CC BY
29
4. Воробьев А.А. Состояние проблемы инфекций, вы- 7 зываемых неспорообразующими анаэробными бактериями / Воробьев А.А., Миронов А.Ю., Пашков Е.П. // Вестн. Рос. АМН. - 1996. - №2. - С. 3-8.
5. Beytout J. Infection extra-degestives a Bacteroides 8 fragilis / Beytout J., Gourdon F., Laurichesse H. // Med. Mal. Infect. - 1996. - V.26. - P.230-238.
6. Бережной В.В. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения 9 эффективности их коррекции / Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю., Шунько В.Е. и со-авт // Здоровье женщины. - 2002. - №4. - С. 79-92.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОБИОТИКА АЦИПОЛ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ДИСБАКТЕРИОЗА КИШЕЧНИКА У ДЕТЕЙ Иовица Т.В.
Ключевые слова: дисбактериоз, микрофлора желудочно-кишечного тракта, пробиотики.
В детской областной больнице г. Кировоград была исследование эффективность использования пробиотика Аципол в лечении дисбактериоза кишечника у 60 больных детей, которые находились на стационарном лечении на протяжении 2007-2008 года. Выявлено улучшение картины клинических симптомов и восстановление микрофлоры кишечника у 95% пациентов.
Summary
EFFECTIVENESS OF PROBIOTIC DRUG "ACIPOL" IN THERAPY OF INTESTINAL DYSBACTERIOSIS IN
CHILDREN
Iovitsa T.V.
Key words: dysbacteriosis, gastro-intestinal microflora, probiotics.
The effectiveness of probiotic drug "Acipol" in the therapy of intestinal dysbacteriosis was studied on 60 children who were treated at the Kirovograd Regional Children Hospital for 2007 -2008. There has been found out the amelioration of clinical symptoms and the return of intestinal microflora in 95% of the patients.
DSouza A.L. Probiotics in prevention of antibiotic associated diarrhea: meta-analysis / D'Souza A.L., Ra-jkumar C., Cooke J., Bulpitt C.J.// Br. Med. J. - 2002.-Vol. 324. - P. 1361-1366.
Van Niel C.W. Lactobacillus therapy for acute infectious diarrhea in children: A metaanalysis / Van Niel C.W., Feudtner C., Garrison M.M., Christakis D.A. // Pediatrics. - 2002. - Vol. 109. - P. 678-684. Куваева И.Б. Микроэкологические и иммунные нарушения у детей / И.Б. Куваева., К.С. Ладодо - М.: Медицина, 1991. - 240 с.
УДК 613.31+543.3(477)
Г1Г1ЕН1ЧНА 0Ц1НКА Х1М1ЧН0Г0 СКЛАДУ ПИТН01 ВОДИ В Р13НИХ РЕГ10НАХ УКРА1НИ
!щейжна Ю.О.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я"
Робота присвячена пг1ен1чн1й оц1нц1 х1м1чного складу питноУ води в Укршш. Встановлено рег'юна льн1 особливост1 якост1 питноУ води, визначено р'!вень н небезпеки для здоров'я населення та тери тори, пр1оритетн1 за даною проблемою.
Ключов1 слова: ппена, питна вода, х1ммний склад, здоров'я населения Вступ
Водне середовище е одним з найважпивших
компоненте бюсфери, абсолютно незаменим для ¡снування уах живих ¡стот [1, 2]. Х1м1чы еле-менти, розчинеш у вод^ потужно впливають на стан здоров' я людини, особливо на и серцево-судинну систему [3,4,5]. Поряд з цим ¡снують лише поодиною прац1, присвячен1 досл1дженню особливостей х1м1чного складу води в р1зних ре-г1онах нашо'| держави [6]. У зв'язку з цим вельми актуальною е мета даноТ роботи - визначення територ1альних законом1рностей х1м1чного скла-
ду питноТ води в Укра'1н1.
Матер/али та методи дослщження
Якють питноТ води оц1нювалась за х1м1чним складом, м1нерал1зац1ею \ загальною жорсткютю в1дпов1дно до вимог ДСанП1Н „Вода питна. Гтешчш вимоги до якост1 води централ1зованого господарсько-питного водопостачання" (1996 р.). У питнш вод1 за стандартними методиками ви-значалися: загальна жорстк1сть, м1нерал1зац1я (сухий залишок), хлориди, сульфати, кальц1й, магн1й, свинець, мщь, н1кель, цинк, хром, марга-нець, н1трати та пестициди. Усього було
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
проанал1зовано понад 46700 проб питноТ води.
