CC BY
40
Emissions from Concentrated Animal Feeding. Environ Health Perspect. 2007 Feb; 115(2): Р.303-307.
5. Ciganek M., Neca J. Chemical Characterization of Volatile Organic Compounds on Animal Farms. Veterinary medicine. 2008. 53 (12). P. 641-651.
6. Reiffenstein R.J., Hul-
bert W.C., Roth S.H. Toxicology of Hydrogen Sulfide. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1992. Vol. 32. Р.109-134.
7. Вознюк О.В., Картавцев О.М., Петрук Л.В., Шелюк А.1. Оцшка порогових piBHiB запаху забруд-нюючих речовин, що надходять вщ стацiонаpних джерел викиду // Тези доп. наук. конф., при-свячено!' Всесвiтньому дню здо-ров'я. Схдноевропейський журнал громадського здоров'я. 2010. № 1. С. 69-70.
REFERENCES
1. SI "O.M. Marzieiev Institute of Hygiene and Medical Ecology, NAMS of Ukraine. Udoskona-lennia hihiienichnykh vymoh do rozmishchennia tvarynnytskykh kompleksiv z suchasnymy tekhnolohiiamy vyrobnytstva : zvit pro naukovo-doslidnu robotu [Improvement of the Hygienic Requirements to the Siting of Cattle-Breeding Complexes with Modern Technologies of Production : Report on Scientific-and-Research Work]. Kyiv ; 2011
: 21-28, 174-182, 201-208 (in Ukrainian).
2. van Harreveld A.Ph. Odor Regulation and the History of Odor Measurement in Europe. Barcelona ; 2005 : 54-60.
3. Turos O.I., Petrosian A.A. and Kartavtsev O.M. Identyfikatsiia nebezpeky vid zabrudnennia atmosfernoho povitria stat-sionarnymy dzherelamy [Identification of the Risk from Ambient Air Pollution by Stationary Sources]. Kyiv ; 2007 : 4 p. (Inform. lyst №211/ IGME AMNU) (in Ukrainian).
4. Bunton В. and O'Shaug-hnessy P. Environ Health Perspect. 2007; 115 (2) : 303-307.
5. Ciganek M. and Neca J. Veterinary medicine. 2008 ; 53 (12):641-651.
6. Reiffenstein R.J., Hulbert W.C. and Roth S.H. Ann. Rev. Pharmacol. Toxicol. 1992 ; 32 : 109-134.
7. Vozniuk O.V., Kartavtsev O.M., Petruk L.V. and Sheliuk A.I. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hro-madskoho zdorovia. 2010 ; 1 : 69-70 (in Ukrainian).
Над1йшла до редакцИ 10.05.2017
HYGIENIC EVALUATION OF MODERN TECHNOLOGIES FOR HANDLING WITH SOLID DOMESTIC WASTE AND PROSPECTS FOR THEIR IMPLEMENTATION IN UKRAINE
Teteniova I.O.
NNEHi™ DUIHKA CVHACHMX TEXHDflDNH BDBDPEHHfl 3 TBEPflMMM nDBVTDBMMM BIflXDflAMM TA MDWflMBICTb BBPDBAPEHHfl ÏX B VKPAÏHI
aMÔLnbw nowMpeHi b yKpaÏHi Ta y cBiTi MeTogu BMga.neHHfl TBep-gux noôyTOBMX BigxogiB (TnB) -CK^agyBaHHA Ha no.niroHax Ta cna^raBaHHA - MaroTb Be.nMKi HeraTMBHi eKO.nomHi HaonigKM Ta BnnMBaroTb Ha yMOBM npoxM-BaHHA Hace^eHHA [1-6]. B ocTaHHi poKM b yKpaÏHi nona-po3BMBaTMca HOBi TexHO.noriï noBogxeHHA 3 TnB, AKi aohmh He AoaniAxeHi 3 tohkm 3opy 6e3neHHOCTi ïx 3acTOcyBaHHA A^fl yMOB npoxMBaHHA Hace.neH-ha y 3OHax Bn^MBy oô'eKTiB 3axo-poHeHHA.
3ara^bHa cxeMa noBogxeHHA 3 TnB nepegôanae HM3Ky onepa-^m: 3ÔMpaHHA, o6po6.neHHfl,
Н
ТЕТЕНЬОВА I.O.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши», м. КиТв
УДК 614.777 : 628.4
K^40Bi слова: твердi no6yTOBi вiдходи, CMÏTTe-сортування, неутилiзована частка твердих побутових вiдходiв пiсля сортування, ущiльнення, бiопрепарати.
