECTS FOR THEIR IMPLEMENTATION IN UKRAINE

Teteniova I.O.

ППЕН1ЧНА ОЦ1НКА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ В1ДХОДАМИ ТА МОЖЛИВ1СТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ÏX В УКРА1Н1

айбтьш поширеш в УкраТш та у свт методи видалення твер-дих побутових вiдходiв (ТПВ) -складування на пол^онах та спалювання - мають великi негативнi екологiчнi наслiдки та впливають на умови прожи-вання населення [1-6].

В останш роки в УкраТш почали розвиватися новi технологи поводження з ТПВ, як донинi не були досшджеш з точки зору безпечностi Т'х застосування для умов проживання населен-ня у зонах впливу об'ек^в захо-ронення.

Загальна схема поводження з ТПВ передбачае низку опера-цм: збирання, оброблення,

Н

ТЕТЕНЬОВА 1.О.

ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМН УкраТ'ни», м. КиТ'в

УДК 614.777 : 628.4

K^40Bi слова: твердi no6yTOBi вiдходи, CMÏTTe-сортування, неутилiзована частка твердих побутових вiдходiв пiсля сортування, ущiльнення, бiопрепарати.

ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОБРАЩЕНИЯ С ТВЕРДЫМИ БЫТОВЫМИ ОТХОДАМИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИХ ВНЕДРЕНИЯ В УКРАИНЕ Тетенева И.А.

ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев

Цель работы: санитарно-гигиеническая оценка современных методов переработки и захоронения ТБО, перспективы их внедрения в Украине. Материалы и методы. Материал исследования - неутилизирован-ный остаток ТБО после промышленной сортировки. Исследования влияния мусоросортировки на состав и свойства неутилизированной части ТБО были проведены нами в натурных условиях на мусоросор-тировочной станции ОАО "Гринко-центр"(г. Киев) по стандартизированным методикам. Тяжелые металлы определяли атомно-абсорб-ционным методом на спектрофотометре типа КАС-120.1. Биологическая активность отходов определялась по показателю дегидрогеназная активность, которая определялась по модифицированной методике согласно Патенту Украины № 22364. Влияние биопрепаратов на ускорение разложения органических отходов оценивалось по динамике уменьшения массы ТБО и выделению фильтрата с течением времени.

Результаты. В работе представлен анализ современных методов переработки и захоронения твердых бытовых отходов (ТБО). Показано, что неутилизированный остаток ТБО после сортировки является более безопасным для захоронения. В составе ТБО снижается содержание тяжелых металлов и наоборот, регистрируется некоторое повышение содержания микроэлементов. В неутилизированной части ТБО после сортировки содержание тяжелых металлов (свинец, кадмий, никель, кобальт) в отличие от нативных ТБО не превышает их кларки и ПДК в почве. Предложены способы оптимизации обращения с неутилизированной частью ТБО после сортировки. Уплотнение смеси (10 частей отходов и 1 часть золошлаков) до 1 кг/см3 приводит к минимизации процессов биологического разложения органических веществ. При применении ферментных (оксизин) и микробных препаратов (ЭМ-1) для обработки неутилизированной части ТБО после сортировки глубина разложения органических веществ в 1,5 (оксизин) -1,7 (ЭМ-1) раза выше, чем при естественной деструкции.

Ключевые слова: твердые бытовые отходы (ТБО), уплотнение, мусоросортировка, неутилизированный остаток твердых бытовых отходов после сортировки, биопрепараты.

© Тетеньова 1.О. СТАТТЯ, 2017.

49 Environment & Health №3 2017