Результати та Тх обговорення
Дослщження х1м1чного складу води, яка використовуеться для господарсько-питного во-допостачання населения р1зних регюшв УкраТни, дозволили визначити його певш територ1альш особливосп, як1 мають, на наш погляд, законом1рний характер. Пщсумки проведено! роботи довели, що загальна мшерал1зац1я питноТ води е максимальною в П1вденному(3542,1-3768,2 мг/л: 3,5-3,8 ГДК) та Схщному (1483,9-3569,5 мг/л: 1,5-3,6 ГДК) регюнах УкраТни. В ¡нших регюнах вона не перевищуе гтешчного нормативу (1000 мг/л). Найменш (р<0,05) мшерал1зовану воду викори-стовують для пиття жител1 деяких областей Захщного (Льв1вська, Волинська) \ П1вшчного (ЧернИвська) регюшв. Тут вмют сухого залишку в питнш вод1 знаходиться на р1вш 229,5-314,0 мг/л, що менше за ГДК у 3,5-5,0 раз1в.
3 р1внем мшерал1заци води щтьно пов'язаний такий важливий показник и якосп, як загальна жорсткють [6]. Результати наших дослщжень, свщчать, що найжорстюшу воду споживають для пиття мешканц1 ХерсонськоТ (4,8 ГДК) та ДонецькоТ (4,4 ГДК) областей. В ¡нших проанал1зованих областях П1вденного \ Схщного регюшв загальна жорсткють питноТ води також перевищуе гтешчний регламент, хоча й не так суттево (1,8 ГДК - Харшська область, 3,4 ГДК -Одеська область). Навпаки, цей показник в П1вшчному, Захщному \ Центральному регюнах УкраТни повсюдно знаходиться в межах гтешчних норм (0,3-0,8 ГДК). Найм'ямшу (р<0,05)воду використовуе для господарсько-питних потреб населения Льв1вськоТ (0,3 ГДК), ЖитомирськоТ та ВолинськоТ областей (по 0,5 ГДК).
Загальна жорсткють води обумовлена присутнютю в нш р1зних речовин, серед яких провщну роль вщ1грають сполуки кальцш та магшю [6]. В жорсткш вод1 Тх значно бшьше, шж у м'якш. Саме тому лопчно очкувати на вищ1 концентрацп цих речовин в жорсткш вод1 у пор1внянш з бшьш м'якою. Максимальний (р<0,05) вмют як кальцш, так \ магшю зафксований в питнш вод1, яку споживають мешканц1 двох регюшв УкраТни - П1вденного та Схщного. При цьому в вод1 першого з них концентрацп обох дослщжуваних речовин дещо вищ1, шж у вод1 другого (кальцш - П1вденний регюн: 1,8-2,2 ГДК, Схщний регюн: 1,5-1,7 ГДК; магнш - П1вденний регюн: 1,0-1,7 ГДК, Схщний регюн: 0,9-1,0 ГДК). Звертае на себе увагу те, що в цтому простежуеться досить ч1тка законом1рнють: вмют кальцш в питнш вод1 вах регюшв УкраТни вищий в пор1внянш з магшем. Найменш1 (р<0,05) концентрацп' цих речовин характеры для води, яку споживае для пиття населения Захщного регюну (кальцш: 0,3-0,4 ГДК; магнш: 0,3-0,4 ГДК). Слщ також зазначити, що в
жоднш з проанал1зованих областей П1вшчного, Захщного та Центрального регюшв вмют як кальцш, так \ магнш не перевищував встановлеш для них гтешчш нормативи (180,0 мг/л та 50,0 мг/л вщповщно).