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОБРАЩЕНИЯ С ТВЕРДЫМИ БЫТОВЫМИ ОТХОДАМИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИХ ВНЕДРЕНИЯ В УКРАИНЕ Тетенева И.А.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины", г. Киев
Цель работы: санитарно-гигиеническая оценка современных методов переработки и захоронения ТБО, перспективы их внедрения в Украине. Материалы и методы. Материал исследования - неутилизирован-ный остаток ТБО после промышленной сортировки. Исследования влияния мусоросортировки на состав и свойства неутилизированной части ТБО были проведены нами в натурных условиях на мусоросор-тировочной станции ОАО "Гринко-центр"(г. Киев) по стандартизированным методикам. Тяжелые металлы определяли атомно-абсорб-ционным методом на спектрофотометре типа КАС-120.1. Биологическая активность отходов определялась по показателю дегидрогеназная активность, которая определялась по модифицированной методике согласно Патенту Украины № 22364. Влияние биопрепаратов на ускорение разложения органических отходов оценивалось по динамике уменьшения массы ТБО и выделению фильтрата с течением времени.
Результаты. В работе представлен анализ современных методов переработки и захоронения твердых бытовых отходов (ТБО). Показано, что неутилизированный остаток ТБО после сортировки является более безопасным для захоронения. В составе ТБО снижается содержание тяжелых металлов и наоборот, регистрируется некоторое повышение содержания микроэлементов. В неутилизированной части ТБО после сортировки содержание тяжелых металлов (свинец, кадмий, никель, кобальт) в отличие от нативных ТБО не превышает их кларки и ПДК в почве. Предложены способы оптимизации обращения с неутилизированной частью ТБО после сортировки. Уплотнение смеси (10 частей отходов и 1 часть золошлаков) до 1 кг/см3 приводит к минимизации процессов биологического разложения органических веществ. При применении ферментных (оксизин) и микробных препаратов (ЭМ-1) для обработки неутилизированной части ТБО после сортировки глубина разложения органических веществ в 1,5 (оксизин) -1,7 (ЭМ-1) раза выше, чем при естественной деструкции.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы (ТБО), уплотнение, мусоросортировка, неутилизированный остаток твердых бытовых отходов после сортировки, биопрепараты.
© Тетеньова 1.О. СТАТТЯ, 2017.
49 Environment & Health №3 2017
видалення чи утшзацю ТПВ.
См^тесортування е обов'яз-ковим елементом будь-якоТ технологií поводження з ТПВ. Розрiзняють первинне сорту-вання, або роздшьний збiр, яке здмснюеться у мiсцях утворен-ня см^тя, та вторинне, або промислове сортування, яке проводиться у межах мiсць захоронення вiдходiв або на спе^альних майданчиках.
В УкраТш роздiльний збiр е обов'язковим елементом поводження з ТПВ (Закони УкраТни «Про вщходи», «Про житлово-комунальш послуги», «Про благоустрiй населених пунк^в, «Про внесення змiн до деяких законодавчих аклв УкраТни у сферi поводження з вiдходами» вiд 21.01.2010 р., ДСанПiН утримання територiй населених мюць № 145-11). Сучасним законодавством УкраТни для впровадження роз-дшьного збору затверджено методику роздтьного збиран-ня побутових вiдходiв з визна-ченням технологiчних схем та титв контейнерiв та Тх марку-вання (Методика роздiльного збирання побутових вщход^в, затверджена наказом Мшю-терства регюнального розвит-ку, будiвництва та житлово-комунального господарства УкраТни № 133 вщ 01.08.2011), за нашоТ участi визначено ппешчш вимоги до контей-нерних майданчиюв для роз-дiльного збирання (Державы саштарш правила i норми утримання територм населених мюць, затверджеш наказом Мiнiстерства охорони здоров'я УкраТни № 145 вщ 17.03.2011 р.).
Ниш роздшьне збирання ТПВ майже не впроваджуеться в УкраТ'ш. Згщно з Методикою роздтьного збирання побутових вiдходiв, затвердженою наказом Мiнiстерства регю-нального розвитку, будiвницт-ва та житлово-комунального
господарства УкраТни № 133 вщ 01.08.2011 р., роздшьне збирання ТПВ впроваджуеться поетапно, зокрема на першому етапi - шляхом проведення експерименлв з роздiльного збирання ТПВ в окремих районах населеного пункту з вико-ристанням рiзних технолопч-них схем з метою визначення найбiльш ефективноТ та прий-нятноТ для даного населеного пункту.
У рядi мiст УкраТни (КиТв, Харкiв, lллiчiвськ та ш.) було проведено експерименти з роздiльного збору ТПВ [7, 8]. Результати експерименлв дозволили констатувати, що населення активно сортувало смiття, при цьому частка вто-ринноТ сировини сягала 70% [9] (у краТнах бвропи - до 92%) [10]. Здебшьшого роздшьний збiр ТПВ не призводив до утворення "чистих" фракцiй вторинноТ сировини, придат-них для прямоТ реалiзацiТ переробним пiдприeмствам. У складi роздiльно зiбраних ТПВ неминуче були присутш зви-чайнi "змiшанi" ТПВ, помилко-во складованi у контейнери для роздтьного збору. Крiм того, у процес зберiгання у вщкритих контейнерах сухi вiдiбранi фракцiТ втрачали свою комерцмну цiннiсть пiд дieю атмосферних опадiв. Головним недолiком щеТ системи була вiдсутнiсть спе-щального транспорту для перевезення вторинноТ сировини. В УкраТш не налагодже-но систему роздiльного виво-зу окремих фракцм. Вiдiбранi населенням ресурсоцшш фракцiТ перемiшували з не-сортованими вщходами i вивозили одним см^тевозом на полiгон.
Результати експериментiв показали, що населення гото-ве для впровадження роздшьного збору, розроблено зако-нодавчу базу для його засто-сування, проте реалiзацiя цього процесу гальмуеться органами виконавчоТ влади у сферi поводження з вщходами у зв'язку з вщсутнютю специ ального транспорту для транс-портування вiдсортованоТ вторинноТ сировини на пщприем-ства з ТТ переробки.
Промислове см^тесортуван-ня почало впроваджуватися в УкраТш понад 10 роюв тому. За даними Мшютерства регю-нального розвитку, буд^вницт-
ва та житлово-комунального господарства УкраТни, у 15 населених пунктах працюють см^тесортувальш лЫп [11].
Суттевою невирiшеною проблемою при застосуванш про-мислового см^тесортування е питання безпечного поводження з неутилiзованою часткою ТПВ, яка ниш без обробки захоронюеться на см^тезвали-щах та пол^онах.
Мета роботи: дати саштар-но-ппешчну оцiнку сучасних методiв переробки та захоронення ТПВ та можливосл Тх запровадження в УкраТнi.
Матерiали та методи. Матерiал доошдження - ТПВ та неутилiзована частка ТПВ пюля промислового сорту-вання. Дослщження щодо впливу смiттeсортування за складом i властивiстю неути-лiзованоТ частки ТПВ були проведен нами у натурних умовах на см^тесортувальшй станцп ВАТ „Гршко-центр", м. КиТв. Доошдження викона-но за стандартизованими методиками. Важю метали визначали атомно-абсорбцiй-ним методом на спектрофо-тометрi типу КАС-120.1 (Ц1НАО).
Бiологiчна активнють вiдходiв визначалася за показником дегiдрогеназна активнiсть, яка визначалася за модифкова-ною методикою згщно з Патентом УкраТни № 22364.
Вплив обробки ТПВ бюпре-паратами на прискорення роз-кладання оргашчних вiдходiв оцiнювався за динамкою зменшення маси тПв та види лення фiльтрату з плином часу.
Результати дослщження та Тх обговорення. У процес см^тесортування частково вилучаються полiмернi вироби, скло, папiр та картон. У неути-лiзованiй частиш пiсля сорту-вання вiдзначаeться м^маль-ний вмiст металобрухту та брухту скла. Неутилiзована частка ТПВ тсля сортування складаеться з харчових вдао-дiв, дрiбних фракцiй (папiр, картон, скло, змет, листя тощо) та фракцм, якi нинi не мають комерцмного збуту (невеликi полiетиленовi пакети тсля харчових продук^в, деяю види пластику тощо)
У процесi смiттeсортування щтьнють неутилiзованоТ частки вiдходiв збтьшуеться з 210300 кг/м3 до 350-450 кг/м3; вологiсть - на 10-15%, частка
№ 3 2017 Ёэттошжт & Иеаьти 50
HYGIENIC EVALUATION OF MODERN TECHNOLOGIES FOR HANDLING WITH SOLID DOMESTIC WASTE AND PROSPECTS FOR THEIR IMPLEMENTATION IN UKRAINE Teteniova I.O.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMSU", Kyiv