Серед сполук природного походження, як1 обумовлюють як загальний р1вень мшерал1заци води, так \ специфку и якюного та ктькюного х1м1чного складу, важлива роль належить хлоридам \ сульфатам. Анал1зуючи результати про-ведених дослщжень, можна зробити висновок: провщною законом1рнютю Тх просторового розподту у питних водах УкраТни е достов1рне (р<0,05) зменшення вмюту як хлорид1в, так \ сульфат1в в напрямках з швдня на швшч та з1 сходу на захщ УкраТни. Так, найвищ1 (р<0,05) концентрацп обох цих сполук визначеш в вод1, яку споживае для пиття населения П1вденного регюну (хлориди: 1,2-1,5 ГДК, сульфати: 3,6-3,8 ГДК), а найнижч1 (р<0,05) - в питнш вод1 Захщного регюну (хлориди: 0,3 ГДК; сульфати: 0,1 ГДК). Дуже високий (на р1вн1, або вище ГДК) вмют даних сполук зафксований у вод1 Схщного регюну (хлориди: 0,9-1,2 ГДК; сульфати: 1,3-3,3 ГДК), в той час як в жоднш з областей П1вшчного, Захщного та Центрального регюшв не вщм1чено вщхилень цих показниш вщ г1г1ен1чних регламенте (350,0 мг/л \ 500,0 мг/л вщповщно).
Вмют у питнш вод1 важких метал1в (свинець, м1дь, шкель, цинк, хром, марганець) залежить як вщ геог1дрох1м1чних особливостей територ1Т, так \ вщ специф1ки техногенного впливу на навколишне середовище. Анал1з результате наших досл1джень дозволив встановити головну законом1рн1сть Тх поширеност1 у водах УкраТни, як1 використовуються для господарсько-питних потреб населения. Ця законом1рн1сть полягае в статистично достов1рно (р<0,05) бтьш високому вм1ст1 цих речовин у водах Схщного \ П1вденного регюшв у пор1внянш з Центральним, П1вшчним \ особливо Зах1дним. Так, питома вага анал1з1в х1м1чного складу питноТ води з перевищенням ГДК по важких металах складае у Схщному \ П1вденному рег1онах 12,1-19,7% та 15,6-17,2% в1дпов1дно, в той час як у П1вшчному - 4,8-5,2%, а у Захщному - лише 3,5-4,9%.
Поряд з цим, поширенють окремих важких метал1в у водах УкраТни мае певш територ1альн1 особливостк Розповсюджен1сть свинцю (перший клас небезпеки) б1льшою м1рою, н1ж ¡нших важ-ливих метал1в, залежить в1д техногенного пре-сингу на водне середовище. Максимальш його концентрацп' визначен1 у питнш вод1 П1вденного рег1ону (0,8-1,0 ГДК), дещо менш1 - у водах Схщного регюну (0,7-0,9 ГДК). М1шмальний вмют свинцю зафксований у питнш вод1 Зах1дного (0,1-0,2 ГДК) та П1вшчного (0,2-0,3 ГДК) регюшв. Центральний рег1он займае в цьому вщношенш пром1жне положения (0,5-0,6 ГДК).
М/'бь (другий клас небезпеки) достатньо широко розповсюджена у питних водах УкраТни, од-
нак у бшьшосп ТТ регюшв вона визначаеться в пор1вняно низьких концентрац1ях, як1, як правило, не перевищують гтешчний норматив (1,0мг/л). Проте можна вважати характерною територ1альною особливютю поширеност1 мщ1 максимальш ТТ концентраци протягом всього перюду спостережень у водному середовищ1 Центрального регюну (0,8 ГДК), як1 перевищують вщповщш показники нав1ть Схщного (0,6-0,7 ГДК) та П1вденного (0,7-0,8 ГДК) регюшв. Най-нижчий (р<0,05) вмют цього металу зафксований у питних водах Захщного \ П1вшчного регюшв (0,2-0,3 ГДК).