Objective. We presented a sanitary-and-hygienic assessment of modern methods for recycling and disposal of solid domestic waste (SDW) and prospects of their implementation in Ukraine. Materials and methods. The unutilized residue of SDW after industrial sorting was the material of the study. Investigations of the influence of waste sorting on the composition and properties of the unutilized residue of solid waste were carried out by us under field condition at the garbage sorting station of JSC "Greenco-Center", Kyiv. The study was performed according to the standard procedures. Heavy metals were determined by the atomic absorption method with the help of spectrophotometer of CAS-120.1type. The biological activity of the waste was determined by the index of dehydrogenase activity. The dehydrogenase activity of the waste was determined by the modified methodology in accordance with the Patent of Ukraine № 22364. Influence of biological preparations on the
acceleration of the decomposition of organic waste was evaluated by the dynamics of the reduction of SDW weight and the release of filtrate in time. Results. There is an analysis of modern methods for recycling and disposal of SDW in the work. It is shown that unutilized part of SDW after sorting is safer for disposal. The content of heavy metals decreases in the content of unutilized SDW after sorting and, vice versa, a certain increase of microelements' content is registered in it. After sorting, in the unutilized part of SDW a content of heavy metals (lead, cadmium, nickel, cobalt) doesn't exceed their clarkes and MAC in soil in contrast to native SDW. The methods for the optimization of handling with the unutilized part of SDW after sorting are proposed. Compaction of the mixture (10 parts of waste to 1 part of ash) up to 1 kg/cm3 causes a minimization of biological decomposition of the organic substances. When enzyme (oxyzine) and microbial preparations (EM-1) are used for the recycling of SDW after sorting, the decomposition's depth of organic substances is greater by 1.5 (oxyzine) - 1.7 (EM-1) fold than under natural destruction. Keywords: solid domestic waste (SDW), sorting of waste, unutilized residue of solid domestic waste after sorting, compaction, biopreparations.
органмних в1дход1в зростае з 50-60% до 65-80% через пере-важне вилучення при сорту-ванш пол1мерних матер1ал1в, I картону. У процес1 см1ттесорту-вання у склад1 ТПВ зменшу-еться вмют важких метал1в (свинець, кобальт, нкель, кад-мм), рееструеться деяке збТпь-шення вмюту цинку, мщ1 та марганцю, що зумовлене збТпьшенням частки харчових та рослинних в1дход1в у структур! ТПВ. У неутил1зован1й частит ТПВ вмют важких мета-л1в (свинець, кадмм, нкель, кобальт), на в1дм1ну в1д натив-них ТПВ, не перевищуе Т'хш кларки (природний фон) та ГДК у фунтк Перевищення кларюв у неутил1зован1й частит ТПВ тсля сортування зареестрова-но для мщ1 (до 8 раз1в), цинку (до 2 раз1в); ГДК - для м1д1 (до 3 ГДК) та цинку (до 1,2 ГДК) (табл. 1).
З ппетчно'Т точки зору см1т-тесортування позитивно впли-вае на якють ТПВ, що пов'яза-но не тшьки з1 зменшенням к1лькост1 в1дход1в, а й з1 змша-ми морфолопчного складу неутжзованоТ частини ТПВ на бТпьш сприятливий для подаль-шоТ обробки та захоронення (виключення 1з ТПВ компонен-т1в, як1 зменшують щТпьнють ТПВ, мають значний термш розкладання у Грунту мютять найбТпьш небезпечт для здо-ров'я людини х1м1чт речовини тощо).
П1сля см1ттесортування зали-шаеться неутил1зованою част-ка, безпечне поводження з
якою е невир1шеною проблемою в УкраТ'т. Таю вщходи малопридатт для терм1чноТ' обробки за рахунок високоТ вологост1, вони малопридатт для компостування через значний вмют речовин, що не пщ-даються бюлопчному розкла-данню.
Для оптим1зацп процес1в захоронення неутил1зованоТ' частини ТПВ тсля сортування було проведено експеримен-тальн дослщження впливу ущтьнення залишковоТ частини твердих побутових в1дход1в тсля сортування на Тх бюлопч-ну активнють та можливост1 застосування ферментних та мкробних препарат1в для
обробки залишковоТ частки ТПВ тсля сортування.
Модельн сумш мали такий склад: патр та картон - 28%; харчовi вщходи - 51%; полiети-лен - 5%; вуличний змет, листя - 10%; полiмернi матерiали -5%; текстильт матерiали - 1%.
Бюлопчна активнють ТПВ визначалась за показником дегщрогеназна активнють.
У неущтьнетй неутилiзова-тй частинi ТПВ пiсля сортування спостер^аеться висока дегiдрогеназна активнiсть, яка свщчить про iнтенсивнi бюло-пчт процеси, що вiдбуваються у ТПВ (рис. 1). Глибоке пресу-вання суттево зменшуе актив-нiсть бюлопчних процесiв у
Таблиця 1
Результати фiзико-хiмiчних дослiджень ТПВ до i пiсля сортування,(n =12)
Показник Кларк (за О.П. Ви-ноградовим) ГДК у Грунту мг/кг Несортовая ТПВ, M±m Неутил1зова-ний залишок, M±m
Щ1льн1сть, кг/м3 273,56±86,09 392,67±54,33
рН 5,85±0,32 5,63±0,38
Масова частка вологи, % 37,45±6,34 51,69±12,07
Вм1ст м1неральних речовин, % 42,29±4,47 36,18±7,05
Вмют орган1чних речовин, % 57,96±4,15 64,06±7,45
Свинець, мг/кг 10 32 0,73±0,32 0,068±0,02
Мщь, мг/кг 20 55 62,57±35,06 72,42±31,09
Цинк, мг/кг 50 100 73,743±23,43 93,41±20,69
Кобальт, мг/кг 8 5 17,80±7,51 6,01±3,11
Нкель, мг/кг 40 85 32,57±7,94 15,17±2,47
Марганець, мг/кг 850 - 50,35±14,13 58,92±12,99
Кадмш, мг/кг 0,5 0,18±0,08 0,60±0,22
51 Environment & Health №3 2017
ТПВ. Кратнiсть перевищення депдрогеназно!' активностi у неущiльнених ТПВ порiвняно з ущiльненими до 1000 кг/м3 у середньому становить 2 рази. 1нтенсивнють бiологiчних про-цеав у неутилiзованiй частинi ТПВ тсля сортування з ущшь-ненням до 1000 кг/м3 зменшу-еться переважно за рахунок зниження показниюв вологост (вiд 65% до 35%) та зменшення доступу кисню у процес окис-пення органiчних речовин.
Пресування вiдходiв до
1300 кг/м3 призводить до бшьш iнтенсивного сповшь-нення процеав бiопогiчного окиспення органiчних речовин, проте бюлопчш процеси в ущшьнених ТПВ до 1300 кг/м3 повнютю не пригнiчуються.
Для стабiпiзацií бюлопчних процесiв у неутипiзованiй частинi ТПВ тсля сортування перед пресуванням запропо-новано введення зв'язуючих компонентiв. Додавання чер-воноí глини у стввщношенш 1:10 з подальшим ущiпьненням
Рисунок 1
Вплив ущшьнення на бiологiчну активнiсть залишковоГ частки ТПВ шсля сортування
6
ё 5 -О
Ь 4
I
ш
£
со со
I
со сс
I
ф
о ср
ЕЗ
ф
3 —
2 —
1 —
1 30 60 90
Доба
□ ТПВ 350 кг/м3
■ ТПВ 1000 кг/м3
□ ТПВ 1300 кг/м3
□ ТПВ + глина 1:10, 1000 кг/м3
■ ТПВ + золошлак Трипшьсько!' ТЕЦ 10:1, 1000 кг/м3
Рисунок 2
Динамiка змiни ваги залишковоГ частини ТПВ шсля сортування у лабораторному експеримент з впливом ферменлв (оксизин) та ефективних мiкроорганiзмiв (у розрахунку на 1 кг ТПВ)
1000
900
г 800 -
со
аг
В 700 -
600
500
1 7 14 21 28 35 42 49 56 63
Доба
- + 0,02 мг/кг оксизину + 0,02 мл/кг ЕМ-1
сумш до 1000 кг/м3 суттево зменшуе дегщрогеназну ак-тивнють (до 0,8 од. опт. щшьно-стi), проте не призводить до пригшчення ферментативних процесiв за рахунок мало!' втрати рщини у вводах.
Використання золошлаково!' сумiшi (вiдходiв Трипшьсько!' ТЕЦ) в якостi зв'язуючого мате-рiапу призводить до значного зменшення вологи та зрушення рН сумш у нейтральний бiк. Ущшьнення сумш (10 частин вiдходiв та 1 частина золошла-ку) до 1000 кг/м3 призводить до зменшення рiвня депдрогеназно!' активностi до найменших рiвнiв, що свiдчить про мiнiмiза-цiю процесiв бiопогiчного роз-кладання органiчних речовин.