Законом!рносл просторового розподту н/'келю та хрому (другий клас небезпеки) в водах Украши, як1 використовуються для господарсько-питних потреб населения, майже аналопчш \ по-лягають в достов1рному (р<0,05) зменшенш Тх вмюту в напрямку з швденного сходу на швшчний захщ. Це можна пояснити тим, що за повщомленнями деяких дослщнимв [2,4] провщним шляхом IX надходження до водного середовища етехногенний, а саме в П1вденному та Схщному регюнах нашоТ краТни стушнь антропогенного забруднення довктля е найвищим. На територп цих регюшв вщбуваеться поеднання, з одного боку, розвинутого стьського господарства, яке характеризуемся високим ступенем х1м1заци, а з другого -багатогалузевоТ промисловосп з переважанням у ТТ структур! виробництв, небезпечних для здоров'я людини (металурпя, коксох1м1я, видобуток та збагачення вугтля, енергетика та ¡н.). Найвищ1 (р<0,05) концентраци як шкелю, так \ хрому зафксоваш в питнш вод1 ОдеськоТ (шкель - 0,7 ГДК, хром - 1,0 ГДК), ХерсонськоТ (шкель -0,8 ГДК, хром - 1,0 ГДК) \ ДонецькоТ (шкель - 0,8 ГДК, хром - 0,8 ГДК) областей, а найнижч1 (р<0,05) - у водному середовищ1 Льв1вськоТ (шкель - 0,1 ГДК, хром - 0,2 ГДК) та ВолинськоТ (шкель - 0,2 ГДК, хром - 0,2 ГДК) областей. Взагал1, звертае на себе увагу те, що вмют обох цих речовин у питнш вод1 вах десяти проанал1зованих областей вщповщае гтешчним вимогам, а концентраци хрому знаходяться на потенцшно небезпечному р1вн1 (1,0 ГДК) лише у П1вденному регюш.
Цинк (перший клас небезпеки) мютиться в питнш вод1 вах регюшв Украши у вщносно невеликих, в цтому небезпечних концентрац1ях, як1 у два рази та бтьше нижч1 за ГДК (0,1 мг/л). Про-те, певш занепокоення викликають занадто низью концентраци цього необхщного для життя металу у водному середовищ1 П1вшчного \ Захщного регюшв, особливо областей, що вхо-дять до складу геогщрох1м1чноТ
цинкнедостатньоТ аномали Полюся (Житомирсь-ка область - 0,003 ГДК, Волинська область -0,002 ГДК).
Марганець (третш кпас небезпеки) знаходить-ся у дуже малих ктькостях, що не перевищують норматив, в питнш вод1 переважноТ бшьшосп регюшв Украши (П1вшчний: 0,1 ГДК, Захщний: 0,05-0,1 ГДК, Центральний: 0,1-0,2 ГДК). У П1вденному регюш його вмют у водному середовищ1 також в цтому вщповщае гтешчним вимогам, однак вш значно вищий (у 8-10 раз1в) -0,8-0,9 ГДК. Найбтьш (р<0,05) забруднену марганцем воду, яка до того ж часто не вщповщае встановленим регламентам, споживають для пиття мешканц1 Схщного регюну (0,9-1,4 ГДК), на територп якого розташоваш найпотужнЫ дже-рела антропогенного забруднення марганцем довктля - пщприемства чорноТ металурги, коксох1ми та енергетики.
Кр1м важких метал1в, важливе мюце в антропогенному забрудненш водного середовища нале-жить таким токсичним речовинам, як пестициди \ штрати. Присутнють Тх у питнш вод1, за повщомленнями багатьох автор1в [1,3], обумов-лена надм1рним використанням в стьському господарств1 мшеральних добрив (передуам азотних), а також х1м1чних засоб1в захисту рос-лин. Таким чином, найбтьший вмют як штрат1в, так \ пестицид1в лопчно очкувати саме в тих областях нашоТ краТни, де ступшь х1м1заци стьськогосподарського виробництва е найвищим. Результати проведених нами дослщжень повнютю пщтвердили це припущення. Так, максимальна (р<0,05) питома вага анал1з1в х1м1чного складу питноТ води з перевищенням гтешчних норматив1в за концентрац1ею пестицид1в зафксована в рег1онах ¡нтенсивного зрошуваль-ного землеробства, а саме в П1вденному (10,514,3%) та Схщному (7,9-9,7%) рег1онах. Навпаки, в Захщному \ особливо П1вн1чному рег1онах, де рослинництво (особливо вирощування зернових культур та соняшнику, фрукт1в \ винограду - тоб-то культур, як1 потребують значного застосуван-ня пестицид1в та герб1цид1в) в1д1грае значно меншу роль в с1льському господарств1, рееструються м1н1мальн1 (р<0,05) значения цього показника (2,1-4,1%).
Дуже важливим, з гтешчноТ точки зору, е встановлення частки населения у р1зних рег1онах УкраТни, що потерпае в1д споживання неякюноТ за х1м1чним складом питноТ води. Результати такого дослщження, проведеного за матер1алами облСЕС та Держкомгщромету, узагальнен1 за допомогою медико-картограф1чного анал1зу, наведен! на рис. 1.
BÎCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног' академгг
Рисунок 1. Питом а вага населения, що проживав в умов ах довктля, несприятливих за р1внем х1м1чного забруднення питноУ води (питома вага анал1з1в х1м1чного складу
питноУводи з перевищенням ГДКб'тьша 50,0%)
Як видно з рис.1, вщ 59,2% до 93,8% мешкан-ц1в найтвденыших областей нашоТ держави (ОдеськоТ, МиколаТвськоТ, ХерсонськоТ, Запор1 -зькоТ, ДонецькоТ) використовують для господар-сько-питних потреб недоброякюну воду, бтьше 50,0% анал1з1в якоТ не вщповщають гтеычним вимогам за х1м1чним складом. Найбтьш якюна вода (вщ 4,5% до 9,1% жител1в, яю споживають для пиття воду, 50% анал1з1в х1м1чного складу якоТ перевищують ГДК) характерна для чотирьох областей Захщного регюну (ЗакарпатськоТ, Льв1вськоТ, 1вано-ФранмвськоТ, ВолинськоТ) та одыеТ облаем П1вн1чного регюну - ЧернтвськоТ. В цтому ж, не викликае сумыву ¡снування ч1ткоТ законом1рност1: якють питноТ води за х1м1чним складом пщвищуеться в напрямку з твденного сходу на твычний захщ та п1выч. Це можна по-яснити як зниженням в цьому ж напрямку техногенного навантаження на водне середовище, так \ зменшенням природноТ жорсткосл та мшерал1зацп питноТ води.
Висновки
Таким чином, проведен! нами багатор1чы до-слщження дозволили встановити значш регюна-льы вщмшност1 у х1м1чному склад1 води, що ви-користовуеться для господарсько - питних потреб мешканцями р1зних регюыв УкраТни. Най-
бтьш якюну за гтеычними вимогами воду вико-ристовуе для пиття населения Захщного та Пв-н1чного perioHiB, найменш якюну - Схщного та Пвденного. Одержан! нами результати мають бути в подальшому використаы при розробц1 те-ритор1ально диференцмованих заход1в проф1 -лактики серцево-судинних захворювань серед населения УкраТни.
ЛТература
1. Агарков В.И. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области / В.И. Агарков, C.B. Грищенко, В.П. Грищенко - Донецк: Донеччина, 2001. - 140с.
2. Кейсевич Л.В. Биосфера и цивилизация / Кейсевич Л.В. - К.; 1992. - 240 с.
3. Агарков В.И. Болезни системы кровообращения среди населения урбанизированного региона / В.И. Агарков, С.В.Грищенко, В.П.Коровина - Донецк: Норд-Пресс, 2004. - 166с.
4. Журавлев П.В. Влияние условий водопользования на онкозаболеваемость населения / П.В. Журавлев, В.В. Алешня, Т.В. Шелякина // Гигиена и санитария. - 2000. - № 6. - С. 28-30.
5. Сердюк А.М. Навколишне середовище i здоров'я населения УкраТни / А.М. Сердюк // Довктля та здоров'я. - 1997.- № 2. - С.26-27.
6. Гигиена экологической среды Донбасса / В.И. Агарков, C.B. Грищенко, В.Я. Уманский [ и др.]. - Донецк, 2004. - 170с.
Реферат
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ В РАЗЛИЧНЫХ РЕГИОНАХ
УКРАИНЫ
Ищейкина Ю.А.
Ключевые слова: гигиена, питьевая вода, химический состав, здоровье населения.
Работа посвящена гигиенической оценке химического состава питьевой воды в Украине. Установлены региональные особенности качества питьевой воды, определены уровень её опасности для здоровья населения и территории, приоритетные по данной проблеме.
Summary
HYGIENIC ASSESSMENT OF CHEMICAL DRINKING WATER COMPOSITION IN DIFFERENT REGIONS OF
UKRAINE
Ishcheikina Yu.O.
Key words: hygiene, drinking water, chemical composition, public health.
The paper is dedicated to the hygienic assessment of chemical drinking water composition in different regions of Ukraine. There have been found out the regional properties of drinking water, as well as the level of its safety for the public health and the troublesome areas as for the water quality.