Застосування технологи ущшьнення залишково!' частини ТПВ тсля см^тесортування з додатковим внесенням сор-буючо!' компоненти (золошла-ковi сумiшi) при захороненнi ТПВ докоршно покращить санiтарно-гiгiенiчну ситуацiю на пол^онах: гальмуються процеси гниття, припиняють-ся аеробш процеси, практично не вщбуваеться видiлення токсичного i пожежонебезпеч-ного бiогазу. Брикет за достатньо!' щiльностi не акуму-люе у собi атмосфернi опади. Як наслщок, практично виклю-чаються характернi для утили зацп ТПВ санiтарно-гiгiенiчнi проблеми: забруднення пщ-земних вод фшьтратом з тiла полiгону; пожежi вщ загоряння бiогазу; поширення iнфекцiй тваринами, птахами; розлтан-ня легко' фракцп смiття при-леглими територiями тощо.
Нами були проведенi експе-риментальш дослiдження що-до можпивостi застосування пробютиюв (ферментiв класу оксигеназ - оксизин та мiкроб-ного препарату ЕМ-1) для обробки залишково!' частини твердих побутових вiдходiв пiсля сортування.
Ферментним препаратом слугував оксизин (синтезова-ний в Укра'ш аналог препарату американського походження класу оксидаз Регта-2уте), в якостi мiкробного - ефективнi мiкроорганiзми (ЕМ) на основi концентрату ЕМ-1, якi розпов-сюджуються корпорацiею ЕМЯО (Японiя) через пред-ставництво в Украíнi (м. Кро-пивницький).
Вплив обробки ТПВ бюпре-паратами на прискорення роз-
№ 3 2017 Ёэттошжт & Иеаьти 52
0
кладання орган1чних в1дход1в оц1нювався за динам1кою зменшення маси ТПВ з плином часу (рис. 2). Процес перероб-ки в1дход1в також контролював-ся за щоденною динам1кою вид1лення ф1льтрату (рис. 3).
В ус1х зразках в1дзначаеться поступове зниження ваги з плином часу, що зумовлене переважно втратою вологи за рахунок утворення ф1льтрату та видалення його у дренаж, а також випаровуванням води з поверхш ТПВ.
В ус1х досл1дних пробах втра-та ваги значно бшьша, н1ж у контрольн1й проб1, що св1дчить про 1нтенсиф|кац1ю процесу бюрозкладання орган1чних речовин п1д д1ею проб1отик1в. Найб1льша втрата ваги за 63 доби спостереження (457 г/кг ТПВ) вщзначалася при дода-ванш до сортованих в1дход1в препарату ЕМ-1, що майже вдв1ч1 б1льше, шж за природноТ деструкцп (271 г/кг). Втрата ваги при додаванш ферментного препарату дещо менша -429 г/кг (кратнють перевищен-ня пор1вняно з контролем - 1,6) при додаванн1 оксизину у доз1 0,04 мл/кг та 393 г/кг у доз1 0,02 мл/кг (пор1вняно з контролем - в 1,45 рази).
Динамка утворення фтьтра-ту е показником 1нтенсивност1 процес1в б1олог1чного розкла-дання орган1чних речовин, оскшьки у лабораторних умо-вах фшьтрат вид1ляеться лише у результат! бюх!м!чних проце-с!в, як! супроводжуються утво-ренням води за анаеробного розкладання Т'хньо'Т орган!чноТ' складовоТ (рис. 3).
У контрольному зразку вид!-лення ф!льтрату починаеться на другому тижш у макси-мальних кшькостях, дал! в!д-буваеться поступове знижен-ня ! припинення на шостому тижн!. При застосуванн ефек-тивних м!кроорган!зм!в процес видшення ф!льтрату мае хвилепод!бний характер ! про-довжуеться найдовше - до 9 тижн!в. 1нтенсивне вид!лення ф!льтрату при застосуванн! ферментного препарату про-довжуеться перш! чотири тижн! при внесены препарату у доз! 0,02 мл/кг та перш! три тижн! - 0,04 мл/кг. Дал! вщбу-ваеться зниження видшення фшьтрату ! припинення вид!-лення його вщповщно на 8-му та 7-му тижнях вщ початку експерименту.
53 Еоттошшт & Иеаьти №3 2017
При застосуванн! фермент-них ! м!кробних препарат!в про-цеси розкладання орган!чних речовин вщбуваються б!льш ¡нтенсивно ! повно, шж природ-ним шляхом, про що свщчить к!льк!сть вид!леного ф!льтрату. Найбтьш повно процеси розкладання оргашчних речовин зд!йснюються при застосуван-ш м!кробних препарат!в. За-гальна кшькють ф!льтрату, утвореного при застосуванн! препарату ЕМ-1, у 3,3 рази перевищуе контроль, при застосуванн! оксизину у доз! 0,02 мл/кг - у 2,4 рази. До-ц!льно застосовувати опти-мальну м!н!мальну дозу препарату, оскшьки зб!льшення дози ферменту вдв1ч1 лише незнач-ним чином пщвищуе ¡нтенсив-н!сть процесу окислення оргашчних речовин.
Втрата ваги у контрольних ! дослщних зразках продовжу-еться ! п!сля заюнчення утворення ф!льтрату. У перш! чотири тижн! втрата ваги зумовлена переважно видтенням фшьтрату, у бтьш вщдалеш терм!ни спостереження - ¡ншими факторами (випаровування тощо). Д1я ферментних препарат!в пор!вняно з м!кробними б!льш швидка у час!, а мкробних пре-парат!в - б!льш глибока. За один вегетацмний пер!од вщ-буваеться переробка уах лег-коокислюваних орган!чних речовин, що дозволяе зменшити об'ем ТПВ на пол!гонах та подовжити строк його експлуа-тац!Т майже вдв1ч1.
Висновки
1. Застосування запропоно-ваних сучасних технолог!й поводження з ТПВ дозволяе значно покращити саштарно-еп!дем!олог!чну ситуац!ю поводження з ТПВ в Укра'Тш.
2. Технолог!я см!ттесортуван-ня позитивно впливае на залишкову неутил!зовану фракц!ю ТПВ, що пов'язано не тшьки з! зменшенням ктькост в!дход!в, а й з! змЫами морфо-лог!чного складу неутил!зова-ноТ частини ТПВ на б!льш спри-ятливий як!сний склад для подальшоТ обробки та захоро-нення (виключення ¡з ТПВ ком-понент!в, як! зменшують щть-н!сть ТПВ, мають значний тер-м!н розкладання у Грунт!, мютять найб!льш небезпечн! для здоров'я людини х1м1чн1 речовини тощо).
У процес! см!ттесортування у склад! неутил!зованоТ частки ТПВ знижуеться вмют важких метал!в (свинець, кобальт, нкель, кадм!й) ! навпаки, рееструеться деяке збтьшен-
Рисунок3
Усередненi щотижневi показники утворення фiльтрату у лабораторному експериментi з впливом ферментiв (оксизин) та ефективних мiкроорганiзмiв
^ 14. 12
со а
Б
Ф
л
н о V
-О
Б
10 ■ 80 6 ■ 4 2 0
и ■
* ' ш
/1
А 1 / --м-/- V
1 7 14 21 28 35 42 49 56 63
Доба
Контроль + 0,04 мг/кг оксизину -
+ 0,02 мг/кг оксизину I- + 0,02 мл/кг ЕМ-1
ня вм1сту цинку, М1Д1 та марган-цю, що зумовлене збшьшен-ням частки харчових та рос-линних в1дход1в у структур! ТПВ. Так! вщходи е безпечн!-шими для захоронення.
3. Для стаб^заци б!олог!чних процес!в у неутил!зованш частин! ТПВ п!сля сортування запропоноване ущ!льнення залишково! частини ТПВ тсля см!ттесортування з додатко-вим внесенням сорбуючо! ком-поненти (золошлаков! сум!ш!), що призводить до покращання стану навколишнього середо-вища за рахунок зменшення викид!в в атмосферне пов!тря речовин з неприемним запахом, зменшуеться негативний вплив на поверхнев! та тдзем-н! води, майже в!дсутне засми чення прилегло! до пол!гону територи.
4. При застосуванн! пробю-тиюв для обробки неутил!зова-но! частини ТПВ тсля сортування процеси розкладання оргашчних речовин в1дбу-ваються ¡нтенсивн!ше i б!льш повно, шж природним шляхом. Глибина переробки оргашчних речовин при застосуванн! про-бютиюв в 1,5 (оксизин) - 1,7 (ЕМ-1) рази вища, н!ж за при-родно! деструкц!!. За 1-1,5 мюяц! у теплий пер!од та 3 мюяц! у прохолодний перюд року в!дбуваеться переробка ус!х легкоокислюваних оргашч-них речовин, що призводить до зменшення обсяг!в накопиче-них ТПВ майже вдв!ч!, !х кращо-го самоущ!льнення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Матвеев Ю.Б., Пух-нюк А.Ю. Полигоны бытовых отходов: ситуация и перспективы. Твердые бытовые отходы. 2013. № 6. С. 37-42.
2. Foday Pinka Sankoh, Xiangbin Yan, Quangyen Tran. Environmental and Health Impact of Solid Waste Disposal in Developing Cities: A Case Study of Granville Brook
Dumpsite, Freetown, Sierra Leone. Journal of Environmental Protection. 2013. № 4. P. 665670.