УДК 616.72-002.78-074 (477.53)
АНАЛ13 ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 НА П0ДАГРУ П0 П0ЛТАВСЬК1Й 0БЛАСТ1 ЗА 2003 - 2007 Р0КИ
Капустянська А.А.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Актуальшсть проблеми полягае в зростанн показник1в поширеност/ та захворюваност'1, б'льш частому розвитку подагри в молодому в'1Ц1. Нами був проанал1зований первинний вих1д на ¡нвал1дн1сть по м '<стах та районах Полтавсько'/' област/ осб працездатного в'<ку. Починаючи з 2003 року, первинний вихд на ¡нвал'1дшсть ос1б з ХКМС з 18 до 39 рок1в зб1льшуеться. Своечасно правильно розпоча-те л1кування хворих на подагру допоможе таким патентам в1дстрочити або взагал/ уникнути пер-винного виходу на ¡нвал1дн1сть.
Ключов1 слова: подагра, хвороби кютково-м'язевоТ системи.
Серед багатьох захворювань опорно-рухового апарату окреме мюце посщае подагра. Вщомо, що подагра, маючи хроычний переб1г, обмежуе працездатнють людини та впливае на якють жит-тя. Темпи поширеносп подагри насттьки зроста-ють, що навггь висловлюються думки про своерщну епщемш захворювання наприкш^ XX, початку XXI стол1ть. Поширенють пперурикеми у свт — 2—12% (до 25%). На подагру хвор1е 2% дорослого населения, причому у вщ1 до 70 ромв чоловки в 20 раз1в часпше, ыж жшки. Серед чо-ловшв 55—65 рош частота подагри сягае 4,3— 6,1%. Пац1ет1в хворих на подагру серед населения европейських держав - 0,3%, а в окремих областях Украши - 400 \ вище на 100 тис. населения. Якщо припустити, що у окремоТ частки так званих "практично здорових людей" хвороба вже дебютувала з латентно переб1гаючоТ безсимптомноТ г1перурикемЛ, але ще до розвитку першого суглобового кризу, то захворюванють може бути й вищою. Серед пац1енлв спец1ал1зованих ревматолопчних кл1н1к частота подагри за останы твстолггтя зросла в 30 раз1в, досягаючи 6-8% вщ числа вах хворих даного профтю. Актуальнють проблеми полягае в зрос-таны показниш поширеносп та захворюваносп, бтьш частому розвитку подагри в молодому вщ1.
Правильний д1агноз встановлюеться лише в 10% випадш на 1 -му роц1 хвороби та в 30% — протя-гом перших 5—6 рош (у т.ч. \ через числены ва-р1анти дебюту та прояв1в).
В зв'язку з цим, нами був проанал1зований первинний вихщ на ¡нвалщнють по мютах та районах ПолтавськоТ обласп оаб працездатного в1ку (жшки з 18 по 55 рош, чоловки з 18 по 65 рош), на 10000 населения. Хвороби кютково-м'язевоТ системи (ХКМС) за МКХ-10 мають шифр М 00-М 99. У цьому комплекс! хвороб подагра шифруеть-ся М 10.
Анал1зуючи ХКМС по Полтавському району на 10000 населения за 2003 по 2007 роки, ми поба-чили, що у 2003 роц1 цей показник склав 1,64, у 2004 р. - 1,61, у 2005 р. - 2,18, у 2006 р. - 2, 77, у 2007 р. - 2,81. Вщтак, починаючи з 2003 року по 2007 роки вкпючно, показник ХКМС на 10000 населения по Полтавському району збтьшився з 1,64 до 2,81. Проанал1зоваы показники ХКМС по УкраМ на 10000 населения з 2003 по 2007 роки. У 2003 роц1 цей показник склав 5,3, у 2004 р. -5,1, у 2005 р. - 6,7, у 2006 р. - 6,5, у 2007 р. - 6,2. Отже, починаючи з 2003 року по 2007 вкпючно, показник ХКМС на 10000 населения по УкраМ збтьшився з 5,3 до 6,2, з максимумом 6,7 у 2005 Р°Ц|.
* Робота е фрагментом комплексноï НДР "Розробка нових крюбюлоячних технологий, використання крюконсервованих ембрюнальних кл1тин, тканинлюдини та тварин в медицинi», № державно)'реестрацп 0199U000323