3. Бородай Г И. Пособие по мониторингу полигонов твердых бытовых отходов. Донецк : Тасис, 2004. 293 с.
4. Архипова П., Галушка Ю.О. Вплив звалищ побутових вд ход!в на здоров'я людей. Всник НАУ. 2009. № 3.
С.217-219.
5. Юфит С.С. Мусоросжигательные заводы - опасность для России. Твердые бытовые отходы. 2009. № 3. С. 50-55.
6. Лапицкий В.Н., Борисовская Е.А., Гончаренко В.И. Экологические последствия термической переработки твердых бытовых отходов. Техногенно-еколопчна безпе-ка та цивльний захист. 2010. Вип. 1. С. 80-83.
7. Бардаков В.А. Эффективность селективного сбора ТБО. Режим доступа: http://eprints.kname.edu.ua/38 859/1/66-69.pdf.
8. Маковецкая Ю.М. Региональные особенности сферы обращения с отходами. Отходы - вторичные ресурсы:управление, экономика, организация: коллективная монографiя: в 2 т. Сумы : Сумской гос. ун-т, 2013. Т. 2. С. 49-70.
9. Довга Т.М. Основн! тен-денци та законом!рност! утво-рення ! переробки твердих побутових в!дход!в в Укра!н!. Ефективна економiка. 2012. № 10. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com .ua/?op=1&z=1491.
10. Управление отходами: зарубежный опыт. Режим доступа : http:// ecoalliance.com.ua/bbloteka/ statt-po-vdxodam/upravlenie-otxodami-zarubezhnyij-opyit.
11. МЫрегюн продовжуе формувати та реал!зовувати державну пол!тику у сфер! поводження з побутовими выходами. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/con-trol/uk/publish/printable_arti-cle?art_id=249064633
REFERENCES
1. Matveev Yu.B. and Pukh-niuk A.Yu. Tviordye bytovye otkhody. 2013 ; 6 : 37-42
(in Russian).
2. Foday Pinka Sankoh, Xiangbin Yan and Quangyen Tran. Journal of Environmental Protection. 2013 ; 4 : 665-670.
3. Boroday G.I. Posobie po monitoring poligonov tverdykh bytovykh otkhodov [Manual on the Monitoring of the Solid Household Waste Polygons]. Donezk : Tasis ; 2004 : 293 p. (in Russian).
4. Arkhipova G.I. and Halush-ka Yu.O. Visnyk NAU. 2009 ; 3 : 217-219 (in Ukrainian).
5. Yufit C.C. Tviordye bytovye otkhody. 2009 ; 3 : 50-55
(in Russian).
6. LapitskiyV.N., Borisov-skaia E.A. and Goncharenko V.I. Ekologicheskie posledstviia ter-micheskoi pererabotki tverdykh bytovykh otkhodov [ Ecological Consequences of Thermal Recycling of Solid Household Waste]. In : Tekhnohenno-ekolo-hichna bezpeka ta tsyvilnyi zakhyst [Technogenic-and-Ecological Safety and Civil Protection]. 2010 ; 1 : 80-83
(in Russian).
7. BardakovV.A. Effektivnost selektivnogo sbora TBO [Efficiency of solid waste selective collection]. URL: http://eprints.kname.edu.ua/38 859/l/66-69.pdf (in Russian).
8. Makovetskaia Yu.M. Regionalnye osobennosti sfery obrashcheniia s otkhodami [Regional Features of Handling with Waste]. In : Otkhody -vtorichnye resursy: upravlenie, ekonomika, organizatsiia: kollektivnaia monografiia [Waste - Secondary Resources: Management, Economy, Organization: Collective Monograph]. Sumy ; 2013 ; 2 : 49-70 (in Russian).
9. Dovha T.M. Efektyvna ekonomika. 2012 ; 10. URL : http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=1491 (in Ukrainian).
10. Upravlenie otkhodamy : zarubezhnyi opyt [Waste Management: Foreign Experience]. URL : http://ecoal-liance.com.ua/bbloteka/statt-po-vdxodam/upravlenie-otxoda-mi-zarubezhnyij-opyit
(in Russian).
11. Ministerstvo rehionalnoho rozvytku prodovzhuie formuvaty ta realizovuvaty derzhavnu poli-tyku u sferi povodzhennia z pob-utovymy vidkhodamy [Ministry of Regional Development Continues to Form and Realize the State Policy in the Sphere of the Handling of Household Waste]. URL http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/printable_arti cle?art_id=249064633
(in Ukrainian).
HagiMwna go pega^ii 12.04.2017
№ 3 2017 Environment & Health 54
